Влада мертвих

 

Влада мертвих

На жаль ресурс з усіма гіпер-посиланнями щез і у мене тут лишилась тільки текстовка, але хоч щось дає згадку про ті події Євромайдану



Не всі полюбляють дивитись фільми жахів, що не заважає в більшості мати уявлення про їх зміст та героїв, зокрема про відомих зомбі, тобто мерців, що умовно ожили, а за тим рухаються, полюють та поїдають живих людей. Малоприємне видовище навіть у кінофільмах, а що вже казати про реальне життя.



Кому як, а мені особисто всі попередні та сучасні події в Україні досить багато в чому нагадують ці фільми жахів про зомбі. І зараз дуже навіть огидно-дивовижно дивитись, як в Україні вся наявна влада імітує в стилі зомбі продуктивну роботу і свою, і державного апарату: міліції, прокуратури, судів, парламенту, уряду тощо, як і всієї держави в цілому. Імітує, наче все живе і нормально функціонує. Хоча після грудневих подій 2013 р. і особливо січневих 2014 р. в Києві і по всій Україні для всіх стало чітко і однозначно ясно, що теперішня влада мертва! Мертва повністю! Навіть уявити важко, як ця влада може і надалі керувати країною і народом. Про другий термін Віктора Януковича на посаді Президента України взагалі можна говорити лише в стилі, як про "жах на вулиці в'язів" або "зомбі атакують" - не інакше.
Державний апарат помер. Єдиний шанс хоч якось реанімувати державне управління через швидку зміну українського Уряду було втрачено безповоротно, бо що нагально мали зробити ще в грудні 2013-го, те занадто пізно для кінця січня 2014-го. Всім вже ясно, що держава Україна на сучасному етапі впала у стан глибокої коми щодо керованості як в політичному, як в економічному, як в соціальному вимірах, так і в загальнодержавному форматі. Так само ясно, що тільки кардинальна заміна як всієї влади, так і основних підвалин державного управління, зможе вивести Україну з цього стану управлінської коми. Інакше наступить смерть-руйнація і держава Україна самоліквідується, як СРСР чи Югославія, що було вже за нашої пам'яті. Тобто у нас одне з двох: з коми або виживають, або помирають.
Розвал держави є цілком ймовірною реальністю, якщо нею і надалі будуть керувати мерці. Молоде покоління вже не пригадає, дякувати Богу, але багато хто ще може нагадати часи правління Леоніда Брежнєва, коли майже 5 років це була не жива людина, а чисто зразок живого трупа, зомбі, який ще рухається і живе по законам аномального трансу, але при цьому керує величезною країною. Тоді багато хто з розумних людей у тому числі з правлючої верхівки комуністичної партії, як Громико, Андропов, Щербицький, Яковлєв, Алієв, Шеварнадзе і ще багатьом ставало ясно, що з трупом на чолі великої держави вона летить у прірву, але всі вони надто боялися за себе і не наважились піти на якість радикальні зміни включно до силового варіанту заміни влади - державного перевороту. В результаті зовні могутня світова держава СРСР одномоментно розвалилась і зникла.
Аналогічний сценарій очікує Україну, якщо при владі і далі буде знаходитись команда з мерцем-зомбі на чолі - з Віктором Януковичем. Ще одного мерця Миколу Азарова ледве-ледве спромоглися відправити на незаслужений упокій і то хто зна чи без простромленого в грудях осикового кілка ця потвора знову не повстане... Страшно самому думати про живу реальність в такому стилі жахів, але ж так є! І чим довше ця влада буде при владі - тим жахливішими стануть наслідки, тим більшим відбудеться омертвіння і руйнація економіки і самого суспільного буття України. Трупна зараза одна з найотруйніших!
Ще і ще раз наголошую: немає жодного сумніву, що чим довше теперішня влада буде при владі - тим більшою буде стагнація в державі, тим важче буде потім все відновлювати. Власне тому не смішить чи дивує, а пригнічує і обурює антидержавна тупість всієї влади, як і парламентської провладної більшості, що сповна повторює поводження в часи "застою", коли всі вочевидь споглядали розвал і обвал в економіці країни, але замість кардинальних рішень, зрушень і реформ просто тягнули час, з надією, що воно само якось минеться. При цьому заявляючи на загал, що все гарно і буде ще краще. Та не буде! Не буде! Можна обманювати народ, можна обманювати навіть себе, але економіку не обманути! Тут або вчасні зміни, або катастрофа! Іншого не дано!
Є тільки одна тема, яка мене щиро дивує: втрата почуття самозбереження у всіх дотичних до влади нуворишів-багачів, як і у всіх, хто є в структурах сучасної влади. Той же Колян Азаров-Пахло, як перед ним Льоня Черновецький, хвостиком тільки круть-верть і вже десь живе собі в Ізраїлі приспівуючи і насміхаючись з дурних гоїв, а вам же тут далі жити! Всім втекти з грошима і добром не вийде ніколи! Водночас зрозуміло чітко, що чим більше і довше влада буде чинити насилля над людьми, тим сильнішим буде їх озлоблення, тим більшою і жорстокішою буде їх відплата-репресія. У 2004 р. виключно поблажливість Віктора Ющенка вберегла Леоніда Кучму від покарання за глобальну корупцію і розкрадання державного майна. Також народ був у ейфорії від перемоги і милостиво прощав переможених "прихватизаторів" державного майна. Цього разу все буде зовсім інакше! Зовсім інакше! Ніхто прощати злочинів не збирається, бо настрій в народу є однозначно: "І буде суд, і буде кара!" Повна жорстка люстрація!
І це все буде! Так, буде. Вже буде. Тільки швидкоплинні "двірцеві перевороти" проходять без глобальних наслідків і то не завжди, але чим довше йде поборювання злочинної влади - тим революційнішим стає весь народ, тим глобальнішими стають переміни, тим більших репресій і переслідувань зазнає вся (підкреслюю: вся!) провладна група людей. Не тільки персонально, а з родиною включно. Чи вам це потрібно, панове-нувориші?
Поведінка Інни Богословської досить гарно демонструє розумну жіночу інтуїцію і що саме потрібно робити в подібні буремні часи, щоб вберегти себе і надбане-нагарбане добро. Тоді як ватажок мерців-зомбі Віктор Медведчук даремно сподівається відсидітись в темряві закулісся у своїх палацах, бо навіть 6-ти метровий паркан його не захистить і не порятує - ой, не порятує! Як не врятує і Межигір'я судова "мертва зона" навколо нього, бо скоро вже саме Межигір'я разом з його квартирантами стане мертвою зоною. І то не пусті погрози, бо саме так не раз було і ще буде, тому що іронія цих повторень закладена в парадоксі: "Історія вчить, що нічому вона не вчить"
На завершення варто вказати на розпочате: на Майдані вже затверджено список з майже сотні прізвищ осіб, які підлягають першочерговій люстрації і народному гніву-обструкції. Без особливої приємності наводжу його нижче, де переважають судді, прокурори, які приймали неправомірні рішення, а також "міліціонери"-кати. Переглядаєш цей список і думаєш: хіба це люди? Де видно і по чому? Якийсь перелік людожерів-зомбі! І не інакше! А якщо когось дивує, чому тут відсутні прізвища Януковича, Азарова, Пшонки чи найвищого керівництва "Беркуту", то всім ясно, що ці персони отримають своє "атоматом", як кажуть у студентів, за свої злочинні "заслуги", а якщо це станеться дійсно з автомату - то це буде виключно з вини тих, хто позбавив народ іншого вибору - мирного вибору! Коли кажуть на словах: "Йдіть геть!",- то йдіть, поки ще є можливість, бо винесуть вперед ногами. Обов'язково винесуть! І закопають, бо власне так має бути для мерців.
І най за тим щезне вся облуда і нечисть з нашої держави України! В ім'я Отця, Сина і Святого Духа! Амінь!

Богдан Гордасевич
м. Львів

Бажано і в такий спосіб:
http: //blog.i.ua/community/662/1335662/
http://argumentua.com/novosti/evromaidan-opublikoval-spisok-vinovnykh-v-krovavom-izbienii-studentov-30-noyabrya-familii
Мета - Правда! Засіб - право!
Зараз вже можна чітко і однозначно визначити, що сучасна узурпаторська влада в Україні не збирається йти на поступки і компроміси, щоб тихцем піти і тим зберегти власні шкури і сідниці, а буде битись з власним народом до останнього, щоб подолати силою, залякати людей і за тим довічно залишитись панівною верхівкою. Однозначно ясно, що буде і введено військовий стан в Україні, як і буде звернення по допомогу та інтервенцію федеральних військ з РФ яко "миротворців" і ще багато чого кривавого, чого важко передбачити, але вже цілком можна спостерігати в аналогіях типу подій в сучасній Сирії, де "рука Москви" більш ніж впливова. Маємо вже до цього готуватись, або змиритись.
Висновок тут один: щоб не було кровопролиття, нам всім потрібно змиритись з тим всім злочинним свавіллям влади в Україні, змиритись з узурпацією влади і потихеньку розійтись по домівках, поховатись і забути про будь-яку людську і громадянську гідність. Жити, як живуть зараз в Північній Кореї, Белорусії, Казахстані, Російській Федерації тощо. А що? Живуть якось люди! А чим ми гірші або кращі за них? Виживемо якось...

Хто іншої думки - той ясно і чітко розуміє, що тим самим він стає на тяжкий кривавий шлях боротьби, отже буде там, де вже є я.
Не маю бажання закликати і казати якісь високі банальності, але водночас потрібно знати прості основні істини, що окреслюють мету цієї боротьби і я їх знайшов на сторінках простого шкільного підручника "Правознавство", випущеного у державному львівському видавництві "Світ" ще у 1994 р. за редакцією Михайла Настюка. Нижче наводжу ці сторінки з своїми позначками і рекомендую уважно вчитатись та обдумати, чи варті задекларовані тут ідеї та людські цінності тяжкої кривавої боротьби задля їх реалізації чи не варті? 
Для мене ясно чого добиватись: щоб в Україні постала Правда - потрібно, щоб в Україні сповна діяло Право! Не ось ця сучасна псевдо-законність діяла, а реальна сила Закону! Механізм держави базується на праві, яке реалізується як безумовна категорія. Поки що тут одні знаки запитань і потрібно чимало зусиль, щоб ці зігнуті знаки випрямити в окличні.
І я закликаю до цього! Мета - Правда! Засіб - Право!
Богдан Гордасевич
м. Львів
12.02.2014 р.

Чому я підтримую дії опозиції

 

 Вночі, 22 листопада, коли Янукович відмовився підписувати вже призабуту Угоду про асоціацію, і всі свідомі громадяни завзято побігли з прапорами на Майдан, я залишився вдома. Сьорбаючи чай з печенням, написав статтю, в якій докладно пояснив, чому я в носі бачив цей ваш «мирний протест», всі ці танці повстання і пісні непокори. Охоплені ейфорією патріоти тоді люто плювалися і ображалися на мій демонстративний нейтралітет.

Потім, коли був розгон, пролилася перша кров, і всім стало ясно, що танцями ні біса не зробиш, ніхто з новонавернених радикалів не згадав мого пророчого посту. Ну, я не ображений - хоч з лайном не змішали, як нещасну Руслану, і то добре. Люди загалом забувають все досить швидко. Радикали, наприклад, давно забули, як Руслана (єдина серед зірок першої величини) рік тому публічно підтримувала сім'ю Павліченко.

Зараз я знову отримаю відро плювків, але плювати і на це, мушу сказати - українці, давайте підтримаємо опозицію.

Так, давайте підтримаємо ту саму опозицію, яка «зливає протест», «турбується лише про міністерські портфелі», «контролюється владою», і т.д., і т.п. Давайте підтримаємо опозицію, яка виступає за мирний протест. Так, давайте підтримаємо мирний протест - після всіх цих жахіть, після вбивст, після тортур, - візьмемо нерви в кулак, сховаємо з очей вже приготовані гвинтівки і будемо чекати.

Чого чекати?

...Уявімо собі, - «Правий сектор» та «Спільна справа» - найрадикальніші об'єднання Майдану, - в момент вирішили, що досить чекати. Що годі, насиділися за барикадами, до Верховної Ради подати рукою, час помстити за своїх, зараз, або ніколи. Жахнули з усіх стволів, народ із сокирами рвонув на «Беркут», міліцейські шоломи тріщать, Верховну Раду взято, над Адміністрацією Президента майорить червоно-чорний прапор, в лазаретах лежать накриті простирадлами герої, Майдан гримить радістю, Київ святкує. Уявили?..

Уявляємо далі. Ні Януковича, ні Лукаш, ні Портнова, ні Арбузова, ні Клименка - нікого з владних фігур в приміщеннях не знайдено. Звичайно ж, вони давно роблять політику, сидячи у більш затишному місці, ніж прокопчений паленою резиною урядовий квартал. Де Янукович?.. З валізами майнув у Москву? Ні, не в Москву, що йому робити так далеко. Він майнув ближче - у Харків, наприклад.

У Харкові, як легітимно обраний президент (так, що б ми з цього приводу не думали, але він - поки що легітимно обраний президент) і головнокомандувач, Янукович заявляє про спробу конституційного перевороту та повалення державного ладу зі сторони праворадикалів. Оголошує мобілізацію; східні українці, головне політичне кредо яких - «залиште нас у спокої» - з посірілими обличчями отримують повістки. Оскільки вони бояться воєнкому та дільничного інспектора більше за всіх бандерівців світу, вони підуть воювати за зека. Місцева міліція жорстоко виловлює лояльних до повстання українців. Тут як тут «обмежений контингент російських військ, покликаний захистити російськомовне населення». Через кордон переходять «російські добровольці» та «казаки» з погонами ФСБ. Західна Україна також мобілізується.

Відчиняйте ворота громадянській війні.

І все це - у тому випадку, якщо штурм урядового кварталу буде успішним. А якщо провалиться?.. Європейці трусяться від страху, уявляючи під боком нову Югославію, та ще й в такому болючому місці, як кордон з Росією. Держдеп США вже засудив дії міліції, «тітушок» - і (увага) «Правого сектору». Для американців всі, хто розхитує ситуацію, одним миром мазані, тим більше вони не стануть вписуватися за націоналістів. З рештою, в Україні нема нафти, тому годі чекати на горизонті рятівних авіаносців НАТО. У разі провалу штурму світ буде мовчки спостерігати, як влада зачищає Майдан.

Перейшовши у відкриту атаку, ми програємо у будь-якому випадку. Атакувати нас влада не наважується. Як показав досвід боїв на Грушевського, наші сили незначні у наступі, зате майже нездоланні в обороні. Як би не вихвалявся «Беркут», але я з повною відповідальністю кажу, що у нинішньому вигляді, при нинішньому розкладі сил та озброєння, оборона Київської Січі зможе зупинити навіть бронетехніку.

Отже - клінч, цугцванг. То що ж робити?

Триматися. Всім ясно - шляху назад нема, при чому ні для нас, ні для Януковича. Але нам давно не хочеться просто триматися, ми злі, ми замерзли, нам набридло топтатися на місці. Ми вже хочемо ризикнути, щоб розірвати цей вузол раз і назавжди.

Триматися, друзі. Бо поки ми дратуємося нашими нерішучими опозиційними лідерами, по той бік барикад відбуваються такі ж самі процеси. Низовий електорат Януковича свариться у телевізор, бо ніяк не може зрозуміти, чого ця вдарена яйцем тютя не вводить на Майдан танки. Вища ланка, як і всяка знать у важкі для господаря часи, плете змови і хитається. На Януковича тиснуть міжнародні структури. Якщо ми не дамо йому приводу для нападу, якщо ми втримаємося, то Майдан, наче маленька дірка у дні човна, потопить весь його авторитет. І до наступних виборів - легітимних, законних, конституційних виборів, - вплив Януковича буде не більше, ніж у Ющенка. А легітимні вибори - це, наразі, єдине, що здатне втримати Україну в її нинішніх кордонах.

Ті ж, кому пече схопити до рук зброю, можуть не хвилюватися - повоювати ще прийдеться, навіть не сумніватейся. Як вчив Макіавеллі: «Війні не можна запобігти, її можна лише відкласти». Але якщо вже починати громадянську війну, її треба розраховувати закінчити в Москві, а не в Луганську.

 

Дмитро Різниченко

 

 

’ «'»  –  VIIIX
taras200.io.ua
 rjasne 141 dzordzflesh@ukr.nethttp://www.ex.ua
Моя Застава
http://spavedfront.io.ua/v14cb5b3a754ba2d546a6fb2a0de6183c
 gordasevichbo@gmail.com7я7
http://spavedfront.io.ua/s78496/taras_shevchenko_prorok_ukraeniТарас Романов-Шевченко


 Рада проголосовала за отставку Януковича и досрочные выборы президентаРада проголосовала за отставку Януковича и за постановление о назначении досрочных президентских выборов за основу и в целом
Выборы пройдут 25 мая 2014 года. За - 328 депутатов, сообщает Цензор.НЕТ. Источник: http://censor.net.ua/n272240
22.02.14 17:57 Полный текст постановления Рады об отстранении Януковича от властиРешение вступило в силу с момента его принятия депутатами Верховной Рады Украины на сегодняшнем заседании парламента.

Сегодня Верховная Рада Украины назначила внеочередные выборы президента на 25 мая 2014 года. Об этом говорится в тексте постановления № 4193, сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на ЛигаБизнесИнформ.
Полный текст постановления:
"Учитывая, что президент Украины Виктор Янукович* самоустранился от выполнения конституционных полномочий, что представляет угрозу для управляемости государством, территориальной цельности и суверенитета Украины, массового нарушения прав и свобод граждан, исходя из обстоятельств крайней необходимости Верховная Рада Украины, выражая суверенную волю украинского народа постановляет:
Читайте также на «Цензор.НЕТ»: Тимошенко покинула больницу и направляется в аэропорт Харькова
1. Установить, что президент Украины Виктор Янукович неконституционным способом самоустранился от осуществления конституционных полномочий и не выполняет своих обязанностей.
2. В соответствии с п.7 ч.1 ст.85 Конституции Украины назначить внеочередные выборы президента Украины на 25 мая 2014 года.
3. Постановление вступает в силу с момента его принятия".
Читайте также на «Цензор.НЕТ»: Рада нашла формулу по которой отстранила Януковича.
Напомним, за постановление об отстранении Януковича от власти проголосовали 328 народных депутатов. Сам Янукович сегодня назвал происходящее в Украине попыткой государственным переворотом и отказался подписывать принятые ранее решения парламентом. Источник: http://censor.net.ua/n272253


вікіпедія Євромайданhttp://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD

Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. У рамках поняття протестів кінця 2013 року відбувалися зокрема мітинги, демонстрації, студентські страйки.Зміст  1 Передумови2 Вимоги2.1 Вимоги, прийняті Євромайданом 24 листопада 2013 року2.2 Петиції до уряду США2.3 Вимоги окремих груп Євромайдану2.4 Вимоги Євромайданів в інших містах України, окрім Києва3 Хід подій3.1 Заклики у соціальних мережах3.2 21 — 23 листопада3.3 Масові мітинги 24 листопада3.4 Напередодні саміту у Вільнюсі (25—27 листопада)3.5 Під час саміту у Вільнюсі (28 і 29 листопада)3.6 Силовий розгін Євромайдану 30 листопада3.6.1 Офіційна позиція уряду щодо розгону Євромайдану у Києві3.6.2 Інші події 30 листопада3.7 Створення Штабу національного спротиву3.8 Масові протести 1 грудня3.8.1 Події біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013 року3.8.2 Побиття журналістів3.9 Продовження протестів, 2-7 грудня3.10 «Марш мільйона», 8 грудня3.11 Продовження протестів, 9-13 грудня3.12 «Антимайдан» і «День гідності», 14-15 грудня3.13 Всеукраїнське об'єднання «Майдан», 22 грудня3.14 Мирний автопробіг до Межигір'я, 29 грудня3.15 Ухвалення репресивних законів проти громадянських прав3.16 Штурм на Грушевського, 19 січня3.17 Кривавий День Соборності, 22 січня3.18 Переговори влади і опозицї3.19 Захоплення обласних та міських адміністрацій 22-25 січня3.20 Захоплення адміністративних споруд 25-26 січня3.21 Мітинги 2 лютого3.21.1 Київ3.21.2 Запоріжжя3.22 Події у Києві починаючи з 18 лютого 2014 року4 Євромайдан у регіонах України4.1 Євроланцюг4.2 «Вигнання „губернаторів“»4.3 Порушення статутних завдань Українським Червоним Хрестом5 Акції у світі5.1 Білорусь5.2 Велика Британія5.3 Німеччина5.4 Польща5.5 Росія: Мітинг солідарності пройшов у Москві на Красній Площі.5.6 Сполучені Штати Америки5.7 Франція6 Репресії та перешкоджання протестам6.1 Застосування сили для розгону акцій6.1.1 30 листопада: силовий розгін6.1.2 1 грудня: події біля Адміністрації Президента6.1.3 10 грудня6.1.4 11 грудня6.2 Звільнення з роботи6.3 Заборона проведення акцій6.4 Перешкоджання приїзду на протестні акції6.5 Посягання на майно активістів Євромайдану та його пошкодження6.6 Напади й побиття6.7 Заборони та перешкоджання на участь студентів в акціях6.8 Репресії проти свідків7 Розслідування протиправних дій під час Євромайдану7.1 Заходи органів МВС проти учасників протестних акцій7.2 Заяви представників влади про попередні результати розслідування7.2.1 Розгін Євромайдану 30 листопада 2013р7.2.2 Події біля Адміністрації Президента 1 грудня8 Можлива роль російських спецслужб і силових структур8.1 Вплив через українських політиків8.2 Можливі докази російської присутності9 Відображення подій в ЗМІ9.1 Україна9.1.1 Цензура і дезінформація в ЗМІ9.1.2 Людина року 20139.2 Росія9.2.1 Росія-19.2.2 Росія-249.3 Сербія10 Стереотипи, піар та політтехнології11 Реакція11.1 Позиція уряду11.2 Реакція у провладній партії11.3 Реакція органів місцевого самоврядування11.4 Реакція діячів культури та спорту11.5 Реакція бізнесу11.6 Реакція представників релігійних організацій11.6.1 УПЦ (КП)11.6.2 УГКЦ11.6.3 Римо-Католицька Церква11.6.4 Українська Лютеранська Церква11.6.5 Релігійні виші України11.6.6 Секта Догнала11.7 Реакція світової спільноти11.7.1 Міжнародні організації11.7.2 Країни11.7.3 Реакція у Росії12 Транспаранти і гасла12.1 Гасла студентських страйків13 Ставлення населення14 Учасники протестів14.1 Мітинги14.2 Постійне населення15 Результати Євромайдану16 Цікаві факти16.1 Пародії17 Вшанування пам'яті18 Див. також19 Примітки20 Джерела20.1 Основний сайт20.2 Сайти допомоги Євромайдану20.3 Збір коштів для Євромайдану20.4 Відеоновини20.5 Сайти-візитки21 Посилання21.1 Прямі трансляції21.2 Соціальні мережі

Amending our Terms of Use: Please comment on a proposed amendment regarding undisclosed paid editing.[ Допоможіть з перекладом! ] closeЄвромайданМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.2 зміни в цій версії очікують на перевірку. Стабільну версію було перевірено 22 лютого 2014.На цій сторінці показано нерецензовані змінипоказати/приховати подробиціAmbox currentevent.svgТема цієї статті або розділу стосується актуальних подій.Поки події розвиваються, інформація може швидко змінюватися.Євромайдан в Українієвроінтеграційні, національно-патріотичні[1][2][3][4], антикорупційні[5][6], соціальні та антиурядові масові протестиEuromaidan collage.jpgВерхній ряд: великий прапор Європи; співачка Руслана зачитує резолюцію Євромайдану; київський Євромайдан 27 листопада. По середині: народне віче на майдані Незалежності 1 грудня. Нижній ряд: революційна «йолка»; демонстранти намагаються протистояти можливому штурму будівлі КМДА 11 грудня; постамент пам'ятника Леніна у Києві, знесеного 8 грудня.Дата: початок 21 листопада 2013Місце: Україна Україна[7] та місця проживання української діаспори по всьому світуПривід: рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄвросоюзомРезультат: Прем'єр Микола Азаров подав у відставку «з метою створити додаткові можливості для суспільно-політичного компромісу, заради мирного врегулювання конфлікту»[8]. Президент відставку прийняв і підписав Указ про відставку Прем'єр-міністра України та Кабінету Міністрів України[9].СторониАнтиурядові протестувальники, прихильники ЄС:СтудентиВетерани-афганціУльтрасІнші громадяниВсеукраїнське об'єднання «Майдан»Штаб національного спротиву:БатьківщинаСвободаУДАРІнші політичні партіїДемократичний альянсГромадські організації:ГР «Відсіч»Спільна справаНаціоналісти:Конгрес Українських Націоналістів[10]Ультраправі організації:«Правий сектор»[11][12]«Патріот України»Соціал-Національна Асамблея[13]ВО «Тризуб» ім. С.Бандери[14]УНА-УНСО[15]Національні організації:Світовий Конґрес УкраїнцівМеджліс кримськотатарського народу[16]Владні структури та установи:Адміністрація ПрезидентаКабмінРНБОПрокуратура УкраїниМВСВнутрішні війська[17]БеркутСБУпровладні партії (противники ЄС):Партія регіонівКомуністична партія УкраїниІнші політичні партіїПрогресивна соціалістична партія УкраїниГромадські організації:Український вибірСебатінші:ТітушкиЛідериполітики: Юрій Луценко, Віталій Кличко, Арсеній Яценюк, Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов, Олег Тягнибок, Петро Порошенко та ін.журналісти: Мустафа Найєм, Вікторія Сюмар, Єгор Соболєв та ін.культурні діячі: Руслана, Тарас Чубай, Ірена Карпа, Святослав Вакарчук, Олександр Положинський та ін.[18]Віктор Янукович,Микола Азаров,Віталій Захарченко,Андрій Клюєв та ін.СилиЗагони охорони Майдану:Самооборона Майданудеякі відділи міліціїчастина особового складу MVS of Ukraine.gifМВСГерб Внутрішніх Військ.png Внутрішні військаFlag of the Security Service of Ukraine.png СБУСимвол УДО.gif УДОBerkut emblem.png БеркутGerb mns.gifДСНС«тітушки»ВтратиЗагинули: близько 100,Поранено: більше 2000, серед них двоє громадян Польщі[20],кількадесят осіб зникло безвісти Загинули: 16[21][22],Поранено: понад 280, з них 111 — госпіталізовано (переважно, беркутівці та бійці внутрішніх військ).[23][Джерело?]Загальна кількість постраждалих: біля 2700 — 3000 людей[24], серед них журналістів під час виконання професійних обов'язків — 136[25]Є?вромайда?н (також Є?врореволю?ція[26], Револю?ція 2013 ро?ку[27][28], Революція гідності[29]) — національно-патріотичні[30][31][32][33], протестні акції в Україні, передусім, проти корупції[34][35], соціальної нерівності[Джерело?], свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.Протести розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом і значно поширилися після силового розгону демонстрації в Києві вночі 30 листопада. У рамках поняття протестів кінця 2013 року відбувалися зокрема мітинги, демонстрації, студентські страйки.Зміст  [сховати] 1 Передумови2 Вимоги2.1 Вимоги, прийняті Євромайданом 24 листопада 2013 року2.2 Петиції до уряду США2.3 Вимоги окремих груп Євромайдану2.4 Вимоги Євромайданів в інших містах України, окрім Києва3 Хід подій3.1 Заклики у соціальних мережах3.2 21 — 23 листопада3.3 Масові мітинги 24 листопада3.4 Напередодні саміту у Вільнюсі (25—27 листопада)3.5 Під час саміту у Вільнюсі (28 і 29 листопада)3.6 Силовий розгін Євромайдану 30 листопада3.6.1 Офіційна позиція уряду щодо розгону Євромайдану у Києві3.6.2 Інші події 30 листопада3.7 Створення Штабу національного спротиву3.8 Масові протести 1 грудня3.8.1 Події біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013 року3.8.2 Побиття журналістів3.9 Продовження протестів, 2-7 грудня3.10 «Марш мільйона», 8 грудня3.11 Продовження протестів, 9-13 грудня3.12 «Антимайдан» і «День гідності», 14-15 грудня3.13 Всеукраїнське об'єднання «Майдан», 22 грудня3.14 Мирний автопробіг до Межигір'я, 29 грудня3.15 Ухвалення репресивних законів проти громадянських прав3.16 Штурм на Грушевського, 19 січня3.17 Кривавий День Соборності, 22 січня3.18 Переговори влади і опозицї3.19 Захоплення обласних та міських адміністрацій 22-25 січня3.20 Захоплення адміністративних споруд 25-26 січня3.21 Мітинги 2 лютого3.21.1 Київ3.21.2 Запоріжжя3.22 Події у Києві починаючи з 18 лютого 2014 року4 Євромайдан у регіонах України4.1 Євроланцюг4.2 «Вигнання „губернаторів“»4.3 Порушення статутних завдань Українським Червоним Хрестом5 Акції у світі5.1 Білорусь5.2 Велика Британія5.3 Німеччина5.4 Польща5.5 Росія: Мітинг солідарності пройшов у Москві на Красній Площі.5.6 Сполучені Штати Америки5.7 Франція6 Репресії та перешкоджання протестам6.1 Застосування сили для розгону акцій6.1.1 30 листопада: силовий розгін6.1.2 1 грудня: події біля Адміністрації Президента6.1.3 10 грудня6.1.4 11 грудня6.2 Звільнення з роботи6.3 Заборона проведення акцій6.4 Перешкоджання приїзду на протестні акції6.5 Посягання на майно активістів Євромайдану та його пошкодження6.6 Напади й побиття6.7 Заборони та перешкоджання на участь студентів в акціях6.8 Репресії проти свідків7 Розслідування протиправних дій під час Євромайдану7.1 Заходи органів МВС проти учасників протестних акцій7.2 Заяви представників влади про попередні результати розслідування7.2.1 Розгін Євромайдану 30 листопада 2013р7.2.2 Події біля Адміністрації Президента 1 грудня8 Можлива роль російських спецслужб і силових структур8.1 Вплив через українських політиків8.2 Можливі докази російської присутності9 Відображення подій в ЗМІ9.1 Україна9.1.1 Цензура і дезінформація в ЗМІ9.1.2 Людина року 20139.2 Росія9.2.1 Росія-19.2.2 Росія-249.3 Сербія10 Стереотипи, піар та політтехнології11 Реакція11.1 Позиція уряду11.2 Реакція у провладній партії11.3 Реакція органів місцевого самоврядування11.4 Реакція діячів культури та спорту11.5 Реакція бізнесу11.6 Реакція представників релігійних організацій11.6.1 УПЦ (КП)11.6.2 УГКЦ11.6.3 Римо-Католицька Церква11.6.4 Українська Лютеранська Церква11.6.5 Релігійні виші України11.6.6 Секта Догнала11.7 Реакція світової спільноти11.7.1 Міжнародні організації11.7.2 Країни11.7.3 Реакція у Росії12 Транспаранти і гасла12.1 Гасла студентських страйків13 Ставлення населення14 Учасники протестів14.1 Мітинги14.2 Постійне населення15 Результати Євромайдану16 Цікаві факти16.1 Пародії17 Вшанування пам'яті18 Див. також19 Примітки20 Джерела20.1 Основний сайт20.2 Сайти допомоги Євромайдану20.3 Збір коштів для Євромайдану20.4 Відеоновини20.5 Сайти-візитки21 Посилання21.1 Прямі трансляції21.2 Соціальні мережіПередумови
Докладніше: Угода про асоціацію між Україною та ЄС21 листопада 2013 року, за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Розпорядження про це було офіційно оприлюднене Прем'єр-міністром України Миколою Азаровим.[36][37]У відповідь на торговельну експортну блокаду України Росією Кабінет Міністрів доручив міністерствам та відомствам «вжити заходів, … спрямованих на розвиток торгівлі, виробничої кооперації та обмін технологіями з державами-членами СНД». За словами Миколи Азарова, це рішення зумовлено неможливістю проведення модернізації економіки в стислі терміни для підтримання конкуренції з європейським виробниками, яка виникне в разі підписання Угоди, збільшенням зовнішніх боргів України, зокрема перед МВФ та неврегульованими торговельними відносинами із Російською Федерацією.[38][39][40][41]Крім того, Верховна Рада України вчасно не ухвалила євроінтеграційні закони (про прокуратуру, зміни до виборчого законодавства та лікування ув'язнених за кордоном), які були умовою підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.[41]Вимоги
Вимоги, прийняті Євромайданом 24 листопада 2013 року24 листопада 2013 року відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, колони мітингувальників розтяглися на увесь Хрещатик (від Бульвару Шевченка до Європейської площі) — за оцінками опозиції, мітинг зібрав до 150 тисяч осіб, за оцінками міліції — 50 тис. осіб. Цей мітинг одноголосно прийняв «вимоги Євромайдану»:1) Відставка уряду Азарова за зраду національних інтересів.2) Проведення 27 листопада (тобто до саміту у Вільнюсі) позачергової сесії Верховної Ради, на якій повинні бути прийняті всі необхідні євроінтеграційні закони, в тому числі й закон про звільнення Юлії Тимошенко. У разі неприйняття вказаних законів Євромайдан вимагає розпуску парламенту і проведення позачергових виборів.3) Майдан вимагає від Януковича скасувати рішення про призупинення підготовки до асоціації з ЄС, звільнити Тимошенко, підписати «Угоду про асоціацію України та Євросоюзу» на саміті у Вільнюсі. У разі непідписання «Угоди про асоціацію» Майдан вимагає імпічменту Януковича за зраду національних інтересів.4) Також Євромайдан: — звертається:до країн Заходу із закликом — запровадити персональні санкції проти Януковича та представників його влади з боку Заходу; до керівництва ЄС із закликом — не закривати Україні двері в Європу, створити умови для підписання асоціації після зміни влади в Україні[42][43].Петиції до уряду США27—28 листопада 2013 року «5 телеканал» повідомляв, що в рамках вимог про «персональні санкції Заходу проти Януковича» проводиться збір підписів під петицією до уряду США (для того, щоб уряд США розглянув будь-яку петицію, вона повинна зібрати 100 тисяч підписів за 30 днів). На сайті Білого Дому було зареєстровано 6 петицій стосовно України, зокрема, отримали найбільшу підтримку петиції:Накласти особисті санкції проти президента України Віктора Януковича і членів кабінету міністрів України. Дата створення: 26 листопада 2013 року. За 2,5 доби петиція зібрала необхідні 100 000 підписів.Підтримайте народ України у мирному повалені нинішнього уряду. 29.11.2013. На 9.12.2013 доби зібрала 69 400 підписів.Введіть санкції щодо всіх великих капіталів, що походять з України і державних позик України. 28.11.2013.Три інші петиції щодо України (запропоновані 29-30 листопада 2013) поки що отримали меншу підтримку[44][45][46].Вимоги окремих груп ЄвромайдануПротести на Євромайдані підтримали політичні сили широкого політичного спектру (аж до вчорашніх членів «Партії регіонів», які ще вчора були вкрай ворожі до опозиції — див. про вихід з «Партії регіонів» Богословської), тому й вимоги у них відрізняються. Зокрема, на Майдані вирізняються студенти, які нараховують кілька десятків тисяч осіб. Лідери цієї групи намагалися проводити свої протести як «неполітичні», висували лише вимогу «асоціації з Євросоюзом», оскільки розуміли, що апартійні гасла та відсутність партійної символіки обєднає більше людей! Але після розгону Майдану вранці (4:00) 30 листопада 2013 — лідери зрозуміли, що пора приєднатись до політиків, оскільки розпочалась боротьба за права і свободи гарантовані громадянам Конституцією України, а самостійно цю боротьбу буде складно проводити.[Джерело?]Вимоги Євромайданів в інших містах України, окрім КиєваНа 16:00 24 листопада 2013 року понад 20 000 львів'ян поставили свої підписи під зверненням, в якому вони підтримують євроінтеграційний курс України, відставку президента Віктора Януковича і прем'єр-міністра Миколи Азарова, голови Львівської ОДА, генерала міліції Олега Сала (призначений згідно наказу № 600/2013 від 31 жовтня 2013[47]).[48]Громади Рівного і Луцька вимагають провести позачергову сесію Верховної Ради, на якій вони вимагають висловити недовіру уряду Миколи Азарова та сформувати новий уряд європейської інтеграції.[49]25 листопада студенти на Євромайдані в Івано-Франківську оголосили низку вимог. Окрім підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, студенти також вимагають відставки міністра освіти та науки Дмитра Табачника, скасувати всі платні послуги у вищих навчальних закладах, реально виконувати положення про цілодобовий доступ студентів до гуртожитків.[50][51]Хід подій
Докладніше у статті Хронологія та географія євромайдану

Інтерактивна карта євромайданів, яка дозволяє відслідковувати виступи українців на підтримання євроінтеграції України. Карта була створена Богданом Цапом, про що він повідомив у своїй сторінці на Facebook.[52] Поданий фрагмент карти відображає стан активності на 23 листопада 2013 рокуЗростання протестних настроїв у суспільстві фіксувались багатьма соціологами. Як зазначали фахівці: «Порівняно з жовтнем 2012 року, кількість людей, які готові виходити на вулиці, зросла на 5% і значно зменшилась кількість тих, хто точно не збирається протестувати, — з 51 до 36%».[53]Так званий «Чорний четвер», коли уряд України ухвалив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, лише підштовхнув людей до активних дій. Протестувальники так швидко відгукнулись на заклики до організації Євромайдану.[54][55] Хвиля протестів прокотилась Україною та світом. Водночас з 21 до 23 листопада акції пройшли без використання політичної символіки.[56]За оцінкою української служби Deutsche Welle, станом на 28 листопада на всеукраїнський страйк вийшли десятки тисяч українських студентів.[57]Заклики у соціальних мережахЗа твердженням BBC, уперше слово «Євромайдан» використали 21 листопада у соціальній мережі. Одразу хештег #Євромайдан потрапив у тренди Твіттера. До 22 листопада його використали понад 21 000 раз, коли акції вже проводились в Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Ужгороді та Львові.[58]Під час Помаранчевої революції важливу роль у координації й організації протестувальників зіграли мобільні телефони. В умовах контролю інформаційного простору з боку влади за допомогою sms-повідомлень удалось зібрати велику кількість людей. Підняти людей на протестні акції 2013 року допомогли соціальні мережі.[58]На знак протесту проти призупинення урядом підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС на Майдан Незалежності першою вийшла журналіст «5 каналу» Інна Неродик з подругою Ольгою Іжик, про що повідомила у своєму Фейсбуку.[59][60]За повідомленнями деяких ЗМІ, масово люди відгукнулися на заклик журналіста Мустафи Найєма у соціальній мережі Facebook виходити на Майдан Незалежності.[61] Звернення було опубліковано на персональній сторінці Найєма 21 листопада о 19:55.[62]Наступною акцією, про яку учасники Євромайдану повідомили у соцмережах, стало поширення інформації про збір підписів під петицією до Президента США Барака Обами з вимогою ввести санкції проти В. Януковича та членів українського уряду.[63] Від 26 листопада до 6 грудня під цією петицією було зібрано понад 135 тисяч підписів. 29 листопада на сайті Білого дому з'явився текст ще однієї петиції, у якій уряд США закликають допомогти українцям у мирному поваленні чинного уряду. За добу підписалось понад 30 000 осіб.[64]4 грудня громадська організація «Економічний спротив» в соціальній мережі розгорнула кампанію бойкоту бізнесу, що належить членам Партії Регіонів. Метою акції є «зменшити кошти, що прямо або непрямо йдуть на утримання „Беркуту“ і тітушок, змусити членів Партії Регіонів вийти з цієї злочинної партії».[65] Серед заходів організатори закликали 1) максимально уникати співпраці з владою та членами Партії Регіонів. 2) не сплачувати або затримувати сплату податків. 3) зняти депозити й закрити рахунки в банках сім'ї Януковича, членів Партії Регіонів. 4) не купувати товарів виробників, які належать регіоналам тощо.[66]Докладніше: Бойкот Партії регіонів21 — 23 листопада

Таблички на Євромайдані в Києві[67]Перший «Євромайдан» почався саме зі столиці України — Києва.[Джерело?]21 листопада — Під вечір 21 листопада, невдовзі після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб.[68] На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч.[69][70] Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.[71][72]Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді.[73][74][75]Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Вставай! Емоційний кліп, присвячений Євромайдану, 5 канал, 22 листопада 2013 року22 листопада — З ночі з 21 на 22 листопада у Києві на Майдані Незалежності лишалася частина активістів. З другої половини дня 22 листопада кількість людей знову стала рости. Вдень на місці мітингу встановили металеве огородження та різдвяні кіоски.[76] Станом на 14:30 туди вивели Беркут.[77] Близько 21:00 міліція перешкодила спробі активістів встановити намети, через що відбулися сутички. Пізніше також повідомили про підбурювання сутичок провокаторами.[78] Увечері тривав мітинг, на який зібралося близько 3—5 тис. людей.[79]22 листопада з'явилась інформація про поширення фальшивих повідомлень про нібито «провал» Євромайдану, в яких були заклики розходитись по домах. Такі повідомлення розсилалися нібито від імені УДАРу.[80][56]Цього дня «євромайдани» відбулися також у Вінниці, Донецьку[81] , Кривому Розі, Сумах, Харкові та Чернівцях.[56]23 листопада — Ранок у Києві на Майдані Незалежності розпочався зі штовханини з міліцією, яка намагалася відтіснити мітингувальників, розширивши площу навколо місця встановлення новорічної ялинки.[82]У ніч з 22 на 23 листопада у Миколаєві на місцевому «Євромайдані» відбулися сутички з міліцією, яка спробувала знести два намети демонстрантів.[83]23 листопада в інтернеті стала з'являтися інформація про те, що Партія регіонів та Український вибір збирають людей для участі у мітингах та для здійснення провокацій за гроші.[84][85][86] Зокрема, за інформацією ЗМІ, Партія Регіонів розпочала пошук молодих хлопців спортивної статури у Полтаві та Луганську для поїздки до Києва за 200 гривень, щоб організовувати провокації проти людей на Євромайдані.[87] З Макіївки до Києва організовано вирушили автобуси зі студентами, яких зібрали, пообіцявши по 200 гривень кожному, для участі у масових політичних заходах, запланованих на 24 листопада на підтримку Віктора Януковича.[88] З'являються повідомлення про відправлення автобусів з проплаченими людьми і з інших міст.[89]Цього дня євромайдани відбулися в низці міст України та світу.[90]Масові мітинги 24 листопада

Євромайдан у Києві, 24 листопада 201324 листопада — Цього дня в Києві відбулася велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, які зібрали більше ніж 100 тисяч громадян України.[91][92](противники євроінтеграції нарахували від 30 до 60 тис. учасників[93]) За визначенням BBC, протести стали найбільшими з часу Помаранчевої революції 2004 року.[91]У Львові на мітингу в підтримку євроінтеграції зібралося понад 20 тисяч учасників, основна частина яких — це студенти львівських вишів.[94] На Європейській площі Дніпропетровська зібралося близько тисячі протестувальників проти відтермінування підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.[95]Цього дня в центрі Луганська, на площі біля пам'ятника Тарасу Шевченку (що у сквері Героїв Великої Вітчизняної війни), сталася сутичка між прихильниками євроінтеграції та донськими козаками, які виступають проти зближення України з ЄС. Спецпідрозділ Беркуту загородив «козаків» від євроінтеграторів.[96] У Харкові цього дня зібралося більше тисячі харків'ян біля пам'ятника Тарасові Шевченку, щоб відстояти право підписання Україною асоціації з ЄС.[97] У Донецьку біля пам'ятника Тарасу Шевченку, неподалік Донецької облдержадміністрації, близько 200 громадян зібралися на мітинг за підписання Угоди про асоціацію України з Євросоюзом.[98]У той же час Партія регіонів та Український вибір звезли людей на свій анти-євромайдан у Києві,[99] пообіцявши їм грошову винагороду.[84][85][86][87] Спочатку Український вибір зорганізував мітинг на Європейській площі, де найняті люди махали кульками з надписом «Євро=гомо».[100] Пізніше вони змінили тактику і розташували найнятих людей у вигляді живого щита перед рядами «Беркуту» біля Кабінету Міністрів України на вулиці Михайла Грушевського та біля адміністрації президента на вулиці Банковій, щоб утримати кордони міліції виставлені проти євро-демонстрантів.[101] За свідченнями очевидців, найнятих людей організовують у шеренги і наказують бігти на колони євроінтеграторів, щоб посіяти паніку.[100] За свідченням очевидців, люди, яких Партія регіонів та Український вибір найняли для проплачених мітингів на 3 години, відстояли цей час, потім у більшій своїй масі порозходилися.Близько 15:00 на вулиці Грушевського під будинком уряду відбулись зіткнення міліції з мітингувальниками. За даними столичного управління МВС, мітингарі зі «Свободи» кидали у правоохоронців якусь арматуру, запалені фаєри та каміння[102].Міліціонери застосували гумові кийки, сльозогінний газ і світлошумові гранати для розгону натовпу.[103] За словами очевидців, вибухові пакети у правоохоронців почали кидати «тіту?шки», яких потім міліція організовано завела у Кабмін через третій під'їзд.[104] Цього дня чимало киян та гостей міста постраждали від сльозогінного газу, розпиленого міліцією. За свідченням киян в інтернет-мережах, люди вдома намагаються відійти від впливу хімічних речовин сльозогінної дії (сльозогінний газ відносять до різновиду хімічної зброї).Попри рішення Київського окружного адмінсуду про заборону встановлення МАФів в центрі Києва до 7 січня 2014 року, представники об'єднаної опозиції встановили 15 армійських брезентових наметів і 20 тентів «штабу європейського майдану» на Європейській площі в Києві. Комендантом наметового містечка обрано Андрія Парубія. Інформаційно-пропагандистську роботу очолить В'ячеслав Кириленко.[105]

Мітинг на підтримку Українського Євромайдану в Парижі, 24 листопада 2013Українська діаспора запланувала мітинги на підтримку Євромайдану на 23—24 листопада у містах Італії, Франції, Великобританії, Німеччини, Польщі, Чехії, Канади та США.[106] У Празі зібралося біля сотні українців та жителів міста на свій євромайдан.[100] Цього дня євромайдани відбулися також у багатьох містах світу: Німеччина — Мюнхені, Берліні; Швейцарія — Женеві; Франція — Парижі (біля Ейфелевої вежі); Англія — Лондоні (кілька сотень учасників скандували «Україна в Європу»); Норвегія — Осло; Швеція — Стокгольмі, Мальмьо; Угорщина — Будапешті; Литва — Вільнюсі; Грузія — Тбілісі та ін.[100][107] У Відні біля колони Святої Трійці зібралося близько 150 осіб із плакатами за зближення України з Євросоюзом.[108] Коло Генконсульства України в Торонто 24 листопада пройшла демонстрація на підтримку Євромайдану, на якій крім представників українських організацій Канади, виступив депутат Канадського парламенту Тед Опіц[109], який пізніше заявив про підтримку євроінтеграції України на засіданні парламенту Канади[110].Голова Львівської обласної ради Петро Колодій на мітингу на Євромайдані у Львові 24 листопада закликав громаду Львівщини до 1-годинного страйку на знак протесту проти рішення уряду призупинити євроінтеграційні процеси: «Я закликаю усіх завтра, 25 листопада, о 14.00 на одну годину припинити роботу і прийти сюди — на Євромайдан. Якщо ж хтось не має змоги долучитися до акції на Євромайдані, прошу вийти на вулиці біля своїх підприємств, щоб у такий спосіб долучитися до Всеукраїнської акції протесту та заявити про своє бажання бачити Україну в євроспільноті», — сказав він.[111] Того ж дня 5000 львівських студентів о 20:00 влаштували мітинг на підтримку Євромайдану на площі перед головним корпусом Львівського університету Івана Франка і оголосили страйк на 25 листопада.[112]Громадське телебачення вело телемарафон (онлайн трансляцію) перебігу подій євромайдану у Києві.[100] Українські телевізійні канали (такі як Перший національний, Інтер) інформацію про перебіг Євромайдану не транслювали. Основну інформацію про ці події громадяни могли загалом знайти лише в інтернет-виданнях.[100] «Перший канал» російського телебачення на замовлення влади Російської Федерації продовжує випускати в ефір «страшилки» про кризу в країнах Європи після їх євроінтеграції.[113]Близько 23:20 спецпідрозділи Беркуту в кількості понад 1000 бійців розпочали штурм Євромайдану на Європейській площі в Києві із застосуванням сльозогінного газу. Повідомляється про жорстокі сутички з міліцією і десятки заарештованих.[114] З лідерів опозиції серед мітингувальників знаходиться лише Юрій Луценко.[115] Під час нападу «Беркуту» на Європейську площу на Хрещатику зникло освітлення. Незважаючи на це, прихильники євроінтеграції України відбили дві атаки силовиків і відтіснили їх в бік готелю «Дніпро».[114]Напередодні саміту у Вільнюсі (25—27 листопада)25 листопада — Станом на 00:10 25 листопада наметове містечко на Європейській площі продовжує жити. Там перебуває біля 300 прихильників євроінтеграції України. Відновлено рух автотранспорту на Хрещатику та Європейській площі. На Майдані незалежності перебуває близько 600 осіб.[116]Опозиція збирається розпочати в понеділок о 8 ранку пікетування Кабінету Міністрів із вимогою відставки уряду на чолі з Миколою Азаровим.[117]Учасники Євромайдану в Тернополі оголосили 25 листопада о 12:00 на Театральній площі початок загальноміського страйку.[118]Рано вранці міліція знесла намети та затримала протестувальників на євромайдані в Одесі.[119]26 листопада — Цього дня студенти КНУ ім. Шевченка та НаУКМА вийшли на перший попереджувальний студентський страйк. Студенти Києво-Могилянської академії у кількості близько 1 500 вирушили колоною до КНУ ім. Шевченка, де об'єдналися зі студентами останнього вишу.[120] Після нетривалого мітингу у парку Шевченка, разом рушили на Майдан Незалежності.[121][122][123]На Майдані Незалежності перед студентами, які оголосили страйк на підтримку підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, виступив депутат Європейського парламенту від Польщі Павел Коваль. «Ви стійте тут за свій край, а ми про вас не забудемо», — наголосив він.[124][125] Цього ж дня за рішенням лідерів обєднаної опозиції у Києві відбулось обєднання двох майданів в один. Намети і сцену на Європейській площі демонтують та частково перебазовують на майдан Незалежності, куди також групами переходять мітингувальники. До 23:00 обєднання двох євромайданів було завершено.[126][127] Того ж дня з підтримкою перед протестувальниками виступає голова Сейму Литовської Республіки Лорета Граужінене.Цього дня на студентів-агітаторів напали «тітушки» біля Київського національного економічного університету,[128] які пізніше виявилися охоронцями навчального закладу.Ввечері, на заклик Ю. Тимошенко учасники «партійного» Євромайдану припинили акцію протесту на Європейській площі і, прибравши партійну символіку, приєдналися до протестувальників на Майдані незалежності, які проводили акцію під гаслом «Без політиків», таким чином створивши єдиний Євромайдан.[129][130]27 листопада — Цього дня відбувся попереджувальний студентський страйк. Декілька колон учасників, що формувалися біля КНУ ім. Шевченка, КПІ та НаУКМА, обійшли повз десятки вишів Києва, закликаючи студентів виходити на страйк. Керівництва цих трьох вишів раніше підтримали проведення студентського страйку. Всі колони вийшли на Євромайдан. Студенти ВНЗ НМУ ім. Богомольця, НУХТу зіштовхнулися з перешкоджаннями та/або погрозами з боку керівництва університетів.[131][132][133][134]За вказівкою голови КМДА Олександра Попова, бійці МНС встановили на Майдані Незалежності великий армійський намет для обігріву мітингувальників. Ночувати в ньому не дозволять, можна лише зігрітися біля буржуйки та скуштувати гарячої їжі. Заявлено, що працюватиме цей пункт обігріву буде цілодобово. Поруч чергуватиме карета швидкої допомоги.[135]Близько 15 000 студентів з 12 університетів вирушили з Майдану Незалежності вирушили до Адміністрації Президента, аби вручити звернення з вимогою підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Після цього колона рушила назад до Євромайдану[136][137]Під час саміту у Вільнюсі (28 і 29 листопада)Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Євромайдан щогодини співає Гімн України, RadioSvobodaOrg, 28 листопада 2013 року28 листопада — Цього дня відбувся загальний студентський страйк. Декілька колон студентів з десятків різних вишів Києва об'єдналися у парку Шевченка, після чого рушили на Майдан Незалежності.[138] Керівництва декількох вишів знову не випустили студентів на страйк.[139] Біля НМУ ім. Богомольця, після того як охорона зачинила хвіртку навпроти центрального входу, близько 150-ти студентам вдалося пройти через бокові ворота на територію закладу, де вони влаштували пікет.[140]

Лідери опозиційних партій — Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок — на Євромайдані29 листопада — Увечері на Євромайдані відбувся великий мітинг. Участь у заході взяли лідери трьох опозиційних партій, а також екс-глава МВС Юрій Луценко, які виступили приблизно о 19:00. Опозиційні лідери пояснили, що у Верховній Раді будуть вимагати дострокових виборів.[141]Силовий розгін Євромайдану 30 листопадаДокладніше: Силовий розгін Євромайдану в КиєвіNuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg В МВС визнали провину «Беркуту» під час розгону київського Євромайдану - Подробиці - Інтер (рос. В МВД признали вину "Беркута" во время разгона киевского Евромайдана - Подробности - Интер) — 01.12.2013У ніч проти 30 листопада начальник ГУМВС України в Києві Валерій Коряк віддав безпосередній наказ про застосування сили під час розгону Євромайдану в Києві.[142] Близько 4 години ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося близько 400 протестувальників[143]), площу оточили озброєні бійці «Беркуту» із двох областей України (Чернігівської і Луганської) та Автономної республіки Крим.[144] та силою витіснили людей з площі. Під час розгону мітингувальників бійці «Беркуту» застосовували вибухові пакети, били людей кийками, скидали людей на землю з постаменту монументу Незалежності та давили ногами. Серед мітингувальників багато поранених. За повідомленням Reuters, серед постраждалих були також оператор і фотограф цієї агенції.[145]До 4:27 бійці «Беркуту» повністю оточили площу, витіснивши учасників Євромайдану та пропустивши комунальників нібито для встановлення Новорічної ялинки. Близько 5 ранку «Беркут» зачищав Хрещатик, б'ючи кийками та нецензурно лаючи присутніх там громадян[146]. У соціальних мережах цю ялинку охрестили Кривавою ялинкою та закликають не святкувати біля неї та не кататися на ковзанці, «яку заливають на крові мітингувальників».[147][148]Депутат від Партії Регіонів у Верховній Раді України, Інна Богословська вирішила вийти з лав Партії Регіонів і зі складу фракції цієї партії у парламенті в протест проти силового розгону Євромайдану. Зокрема вона заявила:[149]« Ні в кого не повинно бути сумнівів, що в Україні почав реалізовуватися план по розділу суверенної і єдиної держави Україна на кілька частин. Чи розуміє це Янукович, стурбований своєю владою, - невідомо, але такий план почав реалізовуватися під вивіскою Януковича руками опричників Путіна в Україні. »Водночас існує інформація, що організатори майдану знали про планований розгін, про що свідчить відсутність апаратури, освітлення і кухні на момент розгону.[150]Офіційна позиція уряду щодо розгону Євромайдану у КиєвіЗа повідомленням начальника прес-служби управління МВС у Києві, силовий розгін мітингувальників із Майдану Незалежності в ніч проти 30 листопада було проведено, щоб забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт з підготовки до Новорічних свят.« Представники департаменту благоустрою КМДА звернулися до силовиків із проханням забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт на Майдані Незалежності »[151]Інші події 30 листопадаЗа інформацією тернопільської газети «За Збручем» на західні області України виїхали автобуси із «Беркутом» з Криму та з Києва.[152][153]Один з дописувачів газети повідомив, що за його даними на Івано-Франківськ, Тернопіль і Львів відправлено дуже багато беркуту з Донецька і Києва і так званих «тітушок». Їм дали наказ розганяти і бити всіх (дітей, жінок, і старших людей), а ще наказали прибрати всіх активістів євромайдану. Також українська влада готує армію до військових дій, звозять зброю і готують навіть танки.[152]Створення Штабу національного спротивуДокладніше: Штаб національного спротивуШтаб національного спротиву (ШНС) — координаційний центр Євромайдану — був створений членами опозиції в Києві 1 грудня 2013 року. Про формування штабу оголосили 30 листопада лідери трьох опозиційних партій: Віталій Кличко, Олег Тягнибок і Арсеній Яценюк[154]. Розташований Штаб у Будинку профспілок. Приводом для створення штабу стали події ночі 30 листопада, які були кваліфіковані як «кривавий розгін мирної демонстрації». Головними вимогами штабу стала відставка Кабміну, а також проведення позачергових виборів президента й уряду. Для реалізації цих цілей проголошений був призив до загальнонаціонального страйку[155]. Резиденцією штабу стала захоплена, що мітингують мерія Києва. Згодом, за заявою Тягнибока, штаб повинен переміститися в будинок Адміністрації Президента[156].Масові протести 1 грудняNuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Ранок після розгону Євромайдану - (ENG subtitles) Morning after attack on Euromaidan, Громадське ТБ

Майдан Незалежності. 1 грудня

Заклик до революції. Урядова будівля. 1 грудняПодії ночі 30 листопада — кривавий розгін студентського майдану — обурили громадськість. Лідери опозиції на Михайлівському майдані оголосили план подальших дій, а активісти подали заявку на проведення мітингів у центрі Києва. Київська міська державна адміністрація, яку на той час очолював член Партії регіонів Олександр Попов, звернулась із позовом до окружного адміністративного суду Києва про заборону проведення акцій протесту на Майдані Незалежності, Європейській площі, вулицях Банкова, Грушевського, Богомольця з 1 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року, який був задоволений.[157]О 12-30 дня люди зібрались на Всеукраїнське віче. Хода розтяглась від парка Шевченка до Майдану Незалежності.[158]Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, відступила. За даними ВВС, до акції долучилось до півмільйона протестувальників.[159] Заходи відвідали європейські дипломати: віце-президент Європарламенту Яцек Протасевич, колишній глава Європарламенту Єжи Бузек та колишній глава польського уряду, лідер партії «Закон і справедливість» Ярослав Качинський.[160]Близько 13-00 організована група з 50-60 молодих провокаторів спортивної статури, у масках, та помаранчевих і білих касках, з битками та палицями почали трощити вікна та двері першого поверху КМДА (вул. Хрещатик, 36), зламала двері. В цей час міліція (пізніше у внутрішньому дворі було нараховано не менше 50 осіб міліціонерів) та охорона будівлі не чинила законний спротив даним правопорушенням. До цієї групи входили 15 активістів організації «Правий сектор» (об'єднання націоналістичних організацій і груп[161]) на чолі з Тетяною Чорновол, яка закликала захопити будівлю та заблокувати її із середини[162][163]. Через короткий час (3-4 хвилини) всі провокатори залишили будівлю КМДА та знову організованою групою намагалися приєднатися до колони мирних мітингувальників, але були останніми затиснуті біля будинку по вул. Хрещатик, 34. Після чого провокатори вирвалися з оточення і почали тікати в напрямку КМДА, деяких громадяни намагалися затримати, але у бійках більшості молодиків-правопорушників вдалося втекти[164][165][166][167]. Через деякий час залишена напризволяще з відкритими дверима будівля КМДА поступово була зайнята мирними мітингувальниками. Депутати від «Свободи» заявили: «Ми просто сюди прийшли повернути нашу комунальну власність собі й забезпечити штаб революції».[158][168]

Міліція захищає пам'ятник ЛенінуТого ж дня — провокація біля пам'ятника В. І. Леніна на перетині вул. Хрещатик та бул. Тараса Шевченка. Близько 20-30 молодиків спробували завалити пам'ятник Леніну, але були відбиті силовиками, однак останні отримали втрати (один боєць з тяжкими травмами). В цей час підійшли до того місця подій депутати Свободи та журналісти телеканалу «Громадське. ТВ». Випадково депутати отримали поранення, намагаючись розібратись у ситуації. Після цього посилений загін «Беркуту» оточив пам'ятник та припинив правопорушення[169]Події біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013 рокуДокладніше: Події біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013 рокуДив. також статтю: Тітушки.Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Винуватці провокацій на Банковій 01 11 2013 року — тітушкиNuvola apps kaboodle.svg Трактор на Банковій. Невідомі особи намагаються штурмувати адміністрацію президента на вулиці Банковій у Києві. Вони підігнали сюди трактор із ковшем, кидають у правоохоронців, які захищають будівлю, каміння, шматки тротуарної плитки, RadioSvobodaOrg.Nuvola apps kaboodle.svg Штурм Банкової зроблений на замовлення Януковича, news24Nuvola apps kaboodle.svg Штурм адміністрації Януковича: як це було, ТСН1 грудня 2013 о 12:00 — завезення близько 50-60 «тітушок» на вул. Банкову у внутрішній двір через ворота арки між будинками № 6 та № 8 на двох білих автобусах (з державними номерними знаками АА9967ВВ у одного автобуса, а у іншого — АА9965ВВ). На відео, що підтверджує цю інформацію, чути, як особа за кадром каже «Коля, тут ще тітушек завезли», після чого додає «Бл..ха, за 200 гривень навіть пів Москаля купиш». Що вказує на відповідальність силових структур за майбутні провокації[170]. Відео з'явилося в інтернеті 02 грудня 2013 о 02:07[171].Близько 14:20 розпочався штурм на вул. Банковій біля будівлі Адміністрації президента.Група молодиків-провокаторів закидала працівників міліції брукняком і фаєрами. Робились спроби прорвати ланцюг силовиків за допомогою екскаватора, захопленого із включеним двигуном на вулиці Інститутській[172]. Представники опозиції закликали людей не піддаватись на провокації й не йти на штурм. Кілька депутатів-опозиціонерів намагались відвести людей з Банкової. Однак молодики-провокатори продовжили робити спроби прорватись до офісу президента[173].Свідчення народного депутата України генерал-полковника міліції Миколи Паламарчука:« ... Я побачив, що це провокація. Вони кидали каміння до тих пір, поки не надійшли люди з Майдану. Тоді ті, хто почав кидати каміння, почали тікати. Деякі з них, я сам бачив, забігли в адміністрацію президента. Як вони туди могли самі забігти? Чи їх просто спеціально туди пропускали!?[174] »«Беркут» перейшов у наступ приблизно в 16:30[175][168] За повідомленням Громадського телебачення, під час розгону постраждали кілька журналістів, що висвітлювали події.Після розгону людей із вул. Банкової бійці спецпідрозділів почали приводити у двір Адміністрації Президента різних осіб. Над цими особами, що лежали на землі або сиділи, продовжували знущання та насильство.«Беркут» також увірвався у будинок письменників України, де сховалось кілька учасників, яких жорстоко побили.За словами Петра Порошенка, який був присутній на місці подій і намагався зупинити штурм Адміністрації, в штурмі приймали участь наймані провокатори («тітушки»)[176], а учасники Євромайдану та члени націоналістичної партії «Свобода» не мали ніякого відношення до організації і проведення цього штурму[177].Про можливу причетність до подій провокаторів, яких фінансує Партія Регіонів 1 грудня повідомляла Інна Богословська, яка напередодні заявила про вихід з цієї партії. За її словами, вони проживали в готелі «Київ» і їм платили по 250 гривень на день (зі слів очевидця, працівника цього готелю)[178][179]. Вона повідомляла, що ще рік тому в Партії регіонів розглядали можливість використання в провокаціях футбольних фанів, і рік тому вона спілкувалася з провладним політтехнологом, який радив використовувати футбольних фанів, вказуючи на те, що це легко використовувати, бо вони агресивно налаштовані і мають мережу[178].З фото- та відеоматеріалів ЗМІ видно, що деякі мітингувальники вільно перетинали щільний заслон рядів службовців внутрішніх військ та опинялися на стороні МВС, де їх не намагалися затримати, а потім так само вільно проходили на бік мітингувальників, щоб продовжити чинити провокації[180].За попереднім повідомленням МВС 1 грудня МВС, було встановлено, що в штурмі приймали участь 300 «радикально настроєних» членів організації «Братство» на чолі з Дмитром Корчинським,[181] в ході якого заворушники кидали в міліцію каміння, бруківку, димові та вогняні шашки (фаєри), коктейлі Молотова, петарди, застосовували сльозогінний газ,[182] били міліціантів кийками та ланцюгами, а також намагалися відтіснити кордон міліції навантажувачем Longgong CDM833 (який у ЗМІ називали «бульдозером»)[183][184][185].На офіційному сайті Всеукраїнської політичної партії «Братство» 30 листопада 2013 року був опублікований заклик «Всі — на повстання!»[186].Сам Корчинський, який був присутнім при штурмі (на одній зі світлин видно, що він стоїть на навантажувачі в центрі штурму[187]), заперечував свою причетність до його організації, однак назвав заворушників «найкращими людьми, найкращою частиною української молоді».[182] Незабаром МВС повідомило, що Дмитра Корчинського не підозрюють у організації безладу[187]. Тим не менш 5 грудня 2013 року лідеру партії «Братство» Дмитру Корчинському, через 4 дні, пред'явлено підозру за ст. 294 КК щодо організації масових заворушень на вул. Банковій 1 грудня. Про це заявив заступник прокурора Києва Сергій Софієв[188].На думку Станіслава Речінського (колишнього голови управління СБУ зі зв'язків з громадськістю, а нині журналіста[189]), учасники штурму були не «тітушками», а представниками «Правого сектору»[190][191]: організації «Патріот України» (активісти Соціал-Національної Асамблеї)[192], ВО «Тризуб» ім. С.Бандери[193]). З точки зору критиків цієї точки зору, представниками «Правого сектору» під час штурму керував Корчинський і вони йшли пліч-опліч на штурм з найнятими «тітушками»[194].За повідомленнями ЗМІ, затримано і арештовано було кілька чоловік, які були звинувачені в організації масових заворушень на вулиці Банковій 1 грудня [195].За словами одного із журналістів«Практично всі затримані були жорстоко побиті. Я поговорила з рідними та друзями восьми з дев'яти — ніхто з них не перебуває в жодних політичних організаціях, раніше у сутичках з міліцією не помічений. Затримали просто тих, кого змогли наздогнати»[196]5 грудня міністр МВС Віталій Захарченко повідомив, що була затримана особа, яка передала ключі від грейдера іншій людині, яка керувала ним під час штурму[197]. В той же час дії Корчинського, якого опозиція називала основним організатором цих подій станом на 5 грудня прокуратурою не розслідуються (за словами заступника Генерального прокурора Ударцова)[198]. В той же день, 5 грудня в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Корчинському через 4 дні таки пред'явили підозру і оголосили у розшук[199]. На вечірньому брифінгу В. Захарченко заявив, що бійку з «Беркутом» затіяли бойовики «ультраправих, ксенофобських організацій» — Братства, Свободи, футбольних угрупувань «ультрас»[200].Петро Порошенко передав у Генпрокуратуру докази того, що штурм Адміністрації був організованою провокацією[201], зокрема відеозапис в'їзду у двір Адміністрації Президента автобусів з «тітушками».Опозиція звинуватила в причетності до організації подій секретаря РНБО Андрія Клюєва і лідера «Українського вибору» Віктора Медведчука[202].Ці події також розглядаються і як спецоперація спецслужб Росії[203].В якості доказів вказують такі факти[203]:Частину невідомих під будівлю АП привів Корчинський, який ще до того часто характеризувався як відомий провокатор, якого колишні соратники по УНСО підозрюють в роботі на спецслужби (ще з часів СРСР).Шлях для трактора, який був використаний при штурмі, був заздалегідь очищений, що підтверджується відеозаписом з камер постійної відео-трансляції і він не був затриманий при дорозі до АП.Майже 3 години під час цих подій рядом за рядами внутрішніх військ знаходились підрозділи «Беркуту» і вони не робили ніяких спроб відбити трактор у нападників.Під час штурму з вікон Адміністрації Президента велася зйомка відео, яке потім було передане і розтиражоване російськими ЗМІ. Також проводилась зйомка російським блогером з кабінету, розташованого в сусідній будівлі.Після цих подій «націоналісти» відпочивали і робили фото «на згадку» в приміщенні, яке дуже нагадує вестибюль одного із входів Адміністрації Президента.Деякі «націоналісти» під час подій вільно переходили через ряди внутрішніх військ і повертались назад, що було зафіксовано на відео.Потім учасники нападу дружно, як по команді, залишили територію, і зразу ж почався наступ «Беркуту» з масовим побиттям журналістів.Побиття журналістівДокладніше: Список побитих журналістів під час ЄвромайдануГромадське телебачення повідомляє про 22 випадки побиття українських та іноземних журналістів у Києві силами спецпідрозділів «Беркут» лише за один день. Пізніше було складено список побитих журналістів, фотокореспондентів та операторів інформагентством ЛІГА.Новости, до якого включено 40 постраждалих осіб[204]. Не всі звернулися до медичних закладів та не було знято офіційно побоїв, і не задокументовано. Журналістів били спецпідрозділи «Беркуту» у сірій камуфляжній формі (хоча захист вулиці Банкової тримали бійці внутрішніх військ, а не «Беркуту»). Журналісти намагалися продовжувати знімати дії «Беркуту», хоча журналісти іноді мали на собі відповідні жовті жилети і вони казали, що вони журналісти, та показували силовикам посвідчення журналіста, їх все одно били кількома ударами кийками та ногами[205]. Ті бійці «Беркуту», що підбігали до лежачих журналістів теж нещадно били до крові по всіх місцях тіла[206][207]. Ще одним фактом є те, що у всіх журналістів силовики трощили (кийками та ногами) професійне обладнання: фотокамери, спалахи до камер, мобільні телефони, при чому робили це навмисно, організовано та групами[208]. Журналісти стверджують, що вони намагались пояснити, що вони — представники преси, але у відповідь отримували ще більшу агресію[209].Продовження протестів, 2-7 грудня3 грудняПри голосуванні у Верховній Раді України про відставку уряду Миколи Азарова «За» проголосувало лише 186 народних обранців і відповідно уряд дії якого призвели до народного протесту за рішенням депутатів залишився працювати. За відставку уряду проголосував лише один представник ПР, фракція комуністів була присутня у повному складі, але не взяла участь у голосуванні, оскільки не була згодна з формулюванням підстав відставки в опозиційному проекті, й мала власний проект[210]. Також від народного депутата України Жванії Д. В. до Голови Верховної Ради України надійшла заява з проханням вважати результатом його голосування — «За».[211]Фракція За Проти Утрималося Не голосувало ВідсутніПартія регіонів 1 5 12 100 87ВО «Батьківщина» 90 0 0 0 0УДАР 42 0 0 0 0ВО «Свобода» 36 0 0 0 0Комуністична партія України 0 0 0 31 0Позафракційні 17 0 0 4 17Загалом 186 5 12 135 104Відповідно до закону, ініціювати відставку уряду Азарова 2013 року вже не можна.[212]4 грудняЗранку 4 грудня 2013 року відповідальність за штурм Адміністрації Президента на вул. Банковій взяла на себе Соціал-Національна асамблея, зазначаючи, що це була стихійна акція, оскільки вони «прийшли захищати людей, оскільки після розгону Майдана в людей накопилася ненависть до влади», а також повідомивши, що «КмДА та Будинок Профсоюзів були зайняті ними»[213]. Фактично ж, зайняті ці будівлі ними не були, але частину помешкань таки зайняла пізніше опозиція.Базувалося це свідчення Азарова на змонтованому і урізаному відеозапису, яке розповсюдила прес-служба МВС України, аби спотворити факти, хоча повна версія відеоматеріалу свідчить про протилежне — наступ силовиків на мирних мітингувальників почався раніше біля колони Незалежності, а не біля пам'ятнику засновникам Києва, де розміщувались активісти «Правого сектору» (представники різних націоналістичних організацій), і які дійсно почали чинити справедливий спротив проти насильства і масових знущань[214].Ближче до вечора три Президенти України — Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко висловлюють свою солідарність із мирними громадянськими діями сотень тисяч українців[215].5 грудняПетро Порошенко передав у Генпрокуратуру докази того, що штурм Адміністрації був організованою провокацією,[216] зокрема відеозапис в'їзду у двір Адміністрації Президента автобусів з «тітушками».На Майдані Незалежності, неподалік від стели, встановили каплицю-намет, зверху височить хрест, а всередині є престол, ікони, свічки; каплиця почала діяти зі старань декана Київського УГКЦ отця Ігоря Онишкевича[217].6 грудняМітингувальники з організації Демократичний Альянс почали лежачий протест під Генпрокуратурою. Протест проводиться на підтримку вимоги звільнити дев'ятьох хлопців, заарештованих Шевченківським районним судом 3 грудня на 60 днів за підозрою в організації масових заворушень у Києві 1 грудня, шляхом зняття з них підозри, на що генпрокурор має право згідно з пунктами 7, 9, 13 та 15 статті 36 Кримінального Кодексу України.Від 8-ї години ранку активісти з Майдану лежать на всіх входах до ГПУ таким чином, що зайти в будівлю можна було, лише переступивши через них. «Переступили через закон — переступайте через українських громадян», — такий меседж Демократичного Альянсу. Протестувальники пропонують працівникам ГПУ підписати петицію про звільнення заарештованих активістів.«Марш мільйона», 8 грудняФайл:Euromaidan on Maidan Nezalezhnosti, Kiev 2013-12-08.webm 
«Марш мільйона», 8 грудня. Відео «Радіо Свободи»Див. також статтю: Повалення пам'ятника Леніну у Києві.На заздалегідь оголошений «Марш мільйона», або ж Народне Віче, на Майдані Незалежності в Києві зібралися за різними оцінками від кількадесят до кількасот тисяч людей. Зі сцени виступали як політичні так і культурні і духовні діячі.[218] Голова політради ВО «Батьківщина» О. Турчинов зі сцени оголосив намір блокувати решту урядових будівель та встановлювати наметові містечка на вулицях урядового кварталу.[219] Опозиція дала Януковичу 48 годин на виконання вимог Майдану, пообіцявши блокувати його резиденцію Межигір'я.[220] По завершенні офіційної частини заходу мітингувальники рушили на вулиці урядового кварталу, де створили та збудували кілька блокпостів та барикад, зокрема на вул. Грушевського, Лютеранській, Круглоуніверситетській та перехресті Шовковичної і Богомольця[221][222][223][224]Надвечір кілька невідомих активістів під мовчазне спостереження міліції ручним способом із застосуванням тросів повалили пам'ятник Леніну на бульварі Шевченка на Бесарабці в Києві.[225][226]Охорона Євромайдану затримала провокатора, який намагався розпочати бійку з представниками міліції. Ним виявився капітан УДО Литвак Іван Олександрович, який мав при собі спецзасоби (рацію та табельну зброю) і підтвердив, що під час затримання він перебував при виконанні службових обов'язків. Озвучити отриманий від свого керівництва наказ він відмовився.[227]Український журналіст Віталій Седюк у прямому ефірі новин «Росія 24» на Майдані в Києві передав телеканалу «Росія 24» і Кисельову «Оскар» за брехню.[228]Продовження протестів, 9-13 грудня9 грудня

Схема оперативної обстановки в центрі Києва 9 грудня. Синім кольором показані барикади і територія, яку контролюють повстанці, синій пунктир — барикади розібрані беркутом і комунальниками; червоним кольором показано кордони і підрозділи МВС та Беркуту, заблоковані ними вулиці виділені червоним. Прапорці — штаби сил. Закреслена червона точка — руїни пам'ятника Леніну на Бесарабці. Скорочення: шнс — штаб національного спротиву (будинок профспілок), кмда — київська міська держадміністрація, мш — мобілізаційний штаб повстанців в Палаці Свободи (колишній Жовтневий), шзс — штаб загонів самооборони (будинок архітекторів), ап — адміністрація президента, кму — кабінет міністрів України, вру — верховна рада України, мвс — міністерство внутрішніх справ

Схема барикад та заблокованих вулиць Києва станом на вечір 10/12/2013

Схема оперативної обстановки в центрі Києва з 1-00 до 9-00 11 грудня.

Схема оперативної обстановки в центрі Києва ввечері 12 грудня

Схема оперативної обстановки в центрі Києва ввечері 13 грудня

Схема оперативної обстановки в центрі Києва вдень 14 грудня

Схема оперативної обстановки в центрі Києва 15 грудня«Тигр» та внутрішні війська близько 10:00 силою прорвали блокаду військової частини у Василькові, де місцеві мешканці з 4 грудня безперервно блокували автобуси зі спецпризначенцями[229]. Внаслідок прориву блокади влада змогла привезти в центр столиці 18 одиниць військової техніки та автобуси з військовослужбовцями та спецпризначенцями[230].Після появи підкріплення близько 11:30 МВС оголосило про закриття станцій метро «Театральна», «Хрещатик» та «Майдан Незалежності», за офіційною версією через мінування[231]. Щойно підземне транспортне сполучення з Майданом було закрите, новоприбулі силовики почали перекривати шляхи до Хрещатику та Майдану Незалежності (з боку Михайлівської вулиці)[232]. Метро до кінця дня працювало з перебоями, «Хрещатик» і «Майдан Незалежності» відкрили лише близько 19:00 (протягом 7 годин, за офіційною версією, перевіряли на наявність вибухівки)[233], проте вже о 22:00 станція «Хрещатик» була знову закрита (за офіційною версією — через загрозу вибуху)[234]. На думку мітингувальників, ці дії насправді були підготовкою до штурму Майдану[235].Із настанням темряви близько 16:30 внутрішні війська та спецпризначенці розпочали атаки на блокпости та барикади Євромайдану в урядовому кварталі[236], першою була розібрана барикада біля будинку уряду[237]. Після опівночі «Беркут» та внутрішні війська розпочали одна за одною оточувати барикади мітингувальників — від Кріпосного провулку до Лютеранської вулиці. У більшості випадків силовики оточували барикаду, після чого тітушки за ігнорування їх дій силовиками починали трощити табір[238]. До 4 години ранку 10 грудня спецпризначенці знищили всі барикади в урядовому кварталі, у сутичках постраждали близько 10 мітингувальників[239].«Антимайдан» і «День гідності», 14-15 грудняДокладніше: АнтимайданNuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Адмінресурс. Людей звозять на антимайдан. 5 канал, 12 грудня 2013Nuvola apps kaboodle.svg Як збирають Антимайдан 5 канал, 13 грудня 2013Nuvola apps kaboodle.svg Антимайдан облаштовується в Києві 5 канал, 13 грудня 2013На вихідні дні, 14-15 грудня, заплановано проведення масштабного провладного мітингу. Як повідомляє ZN.UA, посилаючись на джерело в РНБО, керівництво країни поставило перед Міністерством оборони та іншими відомствами завдання забезпечити проведення масштабного провладного мітингу на противагу Євромайдану[240].В четвер, 12 грудня, в ЗМІ появились повідомлення про підготовку владою масштабних провокацій з людськими жертвами під час проведення провладного мітингу, яка буде використана як привід для силового придушення Євромайдану. За словами блогера, витік інформації був санкціонований впливовою особою, яка проти такого розвитку подій[241]. Про реальність підготовки такого сценарію подій заявило кілька політиків і політичних експертів, вказувалося також на можливу причетність до підготовки цих подій і російської влади[242]. Віктор Балога обнародував три документи СБУ, один із них, датований 10 грудня рівень терористичної загрози характеризує як «потенційну» і продовжує її дію до 31 грудня 2013 р. Ці дані політик розцінив як свідчення того, що в ці вихідні провокації з використанням зброї та вибухівки можуть стати реальністю і що з перших днів влада активно готує «теракт», який розв'яже їй руки для використання ще більшої сили[243]Опозиція оголосила про проведення народного віче 15 грудня о 12 годині. За словами Яценюка, «основне питання порядку денного Народного віче, яке ми називаємо День гідності — не дати можливості Віктору Януковичу підписати угоду про вступ України в Митний союз»[244].Всеукраїнське об'єднання «Майдан», 22 грудняДокладніше: Всеукраїнське об'єднання «Майдан»Народне віче на Євромайдані у Києві 22 грудня 2013 р. ухвалило резолюцію про створення загальнонаціональної організації Всеукраїнське об'єднання «Майдан» з метою поглиблення, розширення та подальшої координації діяльності Євромайдану.[245] Це позапартійна громадська організація, члени якої приймали, або прийматимуть участь в Євромайдані.Мирний автопробіг до Межигір'я, 29 грудня29 грудня 2013 р. було організовано акцію протесту спрямовану персонально до головних представників влади, для звернення їхньої уваги на вимоги, висунуті Євромайданом та опозицією.В акції взяла участь велика кількість автомобілістів, велосипедистів та людей без транспортних засобів, яких брали до себе власники автомобілів, щоб разом, організованою колоною дістатись місця призначення та влаштувати мітинг. Учасників було настільки багато, що автоколона розтягнулась на кілька кілометрів. Серед учасників акції були лідери опозиції — Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок, депутати — Олександр Бригинець, Андрій Парубинець, письменники — Юрій Андрухович, Андрій Любка та Сергій Пантюк. Також автоколону супроводжував невеликий автобус з учасниками самооборони з Євромайдану для підтримки безпеки акції.В Нових Петрівцях дорогу до резиденції президента перекрили два автомобілі ДАІ та КАМАЗ. Але учасникам вдалось прибрати ці автомобілі зі шляху і продовжити рух. За 300 метрів до будинку Віктора Януковича мітингувальників зустріла стіна з автобусів та внутрішніх військ. Проте агресії ні з боку військ, ні з боку мітингувальників не було. Як і планувалось, акція пройшла мирно та без інцидентів. На акції виступили політики, лідери опозиції, громадські активісти та інші учасники акції. Пізніше акція вирушила до будинку Віктора Медведчука, а потім Миколи Азарова.[246]Ухвалення репресивних законів проти громадянських правДив. також: Чорний четверДив. також: Закони про диктатуру16 січня 2014 року в Верховній Раді України з порушенням установленої процедури голосування[247] було прийнято[248] 10 законів, направлених на звуження конституційних прав і свобод громадян, а саме[249][250][251]:обмеження свободи мирних зібрань, гарантованої ст.39 Конституції (необгрунтоване посилення відповідальності і введення додаткових обмежень);обмеження свободи слова в засобах масової інформації і Інтернеті, створення тим самих умов для цензури в ЗМІ і Інтернеті;реєстрації у якості «іноземних агентів» організацій, які отримують допомогу від закордонних організацій та громадян, введення податкових механізмів обмеження фінансової допомоги для громадської активності;заборона збору інформації про майновий стан суддів, правоохоронців та членів їх родин (захист від антикорупційних розслідувань журналістами);прийняття законів про екстремізм, який на думку експертів, може бути використаний проти учасників мирних протестів.В той же день в ЗМІ появились повідомлення, що Президент підписав п'ять прийнятих Радою законів[252]. Також в ЗМІ повідомлялось, що депутати від ПР після голосування обурились, що не знали, за які закони голосували[247].Ці закони, на думку експертів, можуть відкрити шлях до масових репресій проти мирних громадян[253]. Опозиція назвала ці події державним переворотом і путчем[254]. Автори закону (представники Партії Регіонів) назвали голосування легітимним, а самі закони — «кодексом правової держави»[254].Штурм на Грушевського, 19 січняДокладніше: Протистояння на Грушевського19 січня 2014 року, за повідомленням BBC, у Києві на Народному Вічі зібралось кілька десятків тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленням «Законів про диктатуру».[255] Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами.[256]Близько 15 години радикально налаштована група з «Правого сектора» зробили спробу штурму кордону охорони до урядового кварталу.[257] У наслідок сутичок радикали підпалили автобус «Беркута»[Джерело?], а самих бійців закидали камінням і петардами. Спецпризначенці застосувала спецзасоби і водомет.[258][259] При цьому, слід відзначити, що чинне законодавство забороняє застосовувати водомет при температурі атмосферного повітря нижче 0°C[260], відтак його було застосовано незаконно. Демонстранти Євромайдану спорудили катапульту (требушет), що був з 20 грубня 2013 р. на барикаді[261][262][263][264].Кривавий День Соборності, 22 січня

Київ, вул. Грушевського, 22 січня 201422 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського, за офіційними даними, було вбито 3 молодих чоловіків. Сергій Нігоян, вірмен за походженням, Михайло Жизневський, білорус — були вбиті вогнепальною зброєю. Тіло ще одного хлопця, який впав із 13-метрової колонади стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського та помер у лікарні, залишилось не опізнаним. За словами медиків, чоловік, який впав з колонади стадіону імені Лобановського на Грушевського, живий.[265], але за словами Деніса Гнатюка живим залишився інший чоловік, який теж тоді впав з колонади[266].Також у лісосмузі в Бориспільському районі Київської області було знайдено тіло Юрія Вербицького.За неофіційними даними Самооборони Майдану станом на 22 січня було зареєстровано 5 загиблих активістів.Переговори влади і опозицїПід час переговорів із владою в середу, 22 січня, було озвучено пропозицію зібрати найближчим часом засідання Верховної Ради для скасування ухвалених 16 січня законів.[267][icon] Цей розділ потребує розширення.Захоплення обласних та міських адміністрацій 22-25 січняДокладніше: Протести в областях України (2014)З 22 січня по 27 січня було захоплено 10 адміністрацій. Це, в основному, ВСІ західні ОДА, крім Закарпатської та Чернігівська з Полтавською. На півдні захоплення не відбулися. Черкаську ОДА міліція відбила і почала зачистку серед населення. Схоплено і увязнено близько 56 чоловік. У всіх областях, окрім Донецької і Криму проходять мітинги на підтримку Євромайдану.Захоплення адміністративних споруд 25-26 січня25 січня 2014 активісти координованого Олександром Данилюком руху «Спільна справа» зайняли будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості на вулиці Хрещатик,[268] а 26 січня 2014 — будівлю Міністерства юстиції на Городецького 13 в Києві.[269]Мітинги 2 лютого

Мітинг 2 лютого 2014 року на ЄвромайданіКиївЗапоріжжяЗа даними Артюшенко Ігора у м. Запоріжжя в мітингу на пл. Поляка прийняло участь приблизно 2000 осіб на стороні Євромайдану, «Ополчение» антимайдану виставило 100 осіб.Події у Києві починаючи з 18 лютого 2014 рокуДокладніше: Протистояння на Майдані Незалежності у лютому 2014 рокуNuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Наслідки атаки "Беркуту" і ВВ в Маріїнському парку 18.02 (Обережно!)Євромайдан у регіонах України
Докладніше: Євромайдан у регіонах УкраїниEuromaidan Protests.pngЄвроланцюг

Живий ланцюг у ЛьвовіДокладніше у статті Євроланцюг«Євроланцюг» (також «Живий ланцюг до ЄС») — це подія, запланована Львівськими студентами, метою якої є поєднання Києва та Євросоюзу через живий ланцюг. Активісти підрахували, що для живого маршруту Київ-Житомир-Рівне-Львів-Перемишль завдовжки 625 км знадобиться ~520 тисяч осіб.[270] Подія відбулась 29 листопада 2013 року.«Вигнання „губернаторів“»Докладніше: Протести в областях України (2014)Порушення статутних завдань Українським Червоним ХрестомУкраїнський Червоний Хрест на догоджання політиці пішов на порушення статутних завданьДокладніше: Український Червоний ХрестАкції у світі
Докладніше: Хронологія та географія Євромайдану23-25 листопада у 20 країнах світу відбулися акції солідарності з українцями, які виступають проти рішення влади України призупинити процес підготовки до асоціації з Євросоюзом[271].Наймасовішими євромайдани були у містах Канади, США, Німеччини, Польщі, Великобританії, Італії та Франції. Менші акції відбулися у Австрії (Відень), Австралії (Мельбурн), Бельгії (Брюссель), Грузії (Тбілісі), Естонії (Таллінн) Ізраїлі (Тель-Авів), Ірландії (Дублін), Іспанії (Барселона), Литві (Вільнюс), Норвегії (Берґен, Осло), Португалії (Лісабон), Угорщині (Будапешт), Фінляндії (Турку), Тунісі (Туніс), Чехії (Брно, Прага), Швеції (Мальме, Стокгольм) Швейцарії (Базель, Женева) та інших країнах.Акції відбувалися за участі українського студентства, діаспори, а також громадян, які підтримують прагнення України підписати асоціацію з ЄС.

Мітинг на підтримку Євромайдану у МельбурніБілорусьБілоруська опозиційна «Об'єднана громадянська партія» (біл. Аб'яднаная грамадзянская партыя) висловила свою солідарність з учасниками Євромайдану. Окрім того, білоруські політики висловили сподівання, що «українські еліти знайдуть компроміс і рішення, які відкриють двері до Європи для всіх прихильників змін на пострадянському просторі».[272][273] 3 грудня у посольство України у Мінську було передано звернення білоруського руху «Разам» до Євромайдану, у якому білоруси засудили дії правоохоронців.« Ми вимагаємо негайного звільнення всіх затриманих і покарання винних, бо побиття мирних людей - це злочин. Завдяки телебаченню звірства силових структур побачив весь світ. Ми солідарні з постраждалими під час розгону мирної акції та їх сім'ями. Ми закликаємо білоруську та міжнародні організації висловити солідарність з братським українським народом. Відзначаємо, що криваві події в Києві були б неможливі без того тиску на Україну, який провадило керівництво Російської Федерації, а зокрема, Володимир Путін протягом останнього часу. Те, що не вдалося зробити Путіну під час Помаранчевої революції, сталося тієї ночі. На Майдані пролилася кров українців. Ми звертаємося до міжнародного співтовариства з вимогою дати оцінку діям Кремля на пострадянському просторі та вжити відповідних заходів з нейтралізації злочинної імперської російської політики.[274] »Велика БританіяУ Лондоні 23-го та 24-го листопада пройшли акції солідарності з українським народом. В знак підтримки Евромайдану українці, які проживають в столиці Англії, вийшли до пам'ятника київському князю Володимиру Великому. У мітингу за європейську інтеграцію України взяли участь більше ста українців Великобританії. Учасники мітингу тримали в руках прапори України та Європи і гасла: «Лондон підтримує Євромайдан!», «Україна і Європа — разом назавжди!», «UKRAINE GO TO WEST»[275].7 грудня прихильники євроінтеграції України в Лондоні пікетували апартаменти, які належать українському мільярдеру Рінату Ахметову. Вони тримали плакати із закликом засудити насильство в Україні і підтримати український народ, а не «кривавого Януковича»[276].НімеччинаМи європейці й чекаємо на Україну.jpg
24 листопада відбулась мирна демонстрація біля Бранденбурзьких воріт, в Берліні, щодо підтримки курсу євроінтеграції України. На цей євромайдан приїхали українці з багатьох міст Німеччини — з Лейпцига, Штутгарта, Гамбурга, Дрездена.[277][278]24 листопада відбувся також євромайдан біля Центрального Європейського Банку в Франкфурті-на-Майні. Цю зустріч організувало Українське Товариство у Франкфурті-на-Майні.24 листопада небайдужі мешканці містечка Юліх (Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина) розпочали акцію підтримки українських Євромайданів під назвою «Я європеєць й чекаю на Україну» (нім. Ich bin europaer und warte auf die Ukraine). Місцева фотографиня українського походження Ірина Шумахер закликала всіх небайдужих сфотографуватися з українським прапором, аби таким чином висловити своє позитивне ставлення до України. Світлини поширюються соцмережами[279][280].Польща

Українські студенти, що вчаться за кордоном, на Євромайдані в Ряшеві (Польща), 26 листопада 2013Євромайдани зібралися у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Ґданську, Ряшеві, Любліні та інших містах[281].26 листопада до акції протесту долучились українські студенти, що навчаються у польських вишах. Демонстрації пройшли у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Любліні. У Ряшеві на Євромайдані зібралось близько 400 осіб.[282]Росія: Мітинг солідарності пройшов у Москві на Красній Площі.2 грудня у Москві біля посольства України були затримані 11 людей, що проводили акцію у підтримку Євромайдану. Активісти тримали у руках плакат із написом: «Україно, ми з тобою!». Серед затриманих був також російський опозиціонер, Борис Нємцов, що виступає також за євроінтеграцію Росії. Під час інтерв'ю політик також зазначив, що співчуває українським демонстрантам, але не зможе приїхати до Києва, через прийняття регіонального бюджету Ярославської області, де він є депутатом.[283]. (Відео:[284]).7 грудня біля посольства України у Москві пройшла акція на підтримку Євромайдану. В акції взяло участь близько 30 осіб. Влада Москви погодила з прихильниками української опозиції акцію на підтримку Євромайдану на 50 учасників, яка повинна була відбутися 7 грудня на Дівочому полі за Садовим кільцем.[285].Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg рос. Разгон акции солидарности с Евромайданом в Москве, Грани -ТВ, 23 січня 201423 січня 2014 року біля посольства України в Москві на акцію солідарності з Україною зібралися мітингувальники. Вони тримали в руках плакати і свічки на знак жалоби за загиблим активістами Євромайдану, співали Гімн України, скандували рос. «Майдан, поджигай, Бандюкович, убегай» та розтягнули полотно з написом рос. «Украина, мы с тобой»[286].Сполучені Штати АмерикиУ Нью-Йорку велелюдна акція зібрала небайдужих українців під стінами постійного представництва України при Організації Об'єднаних Націй.У Чикаго відбувся один з наймасштабніших Євромайданів у діаспорі. Декілька сотень українців зібрались, щоб продемонструвати мешканцям Чикаго, американській владі і чиказькій пресі своє занепокоєння зупинкою євроінтеграції України. У протесті взяли участь представники багатьох хвиль еміграції, було багато молоді.[287]Українська громада США надіслала листи усім 100 американським сенаторам з проханням запровадити санкції проти президента Віктора Януковича і членів Кабінету міністрів. Про це повідомляється на сторінці програми «ЧАС Time» телекомпанії «Голос Америки» у Facebook[288]. На цей час (17:01, 6 грудня 2013 року) відповідну петицію підписало понад 135 000 осіб[289].15 лютого 2014 віче українців на підтримку Євромайдану відбулося у Вірджінії, в центрі міста Норфолк.[290]Франція

Євромайдан у Парижі, 24 листопада 201324 листопада в Парижі на площі Прав людини (Трокадеро) навпроти Ейфелевої вежі відбулася акція на підтримку Євромайдану в Україні. На заклик Репрезентативного комітету української громади Франції з Парижа та інших міст Франції близько 300 осіб вийшли на мітинг під прапорами України та ЄС[291][292].Репресії та перешкоджання протестам
Докладніше: Репресії та перешкоджання протестам ЄвромайдануЗастосування сили для розгону акцій22 листопадаМіліція попри фізичний опір мітингувальників зруйнувала 4 намети, встановлені учасниками акції Євромайдану на пл. Леніна в Миколаєві.[293][294]30 листопада: силовий розгінДокладніше: Силовий розгін євромайдану в КиєвіУ ніч проти 30 листопада за особистим наказом начальника київської міліції генерал-лейтенанта Валерія Коряка[295] «українська» влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві[296]. За іншими даними, розганяв Євромайдан кримський, луганський та донецький «Беркут», скерований за посередництвом російською владою.[297][298][299] Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.[300] Частина людей, що втекла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.[301] Вдень на Михайлівській площі зібрався стихійний мітинг.[302]1 грудня: події біля Адміністрації ПрезидентаДокладніше: Події біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013 рокуДокладніше: Список побитих журналістів під час ЄвромайдануДив. також статтю: Тітушки.Десятки людей постраждали в результаті розгону мітингувальників під стінами будівлі Адміністрації Президента, в тому числі кілька десятків журналістів. У людей черепно-мозкові травми, переломи, гематоми, багато хто із постраждалих довгий час був у непритомному стані без надання медичної допомоги. Є свідчення про катування людей міліцією[303].10 грудняВлада вимкнула світло у будівлі Київської міськадміністрації. Люди вийшли на вулицю. На 1:00 штурму КМДА Беркутом ще не було.[304] На розі вулиці Грушевського і Кріпосного провулку близько 1 години ночі міліція знову грубо застосувала силу щоб зачистити барикади. За словами депутата ВР Андрія Шевченко:[305]« Міліція зачищала жорстко, били людей, це все знімали камери. У хід йшли дубинки та черевики, але міліція швидше штовхалася. Міліції було в кілька разів більше, ніж людей, тому їм вистачало сили. Постраждалих у нас немає. »Станом на 2:25 Беркут та тітушки зачищають барикаду на вулиці Богомольця. Там зібралося близько 200 представників міліції та внутрішніх військ. Тітушки розтягують намети. Представники партії УДАР, що відповідали за цю барикаду, через нерівні сили особливого спротиву міліції не чинили.[306] Люди очікують, що міліція буде нападати на Майдан. ВО Собода повідомляє, що міліцією на Лютеранській керують регіонали Тедеєв та Мирний.[307] О 3:25 Беркут почав штурм барикади на вулиці Лютеранській, після чого тітушки почали розбирати захоплену барикаду.[308][309] Люди зазначають, що Віктор Янукович спеціально розпочав зачистку Євромайдану до приїзду європейської гості Кетрін Ештон. Після взяття барикад міліція прикривала тітушок, які взялися нищити і викрадати речі людей, що були на майдані.[310]11 грудняДокладніше: Штурм ЄвромайдануБеркут розпочав зачищати Євромайдан. О 1:02 Беркут почав ламати барикади на вулиці Інститутській, о 1:33 Андрій Шевченко повідомив, що сили Беркуту збираються прорвати барикаду зі сторони Михайлівської[311]. На Майдані йдуть жорстокі бої. Беркут знищує барикаду на вулиці Інститутській, а тітушки почали грабувати наметове містечко. Попри те, що влада сконцентрувала навколо Майдану велику кількість силовиків, протестувальники не здаються, їх кількість зростає. Беркут розпилює газ, над натовпом видно хмарки сльозогінного газу, повідомляється про заарештованих та травмованих, у тому числі й серед народних депутатів. Розповсюджуються заклики до масової мобілізації киян на Майдан[312] Беркут призупинив наступ й протестанти віддають Беркуту відібрані у них щити. Беркут почав перегруповуватися. Неозброєні люди вже три години тримають оборону Євромайдану проти великої маси Беркуту з боку вулиці Інститутської.[313] Людей на Євромайдані більшає, але керівники Беркуту також намагаються передислокувати сили, щоб вдарити з іншого боку. З вулиці Прорізної вискочили кілька тітушок і почали були нападати на людей з метою організувати мішанину.[314]На Майдані вже понад 15 тисяч людей. Беркут намагається таки прорватися до будинку профспілок. Людей на Майдані прибуває. Беркут підтягується на Майдан і намагається його оточити.[315]Під час беркутівської навали дзвони Михайлівського золотоверхого дзвонили тривогу. Після 8 годин штурму Євромайдан стоїть і живе.[316]Звільнення з роботи23 листопадаВипусковий редактор телеканалу «Бізнес» Тетяна Мельниченко повідомила, що її звільнили з роботи за висвітлення інформації про Євромайдан.[317][318] Пізніше телеканал пояснив, що звільнив журналістку за сюжет про Євромайдан, оскільки він не відповідав формату каналу.[319]2 грудняГенконсул України в Стамбулі Богдан Яременко відкликаний за підтримку євроінтеграції. 2 грудня йому передали лист за підписом міністра закордонних справ Леоніда Кожари з вимогою до 7 грудня 2013 закінчити свою дипломатичну місію і повернутися на батьківщину. Раніше Яременко заявив, що вважає фашистськими методи розгону мітингу на підтримку євроінтеграції на Майдані Незалежності в Києві.[320]11 грудняГоловний лікар Лікарні швидкої допомоги Києва Олександр Ткаченко звільнив лікаря швидкої Валентину Григор'єву допомоги за те, що вона поставила чесний діагноз побитому «Беркутом» на Майдані Незалежності хлопцеві. Це дозволило потерпілому залишитися у лікарні, і не потрапити у СІЗО.[321][322]Заборона проведення акцій24 листопадаСуддя Миколаївського окружного адміністративного суду Оксана Малих задовольнила позов Миколаївської міськради, поданий першим віце-мером Андрієнком, про заборону до 7 січня 2014 року акцій на пл. Леніна, де з 22 листопада проходила безстрокова акція Євромайдану, та у центрі міста. Як підстава для позову були використані заявки на проведення паралельних акцій від партій «Руський блок» та ПСПУ.[323]25 листопадаО 16:00 до мітингувальників Євромайдану в Миколаєві прийшов судовий виконавець та зачитав рішення окружного адміністративного суду про заборону масових акцій на пл. Леніна.[324]Перешкоджання приїзду на протестні акції24 листопадаБлизько 5 години ранку на виїзді з селища Арбузинка на Миколаївщині на підставі анонімного повідомлення про замінування, ДАІ зупинила агітаційний мікроавтобус кандидата в народні депутати по 132 округу А. Корнацького, в якому люди їхали до Києва на Євромайдан. На знак протесту пасажири мікроавтобуса, ходячи пішоходним переходом, перекрили рух на трасі Ульянівка — Миколаїв, утворивши кілометровий затор.[325]25 листопадаНа Львівщині в ніч на вівторок автобуси з мітингувальниками активно перевіряли працівники ДАІ. У Гамаліївці працівники ДАІ зняли з автобуса номерні знаки. На знак протесту мітингувальники перекрили дорогу.[326]31 грудняКоординатору молодіжного крила УДАРу Дмитру Білоцерківцю співробітники ДАІ вдосвіта завадили встигнути на авіярейс Севастополь — Київ, зупинивши його авто на шляху до аеропорта на трасі в районі Верхньосадового за 30 км від Севастополя під вигаданим приводом, звинувативши його в перебуванні напідпитку та зробивши спробу викрасти його документи. Продовживши рух після перевірки ДАІ, Білоцерковець почав отримувати анонімні телефонні дзвінки з брехливим повідомленням, що його мати в реанімації.[327]Посягання на майно активістів Євромайдану та його пошкодження27 листопадаАктивісту громадянського руху «Спільна справа» Олександру Данилюку спалили автівку, припарковану під його будинком[328]. Також, за інформацією Андрія Іллєнка, було спалено мікроавтобус, який належить члену київської міської організації «Свободи» Віктору Поштарю[329].5 грудняАктивістів харківського Євромайдану пограбували 8 невідомих чоловіків, з погрозами викравши генератор з їхньої машини під час розвантаження апаратури для мітингу.[330]6 грудняУ Луганську напередодні автопробігу на підтримку Євромайдану двома невідомими вчинено підпал авта адвоката Ігоря Чудовського, який надавав юридичну допомогу учасникам протестних акцій. В автівці повністю вигорів моторний відсік.[331]На вул. Ілліча в Шуменському мікрорайоні Херсона угнали автомобіль «Таврія», що належить місцевому осередку ВО «Батьківщина» і на якому на місцевий Євромайдан підвозились обладнання та напої.[332][333]13 грудняБлизько 3 години ночі спалено автомобіль харківського Євромайдану, на якому розвозилась вся апаратура для мітингу.[334]14 грудняКерівнику молодіжного крила УДАРу мешканцю Севастополя Дмитру Білоцерковцю невідомі пошкодили машину, зробивши красною фарбою написи з обох боків «Удар» та «За Майдан» і проколовши шини усіх чотирьох колес.[335]15 грудняУ Житомирі день Маршу Гідності близько 8:45 ранку група чоловіків напала на учасника акцій в підтримку Євроінтеграції Ярослава Кальчука, котрий в цей час віз людей на Майдан в Київ. На дорозі бус підрізали дві машини з яких вискочили молодики. Нападники жбурнули камені в лобове скло автомобіля з людьми та порізали покришки коліс. Також вранці одному із активістів Євромайдану, який планував везти до Києва житомирян і взуття для мітингуючих порізали колеса його автомобіля «Ford»[336].У Житомирі опозиційному депутату міськради Сергію Мірошнікову, який возив продукти харчування на Майдан у Київ невідомі побили лобове скло його автівки. За словами депутата, він виявив пошкоджений автомобіль вранці у дворі будинку, який цілодобово охороняється[337].17 грудняУ Запоріжжі було облито кислотою особисте авто місцевого активіста, одного із співорганізаторів Запорізького Євромайдану Артюшенко Ігорю Андрійовичу, сума завданих збитків склала 6000 грн. Спочатку МВС порушило справу за ч1 ст.194 УПК, але потім закрило бо сумма завданих збитків менше за 10000 грн.[338]16 грудняУночі спалено авто депутата ужгородської міськради та підприємця Ярослава Шафаря. На його переконання мотивом послужила його активна участь в акціях Євромайдану.[339]20 грудняБлизько 4 години ранку двома невідомими був атакований штаб харківського Євромайдану на вул. Римарська, 18, розташований в приміщенні харківського відділення об'єднання «Просвіта». На першому поверсі будинку вибито шибки двох кімнат з боку внутрішнього двору і однієї з головного входу, на порозі розлито фарбу. Фасади штабу та кількох прилеглих будинків і магазинів спотворено наклепницькими написами.[340][341]21 грудняВвечері, збираючись вирушати на Київ, координатор кримського Євромайдану Сергій Ковальський виявив, що його автівку, яка перебувала на парковці на вул. Козлова, 21, пошкоджено пострілами.[342]22 грудняВ місті Арциз на Одещині спалили автівку Євгена Буркута, на якій він протягом місяця регулярно возив людей на київський Євромайдан.[343]24 грудняВночі у дворі будинку по вул. Новоолександрівська, 54а, корп. 6, що належить до комплексу новобудов у Київському районі м. Харків, спалено автомобіль, який використовувася для перевезення координаторів та техніки для харківського Євромайдану.[344]Ввечері у центрі Харкова стався напад двох невідомих на одного з організаторів місцевого Євромайдану Дмитра Пилипця, якому завдано кілька ножових поранень у тому числі у стегно.[345]26 грудняЗа повідомленням однієї з організаторів Євромайдану в Миколаєві близько 20:50 невідомі зловмисники підпалили двері її квартири.[346]У Луганську, аби зірвати показ документального фільму «Відкритий доступ» на місцевому Євромайдані зловмисники облили зеленкою кіноекран та залили чаєм ноутбук активістів.[347]27 грудняУ Харкові у дворі будинку по вул. Данилевського, 31, близько 3 ранку підпалили авто, яке належить волонтерам, що вже більше місяця готують гарячий чай та канапки для харківського Євромайдану.[348]28 грудняУ селищі Солоницівка на Харківщині близько 22:00 імовірно через підпал згоріла Toyota активіста харківського Євромайдану, члена штабу національного опору Івана Варченка.[349]29 грудняУ селищі міського типу Нова Водолага на Харківщині згорів мікроавтобус Volkswagen, на якому пересувалися активісти Євромайдану. Пожежа сталася близько 20:00 на подвір'ї водія мікроавтобуса. Проте джерело не повідомило ймовірну причину займання.[350][351]1 січня 2014 р.Невідомими зроблена спроба підпалу приміщення Національного депозитарію на останньому шостому поверсі Будинку профспілок у Києві, де знаходиться Штаб національного опору та його прес-центр, організовані на Євромайдані народними депутатами від опозиційних фракцій Верховної Ради, і де мешкають численні мітингувальники.[352]15 січняВночі у Запоріжжі зловмисниками спотворено лайливими написами, вульгарними малюнками та свастикою авто активіста місцевого Євромайдану Артюшенко Ігора. Численні отвори в ній залито монтажною піною[353],[354].Напади й побиття22 листопадаНевідомий облив фарбою та вдарив в обличчя організатора феодосійського Євромайдану голову кримського осередка «Демальянсу» Сергія Мокренюка, коли той повертався додому з дітьми.[355]23 листопадаУ Житомирі в під'їзді власного будинку двоє чоловіків напали на головного редактора газети «20 хвилин» Владислава Пучича, одного з організаторів місцевого Євромайдану. Його повалили на підлогу і били ногами[356][357].24 листопадаУ Дніпропетровську 40 «тітушок» розгромили наметове містечко Євромайдану, побивши координатора Віктора Романенка, завдавши йому травми голови і руки. За словами Романенка нападниками були члени федерації дзюдо Дніпропетровської області, яку очолює народний депутат України, член Партії регіонів Іван Ступак.[358]28 листопадаУ Житомирі близько 23:20 біля офісу партії «Демократичний Альянс» по вул. Хлібна, 25 організована група «тітушок», озброєних дерев'яними палицями з вкрученими шурупами напали на активістів ДемАльянсу Дмитра Ткачука, Владислава Пучича, Івана Фурлета, Юрія Жуковського та Андрія Гординчука. В результаті нападу Жуковського та Пучича з травмами голови забрала «швидка». Не зважаючи на те, що одного з нападників було затримано на місті, жодній особі не пред'явлено підозру про скоєння злочину[359].29 листопадаЗа повідомленням «Громадського телебачення», у Києві побили журналістів Дмитра Гнапа та Якова Любчича й розбили їхню камеру за те, що вони знімали «людей спортивної статури», які збирались біля Маріїнського палацу.[360][361]30 листопадаПриблизно о 3 годині ночі в Івано-Франківську три нападники жорстоко побили одного із лідерів місцевого Євромайдану Максима Кицюка студента-заочника четвертого курсу Прикарпатського університету, завдавши йому тілесних ушкоджень, зокрема глибоких порізів на ногах.[362]У Тернополі біля 22:15 на території арт-бару «Коза» було побито громадського активіста Володимира Ханаса, якому розсікли губу.[363]4 грудняУ Житомирі між 8:00 та 9:00 ранку, невідомі понівечили автівку депутата Житомирської міської ради від ВО «Свобода» Сергія Оніщука. Вандали розбили вітрове скло, порізали всі колеса та намалювали хрести на дверцятах, капоті, даху та на багажнику[364].11 грудняУ Житомирі після проведення однієї з мирних акцій протесту у місті Житомирі, активісту, який на власному автомобілі «Деу Сенс» транспортував звукопідсилюючу апаратуру для мітингу, було порізано колеса автівки та нанесені написи фарбою[365].14 грудняУ Житомирі заступнику голови Житомирської організації партії ВО «Батьківщина» Руслану Годованому декілька разів телефонували невідомі з погрозами насильства[366].15 грудняУ Житомирі трьома невідомими скоєно напад на голову житомирського осередка ВО «Свобода» Віктора Брокарєва із завданням йому закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку і множинних забоїв голови. Всі напади цього дня здійснювали «тітушки», які їздили на чорній іномарці з номерами 276-03 ВВ. Як вдалось встановити, номерні знаки належать зовсім іншому автомобілю, а про місцеперебування Брокарєва можна було дізнатись лише прослуховуючи його телефон. Напади відбувались вдень у людних місцях.[367]21 грудняБлизько 20:10 у під'їзді його власного будинку в Житомирі вчинено напад на одного з організаторів та активного учасника місцевого Євромайдану Дмитра Ткачука, голову житомирського осередку партії «Демократичний Альянс». Йому вдалося скористатися газовим балончиком та відбити одного з нападників, вигравши час для відходу до свого помешкання.[368]24 грудняВвечері у центрі Харкова стався напад двох невідомих на одного з організаторів місцевого Євромайдану Дмитра Пилипця, якому завдано кілька ножових поранень у тому числі у стегно.[369]25 грудняБлизько опівночі проти 25 грудня на бориспільській трасі на Київщині двома нападниками по-звірячому побито відому журналистку-розслідувальницю та активістку, активну учасницю Євромайдану Тетяну Чорновол, коли вона поверталася на власному авті до дому у селі Гора. Побиттям їй завдано перелам носу, гематоми обличчя, важкий струс мозку та численні забої тіла, через які її було шпиталізовано.[370]28 грудняПід час виступу Юрія Луценка на харківському Євромайдані, невідомий плеснув йому в обличчя зеленку. Ще двоє чоловіків та жінка здійснили спробу, але були зупинені та затримані міліцією.[371][372]29 грудняУчасників ходи за євроінтеграцію та проти влади в Донецьку невідомі закидали яйцями.[373]Ввечері троє зловмисників побили 28-річного депутата Херсонської міської ради від партії ВО «Батьківщина» Станіслава Трошина, напавши на нього, коли той заходив у під'їзд власного помешкання, повернувшись з чергової акції місцевого Євромайдану. Крім завданих тілесних ушкоджень, зокрема пошкоджених ребер та обличчя, нападники пограбували Трошина, забравши в нього документи та флеш-накопичувачі.[374]3 січня 2014 р.Біля Шевченківського РВ УМВС у м. Києві десятком невідомих було побито народного депутата України від ВО «Свобода» Андрія Іллєнка та адвоката-свободівця Сидора Кізіна, коли вони повертались з надання пояснень в райвідділі, на яке Іллєнко був запрошений з приводу хуліганських дій, вчинених 1 січня під час смолоскипної ходи, яку організувало ВО «Свобода» на честь дня уродин Степана Бандери.[375]14 лютого 2014 р.У Запоріжжі у власному авто спалили активіста місцевого Євромайдану Сергія Сенеку,[376] відповідальність за це взяла організація «привиди Севастополя».[377]Заборони та перешкоджання на участь студентів в акціях3 грудняЗранку студенти заблокували вхід до головного корпусу НПУ ім. Драгоманова на вулиці Пирогова, 9. Біля корпусу зібралося кількасот студентів, які колоною рушили на Майдан, а опісля разом з іншими протестувальниками долучилися до пікетування Верховної Ради.[378]Прокуратура вимагає від Київського національного університету імені Тараса Шевченка списки студентів та викладачів, які без поважних причин з 29 листопада були відсутні в університеті, а також імена активістів, які закликали студентів виходити на Майдан.[379]4 грудняЗранку активісти намагалися заблокувати Київський національний університет будівництва і архітектури, закликаючи таким чином до страйку.[380]Студенти пікетували Міністерство освіти і науки. Міністерство видало наказ, відповідно до якого вишам рекомендовано організувати навчальний процес таким чином, щоб вони могли мітингувати.[381]Репресії проти свідків7 грудняПочалися репресії проти свідків подій на Майдані Незалежності 30 листопада. Так, один із ключових свідків, найбільш постраждалий Віталій Кузьменко, студент Київського університету ім. Грінченко, під час перебування у лікарні швидкої допомоги був звинувачений у крадіжці телефону, який він начебто викрав у хворого з іншої палати. Під час обшуку хворого міліція навіть не спитала дозволу на обшук у лікаря і не дочекалась присутності адвоката[382].Розслідування протиправних дій під час Євромайдану
Заходи органів МВС проти учасників протестних акцій24 листопадаНа організаторів Євромайдану у Рівному відкрито кримінальне провадження за статтею «хуліганство», за кульки, які полетіли в небо із портретом Януковича.[383]За словами Василя Гацька голови партії в команді «Демократичного Альянсу» в ніч з 24 на 25 листопада в Одесі під час зносу наметового містечка «євромайдану» міліція побила та затримала лідера одеського Євромайдану, керівника громадської організації «Демократичний альянс» — Олексія Чорного. Окрім Олексія затримали ще двох активістів.[384][385]Під час бійки під Кабінетом Міністрів затримано 2 членів ВО «Свобода»[386] Віталія Благодарного та Олега Маляша. 27 листопада 2013 року Печерський районний суд Києва ув'язнив їх терміном на 60 діб[387].2 грудняУ Києві ввечері міліція затримала активістів ГР «Відсіч», які поширювали листівки із закликом виходити на Майдан у гуртожитках НПУ ім. Драгоманова по вулиці Космічній. Міліціонери побили студентів та застосували проти них сльозогінний газ, внаслідок чого молоді люди отримали опіки.[388]3 грудняУ вівторок у Шевченківському райсуді м. Києва відбувся суд над людьми, які начебто приймали участь в нападі на Беркут під адміністрацією президента. Обвинувачення з боку прокуратури ґрунтувалося на показах працівників правоохоронних органів, які постраждали під час сутичок. Прізвища свідків не розголошуються, у суді їх не було. Ні прокуратура, ні міліція не оприлюднювала списку осіб, яких збиралася судити. Журналіст Дмитро Гнап оприлюднив наявний у нього перелік: Остащенко Олександр, Притуленко Є.С, Превір Єгор, Гарагуц В. В., Черепко Г. А., Можненко С. Н. та Загоровка Владислав. Депутати від опозиції намагалися взяти цих хлопців на поруки, однак безуспішно[389]. Суд заарештував на 60 днів 9 осіб за підозрою в організації масових заворушень 1 грудня[390][391].5 грудняЗа повідомленнями ЗМІ, затримано і арештовано було кілька осіб, які були звинувачені в організації масових заворушень на вулиці Банковій 1 грудня [392]. Серед затриманих — журналіст, якого згідно з заявою адвоката затримали його у зв'язку з виконанням ним своїх журналістських обов'язків і після затримання до нього застосовували тортури[393].5 грудня міністр МВС Віталій Захарченко повідомив, що була затримана особа, яка передала ключі від грейдера іншій людині, яка керувала ним під час штурму[394]. В той же час дії Корчинського, якого опозиція називала основним організатором цих подій станом на 5 грудня прокуратурою не розслідуються (за словами заступника Генерального прокурора Ударцова).[395] В той же день, 5 грудня в ЗМІ з'явилась інформація про те, що Корчинському через 4 дні таки пред'явили підозру і оголосили у розшук[396]. На вечірньому брифінгу В. Захарченко заявив, що бійку з «Беркутом» затіяли бойовики «ультраправих, ксенофобських організацій» — Братства, Свободи, футбольних угрупувань «ультрас».[397]5 грудня УБОЗ затримало двох чоловік, один із них журналіст «Дорожнього контролю» Андрій Дзиндзя. Затримання пов'язують з розслідуванням подій, що відбулися 1 грудня на вулиці Банковій поблизу адміністрації президента. В міліції підозрюють, що це Дзиндзя викрав трактор, повідомив другий затриманий активіст «Дорожнього контролю» Сергій Хаджинов.[398] Хоча з опублікованого відео видно, що А.Дзиндзя (одягнений в чорну розкриту куртку та зелений светр) не перебував у кабіні трактора, а лише піднімався на східці транспортного засобу на вул. Інститутській, щоб задати питання водію, а коли трактор заїхав на вул. Банкову, то від самого початку А. Дзиндзя пішки йде з відеокамерою праворуч трактора, знімаючи події як журналіст.[399] У ЗМІ з'явилися повідомлення адвоката журналіста Андрія Дзиндзя, що при затриманні він був жорстоко побитий і міліція перевезла його в несвідомому стані до київської лікарні швидкої медичної допомоги[400]. Очевидці затримання стверджують, що на журналіста Дзиндзю під час затримання просто побили, накинули мішок на голову і повезли.[401] Редакція «Дорожнього контролю» в той же день висловила серйозні побоювання, що в ізоляторі його можуть до ранку вбити, про це за словами редакції повідомили джерела в правоохоронних органах.[402] Затримання журналіста ЗМІ пов'язують з тим, що журналіст приймав активну участь в підготовці сюжетів про протестні акції. Про сильне побиття при затриманні повідомила і дружина іншого затриманого, якого відпустили після допиту.[403][404] Після затримання журналіста, пікетувальники кілька годин тримали в облозі УБОЗ. Народні депутати намагались побачити затриманого, щоб побачити його стан, але їм відмовили і вони викликали міліцію, аби зафіксувати порушення. На місце прибула слідчо-оперативна група, але політиків так і не пропустили в середину.[401]6 грудня

Блокування підступів до Шевченківського суду. Урочище Гончарі. 6 грудня 2013 року6 грудня, в очікуванні суду, який повинен був обрати запобіжний захід для затриманого журналіста Андрія Дзиндзі, до Шевченківського суду підійшла колона в кілька тисяч чоловік[405]. Суд не задовольнив прохання адвоката про взяття підозрюваного на поруки народними депутатами або звільнення під заставу і арештував А. Дзиндзю на два місяці. Після оголошення вироку в суді виникла бійка[406]. O 20:29 агенство УНІАН повідомило, що суддя Шевченківського райсуду Києва Володимир Бугіль обрав для активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі запобіжний захід у вигляді взяття під варту на 2 місяці[407].9 грудняВвечері 9 грудня спецзагонами були захоплені редакції опозиційних ЗМІ: газет «Вечерние вести», телеканалу INTV, офіс видання «Цензор.нет» Силовики взяли штурмом інтернет-редакцію, газету і телеканал, журналісти пишуть: «SOS!». Також був захоплений офіс партії «Батьківщини» і були вилучені сервери[408].Арештували Віктора Смалія — адвоката активіста громадської організації «Дорожній контроль» Андрія Дзиндзі. Йому інкримінують замах на життя судді[409].У Львові затримали фотокореспондента, який був присутнім біля АП під час подій 1 грудня. Очевидець затримання: «В нього руки були за спиною в наручниках, вони його фактично волочили по землі, я чула, що він кричав люди допоможіть, я активіст, я фотограф, мене звати Олег Панас, я зрозуміла, що це мій знайомий, я його спочатку навіть не впізнала, бо він був побитий»[410].11 грудняГолові молодіжної організації «Національний Альянс», директору Волинського обласного центру національно-патріотичного виховання молоді координатору луцького Євромайдану Майі Москвич було вручене повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 296 ККУ (хуліганство, вчинене групою осіб) під час акції Євромайдану в Луцьку 2 грудня 2013 року, коли Москвич зі сцени заявила, що з портретів Януковича, вилучених активістами з приміщення волинської ОДА, один потрібно спалити, інший — повісити на дерево, а третій — віддати людям, щоб вони зробили з ним все, що захочуть.[411]13 грудняПісля подання апеляцій на рішення Шевченківського суду, вісім із дев'яти затриманих «в'язнів Банкової» було звільнено на період слідства[412][413].В результаті розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу для депутата Луцької міськради, голови міської партійної організації ВО «Батьківщина» Сергія Григоренка, якому слідчі органи Волинської області інкримінують скоєння кримінальних правопорушень за ст. 295 та 341 ККУ під час масових акцій протесту у Луцьку 2 грудня 2013 року, коли протестувальники вчинили наругу над портретами Януковича, вилученими з приміщення волинської ОДА, суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко призначив Григоренку двомісячний домашній арешт з 21.00 до 7.00 години із забороною брати участь у масових заходах та виїжджати за межі Волинської області та зобов'язанням перебувати під наглядом слідчого.[414]Колишньому голові Волинської ОДА, активісту Луцького Євромайдану Володимиру Бондарю вручено повідомлення про підозру за злочини нібито скоєні під час акції в Луцьку 2 грудня.[415]Біля власного будинку затримано Ярослава Приходька, учасника підняття на щоглі черкаської міськради прапора ЄС, під час якого відбулися сутички з міліцією, за підозрою у застосуванні насільства до співробітника міліції. В райвідділку в нього було взято покази і в той же день у Соснівському райсуді йому призначено двохмісячний домашній арешт.[416][417]
16 грудняСуддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко призначив М. Москвич запобіжний захід у вигляді знаходження протягом двох місяців під цілодобовим наглядом, носіння електронного браслету та заборони відвідувати масові заходи.[418]17 грудняСуддя Деснянського суду Чернігова Григор'єв відмовив у задоволенні клопотання слідчого Нілова та прокурора Потапенко про взяття під домашній арешт підприємця Леоніда Сенченка на час розгляду відносно нього кримінального провадження за ч.1 ст. 382 ККУ «Невиконання судового рішення» порушеного внаслідок подій 7 грудня на Красній площі Чернігова, коли Сенченко встановлював сцену та надавав звукову апаратуру для озвучування зборів депутатів місцевих рад Чернігівщини та депутатів Верховної Ради України.[419][420][421]20 грудняУранці депутату Волинської обласної ради Ігорю Гузю, заступнику голови Волинської організації ВО «Батьківщина», представники прокуратури та МВС, заблокувавши автомобіль, коли він виїжджав зі свого помешкання у мікрорайоні Вишкова, вручили повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 295 (Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку), статтею 296 (хуліганство) і 341 (Захоплення державних або громадських будівель чи споруд) ККУ, копію клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та повістку. Кримінальну справу порушено відносно подій на Луцькому Євромайдані 2 грудня, коли мітингарі перегортали та знищували портрети Януковича, вилучені з будівлі ОДА.[422]Суддя Луцького міськрайонного суду Віталій Ковтуненко призначив Володимиру Бондарю запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 2 місяці, який передбачає заборону на відвідини масових заходів на Театральному майдані, неконтрольоване пересування за межі області та прибуття на вимогу слідчого. Бондарю інкримінують вчинення злочинів за ст. 295 (Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку) і 341 (Захоплення державних або громадських будівель чи споруд) ККУ через те, що Бондар, разом зі спільниками під час мітингу в Луцьку 2 та 3 грудня закликали до блокування будівлі Волинської облдержадміністрації.[423]Депутату Черкаської міськради Максиму Булатецькому суддею Соснівського районного суду Черкас Володимиром Орленком було призначено запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із забороною залишати місто без дозволу на час кримінального провадження у справі, в якій Булатецькому інкримінують вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 342 ККУ (опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків) під час підняття прапору Європейського Союзу на щоглі перед Черкаською міською радою 11 грудня.[424][425]25 грудняДепутату Волинської облради Ігорю Гузю у справі за ч. 2 ст. 296, статтями 295 та 341 ККУ суддею Луцького міськрайсуда Віталієм Ковтуненком призначено запобіжний захід у вигляді двомсячного цілодобового домашнього арешту та носіння електронного браслету.[426]26 грудняСтало відомо, що проти депутата Тернопільскої облради Степана Барни відкрито кримінальне провадження за декількома звинуваченнями, зокрема за підняття над будівлею облдержадміністрації поряд з державним прапором України прапора Євросоюзу, в якій йому інкримінують «наругу над державними символами», за блокування доріг та за «зловживання службовим становищем» стосовно представників місцевих рад, які були причетні до організації виїзду протестувальників на Євромайдан у Київ.Крім того, відкрито провадження на активістів Володимира Стаюру, Марію Чашку та Марію Бабюк за блокування держустанов.[427]31 грудняПрацівниками міліції затримано активіста донецького Євромайдану художника Євгена Насадюка та примусово доставлено до Куйбишевського райвідділку з мотивуванням, що від його сусідів надійшла заява про розбещення ним неповнолітньої.[428]2 січня 2014 р.В соціяльних мережах з'явилося кілька повідомлень від учасників Автомайдану про візит до них працівників ДАІ із запрошенням прийти для дачі пояснень щодо буцімто порушень ними ПДР 29 грудня, в день акції під Межигір'ям.[429]3 січняБлизько 11:30 в Харкові 5 співробітників УБОЗ, заштовхали активіста Харківського Євромайдану Олександра Чижова в затоновану машину зі звичайними номерами та відвезли до Червонозаводського райвідділку міліції, де, порушивши низку процесуальних норм та протримавши його близько двох годин в кабінеті слідчого Бабушкіна Володимира Яковича, звинувачуючи у розповсюдженні порнографій через соціяльні мережі, вручили повістку на 08.01.2014 і відпустили.[430]Заяви представників влади про попередні результати розслідуванняРозгін Євромайдану 30 листопада 2013р14 грудняПід тиском Євромайдану лише 14 грудня 2013 р. Генпрокурор України Віктор Пшонка зробив офіційну заяву на прес-конференції, що заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича, начальника київської міліції Валерія Коряка і голову Київської міської держадміністрації Олександра Попова покарають за розгін Євромайдану 30 листопада 2013р. Він зазначив:[431]« Володимиру Сівковичу, Олександру Попову вже вручена підозра в перевищенні влади й службових повноважень ... Сьогодні і Валерій Коряк, і його заступник Петро Федчук також сповіщені про підозру в перевищенні влади й службових повноважень. Усім цим чотирьом особам буде обрано запобіжний захід. »За версією ГПУ, Коряк, Сівкович і Попов давали команду бити студентів.[431]На допиті в ГПУ 13 грудня Олександр Попов повідомив, що розгін мітингу на Майдані стався після того, як секретар РНБО Андрій Клюєв зажадав там встановити ялинку вже 29 листопада 2013 р.[432] За словами Попова, саме Андрій Клюєв повідомив йому, що подальші вказівки Попов отримає від заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича. Наприкінці робочого дня Володимир Сівкович прибув до кабінету Олександра Попова для того щоб мати змогу оперативно реагувати на ситуацію і пробув там майже до 4 годин ранку. Окрім нього у кабінеті голови КМДА перебувало ще 6 депутатів з фракції Партії регіонів, серед яких були Ельбрус Тедеєв, Нестор Шуфрич та Олександр Єгоров.[432] Пізно ввечері 29 листопада до Попова знову передзвонив Клюєв щоб переконатися, що всі накази для встановлення ялинки Попов віддав. Біля 4-ї години ранку Сівкович віддав команду готувати техніку до завезення й після цього Попов та Сівкович кожен окремо поїхали до начальника київської міліції Коряка. Коряк дав свідчення в ГПУ, що йому був зателефонував міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко і наказав виконувати всі команди Володимира Сівковича. Слід зазначити, що Сівкович жодного разу під час допиту в ГПУ прізвища Клюєва не назвав.[432]Фотокопії протоколів допиту були викладені на форумах деяких видань і в файлообмінних мережах[433].Події біля Адміністрації Президента 1 грудняДив. також статтю: Події біля Адміністрації Президента України 1 грудня 2013 року.Див. також статтю: Список журналістів, побитих під час Євромайдану.Див. також статтю: Тітушки.На нараді в МВС, на яку Захарченко викликав керівників підрозділів МВС, Василь Паскал, начальник Департаменту карного розшуку повідомив про оголошення у міждержавний розшук Дмитра Корчинського і заявив: «ми маємо інформацію, що окремі члени організації Корчинського — це 15 чоловік, проживали у нього в офісі, він використовував цих осіб під час проведення найбільш радикально налаштованих акцій»[434]=Gnome globe current event.svgЦя стаття застаріла. Будь ласка, допоможіть, додавши до неї інформацію, що була недоступна раніше.Можлива роль російських спецслужб і силових структур
Після кількох спроб силового придушення протестів в українських ЗМІ обговорювалась тема можливої причетності російських спецслужб до подій на Євромайдані, пов'язаних з насильством, як безпосередньо, так і через українських політиків.Вплив через українських політиківРосійський вплив на Євромайдані пов'язували з деякими українськими політиками, такими як Віктор Медведчук, Володимир Сівкович, Андрій Клюєв[435].Віктор МедведчукВіктора Медведчука, як кума Володимира Путіна і лідера проросійського Українського вибору неодноразово звинувачували в намаганні придушити мирні протести. Медведчука пов'язують з президентом Росії не тільки дружба і кумівство, а й відношення до КДБ, в радянські часи Віктор Медведчук потрапив у спеціальну групу дуже довірених адвокатів, яким органи МВС і КДБ доручали вести важливі для них справи,[436][437] сам Медведчук брав участь у засудженні поета і дисидента Стуса.Віктора Медведчука неодноразово пов'язували із усіма кривавими подіями на Євромайдані — Силовий розгін Євромайдану в Києві 30 листопада, побиття людей під час подій біля Адміністрації Президента 1 грудня та Штурм Євромайдану 11 грудня 2013 р.Активісти Євромайдану вважають, що одним з замовників розбійного нападу на журналістку Тетяну Чорновол міг бути саме Віктор Медведчук.[438]Володимир СівковичВолодимир Сівкович в радянські часи працював в органах КДБ СРСР, давній друг Медведчука і «людина Медведчука»[435], звинувачувався в зв'язках з кримінальними групами, які займались «вибиванням боргів»[435]. Вважається співробітником однієї з спецслужб Російської Федерації[435].14 грудня 2013 року названий серед відповідальних за силовий розгін та побиття мітингувальників Євромайдану.Андрій КлюєвАндрій Клюєв — зять генерала КДБ в відставці, який має досить дружні відносини з Путіним[439] і за його ж словами «друг Медведчука».У своєму розслідуванні, опублікованому на Українській правді, провідні українські політичні журналісти Сергій Лещенко та Мустафа Найєм з'ясували, що саме на Андрієві Клюєві лежить відповідальність за кривавий розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року. Зокрема, у статті зазначається: «Джерела розповідають, що до зачистки Майдану почали готуватися ще на початку минулого тижня — Клюєв разом із своїм першим заступником Володимиром Сівковичем відбирали загони Беркуту, якому буде доручено брудну роботу.»[440]В своєму інтерв'ю Клюєв заявляв про можливий розпад України на три частини, вважав цей сценарій цілком можливий[441]. Можливість розколу України пов'язують з планами президента Росії Путіна, який в якості альтернативи Януковичу розглядає Медведчука або Клюєва і за словами колишнього радника Путіна має кілька варіантів можливого контролю над Україною (від управління Україною через свою людину до розколу України або від'єднання від неї деяких регіонів) і для цього може використати тонкі засоби впливу, наприклад, через українських політиків[442].Тітушки і провокаториЗ іменем Медведчука і Клюєва повязують початок застосування «тітушок» для боротьби з опозицією[443][444], також у використанні тітушок бачать вплив спецслужб Росії[443].У червні 2005 Віктор Медведчук заявив, що розцінює Дмитра Корчинського (якого вважають агентом російських спецслужб і професійним провокатором) «як істинного борця за свободу і демократію в Україні».[445]Можливі докази російської присутності20 лютого на майдані Незалежності протестувальники під час штурму зірвали із офіцера шеврон МВС Росії, і як речовий доказ продемонстрували його на сцені майдану[446].Відображення подій в ЗМІ
УкраїнаЦензура і дезінформація в ЗМІЗа словами тележурналістів, Перший національний та інші канали показують «викривлену» картину подій на Майдані, причину цього пояснюють позицією керівництва. Так, за словами одного із журналістів, ставились «дискримінаційні» завдання, наприклад, показувати «бомжів» на Євромайдані[447]. За даними «Української правди», станом на 12 грудня із Першого Національного уже звільнилось 4 журналісти, незгідних з висвітленням подій в Україні[447].13 грудня13 грудня в палаці «Україна» під час круглого столу за участю президента, прем'єра і лідерів опозиції, пряма трансляція з круглого столу за участю президента Віктора Януковича, яку вели телеканал 24, hromadske.tv, Еспресо.TV, перервалася одразу після того, як почали виступати лідери опозиції. За словами журналістів, трансляцію свідомо глушили. Коли журналісти намагалися ретранслювати звук з круглого столу через мобільні телефони, то через деякий час заглушили і мобільний зв'язок[448]. Після виступу лідерів опозиції трансляція поновилась[449]. Засідання не показував жодний загальноукраїнський телеканал[450].У той же день в Євпаторії судові виконавці за участю міліції зупинили трансляцію телекомпанії «Моріон», яка вела трансляцію Євромайдану[451].Людина року 2013Журнал «Фокус» наприкінці 2013 року назвав Людину Майдану найвпливовішою людиною року, що минає, в Україні, відповідно до рейтингу «200 найвпливовіших українців». «Людина Майдану» описана як «носій суверенітету та єдине джерело влади в Україні». Уперше в історії свого рейтингу часопис «Фокус» поставив на перше місце не конкретну людину, а збірний образ[452].РосіяNuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Евромайдан 2013 очима Росії (рос. майдан глазами России), «Росія-1», 27 листопада 2013 рокуNuvola apps kaboodle.svg «Россия» — «Кажи правду!», На Євромайдані російському журналісту довелось працювати під крики «Кажи правду!», ТСН, 30 листопада 2013 рокуNuvola apps kaboodle.svg Братній російський погляд на Євромайдан в Києві 01.12.213(рос. Братский российский взгляд на Майдан в Киеве 01.12.2013)Nuvola apps kaboodle.svg Жириновський про Євромайдан та Януковича (рос. Жириновский о ЕВРОМАЙДАНЕ и Януковиче), 2 грудня 2013 рокуNuvola apps kaboodle.svg Дмитро Кисельов про розгін Євромайдану та Віталія Кличко (рос. Дмитрий Киселев про разгон Евромайдана и Виталия Кличко), канал «Росія», PolitDokFilmTV, 8 грудня 2013 рокуNuvola apps kaboodle.svg Оскар за брехню Кисельову та телеканалу «Росія» — журналіст увірвався в ефір на Євромайдані (рос. Оскар для Киселева и телеканала «Россия» — журналист вворвался в эфир на Евромайдане), канал «Росія», StageDetails, 8 грудня 2013 рокуNuvola apps kaboodle.svg Росія-1, 2 грудня 2013 рокуNuvola apps kaboodle.svg Кисельов розповів про українців, що чекають Санта-Клауса на «сморідному Майдані»[453], рос. Вести Недели про Украину, Дмитрий Киселёв (15.12.2013)Nuvola apps kaboodle.svg Думка Росії про Євромайдан і революцію (переворот) в Україні. Думка російських зірок про події в Україні. (рос. Мнение России о ЕвроМайдане и революции (перевороте) в Украине. Мнение российских звезд о событиях в Украине.), Новий канал, 31.01.2014Журналісти із проурядових каналів заявляли про те, що вони працюють під тиском: московське керівництво вимагає від них применшувати масштаби протестів[454].Росія-124 листопада під час масових заходів журналісти Телеканалу 24 записали одного з учасників, який розповідає про те чому він прийшов на мітинг підтримки рішення уряду.[455] В інтерв'ю учасник розповів, хто і скільки обіцяв заплатити йому за мітинг. А вже 25 листопада на центральному російському телеканалі «Росія-1» у підсумковій програмі «Вести» був показаний сюжет, де відео було використане з власною інтерпретацією і змонтоване так, що це розповідає саме учасник євромайдану.[456] Також журналісти телеканалу «Росія-1» вважають, що першими газ випустили саме мітингувальники, а міліції довелося захищатися. Крім того в сюжеті повідомляється, що таким провокаціям учать на спеціальних семінарах у посольстві США.[457]Російський телеканал «Росія 1» в програмі «Вести недели» з Дмитром Кисельовим показав телеглядачам перекручену хронологію подій у Києві: події 1-го грудня передують подіям 30 листопада.[458]Про маніпулятивний і замовний характер передач каналу «Росія 1» щодо Євромайдану пише канадська газета «Toronto Star» у статті «Росія йде в туалет»[459]Росія-2430 листопада приблизно о 10:08 за московським часом був показаний сюжет про розгін мітингувальників Беркутом. В сюжеті події подаються як «захист від агресивних протестувальників».[460]8 грудня під час прямого включення з Майдану український журналіст Віталій Седюк під скандування «Правду-правду!» мітингарями вручив кореспонденту каналу статуетку «Оскар» за брехливе висвітлювання подій.[461]Сербія23 грудня Срджа Попович в інтерв'ю «Радіо Свобода» назвав події в Україні ненасильницьким масовим рухом людей або просто «Рух».Стереотипи, піар та політтехнології
З подіями Євромайдану і сприйняттям цих подій громадськістю журналісти та аналітики пов'язують значну кількість стереотипів, які існують як в середовищі українського суспільства, так і закордоном. Серед них виділяють такі:антиросійська направленість Євромайдану і проросійська орієнтація української влади[462][463]націоналістичний характер Євромайдану («На Майдані стоять націоналісти»);[463]Євромайдан — звичайна реалізація певної політтехнології;[463]насильство проти Євромайдану було спровоковане нападами учасників протестів на представників силових структур[463].14 грудня на провладному мітингу Микола Азаров заявив про те, що Україні для отримання безвізового режиму з ЄС необхідно узаконити одностатеві шлюби і прийняти закон про рівність сексуальних меншин. Заява була спростована головою представництва ЄС в Україні Яном Томбінським, за його словами ця заява не має нічого спільного з реальністю[464].Журналісти також звернули увагу на поєднання теми Євромайдану з темою одностатевих шлюбів в коментарях Дмитра Кисельова[465].Реакція
Позиція урядуПрем'єр-міністр Микола Азаров в ефірі програми «Шустер live» (22 листопада 2013 року) заявив:« Ми пояснювали, і продовжуємо стверджувати, що ми націлені на інтеграцію з Європейським Союзом. Ми націлені на підписання Угоди про асоціацію з ЄС. А зараз взяли паузу. І я абсолютно ніякої трагедії не бачу, і ніякої «історичності» в цьому моменті — якщо ми через півроку повернемося до цього питання. »За словами Миколи Азарова, змінилася тактика, але не стратегія.[466]24 листопада в інтерв'ю російському «Першому каналу» прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що на його думку під час Помаранчевої революції було «втілено технологію повалення законного уряду», натомість з Євромайданом влада «не має наміру гратися»[467]. Азаров обґрунтував рішення уряду рецесією, обсягами світової кризи, існуючими умовами фінансового ринку та економічним тиском Російської Федерації:« Хто міг знати, що рецесія набере такі форми і обсяги? Кризу 2008-2009 років жоден лауреат Нобелівської премії з економіки не міг передбачити. Поки Lehman Brothers не завалився, ніхто не міг зрозуміти обсяги кризи. Тому коли ми починали переговори в 2010-му, а закінчили - в 2012-ому - зовсім різні були обставини. Ми розраховували на одну реакцію Російської Федерації, наприклад, отримали зовсім іншу, чекали одного стану фінансового ринку, отримали інший. Мудрість політиків, як я її розумію - визнати свої прорахунки, визнати, що щось не врахували, але ухвалити своєчасно потрібне рішення для країни.[468] »Водночас Михайло Чечетов, заступник голови фракції Партії регіонів у парламенті, повідомив, що на його думку, акція протесту править за аргумент сили, який на президента Віктора Януковича «не вплине»[469].Реакція у провладній партіїРізке призупинення підготовки до Асоціації України з ЄС шокувало деяких представників проєвропейського крила провладної Партії Регіонів. Так народний депутат від Партії регіонів Інна Богословська у своєму блозі заявила, що не вірить у те, що сталося.[470] Народний депутат з фракції Партії Регіонів Давид Жванія закликав Президента України відправити прем'єр-міністра Азарова та віце-прем'єр-міністра Бойка у відставку та розцінив їх дії як урядову змову на користь Росії.[471] Також Жванія висловив підтримку майданові та пообіцяв долучитися до нього у разі непідписання Угоди про Асоціацію.[472]25 листопада фракція Партії регіонів у Луцькій міськраді в повному складі підтримала звернення до Президента з вимогою відставки уряду Миколи Азарова за зраду національних інтересів.[473]30 листопада уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Валерія Лутковська, а також депутат від Партії Регіонів, Сергій Тігіпко засудили розгін євромайдану в ніч на 30 листопада, а також закликали відповідні органи розслідувати якнайшвидше цей інцидент.[474]Того ж дня депутат від Партії Регіонів, Інна Богословська, вийшла з партії, а також із фракції Партії Регіонів у парламенті. Серед іншого політик заявила:[475]« Центр і Захід все одно відкинуть страх і масово будуть відстоювати себе і власну країну. Впевнена, що на Півдні і Сході серед молоді абсолютна більшість хочуть європейських цінностей, а значить, і їхні батьки підтримають своїх дітей »Тоді ж за Богословською з Партії Регіонів вийшли ще двоє депутатів, Давид Жванія[476] та Микола Рудьковський[477]. наступного дня за даними порталу УНН провладну партію та фракцію можуть покинути ще шість депутатів: Олександр Волков, Іван Мирний, Іван Фурсін, Ірина Горіна, Світлана Фабрикант та Сергій Тігіпко. Того ж дня із «Партії Регіонів» вийшла Юлія Льовочкіна.[478]Осередки Партії регіонів на Львівщині масово самоліквідуються.[479]Реакція органів місцевого самоврядування[icon] Цей розділ потребує розширення. (грудень 2013)

Мер Хмельницького Сергій Мельник перед мітингувальникамиНа Львівщині мешканці прикордонного містечка Рава-Руська на народному вічі закликали Євросоюз підписати Угоду про асоціацію з їхнім містом окремо[480].На позачерговій сесії 26 листопада Хмельницька міська рада прийняла рішення перейменувати вулицю Червоноармійську на Європейську[481].28 листопада Вінницька міська рада прийняла рішення про перейменування скверу Козицького по вулиці Грушевського (у цьому сквері знаходиться один із символів міста — Водонапірна вежа); відтепер це Європейська площа[482].Реакція діячів культури та спортуNuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайлиNuvola apps kaboodle.svg Кліп на пісню «Брат за брата» гурту Kozak System, виконану українськими діячами культуриNuvola apps kaboodle.svg Задорнов про Кличко, Євромайдан і Шустера.Про підтримку Євромайдану заявили багато українських діячів культури та спорту: Іван Андрусяк[483], Катерина Бабкіна, Андрій Бондар[484], Святослав Вакарчук[485], Галина Вдовиченко, Юрій Винничук[483], гурт Гайдамаки[486], Анатолій Дністровий, Сергій Жадан, Оксана Забужко[483], Ірена Карпа[487], Брати Капранови, Максим Кідрук[483], Володимир Кличко[488], Михайло Кополовець[489], Дара Корній[483], Вадим Красноокий[487], Андрій Кузьменко[490], Дмитро Лазуткін[483], Руслана Лижичко[485], Андрій Любка[483], Олекса Манн[484], Марія Матіос[483], Артем Мілевський[491], Світлана Поваляєва[483], Ада Роговцева[492], Ірен Роздобудько[483], Олександр Ройтбурд[484], Олег Скрипка[493], Сергій Фоменко[485], Олександр Шовковський[491] тощо.

Скульптура Олександра Бартосіка на підтримку ЄвромайдануТакож на підтримку Євромайдану 12-го грудня в селі Іваньки (Черкаська обл.) було встановлено скульптуру, виконану українським художником Олександром Бартосіком.Також багато відомих українських музикантів зробили кліп на підтримку мітингуючих на пісню «Брат за брата» гурту Kozak System на слова Сашка Положинського. Серед тих, хто знявся у кліпі були: Kozak System, Марія Бурмака, Святослав Вакарчук, Олена Грозовська, Олександр Доній, Юрій Журавель, Ірена Карпа, Вадим Красноокий, Дмитро Лазуткін, Руслана Лижичко, Антін Мухарський, Євген Нищук, Сергій Пантюк, Олександр Піпа, Едуард Приступа, Сергій Присяжний, Анжеліка Рудницька, Олег Собчук, Сергій Фоменко та Тарас Чубай.[487]Також український Євромайдан підтримали багато іноземних діячів культури. Серед них: гурт Limp Bizkit[494], Лія Ахеджакова[495], Мартін Гор[496], Микита Джигурда[497], Джордж Клуні[498], гурт Ляпис Трубецкой[499], Гейден Панеттьєр[500], Олександр Розенбаум[501], Саша Грей[502], Арнольд Шварценеггер[503].1 грудня на російському сайті «Colta.ru» з'явився відкритий лист 54 російських літераторів до протестувальників на Євромайдані.Ми, російські літератори, звертаємося до наших українських колег та до всіх громадян України, хто хоче бачити її демократичною країною, відкритою для людей різних поглядів та різних культур. Ми, як і ви, відчуваємо себе частиною єдиної європейської цивілізації – і політичні сили, які прагнуть відторгнути нас із вами від неї, викликають у нас той же гнів, що й у вас.
Нам гірко від того, що сьогодні ви змушені думати про Росію як про грубу і віроломну силу, яка бажає підім'яти під себе інші народи, а не як про батьківщину безцінних культурних багатств і інтелектуальних можливостей. Повірте, для багатьох в Росії Україна – не вівця, яку потрібно на аркані тягнути назад у загальний хлів, а рівна по духу країна, чия культура відкриває все нові і нові перспективи для плідного діалогу. Ваша боротьба за право вибору свого шляху обіцяє бути важкою, але ми сподіваємося на ваш успіх: він став би для нас знаком того, що і ми, у Росії, можемо відстояти наші права і свободи. Ми з вами!
 [розгорнути] Оригінальний текст (рос.)— [504][505][506][507]
Реакція бізнесу25 січня, після смертей учасників Євромайдану, холдингова компанія СКМ та енергетична компанія ДТЕК Ріната Ахметова закликали до мирного розв'язання політичної кризи, зауваживши, що: «Людське життя — це головна цінність».[508][509]Реакція представників релігійних організаційУПЦ (КП)11-го грудня, після чергової спроби застосувати силу для «зачистки» Євромайдану, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет підписав Заяву, у якій наголошено на неприпустимості таких дій влади та силових структур:[510]« 1. Застосування сили для обмеження конституційних прав громадян на свободу мирних зібрань і свободу висловлення своєї думки, чому весь світ став свідком цієї ночі, є неприйнятним. Існуюча політична та суспільна криза не має вирішуватися силовими засобами, які лише ведуть до зростання напруги. Наслідком силових дій може бути лише радикалізація протесту та сповзання нашої держави у повномасштабний громадянський конфлікт.[...]4. Судові рішення не можуть вважатися достатньою умовою для вчинення, особливо під покровом ночі, силових акцій, спрямованих на обмеження конституційних прав на свободу мирних зібрань і свободу висловлення думки. Не слід забувати, що і розп’яття Господа Ісуса Христа, і страта мучеників давнього та нового часу, і численні репресії XX століття також відбувалися за рішенням судів – але це не зробило беззаконня законним.5. Звертаючись найперше до представників держави, але також і до учасників громадянських акцій, закликаю всіх не чинити насильства. Пам’ятаймо, що за всяке слово і всяку дію, за неправду, за насильство і пролиття крові кожен особисто дасть відповідь перед Богом. Зло ніколи не залишиться без покарання, а добро і миротворчість будуть винагороджені. »21 січня, після штурмів 19-го та 20-го січня, патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет підписав Заяву, у якій закликав пам'ятати про особисту відповідальність:[511]« ... Замість діалогу відбувається ескалація насильства. Все розпочалося з побиття міліцейськими загонами учасників мирної акції на Майдані Незалежності в ніч на 30 листопада минулого року. Незважаючи на заяви та обіцянки, розслідування цього побиття досі не завершене, винні не притягнуті до відповідальності....Три останні дні у центрі Києва палає вогнище відкритого силового протистояння, пролилася кров, є важко поранені. Це – плід відсутності мирного діалогу, наслідок глухоти влади до вимог протестуючих.Суспільство наближається до межі, за якою - громадянська війна. Тому Церква закликає Президента, як главу держави, і опозицію невідкладно розпочати прямі, і що найважливіше – плідні переговори для досягнення виходу з кризи.Я звертаюся до тих, хто сьогодні стоїть по обидва боки конфлікту, до протестуючих і до озброєних представників влади, а також до тих, хто впливає на них наказами чи закликами: кожен з вас перед Богом відповідатиме за свої слова і дії, за пролиту кров і завдані каліцтва. Цієї відповідальності ніхто не уникне, від неї ніхто не буде звільнений!Категорично неприйнятними є заклики до екстремізму чи сепаратизму....Закликаю всіх віруючих молитися за Україну, за примирення ворогуючих, подолання міжусобиці. Переконаний, що з Божою допомогою наш народ пройде випробування цих важких днів, захистить і збереже соборну, незалежну і неподільну Україну. Писання свідчить, що у правді, а не в силі - Бог. Тому правда переможе, а відповідно переможе кожен, хто стоїть на боці Божої правди.Закликаю на весь український народ Боже благословення! »УГКЦ24 листопада, перебуваючи у Римі, Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) заявив, що підтримує учасників Євромайданів та закликав «і тих, хто є на майданах, і тих, хто сьогодні має відповідальність перед народом, як наші народні обранці, і тих, хто є представниками різних громадських організацій і політичних партій, працівниками правоохоронних органів, нашу владу — не допустити насилля», «не допустить пролиття жодної краплі крові, щоб ми не зруйнували нашого майбутнього».[512][513]Про підтримку учасників Євромайдану заявив попередник Святослава Шевчука на посаді предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Любомир (Гузар):Влада як така нас водила за ніс. Народ це відчув, зрушився і це дуже-дуже добре, бо люди пішли за свої корінні інтереси, за свободу.«...» Якщо хтось з Європи дивиться на Майдан – він побачить вже інший народ, іншу, справжню Україну!Любомиру Гузару лише хвороба не дозволила особисто прийти на Майдан Незалежності у Києві. За словами Мирослава Поповича, «Блаженіший Любомир (Гузар) також хотів прийти на Майдан Незалежності, однак не зміг, бо захворів. Він просив передати учасникам акції найщиріший привіт та бажання всім вам перемогти в цій боротьбі».[514][515][516]1 грудня блаженнійший Любомир Гузар під час свого виступу на Майдані Незалежності закликав всіх чинити добро: «Ми мусимо бути того свідомі, що у нашому народі є група людей, для яких найважливіша їхня власна вигода», «Яка на це може бути ефективна відповідь? Серед нас дуже багато добрих людей. Але замало бути добрим — треба чинити добро. Якщо хочете жити у нормальній державі, передати її дітям і внукам — чинімо добро»[517].Римо-Католицька ЦеркваВ Одесі на підтримку мітингувальників до них приїхали священнослужителі Римо-Католицької церкви прочитати молитву.[518]Конференція Римсько-Католицьких Єпископів України засудила ті події, що відбулися на майдані Незалежності у ніч з 29 на 30 листопада і закликала «представників влади невідкладно вжити кроків, які відкриють дорогу до суспільного порозуміння та діалогу».[519]Папа Римський Франциск запевнив у своїй підтримці український народ. «Папа Франциск запевняє про свої молитви за мир і згоду для улюбленого українського народу», йдеться в листі на ім'я Блаженнійшого Святослава, предстоятеля УГКЦ[520].Українська Лютеранська ЦеркваВ Одесі на підтримку мітингувальників до них приїхали священнослужителі Української Лютеранської церкви прочитати молитву.[518]Релігійні виші України

Семінаристи Дрогобицької духовної семінарії блаженних священномучеників Северина, Віталія та Якима УГКЦ на мітингу 27 листопада 2013 року в Дрогобичі на підтримку Євромайдану.Про підтримку Євромайдану та його учасників заявили ректор Українського католицького університету (УКУ) отець Богдан Прах та президент УКУ владика Борис (Ґудзяк), ректор Ужгородської української богословської академії УПЦ МП ім. свв. Кирила і Мефодія та Карпатського університету ім. Августина Волошина професор, архимандрит Віктор Бедь.[521][522]Секта ДогналаУ неділю 24 листопада в Дрогобичі колона людей (40-50 осіб) з незареєстрованого релігійного угруповання УПГКЦ (так звана «секта Догнала») з вигуками і транспарантами проти Євросоюзу намагалась спровокувати на площі Ринок біля ратуші сутичку з учасниками більш ніж 1000-го віче на підтримку «Євромайдану». Коли прихильники євроінтеграції витіснили опонентів з головної площі міста, останні здійснили спробу зірвати Богослужіння у храмі Петра і Павла УГКЦ, але були звідти вигнані парафіянами та учасниками мітингу, до яких приєдналось чимало небайдужих дрогобичан.[523][524][525][526]Реакція світової спільноти10 січня 2013 року: «Вони (правлячий клан Януковича — „EU Observer“) є доведеними брехунами і бандитами», — пише видання, цитуючи слова «дипломатичного джерела однієї великих країн ЄС». — «Ми не повинні більше проводити ніяких переговорів з ними, тому що це було б зрадою по відношенню до Євромайдану, і єдине, до чого вони приведуть , — допоможуть Януковичу з бартером на дешевші ціни на газ з Росією».Міжнародні організаціїЄвропейський Союз Європарламент — 26 листопада ЗМІ поширили інформацію про офіційну заяву представників Європарламенту стосовно можливості серйозних наслідків для уряду України у тому випадку, якщо він використає силу проти прихильників євроінтеграції під час масових акцій протесту.[527]« Українська влада не має права застосовувати силу проти демонстрантів, які проводять мирний протест на Європейській площі, проти рішення українського уряду не підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Інакше будуть серйозні наслідки... »НАТО НАТО — 28 листопада у відповідь на питання журналістів про «тиск на Україну» — генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив: «Якщо хтось чинить тиск на Україну, щоб відвернути її від рішення про підписання угоди про асоціацію — то це грубо протиріччя принципам, які ми всі підписали багато років тому у 1999 році…».[528]3 грудня голова Freedom House Девід Кремер закликав до санкцій проти президента Януковича та членів його родини.[529]КраїниКанада Канада  — 25 листопада після пертурбацій із політичним курсом України та Євромайданом відмінено зустріч голови Конґресу Українців Канади Павла Ґрода з головою ВРУ Володимиром Рибаком. 30 листопада перший секретар посольства України в Канаді Наталія Голуб склала повноваження держслужбовця на знак протесту проти дій української влади щодо жорстокого розгону Євромайдану у Києві.[530] Того ж дня канадський уряд в особі міністра закордонних справ Канади, Джона Берда, засудив розгін демонстрантів на Майдані Незалежності. Серед іншого міністр додав:[531][532]« Свобода слова і свобода зібрань є фундаментальними принципами будь-якої справді демократичної країни. »6 грудня міст Peace Bridge між містом Баффало штату Нью-Йорк та містечком Форт Ері канадської провінції Онтаріо став «жовто-блакитним» — згідно рішень мерій обидвох міст на підтримку Євромайдану[533].Понеділкова, 9 грудня газета Toronto Metro, за матеріалами The Associated Press повідомляє про сотні тисяч протестувальників, які заповнили Майдан Незалежності «скільки сягає око», а також про повалення пам'ятника Леніну, після чого, за словами Кличка"…диктатура ніколи більше не виживе в нашій країні"[534].11 грудня прем'єр міністр Канади Стівен Гарпер, заявив про можливість застосування санкцій проти української влади.[535].Польща Польща — 26 листопада професор Ягеллонського університету Володимир Мокрий звернувся з відкритим листом до українського політикуму, в якому наголошував на необхідності прийти до домовленості й прийняти компромісні, але необхідні для євроінтеграції закони. За його словами, «припинення євроінтеграційних стремлінь України означає повернення до недотриманого царською владою Переяслава і відкинення європейських цінностей».[536]6 грудня впливові польські газети почали кампанію по підтримці європейських прагнень українців; журналісти закликають членів ЄС підтримати українців. Газета Rzeczpospolita оприлюднює заяву з вимогою від польських та європейських політиків скасувати візи для українців та закликом до польських політиків вплинути на керівників ЄС для прийняття спільного рішення щодо України[537].Колишній керівник «Солідірності» Збіґнєв Буяк заявив, що спостерігаючи за «больовими прийомами» Росії щодо України і Білорусі, він переживає про майбутнє Польщі. Також Буяк назвав три тижні перебування на Майдані в 2004-05 роках «найкращим досвідом у своєму житті через можливість порівняти революцію Солідарності з Помаранчевою революцією»[538]Грузія Грузія — 27 листопада на знак солідарності з українським Євромайданом депутати парламенту Грузії прийшли на роботу зі стрічками у вигляді українського прапора.[539][540]Литва Литва — 27 листопада Лорета Граужінене, спікер Сейму Литви виступила на київському Євромайдані з підтримкою вимог про європейську інтеграцію України. Українська влада висловила своє невдоволення виступом пані Граужінене, а Голова Верховної Ради скасував зустріч з литовською колегою[541]. 30 листопада, голова МЗС Литви, Лінас Лінкявічус закликав українську владу припинити застосування сили проти демонстрантів.[542]Німеччина Німеччина — 27 листопада канцлер Німеччини, Ангела Меркель, заявила, що буде розмовляти з представниками Росії щодо політичного тиску на України і нагадала, що Холодна війна вже закінчилася.[543]США США — 28 листопада на саміті «Східного партнерства» держсекретар США Джон Керрі заявив: «звичайні громадяни кожної країни-члена — Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Україні і Грузії — відіграють важливу роль у інтеграції з міжнародним товариством, що триває, і це дуже важливо». Після нападу тітушок на журналіста 29 листопада Посол США в Україні Джеффрі Р. Паєт заявив: «Ми рішуче підтримуємо право на свободу слова, друку і зібрань громадян, та засуджуємо сьогоднішні напади на українських журналістів».[544]Заступник державного секретаря США Вікторія Нуланд закликала українську владу розслідувати розгін демонстрантів на Майдані Незалежності в Києві в ніч на 30 листопада. Про це вона сказала на початку прес-конференції у Тбілісі: «Відповідальні за насильство 30 листопада мають постати перед правосуддям, а затриманих потрібно відпустити. Минуло шість днів, а відповідальності немає»[545].8 січня 2014. Сенат США ухвалив резолюцію на підтримку українського народу і його права на незалежне та демократичне майбутнє. Сенат вирішив, що «у разі подальшого державного насильства щодо мирних демонстрантів президент і Конгрес мають розглянути, чи слід застосовувати цілеспрямовані санкції, в тому числі візові обмеження і заморожування активів щодо осіб, відповідальних за накази про насильство або вчинення насильства».Болгарія Болгарія — 29 листопада президент Болгарії Росен Плевнелієв закликав українську владу «прислухатися до голосу народу», а також заявив, що буде працювати в напрямку можливого підписання Угоди про асоціацію між Європейським Союзом і Україною.[546]Швеція Швеція — 30 листопада Карл Більдт — Міністр закордонних справ Швеції — заявив: репресії проти прихильників євроінтеграції його турбують; сказав, що у Швеції пильно стежать за усім, що відбувається в Україні.[547]Велика Британія Велика Британія — 30 листопада Девід Лідінгтон — міністр у справах Європи МЗС Великої Британії — закликав українську владу «поважати право на мирний протест і провести ретельне розслідування розгону мітингу на підтримку євроінтеграції на майдані Незалежності».[542]Реакція у Росії[icon] Цей розділ потребує розширення. (грудень 2013)22 листопада президент Росії Владімір Путін розкритикував ЄС та звинуватив у шантажі України щодо підписання угоди про асоціацію.[548]Опитування, проведене Левада-інститутом показує, що 30% росіян європейську інтеграцію країни-сусіда вважають «зрадою» «слов'янської єдності». Водночас трохи менше 61% респондентів не вважають Україну закордоном, а це дещо більше, ніж у випадку з Білоруссю. Лише 3% висловлюються на користь європейської інтеграції для колишньої радянської республіки (Максім Кірєєв у Die Zeit[549]).3 грудня лідер «Народної партії Росії» Станіслав Аронович виступив із заявою, що Росія в рамках СНД зобов'язана вийти з ініціативою до Уряду України надати підтримку проти опозиції, аж до силового втручання, направивши сили МВС Росії в допомогу своїм українським колегам.[550]Транспаранти і гасла
Hrvatska Euromajdan - Хорватія Євромайдан - 2014.png
«Україна — це Європа!»[551]«Путяра, іди геть!»[552]«Путин, если любишь — отпусти» (рос. )[553] (укр. «Путін, якщо любиш — відпусти")«Януковича в жопу, Україну в Європу»[554]«Єднайтеся українці, та не з москалями!»[555]«Ні кроку назад, позаду Москва!»[556]Гасла студентських страйків«Молодь нації за євроінтеграцію!»[139]«Слава Україні! Героям слава!»[139]«Студенти за ЄС!»[139]«Зека — на нари, тоді підем (піду) на пари!»[557]Ставлення населення
За результатами соціологічних досліджень, проведених у грудні 2013 — січні 2014 рр. акції Євромайдану підтримували майже половина населення України, від 42 до 50 відсотків респондентів. Не підтримували — від 35 до 50 відсотків респондентів.[558][559][560]опитування дата підтримують не підтримують нейтральноважко сказатибайдужеСОЦІС грудень 2013 42,0 35,6 22,4Research & Branding Group грудень 2013 45,0 50,0 6,0Фонду Демініціативита Центр Разумкова січень 2014 50,3 42,5 7,2КМІС таСОЦІС січень 2014 47,7 46,1 6,2У Києві, де відбуваються основні події Євромайдану, його підтримували 64% респондентів (не підтримували — 26%) за даними грудневого опитування компанії Research & Branding Group. Найвища підтримка була зафіксована серед респондентів віком 40-49 років (71% за, 23% проти) та молоді до 30 років (69% за, 21% проти). Найкритичніше до Євромайдану відносилися респонденти старше 55 років, серед яких підтримували акції протесту 54%, не підтримували 36%[561]Учасники протестів
МітингиЗа даними соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» 7-8 грудня, серед протестувальників на київському Євромайдані мешканці Києва становили 49,8%, приїжджі з інших регіонів — 50,2%[562]. За опитуванням Інституту Горшеніна, проведеним 2 грудня, серед протестувальників кияни становили 50,5%, мешканці інших регіонів — 49,5%.[563]Абсолютна більшість приїжджих учасників Євромайдану (92%) приїхали самотужки, приїзд 6% був організований якоюсь громадською організацією або громадським рухом і 2% — однією з партій.Абсолютна більшість учасників Євромайдану (92%) не належали до жодної партії та громадської організації. Членами партій були тільки 4% протестувальників, до громадських організацій належали 3,5%, до громадських рухів — 1,0%.[562]Серед учасників Євромайдану чоловіки за чисельністю переважали над жінками (56% проти 44%), Соціально-демографічній структура учасників Євромайдану «молодша», ніж населення країни загалом: середній вік учасника — 36 років (38% віком від 15 до 29 років, 49% — 30-54 роки, 13% — 55 років і старше.[562]За освітнім рівнем на Євромайдані переважали люди з вищою освітою (64%), з середньою та середньою спеціальною — 22%, незакінченою вищою — 13%, неповною середньою — менше 1%.[562]Дещо більше половини учасників Євромайдану вдома спілкується української мовою, 27% — російськомовні, 18% — спілкуються і українською, і російською, 1% — іншомовні.[562]За родом занять серед учасників Євромайдану найбільшу групу (40%) становили спеціалісти з вищою освітою, представлені були також студенти (12%), підприємці (9%), пенсіонери (9%), керівники (8%), робітники (7%).[562]Постійне населенняЗа даними соціологічних опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології та Фондом «Демократичні ініціативи» 3 лютого 2014 року, соціально-демографічні характеристики мешканців стаціонарних точок Майдану (наметів, Будинку профспілок, будівлі КМДА, Жовтневого палацу, Українського дому та ін.) були наступними:[564]За статтю[564]:чоловіки — 88,2%жінки — 11,8%За віком (середній вік 37 років)[564]:18-29 років — 33,2%30-54 роки — 56,0%старше 55 років — 10,8%За освітою[564]:вища — 43,1%загальна середня та середня спеціальна — 43,1%незакінчена вища — 9,5%неповна середня — 4,3%За родом занять[564]:спеціалісти — 26,7%підприємці — 17,4%робітники ?15,2%студенти — 6,2%пенсіонери — 7,4%керівники — 4,5%службовці — 4,2%працівники правоохоронних органів, військові — 3,0%сільськогосподарські робітники, фермери — 2,9%інші — 0,5%без постійного місця роботи — 13,0%За місцем проживання[564]:кияни — 12,4%приїжджі — 87,6%з західних областей — 48,0%з центральних областей — 20,1%з південних та східних областей — 18,4%За мовою[564]:українська — 59,0%українська і російська — 24,0%російська — 15,6%інша — 0,8%Результати Євромайдану
[icon] Цей розділ потребує розширення.Результатами Євромайдану стали:Масові повалення пам'ятників В. І. Леніну по території всієї Україні, початком якого було повалення пам'ятника Леніну в Києві 8 грудня 2013 року .Створення Самооборони і формування Правого сектору.Звільнення Прем'єр Міністра України Азарова М. Я.Введення санкцій США проти окремих посадовців України.Цікаві факти


Радіокерований дрон з прикліпленою до нього камерою у небі над львівським євромайданом, 1 грудня 2013Початок протестів на «Євромайданах» збігся з 9-тою річницею Помаранчевої революції. Саме 22 листопада 2004 року розпочалася кампанія протестів, мітингів проти фальсифікацій результатів президентських виборів 2004 року. Крім того, 23 листопада 2013 року в Україні відзначали День пам'яті жертв голодоморів.Речник прес-служби Державної прикордонної служби України повідомив, що нібито через несприятливі погодні умови чартерний рейс Гамбург — Київ, яким Віталій Кличко повертався в Україну після консультацій з європейськими політиками, відмовилися прийняти у аеропортах «Бориспіль» та «Жуляни».[565] Літак посадили о 12:40 лише в аеропорту Кривого Рогу, звідки Віталій Кличко добирався автомобілем до Києва. Деякі ЗМІ повідомили, що посадку заборонили, щоб перешкодити участі Кличка у Євромайдані в Києві, оскільки попри погодні умови аеропорт «Бориспіль» цього дняв приймав рейси[566]. Окрім того, прикордонна служба звинувачує Кличка у тому, що він порушив режим пропуску через держкордон, бо під час прильоту літака співробітників митної служби в аеропорту не було.[567]Віталій Кличко стверджує, що мав при собі дипломатичний паспорт і, відповідно, не був зобов'язаний проходити митний огляд.[568]Можливо за протестами міліція стежить за допомогою, крім стаціонарних камер спостереження, також за допомогою радіокерованих дронів з прикріпленими до них камерами. Такі апарати були помічені у небі над євромайданами у Львові та Києві.[569] Хоча не факт, що міліція, або — і міліція, і звичайні громадяни-радіоаматори. Бо в інтернеті з'явилися гарні відеосюжети та музичні кліпи про Євромайдан, записані з таких дронів.[570]Слово «Євромайдан» стало словом 2013 року за версією словника сучасної української мови та сленгу «Мислово»,[571] а також найпопулярнішим неологізмом у Росії.[572]Член Європейського парламенту, колишній прем'єр-міністр Бельгії Гі Вергофстадт назвав Євромайдан найбільшою проєвропейською демонстрацією в історії ЄС.[573]ПародіїНа Youtube можна знайти кліп, в якому проводиться порівняння уявного засідання в кабінеті Януковича після спроби розігнати Євромайдан 11 грудня 2013 р. з подіями у бункері Гітлера напередодні взяття союзниками Берліну під час другої світової війни.[574]Вшанування пам'яті
Докладніше: Небесна сотняРішенням Вінницької міської ради від 21 лютого 2014 р. було перейменувано площу Радянську на площу Героїв Майдану, з метою увіковічнення пам'ять загиблих героїв Майдану в Києві[575].21 лютого на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями. У жалібних промовах їх назвали «Небесною сотнею». Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану звучала жалобна пісня «Гей, пливе кача…».Див. також
Список загиблих учасників ЄвромайдануСписок затриманих і зниклих безвісти активістів ЄвромайдануСписок побитих журналістів під час ЄвромайдануВикрадення активістів ЄвромайдануРепресії та перешкоджання протестам під час ЄвромайдануРепресії проти ЄвромайдануТерор проти ЄвромайдануПолітичні репресії в Україні за президентства ЯнуковичаЛюстраційний список ЄвромайдануСиловий розгін Євромайдану в КиєвіЄвропейська революція в УкраїніНародне об'єднання «Майдан»Революція на гранітіБойкот Партії регіонівНе купуй російське!Експортна блокада України Росією (2013)Кібератака проти партії «УДАР» (2013).Закони про диктатуруУкраїна без КучмиПомаранчева революціяПодії на площі Тяньаньмень 1989Примітки
v Показувати повністю
Вгору ^ Молодь Львова масово вийшла на ЄвромайданВгору ^ В Україні згорнули евромайдан, націоналісти створили майдан Правого секторуВгору ^ Євромайдан не складає тесту на європейські цінності?Вгору ^ Поэзия и проза ЕвромайданаВгору ^ Transparency International Україна представляє фотовиставку «За що стоїть #Євромайдан?»Вгору ^ Євромайдан показав, що українці готові боротися проти повернення в СРСР - Foreign PolicyВгору ^ Київ, Львів, інші великі міста держави.Вгору ^ [1]Вгору ^ Президент підписав Указ про відставку Прем'єр-міністра України та Кабінету Міністрів УкраїниВгору ^ «В'ячеслав Березовський: Євромайдани України стали потужним об'єднавчим чинником | Конгрес українських націоналістів». Cun.org.ua. Процитовано 2013-12-03.Вгору ^ http://switluy-spogad.livejournal.com/4002678.htmlВгору ^ http://oko.if.ua/2013/12/01/58018/Вгору ^ http://sna.in.ua/archives/20740Вгору ^ http://www.banderivets.org.ua/uvaga-mobilizatsiya.htmlВгору ^ Фото: byut.com.ua. «На Евромайдане в Киеве собрались десятки тысяч украинцев». Korrespondent.net. Процитовано 2013-12-03.Вгору ^ «EuroMaidan rallies in Ukraine - Nov. 28 coverage». Kyivpost.com. Процитовано 2013-12-03.Вгору ^ During the storm of Bankova already suffered 15 law enforcement officers (ПІД ЧАС ШТУРМУ БАНКОВОЇ ПОСТРАЖДАЛИ ВЖЕ 15 ПРАВООХОРОНЦІВ). TVi. December 1, 2013Вгору ^ http://news.liga.net/news/politics/937211-deyateli_kultury_obratilis_k_oppozitsii_s_ryadom_trebovaniy.htm^ Перейти до: а б До провокацій у Києві причетні Клюєв і Медведчук — Яценюк. Українська правда. 02.12.2013Вгору ^ «Міжнародний скандал: Польща вимагає пояснень через побиття своїх громадян». 24tv.ua. 30-11-2013.Вгору ^ Кількість загиблих правоохоронців збільшилася до 16 осібВгору ^ МВС не залишить наодинці з бідою родини загиблих міліціонерів (ФОТО), МВС, 28.01.2014Вгору ^ Кількість правоохоронців, які постраждали на вул. Грушевського, збільшилася до 281 (ФОТО, ВІДЕО, ОНОВЛЕНО), МВС, 23.01.2014Вгору ^ Революція сьогодні: Акції та суди (АНОНСИ). Тексти. 03.02.2014Вгору ^ За час масових протестів в Україні постраждало 136 журналістів — ІМІ (інфографіка). ІМІ. 03.02.2014Вгору ^ «Радіо «Свобода»: Євромайдан переростає у Єврореволюцію?». Радіо Свобода. 24-11-2013.Вгору ^ «Ярослав Грицак: Євромайдан — це революція молоді з вищою освітою, яка не має майбутнього». vikna.if.ua. 26-11-2013.Вгору ^ Хам'як О. (24-11-2013). ««Революцію не треба вимагати. Її треба робити»». wz.lviv.ua.Вгору ^ ВО Свобода: Євген Мельник: «Революція Гідності — це революція кожного українця, якому набридло стояти на колінах»Вгору ^ http://www.radiosvoboda.org/content/article/25181335.htmlВгору ^ http://www.ukrnoviny.cz/noviny/news-ua/2832-revoluce-v-ukrajine-2013Вгору ^ http://www.socportal.info/intervew/yevromaydan-ne-skladaye-testu-na-yevropeyski-tsinnostiВгору ^ http://gazeta.zn.ua/CULTURE/poeziya-i-proza-evromaydana-_.htmlВгору ^ http://ti-ukraine.org/news/4139.htmlВгору ^ http://tsn.ua/politika/yevromaydan-pokazav-scho-ukrayinci-gotovi-borotisya-proti-povernennya-v-srsr-foreign-policy-325341.htmlВгору ^ «Уряд прийняв розпорядження про призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС». Урядовий портал. 21-11-2013.Вгору ^ «Азаров відмовився від Угоди про асоціацію з ЄС». Українська правда. 21-11-2013.Вгору ^ «Азаров каже, що від ЄС його відігнав МВФ, тому він пішов до Росії». Українська правда. 22-11-2013.Вгору ^ «Азаров подякував опозиції за борги перед МВФ і пішов з Ради». 24 канал. 22-11-2013.Вгору ^ «Я не бачу ніякої трагедії, — Азаров про відмову від асоціації». 24 канал. 22-11-2013.^ Перейти до: а б Савицький О. (21-11-2013). «Війна нервів чи кінець євроінтеграції?». Deutsche Welle.Вгору ^ Евромайдан принял резолюцию и объявил бессрочную акцию. Сайт «Левый берег», 24 ноября 2013 (рос.)Вгору ^ Євромайдан висунув вимоги до влади [відео]. 5 канал. 24.11.2013Вгору ^ Допоможіть українцям припинити повноваження президента Януковича, використовуючи Збройні Сили США. Дата створення: 30 листопада 2013Вгору ^ Введіть війська в Україну. Дата створення: 30 листопада 2013.Вгору ^ Допоможіть народу України повалити антинародну владу всіма доступними засобами. Дата створення: 30 листопада 2013Вгору ^ Львівщиною можуть керувати тільки «генерал-губернатори»? / газета «Високий замок».— № 180 (5048), 29.11 — 1.12.2013. с. 1; 4Вгору ^ У Львові оголосили безстроковий страйк. Радіо Свобода. 24.11.2013Вгору ^ Волинські євромайдани проголосували за відставку уряду Азарова. Радіо Свобода. 24.11.2013Вгору ^ В Івано-Франківську на підтримку євроінтеграції вийшло 12 тис. студентів. РБК. 25.11.2013Вгору ^ В Івано-Франківську студенти оголосили про безстроковий страйк. УНН. 25.11.2013Вгору ^ «Для євромайданів створили інтерактивну мапу. Мітинги готують у ЄС та США». Українська правда. 23-11-2013.Вгору ^ «Опитування: все більше українців готові вийти на вулиці». Тиждень.ua. 11-06-2013.Вгору ^ Євромайдани у регіонах: у Луцьку роздають апельсини, у Дніпропетровську погрожують «тітушками». Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ У Львові кілька тисяч студентів вийшли на вулицю. Українська правда. 22.11.2013^ Перейти до: а б в Україною покотилася хвиля євромайданів. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ Будні Євромайдану: як страйкують українські студенти. Deutsche Welle. 28.11.2013^ Перейти до: а б European Square: Hashtag of Ukraine protest. BBC. — 2013. —22.11.Вгору ^ 10 мифов о Евромайдане. Українська Правда — Життя. 17 грудня 2013Вгору ^ запис Інни Неродик у ФБ «Пішла на революцію.»Вгору ^ Девятая годовщина Оранжевой революции превратилась в «евромайдан». Подробности. Інтер. 22.11.2013Вгору ^ Заклик вийти на Майдан незалежності. Мустафа НайємВгору ^ Impose personal sanctions on President of Ukraine Viktor Yanukovych and Cabinet of Ministers of Ukraine membersВгору ^ Нова петиція до Білого дому зібрала вже понад 30 тисяч підписівВгору ^ «У соцмережах розгорнули кампанію з бойкоту компаній, що належать членам Партії регіонів». Радіо Свобода. 2013-12-5. Процитовано 2013-12-15.Вгору ^ «Бойкот Партії Регіонів». Facebook. 2013-12-4. Процитовано 2013-12-15.Вгору ^ На Майдані з'явилась навігація і «хуліганські вказівники». Фото. Українська правда. Життя. 28.11.2013Вгору ^ На Майдан прийшло близько 1500 обурених зупинкою євроінтеграції. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ На Майдан прийшло близько 1000 обурених зупинкою євроінтеграції. Українська правда. 21.11.2013Вгору ^ На Майдане митингуют противники остановки асоциации с ЕС (обновляется) ((рос.)). Лівий берег. 21—22.11.2013Вгору ^ Суд обмежив проведення акцій на Майдані. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ КМДА: мітингувати можна без наметів. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ Українці від Львова до Донецька також виходять на мітинги. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ В українських містах збираються Євромайдани (Фото). 24 канал. 22.11.13Вгору ^ Заради асоціації України з ЄС у Хмельницькому провели нічний євромайдан // Всім. — 22 листопада 2013.Вгору ^ У Києві на Майдані активістів намагаються відгородити. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ На Євромайдан вивели Беркут. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ На Майдані натовп намагаються підбити до сутичок. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ На Майдані у Києві зібрались 5 тисяч осіб. «Беркут» зніс намети. 24 канал. 22.11.13Вгору ^ Хакери від імені Кличка розповсюджують дезу про провал мітингу на Майдані. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ Близько 100 донеччан вийшли на мітинг (Фото). 24 канал. 22.11.13Вгору ^ Міліція відтіснила євромайдан у Києві. Українська правда. 23.11.2013Вгору ^ Євромайдан: у Миколаєві протестувальники побилися з міліцією. Українська служба BBC. 23.11.2013^ Перейти до: а б [2]^ Перейти до: а б Опозицію на Майдані зустрінуть «тітушки» від організаторів концертного туру за МС. Українська правда. 23.11.2013^ Перейти до: а б [3]^ Перейти до: а б До Києва планують звезти проплачених «єврошахтарів» та «тітушок». Українська правда. 23.11.2013Вгору ^ На київський євромайдан вже їде «десант донецьких тітушок». Українська правда. 23.11.2013Вгору ^ Николаевские регионалы отправили в Киев 300 проплаченных противников евроинтеграции. Преступности. НЕТ, НикВести. 23.11.2013 ((рос.))Вгору ^ У низці країн світу відбулися свої євромайдани. Українська правда. 23.11.2013^ Перейти до: а б Huge Ukraine rally over EU agreement delayВгору ^ У центрі Києва вже зібралися більше 100 тисяч людей, які хочуть в Європу. Українська правда. 24.11.2013Вгору ^ http://vesti.ua/kiev/26439-blogger-matematik-razvejal-mif-oppozicii-o-300-tysjachah-sobravshihsja-na-evromajdanВгору ^ У Львові свободівці хотіли захопити Євромайдан — їх прогнали і засвисталиВгору ^ Тисяча людей мітингує за ЄС у центрі Дніпропетровська Радіо Свобода, 24 листопада 2013Вгору ^ У Луганську мало не побилися прихильники євроінтеграції та донські козаки Радіо Свобода, 24 листопада 2013Вгору ^ У Харкові понад тисяча людей вийшли на акцію за євроінтеграцію Радіо Свобода, 24 листопада 2013Вгору ^ Донеччани вийшли на два євромайдани, але потім об'єдналися Радіо Свобода, 24 листопада 2013Вгору ^ «Регіонали» звезли бюджетників на свій анти-євромайдан Українська правда. 24.11.2013^ Перейти до: а б в г д е День Європейської України. ОНЛАЙН Українська правда. 24.11.2013Вгору ^ Під Кабміном бійка, «Беркут» розпилює сльозогінний газВгору ^ http://www.pravda.com.ua/news/2013/11/24/7002935/Вгору ^ Милиция разгоняет митингующих под Кабмином «звуковыми гранатами» (рос.)Вгору ^ «Свобода» стала табором під Кабміном і побилася з «Беркутом» Українська правда. 24.11.2013Вгору ^ Опозиція встановлює намети на Європейській площіВгору ^ Українці по всьому світу готуються вийти на свої Євромайдани. 24 канал. 22.11.2013Вгору ^ У низці країн світу відбулися свої євромайдани Українська правда. 24.11.2013Вгору ^ У Відні мітингують на підтримку Євромайдану Радіо Свобода, 24 листопада 2013Вгору ^ Відеозвіт програми «Контакт» про акцію під Генконсульством України в ТоронтоВгору ^ [http://[youtu.be/76bHkVcPs9Y Виступ Теда Опіца в Канадському парламенті]Вгору ^ Голова Львівської облради закликав жителів Львівщини до годинного страйкуВгору ^ До 5 тисяч студентів Львова почали ходу від Франка до БандериВгору ^ Російське ТБ й далі «тролить» Україну за прагнення до ЄС Українська правда, 25 листопада 2013^ Перейти до: а б Мітингувальники «відбили» 2 атаки беркутівців на Європейській площі Радіо свобода, 25 листопада 2013Вгору ^ «Беркут» начал штурм Евромайдана: Сносят все на своем пути, пошли первые аресты (обновлено) Источник: http://censor.net.ua/n260827Вгору ^ Силовики намагалися зачистити Європейську площу. Мітингувальники її відстояли Українська правда, 25 листопада 2013 р.Вгору ^ Опозиція має намір 25 листопада влаштувати блок-пікет біля уряду Радіо Свобода, 24 листопада 2013Вгору ^ Тернополь объявил в понедельник общегородскую забастовкуВгору ^ В Одесі міліція знесла намети і затримала протестувальників. Вголос. 25.11.2013Вгору ^ «Студентський страйк, студентська солідарність». Радіо Свобода. 26.11.2013Вгору ^ Студентський страйк: Студентів Києва не пускають в вузах на Євромайдан. УНН. 27.11.2013Вгору ^ Студенти оголосили всеукраїнський попереджувальний страйк. Українська правда. 26.11.2013Вгору ^ Студенти ще двох університетів оголосили страйк. Українська правда. 26.11.2013Вгору ^ Перед студентами на Майдані Незалежності виступив депутат Європарламенту Павел КовальВгору ^ Відеозапис виступу Павела Коваля на Євромайдані Youtube 26.11.13Вгору ^ Евромайдан на Европейской площади прекращает свое существованиеВгору ^ Как в Киеве объединялись два Евромайдана: опубликованы фотоВгору ^ На студентів-агітаторів за євромайдан напали. Українська правда. 26.11.2013Вгору ^ Тимошенко закликала прибрати з євромайдана партійну символіку. 26 листопада 2013Вгору ^ ДВА ЄВРОМАЙДАНИ ОБ'ЄДНАЛИСЯ В ОДИН. 26 листопада 2013Вгору ^ Молодь нації за Євроінтеграцію. #Євромайдан. 5 канал. 27.11.2013Вгору ^ Студентський страйк. Студентів залякують, але кількість страйкарів зростає (оновлено 13:26). Тексти. 27.11.2013Вгору ^ У Києві одні студенти пікетують за ЄС, інші зазнають «жорстоких утисків» від ректорату. Українська правда. 27.11.2013Вгору ^ Студентам «Богомольца» пригрозили отчислением за участие в ЕвромайданеВгору ^ На Євромайдані влада встановила свій наметВгору ^ 15 тисяч студентів вирушили до Януковича вимагати асоціації з ЄС. ТСН. 1+1. 26.11.2013Вгору ^ Студенты отнесли Януковичу письмо ((рос.)). Лівий берег. 27.11.2013Вгору ^ Студенти йшли протестувати такою колоною, що кінця не видно. Українська правда. 28.11.2013^ Перейти до: а б в г Студенти назвали «авторитарні» українські виші і страйкують далі. NEWSru.ua. 28.11.2013Вгору ^ [4]. Відсіч. 28.11.2013Вгору ^ Опозиція на Євромайдані заговорила про імпічмент і вибори — ТСН.ua — 29.11.2013Вгору ^ Начальник столичної міліції взяв на себе відповідальність за розгін Евромайдана. — Дзеркало тижня. — 2013. — 30.11.Вгору ^ [http://dt.ua/UKRAINE/berkut-rozignav-yevromaydan-v-kiyevi-132913_.html «Беркут» розігнав Євромайдан у Києві] — Дзеркало тижня. — 2013. — 30.11.Вгору ^ «#Євромайдан жорстоко розігнали беркутівці з трьох областей України. Хлопців і дівчат переслідували навіть у подвір'ях». expres.ua. 30-11-2013.Вгору ^ Ukraine riot police break up pro-Europe protests. —2013. — 30.11.Вгору ^ «Беркут» розігнав Євромайдан — InsiderВгору ^ Нехай жоден з нас не ступить під ту криваву ялинку — Ірен РоздобудькоВгору ^ Новорічна ялинка на Майдані стоїть на крові — Вакарчук про розгін ЄвромайдануВгору ^ Богословська вийшла із ПР і закликала Януковича піти у відставку Українська Правда, 30 листопада 2013Вгору ^ Хто підставив Папу Львівський портал, 1 грудня 2013Вгору ^ http://www.pravda.com.ua/news/2013/11/30/7003736/ В міліції розказали, за що розігнали Євромайдан^ Перейти до: а б [http://zz.te.ua/na-ternopil-kydayut-berkut-z-krymu-i-donetska-armiya-hotuje-tanky/ На Тернопіль кидають “Беркут” з Криму і Донецька. Армія готує танки!] Новинний портал "За Збручем", 30 листопада 2013Вгору ^ До Львова їде київський Беркут, щоб розігнати Євромайдан, - ФБ ЗІК, 30 листопада 2013рВгору ^ Оппозиция создает штаб национального сопротивления (рос.)Вгору ^ Украинская оппозиция сформирует штаб национального сопротивленияВгору ^ Протестующие в Киеве захватили мэрию и создали «штаб национального сопротивления»Вгору ^ «Заборона на мітинги на Майдані Незалежності київська адміністрація обґрунтувала необхідністю продовжити встановлення новорічної ялинки.». Дзеркало тижня. 1 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.^ Перейти до: а б «Всеукраїнське мирне віче та Провокатори влади на марші.». Українська правда. 1 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.Вгору ^ «Ukraine unrest: Protesters in stand-off over EU deal». Дзеркало тижня. 2 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.Вгору ^ На Євромайдан прилетіли віце-президент Європарламенту і поляки Українська Правда, 1 грудня 2013рВгору ^ http://sna.in.ua/archives/20740Вгору ^ http://un.ua/rus/article/479419.htmlВгору ^ http://politiko.ua/blogpost101554Вгору ^ https://www.youtube.com/watch?v=QoyaeGY1jboВгору ^ https://www.youtube.com/watch?v=Yd2UlS3iilcВгору ^ https://www.youtube.com/watch?v=BOg032OhweEВгору ^ https://www.youtube.com/watch?v=Y6cbBEerk_k^ Перейти до: а б Rosenberg Steve (1.12.2013). «Clashes amid huge Ukraine protest against U-turn on EU». BBC-News. Процитовано 1 грудня 2013.Вгору ^ «Громадське телебачення». 1 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.Вгору ^ http://portal.lviv.ua/news/2013/12/02/031200.htmlВгору ^ Як на Банкову звозили «тітушок» автобусами та під наглядом силовиків (ВІДЕО)Вгору ^ http://euroradio.fm/ru/buldozer-na-proryv-ocepleniya-vel-odin-iz-komandirov-berkuta-videoВгору ^ «Штурм Банкової. Провокатори атакують, Беркут відбивається. Опозиція намагається відвести людей». Дзеркало тижня. 1 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.Вгору ^ Радіо Свобода: Керівники «Беркута» перетворили захисників на карателів?, 05.12.2013Вгору ^ «Штурм Банкової. Провокатори атакують, Беркут відбивається. Опозиція намагається відвести людей». Дзеркало тижня. 1 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.Вгору ^ «Порошенко рассказал о подробностях штурма Банковой».Вгору ^ «Депутат Порошенко: протестующие не имеют отношения к штурму АП Украины».^ Перейти до: а б Богословська: ПРОВОКАЦІЇ НА БАНКОВІЙ МОГЛА ОРГАНІЗУВАТИ ВЛАДА // Українська правда, 01.12.2013.Вгору ^ Штурм на Банковій. Провокації влади. Янукович ховається у Межигір'їВгору ^ «Администрацию президента штурмовали на заказ, - СМИ (ВІДЕО)». news.liga.net.Вгору ^ До безладів на Банковій причетні понад 300 членів «Братства» — МВС // УНН, 01.12.2013.^ Перейти до: а б Дмитро Корчинський: Штурмували Адміністрацію не провокатори, а найкращі люди країни // Главком, 01.12.2013.Вгору ^ Пряме включення подій, що відбувались на Банковій // ТСН, 01.12.2013.Вгору ^ Коктейли «Молотова» на Банковой // 112.ua, 01.12.2013.Вгору ^ Илья Варламов. Штурм Администрации президента, Киев (фото) // LiveJournal, 02.12.2013.Вгору ^ [5]^ Перейти до: а б МВС попри заяви про причетність Корчинського до провокацій, його не підозрює // Українська правда, 03.12.2013.Вгору ^ http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/5/7005039/Вгору ^ У чиїх інтересах працюють українські спецслужби?Вгору ^ http://switluy-spogad.livejournal.com/4002678.htmlВгору ^ http://oko.if.ua/2013/12/01/58018/Вгору ^ http://sna.in.ua/archives/20740Вгору ^ http://www.banderivets.org.ua/uvaga-mobilizatsiya.htmlВгору ^ Павло Правий. Кому що тхнеВгору ^ «Суд арештував хлопців, яким шиють напад на Банкову». "Українська правда". 3 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.Вгору ^ Сльози і відчай — суд взявся за затриманих на БанковійВгору ^ «Захарченко взял "ключника" грейдера и обещает новые задержания». "Українська правда". 5 грудня 2013.Вгору ^ «Корчинського досі немає у справі про провокації на Банковій». "Українська правда". 5 грудня 2013.Вгору ^ «Корчинському через 4 дні таки пред'явили підозру і оголосили у розшук». "Українська правда". 5 грудня 2013.Вгору ^ http://news.liga.net/news/politics/936839-zakharchenko_militsiyu_bili_bratstvo_svoboda_i_futbolnye_ultras.htmВгору ^ http://radio24.ua/news/showSingleNews.do?objectId=10319 Петро Порошенко передав до генпрокуратури докази провокаціїВгору ^ К провокациям возле администрации президента 1 декабря причастны Клюев и Медведчук, — оппозиция^ Перейти до: а б Погромы на Майдане и у АП — спецоперация Кремля. Очень похоже на государственный переворотВгору ^ http://news.liga.net/news/politics/933645-v_kieve_postradali_bolshe_desyatka_zhurnalistov_spisok.htmВгору ^ http://news.liga.net/articles/politics/933945-perevoznik_i_berkut.htmВгору ^ Сюжет про побитих журналістівВгору ^ https://www.youtube.com/watch?v=bNE_3C9AZF0Вгору ^ ^ Беркут — журналістам: «Ми тобі, сука, покажемо свободу слова!»Вгору ^ Рада провалила відставку Азарова Українська Правда, 3 грудня 2013 р.Вгору ^ Поіменне голосування про проект Постанови про відповідальність Кабінету Міністрів України (№ 3692) — за основу та в цілому.Вгору ^ Рада провалила відставку Азарова Українська Правда, 3 грудня 2013 р.Вгору ^ http://news.bigmir.net/ukraine/779105-Otvetstvennost--za-shturm-AP-vzjali-na-sebja-social-nacionalistyВгору ^ ^ Три Президенти висловили солідарністьВгору ^ http://radio24.ua/news/showSingleNews.do?objectId=10319 Петро Порошенко передав до генпрокуратури докази провокаціїВгору ^ На Євромайдані з'явилася каплицяВгору ^ «Марш мільйона»: Уряд Азарова має пітиВгору ^ НАМЕТИ УСТАНОВЛЯТЬ У ВСЬОМУ УРЯДОВОМУ КВАРТАЛІВгору ^ Мітингувальники дали Януковичу 48 годин на відставку КабмінуВгору ^ В урядовому кварталі вже готуються до нічного штурмуВгору ^ Під Адміністрацією Януковича вже намети і барикади, біля МВС — колючий дрітВгору ^ Опозиціонери попросили у киян вибачення за блокаду вулицьВгору ^ Євромайдан вночі укріпився на розширених барикадахВгору ^ Пам'ятник Леніна знеслиУкраїнська Правда, 8 грудня 2013рВгору ^ Євромадан «відхрестився» від знесення пам'ятника, все валять на СвободуВгору ^ Мітингувальники затримали УДОшника зі зброєю Українська Правда, 8 грудня 2013 р.Вгору ^ Телеканалу «Росія 24» і Кисельову передали «Оскар» за брехню у прямому ефірі Українська Правда, 8 грудня 2013 р.Вгору ^ У Василькові спецпризначенці прорвали оточення і їдуть на Київ — Українська правдаВгору ^ «Тигр» доїхав до Михайлівської — Українська правдаВгору ^ Міліція отримала повідомлення про «мінування» метро в центрі Києва — Українська правдаВгору ^ Силовики перекрили Хрещатик. На місці дипломати — Українська правдаВгору ^ Станції метро Хрещатик і Майдан Незалежності відновили роботу — Українська правдаВгору ^ Міліція закрила станцію метро «Хрещатик» через загрозу вибуху — УНІАНВгору ^ Євромітингувальники вбачають у закритті метро і появі «Тигру» підготовку до штурму — Українська правдаВгору ^ Опозиція заявляє, що силовики почали зачищати дальні барикади — Українська правдаВгору ^ Барикаду в урядовому кварталі розібрали війська, «Свобода» втримала пікет біля АП — Українська правдаВгору ^ «Беркут» та «тітушки» повністю знищили барикаду на Лютеранській — NB NewsВгору ^ Правоохоронці зачистили останні барикади поблизу Банкової. Є постраждалі — Українська правдаВгору ^ Власть с помощью армии готовит на выходные альтернативный 200-тысячный митингВгору ^ Влада готує на вихідних провокації й кровопролиття?Вгору ^ В Киеве может случиться кровавое месиво. Драматурги из Кремля уже приготовили сценарий, — Олег СоскинВгору ^ [«Балога не исключает, что власть примет крайние меры для разгона евромайдана (ДОКУМЕНТ)» (російською).]Вгору ^ Опозиція скликає людей на День гідностіВгору ^ На Євромайдані створили народне об'єднання «Майдан» Українська правда, 22 грудня 2013 р.Вгору ^ Автомайдан: «Вітя, ми приїхали!»^ Перейти до: а б Депутати від ПР обурились, що не знали, за які закони голосували — нардепВгору ^ Как были приняты скандальные законопроекты (ВИДЕО)Вгору ^ Какие статьи Конституции нарушили депутаты ВР и Янукович, одобрив новые законыВгору ^ Решения Рады: за захват зданий госвласти или блокирование дороги к дому — 6 лет тюрьмыВгору ^ Закон 3879. Шо не ясно?Вгору ^ Янукович підписав 5 ухвалених в четвер законів — ЗМІВгору ^ Рада ухвалила закони, що відкривають шлях до масових репресій — фонд «Відродження»^ Перейти до: а б «Ручные» законы: путч или залог благополучия?Вгору ^ Ukraine protests: Clashes as thousands defy protest law in KievВгору ^ Сутички після Народного Віча у КиєвіВгору ^ Мітингарі штурмують кордон охорони до урядового кварталу. Міліція «відстрілюється»Вгору ^ Водохреща. Віче та штурм ГрушевськогоВгору ^ Народне віче переросло в сутичкиВгору ^ Пункт 16 постанови Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 р. № 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку»Вгору ^ Катапульта на Грушевского удостоилась упоминания в «Википедии» (рос.)Вгору ^ ФОТОФАКТ. В Киеве активисты Евромайдана строят катапульту, чтобы было удобнее стрелять в силовиковВгору ^ Сторонники Евромайдана взялись строить катапультуВгору ^ Средневековье на Евромайдане: катапульта, лучники и крестоносцыВгору ^ http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3287743-aktyvist-scho-vpav-z-kolonady-stadionu-dynamo-na-hrushevskoho-zalyshyvsia-zhyvymВгору ^ http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?z_kolonadi_stadionu_vpali_dvi_lyudini_lishe_odna_vizhila__zmi&objectId=401189Вгору ^ http://www.dw.de/опозиція-розповіла-про-переговори-із-януковичем/a-17381215Вгору ^ http://o-danylyuk.livejournal.com/380693.htmlВгору ^ http://o-danylyuk.livejournal.com/381072.htmlВгору ^ «Українські студенти хочуть з'єднати Київ і Євросоюз живим ланцюгом». ТСН. 27-11-2013.Вгору ^ Українські Євромайдани відбулися у понад 20 країнах світуВгору ^ «Білоруси підтримали український Євромайдан». vgolos.com.ua. 26-11-2013.Вгору ^ «Білоруські опозиціонери підтримали українських мітингувальників». УНН. 26-11-2013.Вгору ^ «Євромайдан підтримав білоруський рух "Разам"». expres.ua. 03-12-2013.Вгору ^ Новий Регіон2: В Лондоне прошёл Евромайдан, 24.11.2013Вгору ^ Ахметова закликали підтримати народ, а не «кривавого Януковича» // Українська правда. — 7 грудня 2013Вгору ^ Євромайдан у Берліні: «Україно, вставай, Європу вимагай!»Вгору ^ «Украинский Евромайдан в Берлине». berlin-visual.com (ru). 24-11-2013.Вгору ^ Світлини з акції в ЮліховіВгору ^ Я європеєць й чекаю на УкраїнуВгору ^ Голос Столиці: В найбільших містах Польщі проходять євромайдани на підтримку УкраїниВгору ^ Demonstracja ukrainskich studentow w RzeszowieВгору ^ «У посольства Украины в Москве задержали сторонников «Евромайдана»». lenta.ru (ru). 02-12-2013.Вгору ^ ВідеоВгору ^ У Москві проходить акція солідарності з МайданомВгору ^ У Москві розігнали активістів за кричалку «Майдан, поджигай, Бандюкович — убегай!» УП, 24 січня 2014Вгору ^ У США вже відбулось 8 ЄвромайданівВгору ^ Тиждень.ua, 6 грудня, 17:01Вгору ^ [https://petitions.whitehouse.gov/petition/impose-personal-sanctions-president-ukraine-viktor-yanukovych-and-cabinet-ministers-ukraine-members/h58Fz30V we petition the obama administration to: Impose personal sanctions on President of Ukraine Viktor Yanukovych and Cabinet of Ministers of Ukraine members укр. Ми звертаємося до адміністрації Обами: Накладіть особисті санкції проти Президента України Віктора Януковича та Кабінету Міністрів України]Вгору ^ Оксана Маковець (16 лютого 2014). «Віче українців відбулося у Вірджінії, в центрі міста Норфолк, в суботу, 15 лютого». «Жінка–УКРАЇНКА».Вгору ^ Украинцы провели «Евромайдан» в центре Парижа — Украина — RFI (рос.)Вгору ^ Appel a manifester dimanche 24 novembre 2013 pour soutenir la signature de l'Accord d'association UE-Ukraine (фр.)Вгору ^ На Евромайдане в Николаеве милиция пошла штурмом на людей — пострадало три человека. Преступности. НЕТ. 22.11.2013Вгору ^ Милиция в Николаеве осуществила второй штурм митинга, окончательно разломав установленные палатки. Преступности. НЕТ. 23.11.2013Вгору ^ Наказ про залучення «Беркуту» вночі на Євромайдані дав особисто начальник столичної міліціїВгору ^ «Беркут» розігнав Євромайдан — InsiderВгору ^ Майдан Моніторинг: Побиття Беркутом Майдану — демонстративне. Майдан. 30.11.2013Вгору ^ Євромайдан розганяв «Беркут» із Криму?. Коментарі. 30.11.2013Вгору ^ Активістів Євромайдана розганяв донецький, луганський і кримський Беркут — джерело. Корреспондент. 30.11.2013Вгору ^ Розгін Евромайдану: 7 осіб госпіталізовані, 35 — із травмами. Українська правді. 30.11.2013Вгору ^ До Михайлівського собору, де ховаються євромайданери, підтягнувся «Беркут». Українська правді. 30.11.2013Вгору ^ На Михайлівській площі — тисячі невдоволених киян. 10 послів ЄС також на мітингу. Українська правда. 30.11.2013Вгору ^ Бойцы «Беркута» фотографировались, ставя ноги на головы избитых людей — СМИВгору ^ У КМДА вимкнули світло. Охорона виводить людей Українська Правда, 10 грудня 2013 р.Вгору ^ Міліція вночі зачистила барикаду на Грушевського. Люди пішли на Майдан. Українська Правда, 10 грудня 2013 р.Вгору ^ Правоохоронці почали зачистку барикад на Богомольця Українська Правда, 10 грудня 2013 р.Вгору ^ TwiterВгору ^ Силовики відтискають людей на Лютеранській Радіо Свобода, 10 грудня 2013 р.Вгору ^ Блокпост опозиції на Лютеранській розібрали Радіо Свобода, 10 грудня 2013 р.Вгору ^ Громадське телебаченняВгору ^ СИЛОВИКИ ПРОРВАЛИСЯ НА МАЙДАН Українська Правда, 11 грудня 2013 р.Вгору ^ ШТУРМ БАРИКАД. 11 грудня. ГАНЬБА Українська Правда, 11 грудня 2013 р.Вгору ^ Аронець liveВгору ^ Громадське телебаченняВгору ^ Громадське телебаченняВгору ^ Церква засудила дії правоохоронців в ніч на середу на Майдані Радіо Свобода, 11 грудня 2013 р.Вгору ^ Звільнили редактора каналу за висвітлення подій на Євромайдані. 24 канал. 23.11.2013Вгору ^ За висвітлення євромайдану звільнили редактора телеканалу. Українська правда. 22.11.2013Вгору ^ Телеканал пояснив, чому євромайдан став причиною звільнення редактора. Українська правда. 23.11.2013Вгору ^ МЗС відкликає консула, який назвав методи розгону Евромайдана фашистськими newsru.ua, 02.12.2013Вгору ^ Газета.UA: Лікаря звільнили за чесний діагноз побитому на БанковійВгору ^ iPress.ua: У Києві звільнили лікаря, яка врятувала побитого на Майдані студента від СІЗОВгору ^ Суд запретил Евромайдан в Николаеве Преступности. НЕТ. 24.11.2013Вгору ^ Николаевский Евромайдан. День четвертый: хроника событий Преступности. НЕТ. 25.11.2013Вгору ^ На Николаевщине на пути в Киев ГАИшники задержали «заминированный» микроавтобус Корнацкого Преступности. НЕТ. 24.11.2013Вгору ^ Євромайдан. ДАІ затримували автобуси з львівськими активістами.Вгору ^ У Севастополі задіяли ДАІ для тиску на євромайданівця? «Українська правда» 31 грудня 2013Вгору ^ Активісту євромайдану спалили автівку: «Велкам то ЄС» // Газета «Експрес»Вгору ^ А. Іллєнко: У Києві спалили мікроавтобус «свободівця» // UNNВгору ^ У активістів Євромайдана в Харкові невідомі вкрали генератор. Gazeta.ua 6 грудня 2013Вгору ^ У Луганську невідомі підпалили автівку активіста Євромайдану. ТСН 7 грудня 2013Вгору ^ У херсонской «Батькивщины» угнали «чайную» машину. «Площадь свободы» 7 грудня 2013Вгору ^ Херсонская «Батькивщина» лишилась автомобиля. «Херсон online» 7 грудня 2013Вгору ^ У Харкові спалили авто з апаратурою Євромайдану. Тиждень.ua 13 грудня 2013Вгору ^ Депутату від Свободи і УДАРівцю пошкодили машини. «Українська правда» 14 грудня 2013Вгору ^ http://20minut.ua/Novyny-Zhytomyra/euromaidan/represiyi-proti-aktivistiv-yevromajdanu-zahlesnuli-zhitomir-10307996.htmlВгору ^ http://20minut.ua/Novyny-Zhytomyra/euromaidan/represiyi-proti-aktivistiv-yevromajdanu-zahlesnuli-zhitomir-10307996.htmlВгору ^ [6]Вгору ^ В Ужгороді активісту Євромайдану спалили авто. ZAXID.net 17 грудня 2013Вгору ^ Вночі у Харкові невідомі розгромили штаб Євромайдану. Дзеркало тижня 20 грудня 2013Вгору ^ У Харкові невідомі розгромили штаб Євромайдану (фото). Факти ICTV 20 грудня 2013Вгору ^ У Сімферополі обстріляли авто активіста Євромайдану. ZAXID.net 21 грудня 2013Вгору ^ На Одещині євромайданівцю спалили автівку. «Українська правда» 22 грудня 2013Вгору ^ У Харкові спалили другу машину Євромайдану. «Українська правда» 24 грудня 2013Вгору ^ Організатора харківського Євромайдану порізали ножем. ТСН 24 грудня 2013Вгору ^ Неизвестные подожгли дверь квартиры организатора николаевского Евромайдана. «Преступности. НЕТ» 26 грудня 2013Вгору ^ На вотчині Єфремова зірвали показ фільму про вкрадене Межигір'я. «Українська правда» 26 грудня 2013Вгору ^ У Харкові спалили третє авто Євромайдану. «Українська правда» 27 грудня 2013Вгору ^ Ще одному активісту Євромайдана спалили авто. «Українська правда» 28 грудня 2013Вгору ^ В Новой Водолаге загорелась машина активиста Евромайдана (Фото). «Vodolaga.com» 31 грудня 2013Вгору ^ В Харьковской области сгорел микроавтобус активистов Евромайдана. «Вечерине Вести» 31 грудня 2013Вгору ^ У «Батьківщині» заявили про спробу підпалу Будинку профспілок. «Дзеркало тижня» 2 січня 2014Вгору ^ [7]Вгору ^ [8]Вгору ^ На организатора Евромайдана в Феодосии напали. INSIDER. 23 листопада 2013Вгору ^ http://20minut.ua/Novyny-Zhytomyra/euromaidan/represiyi-proti-aktivistiv-yevromajdanu-zahlesnuli-zhitomir-10307996.htmlВгору ^ У Житомирі «тітушки» розбили голову журналісту Інститут масової інформації. — 2013. — 29.11.Вгору ^ У Дніпропетровську 40 «тітушок» розгромили євромайдан. «Українська правда». 25 листопада 2013Вгору ^ http://20minut.ua/Novyny-Zhytomyra/euromaidan/represiyi-proti-aktivistiv-yevromajdanu-zahlesnuli-zhitomir-10307996.htmlВгору ^ Громадське ТБ. — 2013. — 29.11 (відео 3:38:20)Вгору ^ Біля Маріїнського палацу побили журналістів — міліція каже, що безсила. УП — 2013. — 29.11.Вгору ^ Вночі побили лідера франківського Євромайдану Максима Кицюка (ФОТО, ВІДЕО). «Репортер». 30 листопада 2013Вгору ^ У Тернополі цієї ночі вчинено напад на громадського активіста. «Місто». 01 грудня 2013Вгору ^ http://20minut.ua/Novyny-Zhytomyra/euromaidan/represiyi-proti-aktivistiv-yevromajdanu-zahlesnuli-zhitomir-10307996.htmlВгору ^ http://20minut.ua/Novyny-Zhytomyra/euromaidan/represiyi-proti-aktivistiv-yevromajdanu-zahlesnuli-zhitomir-10307996.htmlВгору ^ http://20minut.ua/Novyny-Zhytomyra/euromaidan/represiyi-proti-aktivistiv-yevromajdanu-zahlesnuli-zhitomir-10307996.htmlВгору ^ У Житомирі невідомі залякують 14-літню доньку побитого активіста Євромайдану. Житомир.info 17 грудня 2013Вгору ^ У Житомирі продовжуються напади на активістів, а Янукович роздає нагороди міліціонерам. Житомир.info 23 грудня 2013Вгору ^ Організатора харківського Євромайдану порізали ножем. ТСН 24 грудня 2013Вгору ^ ПОБИЛИ ТЕТЯНУ ЧОРНОВОЛ, ЯКА ПИСАЛА ПРО ЗАХАРЧЕНКА, МЕДВЕДЧУКА, КЛЮЄВА, ЛЬОВОЧКІНА ТА ЯНУКОВИЧА «Українська правда» 25 грудня 2013Вгору ^ Луценка у Харкові облили зеленкою. Нападників охороняє міліція."Українська правда" 28 грудня 2013Вгору ^ Міліція відзвітувала, що оперативно затримала нападників на Луценка."Українська правда" 28 грудня 2013Вгору ^ У Донецьку марш за ЄС закидали яйцями."Українська правда" 29 грудня 2013Вгору ^ У Херсоні побили депутата міськради, одного з активістів місцевого Євромайдану. УНІАН 30 грудня 2013Вгору ^ В центрі Києва побили нардепа та адвоката зі Свободи."Українська правда" 3 січня 2013Вгору ^ У Запоріжжі вбили і спалили в машині активіста Автомайдану — ЗМІВгору ^ Відповідальність за спалення активіста у Запоріжжі взяли на себе «привиди Севастополя»Вгору ^ Студенти-драгоманівці заблокували вхід до вузу, закликаючи підтримати Євромайдан. Українська правда, Інтерфакс. 03.12.2013Вгору ^ Прокуратура «копає» в університетах, які відпустили студентів на страйк Українська Правда, 3 грудня 2013 р.Вгору ^ Спроба провокаторів заблокувати КНУБА завершилася невдачею. МОН. 04.12.2013Вгору ^ «МІНОСВІТИ ДОЗВОЛИЛО СТУДЕНТАМ МІТИНГУВАТИ». 24 канал. 4 грудня 2013.Вгору ^ http://news.liga.net/articles/politics/937753-evromaydan_den_17_y_obnovlyaetsya.htmВгору ^ У Рівному на організаторів євромайдану завели справу Українська правда. 24.11.2013Вгору ^ В Одесі побили активіста ЄвромайдануВгору ^ Лідера одеського Євромайдану арештували на 5 дібВгору ^ «Двох "свободівців" заарештували за бійку біля Кабміну - джерело». Gazeta.ua. 26-11-2013.Вгору ^ Офіційний сайт «ВО Свобода»: Суд без жодних доказів кинув за ґрати двох свободівців-активістів ЕвромайдануВгору ^ Міліція знову б'є студентів, — нардеп від УДАРу. Ipress. 02.12.2013Вгору ^ Суд арештував хлопців, яким шиють напад на Банкову Українська Правда, 3 грудня 2013 р.Вгору ^ Підозрюваних у сутичках на Банковій арештували на два місяці // Тиждень.ua. — 3 грудня 2013Вгору ^ «Переступили через закон — переступайте через українських громадян». Під ГПУ почався лежачий протест // Тиждень.ua. — 6 грудня 2013Вгору ^ «Суд арештував хлопців, яким шиють напад на Банкову». "Українська правда". 3 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.Вгору ^ «Адвокат: міліція застосовувала тортури до заарештованого 1 грудня». "Українська правда". 4 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2013.Вгору ^ «Захарченко взял "ключника" грейдера и обещает новые задержания». "Українська правда". 5 грудня 2013.Вгору ^ «Корчинського досі немає у справі про провокації на Банковій». "Українська правда". 5 грудня 2013.Вгору ^ «Корчинському через 4 дні таки пред'явили підозру і оголосили у розшук». "Українська правда". 5 грудня 2013.Вгору ^ http://news.liga.net/news/politics/936839-zakharchenko_militsiyu_bili_bratstvo_svoboda_i_futbolnye_ultras.htmВгору ^ В міліції підозрюють, що це Дзиндзя викрав тракторВгору ^ http://euroradio.fm/ru/buldozer-na-proryv-ocepleniya-vel-odin-iz-komandirov-berkuta-videoВгору ^ УБОЗ заарештував журналіста «Дорожнього контролю» Андрія Дзиндзю (ВІДЕО)^ Перейти до: а б Друг Дзіндзі під час агресивного затримання УБОЗом: «Все, тапки нам!»Вгору ^ Редакция «Дорожного контроля» опасается, что Дзындзя могут убить в изолятореВгору ^ Пропавший журналист «Дорожного контроля» находится в УБОПеВгору ^ Затримали активістів, які планували автопробіг до Межигір'яВгору ^ Участники Майдана двинулись колонной к Шевченковскому судуВгору ^ Дзиндзя арестован на два месяцаВгору ^ [9]Вгору ^ Із офісу «Батьківщини» вивезли сервериВгору ^ «Свобода» заявляє про арешт захисника активіста «Дорожнього контролю»Вгору ^ У Львові затримали фотокореспондента, який був присутнім біля АП під час подій 1 грудняВгору ^ Подробиці кримінальної справи проти активістки Євромайдану. 12 грудня 2013Вгору ^ Вісім із дев'яти «в'язнів Банкової» на свободі, поки триває слідствоВгору ^ Под арестом остается один участник акции протеста на БанковойВгору ^ Депутата Луцької міської ради взяли під домашній арешт на два місяці. 13 грудня 2013Вгору ^ Проти Володимира Бондаря завели кримінал. «Волинь info.com» — 14 грудня 2013.Вгору ^ У Черкасах взяли під домашній арешт євромайданівця. VIKKA 13 грудня 2013Вгору ^ В Черкасах правоохоронці знайшли цапа відбувайла за сутички з міліцією під час підняття прапора. kropyva.ck.ua 14 грудня 2013Вгору ^ Політичні репресії по-луцьки: на активістку Євромайдану одягнуть електронний браслет. Волинь Post — 17 грудня 2013Вгору ^ Три роки «шиють» підприємцю за одне озвучення мітингу Євромайдану в Чернігові. «Високий вал» 17 грудня 2013Вгору ^ Підприємця арештують? Влада в Чернігові піде на конфронтацію? «Високий вал» 17 грудня 2013Вгору ^ Суд відмовився арештовувати активіста Євромайдану в Чернігові. «Високий вал» 17 грудня 2013Вгору ^ Гузю вручили підозру та викликали до міліції. «Волинь Post» — 20 грудня 2013Вгору ^ Бондарю заборонили мітингувати на Театральній площі Луцька. «Волинь Post» — 20 грудня 2013Вгору ^ Депутата викликали на суд через годину після його виступу на сесії. «ПроЧерк» 20 грудня 2013Вгору ^ Булатецькому заборонили виїжджати з Черкас (ВІДЕОКОМЕНТАР)."ПроЧерк" 20 грудня 2013Вгору ^ Через портрет Януковича депутат облради сидітиме вдома з електронним браслетом. «Українська правда» 25 грудня 2013]Вгору ^ У Тернополі проти депутата порушили справу за прапор ЄС над ОДА. «Українська правда» 26 грудня 2013]Вгору ^ У Харкові та Донецьку активістам Євромайдану міліція «шиє» порнографію. «Українська правда» 4 січня 2014]Вгору ^ ДАІ під надуманим приводом приходить додому до людей, які їздили у Межигір'я. «Українська правда» 2 січня 2014]Вгору ^ У Харкові та Донецьку активістам Євромайдану міліція «шиє» порнографію. «Українська правда» 4 січня 2014]^ Перейти до: а б За розгін Євромайдану покарають Сівковича, Попова й Коряка Українська правда, 14 грудня 2013 р.^ Перейти до: а б в Попов «злив» Клюєва на допиті у ГПУ — ЗМІ Українська правда, 14 грудня 2013 р.Вгору ^ Протоколы допросов Попова, Сивковича и Коряка — все вопросы ведут к Клюеву (Документы)Вгору ^ Захарченко викликав керівників підрозділів МВС^ Перейти до: а б в г Побоище на Майдане и Банковой: сценарий российских спецслужб?Вгору ^ Дмитро Чобіт. З ранньої біографії // Нарцис або Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука. / Післямова Є. Сверстюка. — Київ — Броди: «Просвіта». — 2001.Вгору ^ Верховний суд визнав, що КДБ довіряло МедведчукуВгору ^ Замовником нападу на Чорновол міг бути Медведчук і ще дехто Українська правда, 28 грудня 2013 р.Вгору ^ Клюев долго вел Януковича. На убойВгору ^ День і ніч Віктора Януковича. Хто утопив ЄвроМайдан у крові Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, УП _ П'ятниця, 06 грудня 2013, 15:01Вгору ^ Клюев допускает раскол Украины на три частиВгору ^ Путин принял решение расколоть Украину^ Перейти до: а б «Титушки» тесно связаны с «Украинским выбором» Медведчука и спецслужбами РФВгору ^ Яценюк считает, что вместе с Титушко должны судить КлюеваВгору ^ Медведчук: Ющенко сам нацькував на себе Корчинського // ІА «Вголос», 22.06.2005.Вгору ^ На Майдані з офіцера під час штурму зірвали шеврон із двоголовим орлом^ Перейти до: а б Оператор розповів, що відбувається на Першому національномуВгору ^ Пряму трансляцію з круглого столу заглушили одразу після початку виступів опозиціонерівВгору ^ 5 канал не встиг організувати трансляцію наживо круглого столу з ЯнуковичемВгору ^ #Євромайдан. 13 грудня. ОНЛАЙНВгору ^ В Крыму прекратила вещание телекомпания, освещавшая акции протеста в Киеве. ВИДЕО (обновлено)Вгору ^ 200 самых влиятельных украинцев (focus.ua, 25.12.2013) (рос.)Вгору ^ Кисельов розповів про українців, що чекають Санта-Клауса на «сморідному Майдані», УП, 16 грудня 2013Вгору ^ Иностранные журналисты шокированы событиями в УкраинеВгору ^ Російський канал розповідає, що Євромайдан зібрали за грошіВгору ^ Російські ЗМІ послідовно дезінформують про стан подій на ЄвромайданіВгору ^ http://tsn.ua/politika/rosiyskiy-kanal-nazvav-yevromaydan-proplachenim-a-ukrayinciv-provokatorami-322108.html Російський канал назвав Євромайдан проплаченим, а українців — провокаторамиВгору ^ Російське ТБ перекрутило факти: штурм АП спровокував жорсткий розгін Майдану (ВІДЕО) — КОМЕНТАРІВгору ^ Olivia Ward. Russia goes into the toilet//Toronto Star/Word Weekly, Saturday, December 14, 2013| WD3Вгору ^ Вести.Ru: ОМОН разогнал Евромайдан в Киеве (рос.)Вгору ^ Телеканалу «Росія 24» і Кисельову передали «Оскар» за брехню у прямому ефіріВгору ^ П'ять міфів про українську революцію^ Перейти до: а б в г Євромайдан не проти Росії, а Південь та Захід України не проти ЄС — «Россбалт»Вгору ^ ЄС відповів на «одностатеві шлюби» Азарова: нічого спільного з реальністюВгору ^ «Майдан захлебывается». В эфире российского ТВВгору ^ Микола Азаров: Україна продовжить курс на євроінтеграціюВгору ^ Н. Азаров о Евромайдане: Играться не будем (рос.)Вгору ^ Азаров про відмову від ЄС: Мудрість політиків - вчасно прийняти потрібне країні рішення Українська правда, 24 листопада 2013Вгору ^ Чечетов побывал на Евромайдане: «Попытка разговаривать с Януковичем силой не пройдет». ВИДЕО Источник: http://censor.net.ua/v260806 Источник: http://censor.net.ua/v260806 (рос.)Вгору ^ Інна Богословська в шоці від того, що після рішення Азарова українці замість ЄС житимуть у бруді, злиднях і пияцтвіВгору ^ Регіонал вимагає відставки Азарова і БойкаВгору ^ Регіонал Жванія обіцяє вийти на євромайдан, якщо не підпишуть Угоди про асоціаціюВгору ^ За відставку Азарова у Луцьку голосували навіть регіоналиВгору ^ «Лутковська і Тігіпко засудили розгін євромайдану». Українська правда. 30-11-2013.Вгору ^ «Богословська вийшла із ПР і закликала Януковича піти у відставку». Українська правда. 30-11-2013.Вгору ^ «Бунт у "Регіонах": Жванія вийшов із фракції». Українська правда. 30-11-2013.Вгору ^ «Тертій пішов: Рудьковський вийшов із фракції "Регіонів"». Українська правда. 01-12-2013.Вгору ^ «Источник: из фракции ПР выйдет еще 6 депутатов - среди них Тигипко и Волков». УНН (ru). 01-12-2013.Вгору ^ Осередки Партїі регіонів на Львівщині ліквідовуютьВгору ^ Прикордонне містечко закликає ЄС підписати Угоду з ними окремо 24 (телеканал), 22.11.13Вгору ^ Ісаєнко О. Євромайдан: у центрі Хмельницького з'явиться вулиця Європейська // Всім. — 26 листопада 2013.Вгору ^ Сквер Козицького перейменували на Європейську площу вінницькі депутати // Вінниця ОК. — 28 листопада 2013.^ Перейти до: а б в г д е ж и к л «Письменники і Євромайдан: коментарі, враження, фото». vsiknygy.net.ua. 03-12-2013.^ Перейти до: а б в Сергацкова К. (16-12-2013). «Революция мыслителей». Українська правда.^ Перейти до: а б в «Руслана, Святослав Вакарчук и Фома поддержали Евромайдан этой ночью (прямая онлайн трансляция с Майдана)». myradio.ua (ru). 11-12-2013.Вгору ^ «Гайдамаки: «Призываем всех мировых артистов поддержать украинский Евромайдан»». newsyou.info (ru). 11-12-2013.^ Перейти до: а б в «Українські зірки записали гімн Євромайдану - "Брат за брата"». 1+1.Вгору ^ «Кличко пообещал жениться на Панеттьери как только закончится Евромайдан». ТСН (ru). 13-12-2013.Вгору ^ «Михайло Кополовець на Євромайдані». galsports.com. 16-12-2013.Вгору ^ «Кузьма Скрябин обратился к участникам Евромайдана (ВИДЕО)». tv.ua (ru). 15-12-2013.^ Перейти до: а б «Шовковський та Мілевський підтримали Євромайдан». champion.com.ua. 02-12-2013.Вгору ^ «Ада Роговцева - Євромайдану: "Ваш опір, наш опір - це наша гідність"». expres.ua. 11-12-2013.Вгору ^ «Олег Скрипка підтримав Євромайдан з регіонів і зіграв на баяні гімн України». ТСН. 04-12-2013.Вгору ^ «Limp Bizkit на выступлении в Киеве поддержали евромайдан и вывесили флаг Украины». gazeta.ua (ru). 03-12-2013.Вгору ^ «Лія Ахеджакова порадила Росії вчитися "людської хоробрості" в України». УНІАН. 11-12-2013.Вгору ^ «Depeche Mode выразил поддержку Евромайдану». aif.ua (ru). 10-12-2013.Вгору ^ «Никита Джигурда выступил на Евромайдане в Киеве». tv.mk.ru. 04-12-2013.Вгору ^ «Известный голливудский актер Джордж Клуни поддержал Евромайдан». Інтерфакс-Україна (ru). 09-12-2013.Вгору ^ «"Ляпис Трубецкой" будили "Евромайдан" песнями». like.lb.ua (ru). 09-12-2013.Вгору ^ «Красавица Хайден Панеттьери вдохновила Евромайдан пламенной речью». viva.ua (ru). 07-12-2013.Вгору ^ «Розенбаум присоединился к Евромайдану». redkollegia.com (ru). 07-12-2013.Вгору ^ «Саша Грей підтримала Євромайдан зверненням до Києва». tsn.ua. 15-12-2013.Вгору ^ Арнольд Шварценеггер підтримав «Євромайдан»Вгору ^ «Российские писатели – Евромайдану». colta.ru (ru). 01-12-2013.Вгору ^ «Письменники Росії звернулися з листом до Євромайдану». newsru.ua. 02-12-2013.Вгору ^ «Письменники Росії підтримали євромайдан». litakcent.com. 02-12-2013.Вгору ^ «Російські літератори підтримали Євромайдан». vgolos.com.ua. 02-12-2013.Вгору ^ В компанії Р. Ахметова вважають, що у політичної кризи може бути тільки одне рішення — мирне // УНН, 25.01.2014.Вгору ^ Компанія Ахметова СКМ: силовий сценарій — неприпустимий // Телекритика, 25.01.2014.Вгору ^ «Заява Патріарха Київського і всієї Руси-України з приводу подій на Майдані Незалежності вночі 11 грудня 2013 р.». Офіційний веб-сайт УПЦ (КП). 11-12-2013.Вгору ^ «Пам’ятайте про особисту відповідальність! Заява Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з приводу останніх суспільних подій». Офіційний веб-сайт УПЦ (КП). 21-01-2014.Вгору ^ «Глава УГКЦ висловив солідарність із учасниками євромайданів та закликав не допустити до пролиття жодної краплі крові». Інформаційний ресурс УГКЦ. 24-11-2013.Вгору ^ «Глава УГКЦ підтримав учасників Євромайдану». 24 канал. 25-11-2013.Вгору ^ «Гузар підтримує Євромайдан, але не зміг прийти через хворобу». 24 канал. 28-11-2013.Вгору ^ «Любомир Гузар не зміг прийти на Євромайдан через хворобу». УНН. 28-11-2013.Вгору ^ «Любомир Гузар про Євромайдан». credo-ua.org. 01-12-2013.Вгору ^ «Блаженніший Любомир (Гузар): «Треба чинити добро!»». Інформаційний ресурс УГКЦ. 01-12-2013.^ Перейти до: а б «Євромайдан прийшов в міліцію». uanews.odessa.ua. 30-11-2013.Вгору ^ «Єпископи Римсько-Католицької Церкви про події на Євромайдані». credo-ua.org.Вгору ^ «Святіший Отець Франциск висловив свою підтримку українському народові // Департамент інформації УГКЦ. - 11 січня 2014 р.». credo-ua.org.Вгору ^ «Релігійні ВУЗи на підтримку Євромайдану». credo-ua.org. 24-11-2013.Вгору ^ «Ректори релігійних вузів України також підтримали студентів Євромайдану». risu.org.ua. 27-11-2013.Вгору ^ Догналівці намагались спровокувати дрогобицький євромайдан, але тисячний натовп прогнав їх Дрогобич Інфо 24.11.2013Вгору ^ Євромайдан по-дрогобицьки. Громаді увірвався терпець — догналівців погнали з міста сайт газети «Галицька зоря» 26 листопада 2013Вгору ^ Стаття «Маємо бути там, де живеться вільніше, де „працює“ закон…» Регіональний додаток-вкладка «Високий замок плюс Дрогобиччина» до газети «Високий замок» за 28 листопада 2013 рокуВгору ^ У Дрогобичі вимагають заборонити діяльність секти Догнала Дрогобич Інфо 28.11.2013Вгору ^ «Європарламент попередив Януковича про наслідки за розгін Майдану». ipress.ua.Вгору ^ «NATO Secretary General Rasmussen: Ukraine-EU Association Agreement is beneficial for Russia as well». Інтерфакс-Україна (ru). 28-11-2013.Вгору ^ Freedom House закликає до санкцій проти Януковича і його синів Українська Правда, 3 грудня 2013 р.Вгору ^ «Через розгін Євромайдану з посольства Канади звільнилися дипломати». Українська правда. 30-11-2013.Вгору ^ «Canada Condemns Use of Force Against Protesters in Ukraine». Офіційний сайт Міністерства закордонних справ Канади (en). 30-11-2013.Вгору ^ «http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/1/7003934/». Українська правда. 01-12-2013.Вгору ^ Міст між США та Канадою засвітили кольороами України на підтримку ЄвромайдануВгору ^ Ukrainian anti-government protesters rally in Kyiv. Toronto Metro, 9.12.2013, Metro news, p.14Вгору ^ http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/11/7006216/}}Вгору ^ «Українці мають знайти компроміс, як поляки у 1980-х — науковець». Українська правда. 26-11-2013.Вгору ^ У Польщі розпочали акцію за скасування віз українцямВгору ^ Tania Talaga, Global Economist Reporter. Russia's «stranglehold»/ Toronto Star, Dec. 7, 2013. — WD3Вгору ^ «Кремль боїться Євромайдану». uainfo.org. 26-11-2013.Вгору ^ «Саакашвілі і депутати грузинського парламенту підтримали Євромайдан». Українська правда. 27-11-2013.Вгору ^ «BBC: Влада України незадоволена виступом спікера Сейму Литви на Євромайдані». BBC Україна. 27-11-2013.^ Перейти до: а б «Низка країн засудила силовий розгін мирного євромайдану». Українська правда. 30-11-2013.Вгору ^ «Меркель готова боротися за Україну в ЄС і нагадує Путіну про завершення Холодної війни». ТСН. 27-11-2013.Вгору ^ «Посол США в Україні проти застосування сили до Євромайдану». радіо Свобода. 30-11-2013.Вгору ^ Держдеп США: Відповідальні за розгін Майдану мають постати перед правосуддям.— Тиждень.ua, 6 грудня, 2013 19:36Вгору ^ «Ukraine Leaders Must Listen to Own People - Bulgarian President». novinite.com (en). 29-11-2013.Вгору ^ «Police attack on Kyiv's EuroMaidan demonstrators draws international outrage (UPDATES)». kyivpost.com (en). 30-11-2013.Вгору ^ «Ukrainians rally over government's snub to EU». BBC (en). 22-11-2013.Вгору ^ Die Zeit: російські ЗМІ і влада реагують на події в Україні безглуздими твердженнями, а опозиція — із заздрістюВгору ^ Росія повинна надати підтримку УкраїніВгору ^ «Україна — це Європа» — на Майдан прийшло вже близько 300 протестувальників — Gazeta.uaВгору ^ Цензор. Нет: Вечерний Майдан под зонтиками.- 22.11.2013Вгору ^ Евромайдан в Київі, день 3-й: нічна хроникаВгору ^ Фото гаслаВгору ^ ГаслоВгору ^ Ні кроку назад, позаду Москва! — євроінтеграційне гасло УкраїниВгору ^ http://gazeta.ua/articles/life-photo/_zeka-na-nari-todi-pidu-na-pari-vinnicki-studenti-mitinguvali-pid-oda/529483Вгору ^ SOCIS. Суспільно-політична ситуація в Україні грудень 2013Вгору ^ Євромайдан підтримує 50% українців, Антимайдан — 27% — Українська Правда (21 січня 2014)Вгору ^ R&B Group. Oцінка соціально-політичної ситуації в Україні. 2013 р.Вгору ^ R&B Group. Євромайдан в сприйнятті киян^ Перейти до: а б в г д е Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва — Результати соціологічного опитування: Майдан-2013: хто стоїть, чому і за що?Вгору ^ Інститут Горшеніна — «Україна сьогодні. Результати вуличного опитування»^ Перейти до: а б в г д е ж КМІС — Від Майдану-табору до Майдану-січі: що змінилося?Вгору ^ В.Кличко порушив режим в пункті пропуску через державний кордон України — Держприкордонслужба :: УННВгору ^ Погодні умови майже не вплинули на роботу аеропорту «Бориспіль»Вгору ^ Кличко знайшовся в Кривому Розі, і тільки під вечір доїхав до Києва Українська правда, 24 листопада 2013Вгору ^ Кличко: посадку в Києві не дали, пояснивши терористичною загрозою Радіо Свобода, 24 листопада 2013Вгору ^ На Євромайдані міліція стежить за мітингувальниками за допомогою радіокерованої камери, запущеної в повітря Кореспондент.net, 08.12.2013Вгору ^ Кліп, який зняли на Євромайдані за допомогою квадрокоптера з відеокамерою Youtube.com, 16.12.2013Вгору ^ «Євромайдан» — слово року, і не тільки в Україні, Газета.ua, перевірено 12.01.2014Вгору ^ Євромайдан і Тітушко — неологізми року в Росії, Газета.ua, перевірено 12.01.2014Вгору ^ Євромайдан — найбільша проєвропейська демонстрація в історії ЄС, — депутат ЄП, Західна інформаційна корпорація, перевірено 13.01.2014Вгору ^ Євробункер після Євромайдану YoutubeВгору ^ У Вінниці з'явилася площа Героїв Майдану на http://www.vmr.gov.uaДжерела
Основний сайтСайт «Євромайдан»Сайти допомоги ЄвромайдануГАЛАСmaidansupportmaidanhelphelpeuromaidanЗбір коштів для ЄвромайдануhelpmaidanВідеоновиниhromadske.tv — «Громадське телебачення»Сайти-візиткиeuromaidan.euПосилання
Flag of Ukraine.svg Портал «Україна»q: Євромайдан у Вікіцитатах?Commons-logo.svg Євромайдан у Вікісховищі?Wikinews-logo.svg Євромайдан у Вікіновинах?Павло Казарін. Розруха в головах.— РИА Новый Регион — Киев. 21.02.14Репортаж про перші часи Євромайдану Олени Білозерської. Білозерська.INFOЄвропейський Майдан. Стрічка новин на телеканалі «24 каналі»Пряма трансляція з Майдану Незалежності. Радіо Свобода.Інтерактивна карта євромайданів, створена Богданом Цапом.Онлайн-трансляция суда над ДзиндзейЄвромайдан у 3D, проект Іллі КошковськогоЄвромайдан з пташиного польоту в 3D. (рос.)Події Євромайдану очима китайських ЗМІ.Штурм Администрации президента, Киев, фоторепортаж про події 1 грудня — ЖЖ московського репортера Ільї Варламова(рос.)укр. (рос.)Штурм Майдана, фоторепортаж про події вночі проти 11 грудня — ЖЖ московського репортера Ільї Варламова(рос.)укр. (рос.)Як відстоювали Майдан (ФОТО, ВІДЕО), події вночі проти 11 грудня — ЖЖ Олени Білозерської«Майдан» — флеш-гра на тему ЄвромайдануЖизнь на Евромайдане, фоторепортаж (рос.)Євромайдан очима калінінградця Частина 1, Частина 2, Частина 3 (рос.)Хроніка донецького Евромайдану, інтернет-ресурс «Новости.dn.ua Донбасса» (рос.)Прямі трансляціїГромадське ТБ YouTubeАронець live UstreamSpilno.tv Ustream#EuroMajdan UstreamEspreso.tv YouTubeМустафа Найем Ustreamnbnews.com.ua — Незалежне бюро новин UstreamЗА УКРАЇНУ! UstreamРудоманов UstreamLive-Action-Spilno.TV UstreamVicheKyiv Ustreammonticzardas Ustreamnomoreanry UstreamГолос Свободи UstreamPress-Club-Spilno.TV UstreamСоціальні мережіОфіційна сторінка київського Євромайдану у FacebookСпільнота Євромайдану ВКонтактіЄвромайдан Twitter#Євромайдан TwitterЄвроМайдан Google+[показати] п о рЄвромайдан[показати] п о рВідносини України з Європейським Союзом[показати] п о рПолітика України[показати] п о рГлобалізація та геополітикаКатегорії: Поточні подіїЄвромайданГеополітика у Східній ЄвропіМасові протестиЄвропейська революція в УкраїніНавігаційне менюЗареєструватисяВхід до системиСтаттяОбговоренняЧитатиНерецензовані зміниПереглядПерегляд історії
Редагувати посиланняОстання зміна цієї сторінки: 10:21, 22 лютого 2014.Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.Політика конфіденційностіПро ВікіпедіюВідмова від відповідальностіРозробникиМобільний виглядWikimedia Foundation Powered by MediaWiki

Amending our Terms of Use: Please comment on a proposed amendment regarding undisclosed paid editing.[ Допоможіть з перекладом! ] closeУкраїнаМатеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.Зміни цієї сторінки потребують рецензування.Це перевірена версія сторінкипоказати/приховати подробиціЦей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Україна (значення).УкраїнаПрапор України Герб УкраїниПрапор ГербГімн:«Ще не вмерла України і слава, і воля»[1]Розташування УкраїниСтолиця(та найбільше місто) Київ50°27? пн. ш. 30°30? сх. д.Офіційні мови УкраїнськаДержавний устрій Парламентсько-президентська республіка - Президент  - Прем'єр-міністр Сергій Арбузов (в. о.)[2] - Голова Верховної Ради Олександр ТурчиновНезалежність від СРСР  - Проголошено 24 серпня 1991  - Референдум 1 грудня 1991  - Визнано 26 грудня 1991 Площа - Загалом 603 628 км? (46) - Води (%) 7 %Населення - оцінка 1 травня 2013 р. Ў 45 495 252[3] (30) - перепис 2001 р. Ў 48 457 000[4] - Густота Ў 75,4 осіб/км? (118)ВВП (ПКС) 2012 р., оцінка - Повний ^ 344,7 млрд US$ (39) - На душу населення ^ 7600 US$ (133)ІРЛП  (2012) ^ 0,740 (високий) (78)Валюта Гривня, ? (UAH, код 980)Часовий пояс EET (UTC+2) - Літній час EEST (UTC+3)Коди ISO 3166 UA / UKRДомен інтернету .ua, .укрТелефонний код +380Украї?на (МФА: [ukr??jin?]) — держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км?. Найбільша країна, чия територія повністю лежить в Європі[5], друга країна за величиною на європейському континенті, якщо враховувати Росію. Межує з Росією на сході і північному сході, Білоруссю на півночі, Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією та Молдовою — на південному заході. На півдні і південному сході омивається Чорним й Азовським морями.Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктом української державності й культури вважається Київська Русь 9—13 століття[6]. Після монгольської навали її спадкоємцем стало Руське королівство 13—14 століття[6]. Воно було поглинуте сусідніми Литвою та Польщею, об'єднаними з 16 століття у федерацію Річ Посполита. Формування новітньої української нації припало на часи визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої[7][6]. Результатом війни стало заснування в Україні козацької держави Війська Запорозького. Через міжусобиці вона опинилася розділеною між Польщею та Росією. У 18 столітті козацька автономія була остаточно ліквідована російським царатом. Під час української революції початку 20 століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка, Кубанська народна республіка[8] та інші. Внаслідок, поразки українських визвольних змагань 1917–1921 років ці держави були поглинуті сусідами: Радянською Росією, Польщею, Румунією і Чехословаччиною. На російській території була створена більшовицька Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР), яка 1922 року увійшла до складу Радянського Союзу. Відлунням визвольних змагань стало проголошення незалежності Карпатської України в 1939 році, що була окупована Угорщиною. В ході Другої світової війни до УРСР була приєднана Західна Україна, а 1954 року — Крим. Сучасна держава Україна утворилась в результаті розпаду Радянського Союзу, скріпленого результатом волевиявлення української нації 1 грудня 1991 року.Україна — унітарна держава. Вона складається з 24 областей, однієї автономної республіки Крим і двох міст з особливим статусом: Київ, столиця та найбільше місто, і Севастополь. Україна є парламентсько-президентською республікою з окремою законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади. Найвищим органом державної влади є Верховна рада України, а главою держави — Президент України.За останнім переписом населення 2001 року в Україні проживало понад 48,4 млн осіб. З них 77,8 % становили українці, 17,3 % — росіяни і 4,9 % — представники інших національностей. Частка міського населення становила 32,5 млн осіб (67,2 %). Кількість жінок (53,7 %) переважала над кількістю чоловіків (46,3 %). Офіційною мовою в Україні є українська. В результаті багатовікового зросійщення[9] у східних і південних областях поширена російська мова. Більшість населення належить до християн східного обряду — православних і греко-католиків. Серед інших конфесій представлені римо-католицизм, протестантизм, іслам.Україна — промислово-аграрна країна. Вона є одним з провідних експортерів деяких видів сільськогосподарської продукції і продовольства. Народно-господарський комплекс країни включає такі види промисловості як важке машинобудування, чорна та кольорова металургія, суднобудування, автомобілебудування, авіабудування, виробництво техніки, обладнання для електростанцій, нафтогазової та хімічної промисловості. Україна є потужним виробником та експортером електроенергії. Налагоджено виробництво ракетоносіїв, супутників та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником зброї — танків, військово-транспортних літаків, зенітно-ракетних комплексів, оптичного обладнання.Україна є одним із членів-засновників Організації Об'єднаних Націй[10], а також членом понад сорока міжнародних організацій.Зміст  [сховати] 1 Назва2 Географія2.1 Розташування2.2 Рельєф2.3 Клімат2.4 Водойми2.5 Ландшафти і фізико-географічне районування України2.6 Природні ресурси3 Історія3.1 Стародавність3.2 Середньовіччя3.2.1 Київська Русь3.2.2 Галицько-Волинська держава3.3 Новий час3.3.1 Козаччина3.3.2 Імперська доба3.4 Новітній час3.4.1 Визвольні змагання3.4.2 Соціалістична доба3.4.2.1 Українізація. Голодомор. Індустріалізація3.4.2.2 Друга світова війна3.4.2.3 Відлига. Застій. Перебудова3.4.3 Незалежність4 Державний устрій4.1 Конституція України4.2 Законодавча влада4.3 Виконавча влада4.4 Судова влада4.5 Внутрішня політика України4.5.1 Політичні партії4.5.2 Державні свята5 Зовнішня політика5.1 Двосторонні відносини6 Збройні сили7 Адміністративний поділ8 Демографія8.1 Населення8.2 Урбанізація8.3 Мова8.4 Релігія9 Економіка9.1 Найбільші корпорації9.2 Первинний сектор9.3 Космонавтика9.4 Енергетика9.5 Туризм9.6 Транспорт9.7 Рівень життя населення10 Освіта11 Наука12 Охорона здоров'я13 Засоби масової інформації14 Культура14.1 Художня література14.2 Архітектура14.3 Образотворче мистецтво14.4 Музика14.5 Театр14.6 Кінематограф14.7 Народне мистецтво14.8 Кухня14.9 Спорт15 Примітки16 Джерела та література17 Посилання17.1 Історія та культура17.2 УрядНазва


Карта Східної Європи італійця Вінченцо-Марія Коронеллі (1690). Правобережжя і Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна або Країна козаків); Слово OKRAINA (Окраіна) вжито стосовно Задоння і Рязані — московського порубіжжя.Докладніше: Україна (назва)Слов'янське слово «Україна» вперше згадується у Київському літописному зводі за Іпатіївським списком під 1187 роком[11]. Ним окреслювали терени Переяславського князівства, що входило до історичного ядра Русі поруч з Київським і Чернігівським князівствами. Це слово також зустрічається у руських літописах під 1189, 1213, 1280 і 1282 роками[11], позначаючи Галичину, Західну Волинь, Холмщину і Підляшшя. У литовських і польських хроніках та офіційних документах XIV–XVII століття «Україною» у широкому значенні називали руські землі Галичини, Волині, Київщини, Поділля і Брацлавщини, а у вузькому — територію середнього Подніпров'я.[12] Таке ж двояке значення цього слова зберігалося і з середини XVII століття, після постання руської держави Війська Запорозького.[13] У зв'язку з входженням останньої до складу Московії, а згодом і Російської імперії, слово «Україна» закріпилося за регіоном Подніпров'я, виступаючи синонімом слова «Малоросія»; ним також позначали Слобожанщину, заселену вихідцями з цього регіону. У другій половині XIX століття — початку XX століття, під впливом національного руху руської інтелігенції, назва «Україна» набирала значення руської етнічної території, а сам етнонім «русини» був витіснений етнонімом «українці»[12]. 1917 року була проголошена перша держава, яка використала слово «Україна» у своїй офіційній назві, — Українська Народна Республіка.Етимологія слова «Україна» достеменно не відома. Згідно з теорією, якої притримуються більшість українських дослідників, «Україна» походить від слів «країна» або «край», тобто «у» означає «рідний», «свій». Таким чином «україна» — антонім слова «чужина».[14]. Згідно з однією з інших теорій, що сформувалася під впливом польської і російської історіографії, воно означає «околицю» (рос. окраину) або «прикордоння».У попередніх століттях для позначення території України вживали слова «Скіфія», «Сарматія», «Русь», «Рутенія», «Росія», «Малоросія», «Військо Запорозьке», «Гетьманщина» тощо.Географія


Топографічна мапа УкраїниДокладніше: Географія УкраїниРозташуванняДокладніше: Крайні точки УкраїниУкраїна розташована в південно-східній частині Європи[15]. Вона має спільні сухопутні державні кордони з Білоруссю на півночі, з Польщею на заході, зі Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою на південному заході та з Росією на сході. Південь України омивається Чорним та Азовським морями. Морські кордони вона має з Румунією та Росією.Загальна площа України становить 603 628 км?, вона становить 5,7 % території Європи і 0,44 % території світу. За цим показником вона є другою за величиною серед країн Європи після Росії (або найбільшою країною, яка повністю лежить в Європі). Код країни за системою ISO 3166-1-alpha-2 — UA[16]. Територія України витягнута з заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км, лежить приблизно між 52°20? та 44°23? північної широти і 22°5? і 41°15? східної довготи.Крайній північний пункт — с. Грем'яч (урочище Петрівське) Чернігівської області.Крайній південний пункт — мис Сарич (Автономна Республіка Крим) (за іншими оцінками — мис Ніколая, 3,1 км східніше мису Сарич).Крайній західний пункт — с. Соломоново Закарпатської області.Крайній східний пункт — с. Червона Зірка Луганської області.Географічний центр України міститься на північній околиці села Мар'янівка (Шполянський район) Черкаської області.[17]Згідно з однією із методик вимірювання[18] географічний центр Європи розташований на території України, неподалік міста Рахова Закарпатської області.Площа виняткової економічної зони України становить 72658 км?.Найбільшими чорноморськими портами є Одеса, Іллічівськ, Херсон, Севастополь, азовськими — Маріуполь, Бердянськ, Керч. Загальна протяжність кордонів 6993 км (із них сухопутних 5638 км). Довжина морської ділянки кордону: 1355 км (Чорним морем — 1056,5 км; Азовським морем — 249,5 км; Керченською протокою — 49 км).РельєфДокладніше: Рельєф України, Геологія України та Сейсмічність УкраїниУ рельєфі України переважають рівнини (95 % від усієї площі), що належать до південно-західної окраїни Східноєвропейської рівнини. Вони поєднують Поліську, Придніпровську і Причорноморську низовини, що займають 70 % поверхні України, а також Волинську, Подільську, Придніпровську, Донецьку та інші височини. Пересічна абсолютна висота рівнин становить 175 м. В Україні знаходиться найвища точка Східноєвропейської рівнини — гора Берда, висотою 515 м над рівнем моря.Гірські масиви в Україні представлені частиною Карпатських гір — Українськими Карпатами, де розташована найвища вершина України — гора Говерла (2061 м над рівнем моря), та Кримськими горами, найвищою вершиною яких є гора Роман-Кош (1545 м).Сейсмічність України проявляється в західних, південно-західних і в південних районах, які розташовані поблизу потужного Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійського сейсмогенного поясу планети, і де виділяються два основні сейсмічні регіони: Карпатський і Кримсько-Чорноморський. Значна частина території піддається впливам власних (місцевих) землетрусів та сильних підкорових землетрусів зони Вранча (Румунія).[19][20]КліматДокладніше: Клімат УкраїниТериторія України лежить у помірно континентальній області помірного кліматичного поясу із зростанням континентальності з північного заходу на південний схід. Південний берег Криму виділяється в окремий регіон субтропічного клімату. В Українських Карпатах і Кримських горах висота місцевості та експозиція схилів зумовлюють вертикальну зональність клімату.[21]Середньорічна температура повітря в Україні коливається від +11 °C… +13 °C на півдні до +5 °C… +7 °C на півночі. Пересічна середня температура найхолоднішого місяця (січня) змінюється від ?7 °C… ?8 °C на північному сході до 0 °C у степовому Криму і +2 °C… +4 °C на Південному узбережжі Криму. У найтеплішому місяці (липні) середньомісячна температура змінюється від +17 °C… +19 °C на півночі та північному заході країни до +22 °C… +23 °C у південних районах і +25 °C — на Південному узбережжі Криму.[21]Найнижча температура повітря на території України зафіксована 8 січня 1935 р. у Луганську. У результаті вторгнення повітряних течій з Арктики температура знизилася тут до ?42 °C.[22]Основною закономірністю в розподілі опадів на території України є їх зменшення з півночі й північного заходу в напрямку на південь і південний схід. Найбільші річні суми опадів помічено в Українських Карпатах — 1500 мм (полонина Плай — 1663 мм) і Кримських горах (1000–1200 мм), найменші — на причорноморському узбережжі та на Присивашші (від 450–400 до 300 мм). На переважній частині території кількість опадів у середньому змінюється від 650–600 мм на заході до 450–400 мм на півдні й південному сході. Основна їх маса припадає на теплий період року, за винятком Південного берега Криму. Взимку опади бувають у вигляді снігу, майже на всій території країни; висота снігового покриву — 10-30 см, а в горах досягає 40 см.ВодоймиДокладніше: Поверхневі води України, Річки України та Озера УкраїниНа території України протікає 63 119 річок і струмків загальною довжиною понад 206 тис. км, з них довжиною 10 км і більше — 3302[23]. Більшість річок належить до басейну Чорного і Азовського морів і лише з 2-х % території води мають стік до Балтійського басейну (Сян і Західний Буг з їх притоками). Головні ріки — Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Дністер, Дунай. Озер в країні близько 20 тис., з них лише 43 мають площу 10 км? і більше[24]. Найбільше озеро Українського Полісся — Світязь має площу 27,5 км?. Більшу площу мають солонуваті озера лиманного походження — придунайські (Ялпуг — 149 км?), причорноморські (штучно опріснений Кундук (Сасик) — 204,8 км?), кримські (солоне озеро Сасик-Сиваш — 71 км?). В Україні споруджено 1157 водосховищ і 28,8 тис. ставків[24]. Найбільші водосховища — на Дніпрі (Кременчуцьке, Каховське, Київське, Канівське). Найбільший лиман — Дністровський — 360 км?. Найсолонішим є Куяльницький лиман — 157–227‰.Ландшафти і фізико-географічне районування УкраїниДокладніше: Фізико-географічне районування України та Фізична географія УкраїниВ межах України за спільністю морфоструктурних рис виділяють два класи ландшафтних комплексів — рівнинний, що займає понад 93% території, і гірський. Основні риси ландшафтної структури країни визначаються її розташуванням переважно в помірному поясі. Лише на Південному узбережжі Криму зустрічаються елементи субтропічних ландшафтів середземноморського типу.Територія України займає південно-західну частину Східноєвропейської фізико-географічної країни з чітко вираженою біокліматичною і ландшафтною широтною зональністю, частини Карпатської і Кримської гірських фізико-географічних країн. Рівнинні ландшафти України представлені чотирма зональними типами (природними зонами)[25],[24]:Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів, що представлена одним краєм — Поліським, який за рельєфом займає низовинну полігенну обводнену рівнину, утворену піщаними і супіщаними відкладами з переважанням дерново-підзолистих та болотних ґрунтів;Зона широколистяних лісів представлена одним краєм — Західно-Українським, фон якого створюють опільські ландшафти Волинської, Хотинської і частини Подільської височин (Гологори, Опілля, Товтри), а також Розточчя і ландшафти Малого Полісся з густою, глибоко врізаною річковою сіткою, опідзоленими чорноземами та сірими лісовими ґрунтами.Лісостепова зона, що представлена Дністровсько-Дніпровським, Лівобережно-Дніпровським та Середньоруським краями, де в однакових кліматичних умовах поєднуються різноманітні ландшафти височин (південно-східної та східної частин Подільської, Придніпровської, відрогів Середньоруської) і Придніпровської низовини; тут сформувалися ландшафти широколистянолісові із сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, власне лісостепові з чорноземами опідзоленими і реградованими, лучно-степові із чорноземами типовими;Степова зона, що поділяється на три підзони — північно-, середньо- і південностепову (сухостепову); займає південні відроги височин і Причорноморську, Північно-Кримську, Приазовську низовини, на яких сформувалися чорноземи звичайні та південні, а також темно-каштанові та каштанові солонцюваті грунти.У гірських ландшафтах панують два типи — лісово-лучні з полонинами в Українських Карпатах і лісово-лучні з яйлами в Кримських горах.Природні ресурсиДокладніше: Корисні копалини України, Ресурси України, Історія освоєння мінеральних ресурсів України, Нерудні корисні копалини України, Металічні корисні копалини України, Нафтові, газові та газоконденсатні родовища України та Нафтогазоносні регіони УкраїниУкраїна входить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4 % земної суші і де проживає 0,8 % населення планети, має у своїх надрах 5 % мінерально-сировинного потенціалу світу.В Україні розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин[26] (за даними УНІАН — 200 видів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам'яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води. Їхні родовища є в різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інш. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна наприкінці XX ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.[27]Історія
Докладніше: Історія УкраїниДив. також: Хронологія історії УкраїниСтародавністьПерші археоантропи на території сучасної України з'явилися в епоху раннього палеоліту, понад 900–800 тис. років тому[28]. Люди сучасного типу — Homo sapiens (кроманьйонці) сформувалися у період верхнього палеоліту, понад 40—35 тис. років тому. Це були представники європеоїдної раси, мисливці-збирачі, що мали родову організацію. Одним із культових центрів кроманьйонців був природний останець Кам'яна Могила[29]. Понад 10 тис. років тому відбулося танення льодовика, що сприяло збільшенню населення[30]. Стабілізувався ландшафтний поділ України на лісову, лісостепову і степову зони, утворився близький до сучасного ґрунтовий покрив[31]. Криза привласнювального господарства поступово змусила людей приступити до відтворювальних форм: рільництва і скотарства. З появою кераміки наступив неоліт, який на території сучасної України тривав з VII до V–III тис. до н. е.[32]З кінця 5 до початку 3 тисячоліття до Р. Х. в Україні тривала доба енеоліту. Стала виразнішою господарча спеціалізація за природно-кліматичними зонами: скотарство у степу, хліборобство у лісостепу і мисливство у лісовій смузі. Центральною археологічною культурою на території України енеолітичного періоду була Трипільська культура (4000—2100 рр. до Р. Х.), носії якої були першими, хто на землях сучасної України досяг значних успіхів у розвитку економіки, технологій, освоєнні нових земель — створили поселення-протоміста, зразки монументальної архітектури та вжиткового мистецтва, знакові системи, закарбовану в матеріальних пам'ятниках міфологію, складні суспільні структури[33]. Занепад Трипільської культури позначився консолідацією скотарів і появою Ямної культури (2800–2300 рр. до Р. Х.) бронзового віку, у носіях якої вчені вбачають аріїв-індоєвропейців[34]. Вони охоплювали територію від Криму до Київського Полісся. На базі цієї культури у Південно-Східній Україні постає Катакомбна культура (2300–1300 рр. до н. е.), носії якої перебували у контактах з хліборобською культурою шнуркової кераміки (2300–1700 рр. до Р. Х.), що займала територію Північно-Західної України[35]. Катакомбну культуру заступила Зрубна культура (1700–1300 рр. до Р. Х.), яка асоціюється з іраномовними племенами скотарів, а культуру шнуркової кераміки на теренах України витіснила Тшинецька культура (1700–1200 рр. до Р. Х.), яку пов'язують із праслов'янсько-балтською спільністю хліборобів[36]. На XII–X століття до Р. Х. територія України залишалася розділеною між різними культурними спільнотами. Північні ліси на заході займали праслов'яни, а на сході — прафіноугри; у лісостепу мешкали фрако-іллірійські, а у степу — північноіранські племена.У Х ст. до Р. Х. на території України з'являються кочові племена кіммерійців. Їх витіснили скіфи (VII–III ст. до Р. Х.) які створили одну з наймогутніших держав того часу. У III ст. до Р. Х. на зміну скіфам приходять сармати. Цей союз споріднених племен проіснував до IV ст. н. е, коли їх витіснили гуни, які згодом дали поштовх до великого переселення народів. Паралельно з цими племенами починаючи з VII ст. до Р. Х. греки засновують в Північному Причорномор'ї свої міста-колонії: Тір, Ольвію, Пантікапей, Херсонес, а пізніше й Боспорську державу.СередньовіччяДокладніше: Київська Русь та Галицько-Волинське князівствоКиївська Русь

Хрещення Русі.Починаючи з 8 століття українські землі стали центром Руської землі на чолі з полянським Києвом. 882 року Київ захопив варязький конунг Олег(882–912), який проголосив його «матір'ю міст руських» й встановив владу варязької династії Рюриковичів. За князювання княгині Ольги (945–965), її сина Святослава Ігоровича (965–972) і онука Володимира Святославича (980–1015) територія Руської держави була розширена шляхом підкорення Києву сусідніх східнослов'янських, балтських і угро-фінських племен. Це була найбільша держава Європи, площа якої сягала 1,5 млн км2. Кордони Київської Русі на півночі пролягали в районах Чудського озера, Фінської затоки Балтійського моря, Ладозького й Онезького озер; на заході — в районі верхів'їв Дністра, Карпат, Західного Бугу, Німану і Західної Двіни; на півдні — Сули, Дону, Росі й Південного Бугу; на сході — Волги та її притоки Оки. Землі й етнічні князівства, де раніше правили місцеві князі, передавалися Рюриковичам. 988 року за правління Володимира русини прийняли християнство з Візантії, що визначило цивілізаційну приналежність українських земель на подальші тисячоліття. Процес феодальної роздробленості у 11 — 13 століттях призвів до ослаблення Русі. У 1240-х роках вона була завойована Монгольською імперією.Галицько-Волинська державаПісля занепаду Київської Русі політичний, економічний і культурний центр українських земель перемістився до Галицько-Волинської держави. До її складу входили Волинь, Галичина, Берестейщина, Холмщина, Підляшшя, Белжщина, Туріво-Пінщина, Чорна Русь, західна Київщина та Закарпаття[37]. Незалежні князівства в Галичині, де правили Ростиславичі, виникли починаючи з 1084 з центрами в Перемишлі, Теребовлі та Звенигороді. 1141 р. Володимирко Володарович об'єднав їх в єдине Галицьке князівство, яке досягло найбільшого розквіту за правління Ярослава Осмомисла. 1199 р. Роман Великий об'єднав Галичину і Волинь в єдину Галицько-волинську державу.[38]. 1245 року його син і спадкоємець Данило, на часи правління якого припала татаро-монгольська навала, визнав свою залежність від Золотої Орди, проте сподіваючись на допомогу католицької Європи у боротьбі за незалежність, уклав таємні союзи із Польщею, Угорщиною, Мазовією і Тевтонським Орденом, і 1253 року прийняв знак самодержця — корону короля Русі від папи Інокентія IV.[39]. Близько 1256 року, після перемог над монголами Куремси, Данило заснував місто Львів. 1259 року, через відсутність військової допомоги з Заходу, король був змушений повторно визнати верховенство Орди. Його наступник Лев І постійно брав участь у походах ординців на Польщу і Литву. 1303 року Данилів онук король Юрій І домігся створення Галицької митрополії. 1308 року держава перейшла до його синів Андрія і Лева II, які розпочали боротьбу проти Золотої Орди в союзі з тевтонськими лицарями і мазовецькими князями. Проте після їхньої смерті останній монарх Юрій II знову визнав себе васалом Золотої Орди. 1340 року його вбивство дало привід Польщі та Литві — сусідам, які мали династичні права на руський престол, — розпочати війну за Галицько-волинську спадщину. 1392 року Галичина з Белзькою землею і Холмщиною остаточно увійшла до Польського королівства, а Волинь — до Великого князівства Литовського[40].На кінець 14 столітті українські землі перебували у складі різних держав. Литва ще раніше опанувала землі Києва, Чернігова і Волині. Польща керувала в Галичині і Поділлі. Південна степова Україна перебувала під зверхністю Кримського ханства, утвореного 1447 року, а Закарпаття — Угорщини. 1569 року Литва і Польща об'єдналися в Річ Посполиту для протидії сусідам, в результаті цього центральні українські землі Литви (Київщина, Чернігівщина, Волинь та Поділля) перейшли під польський контроль.
Софія Київська 
Король Данило 
Церква Пантелеймона
 
Бій з татарамиНовий часКозаччинаДокладніше: Військо Запорозьке та Гетьманщина

Богдан Хмельницький на карті Козацької України. Окремі полки позначені булавами (18 століття).Наприкінці 15 століття на межі кордонів Литви, Московії та Криму, у «диких степах» Запорожжя, з'явилося угруповання вояків, що звали себе козаками. З 16 століття їхнім військовим осередком стала Січ[41]. Козаки Війська Запорозького формували окремий суспільний стан, що брав участь у війнах на боці Речі Посполитої: Лівонській війні 1558–1583 років, польсько-московській війні 1605–1618 років, Хотинській війні 1620–1621 років, Смоленській війні 1632–1634 років. Крім цього козаки самовільно ходили з грабіжницькими походами у Молдавію, Московію, Крим, Чорноморське узбережжя Болгарії і Малої Азії, а також активно займалися найманством, особливо під час Тридцятирічної війни 1618–1648 років. Через правовий і соціальний гніт з боку шляхти козаки неодноразово піднімали повстання, найбільшими з яких були повстання Косинського 1591–1593 років, повстання Наливайка 1594–1596 років, повстання Жмайла 1625 року, повстання Федоровича 1630 року, повстання Сулими 1635, повстання Павлюка 1637 року й повстання Острянина 1638 року. Козаки неодноразово відстоювали права українського населення в Речі Посполитій, що зазнавало релігійних та національних утисків[42][43].У 1648–1657 роках козаки під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького підняли велике повстання у Речі Посполитій, результатом якого стало створення в Наддніпрянщині самоврядної української держави — Війська Запорозького або Гетьманщини[42][44]. 1654 року для продовження війни з поляками козацька Україна прийняла протекторат московського царя, а 1656 року, через підписання московитами сепаратного миру, уклала союз із Швецією і Трансільванією[45]. 1657 року, після обрання новим гетьманом Івана Виговського, всередині України спалахнуло антигетьманське повстання, що розвинулося у козацько-московську війну. Незважаючи на перемогу гетьмана під Конотопом в 1659 році, він втратив підтримку козацької старшини через союз із поляками[42]. Стартував період козацьких міжусобиць — руїни, в результаті якої козацька держава розкололася по Дніпру на Лівобережжя, Правобережжя і Запорожжя. Правобережна Україна опинилася під владою Речі Посполитої, а Лівобережжя і Запорожжя — під впливом Московії. 1667 року цей поділ був затверджений Андрусівським миром. Козацькі намагання об'єднати Україну під проводом гетьмана Петра Дорошенка за допомоги Осмаської імперії у 1672–1676 роках закінчилися поразкою і закріпленням попереднього поділу[46]. 1689 року Московія і Річ Посполита остаточно розділили Гетьманщину. Наприкінці 17 століття поляки ліквідували залишки козацького суверенітету на Правобережжі, а московити зберегли його на Лівобережжі. 1709 року, під час Великої північної війни, козаки під проводом з гетьманом Івана Мазепи уклали союз із Швецією, намагаючись визволитися з під московського панування, але зазнали поразки під Полтавою[47]. 1710 року переможені козаки на чолі з гетьманом Пилипом Орликом прийняли у вигнанні першу козацьку Конституцію[47]. Через повстання Мазепи Московська держава, перетворена на Російську імперію, взяла курс на ліквідацію козацької автономії в Україні. 1754 року росіяни ліквідували українсько-російський митний кордон і 1764 року скасували гетьманство, надавши останньому гетьману Кирилу Розумовському титул фельдмаршала. 1775 року було зруйновано Запорозьку Січ, 1781 року ліквідовано козацький устрій в Україні, а 1783 року закріпачено українських вільних селян[42][48].
Герб Війська 
Гетьман Мазепа 
Палац РозумовськогоІмперська добаДокладніше: Український національний рух

Обкладинка «Енеїди». Еней з козаками.Після останнього поділу Речі Посполитої 1795 року українські землі були розчленовані між Австро-Угорщиною і Росією. Перша отримала Галичину, Буковину і Закарпаття, а друга — решту України[49].З кінця 18 століття, під впливом європейського романтизму і націоналізму на українських землях набув розвитку український національний рух. 1798 року Іван Котляревський видав бурлескну поему «Енеїда», головною темою якої було відновлення козацької держави. Цей твір був першим твором української літератури, написаний розмовною українською мовою, й послужив стимулом для відродження українських національних традицій. 1806 року було засновано Харківський університет, що став центром українознавчих студій. 1825 року була написана «Історія русів», що справила виплив на формування української гуманітарної інтелігенції. 1834 року було засновано Київський університет, який так само як і Харківський став одним із українознавчих центрів. У 1840-х роках будителем української національної свідомості став Тарас Шевченко, поезія якого набула популярності серед широких верств українського суспільства — від Волині до Кубані.Українське національне відродження в Росії сприймалося вороже її керівництвом. Російський уряд проводив політику русифікації, спрямовану уніфікацію мовно-національного простору європейської частини імперії. З цією метою російська влада видавала офіційні заборони на використання української мови, а саме Валуєвський циркуляр 1863 року й Емський указ 1873 року[9].Новітній часВизвольні змаганняДокладніше: Українська революція, УНР, Українська Держава та ЗУНР

Плакат УНР: «Чужого не хочу, а свого не віддам!»1917 року лютнева революція в Росії повалила монархію і дала початок республіканському Тимчасовому уряду[50]. Відлунням цих подій стало формування 17 березня у Києві Центральної Ради на чолі з професором Михайлом Грушевським[50]. 20 листопада, після більшовицького перевороту в Росії, Центральна Рада як представницький орган України проголосила створення автономної Української Народної Республіки (УНР)[51], а 22 січня 1918 року, через спалах українсько-більшовицької війни, проголосила її незалежність[52]. За місяць український уряд уклав у Брест-Литовську договір з Німецькою і Австро-Угорськими імперіями, за допомоги яких звільнив Україну від більшовиків. Проте 29 квітня, в результаті державного перевороту, уряд Центральної Ради замінила військова диктатура гетьмана Павла Скоропадського[50][53]. Республіка була перейменована на «Українську Державу»[53]. Режим Скоропадського протримався до листопада, коли його головні союзники німці капітулювали у Першій світовій війні[53]. 14 грудня повстання Директорії на чолі з Симоном Петлюрою повалило гетьманат і відновило Республіку. Однак відступ німців дозволив російським більшовикам поновити воєнні дії. 6 січня 1919 вони створили у Харкові маріонеткову державу — Українську Соціалістичну Радянську Республіку, від імені якої розпочали війну[50]. Протягом 1919 — 1920 років за контроль над Україною боролися українські республіканці, більшовики, російські націоналісти за підтримки Великої Британії, Франції та Польщі, українські анархісти на чолі з Нестором Махно й українські партизани[50]. Боротьба закінчилася перемогою більшовицьких сил і встановленням радянського контролю в Центральній, Східній та Південній Україні[50].Паралельно з цим, у зв'язку з розпадом Австро-Угорщини, 19 жовтня 1918 року українці Галичини, Буковини і Закарпаття проголосили створення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) зі столицею у Львові[50]. Проте 1 листопада того ж року її атакувала Польща, розпочавши українсько-польську війну. Нападника підтримували країни Антанти — Велика Британія, Франція, Румунія й Угорщина, а західні українці перебували в міжнародній ізоляції[50]. У пошуках союзника уряд ЗУНР звернувся по допомогу до УНР і 22 січня 1919 року об'єднався з нею у єдину державу[54]. Проте Директорія була зайнята війною з більшовиками і не могла надіслати військ. В результаті цього, на середину липня 1919 року поляки окупували Галичину, румуни — Буковину, а чехи — Закарпаття[50]. У квітні 1920 року за володіння Західною Україною спалахнула радянсько-польська війна. Вона закінчилася 18 березня 1921 року Ризьким миром, що закріпив за Польщею право на українські Галичину та Волинь[50][55].
Центральна Рада 
Герб Української держави 
Гетьман Скоропадський 
Герб ЗУНРСоціалістична добаУкраїнізація. Голодомор. ІндустріалізаціяДокладніше: УРСР, Голодомор та Карпатська Україна

Пам'ятник жертвам Голодомору в Києві.30 грудня 1922 року Українська Радянська Соціалістична Республіка уклала разом із більшовицькими республіками Росії, Білорусі та Закавказзя договір про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). За цим договором усі національні республіки нового Союзу були рівноправними, проте після прийняття Конституції СРСР 1936 року була обрана централізована система управління, в якій національні держави перетворювалися на автономії у складі Росії.Протягом 1923–1933 років уряд СРСР та комуністична партія проводили в Україні курс українізації, спрямований на укріплення позицій більшовиків. Шляхом розширення сфери застосування української мови в освіті, науці, засобах масової інформації, війську та партії більшовики намагалися знизити ступінь ворожості українців до радянської влади. Проте з 1930 року, за ініціативи голови українських комуністів Лазаря Кагановича, стартувала кампанія гострої критики українізації та її прихильників. В 1933 році більшовики затаврували курс як «націоналістичний перегин», розпочали репресії щодо української інтелігенції та поновили русифікаційний курс.У радянській Україні комуністи проводили колективізацію й індустріалізацію.У 1932–1933 роках, з метою колективізації та придушення українського визвольного руху, центром якого було українське село, радянська влада організувала штучний голод на території УРСР. Від нього також постраждали регіони інших радянських республік, де компактно проживали українці, зокрема Кубань. За різними підрахунками, в результаті Голодомору українське населення втратило від 4 млн[56][57] до 12 млн осіб[58]. Він зруйнував українське село і, як наслідок, традиційну систему цінностей в Наддніпрянщині, Слобожанщині, Запорожжі й Кубані. Голодомор вважається геноцидом й злочином проти людяності.1920-30-ті роки у західноукраїнських землях стали часом становлення антипольського визвольного руху, який пізніше оформився у вигляді ОУН.Друга світова війнаДокладніше: Друга світова війна, Німецько-радянська війна та Втрати України в Другій Світовій війні

Бійці УПА в Суразьких лісах (грудень 1943)[59].24 серпня 1939 року СРСР та Німеччина уклали пакт про ненапад та розподіл сфер впливу у Східній Європі. 1 вересня року німці напали на Польщу з заходу, а 17 вересня Радянський Союз — зі сходу. В результаті цієї операції до УРСР були приєднані Західна Волинь і Галичина, заселені переважно українцями[60]. Після окупації Німеччиною Франції, 28 червня 1940 року СРСР здійснив напад на Румунію. Завдяки цьому до складу УРСР відійшли Північна Буковина і Північна Добруджа, але була відторгнута частина Придністров'я, що стала частиною Молдавської РСР. 14 липня 1940 року радянські війська окупували країни Прибалтики, а 1 червня 1941 року німці захопили Балкани. Німеччина і СРСР отримали спільні кордони, а також привід для наступу на сусіда та «звільнення» завойованих ним територій.18 грудня 1940 року Німеччина затвердила план Барбаросса й 22 червня 1941 року напала на СРСР. Війна між цими державами тривала чотири роки й велася переважно на території України. У конфлікті на боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія. 19 вересня 1941 року нападники захопили Київ і Правобережжя, 24 жовтня — Харків і Лівобережжя, а червні-липні 1942 року — Крим і Кубань. В лютому 1943 року СРСР зміг спинити натиск противника під Сталінградом, а в серпні того ж року перехопив наступальну ініціативу після перемоги на Курській дузі. 6 листопада 1943 року радянські війська захопили Київ, а в квітні-травні 1944 року встановили радянський контроль над Правобережжям і Кримом. Наприкінці серпня 1944 року СРСР зайняв Західну Україну й почав наступ на окуповані Німеччиною країни Центральної Європи. 2 травня радянські війська здобули німецьку столицю Берлін. 8 травня війна скінчилася капітуляцією Німеччини. В результаті перемоги СРСР зросла його роль на міжнародній арені. У країнах Центральної Європи була створена низка прорадянських режимів.Німецько-радянське протистояння супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, знищенням великих груп населення, депортаціями, вивезенням населення. Жертвами цієї війни стало від 8 до 10 млн жителів України[61]. У цій війні українці воювали як на боці СРСР в Червоній армії[62], так і на боці Німеччини в дивізії «Галичина». Частина українців воювала в складі Української повстанчої армії (УПА), що боролася за незалежну від радянського та нацистського панування Україну[63].
Союзники в Бресті 
Бабин Яр 
Битва за Дніпро 
Герб «Галичини»Відлига. Застій. ПеребудоваУ 1945 році Українська РСР стала одним із членів-засновників ООН. Перший комп'ютер радянської МЕСМ був побудований у Київському інституті електротехніки і почав функціонувати в 1950-му.Післявоєнні етнічні чистки відбувалися з новим розширенням Радянського Союзу. Згідно зі статистикою, станом на 1 січня 1953 року, українці були другими у списку серед дорослих «спецпереселенців», що включає 20 % від загальної суми. Крім українців, понад 450 тисяч етнічних німців з України та понад 200 тисяч кримських татар стали жертвами примусової депортації.[64]УРСР була сильно зруйнована під час війни, знищено понад 700 міст та 28 000 сіл, тому відновлення потребувало значних зусиль.[65] Ситуація ускладнювалася післявоєнним голодом 1946–1947 років, який був викликаний посухою і військовими руйнуваннями інфраструктури. Він забрав десятки тисяч життів.[66][67]Після смерті Сталіна в 1953 році Микита Хрущов став першим секретарем ЦК КПРС. Будучи першим секретарем Компартії Української РСР у 1938–1949 роках, Хрущов був глибоко обізнаний з республікою і після приходу до всесоюзної влади, він почав підкреслювати дружбу між українським і російським народами. У 1954 році широко відзначалося 300-річчя Переяславської Ради і, зокрема, Крим був переданий з РРФСР до Української РСР.[68]Вже до 1950 року республіка повністю перевершила довоєнний рівень промисловості й виробництва.[69] У 1946–1950 роках п'ятирічного плану майже 20 % радянського бюджету було вкладено в радянську Україну. У результаті українська робоча сила зросла на 33,2 % з 1940 по 1955 рік, в той час як обсяг промислового виробництва зріс в 2,2 рази за той же період. Радянська Україна незабаром стала європейським лідером в області промислового виробництва, важливим центром радянської військової промисловості та високотехнологічних досліджень. Така важлива роль в результаті була зумовлена і доповнена значним впливом місцевої еліти.Незалежність

Мітинг на площі біля Верховної Ради України. Київ, 24 серпня 1991

Газета «Голос України» № 165 від 27 серпня 1991 року з текстом Постанови та Акту проголошення незалежності України.Докладніше: Проголошення незалежності України 1991 та Хронологія історії України - 5 (з 1990 року)16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет[70], що поклало початок конфронтації між урядами СРСР і УРСР. 19 серпня 1991 року в Москві комуністи-консерватори здійснили невдалу спробу державного перевороту, аби відновити владу партії. Після провалу путчистів, 24 серпня 1991 року, Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України[71]. Цей акт підтримало 90,32 % українців на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Це ознаменувало появу незалежної держави Україна. Того ж дня відбулися перші президентські вибори, на яких переміг голова Верховної Ради України, у 1988–1990 роках — завідувач ідеологічного відділу, секретар ЦК КПУ, Леонід Кравчук. 8 грудня у Біловезькій пущі і 21 грудня в Алма-Аті лідери України, Білорусі та Росії підтвердили розвал СРСР і утворили Співдружність незалежних держав (СНД)[72].Україна спочатку розглядалася як республіка зі сприятливими економічними умовами, тим не менш, країна пережила глибший економічний спад, ніж деякі з інших колишніх радянських республік. Під час рецесії Україна втратила 60 % свого ВВП з 1991 року по 1999 рік[73][74] і постраждала від п'ятизначних темпів інфляції.[75] Невдоволені економічними умовами, а також кількістю злочинів і рівнем корупції, українці протестували і влаштовували страйки.У 1996 році була ухвалена Конституція України, що сприяло стабілізації політичної системи і в той же час зосереджувало більшість владних повноважень в руках тодішнього президента Леоніда Кучми. У вересні того ж року було проведено грошову реформу і введено нову валюту — гривню. Українська економіка стабілізувалася до кінця 1990-х років, а з 2000 року почало відбуватись її зростання, в середньому на 7 % щорічно.

Протестувальники на Майдані Незалежності в перший день Помаранчевої революціїУ 2004 році другий тур президентських виборів відбувся з масовими системними фальсифікаціями[76] на користь провладного кандидата Віктора Януковича. Це призвело до початку всеукраїнської акції протесту, що отримала назву «Помаранчева революція». Верховний суд України скасував рішення ЦВК про перемогу на виборах Віктора Януковича і призначив переголосування, за результатами якого президентом було обрано Віктора Ющенка.Янукович повернувся до влади у 2006 році, коли він став прем'єр-міністром під час «Антикризової коаліції»[77], що призвело до дострокових парламентських виборів у вересні 2007 року[78]. Янукович був обраний президентом в 2010 році[79]. 11 березня було сформовано новий уряд на чолі з Миколою Азаровим. 21 квітня Віктор Янукович підписав угоду із президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим про продовження терміну перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі до 2042 року. 27 квітня цю угоду синхронно ратифікували Верховна Рада України та Державна дума Російської Федерації.
Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його верифіковуваності. Ви можете допомогти покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений. (грудень 2013)

Народне віче на Майдані Незалежності 24 грудня 2013 року11 жовтня 2011 року Печерський суд міста Києва засудив колишнього прем'єр-міністра України і основного суперника Януковича на президентських виборах, Юлію Тимошенко до семи років ув'язнення, заборонив три роки обіймати державні посади, і зобов'язав відшкодувати НАК «Нафтогаз України» збитки на 1,5 мільярди гривень.На 29 листопада 2013 року планувалося підписання угоди про асоціацію України з ЄС під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі, але 21 листопада Кабінет міністрів України заявив, що Україна ще не готова до такої асоціації, що викликало обурення у широких колах суспільства, на Майдан Незалежності у Києві вийшли тисячі маніфестантів з вимогою підписати зазначену угоду. Цей безстроковий протест, що почав проходити по всій Україні та за її межами отримав назву — Євромайдан. Натомість, після повернення президента з безрезультатного для України саміту у Вільнюсі, в ніч на 30 листопада бійці спецпідрозділу міліції «Беркут» жорстко розігнали маніфестантів на Майдані із застосування спецзасобів, зокрема, пластикових кийків. Ця подія викликала обурення у суспільстві, а також за кордоном. 1 грудня на вулиці найбільших міст держави вийшли вже сотні тисяч протестувальників з вимогами відставки уряду Азарова і самого президента. Того ж дня біля Адміністрації Президента на вулиці Банковій відбулися сутички з міліцією. Протестувальники зайняли будівлі Київської міської державної адміністрації і Будинку Федерації профспілок на Хрещатику. У грудні 2013 акція на Майдані стала безперервною, набуваючи найбільшого розмаху по неділях під час проведення «Народних віче» під головуванням лідерів опозиції — Віталія Кличка, Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, а також тисяч громадських, політичних та культурних діячів країни.
Державний устрій


Парламент України — Верховна Рада.Докладніше: Політична система УкраїниУкраїна — унітарна демократична парламентсько-президентська республіка і має багатопартійну політичну систему. В Україні діють такі основні інститути державної влади: Президент, Законодавча, Виконавча та Судова влади. Виконавча влада представлена Кабінетом Міністрів і Президентом. Законодавчий орган — Парламент — називається «Верховна Рада України». Судова влада представлена системою загальних і спеціальних судів різної інстанції.Конституція України

В. Ф. Янукович, президент України з 2010 року.Докладніше: Конституція УкраїниПісля проголошення Україною своєї незалежності 24 серпня 1991 року і прийняття нею своєї Конституції 28 червня 1996-го вона стала президентсько-парламентською республікою. Проте 8 грудня 2004 року, на прохання «політичної сили прем'єр-міністра Януковича» (яка побоювалася приходу Ющенко до влади), депутати ввели радикальні зміни до Конституції: за них проголосували 402 депутати, в тому числі Партія регіонів, Комуністична партія і Соціалістична партія. Україна стала парламентсько-президентською республікою.З 2004 по 2010 рік легітимність Конституції 2004 року мала офіційний дозвіл Конституційного Суду України. Коли Янукович став президентом, він призначив нових суддів Конституційного суду, і 30 вересня 2010 року Конституційний суд прийняв рішення про скасування Конституції 2004 року і повернення до Конституції 1996 року (в результаті чого політична система України обрала більш президентський вигляд).21 лютого 2014 року відновлено дію Конституції 2004 року.Законодавча владаДокладніше: Верховна Рада УкраїниПарламент — Верховна Рада України — згідно зі статею 75 Конституції України є єдиним органом законодавчої влади в Україні[80]. Конституційний склад Верховної Ради України становить 450 народних депутатів, котрі обираються шляхом таємного голосування на 5 років на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Повноваження народних депутатів визначаються Конституцією і Законами України.Виконавча владаДокладніше: Президент України та Кабінет Міністрів УкраїниДокладніше: Перелік центральних органів виконавчої влади УкраїниПрезидент України згідно з статею 102 Конституції України є главою держави, гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. На основі та на виконання Конституції України і законів України Президент видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Віктор Янукович — чинний президент України з 2010 року.[81]Уряд України — Кабінет Міністрів України — згідно зі статею 113 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Правовою базою його діяльності є Конституція, закони України та акти, видані Президентом України. Уряд відповідальний перед Президентом і підконтрольний Верховній Раді Україні. На практиці ця залежність полягає в тому, що Президент призначає за погодженням з Верховною Радою Прем'єр-міністра, припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку. Президент за поданням Прем'єр-міністра призначає членів Кабінету Міністрів та керівників інших центральних органів виконавчої влади. Підконтрольність та підзвітність Уряду Верховній Раді полягає в тому, що парламент затверджує поданий Урядом бюджет, приймає рішення щодо виконання бюджету, затверджує або відхиляє Програму діяльності Уряду, контролює його роботу. До складу Уряду входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, і, на сьогодні, дев'ятнадцять міністерств. Також в систему виконавчої влади входять: 12 державних комітетів, 27 центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, 18 інших центральних органів та установ України.[82]Судова владаДокладніше: Судова влада УкраїниПравосуддя в Україні здійснюється винятково судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Система судів загальної юрисдикції в Україні будується на принципах територіальності і спеціалізації. У судах загальної юрисдикції діють колегії з цивільних і кримінальних справ. Суди загальної юрисдикції складаються з місцевих, апеляційних, вищих спеціалізованих судів та Верховного суду України. Найвищим судовим органом у системі «судів загальної юрисдикції» є Верховний Суд України. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Конституційний Суд України є окремим, незалежним від судів загальної юрисдикції. Він не може бути касаційної, апеляційної чи наглядової інстанцією для судів загальної юрисдикції.Спеціальні суди:Господарські (обласні, Апеляційний, Вищий)Адміністративні (окружні, апеляційні, Вищий)Для української влади всіх рівнів характерний непотизм і корупція, спричинені відсутністю в країні громадянського суспільства і низькою політичною культурою населення.Внутрішня політика УкраїниДокладніше: Внутрішня політика України
Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його верифіковуваності. Ви можете допомогти покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений. (січень 2014)У червні 1991 року Верховна Рада України прийняла концепцію майбутньої Конституції і створила Конституційну комісію. Перший проект був винесений на обговорення в червні 1992 року. Розгляд проекту Основного закону тривав 3 місяці, він пройшов 3 читання. 28 червня 1996 року Верховна Рада прийняла нову Конституцію — цей день є офіційним святом — Днем Конституції України. Конституція складається з преамбули та чотирнадцяти розділів (161 стаття).Ринкові реформи почалися в Україні на початку 1992 року. Українська економіка була тісно пов'язана з російською. Україна в цей період лише пристосовувала її до ринкового господарства сусідніх країн. Для контролю економічних процесів уряд мав мати власну грошову одиницю. У 1992 році Україна вийшла з рублевої зони і ввела купонокарбованці як перехідні розрахункові знаки до введення повноцінної валюти — гривні. Однак, ввести нову грошову одиницю вдалося лише у 1996 року після деякої стабілізації економічної ситуації.У жовтні 1994 року президент держави, Леонід Кучма, запропонував програму економічних перетворень: відпуск цін, обмеження дефіциту бюджету, запровадження вільної внутрішньої та зовнішньої торгівлі, проведення строгої монетарної політики, масова приватизація великих підприємств, проведення земельної реформи. Цю програму схвалила Верховна Рада. Програма була позитивно оцінена на Заході: США і Європейський Союз надали значну фінансову допомогу в її реалізації, прямі іноземні інвестиції зросли з $484 мільйонів у 1994 році до $3122 мільйонів у 1999. За рахунок іноземних кредитів та інвестицій Україні вдалося зупинити спад виробництва, почати його реконструкцію та переоснащення, скоротити безробіття.Держава знизила максимальну ставку податків з фізичних осіб, знизився податок на прибуток і на додану вартість, що призвело до пожвавлення діяльності малого й середнього бізнесу. Прискорилася приватизація. У 2000 році близько 70 % обсягу промислової продукції вироблялося на недержавних підприємствах. Вжиті заходи дали позитивний результат. У 1998 році спад виробництва був припинений і почалося його поступове зростання. У 2003 році він склав 15,8 %. Україна відмовилася від іноземних позик і успішно почала виплачувати зовнішній борг.Політичні партіїДокладніше: Українські політичні партії, Політичні партії України та Верховна Рада України VII скликанняУкраїна має багатопартійну систему, і станом на 1 січня 2013 року в країні зареєстровано 198 політичних партій.[83]. Через високу чисельність політичні партії не часто мають шанс отримати владу поодинці, тому вони часто утворюють блоки. 17 листопада 2011 року український парламент схвалив закон про вибори, що заборонив участь блоків політичних партій на парламентських виборах. Багато партій в Україні мають дуже маленькі членства і невідомі широкому загалу. Довіра українського суспільства до політичних партій, у цілому, дуже низька.[84]Мають фракції в українському парламенті:Партія регіонів (лідер — Олександр Єфремов)Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» (Арсеній Яценюк)Український Демократичний Альянс за Реформи «УДАР» (Віталій Кличко)Всеукраїнське об'єднання «Свобода» (Олег Тягнибок)Комуністична партія України (Петро Симоненко).В Україні політична ідеологія представлена націоналістичною (Конгрес українських націоналістів, ВО «Свобода», Українська Національна Асамблея; Українська Національна Консервативна партія тощо), комуністичною (Комуністична партія України), соціалістичною (Соціалістична партія України, Прогресивна соціалістична партія України), екологічною (Партія Зелених України) та іншими течіями. За структурою програм часто виділяють ліві, праві та центристські партії, які також присутні в Україні.Станом на грудень 2011 року в Україні відсутня політична партія «всеохопного типу».[85][86] Сучасні українські партії не мають виразника всеохопної національної ідеї[84], а цивілізаційні та геостратегічні орієнтації відіграють важливішу роль, ніж економічні і соціально-політичні програми, що зумовило появу партій проросійської та прозахідної (проєвропейської) спрямованості.[87]За ставленням до політичної влади в Україні є керівна партія (Партія Регіонів плюс її союзники) та опозиційні («Батьківщина», «УДАР», «Свобода»).[88]Державні святаДокладніше: Свята в Україні1 січня — Новий рік7 січня — Різдво Христове8 березня — Міжнародний жіночий день1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих9 травня — День Перемоги28 червня — День Конституції України24 серпня — День Незалежності УкраїниЗмінна дата — Пасха (Великдень)Змінна дата — День Святої ТрійціЗовнішня політика
Докладніше: Зовнішня політика України та Кордон України

МЗС України.

Дипломатичні місії УкраїниУ 1918–1922 роках Україна мала дипломатичні відносини з Польщею, Німеччиною, Болгарією, Туреччиною, Ватиканом, Данією, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Персією, Румунією, Литвою, Латвією, Фінляндією, Естонією, Грузією, Австрією та Чехословаччиною.[89] У 1944 році в уряді УРСР з'явився пост міністра закордонних справ, в 1945 році вона стала одним із членів-засновників ООН, а згодом і таких організацій як ЮНЕСКО, Міжнародна організація праці тощо. Місії радянської України при ООН були засновані у Відні, Парижі, Женеві, Нью-Йорку. До 1991 року Польща, НДР, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія, Канада, ФРН, США мали консульства в Києві; Болгарія, Куба, Індія та Єгипет — консульства в Одесі.Після 1991 року Україна встановила дипломатичні відносини з більшістю країн світу. Оскільки Російська Федерація в обмін на борги СРСР забрала собі всі колишні закордонні посольства, Україна залишилася практично без будівель посольств або консульств за кордоном, за винятком посольства в США. Разом з Російською Федерацією і Білоруссю Україна стала засновником Співдружності незалежних держав (СНД). 31 травня 1997 року президенти Російської Федерації та України підписали Договір про дружбу, співпрацю і партнерство, який був ратифікований Верховною Радою і Державною думою. 14-15 травня 1999 року на зустрічі президентів держав Центральної Європи у Львові Кучма заявив, що Україна піде «по європейському шляху» і буде налагоджувати тісні зв'язки з ЄС. Засудивши бомбардування Югославії навесні 1999 року українська дипломатія пропонувала свою посередницьку роль у вирішенні конфлікту на Балканах.У 1999–2001 роках Україна була непостійним членом Ради Безпеки ООН. Україна послідовно підтримує врегулювання різних конфліктів шляхом мирних переговорів. Вона брала участь у чотиристоронніх переговорах щодо конфлікту в Молдові та сприяла мирному врегулюванню конфлікту в пострадянській Грузії. Україна внесла істотний внесок у миротворчих операціях ООН з 1992 року.Україна в даний час розглядає європейську інтеграцію як свою головну мету у зовнішній політиці, але на практиці зберігає баланс своїх відносин між Європейським Союзом, Сполученими Штатами і Росією.Партнерство і співробітництво між Європейським Союзом (УПС) з Україною набуло чинності 1 березня 1998 року. 31 січня 1992 року Україна приєдналася до Наради з безпеки і співробітництва в Європі, 10 березня 1992 року стала членом Ради північноатлантичного співробітництва. Україна має тісні відносини з НАТО,[90] хоча й з обранням Віктора Януковича президентом у 2010 році цей курс зближення з перспективою членства НАТО був зупинений. Україна — найактивніший член Партнерства заради миру (ПЗМ).Україна є членом таких організацій, як: ООН (з 1945), ВООЗ (з 1948), ЮНЕСКО (з 1954), ОБСЄ (з 1992), ОЧЕС (з 1992), Рада Європи (з 1995), ЦЄІ (з 1996), ГУАМ (з 1997), СДВ (з 2005), СОТ (з 2008). Також Україна є фактичним членом СНД (з 1991) і має статус спостерігача в таких організаціях, як: РКБМ (з 1999), ЄврАзЕС (з 2002), Франкофонія (з 2006).У 2012 році Україна очолила Центральноєвропейську ініціативу (ЦЄІ), а у 2013 році очолювала ОБСЄ.[91][92][93]Двосторонні відносини

Харківська угода Януковича — Медведєва.Польща ПольщаУкраїна має дружні стосунки з Польщею. Від 2004 року Польща підтримує євроінтеграційний курс України. Обидві сторони визнають державні кордони, що склалися після Другої світової війни.Росія РосіяПісля здобуття незалежності Україна має напружені відносини з Росією. Україна і Росія були співзасновником СНД, однак між ними виник конфлікт щодо фінансово-майнової спадщини СРСР. 1997 року уряди обох країн підписали двосторонню угоду про «стратегічне партнерство», за якою російський Чорноморський флот отримав базування в Севастополі. 2003 року між Україною і Росією спалахнув прикордонний конфлікт щодо острова Тузла, який остаточно вирішений не був. Після Помаранчевої революції в Україні стосунки між обома країнами погіршилися. Це вилилося в інформаційне протистояння та газові війни 2005–2006 і 2008–2009 років. Україна відмовилася підтримати Росію в російсько-грузинському конфлікті. 2010, після реваншу на президентських виборах в Україні проросійських сил, між урядами України і Росії сталося потепління у відносинах. Була підписана Харківська угода, що подовжила дію угоди 1997 року. Проте наступного 2011 року знову виник газовий конфлікт. Головною проблемою українсько-російських відносин залишається невирішеність делімітації кордонів між обома державами. Стосунки з Росією ускладнюються енергетичною залежністю України і виплатою заборгованості.[94]Румунія РумуніяВід часу незалежності Україна має напружені стосунки з Румунією, яка домагається перегляду кордонів. Проблемними ділянками є Чернівецька область, гирло Дунаю, острів Зміїний. 3 лютого 2009 року, за рішенням міжнародного суду в Гаазі Україна відстояла суверенітет над островом Зміїний, але втратила частину континентального шельфу багатого на нафту і газ, що відійшов Румунії. Після судового процесу Румунія саботує роботу українського каналу «Дунай-Чорне море», що є конкурентом румунських каналів в дельті Дунаю. Всупереч українському законодавству, румунські дипломатичні служби видають румунські паспорти українським громадянам в Чернівецькій області[95].Збройні сили
Докладніше: Збройні сили УкраїниУкраїна має багату військову історію, що налічує понад 1000 років. Княжа дружина, що існувала в часи Київської Русі була однією з найгрізніших армії в тогочасній Європі, що дозволяло київським князям здійснювати неодноразові успішні військові походи у Візантію — одну з наймогутніших світових імперії того часу. Княже військо протистояло орді під час Монгольської навали в 13 столітті, що посприяло зупинці подальшого просування загарбників у Європу. Українське козацтво в 16-18 століттях являло собою потужну військову структуру, за прикладом якої була організована козацька держава Гетьманщина. В 20 столітті під час Визвольної боротьби 1917–1922 років на території України діяло одразу декілька українських збройних формувань та армій: Армія УНР, війська під командуванням гетьмана Скоропадського, Українська повстанська армія Нестора Махна, різноманітні отаманські загони тощо. Також українці приймали участь в боротьбі на боці червоного козацтва, згодом багато українців проходило службу у складі Червоної армії. Під час Другої світової українцями з метою відновлення державності та боротьби за неї було організовано Українську повстанську армію, що вела партизанську боротьбу до кінця 1950-х років. Також значна частина українців воювала на боці СРСР у складі підрозділів Червоної армії. Після війни українці служили в Радянській армії на території колишнього СРСР та за його межами.Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала військовий персонал чисельністю 780 тисяч чоловік на власній території і третій у світі за величиною арсенал ядерної зброї.[96][97] У травні 1992 року Україна підписала договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СНО-1, в якому країни домовилися відмовитися від всієї ядерної зброї для утилізації в Росію, та приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава. Україна ратифікувала цей договір у 1994 році, а до 1996 року стала вільною від ядерної зброї.[96]Україна взяла послідовні кроки в напрямку скорочення звичайних озброєнь. Вона підписала Договір про звичайні збройні сили в Європі про скорочення танків, артилерії та бронетехніки (військовий персонал був скорочений до 300 000).

Українські миротворці в ІракуУкраїна відіграє дедалі більшу роль в миротворчих операціях. Українські війська були розгорнуті в Косово у складі українсько-польського батальйону.[98] Починаючи з 1992 року близько 37 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у міжнародних миротворчих операціях, у тому числі в таких країнах як Східна Славонія, Ангола, Косово, Македонія, Гватемала, Таджикистан, Афганістан, Хорватія, Кувейт, Сьєрра-Леон, Грузія, Ірак, Ліван, Ефіопія тощо.[99]Військові з'єднання інших держав регулярно беруть участь в багатонаціональних військових навчаннях із українськими силами в Україні, в тому числі зі збройними силами США.[100]Після здобуття незалежності Україна оголосила себе нейтральною державою. Країна мала обмежене військове партнерство з Росією, іншими країнами СНД і НАТО з 1994 року. У 2000-х роках уряд починає схилятися до Організації Північноатлантичного договору, а також поглиблювати співпрацю з альянсом, для чого був встановлений між Україною і НАТО План дій, підписаний у 2002 році. Пізніше було вирішено, що на запитання вступу до НАТО повинен дати відповідь всенародний референдум у певний момент у майбутньому.[101]

Український танк Т-64БМ «Булат» під час військового парадуПід час Бухарестського саміту 2008 року НАТО заявило, що Україна стане членом альянсу, коли вона захоче і коли буде відповідати всім критеріям для вступу.[102] 2 квітня 2010 Віктор Янукович своїм рішенням, ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО і ліквідував національний центр з питань євроатлантичної інтеграції.Згідно з рейтингом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Україна займає 12 місце в рейтингу найбільших експортерів зброї. За даними інституту, найбільше зброї вона продає в Азербайджан, Грузію та Китай. Крім цього, Україна є експортером зброї в країни Африки — Південний Судан, Республіку Конго тощо[103]. Керівник Центру аналізу світової торгівлі зброєю (ЦАСТЗ) Ігор Коротченко повідомив, що Україна займає третє місце у світовому рейтингу експортерів бронемашин на період 2007–2014 рр[104].ЗСУ комплектуються за рахунок призову на строкову службу чоловіків 18-25 років. Чисельність на 2012 рік становить 184 000 чоловік.[105] Військове управління Збройними силами здійснює Генеральний штаб.Адміністративний поділ
Докладніше: Адміністративний поділ України

Ексклюзивні економічні зони Чорного моряВ Україні, яка є унітарною державою, існує єдиний вид територіального устрою: адміністративно-територіальний устрій (поділ). Згідно зі ст. 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Сучасна система областей та районів України сформована з 1932 року, коли були утворені перші 7 областей замість наявної до того адміністративної системи з 40 окру?г та 406 районів і 29 938 населених пунктів.Станом на 1 січня 2011 року в Україні були такі адміністративно-територіальні одиниці: 1 автономна республіка — Автономна Республіка Крим, 24 області, 490 районів, 459 міст (з них 180 — міста спеціального статусу, республіканського, обласного значення; 2 міста загальнодержавного значення — Київ, столиця України, та Севастополь), 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 10 278 сільських рад, 28457 сіл.[106]Для порівняння, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32 742 сільських населених пунктів.Адміністративний поділ України ОбластіАдміністративний поділ УкраїниВінницькаВолинськаДніпропетровськаДонецькаЖитомирськаЗакарпатськаЗапорізькаІвано-ФранківськаКиївськаКіровоградськаЛуганськаЛьвівськаМиколаївськаОдеськаПолтавськаРівненськаСумськаТернопільськаХарківськаХерсонськаХмельницькаЧеркаськаЧернівецькаЧернігівськаАвтономія Міста державного значенняАвтономна Республіка Кримм. Київм. СевастопольДемографія
НаселенняДокладніше: Населення України, Національний склад населення України, Історична динаміка населення України та Етно-мовний склад населення України

Природний ріст населення України (з 1950).[107][108][109]   Народжуваність   Смертність   Природний приріст

Етнічні українці (2001)

Українці в національних костюмах.За даними всеукраїнського перепису 2001 року населення України становило близько 48,5 мільйонів осіб. Але з 1993 року спостерігається стійка тенденція скорочення населення за рахунок перевищення смертності над народжуваністю та еміграції, в тому числі трудової.Україна перебуває у демографічній кризі з 1980-х років через високу смертність, особливо чоловіків працездатного віку та сільського населення, й низьку народжуваність. Стрімке скорочення чисельності населення почалося у 1993 році як наслідок економічного колапсу. За 1993–2013 рр. чисельність населення України скоротилася на 6,7 млн осіб. Позитивні тенденції в демографії з'явились у 2002 році, коли почалося повільне зростання народжуваності. В останні роки через демографічну політику держави народжуваність в Україні (11,4 на 1000 населення у 2012 році) перевищила середньоєвропейські показники, але з причини порівняно високої смертності цього недостатньо для стабілізації чисельності населення.За даними держкомстату у 2012 році загальний приріст населення становив ?0,17 % (зокрема природний ?0,31%, міграційний +0,14%), смертність — 14,5 на 1000 населення (14 місце), фертильність — 1,46 дітей на жінку (174 місце)У 2007 році населення України за швидкістю темпів скорочення обіймала 4-ту позицію у світі.[110] За прогнозами ООН, чисельність населення України до 2050 року може скласти 30 мільйонів осіб.[111]. У 2008–2010 роках понад 1,5 мільйона дітей народилися в Україні, порівняно з 1,2 мільйонами в 1999–2001 роках. Дитяча смертність знизилася з 10,4 до 8,9 смертей на 1000 дітей у віці до одного року. Це низькі показники порівняно з іншими націями.[112]За даними перепису 2001 року етнічні українці становлять 77,8 % населення. Етнічними меншинами є росіяни (17,3 %), білоруси (0,6 %), молдавани (0,5 %), кримські татари (0,5 %), болгари (0,4 %), угорці (0,3 %), румуни (0,3 %), поляки (0,3 %), євреї (0,2 %), вірмени (0,2 %), греки (0,2 %) і татари (0,2 %).[113]УрбанізаціяДокладніше: Урбанізаційні процеси в Україні та Міські агломерації УкраїниКількість міського населення, за даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 року становила 32 млн. 574 тис. осіб, або 67,2 %, сільського — 15 млн. 883 тис. осіб, або 32,8 %.[114] Міста з найбільшою кількістю населення (понад 1 000 000): Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса. Понад половини сільського населення мешкає в порівняно великих селах (від 1000 до 5000 мешканців). Найбільш густонаселеними є східні та західні області (Донецька 166 ос./км?, Львівська 116 ос./км?, Чернівецька 112 ос./км?, Дніпропетровська 104 ос./км?) а також Київська обл. разом з Києвом (158 ос./км?). Найнижча густота населення у південних та північних областях: Чернігівській 34 ос./км?, Херсонській 38 ос./км?, Кіровоградській 41 ос./км?, Житомирській 43 ос./км?.Станом на 2001 рік, кількість чоловіків становила 22 млн. 441 тис. осіб, або 46,3 %, жінок — 26 млн. 16 тис. осіб, або 53,7 %. У віковому складі населення частка молодшого за працездатний становить 18,1 %, працездатного 58,0 %, старшого за працездатний 23,9 %.На 1 вересня 2011 року кількість офіційно безробітних в Україні продовжує скорочуватись і становить 432,4 тис. чоловік.[115]Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався такими даними[116]:0 — 9 років — 9,4 %10 — 19 років — 15,2 %20 — 29 років — 14,3 %30 — 39 років — 13,7 %40 — 49 років — 15,1 %50 — 59 років — 10,9 %60 — 69 років — 11,4 %70 — 79 років — 7,8 %старше 80 років — 2,2 %Ґрунтуючись на останніх даних статистичних організацій різних країн Європи експерти Центру економічного аналізу «РІА-аналітика» РІА «Новости» 24 червня 2011 року провели дослідження і підготували рейтинг європейських держав по долі витрат на продукти харчування в структурі споживчих витрат. У рейтингу брали участь усі країни Європи по яких була відповідна інформація за останні роки (переважно 2010 і 2009 року). На останньому місці рейтингу (38 позиція) перебуває Україна, жителі якої витрачають половину своїх споживчих витрат на їжу[117].Найбільші міста України. Кількість мешканців на 2013 рік[118]Klosterkirche St Michael.JPG    Запорожье 003.jpg    20050619 004.jpg    Kherson old 006.jpg    Sobor sv.Sofii zhytomyr 2008.jpg1. Київ 2 846 852 6. Запоріжжя 768 949 11. Луганськ 462 007 16. Херсон 325 310 21. Житомир 270 897 Kharkov Freedom Square.jpgLwow - Opera.jpgЯКХЗ2.JPGPanoramio - V&A Dudush - Сампсоневская церковь.jpgПанорама центральної частини міста Суми.jpg2. Харків 1 451 372 7. Львів 758 043 12. Макіївка 390 553 17. Полтава 296 546 22. Суми 268 764Potemkinovy schody.jpgIngulets River.jpgVinnytsia-savoy-hotel.jpgHoly Trinity Cathedral (Chernigov) 2007.JPGOrthodox Cathedral Khmelnytsky.jpg3. Одеса 1 014 563 8. Кривий Ріг 655 362 13. Вінниця 371 569 18. Чернігів 295 941 23. Хмельницький 265 062Dnipropetrowsk.jpgКафедральный собор Рождества Божьей матери-1.jpgSimferopol vokzal.jpgПам'ятник Тарасові Шевченку в Черкасах ракурс.jpgЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.JPG4. Дніпропетровськ 998 685 9. Миколаїв 495 679 14. Сімферополь 362 498 19. Черкаси 285 420 24. Чернівці 259 419Донецьк.JPGMariupol postcard.jpgБазилика 1935 года 1.jpg5 i-та.jpgПокровский собор.jpg5. Донецьк 966 205 10. Маріуполь 481 926 15. Севастополь 359 980 20. Горлівка 274 504 25. Рівне 249 938МоваДокладніше: Мови в Україні та Українська мова

Українська мова в Україні (2001)Згідно зі ст. 10, р. 1 Конституції України «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».[119] Історично українська мова походить з давньоруської (давньоукраїнської) — розмовної мови Київської Русі.[120] З 15 століття українська мова зазнавала тиску з боку польської (полонізація), а з 18 століття — з боку російської (русифікація).Згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р. українську мову вважають рідною 67,5 % населення України, російську — 29,6 %[121]. При цьому українською мовою спілкуються приблизно 53 % громадян України, російською — 45 %,[122] хоча існують й інші цифри.[123][124][125]Українська мова переважає як мова спілкування в родині на Західній Україні, у Центрі та Північному Сході, російська — в Донбасі, Криму та на Півдні.[126] В Україні, особливо в етнічно змішаних районах (Закарпаття, Донбас, Одеська область, Крим) поширені явища білінгвізму (двомовності) та полілінгвізму (багатомовності). З XIX ст. формується суржик (змішана українсько-російська мова), найпоширеніший на Лівобережжі.РелігіяДокладніше: Релігія в Україні та Хронологія християнства в Україні

Конфесійна приналежність (2006)[127]

Софійський собор (Київ)Україна — світська держава, в якій церква відділена від держави й школи. Конституція Україна гарантує свободу совісті та свободу віросповідання.Панівною релігією в Україні є православ'я, яке в даний час поділено між трьома Церквами: Українська Православна Церква, автономний церковний орган при Патріархові Московському, Українська православна церква — Київський патріархат й Українська автокефальна православна церква.Друге місце за кількістю послідовників має Східна Українська греко-католицька церква, яка на практиці подібна літургійним і духовним традиціям православ'я, але перебуває у спілкуванні зі Святим Престолом Римо-католицької церкви і визнає Папу Римського як главу Церкви.[128]Крім того, є 863 Католицькі громади латинського обряду й 474 представників духовенства, які позиціонують інтереси близько одного мільйона католиків латинського обряду в Україні.[129] Це приблизно 2,19 % населення, яке складається, в основному, з етнічних поляків і угорців, що проживають переважно в західних регіонах країни.Християни-протестанти також утворюють близько 2,19 % населення. Їхня кількість значно зросла з початком української незалежності. Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів є найбільшою групою, що складається з більш ніж 150 тисяч членів і близько 3000 священнослужителів. Другою за величиною є Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської — п'ятдесятників з 110 000 членів, понад 1500 місцевих церков і понад 2000 священнослужителів. Інші групи включають харизматів, кальвіністів, Свідків Єгови, лютеран, методистів і адвентистів сьомого дня. В Україні живе приблизно 500 000 мусульман і близько 250 тисяч з них — кримські татари.[130] Є 487 зареєстровані мусульманські громади, 368 з них — на Кримському півострові. Крім того, близько 50 000 мусульман проживає в м. Києві, в основному, іноземного походження.[131]Економіка
Докладніше: Економіка України та Міжнародні рейтинги України

Національний Банк УкраїниЗа радянських часів економіка Україна була другою за величиною в Радянському Союзі і важливим промисловим та сільськогосподарським компонентом планової економіки країни. З розпадом радянської системи країна перейшла від планової економіки до ринкової. Перехідний процес був важким для більшості населення, а м'яка грошово-кредитна політика початку 1990-х спровокувала зростання інфляції до гіперінфляційного рівня. У 1993 році Україна досягла світового рекорду з інфляції протягом одного календарного року.[132] Ціни стабілізувалися після введення нової валюти, гривні, в 1996 році.Країна повільно рухалась у реалізації структурних реформ. Після здобуття незалежності уряд сформував правову базу для приватизації, тим не менш, широко поширена стійкість до реформ в уряді і від значної частини населення гальмували реформи: велика кількість державних підприємств були звільнені від процесу приватизації.До 1999 року ВВП впав до 40 % від рівня 1991 року,[133], але на початку 2000-х економіка показала сильне зростання — від 5 до 10 % — промислове виробництво зростало більш ніж на 10 % у рік.[134] Україна сильно постраждала від економічної кризи 2008 року і в листопаді МВФ схвалив резервний кредит в $16,5 млрд для країни[135].За даними видання ЦРУ «The World Factbook», станом на 2010 рік рівень ВВП України (за ПКС) займає 38 місце у світі і оцінюється в $305,2 млрд.[136], ВВП (номінал)$136,4 млрд, реальне зростання ВВП 4,2 %, зростання промвиробництва 11,2 %, інфляція за споживчими цінами 9,4 %, ВВП на душу населення (2010) — $6700 — 133 місце у світі[137], рівень безробіття 8,1 %, населення нижче рівня бідності 35 %.Станом на 1 жовтня 2011 року середня зарплата штатних працівників в Україні становила 2737 грн. (При цьому найвищий рівень середньої зарплати в Україні спостерігався в Києві — 4,072 тис. грн., найнижчий — у Тернопільській області — 1,927 тис. грн.)[138].Світовий банк класифікує Україну як державу з середнім рівнем доходів. Значні проблеми включають слаборозвинену інфраструктуру і транспорт, корупцію і бюрократію. У 2007 році український фондовий ринок другий за величиною зростання у світі на 130 %.[139] За даними ЦРУ, в 2006 році ринкова капіталізація українського фондового ринку склала $111,8 млрд.Україна — держава з розвиненою науковою та промисловою базою, член Світової Організації Торгівлі (з 16 травня 2008 р.).У структурі ВВП України 32,3 % займає промисловість, 9,8 % сільське господарство та 57,9 % послуги. Зведений бюджет України у 2010 році склав 49,79 млрд долл. США[140]. У 2009 році вироблено 172,9 млрд. кВт/год електроенергії (21 місце у світі). Українська економіка характеризується високою енергозатратністю, й навіть попри зменшення витрат умовного палива на одиницю ВВП за останні 20 років у понад 3 рази, за цим показником Україна значно поступається розвинутим країнам.За прогнозами голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації на відкритті Першої національної конференції ефективного управління 28 квітня 2011 р. Володимира Семиноженка, до 2020 р. експорт ПЗ з України перевищить експорт металу[141].За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу (ITU), Україна посідає 58 місце у світі за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проте експерти відзначають позитивну динаміку комп'ютеризації: Україна досягне європейського рівня також до 2020 р[142].Протягом першого кварталу 2011 р. обсяг зовнішнього боргу України збільшився на 3,1 млрд доларів (на 2,7 %) і станом на 1 квітня 2011 р. досяг 120,5 млрд доларів (84,1 % від ВВП)[143].Найбільші корпораціїДокладніше: Список 200 найбільших компаній України 2012 рокуСКМ — металургія, вуглевидобування, фінанси, мобільний зв'язокНафтогаз — нафта й газПриват — нафтопереробка, фінанси, металургіяДП Енергоринок — електроенергетикаУкрзалізниця — транспорт, логістикаІСД — металургія, вуглевидобуванняАрселорМіттал Кривий Ріг — металургіяУкрнафта — нафтаДонецьксталь — гірничий секторУкртатнафта — нафтаПервинний секторДокладніше: Сільське господарство УкраїниУкраїна є найбільшим у світі виробником соняшникової олії,[144], великим світовим виробником зерна, цукру, меду, яєць та м'яса птиці і майбутнім глобальним гравцем на м'ясному та молочному ринках.Футурологи вважають, що зміна клімату і структури експорту вплинуть на пріоритети аграріїв: скоротяться посівні площі під озимою пшеницею, збільшаться — під кукурудзою, соєю та люцерною, зростуть посіви гороху, сорго, рапсу, льону олійного та рису. До 2050–2060 рр. Україна може стати найбільшим виробником продуктів харчування у світі, в той час як в АПК працюватимуть лише 10 % населення. На частку експорту сільськогосподарських продуктів припадатиме близько третини всього українського експорту. Розвинена логістика, дешеві корми, інтегровані підприємства з виробництва готової продукції дозволять Україні стати великим гравцем на світовому ринку м'ясних та молочних продуктів. Продукція буде постачатися в понад 100 країн світу. За словами Олексія Симиренка, керівника агропромислового кооперативу «Симиренко», у майбутньому кліматичний фактор буде стимулювати масове впровадження мінімальних обробок ґрунту: повна автоматизація сільгоспвиробництва в майбутньому неминуча.[145]З іншого боку, цифри падіння сільськогосподарського виробництва в Україні в порівнянні з часами СРСР важко оцінити об'єктивно. Різкий спад сільського господарства припав на 1990-ті роки.КосмонавтикаДокладніше: Космонавтика УкраїниЗ моменту здобуття незалежності Україна зберегла своє власне космічне агентство. Україна стала активним учасником наукового дослідження космічного простору та місій дистанційного зондування. З 1991 по 2007 рік Україна запустила шість саморобних супутників, 101 ракету-носій і продовжує проектування космічних апаратів.[146][147]Сьогодні НКАУ координує роботу понад 40 підприємств — «Південмаш», КБ «Південне» ім. М. Янгеля, підприємства «Комунар», «Хартрон», «Укркосмос», «Обрій», «Київський радіозавод», мережа науково-дослідних центрів й інститутів, що зосереджені в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Чернігові і Криму. Для керування супутниками в Україні створений єдиний наземний автоматизований комплекс керування (НАКК), який включає центри керування польотами космічних апаратів, прийому наукової інформації, її опрацювання, контролю навігаційного поля і космічного простору.Основна продукція українських виробників — ракети-носії (від «космічного пікапа» типу «Циклон-3», що бере на борт 600 кг вантажу, до «ваговика» «Зеніт-3SL»), які доставляють супутники на орбіту, використання переустаткованих міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 «Сатана»), устаткування для потреб космосу (наприклад, завдання із розробки й виробництва систем керування космічними апаратами «Компарус» для МКС «Альфа» виконано на сто відсотків, апаратура радіоуправління тепер відмінно діє в службових модулях МКС «Зоря» і «Звезда» безпосередньо на орбіті).Перспективи української аерокосмонавтики: підраховано, що один вкладений долар у цю галузь у підсумку дає десять. Щорічно НКАУ укладає до 400 контрактів, заробляючи близько $700 млн, а Україна займає четверте-п'яте місце з надання пускових послуг — на українських ракетних носіях космічні апарати доставляються на орбіту, що приносить у бюджет відчутні кошти. Наприклад, доставка на орбіту за допомогою європейської ракети-носія Ariane коштує близько $100 млн. Україна також виготовляє стикувальні вузли для всіх космічних кораблів, які прилітають на Міжнародну космічну станцію. Участь України в міжнародних космічних проектах: проекти «Дніпро», «Морський старт», «Наземний старт», «Циклон-4», «Antares», «Вега» тощо.ЕнергетикаДокладніше: Енергетика УкраїниУкраїна є одним з найбільших європейських споживачів енергоресурсів: вона споживає майже вдвічі енергії більше на одиницю ВВП, ніж Німеччина, велика частка енергоресурсів в Україні — від ядерної енергетики, а отримує країна переважну частину свого ядерного палива з Росії. Нафта і газ також імпортуються з колишнього Радянського Союзу. Україна в значній мірі залежить від своєї ядерної енергетики. Найбільша АЕС в Європі, Запорізька, побудована в Україні.

Рівненська атомна станціяУ 2006 році уряд вирішив про плани побудувати 11 нових реакторів до 2030 року, по суті, майже вдвічі збільшити поточну ядерно-енергетичну потужність. Енергетичний сектор України є дванадцятим за величиною у світі за встановленою потужністю у 54 гігават (ГВт). Відновлювальні джерела енергії, як і раніше, грають дуже скромну роль в електричній потужності. У 2007 році 47,4 % потужності прийшло з вугілля та газу (близько 20 % газу), 47,5 % — від ядерної енергетики (92,5 млрд кВт-год) та 5 % у порівнянні — з ГЕС.У даний час країна має чотири активні атомні електростанції, розташованих в м. Кузнецовськ, Енергодар, Южноукраїнськ і Нетішин. На додаток до цих активних, п'ята частина комплексу реактора була запланована у Криму, але будівництво зупинили на невизначений термін у результаті Чорнобильської катастрофи.Три нові реактори були побудовані з 1991 року в незалежній Україні (з першим в 1995 році), в той час як інші шістнадцять були успадковані від Радянського Союзу.Відповідно до думки виконавчого віце-президента Sharp Energy Solution Europe Петера Тіле під час круглого столу в Києві, «масове впровадження фотогальваніки в Україні дозволить зменшити залежність від таких конвенціональних джерел енергії, як газ і вугілля, а так само зменшити споживання ядерної енергії»[148]. А «ринок сонячної енергетики України скоро почне свій стрімкий розвиток і вже через 3-5 років буде не меншим, ніж у деяких країнах Західної Європи»[149].На прес-конференції в УНІАН експерт з енергетичних питань, голова Української асоціації виробників альтернативного твердого палива, Іван Надєїн, заявив: «Україна має найбільший потенціал з розвитку власних поновлюваних ресурсів енергії. На сьогодні він становить близько 80 млн тонн умовного палива … Це один з найбільших потенціалів в Європі». За його прогнозами, потенціал біоенергетики, який є сьогодні в України, зможе скоротити споживання газу на 15 %. У такому випадку близько 2 млрд грн. додатково надійдуть в економіку.За оцінками експертів, Україна має великий вітропотенціал (за оптимістичним прогнозом — до 1 млрд кВт). Комплексна програма розвитку вітроенергетики України передбачає потужність вітроелектростанцій (ВЕС) — 16 млн кВт, зокрема, в західному регіоні — 3 млн кВт. Сьогодні потужність ВЕС в Україні становить менше, ніж 50 МВт, тимчасом як загальна потужність усіх електростанцій — 54 млн кВт — у тисячу разів більша.ТуризмДокладніше: Туризм в УкраїніЗа даними рейтингу Всесвітньої туристської організації Україна займає восьме місце в Європі за кількістю туристів.[150]

Ластівчине гніздо. У Криму діє безліч морських курортів та історичних місць

Плавучий фонтан Roshen, що збудований в руслі річки Південний Буг поблизу острова Кемпа став одним з символів міста Вінниця та вже занесений до туристичних путівників по УкраїніУкраїна є країною, що стоїть на перехресті між центральною та східною Європи, між північчю і півднем. Вона межує з Росією і лежить недалеко від Туреччини. Гірські хребти Карпат підходять для катання на лижах, походів, риболовлі та полювання. Берегова лінія Чорного моря є популярним місцем для відпочинку влітку. Україна має власні виноградники, які виробляють природні вина, руїни древніх замків, історичні парки, православні та католицькі церкви, кілька мечетей і синагог. Київ, столиця країни, має багато унікальних структур таких як Софійський собор і широкі бульвари. Є й інші міста, добре відомі туристам — порт-місто Одеса і старе місто Львів на заході.Крим, маленький «материк» власної розробки, є популярним місцем відпочинку для туристів, для купання і сонячних ванн на березі Чорного моря з його теплим кліматом, скелястими горами, плато і стародавніми руїнами. Міста там включають: Севастополь і Ялта — місця мирної конференції наприкінці Другої світової війни. Відвідувачі можуть також брати круїзні тури на кораблі по Дніпру від Києва до узбережжя Чорного моря. Українська кухня має давню історію і пропонує широкий вибір оригінальних страв.Сім чудес України є її історико-культурними пам'ятками, які були обрані широкою громадськістю за допомогою інтернет-голосування.Транспорт

Транспорт у КиєвіДокладніше у статті Транспорт в УкраїніПереважна частина українських доріг не оновлювалася з радянських часів, і в даний час є застарілою. Український уряд зобов'язався побудувати близько 4 500 км автомобільних доріг в 2012 році.[151] В цілому, протяжність українських доріг становить близько 164 732 км. Мережа основних маршрутів поширена по всій країні і з'єднує всі великі міста України, а також надає транскордонні маршрути з сусідніми країнами.Залізничний транспорт в Україні відіграє роль підключення всіх великих містах, портових споруд і промислових центрів із сусідніми країнами. Велика концентрація залізниць на Донбасі. Хоча обсяг вантажів, перевезених залізницею, скоротився на 7,4 % в 1995 р. у порівнянні з 1994 р., Україна, як і раніше, залишається однією із найвищих країн за обсягом пасажиропотоку у світі на залізничному транспорті.[152] Загальна протяжність залізничних шляхів в Україні становить понад 22 473 км, з яких 9250 км — електрифіковані. В даний час держава володіє монополією на надання пасажирського залізничного транспорту, і всі поїзди, крім тих, що співпрацюють з іншими іноземними компаніями на міжнародних маршрутах, перебувають у віданні компанії «Укрзалізниця».

«Боїнг 767» компанії «Аеросвіт». Київ, аеропорт «Бориспіль»Авіаційний сектор в Україні розвивається дуже швидко, чому сприяє недавно встановлений безвізовий режим для громадян низки країн. Крім того, футбольний турнір Євро-2012 спонукало уряд вкладати величезні гроші у транспортну інфраструктуру, зокрема, в аеропорти.[153] В даний час існують три основні нові аеропортні термінали аеропорту на стадії будівництва в Донецьку, Львові та Києві, новий аеропорт вже відкрився в Харкові, у Києві розпочав роботу Термінал F Міжнародного аеропорту Бориспіль[154] — перший з двох нових міжнародних терміналів. Україна має ряд авіакомпаній, найбільшими з яких є «Аеросвіт» і «Міжнародні Авіалінії України»Морський транспорт, в основному, річковий, надає пасажирські послуги на Дніпрі, Дунаї, Прип'яті та їх притоках. У більшості великих міст є річкові порти, усі зручності для посадки і висадки пасажирів, навантаження і розвантаження вантажів і сировини. Міжнародні морські подорожі здійснюється головним чином через порт Одеси, звідки пороми регулярно плавають до Стамбула, Варну і Хайфи.Частка сектору транспорту та зв'язку у валовому внутрішньому продукті України (за даними Держкомстату) станом на 2009 становила 11,3 %. Чисельність працівників галузі становить майже 7 % від загальної чисельності зайнятого населення.

Українська залізницяУкраїна володіє розвиненою інфраструктурою залізничного та водного транспорту. Вигідне географічне положення України обумовлює проходження міжнародних транспортних коридорів.Значний транзитний потенціал України дає змогу розвивати експорт послуг, який у 2009 році сягнув 9,5 млрд дол. США, у тому числі транспортних — 6,3 млрд дол. США. У загальній структурі експорту послуг транспортні послуги становлять 66 %, у структурі імпорту — 19 %, завдяки чому транспорт України демонструє стійке позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами.У 2009 році транспортна система забезпечила перевезення 1,5 млрд тонн вантажів і 7,3 млрд. пасажирів. Внаслідок світової фінансової кризи та скорочення попиту на основні експортні товари у 2009 році відбулося падіння обсягів вантажних перевезень на 17,6 % порівняно з 2008 роком, пасажирських перевезень — на 12,7 %.Рівень життя населенняНа кінець 2011 року 1,3 млн українців отримували зарплату, яка нижче мінімальної, заробітна плата ще 700 тис. працюючих коливалася в межах мінімальної — про це заявив директор Департаменту надходжень доходів Пенсійного фонду України.[155] Загалом, українці витрачають на їжу та одяг майже 80 % своїх зарплат, і лише десяту частину доходів можуть заощадити на майбутнє — Державний комітет статистики України.[156] Прожитковий мінімум для працездатних осіб (що дорівнює мінімальній зарплаті) становив 1073 грн. з 1 січня 2012 року, 1094 — з 1 квітня і 1134 грн. — з 1 грудня. Експерти зазначають, що фактичний прожитковий мінімум на 2012 рік є значно меншим за прожитковий мінімум 2011 року.[157]Освіта
Докладніше у статті Освіта в Україні

Київський національний університет імені Тараса Шевченка- один із найвідоміших і найважливіших університетів УкраїниЗгідно з українською конституцією доступ до безкоштовної освіти надається всім громадянам. Повна загальна середня освіта є обов'язковою у державних школах, які складають переважну більшість. Безкоштовна вища освіта в державних і комунальних навчальних закладах здійснюється на конкурсній основі. Існує також невелика кількість акредитованих недержавних середніх та вищих навчальних закладів.Через акцент Радянського Союзу на загальному доступі освіти для всіх громадян, який триває і сьогодні, рівень грамотності становить приблизно 99,4 %. З 2005 року одинадцятирічна шкільна програма була замінена на дванадцятирічну: початкова освіта триває чотири роки (починаючи з шести років), середня освіта — п'ять років, щоб завершити; повна базова — ще три роки. Потім майбутні студенти проходять державні випробування. Ці тести в подальшому використовуються для прийому до університетів. Улітку 2010 року Міністерство освіти спонтанно скасувало перехід на 12-річну систему середньої освіти, чим, на думку прогресивних фахівців та молоді, опосередковано гальмують поступ держави.[Джерело?]Українська система вищої освіти включає в себе вищі навчальні заклади. Організація вищої освіти в Україні будується за світовою структурою високорозвинених країн за визначенням ЮНЕСКО та ООН.Наука
Докладніше у статті Наука в УкраїніЗгідно з результатами ЮНЕСКО, станом на 2010 р., на мільйон жителів в Україні припадає 1001–2000 осіб наукових співробітників, що є досить високим показником.[158] За останні 10 років харківські фізики першими у світі сфотографували атом, дніпропетровський «Південмаш» побудував триступеневу ракету-носій «Зеніт», київські лікарі створили унікальні препарати, які сповільнюють розвиток ниркових хвороб, в Інституті надтвердих матеріалів НАН України в 2000 році створили новий матеріал, за твердістю наступного за алмазом, — карбонітрід бору. За прогнозами голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації на відкритті Першої національної конференції ефективного управління 28 квітня 2011 р. Володимира Семиноженка, до 2020 р. експорт ПЗ з України перевищить експорт металу.[141]За даними ЮНЕСКО в Україні на науку щороку виділяється 0,5-1 % ВВП. При цьому, середньосвітовий показник становить — 1,7 %, а в Ізраїлі на дослідження виділяється 4,8 % ВВП. Серед причин, що гальмують науковий розвиток України, часто називаються: нереалізація великого потенціалу, низький рівень фінансування наукової галузі, неідеальність законодавства про захист інтелектуальної власності тощо.[159][160][161]Охорона здоров'я
Докладніше у статті Охорона здоров'я в УкраїніЗагальні видатки на охорону здоров'я у структурі ВВП України сягнули 6,5 % (3,5 % — за рахунок держбюджету, решта — з місцевих бюджетів.)Система охорони здоров'я в Україні субсидується державою і є вільно доступною для всіх українських громадян і зареєстрованих жителів. Тим не менш, лікування в державних установах не є обов'язковим, тому приватні медичні комплекси існують по всій країні.Україна в даний час стикається з низкою проблем, головна з яких демографічна криза через високу смертність і низьку народжуваністьЗасоби масової інформації


Головний офіс інформаційної агенції УНІАН.Характерною рисою українських засобів масової інформації є двомовність. Продукція випускається як українською, так російською мовами. Проте багато популярних видань продають лише російськомовні матеріали. Крім цього, через слабкий розвиток ринку реклами, більшість українських медіакомпаній залежні від підтримки спонсорів. За даними організації «Репортери без кордонів» на 2010 рік в Україні спостерігається «часте порушення свободи преси» від часу приходу до президентства Віктора Януковича, а також загроза медійному плюралізму через конфлікти інтересів спонсорів та журналістів[162][163].Левову частку українського медіаринку займає телебачення. Ним користується найбільше громадян України. Телевізійні підприємства поділяються на національні, приватні та змішані. До першої категорії належить Національна телекомпанія України, до другої — СТБ, Новий канал, ICTV, 5 канал, а до третьої — Інтер ТБ та 1+1. Останні дві компанії мають найбільшу аудиторію[162].Сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України[164]. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.Ринок телекомунікацій в Україні в 2009 зріс на 0,5 % до $6 млрд або біля 6 % від ВВП. 87,1 % в структурі доходів телекому становив мобільний і фіксований зв'язок[165].Популярними друкованими виданням в Україні є загальнонаціональні газети «Факти і комєнтаріі», «Сільські вісті», «Вечірні вісті», «Сєгодня», «День», «Україна молода», «Дзеркало тижня», «Голос України»[162].Найбільшими підприємствами радіомовлення є Національна радіокомпанія України, «Русскоє радіо», «Європа плюс», «Хіт FM», «Нашє радіо»[162]. На ринку новин в Україні працюють державне інформаційне агентство Укрінформ, громадське інформаційне агентство УНІАН та філія російського Інтерфаксу — Інтерфакс-Україна[162].Станом на кінець 2011 року в Україні було зареєстровано близько 17 млн користувачів інтернетом, що становить 37 % населення держави (дані Інтернет асоціації України ІнАУ). За цим показником українці становили 3,2 % від числа усіх європейських користувачів інтернетом й посідали 9 місце в Європі[166]. В Україні інтернет переважно використовують як альтернативне телебаченню і пресі джерело новин[162]. Популярними сайтами є сторінка інформаційної агенції УНІАН[162]. Україна входить у першу десятку (на кінець вересня 2011 року) у світі з найбільшою швидкістю інтернету та посідає восьме місце з показниками 1190 кБайт/с (9,52 Мбіт/с).[167][168]Культура
Докладніше: Українська культура, Український Світ, Музеї України та Український націоналізм

Колекція традиційних писанок із Волині

Михайлівський Золотоверхий монастир.Відомий дослідник української культури І. Огієнко зазначав, що українській культурі з самого початку були властиві відвертість світу, відсутність ксенофобії (боязні чужого) і гуманізм. «Споріднена праця» (за Сковородою) і самопізнання, свобода, заради якої не шкода розлучитися з благополуччям, обмеження життєвих потреб, надання переваги духовному над матеріальним — ось ті шляхи і рецепти щастя, яких дотримувались і які пропагували провідні українські мислителі.Ключовим історичним етапом розвитку культури стало прийняття християнства у X столітті. У подальшому становленні національної культури виключну роль відіграла народна культура, тоді як роль еліт була значно меншою. Це пояснюється складним історичним шляхом України, відсутності національної державності протягом тривалого часу. Зокрема в XVI ст., коли феодально-боярська знать сприйняла католицтво і польську культуру, і до кінця XVIII ст., коли верхівку козацької старшини було зрусифіковано, українське суспільство розвивалося без повноцінної національної еліти.Витоки української культури лежать у стародавніх народних традиціях та звичаях, які формувалися протягом століть переважно в сільському середовищі. Внаслідок індустріалізації XIX — XX століть, зміни образу життя, значна частина населення України виявилась відірвана від свого «коріння» і традиційної культури.Як і українська культура, українське мистецтво бере свої витоки з мистецтва Русі, а протягом історії розвивалося у руслі як європейських так і, пізніше, російських тенденцій. Розвиток сучасного мистецтва пов'язаний із функціонуванням ряду держаних установ, концертних організацій, творчих спілок та навчальних закладів, що перебувають у веденні Міністерства культури і туризму України.Художня літератураДокладніше: Українська літератураПерші літературні пам'ятники на території України сходять доби Київської Русі і написані були старослов'янською мовою, що була єдиною офіційною на Русі. Зокрема одними з перших вважаються літопис «Повість минулих літ» та героїчну повість «Слово о полку Ігоревім».Перші книги, написані давньоукраїнською мовою, датуються XVI століттям. Так у XVI ст. був написаний «Лексись с толкованісмь словенскихъ словъ просто», в якій дається тлумачення слів давньоукраїнською мовою. Видатною пам'яткою староукраїнської мови є «Пересопницьке євангеліє», написане в 1556–1561 pp. Протягом XV–XVIII ст. створюється література латинською мовою.Переломним періодом стало видання поеми Івана Котляревського «Енеїда», написаної живою українською мовою. Звідси починається розвиток сучасної української мови, що згодом розвивалася завдяки таким митцям слова як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та інші. Проте значним гальмом розвитку української літератури стає російська влада, зокрема Валуєвський циркуляр 1863 року забороняв видавати книги українською мовою[169].Тарас Шевченко(1814–1861) Іван Франко(1856–1916) Леся Українка(1871–1913) Іван Котляревський(1769–1838) Степан Руданський(1834–1873)Taras Shevchenko selfportrait oil 1840-2.jpg IvanFranko1886.jpg Lesya Ukrayinka 1887.jpg Іван Котляревський.jpg StepRudanskij.jpgТрагічною була і доля багатьох українських літераторів XX століття, зокрема до масових репресивних заходи радянська влада вдавалася у 1930-х роках (Микола Куліш, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, Григорій Косинка, Микола Зеров та ін.)[170] та 1970-х роках (Василь Стус)[171]. Разом з тим ряд українських поетів знайшли своє покликання в соцреалістичному напрямку (П. Тичина, М. Рильський).У сучасній Україні поети і письменники об'єднані у Спілці письменників України. Серед письменників нової генерації — Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Олександр Ірванець, Юрій Іздрик, Оксана Забужко, Ігор Павлюк та інші.АрхітектураДокладніше: Архітектура УкраїниМова сучасної архітектури стає глобальнішою, плюралістичною за творчим спрямуванням, але водночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки прогресивних напрямів, принципів та прийомів вирішення форми та змісту в архітектурі. У творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. У нових будовах стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових — легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали (готель «Хрещатик», арх. Л. Філенко; діловий комплекс «Зовнішекспосервіс», архітектор О. Донець та ін.; банк «Україна», архітектор С. Бабушкін та ін.; офісний центр «Київ-Донбас», архітектор В. Жежерін та ін.; готельно-офісний центр «Східний горизонт», арх. О. Комаровський, комплекс «Ексімбанк», архітектор І. Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві також стала знаковою подією, бо утвердила для архітектурно-художні символами нового іміджу суверенної України.З кінця 1980-х років відновилось будівництво релігійних споруд. Нові православні церкви та собори будують переважно у візантійському стилі, рідко у класичному, готичному або псевдоруському стилях. Унікальним є будівництво у стилі українського бароко (собор Архієпископа Харківського Олександра, збудований у 2004 р.).

Львівський театр опери і балету. Архітектура Західної України зазнала сильний європейський вплив через тривалу історію у складі Австро-Угорщини та Польщі.Завдання сучасної української архітектури — різноманітність у проявах сучасної естетики, пошук авторської архітектурної своєрідності та врахування існуючого історико-культурного середовища[Джерело?].Образотворче мистецтво

Богоматір Оранта (мозаїчний образ з собору Київської Софії)Докладніше: Українське образотворче мистецтвоРозвиток образотворчого мистецтва в Україні веде відлік із прадавніх часів. Знахідки археологів, зокрема, періоду трипільської та скіфської культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів предків сучасних українців. Повніше дійшли до нас зразки мистецтва Русі, що було пов'язано з християнською церквою. Провідні жанри образотворчого мистецтва Руської держави — мозаїка, фреска, іконопис і книжкова мініатюра. Іконопис залишався провідним жанром живопису до XVII–XVIII століття, провідні мистецькі школи працювали при Києво-Печерській лаврі, з XVII століття також при Києво-Могилянській академії. Поряд із канонічним та академічним малярством ще з княжих часів в Україні розвивається унікальний жанр «народної картини». Образи «Козака Мамая» та «Козака з бандурою» стали знаковими для українського мистецтва.З XVIII столітті в Україні починають розвиватися і світські жанри, зокрема портретний, а пізніше і пейзажний, живопис розвивається у руслі класицизму. Мистецьким центром у цей час стає Петербурзька академія мистецтв, де отримали освіту й вихідці з України — Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський. У середині XIX століття на зміну класицизму у живописі приходить реалізм. Серед вихідців з України цього періоду — Іван Сошенко, Дмитро Безперчий, Олександр Литовченко, Микола Ярошенко, Ілля Рєпін, Мурашко Олександр Олександрович, Архип Куїнджі. Більшість з них отримали освіту в Петербурзькій академія мистецтв і продовжували працювати вже в Росії. Надбанням українського образотворчого мистецтва цього періоду є і роботи Тарас Шевченка.Початок XX століття позначився великою кількістю різноманітних художніх течій, зокрема примітивізмом (Ганна Собачко-Шостак), імпресіонізмом (Микола Бурачек) та футуризму (Василь Єрмилов), супрематизму (Казимір Малевич), символізму (Ю. Михайлів), модернізму (Ф. Кричевського) й авангарду (О. Богомазов, М. Бойчук, Олександр Архипенко), проте продовжували розвиток і традиції реалізму (К. Костанді). У галузі станкової графіки працювали М. Жук, І. Падалка, перші українські радянські книги та журнали оформив Г. Нарбут.З початком 1930-х років радянське мистецтво розвивається у руслі соцреалізму, що був проголошений єдиним дозволеним художнім методом. З гаслом про те, що мистецтво повинне бути зрозумілим «широким масам», на творчий експеримент, пошук нових форм була фактично накладена заборона. Серед художників радянської доби — О. Шовкуненко, Т. Яблонська, М. Дерегус, В. Касіян.У 60-і — 70-ті: роки мистецтво України починає розгалужуватись на офіційне мистецтво й андеґраунд, вільний від партійної заангажованості. Проявились такі імена:Борис Плаксій, Алла Горська,Панас Заливаха, Віктор Зарецький, Віктор Задорожний, Яков Петрович Калашник, Лев Іванович Вітковський, Василь Непийпиво, Микола Стороженко, Віра Кулеба, Тетяна Голембієвська, Феодосій Гуменюк, Віктор Загубибатько, Бородай Олександр Андрійович, Ігор Янович,Володимир Бовкун, та ін .Чимало визнаних художників не виставляли ті твори, які не пропускала цензура(Іван Марчук, Валерій Ламах,Федір Тетянич). Деякі не могли виставляти свої твори, перебуваючі вандеґраунді: Микола Трегуб, Вудон Баклицький. Згодом усі твори стали відомими. Новий етап художньої творчості в Києві розпочинається із виходом на поверхню андеґраунду. У 1987&nbsp. Спілка художників улаштувала виставку молодих, зокрема це абстракціоністи Т. Сільваші, А. Криволап, Олександр Дубовик. У 90-і гучно пролунали імена нової хвілі:Савадов Арсен,Тістол Олег, Голосій Олег, Гнилицький Олександр, Юрій Соломко та інші. На початку 2000, після Помаранчевої революції, створилася група нової генерації — Р. Е. П.

Козак Мамай з бандурою — символ співучої душі українського народуМузикаДокладніше: Українська музикаНадбанням української культури є як народне так і професійне музичне мистецтво. Народна українська музика багатоманітна за жанрами і включає календарно- та родинно-обрядові пісні, пісні кріпацького і солдатського побуту, історичні пісні, виконувані під акомпанемент кобзи або бандури, а також потужний пласт інструментальної музики, що включає як ансамблеве музикування («троїсті музики») і використовує різноманітні духові (сопілка), струнні (скрипка) та ударні (бубен) інструменти, так і вівчарські награвання (особливо самобутні інструменти Заходу України — дримба, трембіта).У сучасності народна музика зберігає первісні умови свого побутування лише в західних регіонах, проте народні пісні стали надбанням професійних та аматорських колективів по всій Україні і звучать в автентичному вигляді (ансамблі «Древо», «Володар», «Божичі», «Буття»), у вигляді обробок (Народний хор ім. Верьовки, Капела бандуристів ім. Майбороди), входять до академічної (Є. Станкович) та різних напрямків популярної музики (ВВ, Океан Ельзи, Тартак, Руслана).Становлення професійного музичного мистецтва пов'язано насамперед із християнізацією на Русі, яке привнесло культуру церковного співу. Починаючи з XII століття в православних церквах поширювався одноголосний знаменний спів, а в XVII столітті на його зміну приходить багатоголосний партесний спів, яскраво представлений у творчості Миколи Дилецького. У XVIII столітті новий етап розвитку музичного мистецтва пов'язаний із засвоєнням традицій європейських музичних шкіл (Дмитро Бортнянський, М. Березовський та А. Ведель). Основоположною для становлення національної композиторської школи вважається багатогранна композиторська і організаторська діяльність М. Лисенка.Сучасна музична культура України представлена як академічною музикою так і розважальною. В Україні діє 5 консерваторій (музичних академій), 6 оперних театрів, 5 будинків огранної та камерної музики, філармонії в усіх обласних центрах тощо. Регулярно проходять фестивалі популярної («Червона рута», «Таврійські ігри»), рокової («Рок-екзистенція», «Тарас Бульба») джазової (Jazz Bez, Jazz Koktebel), етнічної («Країна мрій») та академічної музики («КиївМузикФест», «2Д2Н», «Контрасти»).ТеатрДокладніше: Український театрУкраїнське тетральне мистецтво бере свій початок з давніх часів. В епоху Русі відомі театральні вистави скоморохів, про елементи театру були в церковних обрядах свідчать фрески Софійського собору. Перші зразки драми виголошували прилюдно учні київських Братської (Києво-Могилянська Академія) та Лаврської шкіл (XVI–XVII ст.). перший стаціонарний театр в Україні був відкритий у 1795 році у Львові у колишньому костелі єзуїтів.Становлення класичної української драматургії припадає на початок XIX століття і пов'язане з іменами І. Котляревського та Г. Квітки-Основ'яненка. У цей час відкриваються стаціонарні театри в Києві (1806), Одесі (1809), Полтаві (1810) та інших містах. У другій половині XIX століття значний внесок у розвиток театру зробили М. Старицький, М. Кропивницький та Іван Карпенко-Карий.Новий період в історії національного театру розпочався в 1918 р., коли в Києві утворилися Державний драматичний театр і « Молодий театр» (з 1922 р. — модерний український театр «Березіль») Леся Курбаса та Гната Юри. Проте із початком доби соцреалізму новаторські пошуки українських митців було придушено, а ряд діячів (в тому числі Л. Курбаса) страчено.Сьогодні в Україні працюють театри в усіх обласних центрах України, проводяться фестивалі театрального мистецтва «Київ травневий» у Києві, «Золотий Лев» у Львові, «Тернопільські театральні вечори. Дебют» у Тернополі, «Херсонеські ігри» у Севастополі, «Мельпомена Таврії» у Херсоні, «Різдвяна містерія» в Луцьку, «Інтерлялька» в Ужгороді. Серед провідних режисерів — Р. Віктюк, А. Жолдак, акторів — А. Хостікоєв, Н. Сумська.КінематографДокладніше: Український кінематограф

Олександр Довженко — український кінорежисерПерший фільм знятий на території України «Приїзд царя Ніколая II в Київ» початок XX ст[Джерело?]. Найстаріші діючі кінотеатри, що збереглися — Боммер (Харків, 1909), Екран (Київ, 1911). На території України за радянських часів існувало 3 великі кіностудії: ім. Довженка (1927), Одеська (1919), Ялтинська (1917), Київнаукфільм, Укртелефільм.Під час німецької окупації 1941–1943 кіностудії були перевезені в Узбекистан та Казахстан. В Узбекистані був знятий фільм «Райдуга» (1943) з Наталією Ужвій в головній ролі. Цей фільм отримав особливу відзнаку американської кіноакадемії. Свого часу індустрія кінофільмів України випустила ряд шедеврів на кшталт «Арсенал», «Україна в огні», «Земля», «В бій ідуть одні старики», «Ати бати йшли солдати», «Вавилон XX», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною ознакою». У різний час на кіностудіях України працювали такі майстри як Леонід Биков, Іван Миколайчук, Сергій Параджанов, Леонід Осика, Михайло Іллєнко. На сьогодні найпродуктивнішою є приватна кіностудія Film.UA[Джерело?].У 2005 році стрічка «Подорожні» молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм. Після 2004 знято декілька фільмів про Помаранчеву революцію. Її добу було висвітлено у декількох кінострічках, зокрема: «Помаранчеве небо» (2006, режисер Олександр Кірієнко), «Прорвемось!» (2006, режисер Іван Кравчишин), «Оранжлав» (2006, Алан Бадоєв). Фільм «Оранжлав» отримав приз за ліпшу режисуру на XV Міжнародному фестівалі «Кіношок» в Анапі (Росія). У 2006 році відбулася також прем'єра першого українського трилеру «Штольня» (продюсер та оператор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук). У 2008 році вийшов фільм «Ілюзія страху», українського кінорежисера Олександра Кірієнка. Фільм знятий за мотивами одноіменного твору Олександра Турчинова. Був висунутий від України на нагородження кінопремію «Оскар». Серед фільмів з найбільшими бюджетами можна відзначити Сафо ($6 млн), Молитва за гетьмана Мазепу ($2,8 млн), Двоє і війна ($2 млн) та ТойХтоПройшовКрізьВогонь ($2 млн).2010-ті стали відомі як доба відродження вкраїнського кіно.[172] Україномовні фільми з найвищим рейтингом на IMDb:[173]Назва Рік Рейтинг ПосиланняІван Сила 2013 8.6 [27]Тіні незабутих предків 2013 8.5 [28]Звичайна справа 2012 8.1 [29]Тіні забутих предків 1965 7.9 [30]Ломбард 2013 7.9 [31]Delirium 2013 7.8 [32]Фучжоу 1993 7.7 [33]Народне мистецтво

Український рушник — один із національних символів.Народне мистецтво грає важливу роль в українській культурі, особливо в українських весільних традиціях. Українська вишивка, ткацтво використовуються в традиційному одязі народних і традиційних свят. Українська вишивка варіюється в залежності від регіону її походження та конструкції, яка має довгу історію, композицію, вибору кольорів і типу швів. Використання кольору дуже важливе і має певні історичні коріння в українському фольклорі.Національні українські сукні багато прикрашені. Ткацтво ручної роботи, незважаючи не технологізацію виробництва, досі практикується, наприклад, у селі Крупове, що розташоване в Рівненській області.КухняДокладніше: Українська кухня

ВареникиУкраїнська кухня — національна кулінарія, яка має свою давню історію та славиться різноманітністю, нараховує сотні рецептів: борщі й пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печені та напої з фруктів і меду, відомі далеко за межами України. Деякі страви мають багатовікову історію, як-от, наприклад, український борщ.Багато особливостей української кухні були зумовлені способом життя народу, переважна більшість якого займалась важкою хліборобською працею. Важка праця потребувала ситної, калорійної їжі. Тому для української кухні характерні страви багаті і на білки, і на жири, й на вуглеводи. Примхи ж національного характеру вимагали, аби ця їжа мала бути смачною. Тим-то для більшості страв характерний складний набір компонентів (так, у борщі їх нараховується до 20), а також комбінування декількох способів теплової обробки продуктів (смаження, варіння, тушкування, запікання). Така технологія обумовлює неповторні смакові якості, аромат і соковитість страв української кухні.У XVIII столітті в Україні дуже широко поширюється картопля, що використовується для готування перших та других страв і гарнірів до рибних і м'ясних страв. Хоча цей овоч і не став в Україні, на відміну від Білорусі, «другим хлібом», однак знайшов широке застосування, і з цього часу практично всі перші страви починають готуватися з картоплею.Кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами та традиціями.СпортДокладніше у статті Український спорт

Український футболіст Андрій ШевченкоПісля розпаду СРСР Україні залишилось сотні стадіонів, плавальних басейнів, гімнастичних залів і багато інших спортивних споруд. У спортивному плані Україна — типова європейська країна. Найпопулярнішими видами спорту є легка атлетика, футбол (дві найуспішніші команди — Динамо (Київ) і Шахтар (Донецьк)), бокс, волейбол, боротьба (спорт), гандбол, баскетбол та інші. Серед зимових видів спорту популярний біатлон. Українці практикують майже всі олімпійські види спорту й чимало інших видів, які не входять до олімпійської програми. Україна приймала Євро-2012 разом з Польщею. Також Україна прийматиме у себе Євробаскет-2015.Нападник Андрій Шевченко став справжнім символом України на футбольному полі, граючи за італійський «Мілан». Він — п'ятиразовий чемпіон України, гравець збірної та найкращий нападник Ліги чемпіонів кінця 90-х, володар «Золотого м'яча» 2004 року, найкращий гравець Ліги чемпіонів сезону 1998–1999 рр. (визначений спеціальною комісією УЄФА у серпні 1999); найкращий бомбардир чемпіонату Італії (Серія А) сезону 1999–2000 рр. (24 голи), 2 місце серед бомбардирів сезону 2000–2001 років, чемпіон Італії — 2004. Разом з ним і тренером Олегом Блохіним українська футбольна національна збірна дійшла до чвертьфінала під час Чемпіонату світу 2006.«Золотою рибкою» називають Яну Клочкову, яка є одинадцятиразовою чемпіонкою Європи, триразовою чемпіонкою світу тощо.Український шахіст Руслан Пономарьов у свої 14 років став наймолодшим у світі гросмейстером, чемпіоном світу серед юнаків до 18 років. Ще однією гордістю українських шахів є Катерина Лагно, яка в 12 років стала наймолодшим гросмейстером світу серед жінок. Нині вона в чільній десятці жіночого рейтинг-листа ФІДЕ.Всесвітньо відомі українські боксери Володимир і Віталій Клички, художня гімнастка Ганна Безсонова, легкоатлет Іван Гешко, фехтувальники Наталія Конрад і Володимир Лукашенко, які вперше в історії спорту незалежної України здобули золоті медалі чемпіонату світу. З олімпійськими медалями повертається зі змагань і стрілець Микола Мільчев.Одним з найкращих альпіністів світу є Владислав Терзиул, який зійшов без кисню майже на всі 14 восьмитисячників планети, повторюючи рекорд Рейнхольда Месснера. Постійно привозять медалі з міжнародних змагань представники рукопашного бою, скелелази та самбісти.Перешкодою для аматорського спорту є порівняно слабо розвинута в порівнянні з іншими європейськими країнами спортивна інфраструктура, яка в багатьох випадках не поновлялася ще з часів Радянського Союзу.Участю України в олімпійському русі опікується Національний олімпійський комітет України. Україна бере участь в Олімпійських іграх, починаючи з Олімпіади в Ліллехаммері, здобуваючи чимало олімпійських медалей. Україна зробила свій дебют на зимових Олімпійських іграх 1994 року.[174]Примітки
v Показувати повністю
Вгору ^ «Закон України «Про Державний Гімн України»». 6 березня 2003. Процитовано 13 грудня 2013.Вгору ^ Прем'єром поки попрацює АрбузовВгору ^ Державна служба статистикиВгору ^ Перепис населення України 2001 року: офіційний сайтВгору ^ «Basic facts about Ukraine»: [1] Ukrainian consul in NY.^ Перейти до: а б в Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ: Ґенеза, 1997 .Вгору ^ Сисин Ф. Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації // Український історичний журнал. — 1995. — № 4. — С. 67-76Вгору ^ Іванис В. Боротьба Кубані за незалежність. — Мюнхен, 1968 .; * Скуратівський В. Українська Кубань Перехід IV, Випуск 9 (№ 1 — 2002)^ Перейти до: а б Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». ? Київ: НАНУ, Академія, 2001 .Вгору ^ «Activities of the Member States — Ukraine»: [2] United Nations^ Перейти до: а б «Україна» в Вікіджерелах^ Перейти до: а б Яковенко, Н. Нарис Історії України з найдавніших часів до кінця XVII. — К., 1997Вгору ^ Зокрема, на переговорах зі шведами у 1657 році гетьман Війська Запорозького Іван Виговський домагався «уступки цілої старовинної України, або Русі, цілої старовинної України, або Русі, де бувала грецька віра і де є ще мова, аж до Вісли». (Яковенко, Н. Нарис Історії України з найдавніших часів до кінця XVII. — К., 1997)Вгору ^ Русанівський, В. М. Українська мова // Енциклопедія «Українська мова». — К., 2000 ., Григорій Півторак, Г. «Україна» — це не «окраїна» // Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов.Вгору ^ Національний атлас України. Географічний нарис.Вгору ^ Код України за системою ISO 3166-1-alpha-2 (англ.)Вгору ^ Наказ Державного комітету природних ресурсів України «Щодо уточненого місцезнаходження географічного центру України»Вгору ^ Цей результат було отримано в 1887 році військовим відомством Австро-Угорської імперії і вказував на територію, яка належала їй. Також «своїм» центр Європи вважають Білорусь, Словаччина, ЛитваВгору ^ Президія Національної академії наук України: Сейсмічність і сейсмічна небезпека території УкраїниВгору ^ Дані Інституту геофізики НАН України ім. С. І. Субботіна: Сейсмічність України^ Перейти до: а б Національний атлас України.Вгору ^ «Фізична географія України, 8 клас». Архів оригіналу за 2013-05-12.Вгору ^ Національний атлас України. Поверхневі води та водні ресурси^ Перейти до: а б в Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: Підручник. — К.: Знання, 2005. — 511 с.Вгору ^ Національний атлас України. Ландшафти та фізико-географічне районування.Вгору ^ За даними ГеоінформуВгору ^ http://resource.ukrlife.org/ Мінеральні ресурси та добувна промисловість країн світуВгору ^ Найстаріша археологічна стоянка в Україні міститься поблизу села Королево Закарпатської області. (Етнічна історія давньої України. — Київ: Інститут археології НАНУ, 2000 . — C. 8—9).Вгору ^ Етнічна історія давньої України. — Київ: Інститут археології НАНУ, 2000 . — C. 14.Вгору ^ В Україні виявлено понад 300 мезолітичних територій, які класифікують у південно-степову та полісько-лісостепову культурно-територіальні зони (Етнічна історія давньої України. — Київ: Інститут археології НАНУ, 2000 . — C. 15).Вгору ^ Етнічна історія давньої України. — Київ: Інститут археології НАНУ, 2000 . — C. 17.Вгору ^ Залізняк Л. Л. Археологія України. Навч. посібник. — К.: Либідь, 2005. — с. 90-101.Вгору ^ Енцикопедія трипільської цивілізації. Т.1, кн.1, с. 522.Вгору ^ Етнічна історія давньої України. — Київ: Інститут археології НАНУ, 2000 . — C. 31.Вгору ^ Етнічна історія давньої України. — Київ: Інститут археології НАНУ, 2000 . — C. 33—36.Вгору ^ Етнічна історія давньої України. — Київ: Інститут археології НАНУ, 2000 . — C. 38—40.Вгору ^ Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. Київ, 1984 . — С.21-37.Вгору ^ Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. Київ, 1984 . — С.84-87.Вгору ^ Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. Київ, 1984 . — С.93-105 .Вгору ^ Крип'якевич І. Галицько-волинське князівство. Київ, 1984 . — С.106-115 .Вгору ^ Розділ III. Несхожі пагони руського стовбура (кн. XIV — сер. XVI ст.). § 3. Перші сто літ козаччини // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997 .^ Перейти до: а б в г Субтельний О. Козацька ера // Україна: Історія. — Київ: Либідь, 1993 .Вгору ^ Розділ III. Україна-Русь — третій зайвий у Речі Посполитій «Двох Народів» (1569–1648). § 3. Шляхта, простолюд, козаки — вузол взаємопов'язань і протиріч // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997 .Вгору ^ В. Греченко О. Ярмиш Історія України Торсінг 2005 ст. 39-47Вгору ^ Розділ V . Козацька ера. § 1. Козацька революція 1648–1657 рр. // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997 .Вгору ^ Розділ V . Козацька ера. § 2. Руїна (1658–1686) // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997 .^ Перейти до: а б Розділ V . Козацька ера. § 3. Мазепа і мазепинці // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997 .Вгору ^ Розділ VI. Україна XVIII ст. між Річчю Посполитою і Російською імперією. § 2. Згасання козацьких автономій у підросійській Україні // Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ, 1997 .Вгору ^ В. Греченко О. Ярмиш Історія України Торсінг 2005 ст. 58-126^ Перейти до: а б в г д е ж и к л Субтельний О. Україна у XX столітті // Україна: Історія. — Київ: Либідь, 1993 .Вгору ^ III Універсал Української Центральної РадиВгору ^ IV Універсал Української Центральної Ради^ Перейти до: а б в Дорошенко Д. Історія України. 1917–1923 рр.: Українська гетьманська держава 1918 року. — Ужгород, 1930 .Вгору ^ Передвступний договір, складений дня 1 грудня 1918 року в м. Фастові між Українською Народньою Республікою й Західно-Українською Народньою Республікою про подальшу злуку обох українських держав в одну державну одиницюВгору ^ Мельтюхов М. (2001). Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918—1939 гг.. М.: Вече. ISBN 978-5-699-07637-6.Вгору ^ Голова СБУ назвав точну кількість жертв ГолодоморуВгору ^ Стенограма прес-конференції «Рішення Апеляційного суду Києва про визнання винними в Голодоморі, присвоєння звання „Герой України“ Степанові Бандері та інші питання історичної спадщини України.»Вгору ^ Rosefielde, Steven. Excess Mortality in the Soviet Union: A Reconsideration of the Demographic Consequences of Forced Industrialization, 1929–1949 // Soviet Studies 35 (July 1983): 385–409Вгору ^ http://cdvr.org.ua/ Центр досліджень визвольного рухуВгору ^ Приєднання Західної Волині та Східної Галичини до складу УРСРВгору ^ Професор Олександр Лисенко: «Найбільше трофейного обладнання отримав Донбас» // Історична правда, 9.05.2011Вгору ^ «Losses of the Ukrainian Nation», p. 2: [3] Peremoga.gov.uaВгору ^ «Ukrainian Insurgent Army»: [4] Encyclopedia of Ukraine.Вгору ^ Migration and migration policy in Ukraine: [5] Національний інститут проблем міжнародної безпекиВгору ^ «Ukraine: World War II and its aftermath»: [6] Encyclop?dia BritannicaВгору ^ Особливості та проблеми відбудови господарства України в післявоєнні роки: [7]Вгору ^ Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946–1947 рр.Вгору ^ The Transfer of Crimea to Ukraine"Вгору ^ «Ukraine — The last years of Stalin's rule»: [8]Encyclop?dia BritannicaВгору ^ Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. — (1990) (31) С. 429.Вгору ^ «Акт проголошення незалежності України». Офіційний портал Верховної Ради України.Вгору ^ Кубальський О. Н. «Біловезька угода про створення СНД 1991». Офіційний сайт Інституту історії України НАН України.Вгору ^ Український ВВП: [9]World Economic Outlook Database, October 2007Вгору ^ «Can Ukraine Avert a Financial Meltdown?». web.worldbank.org (en). 06-1998.Вгору ^ «The IMF and Ukraine: What Really Happened». imf.org (en). 31-08-2002.Вгору ^ «The Supreme Court findings» (uk). Supreme Court of Ukraine. 03-12-2004. Архів оригіналу за |archiveurl= вимагає |archivedate= (довідка). Процитовано 07-07-2008. Проігноровано невідомий параметр |дата-азхіву= (довідка)Вгору ^ Ukraine comeback kid in new deal, BBC News (4 серпня 2006)Вгору ^ Tymoshenko picked for Ukraine PM, BBC News (18 грудня 2007)Вгору ^ Ukraine election: Yanukovych urges Tymoshenko to quit, BBC News (10 лютого 2010)Вгору ^ «Конституція України, стаття 75». Офіційний сайт Верховної Ради України.: «Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.»Вгору ^ «Конституція України, стаття 102». Офіційний сайт Верховної Ради України.: «Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.»Вгору ^ «Конституція України, стаття 113». Офіційний сайт Верховної Ради України.: «Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України. Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.»Вгору ^ «В Україні у 2012 р. кількість зареєстрованих партій і ГО збільшилася на 5,4% - до 3,9 тис. об'єднань». rbc.ua. 07-03-2013.^ Перейти до: а б «Соціологічне опитування. Чи довіряєте Ви політичним партіям? (динаміка, 2001-2013)». Сайт «Центру Разумкова».Вгору ^ «Чого насамперед не вистачає існуючим в Україні політичним партіям?». Сайт «Центру Разумкова».Вгору ^ «Якби найближчим часом знову відбувалися вибори до Верховної Ради України, за яку партію чи виборчий блок Ви проголосували б? (динаміка, 2010-2013)». Сайт «Центру Разумкова».Вгору ^ «Ukraine right-wing politics: is the genie out of the bottle?». opendemocracy.net. 03-01-2011.Вгору ^ Ващенко К. О., Корнієнко В. О. Політичні партії і партійні системи. Громадські організації та рухи // Політологія для вчителя: навч. посіб. для студ. пед. ВНЗ. — К.: Вид-во ім. М. П. Драгоманова, 2011. — 406 с.Вгору ^ Українська держава 1917–1920 років як суб'єкт міжнародного права: [10] Центр РазумковаВгору ^ Україна-НАТО Офіційний сайт Міністерства оборони УкраїниВгору ^ «Україна завершила головування в ОБСЄ». Gazeta.ua. 02-01-2014.Вгору ^ «Україна поступилася Швейцарії головуванням в ОБСЄ». Кореспондент. 02-01-2014.Вгору ^ «Україна більше не головує в ОБСЄ». УНІАН. 01-01-2014.Вгору ^ «Україна має намір знизити енергозалежність від Росії за допомогою Shell». ukranews.com. 17-06-2011.Вгору ^ «'Українці масово отримують румунські паспорти'». Українська служба BBC. 30-06-2010.^ Перейти до: а б Історія створення Збройних Сил України: [11] Міністерство Оборони УкраїниВгору ^ Ukraine Special Weapons: [12] globalsecurity.orgВгору ^ Місія ООН у Косово (МООНК): Міністерство ОборониВгору ^ Історія участі збройних сил України у миротворчих операціях: [13] Міністерство ОборониВгору ^ Parliament approves admission of military units of foreign states to Ukraine for exercises: [14] kyivpostВгору ^ [15]Вгору ^ [16]Вгору ^ Новини ТСН: Україна вилетіла з десятки найбільших експортерів зброїВгору ^ Новини ТСН: Україна увійшла до трійки світових лідерів з продажу бронемашинВгору ^ Про чисельність Збройних Сил України на 2012 рікВгору ^ Кількість адміністративно-територіальних одиниць в Україні на 1 січня 2011 рокуВгору ^ Ukrainian death rates 1950–2008 Demoscope Retrieved on 12-14-09Вгору ^ Ukrainian birth rates 1950–2008 Demoscope Retrieved on 12-14-09, 2009Вгору ^ State Statistics Committee of Ukraine Retrieved on 12-14-09Вгору ^ «Field Listing — Population growth rate»: [17] CIA World FactbookВгору ^ Новини ТСН: До 2050 року українців залишиться 30 мільйонівВгору ^ [Ukraine's children still have it rough, Kyiv Post: http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/53726/]Вгору ^ Національний склад населення: [18] Державний комітет статистикиВгору ^ Міське і сільське населення, Всеукраїнський перепис населення 2001Вгору ^ В Україні 430 тисяч офіційно безробітнихВгору ^ Віковий склад населення: [19] Державний комітет статистикиВгору ^ РІА «Новости»: Россия заняла 34 место в рейтинге стран по расходам на питаниеВгору ^ Офіційний сайт: Державна служба статистики УкраїниВгору ^ http://www.rada.gov.ua/konst/CONST1.HTM#r1 Конституція України, Розділ I, Стаття 10Вгору ^ Ukrainian language, Encyclop?dia Britannica(англ.)Вгору ^ http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/language/ Мовний склад населення України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 рокуВгору ^ Опитування: більшість українців спілкуються вдома українською мовоюВгору ^ Українці перехотіли другу державнуВгору ^ Громадська думка щодо статусу основних мов в УкраїніВгору ^ http://www.rb.com.ua/eng/politics/research/2009/4689.html PROJECT «PRACTICE OF THE USE OF UKRAINIAN AND RUSSIAN LANGUAGE IN UKRAINE»Вгору ^ Мовний баланс України (Пункт «Мова, якою громадяни спілкуються у родині в залежності від регіону»)Вгору ^ Дані Центру Разумкова на 2006 рік.Вгору ^ Ukrainian Greek Catholic Church (UGCC)Вгору ^ State Department of Ukraine on ReligiousВгору ^ Caught Between East and West, Ukraine Struggles with Its Migration PolicyВгору ^ International Religious Freedom Report 2007 — Ukraine.Вгору ^ «Interwar Soviet Ukraine»: Encyclop?dia BritannicaВгору ^ «CIA World Factbook — Ukraine. 2002 edition»: [20] CIAВгору ^ «CIA World Factbook — Ukraine. 2004 edition»: [21] CIAВгору ^ «Head of IMF's Resident Representative Office in Ukraine to change his job»: [22] Interfax-UkraineВгору ^ Список економік за показником ВВП (ПКС) (за даними The World Factbook)Вгору ^ Список економік за показником ВВП (ПКС) на душу населення (за даними The World Factbook)Вгору ^ УНІАН: «Середня зарплата в Україні збільшилася до 2 737 грн»Вгору ^ Pogarska, Olga. «Ukraine macroeconomic situation — February 2008»Вгору ^ https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html^ Перейти до: а б Технології: К 2020 году экспорт ПО из Украины превысит экспорт металлаВгору ^ Прогноз: Прогноз: До 2020 року Україна досягне європейського рівня комп'ютеризаціїВгору ^ «Українська правда»: Зовнішній борг України перевищив 120 мільярдівВгору ^ German expert: Sunflower oil grows in price in Ukraine due to its low world reserves: [23] UkrAgroConsult — BlackSeaGrainВгору ^ У майбутньому Україна буде аграрною країною: [24] Новини Finance.uaВгору ^ «Statistics of Launches of Ukrainian LV»: [25] National Space Agency of UkraineВгору ^ «Ukraine Special Weapons»: [26] The Nuclear Information Project.Вгору ^ Агенція новин «УНІАН»: Україна може звести до мінімуму імпорт російського газу — експертВгору ^ Асоціація "Всеукраїнське об'єднання «Фонд енергоефективних інвестицій»: Сонце врятує світову енергетикуВгору ^ [UNWTO World Tourism Barometer, volume 6, UNWTO http://www.tourismroi.com/Content_Attachments/27670/File_633513750035785076.pdf]Вгору ^ The long road to KievВгору ^ Transportation in UkraineВгору ^ Kharkiv airport gets new terminal onВгору ^ Terminal F serviced 30 000 passengers during the first week of its operation — State Enterprise Boryspil International AirportВгору ^ Более 1 млн украинцев получают зарплату, ниже минимальнойВгору ^ Українці проїдають майже 80 % зарплат — ДержкомстатВгору ^ Эксперт: Кабмин искусственно занизил прожиточный минимумВгору ^ http://economics.lb.ua/researches/2011/05/05/95061_uchenih_mnogo_no_vse_oni_bednie.htmlВгору ^ http://economics.lb.ua/researches/2011/05/05/95061_uchenih_mnogo_no_vse_oni_bednie.htmlВгору ^ http://www.fulbright.org.ua/62_16_u.htmlВгору ^ http://h.ua/story/40718/^ Перейти до: а б в г д е ж Ukraine country profile // BBC News. 19 October 2010 .Вгору ^ Станом на лютий 2011 року Україна займала 89 місце за рівнем свободи преси з 175 країн світу (Reporters Without Borders. February 2011). Для порівняння: Німеччина — 17, Польща — 32, Румунія — 52, Росія — 140, Білорусь — 154 (Reporters Without Borders. February 2011)Вгору ^ Закон України «Про телекомунікації»Вгору ^ http://biz.liga.net/news/E1004791.htmlВгору ^ Internet top 10 countries in Europe // Internet World StatsВгору ^ За швидкістю інтернету Україна обігнала США і Росію Сайт Ділова УкраїнаВгору ^ Україна — 8-ма у світі за швидкістю Інтернету Ukr-net.infoВгору ^ Детальнішу інформацію про цей та інші укази дивю у статтях Валуєвський циркуляр, Емський указ, русифікаціяВгору ^ Детальніше у статті «Розстріляне відродження»Вгору ^ Детальніше у статті «Дисидентський рух»Вгору ^ http://gazeta.ua/articles/culture/_mi-stojimo-bilya-vitokiv-vidrodzhennya-ukrajinskogo-kino-sumska/518589Вгору ^ http://www.imdb.com/language/uk?ref_=tt_dt_dt IMDb — Data as for Nov 17 2013Вгору ^ http://sportinua.com/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%83Джерела та література
Історія України : універсальний ілюстрований довідник / В. К. Губарев. — Донецьк: БАО, 2008 . — 573 с.Кравчук П. А. Книга рекордів природи. – Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. – 336 с. ISBN 978-966-361-642-1.Ілюстрована енциклопедія історії України : в 3-х т. — Вид. перероб., доп. — К.: Спалах, 2004 .Україна [Образотворчий матеріал] / авт.-упоряд.: В. Томазов, О. Ясь. — К.: Мистецтво, 2007 . — 432 с.Хомяков В. І. Економіка сучасної України : навч. посіб. / В. І. Хомяков, І. В. Бакум. — К.: Кондор, 2009 . — 427 с.Леонтьева Г. Г. Економіка і соціальна географія. Україна : навч. посіб. — Суми: Вид-во «Університетська книга», 2002 . — 136 с.Стехун Л. М. Україна: короткий географічний огляд — Х.: Ранок, 2000 . — 112 с.Руденко В. П. Довідник з географії природно-ресурсного потенціалу України — К.: Вища школа, 1993 . — 180 с.Рутинський М. Географія туризму України: навч.-метод. посіб. — К.: ЦНЛ, 2004 . — 159 с.Johnstone, Sarah. Ukraine (Lonely Planet Travel Guides) (2005)Evans, Andrew. Ukraine (2nd ed 2007) The Bradt Travel GuideDalton, Meredith. Ukraine (Culture Shock! A Survival Guide to Customs & Etiquette) (2001)Ukraine: A Concise Encyclopedia Vol.1 ed by Volodymyr E. KubijovyC; University of Toronto Press. 1963; 1188ppBoshyk, Yuri (1986). Ukraine During World War II: History and Its Aftermath. Canadian Institute of Ukrainian Studies. ISBN 0-920862-37-3.Magocsi, Paul Robert, A History of Ukraine. University of Toronto Press, 1996 ISBN 0-8020-7820-6Reid, Anna. Borderland: A Journey Through the History of Ukraine (2003) online editionПосилання
Portal.svg Портал «Україна»OptiWiktionary-logo.svg Україна у Вікісловнику?q: Україна у Вікіцитатах?Commons-logo.svg Україна у Вікісховищі?Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg Україна у Вікімандрах?Історія та культураКарти України (історичні)Назви нашої території і народуІсторія української культуриУкраїна: найбільша проблема Європи. Виступ у Лондоні 1939 рокуУкраїнський СвітУрядПрезидент УкраїниКабінет міністрів УкраїниВерховна Рада УкраїниChief of State and Cabinet Members1992: останній президент УНР передає Кравчуку клейноди. ВідеоІншеДержавна служба туризму і курортівДержавна служба зайнятостіDiscover Ukraine — найкраще про УкраїнуУкраїна в міжнародних рейтингах: недемократична, корумпована, але миролюбна[показати] п о рLesser Coat of Arms of Ukraine.svg Адміністративний поділ України[показати] п о рУкраїна в темах[показати] п о рДержави, які офіційно визнали Голодомор геноцидом[показати] п о рКраїни Європи[показати] п о рСпівдружність Незалежних Держав (СНД)[показати] п о рСлов'янські країни[показати] п о рГУАМ[показати] п о рОрганізація чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС)[показати] п о рРада Європи[показати] п о рЄвразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕС)[показати] п о рКраїни Чорного моря[показати] п о рСхідне партнерство
Захищена сторінкаКатегорії: СНДУкраїнаСлов'янські країниРеспублікиУкраїномовні країни і територіїКраїни Чорного моряРегіони традиційного поширення українців і української мовиНавігаційне менюЗареєструватисяВхід до системиСтаттяОбговоренняЧитатиПереглядПерегляд історії
Редагувати посиланняОстання зміна цієї сторінки: 15:31, 22 лютого 2014.Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.Політика конфіденційностіПро ВікіпедіюВідмова від відповідальностіРозробникиМобільний виглядWikimedia Foundation Powered by MediaWiki


НАРОДЖЕННЯ Євромайдану

Коріння Євромайдану

Євромайданом прийнято називати масштабні акції протесту 2013-2014 років, що відбувалися в Україні та на підтримку народу України в інших країнах. Протестувальники вийшли на вулиці 21 листопада 2013 року, коли за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Розпорядження про це було офіційно оприлюднено прем'єр-міністром України Миколою Азаровим.

Відмова уряду від європейського курсу, який асоціювався в українців з поліпшенням якості життя, перетворенням країни, став останньою краплею, в основному для молодого покоління, студентів, яка змусила їх вийти на вулицю після першого ж заклику.


Але було б наївно вважати, що Євромайдан став лише відповіддю на рішення Кабміну відмовитися від євроінтеграції. Майдан – це загальний показник стану суспільства в конкретно взятій країні. В Україні він був викликаний тотальною корупцією, соціальною нерівністю, свавіллям правоохоронних органів, тиском на бізнес, загальною політикою "закручування гайок" владою тощо.

Перші ластівки цих проявів вже мали місце на території України. Але викликані вони були проявом загальних проблем в окремих випадках, а саме: у Врадіївці – із зґвалтуванням жінки міліціонерами, справою Оксани Макар в Миколаєві або з будинком вчительки у Києві. Крім того, опозиція провела по країні локальні акції протесту та перевірила готовність людей до протестів.

Рост протестных настроений в обществе фиксировался многими социологами. Как отмечали специалисты, "в сравнении с октябрем 2012 года, количество людей, готовых выходить на улицы, выросло на 5% и значительно уменьшилось количество тех, кто точно не собирается протестовать, - с 51 до 36%". Зростання протестних настроїв у суспільстві фіксувалося багатьма соціологами. Як відзначали фахівці, "у порівнянні з жовтнем 2012 року, кількість людей, готових виходити на вулиці, зросла на 5% і значно зменшилася кількість тих, хто точно не збирається протестувати, – з 51 до 36%".


Скептики і Росія заявляють, що Майдан – "справа рук Заходу".

Історія може пояснити це історичною пам'яттю та високою політичною активністю суспільства. Для суспільства, де відбулася "Революція на граніті", акція "Україна без Кучми", "Помаранчева революція", "Податковий майдан" і тисячі інших акцій, вийти на вулицю і "помайданити" зовсім не важко. Це з одного боку. З іншого, розчарування попередньою революцією, провал протестів 2010 року вимагали дійсно важливої причини для нового "бунту".

Міністр внутрішніх справ
Віталій Захарченко
в інтерв'ю
"Комсомольській правді"
"Тільки за останні два роки в країні зафіксовано 328 тис. масових заходів, в яких взяли участь понад 100 млн осіб. І в багатьох випадках порядок забезпечували саме підрозділи "Беркута" і внутрішні війська".

Описание картинки 1

За твердженням BBC, вперше слово "Євромайдан" використовували 21 листопада в соціальній мережі. Відразу хештег #Євромайдан потрапив у тренди Twitter. До 22 листопада його використали понад 21 тис. разів, коли акції вже проводилися в Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Ужгороді та Львові.

Під час "Помаранчевої революції" важливу роль у координації та організації протестувальників зіграли мобільні телефони. В умовах контролю інформаційного простору з боку влади за допомогою SMS вдалося зібрати велику кількість людей. Підняти людей на акції протесту у 2013 році допомогли соціальні мережі. Twitter і Facebook швидко рознесли інформацію про громадські акції. Всього за кілька годин на Майдані зібралося близько 1,5 тис. осіб.

Увечері 21 листопада, незабаром після оприлюднення рішення уряду щодо призупинення процесу підготовки до підписання угоди про асоціацію України з ЄС, в соціальних мережах почали поширюватися заклики вийти на акції протесту. Зокрема, відомий журналіст Мустафа Найєм близько 20:00 розмістив у Facebook повідомлення із закликом вийти на мітинг у Києві.

Перша акція розпочалася на Майдані Незалежності у Києві приблизно о 22:00. На мітинг зібралося від 1 до 2 тисяч осіб. Сюди прийшли журналісти, громадські активісти та прихильники євроінтеграції. Пізніше підійшли опозиційні політичні лідери Віталій Кличко, Олег Тягнибок та Арсеній Яценюк, Юрій Луценко з дружиною, Олесь Доній, В'ячеслав Кириленко, Андрій Шевченко, Андрій Парубій, Микола Катеринчук і деякі народні депутати. На Майдані також виступили Володимир Кличко, Юрій Левченко, Валерій Чалий та інші громадські діячі.

  • Описание картинки 4
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
  • 11
  • 12
  • 13

Люди вийшли на Майдан з прапорами ЄС, висловлюючи обурення рішенням Кабміну зупинити євроінтеграцію. Того ж вечора народилося гасло: "Україна – це Європа!". Мітингувальники пройшли колоною до Адміністрації президента, однак вулиця Банкова виявилася перекритою автобусами із силовиками. Після цього мітингувальники повернулися на Майдан. Лідери опозиції закликали людей розійтися на ніч по домівках і вийти наступного вечора, але мітингувальники вирішили залишитися на ніч. Арсеній Яценюк закликав людей вийти в парк Шевченка 24 листопада на мітинг. На Майдані з трибуни виступає "голос Помаранчевого Майдану" 2004 року Євген Ніщук. Починають звучати заклики до революції.

Крім того, 21 листопада демонстрації за відновлення підготовки до підписання Угоди відбулися в Івано-Франківську, Львові, Тернополі, Вінниці, Кіровограді, Луцьку, Чернівцях, Ужгороді, Житомирі, Рівному, Хмельницькому, Харкові, Донецьку. За словами Найєма, 21 листопада приймається рішення збиратися щодня аж до Вільнюського саміту 28-29 листопада, під час якого планувалося підписати Угоду про асоціацію. Увечері 21 листопада Окружний адміністративний суд Києва у відповідь на звернення Київської міської держадміністрації постановив заборонити під час проведення мирних масових акцій встановлення на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та на Європейській площі малих архітектурних форм: наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних, з 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року.

Наступного дня, 22 листопада, кількість людей на мітингу в Києві досягла 5 тисяч осіб, в інших містах (Одесі, Вінниці, Миколаєві, Донецьку, Кривому Розі, Сумах, Харкові та Чернівцях) не перевищувала 500-700 осіб. У Миколаєві "Беркут" спробував розігнати мітинг, зав'язалися бійки. У Львові на вулиці вийшло близько 3 тисяч осіб, переважно студенти. Перед ними виступив мер міста Андрій Садовий, який висловив солідарність із протестувальниками.

 

22 листопада почався інтернет-наступ на Євромайдан: на сторінках соціальних мереж з'являються запрошення нібито від організаторів Євромайдану взяти участь у масовці за гроші, а прес-служба "Удару" заявляє про хакерську атаку на сайт партії.

Початок протестів на Євромайдані співпав з 9-ю річницею Помаранчевої революції. Саме 22 листопада 2004 року розпочалася кампанія протестів, мітингів проти фальсифікацій результатів президентських виборів 2004 року. Крім того, 23 листопада 2013 року в Україні відзначали День пам'яті жертв голодоморів.

Лідер парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявляє про намір провести 24 листопада мітинг на підтримку влади, однак того ж дня спростовує свої слова, аргументуючи це "небажанням розхитувати ситуацію".

А ось опозиція вирішила скликати на неділю мітинг. Акцію назвали "За європейську Україну". Вночі 23 листопада партійні активісти опозиції почали облаштовуватися на Європейській площі.

23 листопада зростає напруга перед запланованим мітингом. Київська влада нібито для встановлення новорічної ялинки задіює спецпідрозділ "Беркут", який відтісняє демонстрантів на інший бік Майдану. Також сутички з правоохоронцями відбуваються на мітингу в Миколаєві. В інтернеті збільшується кількість закликів взяти участь за гроші в масовці на мітингах – як "за" підписання угоди з ЄС, так і "проти" ЄС і підвищення цін на газ. Також поширюються повідомлення про збір "масовки" з регіонів, зокрема, з Миколаєва і Донецька. На Майдані зафіксували молодиків у спортивних костюмах, очікується розгін мітингу.

Описание картинки 1

Саме 21 листопада православна Церква відзначає день архангела Михайла. За Біблією, саме архістратиг Михайло першим повстав проти сатани та інших занепалих янголів, очолив битву і скинув їх з неба. Як пише митрополит Макарій, Михайла вважають покровителем усіх вірних Богу людей, які виступають проти сил зла. Архістратиг Михайло є покровителем Києва. Його скульптура встановлена на Майдані Незалежності. У правій руці Михайло тримає вогняний меч.
22 листопада на Майдані з'явився народний депутат Петро Порошенко з дружиною Мариною. "Сьогодні завдяки людям з'явилася надія", - заявив він. Через півроку його буде обрано п'ятим президентом України.

Четвертий президент України Віктор Янукович зробив спробу пояснити паузу в підготовці до підписання Угоди. У телефонній розмові з президентом Литви Далею Грібаускайте він заявив, що Україна призупинила цей процес через економічний тиск і шантаж з боку Росії.
Йовита Нялюпшене,
радник президента Литви:

"Україна не встояла перед економічним тиском і шантажем. Їй погрожували обмежити імпорт товарів до Росії, особливо компаніям зі сходу України, де сконцентрована основна частина промисловості, в якій зайняті сотні тисяч людей. Вважається, що Україна зазнає мільярдних збитків. Такі причини свого рішення назвав президент Янукович під час телефонної розмови з президентом цього тижня".

23 листопада на Майдані з'являється співачка Руслана, яка у підсумку стане обличчям і спікером цивільного сектора Євромайдану, делегатом маніфестантів за кордоном. Співачка чергувала на Майдані ночами, розважала жителів наметового містечка, виконувала гімн України. Руслана відмовилася пов'язувати себе з політичною діяльністю, не бажала вступати до керівних структур НО "Майдан".


"БЕРКУТ" НА МАЙДАНІ

Близько 20:00 у ході антитерористичної операції зі всіх боків на Майдан Незалежності почався наступ силовиків. Проти демонстрантів, яких на площі перебувало близько 20 тисяч, з боку вулиці Інститутської були застосовані водомети, було підтягнуто два БТР. Один із бронетранспортерів протаранив барикаду мітингувальників з боку Європейської площі, після чого був підпалений демонстрантами за допомогою пляшок із запальною сумішшю, крім БТР активісти підпалили два водомети. Крім техніки, проти демонстрантів міліція застосовувала світлошумові гранати, з боку протестувальників у "Беркут" летіла піротехніка.

Основні зіткнення вечора18 лютого на Майдані Незалежності відбувалися з боку Європейської площі. Протестувальникам вдалося стримати натиск силовиків. У ході протистояння в епіцентрі конфлікту загорілася барикада. Крім неї, біля Будинку профспілок горіли намети. Перед цим о 23:30 силовики повністю вимкнули світло на Майдані. У ході протистоянь міліція зайняла частину площі з боку Будинку профспілок, прорвавши барикаду з боку Європейської площі за участю підкріплення, яке надійшло від Жовтневого палацу. Повідомлялося про блокування невідомими з бітами можливого шляху відходу протестувальників з площі по вулиці Прорізній.

  • Описание картинки 3
  • Описание картинки 4
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9

Близько 22:00 загорівся Будинок профспілок.. За повідомленнями очевидців, підпал здійснили "беркутівці". За іншою інформацією, будівля зайнялася від «коктейлю Молотова» самих майданівців.

Протягом дня і наступної ночі, в результаті активних зіткнень загинуло 25 осіб (частина з них – силовики), понад 350 отримали поранення, більше 250 були ушпиталені. Голова Верховної Ради Володимир Рибак заявив, що переговори з лідерами опозиції щодо виходу із ситуації, яка склалася в Україні, можливі лише за умови припинення радикальних дій.

Тим часом Віталій Кличко звернувся до Віктора Януковича з вимогою негайно оголосити про проведення дострокових президентських і парламентських виборів. Кличко також закликав Януковича терміново вивести "Беркут" з центру столиці.

Президія Верховної Ради Криму оголосила, що в Україні фактично розпочалася громадянська війна, і закликала Віктора Януковича вжити надзвичайних заходів для збереження основ конституційного ладу і цілісності України. Міський голова Харкова Геннадій Кернес зробив офіційну заяву у зв'язку з подіями в Києві: "Як харківський міський голова і віце-президент Асоціації міст України, звертаюся до колег – мерів міст – із закликом не допустити насильства і кровопролиття у країні. Закликаю міських голів Західної України не давати волі емоціям, озброюючи і відправляючи людей в зону конфлікту". Служби ДАІ обмежили в'їзд автотранспорту в Київ.



Арсеній Яценюк з трибуни звернувся до президента Януковича із закликом оголосити перемир'я до ранку, після чого опозиція погодиться відновити переговори: "Не дайте можливості, щоб Україна перетворилася на державу, залиту кров'ю. Наше звернення – відкличте звідти міліцію і оголосіть негайне перемир'я. Тоді ми готові йти на подальші переговори, щоб зберегти життя людей".

«Служба безпеки України оголосила про проведення в Україні антитерористичної операції. Також повідомлялося про захоплення бойовиками за минулу добу в цілому 1500 одиниць вогнепальної зброї і 100 000 патронів».

Станом на ніч 19 лютого під'їзди до Києва були заблоковані ДАІ. У ніч на 19 лютого МВС України повідомило про розстріл патруля ДАІ в Києві на Борщагівці. Згідно з повідомленням, загинули двоє міліціонерів, ще один патрульний був поранений.

За повідомленнями на вечір 19 лютого, після 18:00 планувався новий штурм Євромайдану, при цьому нібито будуть використані й провокатори, переодягнені у форму Самооборони Майдану, які будуть здійснювати напади на людей у центрі Києва, можливі розстріли постів ДАІ. Нібито ці групи вбили у Києві журналіста газети "Вісті" В'ячеслава Веремія.

Готуючись до залучення армії до конфлікту, Янукович звільнив 19 лютого генерал-полковника Володимира Заману з посади начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України і призначив на цю посаду Юрія Ільїна, який до того обіймав посаду командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

На 20 лютого владою було оголошено перемир'я, проте на Майдані Незалежності демонстранти продовжували палити покришки, час від часу застосовувати піротехніку і «коктейлі Молотова» проти правоохоронців, які в свою чергу продовжували кидати в протестувальників світлошумові гранати. Основна група "беркутівців" відійшла на вулицю Інститутську, невелика їх кількість залишилася біля монументу Незалежності. На Майдан прибули протестувальники зі Львова, Тернополя та Івано-Франківська.

СНАЙПЕРИ У ЦЕНТРІ КИЄВА. НЕБЕСНА СОТНЯ

20 лютогопрем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що президент України Віктор Янукович у ході переговорів з представниками ЄС висловив готовність провести дострокові вибори цьогоріч.

О 9:00 активісти Майдану перейшли в наступ, відбили стелу Незалежності і почали тіснити силовиків, які поспіхом почали відступати по вулиці Інститутській, залишаючи захоплений 18 лютого Жовтневий палац. Мітингувальники також відтіснили внутрішні війська біля Будинку профспілок у бік Європейської площі до середини вулиці Грушевського, за побудовану напередодні силовиками бетонну барикаду і далі, за Художній музей. "Беркут" відійшов до вулиці Ольгинської і продовжував використовувати гранати зі сльозогінним газом. Кількість мітингувальників на вулиці Інститутській досягла 3 тисяч, вони пішли у наступ організованими колонами близько 9:00.

На Інститутській снайпери, приналежність яких на даний момент не встановлено, почали вести вогонь на ураження. У перші хвилини було вбито 7 чоловік, потім їхня кількість зросла до десятків, а також сотень поранених. Снайпери стріляли й у медиків, які виносили поранених з Майдану.

Всього 18-21 лютого в Києві загинули 87 осіб. Більшість з них померли від кульових поранень.

  • Описание картинки 3
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10


СПРАВА СНАЙПЕРІВ

Розслідування "справи снайперів" є чи не найголовнішою вимогою суспільства. Люди вимагають знати правду про загибель «Небесної сотні". Поки що слідчі органи відмовчуються. У ЗМІ вже опубліковано багато версій.

Так, 5 березня 2014 року було оприлюднено запис прослуховування телефонної розмови верховного представника ЄС із закордонних справ Кетрін Ештон і міністра закордонних справ Естонії Урмаса Паета. Розмова відбулася 26 лютого після візиту Паета в Україну. У телефонній бесіді з Кетрін Ештон Урмас Пает повідомив, посилаючись на лікаря Ольгу Богомолець, що "згідно з усіма наявними доказами", тих міліціонерів і демонстрантів, що стали жертвами снайперського вогню, застрелено одними і тими ж снайперами.

Джерела канадського видання Global Research інформують, що снайпери, які стріляли по людях на Майдані, нібито належали до організації "Українська національна асамблея – Українська народна самооборона" (УНА-УНСО).

18 лютого активісти Майдану зупинили автомобіль, в багажнику якого знайшли мисливський карабін. Потім в машину сів народний депутат Сергій Пашинський і поїхав. Пашинський пояснив, що допоміг уникнути розвитку інциденту з активістом у якого був мисливський карабін.

Геннадій Москаль в інтерв'ю газеті "Дзеркало тижня" від 6 березня 2014 року стверджував, що снайпери, які розстрілювали протестувальників і міліціонерів на вулиці Інститутській, були співробітниками силових відомств і діяли за наказом колишніх голови Служби безпеки України Олександра Якименка та міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка, і що тільки Захарченко міг віддати наказ застосувати зброю спецпідрозділами МВС. Москаль також заявив, що опозиціонерів на Грушевського вбивав саме "Беркут" з рушниць "Форт-500" 12-го калібру. На думку Москаля, нове керівництво МВС і СБУ спускає на гальмах справи про масові вбивства на Євромайдані і саботує роботу з розслідування, намагаючись вигородити злочинців. Нові керівники силових відомств, щоб уникнути покарання рядових виконавців, намагаються перекласти провину на невідомі "треті сили".

4 квітня 2014 року колишній глава МВС України Віталій Захарченко в інтерв'ю Першому каналу стверджував, що співробітники міліції, в тому числі "Беркут", не винні у масових розстрілах на Майдані.

За повідомленням в. о. генпрокурора України Олега Махніцького, з 1 на 2 квітня 2014 року Генеральна прокуратура України затримала трьох колишніх бійців спецпідрозділу київського "Беркута", яких звинувачують у причетності до вбивств активістів на Євромайдані в лютому 2014 року.

Близько 12:00 з вулиці Грушевського приблизно 70 бійців внутрішніх військ здалися під гарантії безпеки Самообороні Майдану.

Активісти Євромайдану в Києві заблокували виїзди з казарм підрозділів внутрішніх військ, розташованих на Повітрофлотському проспекті, в безпосередній близькості від Національної Академії внутрішніх справ України.

Голова Київської міської державної адміністрації Володимир Макеєнко написав заяву про вихід з лав Партії регіонів. Заяви на вихід з Партії регіонів написали десятки депутатів Верховної Ради, керівників обласних організацій ПР, обласні депутати та міські голови.

Київський метрополітен відновив роботу, за винятком станцій у центральній частині міста.

Понад 150 протестувальників стали під Дарницьким райуправлінням столичної міліції. У Сумах "Правий сектор" заявив про припинення технічного перемир'я з владою. У центрі Житомира знесли пам'ятник Леніну.

Небесна сотня

Загиблих учасників акцій протесту в Україні в грудні 2013 - лютому 2014 року назвали "Небесною сотнею". Всього за цей час загинули 105 осіб (за деякими даними, загиблих набагато більше, деякі тіла невпізнані). Це люди, які мали безпосереднє відношення до ідеї та акцій Майдану.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями. Під час прощання із загиблими звучала траурна пісня "Гей, пливе кача...". Список на виплату одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих у розмірі 121 800 тис. грн налічує 98 осіб.

На честь "Небесної сотні" у Києві перейменують вулицю Інститутську. У багатьох містах з'явилися назви вулиць і площ на честь загиблих мітингувальників.

Увічнення Небесної сотні

Увічнити пам'ять Небесної сотні розпорядилася влада не тільки Києва, але й інших регіонів країни. Так, перший ситуативний меморіал загиблим на Майдані виник на вул. Грушевського у Києві 22 лютого. Київська міська державна адміністрація планує встановити пам'ятник Небесній сотні у центрі Києва. Наразі обговорюється концепція, оголошено конкурс.

Вшанування трагічних подій у камені обговорюється громадами Миколаєва, Херсона, Дніпропетровська, Сум та низки інших міст.

Крім пам'яток, в Україні виникли вулиці і площі Небесної сотні, Героїв Майдану та ін. Рішенням Вінницької міської ради від 21 лютого 2014 р. Радянську площу було перейменовано на площу Героїв Майдану.

Площа Героїв Євромайдану з'явилася в Тернополі. У Дніпропетровську з'явилася площа Героїв Майдану.

Подібні топонімічні пропозиції обговорюються у Львові, Кіровограді, Луцьку. Так, у Києві громадськість вимагає перейменування вулиці Інститутської на вулицю Небесної Сотні.

3 квітня голова МВС України Арсен Аваков повідомив, що в причетності до розстрілу людей під час акцій протесту підозрюються 19 бійців "Беркута". За його словами, снайперами на Майдані командував майор міліції Дмитро Садівник.

Снайпер - вбивця з Майдану в готелі Україна

ПАДІННЯ РЕЖИМУ ЯНУКОВИЧА

Ввечері на екстреному засіданні Верховна Рада України прийняла постанову, якою засудила застосування насильства, яке призвело до загибелі громадян України, тортур, катувань та інших злочинів проти людяності. За це рішення проголосували 236 із 238 присутніх народних депутатів України.

Цією постановою Верховна Рада України зобов'язала Кабінет міністрів України, СБУ, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство оборони України та інші воєнізовані угруповання негайно припинити застосування сили і заборонити використання будь-яких видів зброї і спеціальних засобів проти громадян України. Також Верховна Рада заборонила проведення антитерористичної операції, рішення про проведення якої було оголошено СБУ та антитерористичним центром України 19 лютого на всій території України або в окремих її місцевостях.

"Міністерству внутрішніх справ України невідкладно припинити блокування співробітниками правоохоронних органів транспортних комунікацій та інших вулиць, площ, провулків, бульварів в місті Києві та в інших населених пунктах України. Забезпечити повернення співробітників правоохоронних органів до місць їхньої постійної дислокації. Заборонити Міністерству оборони України використання Збройних Сил в антитерористичній операції. Невідкладно забезпечити повернення військовослужбовців до місць їхньої постійної дислокації", - говорилося в постанові.

ВР доручила Кабінету міністрів України скасувати рішення про обмеження в'їзду транспортних засобів на територію міста Києва.

Заступник голови ЦВК Андрій Магера пояснив, що президент України Віктор Янукович не зможе накласти вето на постанову Верховної Ради, оскільки на відміну від закону президент не може накласти вето на постанову парламенту.

Депутати обласної ради Івано-Франківська від імені жителів Прикарпаття висловили недовіру президенту Януковичу і визнали його "нелегітимним головою держави, який не має жодних законних повноважень в даний момент". Підставою є "умисні злочинні дії Януковича проти Українського Народу і Української держави", - йдеться в рішенні облради.

На Волині Головне управління Міністерства внутрішніх справ в області, Головне управління Служби безпеки України та прокуратура визнали Волинську обласну раду органом самоврядування територіальної громади. Відповідне рішення було прийнято на позачерговій сесії.

У Львові невідомі підпалили базу "Беркута". У вогні загинули двоє людей.

Пізніше подав у відставку заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Юрій Думанський. Напередодні рапорт написав голова Генштабу Володимир Замана.

У Києві студенти окупували будівлю Міносвіти, вимагаючи зустрічі із заступником міністра.

Угода Януковича з опозицією

21 лютого після переговорів між президентом Януковичем і представниками опозиції за посередництва представників Євросоюзу і Росії було підписано Угоду "Про врегулювання політичної кризи в Україні".

Угоду підписали президент України Віктор Янукович і лідери опозиції Віталій Кличко, Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Свідками підписання виступили міністри закордонних справ Німеччини і Польщі Франк-Вальтер Штайнмайер, Радослав Сікорський і керівник департаменту континентальної Європи міністерства закордонних справ Французької Республіки Ерік Фурн'є. Спеціальний представник президента Російської Федерації Володимир Лукін, який брав участь у переговорах, відмовився поставити свій підпис під угодою.

Угода передбачала повернення до Конституції 2004 року, тобто до парламентсько-президентської форми правління, проведення дострокових виборів президента до кінця 2014 року і формування "уряду національної довіри". Також передбачалося відведення сил правопорядку з центру Києва, припинення насильства і здача опозицією зброї.

Верховна Рада прийняла закон про звільнення всіх затриманих під час акцій протесту, про повернення до Конституції 2004 року, про усунення з посад міністра внутрішніх справ Захарченка, міністра доходів і зборів Клименка та міністра оборони Лебедєва. Підрозділи "Беркута" і внутрішніх військ залишили центр Києва.

Майдан свистить і ставить ультиматум

21 лютого під час публічного оголошення лідерами парламентської опозиції умов підписаної Угоди представники "Правого сектору" та інших радикальних угруповань заявили, що їх не влаштовує обумовлена в документі поступовість політичних реформ, і вимагали негайної відставки президента Януковича. В іншому випадку вони мали намір піти на штурм Адміністрації президента та Верховної Ради. Дмитро Ярош заявив, що в Угоді відсутні чіткі зобов'язання щодо відставки президента, розпуску Верховної Ради, покарання керівників силових відомств та виконавців "злочинних наказів, в результаті яких було вбито близько сотні українських громадян". Він назвав Угоду "черговим замилюванням очей" і відмовився його виконувати.


У ніч на 22 лютого активісти Євромайдану захопили урядовий квартал, залишений правоохоронцями, і взяли під свій контроль будівлі Верховної Ради, Адміністрації президента, Кабінету міністрів та МВС, і висунули ряд нових вимог, зокрема негайну відставку президента Януковича.

Як пізніше заявив Янукович (дана версія була підтримана керівництвом РФ), ним і його прихильниками ці дії були розцінені як порушення угоди. У ряді регіонів ці події спровокували відмову від влади Києва в наступні дні та перехід на самоврядування.

У цей же час Янукович несподівано залишив столицю. За офіційною версією, він вирушив до Харкова для участі у Харківському з'їзді депутатів південного сходу. Пізніше Янукович пояснив своє зникнення нападом на його кортеж.

22 лютого о 10:00 розпочалося засідання Верховної Ради. Було зареєстровано 248 депутатів, пізніше до них приєдналися ще близько 90 депутатів. Засідання вів віце-спікер Руслан Кошулинський. Він зачитав заяви про відставку спікера Володимира Рибака та віце-спікера Ігоря Калетника, а також заяви ряду депутатів про вихід із фракції Партії регіонів. Віктор Янукович у телеінтерв'ю пізніше пояснив, що він сам і спікер Ради Володимир Рибак зазнали силового тиску з боку бойовиків Майдану, що і його машину, і машину Рибака обстріляли, крім того, Рибака побили, однак жодних фактів обстрілу або побиття пред'явлено не було. Сам Володимир Рибак охарактеризував слова Януковича як "абсурд і вигадки".

На засіданні Верховної Ради повідомили про "зникнення" президента Віктора Януковича: його резиденція у Межигір'ї порожня, посилену охорону знято. Всі бажаючі ходять "на екскурсію" в Межигір'ї. Держдепартамент США заявив, що Янукович знаходиться в Харкові, однак на з'їзді депутатів південного сходу України він не з'явився.

Пізніше, в інтерв'ю, показаному на телеканалі UBR, Віктор Янукович назвав ситуацію в країні держпереворотом, а всі рішення нової Ради оголосив незаконними. Між тим, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що ніякого перевороту в Україні немає.

Верховна Рада конституційною більшістю у 326 голосів прийняла відставку Володимира Рибака та Ігоря Калетника. О 12:35 новим головою Верховної Ради України був обраний Олександр Турчинов. "За" проголосували 288 народних депутатів. У заяві Верховної Ради повідомляється, що вона бере владу в свої руки. В. о. міністра внутрішніх справ був обраний депутат від "Батьківщини" Арсен Аваков. Також Верховна Рада 247 голосами висловила недовіру генеральному прокурору Віктору Пшонці.

Аваков заявив про те, що до складу керівництва МВС увійдуть представники "Правого сектору" та Самооборони Майдану.

Також парламент призначив Валентина Наливайченка уповноваженим з контролю за діяльністю Служби безпеки України. Наливайченко запросив до "спільної роботи представників Самооборони Майдану, громадських активістів та ЗМІ".

Рада прийняла постанову "про запобігання проявів сепаратизму", внесену депутатами Віталієм Кличком, Арсенієм Яценюком та Олегом Тягнибоком.

"Ленінопад"

В Україні 21 лютого відбулося масове знищення пам'ятників Леніну, назване в соцмережах "ленінопадом". Було знесено відразу кілька пам'ятників в низці міст: Полтава, Чернігів, Хмельницький, Сквира, Дунаївці, Біла Церква, Житомир, Славута, Бровари, Боярка, Комсомольське, Калинівка, Іллінці. Понад 6 годин намагалися знести пам'ятник Леніну в Дніпропетровську. "Поліг" Ленін і в ряді інших міст.
Межигір'я

Резиденція колишнього президента України Віктора Януковича " Межигір'я " в селі Нові Петрівці під Києвом до 1935 року була територією Києво-Межигірського Спасо-Преображенського Монастиря. Однак у зв'язку з перенесенням столиці УРСР до Києва територію переобладнали під урядову резиденцію, а будівлю монастиря знесли. Як державна резиденція комплекс проіснував до 2007 року, коли відбувся останній етап виведення Межигір'я у приватну власність.

Так, 11 липня 2007 р. Янукович ще під час роботи прем'єр-міністром видає урядове розпорядження № 521, згідно з яким державну резиденцію і територію 137 га в Межигір'ї отримала НАК "Надра України". При цьому "Надра України" знаходиться під юрисдикцією Мінекології, яке у 2007 р. очолював Василь Джарти (на виборах 2006 р. був начальником штабу "Партії регіонів"). У вересні 2007 р. "Надра України" передає Межигір'я приватній компанії "Медінвесттрейд" і отримає взамін 2 будинки на Парковій алеї в Києві.

За інформацією ЗМІ, екс-президент України Віктор Ющенко 9 липня 2007 року підписав указ (№ 148) про передачу Януковичу в користування урядової дачі на території комплексу відпочинку Пуща-Водиця, в який, як згодом пояснили в Держуправлінні справами, входить база відпочинку в Пущі-Водиці і Межигір'я. Відповідний указ на сайті президента опублікований не був, однак того ж дня з'явився указ, в якому Ющенко зобов'язав прем'єр-міністра виконати рішення РНБО та забезпечити фінансування дострокових виборів. За припущеннями ЗМІ, таким чином стався торговий обмін влади на держдачу. У 2008 р. Янукович підтвердив, що живе в будинку в Межигір'ї, який присуджений йому указом президента від 2006 р.

Після втечі екс-президента Віктора Януковича з Києва в лютому 2014 р. представники Самооборони Майдану взяли Межигір'я під контроль. 22 лютого територія комплексу відкрилася для відвідувань, а активісти Євромайдану почали аналіз знайдених в Межигір'ї документів, які виявилися чорною бухгалтерією оточення Януковича. Так, серед документів є відомості про додаткову оплату працівникам дорожньо-патрульної служби в доларах, хабарі на тендерах, витрати на спецквартири і загони для страусів.

Крім документів, на території комплексу було виявлено автопарк екс-президента, безліч боєприпасів, потайні кімнати з цінностями, зоопарк з великою кількістю тварин, серед яких фазани, страуси, антилопи, муфлони, олені, гривисті барани, а також нестандартні предмети розкоші, як, наприклад, золотий батон.


Межигір'я у свідомості українців стало символом скритності і зарозумілості попередньої влади, її повної корумпованості.

РАДА БЕРЕ КЕРІВНИЦТВО НА СЕБЕ

О 17:10 Верховна Рада прийняла постанову про самоусунення президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів президента України. За постанову проголосували 328 народних депутатів.

Втеча Януковича

24 лютого новопризначений голова МВС Арсен Аваков заявить, що Віктора Януковича оголошено в розшук. За його словами, 21 лютого, у п'ятницю, Янукович у супроводі глави його адміністрації Андрія Клюєва вилетів вертольотами з Києва до Харкова. 22 лютого, в суботу, переночувавши в держрезиденції в Харкові, Янукович відмовився від участі в з'їзді, записав відеозвернення і вертольотами полетів у аеропорт Донецька. Після прибуття в аеропорт Донецька разом з охороною з вертольотів пересів на два приватних літака і намагався вилетіти. Прикордонна служба перешкодила вильоту, після чого Янукович відбув до державної резиденції в Донецьку, де і пробув кілька годин.

Пізно ввечері 22 лютого автомобільний кортеж Януковича відбув до Криму і прибув на півострів 23 лютого. "Дізнавшись про рішення парламенту з призначенням в. о. президента України Олександра Турчинова і про виліт до Криму новопризначених голів МВС та СБУ, Янукович поспіхом залишив приватний санаторій у напрямку аеропорту Бельбек, в якому до цього часу вже були ми з Наливайченком", - розповів Аваков. За його даними, з частиною охорони Янукович у супроводі Андрія Клюєва трьома машинами відбув у невідомому напрямку, відключивши всі види зв'язку. Вже 28 лютого екс-президент дав прес-конференцію з російського Ростова-на-Дону.

Звільнення Тимошенко

Ще 21 лютого Верховна Рада внесла зміни до законодавства, набуття чинності яких призвело б до звільнення Юлії Тимошенко, однак відповідний закон не був підписаний президентом Януковичем. Тому 22 лютого було ухвалено постанову, яка, на думку нового керівництва Верховної Ради, дозволяла обійтись без підпису президента. Постанова "Про виконання міжнародних зобов'язань України, що стосуються... Юлії Тимошенко" підтримали 322 депутати. Депутати зустріли оголошення підсумків голосування оплесками та скандуванням гасла "Юлі – волю".

Ввечері 22 лютого Тимошенко було звільнено з лікарні у Харкові, де вона утримувалася під вартою, вилетіла до Києва і виступила на Майдані. При виїзді з аеропорту "Жуляни" кортеж Юлії Тимошенко зупинили активісти Майдану і звернулися до неї зі словами: "Ви пам'ятаєте, хто зробив цю революцію?!" через те, що вона виїхала не через спільний виїзд з аеропорту.

З'їзд у Харкові

У харківському Палаці спорту відбувся з'їзд представників влади і депутатів південного сходу України (крім Одеси, Дніпропетровська та Миколаєва) під головуванням голови Харківської облдержадміністрації Михайла Добкіна. Під час підготовки з'їзду його організаторами оголошувалося, що через безвладдя в країні та її столиці Києві Харків готовий стати столицею України. З'їзд відбувся під посиленою озброєною охороною бійців спецпідрозділу "Беркут". Згідно із заявами організаторів, у з'їзді взяли участь понад 3 тис. осіб, у тому числі представники Росії (Олексій Пушков, Михайло Маргелов і губернатори прикордонних російських областей), проте був відсутній президент Янукович, який перебував у Харкові в цей же час.

Депутати з'їзду заявили, що беруть на себе всю повноту влади до забезпечення конституційного порядку у Києві.

Ввечері прихильники Євромайдану атакували Харківську облдержадміністрацію. Сутичка із застосуванням зброї відбулася в адміністрації Луганської області.

"Кабмін камікадзе"

23 лютого Рада прийняла постанову про покладення на очільника парламенту Олександра Турчинова виконання обов'язків президента України відповідно до ст. 112 Конституції України, після чого парламент почав формування коаліційної більшості для голосування за новий Кабінет міністрів. Турчинов доручив нардепам сформувати уряд до 27 лютого.

27 лютого Рада офіційно створила коаліцію "Європейський вибір" і зуміла сформувати новий уряд. За пропозицією більшості нардепів, прем'єр-міністром України став Арсеній Яценюк. Першим віце-прем'єром став нардеп від "Батьківщини", екс-глава МВС Києва Віталій Ярема, віце-прем'єром нардеп від ВО "Свобода", екс-голова Івано-Франківської облради Віталій Сич. Віце-прем'єр-міністром, міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України став колишній мер Вінниці Володимир Гройсман.

Склад Кабміну, сформований 27 лютого 2014 р.

Враховуючи, що президент України Віктор Янукович самоусунувся від виконання конституційних повноважень, що загрожує керованості держави, територіальної цілісності і суверенітету України, масовому порушенню прав і свобод громадян, виходячи з обставин крайньої необхідності, Верховна Рада України, висловлюючи суверенну волю українського народу, постановляє: Встановити, що президент України Віктор Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від виконання конституційних повноважень і є таким, що не виконує свої обов'язки. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 85 Конституції України, призначити позачергові вибори президента України на 25 травня 2014 року. Ця постанова набирає чинності з моменту її прийняття".

Формуванням нового уряду закінчився найтрагічніший місяць в історії Незалежної України. Майдан наприкінці лютого "схуд" до кількох сотень людей, які вирішили контролювати перехідну владу і чекати виборів президента. По неділях на Майдані іноді відбуваються Народні віче, які влаштовує цивільний сектор. Увага всієї країни з Євромайдану переключилася спочатку на Крим, який вирішив відділитися від України, а потім на схід, де місцеві сепаратисти із допомогою російських бойовиків створили "народні республіки" і оголосили війну Києву.

УКРАЇНА ПІСЛЯ МАЙДАНУ

Зміна влади і президентські вибори

Після від'їзду Януковича з Києва і його подальшої втечі з країни парламентська фракція Партії регіонів втратила більше сотні депутатів; решта поклали на Януковича відповідальність за кровопролиття і кризу в країні. У той же час Рада приймає закон про перехід до парламентсько-президентської республіки, після чого призначає Турчинова в. о. президента, створює нову коаліційну більшість в Україні і формує Кабінет міністрів. Нова влада запускає масштабний процес оновлення складу держорганів різних рівнів: так, звільняється склад Адміністрації президента і його радники, керівництво Служби безпеки України та зовнішньої розвідки, Генштабу, Держохорони, Держуправління справами і частина суддів КСУ (за порушення присяги при прийнятті рішення про зміну Конституції у 2010 р.). Крім того, були замінені безліч голів обласних і районних державних адміністрацій.

Зміну влади в Україні підтримали США і країни ЄС, а президент Росії Володимир Путін назвав це "антиконституційним переворотом і озброєним захопленням влади". Китай зайняв нейтральну позицію і закликав до політичного врегулювання ситуації в Україні та збереження сторонами стриманості. Президентські вибори 25 травня остаточно легітимізували нову українську владу. Кандидатура Петра Порошенка, здається, влаштувала і західні регіони, і східні. Саме з ім'ям Порошенка тепер будуть асоціюватися зміни в країні, або їхня відсутність.

Олександр Турчинов про підсумки позачергових президентських виборів у травні 2014 року:

"Після подій, які відбулися в Україні, влада ніколи не зможе діяти так, як раніше. Вона повинна бути прозорою, підзвітною, ефективною, працювати в інтересах своїх громадян. Чиновники всіх рівнів повинні зрозуміти: час, коли влада була засобом збагачення, вже минув. Влада – це відповідальність за долю країни та добробут кожного українця. Переконаний, що 25 травня стало переломним днем. Вибравши Президента, ми завершили повне цементування системи демократичної влади, фундамент якої ми спільно заклали на Майдані".

Війна на сході

Під час завершення революції в Києві та захоплення Криму Росією хвилювання охоплюють східні регіони України, особливо Донецьку, Луганську та Харківську області. Так, 1 березня в Донецьку близько 10 тисяч людей на площі Леніна висловили недовіру голові Донецької ОДА Андрію Шишацькому та меру міста Олександру Лук'янченку, а також обрали головою області місцевого бізнесмена Павла Губарєва, який проголосив себе лідером "народного ополчення Донбасу". У Луганську того ж дня мітингувальники виступили за надання російській мові статусу другої державної, розподіл податків на місцях, призначення губернаторів і прокурорів через місцеві вибори. У Харкові за ініціативи мера міста Геннадія Кернеса відбулася мирна демонстрація, по закінченні якої мітингувальники здійснили штурм будівлі Харківської облдержадміністрації. Донецька ОДА була захоплена 3 березня, а Луганська – 9 березня.

При цьому, за інформацією МВС і СБУ, багато хто з прихильників федералізації є жителями РФ; протягом березня вони беруть участь у багатьох сутичках з місцевими жителями, які виступають за цілісність країни.

13 березня під час одного із зіткнень в Донецьку з'являється перша жертва конфлікту на сході України: гине один із учасників мітингу "За єдину Україну". Українська центральна влада посилює заходи безпеки і перевірки на кордоні з Кримом і Російською Федерацією, проте, незважаючи на зусилля, проросійські акції тривають. На початку квітня сепаратисти проголошують створення "Донецької незалежної республіки" та "Харківської незалежної республіки" (створено 7 квітня), заявляють про намір створити "Луганську незалежну республіку" (створено 29 квітня), а також починають підготовку до проведення референдумів про самовизначення регіонів.

Згодом росіяни перебирають владу в регіоні на себе, а Гіркін-Стрєлков стає лідером бойовиків на Донбасі. Світове співтовариство звинувачує Росію у розпалюванні війни на сході України. Кремль заявляє, що має "певний вплив" на ополченців.

У зв'язку з розширенням сепаратистських настроїв і захопленням адмінбудівель виконуючий обов'язки президента України Олександр Турчинов 7 квітня оголошує про початок антитерористичної операції на сході країни. Українські силовики спочатку відновили контроль над центральними містами східних областей, проте активні дії бойовиків перемістилися в інші населені пункти областей: з середини квітня до початку травня прихильники «ДНР» захопили Слов'янськ, Артемівськ, Краматорськ, Дружківку, Красний Лиман, Єнакієве, Маріуполь, Макіївку, Горлівку, Харцизьк, Новоазовськ, Сіверськ, Красноармійськ та Родинське, а також селища Комсомольське і Старобешеве, а в травні дії знову поширюються на Донецьк. У Луганській області військові дії протягом квітня практично не велися, а ескалація конфлікту сталася вже після проведення 11 травня референдуму про статус Донецької і Луганської областей. За інформацією МОЗ та Міноборони, у ході воєнних дій на сході України вже загинули понад 300 осіб, у тому числі понад 100 військових.

Пробудження нації

Друга українська революція розбудила суспільство, яке, як здавалося, міцно приспала попередня влада. Через 9 років після Помаранчевої революції Україна знову побачила стотисячні акції протесту. Критики Майдану заявляють, що політики і Захід використовували людей, щоб повалити владу і отримати управління країною в свої руки. Але Майдан довів, що це не зовсім так. Люди багато разів освистували лідерів опозиції, діяли всупереч їхнім закликам, якщо вважали це за потрібне. Серед яскравих прикладів – інцидент з вогнегасником і Кличком на Грушевського, з Порошенком на Банковій, з усіма політиками на Майдані, коли протестувальникам намагалися нав'язати угоду з Януковичем. Тоді Майдан прямо звинуватив лідерів опозиції в зраді і поставив їм ультиматум: або негайна відставка Януковича, або люди самі візьмуть владу в свої руки, а Кличка, Яценюка і Тягнибока люструють. Про непідконтрольність Майдану опозиції багато говорилося під час революції, і частково це було правдою.

За ці три місяці протестів на Майдані виникли десятки громадських організацій, які заявили про бажання контролювати нову владу.

Після повалення Януковича і приходу до влади опозиційних лідерів, мітингувальники відмовилися розходитися з Євромайдану, побоюючись, що політики "зіллють" численні вимоги мітингувальників. Продовжили свою діяльність громадські організації та рухи, які брали участь у Євромайдані, таким чином висловивши недовіру до нових облич у владі і намір контролювати їхню діяльність.

Так, Самооборона Майдану не припинила свою діяльність і після повалення Януковича, ставши Всеукраїнською громадською організацією. Крім того, частина учасників Самооборони увійшла до створеної в березні Національної гвардії України, а один із її активістів Микола Величкович став одним із заступників глави МВС України. 22 лютого Самооборона Євромайдану зупинила кортеж з Яценюком і Тимошенко, розкритикувавши політиків за порушення правил в'їзду до аеропорту.


Рух "Автомайдан", який під час революції пікетував будівлі чиновників і патрулював міські вулиці, продовжив патрулювати Київ, а в день виборів 25 травня його учасники, крім допомоги у забезпеченні охорони порядку на дільницях, стежили за прозорістю виборчого процесу.

Для протидії корупції створюється Люстраційний комітет на чолі з Єгором Соболєвим, а для перевірки кандидатів на посади українських міністрів активісти Євромайдану утворили "Коло довіри".

Для контролю за виборами мера Києва і Київради київські IT-активісти Арсеній Фінберг (засновник "Цікавого Києва"), Максим Яковер (засновник "Часописа") і Руслан Кавацюк створюють сайт DreamKyiv, в якому по районах і округах формується база претендентів на пост депутатів Київради з біографічними довідками і програмами роботи.

Варто відзначити, що громадські організації у багатьох випадках займають критичну позицію по відношенню до влади (вимоги відставки Турчинова після формування Кабміну, вимоги відставки Турчинова і Тенюха у зв'язку з неефективними діями української армії під час анексії Криму тощо). Однак громадські рухи також періодично піддаються критиці за непрозорість або надмірну радикальність.

Курс на євроінтеграцію і реформи

Оскільки приводом для початку Євромайдану стала відмова Януковича підписати Угоду про асоціацію з ЄС, курс на євроінтеграцію став природною орієнтацією нової влади. Так, розпорядження про відновлення підготовки до Євроассоціаціі був прийнятий Кабміном ще 2 березня, а 21 березня Україна і ЄС підписали політичну частину Угоди. Паралельно парламент продовжував наближати українське законодавство до європейських стандартів. Вже до кінця червня буде підписано економічну частину Угоди.

Також перед новим урядом постало питання децентралізації зосередженої в Києві та міністерствах влади. Відповідальність за цей процес прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк поклав на міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимира Гройсмана, екс-мера Вінниці, який сприяв впровадженню в місті електронного уряду. Згідно з програмою децентралізації, обласні держадміністрації будуть ліквідовані, а їм на зміну прийдуть держпредставництва, голів яких будуть вибирати на місцевому рівні.

Як заявив Гройсман під час представлення програми в середині травня, уряд прийме рішення щодо децентралізації адміністративних послуг, закінчить у 2014 році підготовку всієї законодавчої бази, яка дозволить у січні-вересні 2015 року забезпечити перехідний період. За його словами, заплановані у жовтні 2015 р. вибори в органи місцевого самоврядування відбудуться вже на новій основі.

Економіка в занепаді

За підсумками 2013 р., ВВП України зріс на 0%, промислове виробництво впало на 4,7% (у порівнянні з 0,5% за підсумками 2013 р.), а дефіцит держбюджету склав 64,7 млрд грн (на 21,2% більше, ніж у 2012 р.).

Новий уряд України отримав "на руки" період рецесії, патову позицію в переговорах з "Газпромом" щодо ціни на газ і відсутність грошей на соцвиплати. Для стабілізації та відродження зростання економіки рада прийняла "антикризову програму" нового уряду, яка передбачає повернення до зростання економіки у 2015 році. "Антикризовий пакет" включає в себе конституційну реформу, збільшення повноважень місцевої влади, скорочення чисельності органів виконавчої влади та витрат на утримання державних органів влади, приватизацію об'єктів держвласності, які знаходяться в держуправлінні справами, а також зниження бази нарахування спецпенсій для прокурорів і суддів.

Крім того, Кабмін заявив про плани оновити систему оподаткування і реформувати дотаційну гірничодобувну галузь. Крім вищезазначеного, пакет антикризових заходів включає пропозицію щодо підвищення акцизів на сигарети та алкоголь і підвищення ціни на газ для населення (одна з вимог МВФ для надання кредиту stand-by), програму підтримки малозабезпечених верств населення для покриття субсидіями збільшення тарифів ЖКГ. За допомогою "антикризового пакету", за словами Яценюка, планується досягти зростання економіки у 2015 р.

Поки новий уряд розробляв програму порятунку української економіки, "Газпром" скасував знижку на газ для України, внаслідок чого вартість російського палива зросла до 385,5 дол./тис. куб.

Крім того, у країні почав стрімко зростати курс валют – як міжбанківський, так і готівковий. Так, на початку квітня міжбанківський курс долара підскочив до 12,15-12,45 грн, а курс євро – до 16,75-17,17 грн.

Арсеній Яценюк про падіння курсу гривні в березні-квітні 2014 р.: "Такий курс плюс-мінус 10% відповідає поточним економічним реаліям... ...так, такого за всю історію не було. Не хотілося б списувати все на попередній уряд, але поки що скарбниця порожня"

Після відключення від системи міжбанку 14 банків, підозрюваних у розхитуванні курсу (за неперевіреною інформацією, до їх числа увійшли «Актабанк», «Союз», «Інтеркредит», «Біс-банк», CityCommerceBank, DV-банк і «АпексБанк»), а також появи інформації про затвердження кредитної програми МВФ Україні на 17 млрд дол., курс почав стабілізуватися.

Однак переговори відносно ціни на російський газ з "Газпромом" успіхом не увінчалися: російський уряд, крім скасування газової знижки, висунув Україні претензії на 16 млрд дол., що включають у тому числі "неодержаний прибуток" "Газпрому" від Харківських угод (про перебування ЧФ РФ у Криму) у зв'язку з переходом Криму в управління РФ, 3 млрд доларів позики і заборгованість України "Газпрому".

Для урегулирования ситуации украинским властям пришлось инициировать трехсторонние переговоры с участием представителей ЕС, которые ни к чему не привели. Россия перевела Украину на авансовые платежи и потребовала выплаты долга.

Сотник Володимир Парасюк,
закликав 21 лютого вимагати
негайної відставки Януковича:
"Дехто з тих людей кілька днів тому сказав, що Майдан повинен розійтися. Але Майдан не розійдеться. Тому що ми будемо тим контролюючим органом, щоб вони знали, що якщо вони нас зрадять, ми прийдемо до кожного особисто і запитаємо, за що загинули наші хлопці - герої України"
Сергій Коба 22 лютого
на сцені Майдану заявив,
що "Автомайдан" буде
в опозиції до нової влади в Україні:
"Ми контролювали тих - попередніх, і тепер будемо так само контролювати вас. Ми будемо стежити за кожним з вас!"
Сепаратизм і втрата Криму

У ході революції в низці східних областей України та Автономній Республіці Крим наростають сепаратистські настрої, що підігріваються невдоволенням владою України і опозиціонерами; за інформаційної, а пізніше і військової підтримки Росії. Ще 4 лютого Президія Верховної Ради Криму ухвалила рішення про розгляд парламентом автономії питання зміни Конституції Криму і прохання у Росії гарантій прав для жителів півострова. В медалях "За повернення Криму", якими президент РФ Володимир Путін нагороджував військових, що брали участь в операції в Криму, датою початку операції вказано 20 лютого 2014 року.

Наступного дня після втечі Януковича, 23 лютого, в Севастополі проходить мітинг, учасники якого змінюють прапор України перед держадміністрацією на російський триколор, а також вибирають "народного мера" міста - росіянина Олександра Чалого.
Геннадій Басов,
лідер партії "Російський блок" і
депутат місцевої міськради
"Годі просторікувати. Бандерівська наволоч наступає на Південний Схід. Рано чи пізно, якщо її не зупинити, вона прийде і до нас"
В ніч з 26 на 27 лютого озброєна група захопила будівлю Верховної Ради і Ради міністрів АР Крим у Сімферополі, піднявши на будівлях російські прапори і спорудивши перед ними барикади. Верховна Рада АРК призначає на посаду голови уряду півострова лідера руху "Російська єдність" Сергія Аксьонова, який 1 березня просить президента РФ Володимира Путіна "сприяти в забезпеченні миру і спокою на території АРК". В той же день Путін вносить до Ради Федерації РФ пропозицію про введення в Україну російських військ і отримує згоду під офіційним приводом захисту російського населення і загрози об'єктів Чорноморського флоту РФ.

"Оновлена" кримська влада призначає на 16 березня референдум про статус Криму і запускає процес підготовки до нього. У той же час невідомі озброєні люди починають блокування та захоплення інфраструктурних об'єктів та об'єктів ЗСУ на території Криму.

Явка на референдумі, за даними його організаторів, склала 83,1%, з яких 96,77% проголосували за проголошення незалежності та приєднання до РФ. При цьому, за інформацією Меджлісу кримськотатарського народу, явка склала близько 30-40%,з яких тільки половина проголосувала за приєднання до РФ. Договір про приєднання Криму до РФ 18 березня підписали Путін, Аксьонов і Константинов, а 21 березня він вже був ратифікований.

Українська влада під час підготовки Криму до референдуму неодноразово заявляла про його неконституційність, в той час як російська - трактувала референдум як самовизначення кримчан. В результаті численних зіткнень українських військових і "зелених чоловічків" Україна фактично втратила контроль над більшістю військових і інфраструктурних об'єктів, тому після офіційного приєднання Криму до РФ, російські чиновники відразу запускають процес надання кримчанам російського громадянства та інтеграції півострова в економіку Федерації. Українські чиновники та військовослужбовці, які не бажають прийняти громадянство РФ, висилаються на материкову частину України, так само як і частина української власності, зокрема, кораблі українського флоту. Інша частина українського майна - як об'єкти "Чорноморнафтогазу" та інших українських підприємств - залишається суперечливим питанням. Приватні українські компанії, що працюють на півострові, або пішли з місцевого ринку, або проходять процедуру перереєстрації.

Кримські події спровокували найбільшу за останні роки світову кризу. На Заході звинуватили Росію в підриві основ світового порядку через анексію Криму. Проти РФ були введені санкції.




Відносини з Росією

Традиційно складні україно-російські відносини в черговий раз ускладнилися в 2012-2013 році, коли Росія посилила економічний тиск на Україну за рахунок численних обмежень і заборони на постачання української продукції на територію російської федерації (зокрема, української молочної і кондитерської продукції, труб і вагонів, що складають істотну частину експорту в РФ), а також "газового питання". Зазначимо, що саме цим тиском, а також неконкурентністю українських виробників і "неприпустимими" умовами надання кредиту МВФ Україні колишній президент України Віктор Янукович пояснив відмову від підписання Угоди про асоціацію України і ЄС наприкінці листопада 2013 року, що призвело до початку Євромайдану. Протягом грудня Росія стримано підтримувала позиції української влади, підтвердженням чого є надання Україні 30%-ної знижки на газ (до 268,5 дол./тис. куб.) і позики на 15 млрд доларів. У новорічному привітанні Януковича президент РФ особливо відзначив товариські, ділові відносини двох глав держав.

Проте вже в січні, після скасування українським урядом законів 16 січня і відставки прем'єр-міністра Миколи Азарова, який підтримував курс на Митний союз, Росія відновила блокування українських товарів на кордоні. Міністерство закордонних справ Росії посилює інформатаку на Україну та вживає заходів по дискредитації образу української опозиції і протестувальників серед російських громадян, а також трактує заяви представників ЄС і США по Україні та візити в країну як втручання у внутрішні справи суверенної України, агітацію і шантаж. Після ескалації конфлікту між мітингувальниками і владою в кінці лютого-в середині січня МЗС Росії переходить до більш агресивної риторики, трактує ситуацію в Києві як масове порушення правопорядку мітингувальниками (яких зовнішньополітичне відомство РФ називає "бойовиками"), називаючи це результатом "потурання західних політиків та структур", а 24 лютого заявляє про рішення призупинити виділення кредиту Україні "до стабілізації політичної ситуації". Російська Федерація приймає на своїй території Віктора Януковича, який втік з України, а дії Верховної Ради України після зникнення Януковича називає неконституційним переворотом і збройним конфліктом влади. Нова українська влада на російських телеканалах стала "хунтою".

В ході анексії Криму і так званого "створення" ДНР і ЛНР офіційна позиція РФ полягає у запереченні несанкціонованого присутності російських військових на території України. Проведення референдуму в Криму, в Донецькій і Луганській областях Росія трактує як право на самовизначення місцевих жителів і визнає їх легітимність. При цьому факт проведення спецоперації по анексії півострова керівництво Росії визнає лише в середині квітня.

Президент РФ Володимир Путін про відокремлення Криму від України: "За спиною самооборони Криму стали російські військові"

Присутність представників російських спецслужб на сході України керівництво РФ заперечує і досі, незважаючи на численні випадки прориву кордону з боку Росії спецтехнікою і людьми. Однак глава МЗС Сергій Лавров 11 червня заявив, що Росія через ополченців надає гуманітарну допомогу мирному населенню східних регіонів. Незважаючи на небувалу напруженість у відносинах між країнами в політичному плані, Україна і Росія відновили переговори за ціною на газ для України. У Києві та Москві розраховують, що президенти Путін і Порошенко зможуть відновити співпрацю між країнами.

Життя після Майдану

Нова влада вважає, що революція в Україні успішно завершилася. Однак громадськість, зокрема ті, хто продовжує залишатися на Майдані Незалежності, думають інакше. За їх словами, революція не закінчується зміною одних осіб іншими. Майдан продовжує стояти, і дуже роздратовано реагує на спроби деяких політиків "натякнути" про необхідність згортати наметове містечко.

З одного боку, це нібито те, за що боровся Майдан - пряме народовладдя. З іншого боку, якщо не дати уряду попрацювати, то він нічого не зробить. Суспільству важливо зрозуміти, де закінчується власне, революція і починається постреволюційний період життя. З цим поки що не все так однозначно. Більшість громадян, які брали активну участь у революції, повернулися до звичних справ, звичайного життя. Але деякі активісти залишаються на Майдані, вимагають від нової влади роботу, житло і багато чого іншого. Та, у свою чергу, звинувачує людей в підміні понять, нібито нинішній Майдан - політичний, фінансований різними політиками для тиску на владу і досягнення своїх цілей. Однак не варто забувати, що за революційні місяці багато людей втратили роботу, відвикли від звичного ритму життя, а повернутися назад не так просто.

Психолог, викладач, член Українського союзу психотерапевтів Денис Лавриненко вважає, що події на Майдані позначилися на психіці людей - як тих, хто знаходився в епіцентрі подій, так і тих, хто спостерігав за подіями з екранів телевізорів і комп'ютерів.

"Ті, хто перебувають на Майдані, давно інстинктивно чекають продовження", - вважає Денис Лавриненко. На його думку, через бажання продовження ситуації багато хто до цих пір ходить з палицями і щитами - шукає, куди прикласти сили. "Ті, хто швидше прийшли в соціальну норму, допомагають прибирати сміття, приводити площу в порядок", - каже психолог. На його думку, по-іншому поводяться люди, які потрапили на Майдан вже після драматичних подій - хто прийшов подивитися, вшанувати пам'ять загиблих. "Вони говорять про нереальність того, що відбувається, як ніби це декорації для зйомок апокаліптичного фільму. Скоро їх знімуть, і Майдан стане колишнім", - вважає психолог.

Слова психолога підтверджують і події у центрі Києва в березні-квітні. Вже після повалення режиму Януковича сотні Майдану і радикальні угруповання почали влаштовувати полювання на офіси пов'язаних з попередньою владою структур, міжусобні розбірки. Стрілянина в Києві на деякий час стала звичайним явищем. В одному з інцидентів постраждав навіть заступник голови КМДА, його підстрелили радикали.

Щоб знайти застосування прагненню до продовження боротьби і прибрати бойовиків зі столиці, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков закликав Самооборону і "Правий сектор" вступати в ряди Нацгвардії і добровольчих батальйонів. Частково це вирішило проблему, багато самооборонівців знайшли себе в Нацгвардії, "Правий сектор" записався в батальйон "Азов".

Вибори 25 травня також сприяли нормалізації ситуації. Майдан хоч і без ентузіазму, але прийняв перемогу Петра Порошенка, а активісти у КМДА поступилися місцем в адміністрації обраному меру Віталію Кличку.

Влада заявляє, що розганяти Майдан ніхто не буде, люди самі повинні усвідомити те, що час міняти таку форму протесту на контролюючу діяльність. Щоденний і всеосяжний контроль, щоб не дати новій владі жодного шансу повторити помилки попередньої. Щоб не довелося знову збирати Майдан.

Перспективи на найближче майбутнє

Фактичною метою української революції було забезпечення демонтажу рентної олігархічної економіки і політики, вважає директор Фонду "Відкрите суспільство" Іван Сікора. Отримання ренти завдяки державним посадам - суть системи влади, побудованої за Кучми-Ющенка-Януковича. Замість служіння суспільному благу влада працювала на благо лояльних політиків, родичів, друзів, партнерів по бізнесу. Янукович не винайшов велосипед, а просто довів до досконалості рентну політику і економіку, які були створені до нього. І терпіння суспільства урвався. Економічна суть Майдану як широкого протестного руху полягає в тому, що ті, хто хоче працювати, займатися бізнесом, створювати суспільні блага і жити у вільній країні, виступили проти тих, хто хоче продовжувати жити за чужий рахунок, за рахунок отримання ренти і зайняття посад в органах державної влади. Українці бачили шанс змінити відносини в суспільстві шляхом підписання Угоди про асоціацію, поступового переходу на європейські практики. Але Янукович "натиснув на паузу" і це стало останньою краплею роздратованого соціуму.

Опозиція, яка стала владою, повинна засвоїти кілька речей, щоб не повторити помилок попередньої, - публічність, контроль і ліберальні принципи. Громадянське суспільство, маючи досвід гіркого розчарування після 2004 р. і змужнівши на Майдані, мало вірить словам політиків. В цих умовах політикам важливо забезпечити максимально можливу прозорість, публічність, підзвітність влади, з одного боку, та державний, парламентський і громадський контроль - з іншого. Разом з публічністю та взаємним контролем важливо покласти в основу політичних рішень ліберальні принципи. На папері нова влада, здається, зрозуміла вимоги народу. Порошенко у своїй програмі обіцяє тотальну боротьбу з корупцією, зменшення втручання держави в ринок, а також податкового та адміністративного навантаження на бізнес, усунення персоналізації відносин у владі або фактів продажу посад. Ці тези у своїх виступах повторює і прем'єр-міністр Яценюк. Важливо, щоб вони не залишилися папером, а були впроваджені в життя.

Нова влада має намір встановити мир на Сході. Петро Порошенко представив план врегулювання ситуації, розпочато його виконання. Кабмін розробляє проект децентралізації влади, переозброєння армії. Також готується пакет реформ, які повинні витягнути країну з економічної ями. Поки що реформи гальмуються в парламенті, але це може бути не надовго. На осінь Порошенко анонсував проведення позачергових виборів у Верховну Раду, де планує створити свою більшість. З 1 січня нова влада обіцяє українцям скасування візового режиму з ЄС.

27 червня Порошенко зробив те, на що не зміг зважитися Янукович підписав Угоду про асоціацію з ЄС, його економічну частину. При цьому президент заявив європейським лідерам і всій країні, що розглядає Угоду лише як перший крок для повноправного членства України в ЄС. Першу вимогу Майдану, з якою люди вийшли на вулиці 21 листопада, виконано.

Якщо нова влада зможе виконати ці обіцянки, критикам революції буде складно заявити, що Майдан стояв даремно.

http://edit.io.ua/edit_story.php?edit_story=660422



Обновлен 07 авг 2016. Создан 14 фев 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником