Так починалась війна в спогадах Олександра Турчинова

 

Так починалась війна в спогадах Олександра Турчинова




ТАК ПОЧИНАЛАСЯ ВІЙНА:

ІНТЕРВ'Ю З ОЛЕКСАНДРОМ ТУРЧИНОВИМ

 

(переклад українською Яндекса)

 


Цензор.НЕТ почав збирати інтерв'ю для написання історії війни. Одне з них - інтерв'ю з Головою ВР - в.о. Президента і Верховним Головнокомандувачем періоду початку військових дій Олександром Турчиновим.

 


- Протягом кількох місяців ви одночасно були і Головою Ради та виконуючим обов'язки президента, і навіть декілька днів при цьому ще й керували урядом. З чого ми починали створення незалежної від Кремля?

- Ми починали з абсолютного нуля. Порожні кабінети та казначейські рахунки пусті, ніхто з чиновників не виходить на роботу. Не приймаються ніякі самі елементарні рішення. Вся система влади звалилася відразу, парламент став єдиним легітимним центром влади в країні на тлі повністю знівеченій і кров економіки. Грошей немає, платити нічим. Податки не платять. Одні - протестуючи проти Януковича, інші - протестуючи проти його повалення. У третіх зупинилися підприємства, а тих, хто готовий був платити, "орли Клименко" змусили заплатити за три місяці вперед. У Мінфіні одні боргові зобов'язання, тому що останні три роки при Януковичі країна жила в борг, всі кредити проїдалися: і "Мвфівські", і євробонди, і російські кредити, надані за відмову йти в Європу. Це з одного боку. З іншого - повністю відсутня хоч якась система управління країною. Одні тікали, інші сховалися. Ми починали з того, що змушували тих, хто не втік, виходити на роботу. Щоб реанімувати країну, потрібно було терміново відновлювати систему управління.

Мене обрали головою парламенту - це була величезна відповідальність, величезна, тому що тільки парламент в цих умовах залишався єдиним законним центральним органом влади. Ми відразу, 306 голосами, відновили дію Конституції, яка незаконно була скасована Януковичем. Але в країні після його втечі фактично не було президента. Це був важливий юридичний момент, тому що якщо запускати процедуру імпічменту - це затягнулося б на досить тривалий період. А в країні треба було приймати рішення. І робити це негайно! Навіть закон про відновлення Конституції треба було комусь підписати, а закони підписує у нас президент. І коли парламент, перезавантажити, створивши нову більшість, почав працювати, той же формат непідписання законів міг повністю заблокувати роботу Верховної Ради. Необхідно було брати на себе відповідальність і замінювати поваленого президента. Парламент констатував, що президент втік і де-факто не виконує обов'язки, і без всякої багатомісячної процедури імпічменту поклав на мене обов'язки Президента і Верховного Головнокомандувача. А в зв'язку з тим, що не було уряду (він також розбіглося), мені доручили керувати та урядом до формування нового.

- Вся повнота влади впала вам в руки - збулася мрія попередніх президентів...

- Я думаю, що це може бути тільки мрією людей з неадекватною психікою, які марять якимись диктаторськими повноваженнями. Велика влада, це перш за все, велика відповідальність. А такі величезні владні повноваження при відсутності механізмів їх реалізації, при наявності смертельної загрози для країни, - це більше схоже на вирок.

- Що ви подумали, коли у вас виявилося відразу три друку?

- Незважаючи на те, що як би було три друку і три офісу, я перебував постійно в парламенті. Я ні разу не зайшов у кабінет президента. Він як був опечатаний після втечі Януковича і проведення обшуків, так і зняли друк тільки після інавгурації Порошенко.

- Навіть не заходили?

- Ні, на Банковій були проведені обшуки, і після цього кабінет опечатали. Мені доводилося працювати цілодобово, тому я економив час навіть на переїзді з одного приміщення в інше. Кожна хвилина безвладдя працювала проти України, працювала на тих, хто вирішив її знищити. Проводив в перервах між сесіями засідання Кабміну, наради з несбежавшими чиновниками міністерств, адже було необхідно утримати систему життєзабезпечення країни. Викликаним на роботу чиновникам я сказав: "Ваша доля буде залежати від того, як ви будете працювати до формування нового Кабміну".

При цьому навколо парламенту стоять обгорілі машини, юрби людей з палицями і щитами ходять по вул.грушевського. Серед них є й провокатори, які підбурюють до масових заворушень. Була реальна загроза захоплення і парламенту, який тоді, як і всі будівлі центральної влади, просто нікому було захищати. Я призначив секретарем РНБО керівника самооборони Майдану Андрія Парубія. Ми зібрали в парламенті командирів сотень самооборони і домовилися, що будуть виділені активісти для охорони парламенту. Адже тоді, в Києві, як і у багатьох інших містах міліціонери у формі боялися виходити на вулицю. Їх били і роззброювали. У будівлю МВС можна було зайти будь-якій людині і пройти в будь-який кабінет, хоч в кабінет міністра - ніхто нікого б не зупинив.

- Не було влади та не було кому її захищати?

- І це була страшна ситуація, тому що фактично вся країна була не захищена. У Генштабі нікого, в Міністерстві оборони нікого, Служба безпеки - без керівника. Відразу звалилася вся ота грізна піраміда, яку вибудовував Янукович і його оточення.

Звичайно, кілька сотень самооборони не могли забезпечити безпеку всіх будівель центральної влади. Враховуючи колосальну небезпеку і загрозу повномасштабної хаосу в разі падіння парламенту, я вирішив діяти нестандартно. Багато хто пам'ятає, що навколо парламенту був високий залізний паркан, який всіх дратував. Тоді багато хто, проходячи повз парламенту, палицями гамселили з цього паркану. Розуміючи, що парламент все одно не захищений, я дав команду зрізати цей величезний паркан навколо Верховної Ради і паркан на Банковій, який оточував Адміністрацію Президента. І люди побачили, що ті, хто працює в парламенті, не збираються ховатися, відгороджуючись парканом від них. Напруга на Грушевського, недовіра по відношенню до нової влади почало поступово спадати. Демонтаж символу, що розділяло влада і народ спрацював. Хоча були спроби розхитати ситуацію, були провокатори, готові за гроші підірвати власну країну, але самі активісти Майдану змогли їх локалізувати. Хотів би зазначити, що головною силою, яка врятувала Україну від хаосу і диверсій у Києві та інших містах були звичайні громадяни, які усвідомили на Майдані свою відповідальність перед країною. Вони перемогли в боротьбі, потім - зберегли і захистили нову владу, а зараз - зі зброєю в руках захищають незалежність України. Це приголомшливе самосвідомість і колективний розум українців - той фактор "Х", який не розуміє Путін, який недооцінив Кремль, і який не дозволив поневолити і знищити Україну.

Найголовніше, у нас сформувалася сильна волелюбна нація. Українська нація, яка не тільки захистила на Майдані право визначати свій шлях, але і показала, що готова зі зброєю в руках захищати свою свободу, свою незалежність.

турчинов

- Скажіть, от у тій ситуації, коли у вас, фактично, вся влада опинилася в одних руках. Нікого немає в кабінетах, грошей немає. Хтось дзвонив у цей момент, говорив, мовляв, "у що ти вляпався, ти ось зараз на себе взяв все"? Дзвонив, може, хто-то з Москви, від Януковича?

- Ні, не дзвонили. Я думаю, що в Москві були впевнені, що, як вони назвали "захопила владу силовим шляхом хунта", впаде якщо не через тиждень, через два. В країні немає ресурсів, зламана система управління, немає самої влади як такої. У регіонах приблизно те ж саме. В деяких районних адміністраціях та в меріях продовжували працювати чиновники, але без загальної координації це все не функціонувало.

- Які були перші сигнали того, що система почала працювати?

- Я перший раз зітхнув, коли ми змогли сформувати Кабінет Міністрів. Тому що одночасно керувати і разбежавшимся Кабміном і парламентом і виконувати обов'язки Президента було фактично неможливо. Я ночував у кабінеті, але все одно все охопити часу не вистачало. Треба було запускати роботу казначейства, треба було не зупинити соціальні виплати, треба було, щоб запрацювала податкова адміністрація, щоб до бюджету надходили гроші. Так, формування Кабміну відбувалося хаотично. Ми перед голосуванням в Раді стверджували уряд на Майдані. Тому треба було, щоб члени нового Кабміну були впізнаваними і позитивно сприймалися людьми. А це не завжди збігалося з професійними характеристиками кандидата.

- Скільки часу пішло на те, щоб визначитися, хто повинен зайняти ці посади?

- Ви знаєте, буквально кілька днів. А у нас більше часу і не було. Але в момент, коли ми почали формувати уряд, Росія відкрила фронт - почалася окупація Криму. Російський спецназ захопив парламент і Кабінет міністрів Автономної республіки Крим. Ми почали вирішувати одну проблему, але відразу виникла проблема в сотні разів складніше і небезпечніше.

- Як так вийшло, що Рада проголосувала в цей момент, незрозуміло навіщо, за скасування закону "Про мови"?

- Так, це було дуже не своєчасне голосування. Тому що, з одного боку, починалася агресія в Криму, з іншого боку - у нас запалав схід і південь України. Недобитки Януковича спочатку спробували провести у Харкові з'їзд, але злякалися й поширилися по всій країні. У нас виникли серйозні проблеми, фактично, в усьому південно-східному поясі: Харків, Донецьк, Луганськ, Миколаїв, Херсон, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя. Технологія дестабілізації, організована проросійськими провокаторами була дуже проста: "майданівці могли захоплювати адміністративні споруди, а чим ми гірші за них - ми теж будемо захоплювати". При цьому, багато хто, втягнуті в ці провокації, не розуміли надуманих мотивів акцій протестів і тих захоплень. Довгий час у країні працювала пропаганда Януковича, що підігрівається російськими спецами: "на Майдані бандити", "на Майдані бандерівці, націоналісти, фашисти", - і це щодня тиражувалася на всіх підконтрольних каналах. Тому, нав'язані російськими технологами гасла: "Геть бандерівців!", "Геть хунту!" - знайшли на сході досить масову підтримку. Відразу пішли гроші з Росії, які почали підігрівати ці акції протестів. Людям натякали, що Росія прийде, всіх захистить і допоможе всім. І в цій ситуації треба було робити все, щоб якось заспокоїти південно-схід. Треба було терміново приймати комплекс управлінських рішень. Але вийшло так, що я повинен був відійти на годину з парламенту, щоб провести нараду з залишками кабміну про відновлення фінансової системи. Я попросив віце-спікера Ради, представника "Свободи" Романа Кошулинського мене підмінити.

Коли повернувся в зал, мене поінформували, що в мою відсутність проголосовано рішення про скасування мовного закону. Якби була нормальна ситуація стабільна, то проблем би не було. Закон "Ківалова-Колесніченка" треба було скасовувати, він був не ефективний, не працює, але в цій ситуації Росія і наші вороги включили на всю міць свою пропагандистську машину. Мовляв, ось ви бачите - вони зазіхають на права російськомовного населення. "Хунта" хоче заборонити всім говорити по-російськи і т.д. Для спровокованого пожежі були знайдені нові пропагандистські дрова.

турчинов

- Скажіть, будь ласка, коли ви зрозуміли, що доведеться воювати з Росією?

- Я зрозумів це відразу, як тільки мені доповіли, що російський спецназ захопив Кабмін та Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Мені відразу стало все зрозуміло. Росія, користуючись ситуацією безвладдя в Україні, розпочала агресію проти нас. Пам'ятаю, буквально через кілька годин, я зібрав усіх, кого ми уповноважили працювати в силових структурах. Їх оцінка була вкрай песимістичною: силовиків на півострові ми не контролюємо. "Беркут" кримський та севастопольський зі зброєю в руках покинули казарми і повністю підтримали агресію Російської Федерації. Отримавши важке озброєння від Росії, вони зайняли оборону, перекрити в'їзд на півострів. Тобто, багато кримські силовики разом з Росією виступили проти України. Цей путч, цю окупацію вони почали готувати задовго до того, як ми перемогли на Майдані. Російські аналітики розуміли, що Янукович приречений, і реальна підготовка захоплення Криму почалася ще до грудня 2013 року. Проводився детальний аналіз ситуації, що вивчалися об'єкти стратегічної інфраструктури, готувалися карти, плани дій, формувалися спеціальні групи з місцевого населення, що пройшов військову підготовку. А в Криму, ви знаєте, дуже багато офіцерів-відставників. Загалом, у них була для всього цього сприятливе середовище. Вже з початку 2013 йшла лавиноподібна активізація російської розвідки: на порядок збільшилася кількість обльотів літаками розвідниками українського кордону. Причиною цього стало тимчасове загравання Януковича з ЄС. Це все українські спецслужби фіксували, але, зрозуміло, Янукович не звертав на це ніякої уваги. То вже тоді російські військові отримали команду готуватися до можливого вторгнення.

турчинов

- Які дії ви зробили, розуміючи, що військова агресія Росії перейшла у відкриту фазу? Ви дали наказ на негайний штурм захопленого будівлі Верховної Ради Криму?

- Зрозуміло, я дав наказ звільнити захоплені об'єкти і відновити законний правопорядок. Ми зібрали військову нараду, щоб зрозуміти, які резерви ми маємо. Відразу я дав команду на розблокування Верховної Ради і Кабінету міністрів Криму внутрішнім військам, які перебували на півострові. Міліцейський спецназ ми не могли так як вони відразу перейшли на бік окупантів. Війська вийшли, хоч і без особливого ентузіазму, оточили ці приміщення. Але буквально через кілька годин було зібрано велику кількість місцевих активістів проросійського руху, і вони величезним колом оточили наше оточення. Внутрішні війська не були готові до виконання якихось серйозних завдань, і їх витіснили з центру міста.

Аналіз показав, що наші Збройні сили, розташовані в Криму, на 80% укомплектовані місцевими контрактниками, для яких служба була просто заробітком. І настрій їх нічим не відрізнялося від настроїв місцевих жителів півострова.

Розрізнені військові частини, розташовані в Криму, не були готові чинити опір агресору.

Наказ використовувати зброю при захисті військових частин був відданий з самого початку агресії. Хоча для військових, вірних присязі, такий окремий наказ за великим рахунком і не потрібен. Вони зобов'язані, згідно з військовими Статутами, у разі нападу, обороняти свої частини і ввірені їм об'єкти.

Коли почали здавати без бою військові частини і кораблі, виконуючий обов'язки Міністра оборони Тенюх попросив мене письмово підтвердити наказ на застосування зброї. Я підписав. Але результат був той самий.

- Як пояснювали командири свою відмову виконувати наказ на використання зброї?

- Пояснювали, що основна частина їх підрозділів складається з кримських контрактників, готових, в кращому випадку, займати пасивну позицію. Але головним аргументом було те, що вони не можуть стріляти в цивільних осіб. Росіяни дійсно відпрацювали цинічну схему захоплення військових частин. Їх оточували проросійськи налаштовані місцеві жителі і, прикриваючись живим щитом, у частині входили і брали їх під контроль російські військові.

турчинов

- Що можна було б зробити в тій ситуації?

- На українсько-російському кордоні почали концентруватися штурмові підрозділи російських військ, а у нас фактично не було армії. Я дав команду зібрати боєздатні частини, для того, щоб проаналізувати можливість входження в Крим силами наших військ з центральних областей України. Через добу, які були дані на цю роботу, мені доповіли, що у нас 4500-5000 військовослужбовців на всю країну, готових виконувати наказ. Ось це була вся українська армія в лютому-березні.

Проблема в чому була: російські війська були легально в Криму, на відміну, скажімо, від Луганської та Донецької областей. За підписаним Януковичем у Харкові договором, вони могли мати в Криму контингент до 46 тисяч військовослужбовців Російської Федерації. І, найстрашніше, що в договорі не обмежувалося їх переміщення по території Криму. В результаті вони наростили буквально за кілька діб свій контингент до максимально можливої чисельності.

Пригадую свою розмову по телефону з держсекретарем Керрі. Я йому пояснюю, що у нас йде окупація території, реально йде війна. А він мені: "Почекайте, давайте ми будемо розбиратися, експертів запросимо. Ми вас дуже просимо, не стріляйте, розумієте, росіяни ж тільки і чекають на провокації, росіяни чекають від вас будь-якого пострілу, щоб розіграти Абхазький або Осетинський сценарій. Ми вас дуже просимо витримки. За нашими даними, каже, це локальна проблема".

І от як раз, коли йде така розмова, мені заносять і кладуть на стіл роздруківку з інтернету, де написано, що російське Федеральне Збори прийняло рішення дозволити введення військ на територію України. І я кажу держсекретареві США, що у мене є підстави зробити висновок, що це не локальна проблема", тому що Федеральне Збори РФ прийняло рішення про введення військ, а ви ж знаєте скільки сконцентровано російських військ уздовж нашого кордону. "Цього не може бути! Інформація об'єктивна?" - питає. Відповідаю: "Об'єктивніше не буває. У них Федеральне Збори імпровізувати не може. Введення військ - рішення Путіна". Він каже: "Я терміново повинен повідомити своєму президенту". На цьому наша розмова закінчилася.

Концентрація вздовж усього кордону десантних і бронетанкових підрозділів Збройних сил Російської Федерації посилювалася. При цьому особлива небезпека була на чернігівсько-київському напрямку: у разі вторгнення вони могли бути в Києві буквально за кілька годин. А у нас ніким і нічим захищати кордон. Розвідка доповіла, що вони готують провокації, щоб загинули жителі Криму, щоб загинули російські військовослужбовці, які перебували там згідно з підписаним у Харкові договором між Януковичем і Путіним. Це вони повинні були використовувати як привід для вторгнення. Ними був розроблений детальний план відсікання Східної України по лінії Харків - Дніпропетровськ, а також окупації південних областей (Запорізькій, Миколаївській, Херсонській та Одеській) з виходом на Придністров'ї. Фінальна точка плану - захоплення охопленого заворушеннями Києва та реставрація маріонеткового режиму Януковича для прикриття агресії від обурення світового співтовариства.

Зараз є багато "знавців", разглагольствующих, що треба було робити, куди десант кидати. Ось вони, мовляв, показали, як треба було воювати в Криму. Хоча, коли почалися бойові дії на Сході, я жодного з цих "диванних героїв" так і не побачив на передовій.

Коли в Криму росіяни зібрали до 40 тисяч своїх елітних військ, підтримуваних величезною кількістю місцевого населення, і вздовж кордону сконцентрована двухсоттысячная армія з необмеженими резервами, а в тебе "аж" до 5 тисяч резерву на всю країну, яка повністю не захищена і відкрита для вторгнення, вибір рішень не дуже великий.

Кинути тоді залишки армії в Крим проти формально законно розміщених там російських військових - означало б безглуздо поховати наших солдатів і здати агресору країну, яка не має ні системи управління, ні системи захисту. Росіяни чекали наших помилок, чекали нашого падіння і самознищення, але не дочекалися.

У сформованій ситуації я прийняв, вважаю, єдино можливе рішення. Так. Це моя відповідальність, і я готовий за це відповідати. І навіть якщо б мене зараз повернули в ту ситуацію, я б прийняв це рішення знову. Хто б мені не погрожував (пам'ятаєте, пропонували розстріляти, повісити на Майдані і т.д.), я б все одно прийняв це рішення.

Мені потрібен був час, щоб відновити систему управління країною, щоб запрацював новий Кабмін, заробили місцеві адміністрації, щоб відродити і озброїти армію.

Я дав команду : тягнути якомога довше час, утримуючи військові частини в Криму і позбавляючи російських наступальної ініціативи. При цьому, оголосив мобілізацію і наказав привести Збройні сили в повну бойову готовність.

Ми відновили чисельність і озброїли армію, створили Національну гвардію. Висунули війська до російської кордоні і зайняли оборонні рубежі. На посади голів обласних адміністрацій південно-східних регіонів були призначені люди, здатні діяти в небезпечній обстановці.

Ми виграли час, підготувавши країну до оборони.

З відновленням обороноздатності країни було дуже багато проблем. У нас була знищена не тільки армія, її тилове забезпечення, але і система, що забезпечує мобілізацію і, в першу чергу, військкомати. Навіть приміщення багатьох з них були продані. Відновили систему військкоматів, почали проводити заклик і навчання військ у всіх регіонах.

Перевіряю готовність військ на одному з полігонів. Танки стріляють, і з 10 пострілів десь 2-3 попадання. Почали із зенітно-ракетних комплексів бити по повітряним цілям - жодного попадання. Я кажу: "У чому проблема?" Мені кажуть: "Ну що ж ви хочете, вони вперше в житті бойовими стріляють". Протягом багатьох років це було звичайним явищем, коли за час проходження служби, солдати сиділи в казармах, марширували, будували генеральські дачі, але на бойову підготовку грошей не вистачало.

Ресурсів армії для оборони країни не вистачало, і я ініціював створення Національної гвардії, яку ми формували на базі внутрішніх військ і зміцнювали, в першу чергу, за рахунок добровольців. І головне, я звернувся до наших громадян з проханням йти добровольцями захищати країну. Тому що мобілізація мобілізацією, але без добровольців, готових воювати за свою країну, переламати ситуацію було неможливо. І почалося зміцнення добровольцями Національної гвардії, створення спецбатальонов Міністерства внутрішніх справ... Так ми змогли протягом одного місяця фактично відновити обороноздатність країни до рівня, достатнього, щоб витримати удар збройних сил Російської Федерації.

- Знаменитий полковник Юлій Мамчур заявив нещодавно, що можна було Крим захистити.

- Це спроба себе зробити героєм. Дійсно, він пройшов там з прапором, але навіть його частина була здана без одного пострілу. І при цьому він теж потрапив у полон, не надаючи збройного опору. Тому можна розповідати про власний героїзм, але я б на місці Юлія Мамчура цим не займався. Так. Я сам робив з таких, як Мамчур героїв, сам розповідав тоді про героїзм наших військових. У мене не було іншої альтернативи. Я брав на себе весь негатив, а через ЗМІ розганяв інформацію про мужність і героїзм наших військових, щоб підняти патріотичні настрої в суспільстві. Люди повинні були пишатися своєю, навіть не стріляє, не виконує наказів армією. Адже тоді інший армії у нас просто не було. Не можна ефективно проводити мобілізацію населення на тлі прокльонів у бік військових, без бою здають свої бази, арсенали, літаки і кораблі.

Здався в полон Мамчура, разом з іншими військовополоненими і потрапили в полон сином Гриценко, я виміняв на заарештованих нами в Києві кількох офіцерів російських спецслужб.

- Вважаєте, що правильно було міняти заручників на Фсбшників або ГРУшников без суду над ними?

- Це вже була війна. Росія воювала з нами терористичними методами, і кожен день очікування міг коштувати життя нашим громадянам. Ми були зобов'язані звільнити своїх, раз у нас була така можливість. Одночасно нам вдалося досягти найважливішого успіху - ми вибили з Росії визнання, що саме вона стоїть за захопленням заручників, і змусили їх взяти на себе відповідальність за життя людей. Ми змусили Міністра оборони РФ Шойгу зробити офіційну заяву, що вони звільняють українських військовополонених і захоплених заручників. Це була гарантія їх життя. І це було переконливий доказ захоплення Криму російськими військовими, а не повсталими проти Києва кримчанами-ополченцями. Хочу ще раз подякувати співробітників контррозвідки СБУ за їх самовіддану і професійну роботу. Тоді вони дуже вчасно знешкодили в Києві російську агентурну мережу. Наші контррозвідники протистоять однієї з найпотужніших спецслужб світу, і в цій боротьбі досягли серйозних успіхів, які дозволили добитися і багатьох важливих зовнішньополітичних результатів.

турчинов

- Ви віддали накази на евакуацію військової техніки?

- Звичайно. По літакам - з Сакського аеродрому відлетіли боєздатні літаки і вертольоти, вся 10-я бригада морської авіації. Я хочу висловити свою щиру подяку і величезну вдячність за рішення цієї задачі в складній обстановці командувач авіацією ВМС України Василю Івановичу Черненко. На жаль, з аеродрому Мамчура зі складу 204-ї авіабригади не злетів жоден літак. По кораблям також було дано наказ - виведення кораблів з бухти у відкрите море, але російська агентура в штабі ВМС (адмірал Березовський в перші дні окупації перейшов на бік росіян) передала ворогові всю інформацію. Російський флот в Донузлаві підірвав свій старий корабель, який затонув і повністю перекрив вихід з бухти. Тобто, фактично вони були заблоковані і не могли піти. В складних умовах було врятовано величезна кількість цінної техніки і військового майна, які Янукович зосередив у Криму, і це озброєння ми негайно направили на оснащення нашої діючої армії.

турчинов

- Значить, ви відразу вжили заходів з евакуації - всім віддали накази?

- Ні, всім відразу йти з Криму було не можна. На першому етапі мені потрібно було, щоб вони трималися там, сковуючи російські війська. Тільки провівши першу хвилю мобілізації, відновивши армію і зайнявши оборону вздовж українсько-російського кордону, я зміг дати команду на виведення тих, хто залишився вірним Україні, з Криму.

Це були дуже важкі дні. Уявіть відчуття, коли близько дванадцятої години ночі керівництво розвідки кладе вам на стіл донесення приблизно такого змісту "... сьогодні в чотири години ранку планується вторгнення на територію України регулярних частин збройних сил РФ". І далі список батальйонів, бригад і дивізій, готових до вторгнення. Ніч. Командний пункт. Ніхто не спить. Всі війська вздовж кордону підняті по тривозі і зайняли оборонні позиції... Такі доповіді я отримував регулярно. І це не була перестраховка розвідників. Це були реальні плани російської воєнщини. Але в останній момент все-таки Кремль не давав відмашку на вторгнення. Вони побачили, що ми змогли збільшити військовий потенціал і всерйоз готові битися, захищаючи країну. Тому вони вирішили підірвати Україну через регіональні путчі.

- Чому не зловили Януковича в Криму? Адже Аваков і Наливайченко, нібито, літали туди для здійснення арешту? Там в районі Козачьей бухти пізно вночі, нібито, йшов бій, постріли автоматних черг. Що це було?

- Це було буквально в перші дні, як ми прийшли до влади. Тобто, ще немає ні міліції, ні повноцінної СБУ, нічого немає. До нас дійшла інформація, що Янукович перебуває в Криму. Ми зібрали з силовиків спецназівців, тих, хто вийшов на роботу і був готовий зі зброєю виконувати поставлені нами завдання - близько 20 бійців. Відправили Спецрейсом цю групу на чолі з Наливайченком і Аваковим у Крим, який вже починав горіти. Але провівши оперативну роботу, виїзна група отримала інформацію, що Янукович знаходиться на території бази Військово-морського флоту РФ у однієї із Севастопольських бухт. Взяти з боєм? 20 осіб проти Військового флоту РФ в Севастополі? Неможливо. Крім того, як тільки росіяни дізналися про прибуття нашої групи в Крим, Януковича терміново відправили військовим катером в Росію.

Щоб закінчити кримську тему, наведу такий приклад. Під час окупації Криму на півострові була сконцентрована російська бойова угруповання чисельністю близько 40 тисяч осіб. Зараз там перебуває близько 24 тисяч російських військовослужбовців, тобто майже в два рази менше.

На відміну від лютого-березня ми вже маємо армію, Нацгвардію, укомплектовані батальйони МВС. Всі вони отримали реальний бойовий досвід.

Але ніхто зараз не вимагає негайно кидати війська у Крим. Чому? Тому що, незважаючи на кардинальне збільшення нашого військового потенціалу, порівняно з початком року, ми ще не готові вибити з Криму російські війська. Для вирішення цієї задачі ми повинні стати на порядок сильнішою. Для цього необхідно час і концентрація зусиль. Але це обов'язково станеться!

- Коли ви в перший раз побачили, що у вас є вже якісь силові важелі?

- Побачив, коли ми змогли вибити збройних сепаратистів, які захопили Харківську обладміністрацію. Це була реальна перемога, коли бійці Нацгвардії, з полку спецназ "Ягуар" штурмом взяли будівлю ОДА. Штурмували ті ж люди, яких використовували проти демонстрантів на Майдані, у них там були втрати, були порушені справи по ряду військовослужбовців, і багато з них ходили на допити. Їх звинувачували в застосуванні сили проти Майдану, а тепер ті, проти кого вони воювали, віддають їм наказ знову-таки застосувати силу... І їм теж треба було подолати бар'єр. Але загроза російської агресії згуртувала тих, хто ще вчора дивився один на одного як на ворогів. Згуртувала тих, хто був на Майдані, і тих, хто отримував наказ штурмувати Майдан. Ми змогли вийти з цього порочного кола, коли безвладдя породжує слабкість, а слабкість породжує безвладдя. Коли "Ягуар" звільнив будівлю Харківської облдержадміністрації, стало ясно, що ми можемо діяти, і що ми зможемо зупинити подальше поширення путчу на південно-сході країни.

- Що було найскладнішим, щоб зупинити російське вторгнення на континентальну Україну?

- Треба було знайти людей, які могли працювати самостійно, автономно, в умовах хаосу, і змогли б дати відсіч диверсійних акцій і захопленням будівель на місцях. Шляхом правильних оперативно-кадрових рішень вдалося швидко локалізувати ситуацію в Дніпропетровську. А від Дніпропетровська дуже багато залежить, тому що це стратегічний регіон, впливає на весь Південний Схід. Далі змогли зупинити провокації і очистити від сепаратистів Запорізьку, Херсонську, Миколаївську області. Палала Харківська, Луганська, Донецька, Одеська області. В Одеській області, після трагічних подій на Куликовому полі, ми поміняли керівництво області, поміняли практично повністю всіх керівників силових структур та змогли стабілізувати ситуацію. Це було дуже важливо. В Одесі ми створили нову базу Військово-морських сил. Нам треба було будь-якою ціною утримати головні морські ворота України, це умови виживання всієї нашої економіки. І ми впоралися з цим завданням.

- А чому не можна було всю недієздатну структуру влади, всіх чиновників, приміром, всю міліцію просто розпустити?

- Розпустити можна швидко, а от швидко створити дуже складно. Наприклад, у МВС є багато функцій, забезпечення яких не може перериватися. Є кримінальний розшук, який бореться з криміналітетом, є охорона ядерних об'єктів, охорона і супровід укладених та багато іншої роботи, яку треба щодня виконувати. Ми не мали часу міняти всю систему, так це і неможливо. Ми зосередили зусилля на головному - на відновлення обороноздатності країни, на створення боєздатних частин і підрозділів, готових дати відсіч російським військам і терористам. Ну а систему, зокрема МВС, почали міняти поетапно.

турчинов

- Скажіть, як прийшла ідея створити добровольчі батальйони?

- А у мене не було альтернативи. Нам потрібен був авангард, здатний закривати пролом, яку не могла перекрити армія. Таким авангардом і стали батальйони спеціального призначення. Знаєте, в чому проблема Міністерства оборони? Його знищували протягом багатьох років. Дуже активно це відбувалося за часів Януковича. Чим займалося Міністерство оборони при всіх міністрах оборони, включаючи і одного з моїх критиканів? Торгівля зброєю, розпродаж землі, військових містечок, майна і т.д. тобто, це комерція, далека від питань оборони.

- Чому їх не розігнати, якщо вони не ефективні?

- Ще раз. Для того, щоб розігнати старе, треба створити щось нове. Не можна в умовах війни розігнати армію і сказати ворогам: "Почекайте, ми через пару місяців зберемо нову армію". Так не буває. Є відповідальність перед країною. І треба було змушувати воювати тих, хто не хотів воювати. Їх треба було змушувати виконувати свої функції.

- А чому були такі проблеми з видачею зброї для батальйонів теробороны і батальйонів МВС?

- Це була нова практика. Генерали боялися, розповідали, що це їх відповідальність, що їх потім будуть судити, якщо зброя потрапить в незрозуміло які руки. Тому довелося це головоломка. Реально ламати. Змушувати розкривати склади, змушувати видавати зброю, іноді це відбувалося фактично з боєм, тому що система настільки була деформована, що змусити її працювати і брати на себе хоч якусь відповідальність було дуже складно. І повірте, що реформи в армії у нас будуть проходити не один день. У мене не було альтернативи, крім як звернутися до людей і формувати найбільш боєздатні частини з добровольців. Зараз ми маємо і військові частини та частини Нацгвардії і спецбатальоны МВС, героїчно захищають Україну, якими пишається вся країна. Це герої. Я дав команду кожному губернатору приступити до формування батальйонів територіальної оборони. Хто скільки зможе. Сильні області за два-три створювали, а області, в яких був менший ресурс - по одному. Але все це робили. Це був обов'язок всіх. Міністерство внутрішніх справ отримало завдання сформувати батальйони спеціального призначення виключно на добровільній основі. Вони виявилися більш мобільні у цьому питанні. Аваков зміг швидко сформувати кілька десятків таких підрозділів, які зарекомендували себе чудово на фронті.

- Коли був захоплений Слов'янськ, то було зрозуміло, що це стратегічна точка Донбасу, ворота. По суті, контролюючи слов'янсько-краматорський вузол, російські війська з боку Снігового могли пройти за добу і відсікти весь Донбас одним походом. Скажіть, проглядався варіант негайного штурму, давався чи наказ?

- Звичайно. Відразу була віддана команда Службі безпеки, яка відповідальна за проведення антитерористичних операцій в країні, провести штурм захоплених бойовиками будівель. Там було близько 150 осіб, добре озброєних, підготовлених диверсантів, багато з яких пройшли серйозну школу підготовки в ГРУ Генштабу Російської Федерації. СБУ на базі "Альфи" сформувала групу захоплення, яку прикривала рота десантників. Але вони не розуміли, хто їм протистоїть, і традиційно їхали, знаєте, як в мирний час у нас проводяться такі операції: колона машин без розвідки, без охорони. Вони не розуміли, що почалася війна, хоча всі знали, що Слов'янськ захоплений групою терористів з автоматами і кулеметами, професійно навчених і злагоджених... Передова група "Альфи" під'їхала до Слов'янська, зупинилися на в'їзді в місто. Під час спілкування з місцевими жителями, які перекрили дорогу, їх раптово терористи обстріляли. Бтри десантників не зреагували і не встигли підтримати вогнем. У бою поліг смертю хоробрих Геннадій Біліченко, капітан "Альфи" з Полтави - він став першим українським вояком, загиблим в ході Антитерористичної операції. Був важко поранений командир "Альфи". Про потайливому підходу до мети вже не могло бути й мови. Операція зірвалася, не розпочавшись.

- Тобто ви дали наказ штурмувати, а виконали так, як виконали.

- Так. І замість штурму ми отримали втрати. Що залишився в живих керівництво цієї операції відступило разом з бійцями. Це вже був не формат навчальної показової операції для журналістів на полігоні, коли в мегафон говорять - "Всім покинути будівлю і виходити з піднятими руками". Це була війна. Тут у мегафони нічого було кричати.

Російська агентура одночасно організувала захоплення бойовиками обладминистрций в Донецьку, Луганську, Харкові. Складна ситуація була в Одесі і в інших регіонах Південно-Сходу. Але, як я вже говорив, нам вдалося досить швидко нормалізувати там ситуацію, а Донецька, Луганська та Харківська області були включені в зону проведення широкомасштабної антитерористичної операції. Був створений штаб АТО, і в ці регіони спрямовані найбільш дієздатні сили. Росія, зі свого боку, різко активувала процес нарощування чисельності загонів бойовиків і терористів, підсилюючи їх і озброюючи.

На першому етапі складно було ще й тому, що місцеве населення в Донецькій і Луганській областях активно підтримувало бойовиків.

За участю великої кількості місцевого населення, обманутого російською пропагандою, став можливий і "краматорський ганьба". Коли в Краматорську роззброїли наших десантників і вони без стрілянини віддали зброю, віддали БМД і, зганьблені, пішли. На першому етапі розлючені місцеві мешканці були, не меншою проблемою, ніж бойовики. Вони закидали камінням українські частини, живим щитом їх оточували, блокували рух, захоплювали будівлі. Отруєні російсько-януковицьку брехнею, вони створювали колосальні проблеми. Військове керівництво, яке працювало в зоні АТО дуже складно виходило на прийняття рішень. По кожному бойового зіткнення доводилося віддавати особистий наказ, як ніби мені з Києва було видніше, що там відбувається на місці. І коли кричиш їм по телефону: "Що ж ви стоїте? Чому не стріляєте в терористів?", мені відповідали: "Вони стоять з автоматами за беззбройною натовпом місцевих жителів, ми ж не можемо стріляти в цивільних". Цей сценарій Росія відпрацювала добре в Криму і спробувала реалізувати і на Донбасі. Використання "живих щитів" для диверсійних груп сильно ускладнювало нашу роботу. Але з часом ставлення місцевих до бойовиків і російським військовим почало змінюватися.

турчинов

- Чому вирішили ставити блокпости під Слов'янськом, оточувати місто, а не йти відразу на штурм?

- Штурм у місті неможливий без величезних жертв і, в першу чергу, серед мирного населення. Терористів було багато з потужним озброєнням, і вони прикривалися мирними людьми, створювали власні бази, в найбільш густонаселених місцях міста, мінуючи житлові квартали. Перетворити Слов'янськ в Грозний ми не могли, ми ж не росіяни. Вони оточили Грізний, і артилерія стріляла, поки не залишилося нікого в живих, потім зачистили руїни. Ми не могли розстрілювати наші міста. Ми не могли знищувати всіх разом з терористами. Пізніше до людей Донбасу прийшло розуміння, що їх втягнули в бійню, що путінська Росія їм не збирається давати якусь допомогу, її не цікавить їхнє майбутнє, їх життя. Вони просто зробили їх гарматним м'ясом, зробили з них заручників терористів, щоб розвалити Україну. Коли це розуміння прийшло до людей, вони дещо по-іншому почали ставитися до української армії. Наприкінці травня вже було зовсім інший настрій.

турчинов

- Коли перший раз ви побачили, що ми воюємо? Який це був день?

- Я, чесно кажучи, таких нюансів вже не пам'ятаю, у мене не було ні хвилини на рефлексію, бо коли доводиться працювати вдень і вночі все зливається в один нескінченний день. Були дні, коли кожна година відбувалося загострення обстановки, на яке я був зобов'язаний відреагувати. Вже в кінці квітня, на початку травня ми мали боєздатну армію, бойову Національну гвардію і ефективно діючі спецбатальоны МВС. Командирам вже не треба було переставляти ноги, вони почали професійно воювати. Змінилося і настрій багатьох на Донбасі. Вони зрозуміли, що відбувається в їхньому регіоні. Хто ворог і хто друг.

Війна - вона і є війна. Проблема в тому, ще раз хочу сказати, що російська вояччина підло використовувала ошуканих їх же пропагандою наших громадян. Тому на першому етапі вони чітко спиралися на підтримку місцевого населення. Чим менше ставала ця підтримка, тим більше найманців і професійних військових вони почали перекидати на Донбас. У травні Росія зазнала стратегічна поразка - вони не змогли знищити Україну зсередини, ми почали давати відсіч. Путчі в Харкові і Одесі провалилися, і тоді вони почали масово перекидати спочатку найманців, які пройшли спецпідготовку диверсантів, а потім регулярні війська. Найсучасніше і смертоносна зброя потоком полилося на нашу землю.

- Яка у вас була стратегія звільнення Донбасу? Ви не займалися піаром, не піднімали прапори, тому інформації про ваших діях в ЗМІ практично немає.

- Вже в травні на Сході нам протистояли російські регулярні підрозділи, спеціально навчені фахівці, які мали повний арсенал зброї, у деяких позиціях перевершує нашу. Вже в травні була захоплена нашими військами перша реактивна система "Град" з складу збройних сил РФ, були знищені перші російські танки. І тому для мене вже було зрозуміло, що час блокпостів проходить, треба міняти стратегію і тактику. Ми почали вибудовувати лінію фронту. І тихо, не піарячись, ми відсікли північ Луганської області. Далі відсікли західний і південний Донбас. Теж тихо очистили території до Амвросіївки. Там теж вибудували лінію фронту. І розпочали цю лінію стискати. Не поспішаючи, але впевнено. Для мене дуже важливо було мінімізувати наші втрати, тому що це не війна за територію, це війна за Україну. Треба було знищити ядро терористичних банд - і не дати їм завдати великі втрати нашим військам. Наша мобилизованная армія повинна була навчитися битися з досвідченими російськими спецами не числом, а вмінням. І вибудовуючи фронтальну позицію, ми мінімізували втрати. Я боюся помилитися, але на момент складання мною повноважень Верховного Головнокомандувача бойові втрати українських вояків в АТО склали 53 людини. Але для мене це було дуже багато, і я важко переживав кожну втрату людського життя, вважаючи себе, в першу чергу, відповідальним за це. У своїх телевізійних зверненнях я часто називав прізвищ загиблих героїв.

Я не бачив можливості проводити непідготовлені настання з тільки-тільки відмобілізованими і страждає від багатьох проблем армією. Кожна наступальна операція повинна була бути відпрацьована до деталей. Тільки тоді я її затвердив. Збереження життя особового складу було однією з головних моїх завдань. Тому я відсторонив від посади командира 51-ї механізованої бригади після розстрілу нашого блокпоста під Волновахою. Другою великою втратою став збитий вертоліт з групою бійців і генералом Нацгвардії Кульчицьким - прекрасним воїном, сміливим і порядною людиною...

Можна було звичайно робити рейди і захоплювати не мають посилених ворожих гарнізонів міста і села, піднімати перед камерами прапори. Але такий підхід ламав би лінію фронту, руйнував тилове забезпечення та взаємодія між частинами. Але головне, створювалася б постійна загроза оточення висунутих вперед підрозділів і, як наслідок, необгрунтовані втрати особового складу, техніки і втрата важливих рубежів.

- Які дії українських військ за час вашої роботи як Верховного Головнокомандувача ви б відзначили як успішні?

- Перше - створення єдиного фронту, отсекавшего захоплені території Донбасу від усієї України, який зупинив подальше просування терористів. Друге - відсікання та звільнення півночі Луганської області, заходу і півдня Донецької області, що дозволило обмежити зону бойових дій у регіоні. Третє - розгром терористів в Красному Лимані, що дало змогу розгромити головну базу бойовиків під Слов'янськом, припинивши їх постачання, і створило передумови для здачі без бою Слов'янська та Краматорська. Ми могли обійти Краснолиманську угруповання і зайняти з десяток не укріплених містечок. Але замість цього ми зосередили кулак у складі ударних трьох підрозділів повітряно-десантних бригад, і раптово атакували одночасно з різних напрямків найпотужніший укріпрайон бойовиків. Незважаючи на те, що Червоний Лиман на увазі його важливого тактичного значення був укріплений і оборонявся великими частинами противника, наша задача була, оточивши їх, не допустити відходу і знищити. В результаті задача була повністю виконана, групування найманців була розгромлена. Ні один бойовик не вирвався з оточення. Ми втратили кількох прекрасних воїнів, при втрати противника, измерявшихся в сотні убитих, поранених і полонених. Було захоплено також всі їх озброєння. Розгром привів автоматично до очищення і самого міста і найближчих населених пунктів, створив плацдарм для подальших наступів.

Також зазначу звільнення захопленого терористами донецького аеропорту 26 травня.

Завдань і проблем було багато, тому було якось не до піару.

- Що вам дружина сказала, коли дізналася, що ви одночасно обов'язки прем'єра, президента і голови Верховної Ради змушені виконувати, по суті, під час війни, і що ви, фактично, живете на роботі?

- (пауза)... Вона не була щаслива, я вам точно можу сказати. До цього я три місяці керував штабом Майдану, і вона мене практично теж не бачила. Вона сказала мені одне слово: "Тримайся". В той час, коли Україна була дуже слабка, я і сам багатьом міг сказати тільки одне: "Тримайся". Ми утримали Майдан, і утримали Україну. Тому "Тримайся" - це слово-пароль, яке відкриває шлях до нашої перемоги.



Юрій Бутусов

Сторінка 3 з 3
<<<1 2 3
Сторінка 3 з 3
<<<1 2 3
  yandex.ru   LiveInternet   mail.ru  
хіти
3074937

хости
359647
 вгору


Создан 27 окт 2014



  Комментарии       
Всего 3, последний 1 год назад
Пані MARGARET NANCY 25 авг 2015 ответить
Am місіс Маргарет Ненсі і у мене є рішення всіх ваших проблем про отримання кредиту. я колись був відчайдушний пошук л для кредиту протягом дуже довгого часу я ніколи не знайти законний кредиту кредитор, але тільки минулого тижня я зустрічаюся з людиною на ім'я пан Антоніо в Інтернеті, він є кредитором кредиту, і я даю йому спробувати я звернувся за кредитом в його компанії і для моїх найбільших сюрпризів, він дав мені кредит у розмірі $ 46,000. Я такий щасливий, прямо зараз. для дози з вас, хто відчайдушно потребують кредит повинен звертатися до пана Антоніо Via (legiantonioloanfirm@hotmail.com) я вітаю вас, як ви, нарешті, знайти рішення для вас проблеми.
rbinvestment12 22 ноя 2015 ответить
Здрастуйте, вам потрібен справжній кредит, щоб оплатити рахунки або вирішити будь-які фінансові проблеми, будь ласка, зв'яжіться зі мною зараз по електронній пошті:
rbinvestment11@outlook.com
Ми пропонуємо всі види кредиту.
Дякую

Тут є можливість для тих, хто у фінансових проблем і тих, хто хоче фінансової підйом у своєму житті, ми даємо всі види кредитів, щоб допомогти необхідності з фінансового стресу, багато хто страждає і потребує допомоги для поліпшення їх життєвого статусу, багато безробітних і потребують фінансової допомоги, щоб почати бізнес, багато потребує фінансової допомоги, щоб очистити свої рахунки і борги, ось мудре рішення для вас зараз, якщо ви знаходитесь в необхідності справжнього кредиту ми можемо допомогти вам, я сертифіковані, зареєстровані і законним кредитором , будь ласка, зв'яжіться з нами зараз по електронній пошті: rbinvestment11@outlook.com,
rbinvestment12@outlook.com
dewiahmad.loanfirm 25 авг 2016 ответить
У вас є борги, або були ви відмовилися кредит в банку? Наша команда допоможе у вирішенні ваших проблем з 2% річних. Ми рекомендуємо швидкий кредит для будь-яких цілей. Просто при собі посвідчення особи, свідоцтво про народження і ваша фотографія, швидка перевірка, мінімум формальностей, висока прийнятність пропозицій і рішення про надання кредиту протягом 24 годин без необхідності надати підтвердження доходу. У нас є кількість високого кредиту до 5 млрд будь-якої валюти в світі Наш термін погашення становить від 6 місяців до 20 років. Ні перевірки кредитоспроможності або кредитної історії. Приходьте до нас, ми обробляємо всі в один день.
Зв'яжіться з нами сьогодні через нашу електронну пошту: dewiahmad.loanfirm@gmail.com
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником