Гетьман Вадим «Як приймалась Конституція України»

 

Гетьман Вадим «Як приймалась Конституція України»





Про автораВадим Петрович Гетьман народився 1935 р. в с. Снітин Лубенського району на Полтавщині. Після закінчення 1956 року Київського фінансово-економічного інституту працював у банківських, фінансових, цінових і планових органах Запорізького облвиконкому, з 1975 по 1987 p.p. першим заступником Голови Державного комітету України по цінах. Очолював створені ним Український республіканський акціонерний банк «Агропромбанк», республіканський акціонерний комерційний банк «Україна». У 1992 р. - Голова правління Національного банку України. Нині — Голова Біржового комітету Української міжбанківської валютної біржі. Депутат Верховної Ради України 12 і 13 скликань, заступник голови постійної Комісії Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, керівник депутатської групи «Незалежні», академік Міжнародної академії інформатизації, член- кореспондент Академії інженерних наук України.В.П. ГетьманЯК ПРИЙМАЛАСЬ КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИНотатки учасника розробки Основного Закону УкраїниКИЇВ-1996  рік.АнотаціяРідкий за жанром політичної публіцистики нарис В.П.Гетьмана — відомого фінансиста, політичного і державного діяча, народного депутата України — присвячений великій події в сучасній історії нашої молодої незалежної держави — прийняттю 28 червня ц.р. її Конституції.Книга цікава багатьма маловідомими фактами й свідченнями одного з активних учасників змальованих в ній подій. Зі сторінок нариса постає драматична картина напруженої боротьби патріотичних сил українського парламенту за створення справді демократичного Основного Закону України.З думою про Золоте рало«Коли держава правується у згоді з розумом, ганебні бідність і злидні.»Конфуцій.Із далеких днів у пам'яті моїй відклалась розповідь про Золоте рало, за допомогою якого колись буде ви­оране щастя для рідного краю. Йшли роки, мінялися вожді і п'ятирічки, щораз обіцяючи народові швидкий прихід продекларованих революцією щедрот. Зміню­вались обриси міст і сіл. Тільки далекими від справж­нього щастя почувалися регламентовані люди в них. Думай одне, говори інше, не роби того, про те не смій згадувати, хвали, що хвалять усі, картай, що скажуть згори, — хіба ж для того, щоб бути гвинтиком, народ­жується людина на світ ?!Алегорія Золотого рала пригадалась мені у сесійно­му залі Верховної Ради, під час палких дискусій про причини наших сучасних негараздів.В уяві раптом так виразно постало засмічене бур'янами поле, яким із краю в край іде, нарізаючи великі скиби чорнозему, плуг. Чи не так має статись і в нашому державному житті ? Де ж те Золоте рало, яке змінить на краще все довкіл нас, змінить нас самих, калічні наші уявлення про життя, працю, про наші права і обов'язки ? Єдине — вона, нова наша Українська Конституція спроможна зробити це.Але її треба здобути, вибороти, вигранити, запровадити в життя!...... Вируючий зал Верховної Ради України. 23 години. Завершується важкий день 27 червня 1996 року, а кон­сенсусу нема. Натомість чергова тупикова ситуація. Хтось вже виходить із залу, хтось роздратовано шепо­че своєму сусідові: «Я вже ситий цим по зав'язку!» Мені здалося, що якщо цієї миті щодо статті № 10 про мову проекту Конституції, підготовленої Тимчасовою спеціальною комісією, не буде знайдено влаштовую-чого всіх рішення, то все раніше зроблене перетво­риться на непотрібний фарс.Високі спостерігачі із президентської команди, що знаходились в урядовій ложі в цей час, напевно, поду­мали: «І цього разу у них нічого не вийде. Цей парла­мент не здатний на серйозні речі. Президент таки прийняв правильне рішення, підписавши сьогодні Указ про призначення на 25 вересня референдуму з пи­тань Конституції».І тут, як це вже не раз бувало, знову «знайшовся» О. Мороз. Видавивши з себе лагідну усмішку, він звернувся до вкінець наелектризованого, натомлено-го залу: «Шановні депутати, заспокойтеся. Вихід ми обов'язково знайдемо. Як сказав Саахов із відомого кінофільму, у нас із вами звідси лише два шляхи: або в прокуратуру, або в ЗАГС».Зал вщух, розмірковуючи, куди веде цей хитрий Мо­роз? Хвилинною паузою скористався Олександр Тка-ченко, щоб повідомити, що в приміщенні Верховної Ради цілодобово працюватимуть буфети і підготовле­но транспорт, щоб при нагоді вночі розвезти депутатів по домівках. Тож поспішати нема чого.Для багатьох із нас стало зрозумілим, що на цей раз керівництво Верховної Ради хвиль не ганятиме, на­лаштоване на результат. Отже, працюватимемо доти, доки не отримаємо бажану наречену — Конституцію.Так, замість завершення роботи, опівночі ще з більшою силою розгорілися дебати навколо кожного речення майбутньої Конституції. Калейдоскоп карко­ломних епізодів і драматичних подій тієї зоряної ук­раїнської ночі, як відомо, закінчився щасливим і дов­гожданим акордом. О 9.30 ранку, вже 28 червня 1996 року, під скляним куполом сесійної зали Верховної Ради України велично пролунала знайома з дня про­голошення незалежності України мелодія М. Вер-бицького, що лише декілька годин тому, вже консти­туційно, набула статус Державного Гімну України. Це знаменувало, що щойно, в цьому залі, Україна — єди­на держава на терені колишнього Радянського Союзу—парламентським шляхом   отримала свою нову де­мократичну КОНСТИТУЦІЮ!Суха протокольна статистика останнього голосуван­ня свідчить: о 9 годині 20 хвилині ранку 28 червня 1996 року в сесійному залі Верховної Ради України за проект Конституції, опрацьований Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України, в дру­гому і третьому читанні, з інтервалом в 2 хвилини, проголосувало 315 народних депутатів. 36 депутатів натиснули кнопку «Проти», 12 утримались, ЗО депу­татів не взяли участь у голосуванні.Радій, звеселися, Україно! Справу зроблено! Наша суверенна, незалежна, демократична, правова дер­жава, ти все-таки діждалася «свого Вашінгтона з но­вим і праведним Законом», про що так мріяв Тарас Григорович Шевченко! Хоч прийшов цей Закон на зе­млю Шевченка через 235 років після свого заокеансь­кого попередника. І все ж довгий, тяжкий, інколи навіть розчаровуючий шлях України до своєї Консти­туції кінець кінцем виправдався.Незабутні хвилини торжества! Сльози радості, обійми, поцілунки завершили це безпрецедентне нічне засідання Верховної Ради. Потім мені доводи­лось чути, що за своєю тривалістю і змістом воно вар­те бути вписане до відомої книги Гіннеса. Але тоді нам було не до рекордів.Я щасливий, що належу до категорії небагатьох на­родних депутатів, яким довелось безпосередньо бути в епіцентрі всіх трьох історичних актів, які привели до самоствердження на карті світу суверенної України.16 липня 1990 року разом із своїми колегами по Верховній Раді України минулого скликання я мав честь віддати свій голос за прийняття Декларації про державний суверенітет України. Саме України, а не УРСР, що вже тоді було далекосяжним державницьким кроком. В історичному тексті Декларації, що стихійно народжувалась у переповненому залі Верховної Ради, є і моя частка. Зокрема, назву центрального банку держави — Національний Банк України — прийнято замоєю пропозицією. Пам'ятаю, як я хвилювався, коли головуючий на сесії Іван Степанович Плющ першому для короткого привітання з приводу ухвали Декларації надав слово Гетьману. Можливо, у самій семантиці мого прізвища тієї історичної миті було щось сим­волічне.Дозволю собі навести тут із стенограми цю спонтан­ну трихвилинну промову:"Гетьман В.П., голова правління Українського рес­публіканського банку "Агропромбанку СРСР (Умансь­кий виборчий округ, Черкаська область). Шановні ко­леги! Щойно наш молодий парламент став фундато­ром історичної події. На очах багатомільйонної ауди­торії наших виборців, у запеклій боротьбі навколо кожного слова, кожного речення народився документ, що закладає основи нашої державності. Хай зважать наші виборці, що в розпалі гострої полемиіки дехто із нас отримував мікрофон, м'яко кажучи, не в парла­ментському вигляді. Що декому зраджувала витрим­ка, що комусь невистачало такту, толерантності, але всі були свідками того, що в залі не було байдужих, що мова йшла про доленосне майбуття нашої рідної Ук­раїни і її народу. Тому мені б хотілося, щоб цей істо­ричний документ усі ми розцінювали як плід колектив­ного розуму. Щоб ніхто не почав визначати пере­можців і переможених, ніхто не став би ділити депу­татів на патріотів нації, а тим більше її ворогів, ніхто не став вираховувати: хто більше, хто краще, хто чистіше. Всі ми діти свого народу і свого часу. Всі ми прийшли сюди і добровільно взяли на свої плечі цей нелегкий вантаж заради тільки одного — в міру своїх сил і здібностей допомогти нашому народу зайняти гідне місце в співдружності націй. Український народ, його історія дає нам для цього всі підстави.В одному я впевнений, що у прагненні знайти шлях до кращої людської долі ми тут з вами — однодумці, неза­лежно від того — товарищ, добродій чи пан — милує наш слух. Поздоровимо себе і зробимо все можливо, щоб ідеї, які пронизують декларацію про державнийсуверенітет України, були якомога швидше втілені в життя. Дякую, шановні, за увагу. (Оплески)."24 серпня 1991 року в цьому ж історичному залі Вер­ховної Ради України, був проголошений Акт Незалеж­ності нашої держави і вперше над величним куполом Верховної Ради України замайорів державний жовто-блакитний прапор України. Щоправда, спочатку поряд із червоно-блакитним. Цей сміливий крок дався зако­нодавцям нелегко. Хоч невідворотність його була оче­видною. Цього владно вимагало життя. Ще 21 серпня 1991 року, коли не все ще було зрозумілим навколо подій у Москві, демократично настроєні депутати зібрали необхідну кількість підписів своїх колег з ви­могою негайно скликати позачергову сесію Верховної Ради. Ось імена цих ініціаторів: Лариса Скорик, Кате­рина Завадська, Володимир Яворівський, Павло Мов-чан, Іван Заєць та ін. Дякуючи їх сміливості і наполег­ливості Україна зробила ще один крок на шляху до своєї незалежності.Разом з іншими народними депутатами я стояв тоді на східцях головного входу Верховної Ради перед ви­руючим людом, що скандував: «Незалежність!», «Не­залежність!», «Незалежність!»Таке неможливо забути.Декларація заклала принципи створення Консти­туції, Акт незалежності підвів під ці принципи політич­ну основу. Але молодій державі як повітря бракувало Основного Закону — Конституції.Вже в жовтні 1993 року проект Конституції України, що пройшов всенародне обговорення і ввібрав у себе більш ніж 2 тисячі пропозицій і зауважень, був готовий для внесення його на розгляд Верховної Ради України. Та не все було так просто, як здається тепер. Думаю, що в той час до цього вирішального кроку не були го­тові перш за все співголови Конституційної комісії Іван Плющ і Леонід Кравчук. Це внаслідок їхніх склад­них «навколодержавних» маневрів достроково була розпущена Верховна Рада України минулого скликан­ня, а з нею призупинився і конституційний процес.Поїзд, однак, зрушив. Естафету конституційного ма­рафону прийняла Верховна Рада України нинішнього скликання. Проте сталося це за несприятливих умов. Політична поляризація в суспільстві різко ускладнила конституційний процес. Україна залишилась єдиною в Європі державою з соціальним минулим, де продов­жувала функціонувати Конституція УРСР 1978 року.Щоб замортизувати соціальне навантаження і дест­руктивні дії деяких політичних сил, довелося піти на непопулярні заходи. Нелегко було мені і моїм одно­думцям з депутатської групи «Незалежні» піти на підписання Конституційної угоди між Президентом і Верховною Радою України. Але тоді це був необхідний крок. Конституційна угода зобов'язувала обидві гілки влади створити необхідні умови для прийняття Кон­ституції України протягом одного року. Певною мірою в державі був збережений відносний спокій.Але з наближенням 8 червня 1996 року, тобто дня закінчення Конституційного договору, конфронтація навколо проекту Конституції, а заодно і між гілками влади, набула своєї кульмінації. Відчувалось, що не видно ні кінця, ні краю в цьому багатьом незрозуміло­му «конституційному процесі».Замість пошуків розумних компромісів між Прези­дентом і Головою Верховної Ради України холодна війна, яка вже довгий час тривала, переросла в гаря­чу. Як не прикро, але вибухова іскра в каталізації на­пруги виникла від дій останнього.Виступаючи в середині лютого 1996 року на загаль­нопартійній конференції Соціалістичної партії України, Голова Верховної Ради Олександр Мороз закликав до «зміни згубного для країни, антинародного соціально­го курсу, який проводить авторитарно-бюрократич­ний режим». Більше того, учасники конференції СПУ висловилися за необхідність «почати усунення кон­ституційним шляхом інституту президентства як найбільш дестабілізуючого фактора в суспільстві, який не в змозі конструктивно вирішувати проблеми України і загрожує встановленням диктатури».У відповідь на це президентське оточення розпочало кампанію по усуненню Голови Верховної Ради України з цієї посади. В розповсюдженій відкритій для підписів депутатів з цього приводу заяві зокрема го­ворилось:«У Верховній Раді України, в Українській державі має місце перманентне погіршення політичної ситуації, доведене до критичного стану протистояння законо­давчої та виконавчої гілок влади держави, викликане зумисною політичною діяльністю Голови Верховної Ради України О. Мороза. Діяльність О. Мороза нанесла Україні величезнушкоду і його дальше перебування на посаді Голови Верховної Ради України може мати катастрофічні наслідки. Відповідно до статті 4.3.4 Регламенту ВерховноїРади України ми, народні депутати України, пропо­нуємо відкликати О.Мороза з посади Голови Верхов­ної Ради України.»Під цією заявою вдалося зібрати 171 підпис народ­них депутатів. Незважаючи на відповідну «роз'ясню­вальну роботу», я відмовився організувати збір підписів у своїй депутатській групі «Незалежні» і вдячний своїм колегам, що вони не підтримали цю акцію. Все це зовсім не означало, що ми поділяємо погляди і методи діяльності Олександра Мороза. Са­ме наша депутатська група оприлюднила заяву, в якій вимагалось від Олександра Олександровича призупинити своє членство в Соціалістичній партії на період перебування на посаді Голови Верховної Ради України. Хотів би цього Олександр Мороз чи ні, але в його діях на посаді голови парламенту постійно відчувається заідеологізованість і намагання пере­нести все це на рішення Верховної Ради України. Не раз це призводило до конфліктів у залі Верховної Ра­ди. На жаль, Олександр Олександрович не прислу­хався до порад незаангажованої частини парламен­ту, що врешті-решт і викликало таку реакцію депу­татів.І все ж силові методи щодо Голови Верховної Ради напередодні вирішального голосування в парламенті по проекту Конституції в умовах закінчення терміну дії Конституційної угоди і зростання соціальної напруги в суспільстві могли мати непрогнозовані наслідки. В цей же час був зміщений зі своєї посади прем'єр-міністр України Євген Марчук, який демонстрував бажання співпрацювати з парламентом, але виявляв «олімпійський спокій» відносно навколоконституційних баталій.За цих умов годі було мріяти, щоб два співголови Конституційної комісії, які по декілька місяців не зустрічались один з одним і обмінювались»комплімен-тами» головним чином через засоби масової інфор­мації, могли знайти спільну мову з делікатних питань розмежування своїх повноважень конституційним шляхом.Все це добре було зрозуміло політикам, але не наро­ду. Особисто для мене з кожним днем все складніше стало давати відповіді своїм виборцям із Тальнівсько-го виборчого округу Черкаської області, чому немає порозуміння у верхніх ешелонах влади; чому в Україні за 5 років самостійного існування змінилося 7 голів уряду; чому Україна, яка була найбільш розвинутою серед республік колишнього СРСР, сьогодні перебу­ває на передостанньому місці серед 27 країн Європи з перехідною економікою за темпами падіння валового внутрішнього продукту і життєвим рівнем населення.Дійсно, чому? Об'єктивно слід сказати, що жодна країна Європи, навіть із числа економічних гігантів, не змогла б вистояти під тиском тих страшних ка-таклізмів, які в останні десятиріччя спіткали нашу рідну землю. Маю на увазі Чорнобильську екологічну катаст­рофу і «економічний Чорнобиль» зразка 1993 року, ко­ли в полум'ї десятитисячної інфляції були спалені обігові кошти підприємств, а головне — трудові за­ощадження громадян.На жаль, наслідки цього екологічного і економічного лиха ми ще довго будемо відчувати. Але я впевнений водному — ми вистоїмо! Вистоїмо, бо маємо народ, якому може позаздрити будь-яка інша країна Європи. Маємо кращі в світі землі. Маємо технологію, яка здат­на піднімати в космос найпотужніші ракети, маємо в науці свого Патона. Врешті-решт маємо притаманну нашому народові ментальність, що вже не раз виявля­лась у найстрашніших випробуваннях, доводячи, що «слов'яни непереможні в трагедії». От тільки чи потрібно доводити ситуацію до трагедії , чи вже зараз братися за наведення порядку в своєму рідному домі?Для мене зрозуміло й інше. Економіка і політика зав­жди йшли поряд. Політична невизначеність і еко­номічна безалаберність молодої держави призвели до ситуації, яка морякам відома під назвою «роздрай», коли двигуни на морському судні розпочинають одно­часно працювати в різних напрямах і судно втрачає будь — яку керованість. Щось подібне відбувається і в нашій державі, особливо в сфері економіки і фінансів, де про синхронність дій різних гілок влади поки що можна лише мріяти.В той же час беззаперечна істина полягає в тому, що процес виходу України з кризи можна прискорити, як­що кожен стане займатися своєю справою.Президент як глава держави і гарант Конституції за­безпечить в державі верховенство Закону і покаже в цьому особистий приклад; Верховна Рада України відмовиться від постійного втручання в справи вико­навчої влади і цим сприятиме процесу прискорення реформування економіки; Кабінет Міністрів України в межах визначеного Верховною Радою і Президентом економічного азимуту візьме на себе всю повноту відповідальності за наслідки своєї діяльності, кри­терієм якої буде лише один показник — поліпшення життєвого рівня населення.Лише за цих умов з прийняттям нової Конституції відбудеться держава під назвою Україна. А поки що кожен намагається відстояти свій шлях до істини...Тернистий шлях проекту Конституційної комісії«Тисячі шляхів ведуть до помилки,до істини ж — один».Ж. Руссо.Я і сьогодні залишаюсь переконаним в тому, що Пре­зидент і Голова Верховної Ради України, не зважаючи на принципові протиріччя і складні відносини, кожен по-своєму щиро бажали отримати нову Конституцію.Питання полягало лише в тому, хто виявить більше гнучкості, щоб вивести конституційний марафон із глу­хого кута. Як відомо, ще 11 березня створена за уча­стю Президента і Верховної Ради Конституційна комісія передала свій проект Конституції на розгляд парламенту, але останній не спішив офіційно прийняти його в роботу. Справа в тому, що тривалий час ліва ча­стина парламенту, відмовлялась розглядати проект Конституційної комісії, якщо одночасно не будуть роз­глядатись альтернативні проекти, в тому числі і проект комуністичної фракції, відомий під назвою «проект 125», що фактично конституційно закріплював існуван­ня Української Радянської Соціалістичної Республіки.Іншими словами, комуністична і соціалістична фракції вирішили «розчинити» проект Конституційної комісії в так званих альтернативних проектах, «вто­пити» його в регламентній бюрократії і таким чином відкласти серйозну конституційну роботу до опри­люднення результатів президентських виборів у Росії.Показовим щодо цього було навіть те, що офіційна процедура, так би мовити презентація проекту за участю Президента, відбулась не на звичайному сесійному засіданні Верховної Ради України, а на так званому «спеціальному» засіданні, що виключало не­обхідність реєстрації депутатів у залі. І то голова Верховної Ради України погодився на таку спрощенупроцедуру лише після вчиненого на нього силового тиску з боку центристських і правоцентристських сил.Слід сказати, що проект Конституційної комісії дійсно був небездоганним і ліві справедливо назива­ли його «пропрезидентським». Можливо, щодо юриспрудичних норм цей проект і відповідав західним стандартам, але для нашої молодої демо­кратії він був занадто академічним і відірваним від життя. Не встиг ще проект Конституційної комісії офіційно потрапити до Верховної Ради, як він вже обріс десятками альтернативних варіантів, новими альтернативними розділами і отримав майже 2 тис. поправок.Все вказувало на те, що перспектива прийняття цього проекту в залі Верховної Ради дорівнювала ну­лю. А це означало, що напередодні 5 річниці прого­лошення своєї незалежності Україна залишалась однієї з європейських постсоціалістичних країн, яка продовжувала жити по соціалістичній Конституції.Потрібно було збирати сили для внесення ради­кальних змін у проект і переорієнтацію проекта на ук­раїнську дійсність. Для себе тоді я вирішив, що робо­та над Конституцією стала моїм головним пріорите­том і метою короткого парламентського життя.Що робити ?«Робота звільняє нас від трьох великих лих:нудьги, розпусти, злиднів».Вольтер.Уже 4 квітня 1996 р. у правому крилі фойє Верховної Ради України за довгим полірованим столом, що зго­дом став основним місцем роботи Міжфракційної ініці­ативної депутатської групи, зібралися керівники 10 де­путатських груп і фракцій. Серед нас не було лише представників від комуністичної і соціалістичної фракцій парламенту.Які є пропозиції щодо подальшої роботи над про­ектом Конституції?  — взявши на себе роль ведучого,запитав присутніх Олександр Лавринович.Ми не маємо права втрачати жодної години. Про­поную негайно сформувати робочу групу із представ­ників наших фракцій. Очолити ці групи мають головидепутатських груп і фракцій. Треба спробувати по-но­вому переосмислити кожну статтю проекту Консти­туційної комісії, — вніс пропозицію Ігор Юхновський.Ніхто не заперечував. Власне кажучи, для цього й зібралися.— Тоді бажано послухати концептуальні міркуваннявідносно  місця  Президента,  парламенту,  КабінетуМіністрів і судової влади в майбутній Конституції. Мож­ливо, є якісь свіжі думки? — продовжував Лавринович.Я висловив своє бачення побудови ієрархії влади в новій Конституції: сильний Президент, глава держави і гарант Конституції; Кабінет Міністрів України, статус якого повинен бути піднятий до вищого виконавчого органу влади в державі; однопалатний парламент, що має бути єдиним законодавчим органом; прокуратура повинна зберегти свої надзірні функції; незалежний щодо проведення грошово-кредитної політики Національний банк, якому, на жаль, зовсім не знайш­лось місця в проекті Конституційної комісії.Все це повністю відповідало позиції депутатів групи «Незалежні», від імені якої я перед цим виступив на сесії Верховної Ради. Дещо скорочений текст цього виступу я вирішив навести в цьому розділі, щоб читач міг співставити, що вдалось, а що не вдалось реалізу­вати автору, перебуваючи у складі узгоджувальної міжфракційної депутатської групи.«Шановні народні депутати! Дорогі виборці!Відкидаючи всі політичні інтриги довкола Консти­туції, депутатська група «Незалежні» вважає, що при­скорення конституційного процесу у Верховній Раді України і прийняття Основного Закону конституційноюбільшістю відповідає сьогоднішньому стану суспільст­ва в Україні і вимогам часу.Основоположними постулатами майбутньої Консти­туції для більшості депутатської групи «Незалежні» є наступні:1. Законодавчий орган має бути однопалатним, і япостараюся це обгрунтувати.2. На нашу думку, назвою вищого законодавчого ор­гану України повинна залишатись Верховна Рада Ук­раїни, але нас влаштовує назва Національна Рада абоДержавна Рада. Адже з часів Переяслава є суто ук­раїнська форма представницької влади.3. Главою держави повинен бути всенародно обра­ний Президент з сильними повноваженнями і правомконтролю за діяльністю Уряду в межах, визначенихКонституцією.4. Ми переконані, що в системі державної влади ви­щим органом державної виконавчої влади має статиКабінет Міністрів, який повинен повністю взяти на се­бе відповідальність за наслідки виконання своєї про­грами,  схваленої Верховною Радою. Ми категоричнопроти,   щоб  за державне  кермо знову трималосьдекілька   водіїв.   Сьогоднішній   стан   у   державі   єнаслідком такого регулювання.5. На нашу думку, уряд повинен бути підзвітним главідержави та Верховній Раді у межах, чітко визначенихКонституцією і Законом України про Кабінет Міністрів.Прем'єр-міністр призначається Президентом за попе­редньою згодою парламенту. Згода означає прийнят­тя   Верховною   Радою   рішення,   що  повинно  бутипідтримане в Парламенті конституційною більшістю.6. Ми підтримуємо тезу, що сьогодні повинна бутизбережена сильна надзірна функція Генеральної про­куратури.7. В майбутньому парламенті за депутатами повиннабути збережена імперативність мандату.  Це дастьзмогу виборцям контролювати діяльність свого депу­тата і в разі необхідності його відкликати.8. На нашу думку, в Конституції повинна залишитисьназва Автономна Республіка Крим. Статус вищих ор­ганів влади Автономної Республіки Крим повинен ви­значатись лише Конституцією і законами України. Це дасть можливість чітко визначити правове поле Авто­номної Республіки Крим і уникнути небажаного напру­ження на півострові.9. Для всіх регіонів України і Кримської АвтономноїРеспубліки особливо ретельно необхідно виписатичітке формування місцевих органів самоврядування,що на наш погляд має суттєві недоліки в проекті Кон­ституції.10. Ми вважаємо, що необхідно чітко визначити рольдержави у реформуванні суспільства. Ми бачимо го­ловну роль держави у створенні рівних умов для роз­витку всіх форм власності. Намагання створити якісьособливі, тепличні умови для розвитку, скажімо, дер­жавної форми власності обов'язково приведе до її за­непаду.11 ...Беручи до уваги те, що Національний банк Ук­раїни покликаний забезпечити стабільність цін та національної валюти, посідає особливе місце в дер­жаві і бере активну участь у законотворчому процесі, доцільно було б конституційно визначити статус НБУ у системі влади і повернути йому право законодавчої ініціативи. Ця пропозиція не є оригінальною, оскільки сусідні держави (а я маю на увазі Росію, Молдову, Беларусь та інші) вже пішли цим шляхом.Я приєднуюсь до більшості виступаючих, що кожне слово, кожне речення нової Конституції повинно бути ретельно зважене, адже ціна конституційного слова дуже велика.Ще свіжі в пам'яті кожного з нас події в Росії, коли, користуючись поспіхом у прийнятті Конституції і неви­значеністю окремих статей, глава держави взяв на се­бе відповідальність за розв"язання братовбивчої війни в Чечні. Тепер, навіть маючи дві палати в Думі, ніхто не може зупинити цю криваву драму.Тому, від імені депу­татської групи «Незалежні» закликаю всіх відкинути політичні амбіції і спекуляції навколо   внесеного Кон-
Так починали. Міжфракційна узгоджувальна група. Зліва направо сидять: В.Гетьман, О.Ємець, В.Мусіяка, М.Сирота, В.Дорожкіна, І.Юхновський, РБезсмертний, В.Омеліч; стоять: І.Заєць, В.Брит, В.Чеботарьов, С.Соболєв,0 Лавринович, С.Кириченко.ституційною комісією проекту Конституції, взяти його за основу, грунтовно його доопрацювати і в узгодже­ному варіанті внести на прийняття в першому читанні. Я впевнений, що здоровий глузд допоможе нам знайти свій шлях до першої Конституції незалежної України».Більшість моїх колег з депутатських груп і фракцій по­годились із викладеною вище концептуальною побудо­вою майбутньої Конституції. Правда, Ігор Юхновський, Іван Заєць ще довго відстоювали ідею двопалатного парламенту, але згодом і вони під переконливими аргу­ментами своїх колег відмовились на користь більшості.1 це один з прикладів, коли в узгоджувальній групі зна­ходився консенсус.Так у спорах і дискусіях щодо всіх принципових по­зицій ми окреслили контури своєї роботи. Були й творчі знахідки. На одній з них я хотів би спинитись.Пригадую випадок, коли завжди заангажований на результат, прагматичний Сергій Соболев несподівано для мене запропонував, щоб Президенту, Главі держа­ви, безпосередньо були підпорядковані силові міністри. В його розумінні це давало можливість Президентуповніше виконувати свою функцію по здійсненню керівництва у сферах оборони і національної безпеки.Різні переконування, що за таких умов Кабінет Міністрів втрачає назву вищого виконавчого органу в державі, не допомогли.От тоді мені і знадобились деякі знання з досвіду члена Ради національної безпеки в бутність мою Голо­вою правління Національного банку України, коли до цієї Ради я входив за посадою. Я запропонував об'єднати Раду національної безпеки і Раду оборони в один координаційний орган при Президенті України, зробити цей орган конституційним і чітко визначити правове поле діяльності Президента, прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради України в цій делікатній сфері.Після гострої дискусії колеги зі мною погодились і доручили мені до наступного засідання нашої групи сформулювати нову конституційну статтю. Ось так у сьогоднішній Конституції України з'явилася стаття 107. Жалкую і зараз, що під час того нічного консти­туційного штурму мені не вдалося до кінця відстояти ідею введення статусу державного секретаря з питань національної безпеки, що дало б можливість в майбут­ньому уникнути ситуації, яка на наших очах виникла в Росії у зв'язку з появою на російському урядовому не­босхилі Олександра Лебедя.Ініціативна Міжфракційна узгоджувальна група«Краще погано виконати свій обов'язок,ніж добре чужий». Давньоіндійська мудрість.Різних за своїми політичними поглядами і переко­наннями людей зібрав біля себе довгий полірований стіл у фойє третього поверху Верховної Ради України. Чому тут? Перш за все тому, що все поряд. Сесійна за-ла, де вирують щоденні пристрасті, колеги, з якими постійно необхідно спілкуватись і узгоджувати по­зицію. Адже кожен з нас представляє у так званій «ініціативній групі» свою депутатську групу чи фракцію. Так, з перших днів роботи ініціативної групи «Аграр­ників за реформи» представляли Володимир Стрето-вич і Ростислав Чап'юк; «Державність» — Ігор Юх-новський, Богдан Ярошинський, якого пізніше замінив Роман Безсмертний; «Єдність» — Сергій Селіфонтьєв і Віктор Омеліч; «Міжрегіональну депутатську групу» — Галина Старовойтова, до якої дещо пізніше приєднав­ся Іван Попеску; «Народний рух України» — Іван Заєць і Олександр Лавринович; «Незалежних» — Вадим Геть­ман і Борис Ольховський, пізніше Ольховського замінив Микола Карнаух; «Реформи» — Сергій Со­болев і Василь Костицький; Селянську партію — Сергій Довгань і Микола Дудченко.«Соціально-ринковий вибір» спочатку делегував в робочу групу Олександра Новікова, якого пізніше замінили Валентин Чеботарьов та Сергій Кириченко. Від «Центру» працювали Володимир Буткевич і Михай­ло Сирота. Щодо Михайла Сироти то два з половиною місяці «конституційного затвірництва» стали для нього свого роду зоряним часом. Але то було значно пізніше. Спочатку була виснажлива нервово-збуджена робота по 10-12 годин на добу, практично без вихідних, де ніхто не думав за лаври.Вже другого дня виникло питання, кому довірити го­ловування нашою робочою групою. Всі ми розуміли, який це тяжкий повсякденний тягар — вести засідан­ня, улагоджувати конфліктні ситуації, постійно шукати прийнятні для всіх рішення, а пізно вночі, коли всі чле­ни добровільної дружини розійдуться по домівках, не забути внести прийняті вдень поправки у відповідні статті, щоб вже на ранок кожен мав змогу отримати нову їх редакцію.Спочатку думалось, що найбільш підготовленими для цієї роботи могли бути Олександр Лавринович або Сергій Соболев, але їх відома права орієнтація могластворити небажані перешкоди в роботі. Адже рано чи пізно ми розраховували, що до нас приєднаються представники лівого крила парламенту. Без них прий­няти Конституцію конституційною більшістю Верховній Раді було неможливо.Саме з моєї, так би мовити, легкої руки Михайло Сиро­та очолив нашу міжфракційну групу, і я швидко побачив, що не помилився: український парламент може повністю розраховувати на молодого лідера нової хвилі.Разом з Михайлом величезну за обсягом роботу сте­нографа і постійного секретаря ініціативної групи ви­конала Валентина Дорожкіна. Вона встигала всюди — і вести протоколи, і вводити інформацію в комп'ютер, і ранком розповсюдити матеріали попереднього засідання. До всього, як кажуть, доклала рук і серця.Процедура узгодження тексту Конституції була про­стою і в той же час демократичною. Кожна депутатсь­ка група мала один голос. Головуючий на засіданні оголошував чергову статтю проекту Конституційної комісії, яка після докладного обговорювання ставила­ся на поіменне голосування. Якщо хоч один представ­ник групи чи фракції не узгоджував статтю, вважалося, що консенсусу по ній не досягнуто, і вона переносила­ся на друге коло обговорення. Лише при наявності повного узгодження між групами або фракціями пере­ходили до наступної статті.Вже після перших днів напруженої роботи стало зрозуміло, що до встановленої регламентом дати об­говорення проекту Конституції у першому читанні — 17 квітня 1996р. ми не встигаємо підготувати новий проект, з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи.Про ситуацію, яка склалася на той час в роботі міжфракційної депутатської групи, найбільш яскраво свідчать витримки з протоколів № 5 від 11.06.96р. і № 6 від 12.06.96р., які я знайшов за потрібне опубліку­вати в Додатку.
1 травня 1996 року. На третій поверх Верховної Ради України, де працювала Міжфракційна   узгоджувальна   група,   прийшов   поцікавитись   її   роботою андр Мороз /на фото праворуч/ .Конституційна інтрига«Велика людина знає тільки обов 'язок,мізерна тільки користь».Конфуцій.Скупі рядки протоколів навряд чи в змозі передати до кінця заплутану інтригу в ті дні навколо Конституції. Кожен грав свою партію, і часто фальшиву.Керівництво Верховної Ради робило вигляд, що не помічає намагань депутатських фракцій знайти вихід із тупика. Всі спроби легалізувати роботу ініціативної міжфракційної групи по доопрацюванню проекту Кон­ституції, щоб перетворити її в Тимчасову спеціальну комісію, як цього вимагає Регламент, блокувались лівими фракціями. Каменем спотикання стали вимоги комуністичної і соціалістичної фракцій сформувати Тимчасову спеціальну комісію за принципом про-порційного представництва, а головне — не брати за основу варіант Конституційної комісії.Практично від нас вимагалось перекреслити всю ви­конану до цього роботу і знову розпочати все з нуля. Ні для кого не було секретом, що наші опоненти будь — що намагалися затягнути конституційний процес і не допустити заміни Конституції 1978 року на нову демо­кратичну Конституцію, яка відповідає реаліям часу.Відчувалось, що всі їх погляди і дії були спрямовані у бік Москви, де в цей час відбувалась запекла боротьба між Єльциним і Зюгановим за право першим перетну­ти фінішну стрічку у президентській гонці. Так, як не дивно, але доля Конституції України багато в чому за­лежала від Москви.Поки міжфракційна депутатська група в фойє треть­ого поверху одну за другою долала перешкоди, щоб знайти необхідний консенсус між 10 депутатськими групами і Президентом, у сесійному залі вирували пристрасті навколо вже неіснуючого проекту Консти­туційної комісії. Ліві фракції сповна використовували депутатську трибуну, щоб до кінця розвінчати «прези­дентський» проект Конституції, а заодно і «антинарод­ну» політику Президента і його команди.Соціалістична фракція неодноразово заявляла про можливість участі її представників в роботі міжфракційної групи, але дальше слів справа не руха­лась. З усього було видно, що соціалісти вичікують. Олександр Мороз, майстерно використовуючи недос­коналість внутріпарламентського Регламенту, що був піднесений ним до норм конституційного закону, в один із моментів процедури розгляду Конституції довів ситуацію до абсурду. Виходило, що якщо дотримува­тись букви Регламенту, на чому безапеляційно наполя­гав Голова Верховної Ради, то заключне третє читання проекту Конституції мало відбутися вже під час депу­татських канікул. Звичайно Президент не збирався за­лишатись пасивним спостерігачем, а це означало, що Верховна Рада України сама собі підписувала смерт­ний вирок.Вже пізніше, коли Олександр Олександрович пере-конався, що «заговорити» Конституцію не вдасться, а затягування конституційного процесу призведе до розпуску парламенту і введення в країні авторитарної диктатури, він з тією ж віртуозністю, з якою до цього гальмував цей процес, знайшов радикальне рішення, щоб привести Верховну Раду України до історичної пе­ремоги.Президентська команда, переконавшись у марних спробах нав'язати парламенту симпатичний для неї варіант Конституційної комісії, всю свою увагу спряму­вала на розгортання пропагандистської кампанії нав­коло «свого» проекту Конституції. Все нагадувало на­ше недавнє минуле. Засоби масової інформації — преса, радіо, телебачення — з усіх сил намагались по­казати масову підтримку проекту Конституційної комісії в народі, більшість якого цього проекту не чита­ла і не бачила навіть у вічі.Перші контакти з Президентом керівників 10 депу­татських груп і фракцій показали, що Леонід Данило­вич уважно слідкує за роботою міжфракційної депу­татської групи, але свої принципові позиції, передба­чені в проекті Конституційної комісії, здавати не зби­рається. Разом з тим дав згоду на щотижневі зустрічі, в процесі яких сторони будуть намагатись узгоджувати принципові поправки до проекту Конституції з ураху­ванням позиції Президента, як одного з співголів кон­ституційної комісії. Тут же домовились, що в роботі міжфракційної депутатської групи братиме участь постійний представник Президента у Верховній Раді України Віктор Мусіяка, до якого пізніше приєднався, щойно введений в Кабінет Міністрів України на посаду віце-прем'єра з правових питань Олександр Ємець. Наші контакти в рамках узгоджувальної депутатської групи з Президентом України викликали нездорову реакцію з боку Олександра Мороза і антипрезидентсь-ки настроєної частини парламенту.Виступаючи з цього приводу на сесії Верховної Ради України, я сказав: «Всі ми за останні дні намагалися знайти той крихітний компроміс, який би дав змогуврешті-решт розпочати роботу над проектом Консти­туції. Часу до 17 квітня залишається все менше. Але комусь дуже хочеться, щоб, не прийнявши ніякого рішення і не розпочавши роботу тимчасової спеціаль­ної групи, ми отримали на перше читання варіант Кон­ституційної комісії і його провалили, з наслідками, які неважко передбачити.В розповсюдженому за моїм підписом проекті я теж намагався наблизити точки зору як лівих, так і правих з тим, щоб зрушити з місця конституційний процес. Замість підтримки цих зусиль, ми отримали контр проект постанови голови Верховної Ради, а за ним ще декілька проектів постанови, в яких наполегливо про­водиться ідея обійти процедуру узгодження цілісного проекту Конституції з Президентом. Невже не зро­зуміло, що тим самим ми втягуємось в небажаний про­цес конфліктів між різними гілками влади і неминуче рішення Президента про проведення референдуму на безальтернативній основі».Навіть з мого виступу можна помітити, що за 2 місяці до президентського указу з питання референдуму найгірший для Верховної Ради розвиток подій можна було передбачити. В цьому і полягала політика.Здобутки і втрати«Нічого надміру». Сократ.Під свіжим враженням пережитого перечитую скупі, майже телеграфні рядки квітневих протоколів щоден­них засідань Міжфракційної узгоджувальної депу­татської групи, що їх ретельно вела Валентина До-рожкіна.До 17 квітня, тобто до дня повторного першого чи­тання проекту Конституції, залишалось трохи більше тижня, включаючи вихідні дні, про які ми просто забу­ли. Необхідно було поспішати, щоб винести на сесію
І.Юхновський і В.Дорожкіна під час роботи в Міжфракційній узгоджувальній групі.доопрацьований варіант і не дати «антиконституційно» настроєним депутатам повністю «поховати» варіант Конституційної комісії. Адже в цьому разі консти­туційний процес на Україні був би відкинутий ще на рік чи два.Наша мета полягала в тому, щоб зробити варіант Кон­ституційної комісії прохідним в парламенті, приземлити його. Знайти демократичні противаги в трикутнику: Президент — парламент — прем'єр-міністр; переос­мислити ключові моменти проекту, такі, як: державний устрій, питання символіки, мови, функцій парламенту, судоустрою, місцевого самоврядування, вирішити делікатне питання про правове поле Автономної Рес­публіки Крим.Тобто ми не ставили перед собою мету написати нову Конституцію. Це було б фізично не під силу для 15-16 політиків, що добровільно взяли на себе сміливість знайти вихід з тупикової ситуації, яка створилася навко­ло Конституції України. Бентежило інше: навіть знай-шовши компромісне рішення між представниками різних політичних груп і течій, узгодивши змінені статті з найбільш гострих конституційних питань з Президен­том, ми не мали можливості винести цей проект на розгляд сесії. Адже наша міжфракційна депутатська узгоджувальна група весь цей час продовжувала пра­цювати на любительських засадах.Всі намагання надати їй легітимний статус Тимчасо­вої спеціальної групи по доопрацюванню Конституції, як цього вимагає Регламент Верховної Ради України, відхилялись лівою частиною парламенту під надума­ним приводом — від комуністів у Тимчасовій спеціальній групі повинні брати участь не 2 представ­ника, як від інших фракцій, а 6, що відповідає про­порційному представництву комуністів у парламенті.Власне кажучи, наша депутатська група, група МДГ, Селянська партія не заперечували проти цієї норми. Це дійсно відповідає нормам Регламенту. Але згідно з прийнятою нами спрощеною процедурою постатейно­го узгодження передбачалось надання одного голосу від фракцій. Якщо хоч одна депутатська група чи фракція, байдуже 25 чи 80 депутатами в сесійній залі вона була представлена, не узгоджувала ту чи іншу статтю, ця стаття переносилась на друге коло обгово­рення, де всі ми намагались знайти необхідний кон­сенсус. Лише за цих умов можна розраховувати отри­мати в сесійній залі конституційну більшість. Ко­муністична, а за нею і соціалістична фракції при підтримці Голови Верховної Ради України стояли на свойому. Справа у Верховній Раді не рухалась.17 квітня 1996 року на засіданні ініціативної міжфракційної групи було прийнято рішення від імені 10 депутатських груп і фракцій внести на розгляд Вер­ховної Ради України проект постанови наступного змісту:1. Керуючись п.2 ч.З статті 6.5.4 Регламенту Верхов­ної Ради України, передати проект Конституції на до­опрацювання та подати його на повторне перше читан­ня 25 квітня 1996 року.2. Для підготовки до повторного першого читання у Верховній Раді України доопрацьованого проекту Кон­ституції утворити відповідно до гл.4.6 Регламенту Тим­часову спеціальну комісію, сформовану з представ­ників депутатських груп і фракцій.Затвердити голову та персональний склад Комісії (список додається)З.Тимчасовій спеціальній комісії:взяти за основу для підготовки до повторного пер­шого читання проект Конституції, підготовлений Кон­ституційною комісією за дорученням Верховної РадиУкраїни,   з   урахуванням   зауважень   і   пропозиційсуб'єктів законодавчої ініціативи;при доопрацюванні проекту Конституції врахуватизауваження та пропозиції Президента України;— внести доопрацьований проект Конституції напленарне засідання Верховної Ради України 25 квітня1996 року для повторного першого читання.Як і попередні пропозиції, цей проект не знайшов підтримки сесії. Незважаючи на це робота, яка була розпочата в фойє третього поверху Верховної Ради України, йшла своєю чергою. Узгоджувальна комісія закінчила розгляд статей в першому колі, більшість принципових поправок вдалося погодити з Президен­том, і це дало можливість перейти в завершальне ко­ло. Поряд з уповноваженими від фракцій депутатами в роботі над проектом Конституції вагомий внесок в до­опрацьований проект внесли народні депутати Сергій Терьохін, Віктор Шишкін, Богдан Ярошинський, Мико­ла Карнаух, Геннадій Самофалов, Віктор Меркушов, Вячеслав Чорновіл, Віктор Брит, які на всіх стадіях ро­боти над проектом Конституції найбільш активно бра­ли участь в нашій роботі .На мій погляд, прикрий випадок стався з Віктором Бритом, який представляв Соціалістичну партію Ук­раїни. Прийшов він у нашу узгоджувальну групу, так би мовити, за делегуванням своєї партії і нею ж був незабаром відкликаний. А було це так.Незважаючи на святкові дні, узгоджувальна групапродовжувала працювати над проектом Конституції.Несподівано у нас на третьому поверсі Верховної Ра­ди з'явився голова Верховної Ради України Олександр Мороз і підсів на вільне місце до Віктора Омеліча. Він щойно повернувся з першотравневої демонстрації і був у гарному настрої. Можливо, перша зацікавленість Олександра Олександровича не була вже такою ви­падковою. Допускаю думку, що технічні засоби сьо­годні дають можливість бути в курсі справи, знаходя­чись на відстані. Якраз в цей час у нас виникла гостра полеміка навколо повноважень голови парламенту в майбутній Конституції.Дехто серед нас вважав, що з метою зменшення протистояння між Президентом і головою парламенту в новій Конституції ці повноваження повинні бути зве­дені до ролі спікера. Я був категорично проти цієї ідеї. Адже не можна будувати Конституцію держави лише на негативних реаліях сьогодення. Прийде час, і ці дві ключові політичні фігури не стоятимуть по різні боки барикад.Так чи інакше, але Олександр Олександрович, з доз­волу головуючого Михайла Сироти, включився в нашу дискусію, і включився своєчасно.Візит Олександра Мороза на третій поверх не зали­шився непомітним для нашої роботи. Першого травня всіх присутніх на третьому поверсі запросили на обід і навіть налили по 100 гр. вина. Можливо, на честь свята. Назавтра на третьому поверсі у нас з'явився чай і печиво. Можна було підкріпитись і не носити з дому «тормозки». А вже наступного дня в своїх рядах ми по­бачили Віктора Брита. Це була невелика, але все ж та­ки перемога. Відтепер у титрах Міжфракційної депу­татської групи по узгодженню проекту Конституції з'явились назви 11 фракцій. Отже, наша робота врешті-решт дістала визнання. Наступні три святкові дні майже повністю були присвячені представникові соціалістичної фракції. Ми вирішили, починаючи з пер­шої статті узгодженого 10 депутатськими фракціями проекту Конституції, знайти спільну мову з соціалістичною фракцією, за якою стоїть Олександр
1 травня 1996 року за вказівкою Голови Верховної Ради України О.Мороза членів міжфракційної узгоджувальної групи запросили на обід. «Хай і в них буде свято!»Мороз. Віктор видався непоганим опонентом, відстоюючи позицію своєї партії, але під переконливи­ми доказами колег із робочої групи дав згоду на по­годження більшості статей проекту. Залишились 5-7 статей, де він наполягав на необхідності проведення консультації з колегами своєї партії.Ми раділи як діти. Залишалось переконати комуністів, що велика справа, яка повністю всіх нас заполонила в останні 2 місяці, близька до завершення.Яке ж було наше розчарування, коли після травневих свят замість Віктора Брита від Соціалістичної партії для роботи в нашій узгоджувальній групі були направ­лені Микола Лавриненко і Станіслав Ніколаєнко. Як на мене, це був некоректний, прикрий крок, про що я сказав Олександрові Олександровичу.Все потрібно було починати спочатку.Тимчасова спеціальна комісія«Дякую тобі, Боже, за те, що ти створив усе непотрібне простим, а все складне непотрібним».Г. Сковорода.Думаю, що першотравневий візит Голови Верховної Ради України на третій поверх мав ще один позитив­ний результат. Вже 5 травня 1996 року Олександр Мо­роз майстерно провів голосування, і те що не вдавало­ся, а можливо, і не бажалося зробити на протязі ос­таннього місяця, було вирішено за лічені хвилини. Фракція комуністів не встигла й отямитись, як поста­нова Верховної Ради України вже була прийнята у відкритому голосуванні. Хто з дисциплінованої ор­ганізації комуністів голосував «За» чи «Проти», пе­ревірити було неможливо. Складалась постанова всього з одного пункту:«Відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради Ук­раїни створити Тимчасову спеціальну комісію з правом головної для доопрацювання проекту Конституції Ук­раїни, внесеного Конституційною комісією разом із за­уваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчої ініціативи (список додається)».Дійсно, все геніальне перш за все просте !Цією постановою, вирішувалось питання про­порційності комуністичної фракції. На доповнення до членів ініціативної групи, що вже були поіменно на­звані мною, від фракції «Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя» ввійшли: Леонід Гармаш, Сергій Гмиря, Геннадій Долженко , Анатолій Дроботов , Віктор Кочерга , Анатолій Пейнга-лайнен.Не зважаючи на те, що ще вчора ліві фракції навіть думки не допускали, щоб у процесі доопрацювання за основу був прийнятий проект Конституційної комісії,тепер постанова чітко закріпила це положення.У постанові була відсутня посилка на необхідність уз­годження з Президентом, але я гадаю, що до цього вже всі звикли, як до звичайної справи.Дійсно, ніхто не робив таємниці з того, що члени робочої групи регу­лярно зустрічаються з Президентом і його оточенням, з нами постійно працювали уповноважені Президен­том Олександр Ємець і Віктор Мусіяка.Не сказав би, що наші зустрічі з Президентом завжди проходили у спокійній атмосфері. При всьому бажанні члени робочої групи не могли врахувати численні за­уваження Президента, що викликало в нього відповідну реакцію. Тоді розмова переходила з дипло­матичної на більш «зрозумілу» мову. Так було з питан­нями про двопалатний парламент, про Кабінет Міністрів, як вищий виконавчий орган держави, про представництво гілок влади при формуванні Консти­туційного суду, про право видавати так звані «Універ­сали» з питань, неврегульованих чинним законодавст­вом, і т.д., і т.п.В той же час слід відмітити, що Президент йшов на ці зустрічі, які часто закінчувались пізно вночі, і, відстою­ючи свою позицію, все ж зважав на колективну думку нашої комісії, розуміючи, що за нею стоїть більшість народних депутатів Верховної Ради України.Всі ми з нетерпінням і певною пересторогою чекали першого офіційного засідання Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту Конституції України. Воно відбулося об 11 годині 6 травня утих же кулуарах третього поверху, що одразу викликало протест пред­ставників від комуністичної фракції. Вони вимагали створення більш комфортних умов, і не тільки цього. Думаю, що всі дев'ять протоколів цих засідань, які я вміщую в Додатку, дадуть багатий фактичний ма­теріал, щоб самостійно зробити висновки про позицію окремих політичних партій і окремих членів Тимчасової спеціальної комісії на заключному етапі конституційно­го процесу. На першому засіданні Тимчасової спеціальної комісіїми передали новим членам із комуністичної фракції напрацьований проект 11 депутатських груп і фракцій, в якому 80 % всіх статей проекту Конституції вже було узгоджено. З редакцією решти статей не погоджува­лись 2-3 депутатських групи. Пропонувалось продов­жити роботу в цьому напрямі.Але наші нові колеги не хотіли миритись із таким по­рядком роботи. Вони внесли свій альтернативний варіант і запропонували розпочати розгляд статей проекту Конституції з самого початку, причому на­працьований ініціативною групою народних депутатів від 11 депутатських груп (фракцій) проект Конституції не брати за основу роботи, а вважати лише за одну з пропозицій для обговорення.Це вже було занадто. Наступні засідання не внесли ясності в позиції сторін. Представники від комуністич­ної і соціалістичної фракцій то залишались, то покида­ли залу засідань, але ці демарші не перешкодили нам врешті— решт довести справу до кінця.17 травня 1996 року проект Конституції України, до­опрацьований Тимчасовою спеціальною комісією, був нею затверджений і переданий на розгляд Верховної Ради України. В результаті цієї діяльності текст, внесе­ний Конституційною комісією, був грунтовно дооп­рацьований з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи. їх до комісії за цей час надійшло близько 6 тис. Так чи інакше зміни торк­нулись переважної більшості статей проекту Консти­туційної комісії.Гроші і влада«З усіх сил, підпорядкованих пануючій владі, сила грошей, певно, найнадійніша».І. Кант.Вже після своєї відставки з посади Голови Правління Національного банку України, коли в аналогічній ситу­ації опинився мій наступник Віктор Андрійович Ющен-
9 травня 1996 року після трудового дня Міжфракційна депутатська група: О.Лавринович, І.Заєць, В.Гетьман, В.Омеліч, М.Сирота, В.Костицький, Р.Безсмертний, С.Соболєв, В.Дорожкіна, В.Брит, М.Дудченко, В.Чеботарьов, О.Ємець, І.Юхновський, С.Кириченко, В.Шишкін.ко, мені вдалося написати, можливо, одну з кращих своїх статей під назвою, винесеною в заголовок цьо­го розділу. Справа в тому, що в нашій молодій державі довгий час вважалося, що центральний банк повинен бути складовою частиною виконавчої влади, а отже, і виконувати споріднені з нею виконавчі функції. Відтак 1992 року мене за посадою навіть було введено вчлени Уряду. Що з цього вийшло, всім відомо. Вже че­рез місяць я був вимушений вийти у відставку, тому що не міг, не мав права виконувати вказівки Уряду, які підривали довіру до національної валюти.Отже, питання розмежування повноважень уряду і центрального банку завжди мали принциповий харак­тер. Адже центральний банк і Мінфін діють за законом сполучених посудин. Якщо не спрацьовує фіскальна функція держави по сбору податків, вступає в дію емісійна функція центрального банку. Але свою функцію в цьому разі центральний банк виконує не за рахунок реальних грошей, а за рахунок фальшивих грошових знаків, рівень випуску яких в обіг за законом лінійної функції визначає рівень інфляції в державі.Найстрашнішим прикладом цього для нас був 1993 рік, коли уряд переплутав емісійну кишеню з бюджет­ною і інфляційна позначка в Україні зашкалила за 10 тис. процентів за один рік. Це був найжорстокіший удар по економіці і реальних заощадженнях населен­ня.У своїй передвиборній програмі перед виборцями Маньківського, Тальнівського і Катеринопільського районів Черкаської області я брав зобов'язання всі свої професійні і депутатські зусилля спрямувати на приборкання інфляції, стабілізацію грошової одиниці, а отже і споживчих цін.В цьому плані зовсім непросто дались мені дві нові статті і суттєві зміни до трьох статей у новій Консти­туції, що конституційно змінюють автономний статус центрального банку в коридорах влади, адже в проекті Конституційної комісії центральному банку не було відведено жодного слова.У чому полягають ці зміни? Перш за все ст. 99 Кон­ституції України визначає, що «Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави — Національного банку України». Це дуже важливо. Центральний банк тепер, посилаючись на Конституцію, повинен підтримувати економічну політику уряду, доки вона не вступить упротиріччя із забезпеченням стабільності грошової одиниці. Стабільність грошової одиниці прямо зв'яза­на із стабільністю споживчих цін і курсовою політикою держави.Отже, Конституція дозволила Національному банку України самостійно в інтересах народу проводити гро­шово-кредитну політику.Стаття 100 Конституції визначає правовий статус но­вого, вищого надзірного органу за діяльністю цент­рального банку — Ради Національного банку України, на яку покладаються функції визначення основних за­собів грошово-кредитної політики та здійснення конт­ролю за її проведенням.Згідно з СТ.85 п.19 половину складу Ради Національ­ного банку призначатиме Верховна Рада України, а інша половина згідно ст.106 п.12 призначатиметься Президентом України. Обов'язково в цю Раду з боку виконавчої влади ввійдуть Міністр фінансів і Міністр економіки, інші ведучі фахівці і вчені з питань грошово­го обігу та кредиту.Передбачається, що очолить цю Раду , як і Раду ди­ректорів Національного банку, Голова Національного банку України.В новій Конституції значно підвищено статус керівника центрального банку держави. Якщо раніше це був Голова Правління Національного банку, то тепер Голова Національного банку, що в значній мірі визначає самостійність і відповідальність цієї ключової фігури в фінансовій діяльності держави.Ст.85   п.І8   Конституції   передбачає,   що   ГоловаНаціонального банку України призначається та звільняється Верховною Радою України за поданням Президента.І ще. Статтею 93 Конституції передбачено, що Національний банк України разом з Президентом, на­родними депутатами і Кабінетом Міністрів отримав право Законодавчої ініціативи. Це означає, що тепер для внесення до Верховної Ради України законодавчо­го акту з питань кредитної банківської діяльності Національного   банку   не   обов'язково   отримуватидозвіл від Кабінету Міністрів. Як тут не згадати, що вже більше року не може знайти дорогу в сесійний зал про­ект Закону «Про Національний банк України», який у всіх гілок влади зустрічає перепони. Тепер, базуючись на згаданих нормах Конституції, є надія, що він швид­ко побачить світ.Не все вдалося відстояти. В останній час Кабінет Міністрів і президентська команда повели шалену ата­ку на дві позиції, які вже були проголосовані в проекті Тимчасової спеціальної комісії.Статтею 95 проекту Конституції у варіанті Тимчасової комісії передбачався наступний абзац: «Закон про державний бюджет України встановлює граничний рівень дефіциту Державного бюджету України. Джере­лом покриття дефіциту державного бюджету України є внутрішні і зовнішні позики». У сьогоднішній Консти­туції ця норма відсутня, під тиском уряду із Конституції її довелося вилучити, хоча всім відомо, що дефіцит державного бюджету існує, і великий. Дехто з уря­довців дуже був збентежений перспективою унемож-ливлення фінансування дефіциту бюджету наступного року за рахунок прямої емісії (а не кредитів) Національного Банку України. Але це Піррова перемо­га: закладення у Конституції можливості емісійного по­криття бюджету є економічно небезпечним, бо цим створюється підґрунтя для повернення до інфляційної ситуації зразка 1993 року.Життя покаже, наскільки тут враховувались інтереси держави.Останні дні перед фіналом«Улесливість — стиль рабів». Френсіс Бекон.Епіграф, як то кажуть, зобов'язує. Отже, ніякого підстроювання! Правда, правда і тільки правда. . . . Все вказувало на швидку розв'язку. Але те, що Ук-
Михайло Дмитрович Сирота — керівник депутатської групи «Центр», керівник Міжфракційної узгоджувальної групи, з 5 травня 1996 р. — голова Тимчасової комісії по опрацюванню проекту Конституції України.раїна отримає свою Конституцію в останні дні червня, не зважились би передрікти найсміливіші провидці.Початок тижня розпочався в звичайному ритмі. На 10 годину ранку 24 червня була призначена рада керівників депутатських груп і фракцій. Об 11 годині розпочиналося засідання Президії Верховної Ради Ук­раїни, о 14— чергове засідання Тимчасової спеціаль­ної комісії. На 18-ту годину вечора була призначена зустріч у Президента з питань Конституції. Крім того, кожного ранку я приділяв певний час поточним спра­вам Української міжбанківської валютної біржі, що вже давно стала для мене творчою лабораторією з питань валютного регулювання і банківської діяльності.У мене склалось враження, що це була не краща зустріч Президента з членами Тимчасової спеціальної комісії. Ми чекали, що в ході її зможемо визначити стратегію наших спільних дій на завершальному етапі конституційного процесу, знайдемо нові ідеї, як спільно вийти з тупика. Замість цього отримали сер­диту нотацію щодо нашого ставлення до пропозицій Президента. Президент заявив,що якщо ми не пого­димось з його принциповими зауваженнями щодо ок­ремих статей Конституції, то він змушений буде по­вернутись до проекту Конституційної Комісії.П. Лазаренко, який після відставки Є. Марчука постійно був присутній на наших останніх зустрічах з Президентом, суттєво зауважив, що крайнім строком для всеукраїнського референдуму уряд вважає 25 ве­ресня 1996 року. Далі переносити референдум не­можливо, ситуація може лише ускладнитись.З цього виходило, що Указ про референдум пови­нен бути підписаний не пізніше середи, 26 червня цього року, тобто за 90 днів до проведення референ­думу. Президент повідомив, що він на півтора дні відбуває з державним візитом до Польщі, але в другій половині дня повернеться до Києва, щоб підписати Указ. Мала відбутися наша чергова зустріч, до якої ми повинні зібрати необхідну кількість підписів для підтримки референдуму по проекту Конституції, доо­працьованого Тимчасовою спеціальною комісією. Але до зустрічі з Президентом ми обов'язково мусили врахувати найбільш принципові зауваження Прези­дента з 12 пунктів, інакше варіант Тимчасової спеціальної комісії Президент вважатиме з ним непо-годженим.Це був ультиматум, який не залишав шансів Вер­ховній Раді України прийняти Конституцію в сесійному режимі. За будь-якого розкладу ми не встигали. За­надто тяжко давались парламентові перші статті про­екту Конституції. Багато залишалось білих плям — преамбула, деякі статті — про мову, про власність, — не   знаходили    в   залі    підтримки    конституційноїбільшості. «Мабуть, Президент правий, і референдуму нам не уникнути» — подумалось мені. Але в цьому разі ні за яку ціну не можна допустити, щоб на референдум був винесений варіант Конституційної комісії. На моє переконання, це був би найгірший варіант Конституції для України.Ці міркування стали для мене головним поштовхом для збирання підписів серед членів депутатської групи «Незалежні» за проведення референдуму по проекту Конституції, доопрацьованого Тимчасовою спеціаль­ною комісією. Вдалось зібрати лише 17 підписів, реш­та депутатів відмовились. Ми з Володимиром Петро­вичем Семиноженком, який активно підключився до цієї роботи, не наполягали. Від самого початку засну­вання нашої депутатської групи «Незалежні» у мене, як і в більшості членів групи, виробився стійкий імунітет щодо всіляких закулісних інтриг. Збирання підписів інколи теж можна так кваліфікувати.В цій акції я особисто завжди вбачав шкідливу баци­лу, що розїдає парламент ізсередини. Кулуарні зма­гання не відповідають принципам, від самого початку покладеним в роботу депутатської групи «Незалежні». Адже поведінка депутатської групи має відповідати її назві.Пам'ятаю, яке незадоволення у «верхах» викликало рішення групи не підтримувати програму уряду Мар­чука, доки ми не переконаємося в наявності реальних фінансових джерел для її забезпечення. Все те, що сталось за останній час з реалізацією цієї програми і з самими фінансами держави, зайвий раз переконує нас у правильності наших застережень. Але тоді ніхто нас не хотів слухати.Також у свій час депутатська група «Незалежні» ка­тегорично висловилася проти збирання підписів під Конституційною угодою, доки цей, безумовно не­обхідний на той час, акт не буде схвалений більшістю у сесійному залі. Переважна більшість нашої групи потім і голосувала за цей акт, і підписала його в Марийському палаці.Я вже згадував, що наша депутатська група не підтримала акцію по усуненню Голови Верховної Ради України напередодні вирішальних конституційних подій у парламенті. Сподіваюся, що тепер ні в кого не виникає сумніву, що це дало змогу зберегти О.О. Мо­роза на посаді лідера парламенту і врешті — решт прийняти в стінах Верховної Ради України нову Кон­ституцію.А ось тепер обставини змушували наступити собі на горло і закликати своїх колег по депутатській групі відступити від своїх принципів, погодитись підписати Звернення до Президента про проведення всенарод­ного референдуму з проекту Конституції, доопрацьо­ваного спільною Тимчасовою комісією. З двох лих не­обхідно було вибрати меньше.Ось цей невідомий широкому загалу документ:«Президенту України Л.Д. КучміШановний пане Президенте !Відповідно до статті 14 Закону України «Про Всеу­країнський та місцеві референдуми», реалізуючи наше право вимоги референдуму народними депутатами України, ми, народні депутати України, які становлять більш як половину від загальної кількості народних де­путатів України, пропонуємо Вам у відповідності до статей 26 і 61 Конституційного договору між Верхов­ною Радою України та Президентом України «Про ос­новні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України»:1. Узгодити текст проекту Конституції України, схва­лений Тимчасовою спеціальною комісією по доопра­цюванню проекту Конституції України 17 червня 1996року.2. Призначити Всеукраїнський референдум з питан­ня затвердження Конституції України на 25 вересня
Вадим Петрович Гетьман — керівник депутатської групи «Незалежність», член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України.1996 року».Так чи інакше, а на ранок 26 червня 1996 р. звер­нення в 9 депутатських групах і фракціях підписало десь біля 240 народних депутатів. Дехто із керівників фракцій тримав ці списки у себе і прізвищ тих, хто підписав, не оголошував. Так зробив і я.Наступний хід подій повністю підтвердив пра­вильність цих дій. Народні депутати, які, розуміючи трагічність ситуації з проектом Конституції, дали згоду підписати цей документ, в майбутньому могли стати об'єктом шельмування з боку своїх колег, для яких фраза і демагогія стали нормою парламентсь-ко'го життя.З цих обставин я мав ґрунтовну розмову з Олек­сандром Морозом, який з розумінням поставився до43нашого рішення, обіцяв не допустити в сесійному залі випадів проти тієї частини, яка підписала звернення, але звільнити нас від добровільно взятого на себе мо­рального тягаря шляхом постановки на голосування суцільного тексту проекту Конституції у варіанті Тимча­сової спеціальної комісії за основу, що б довало мож­ливість Президенту і Верховній Раді України разом вийти на референдум, категорично відмовився. В його розумінні всі ми повинні керуватись його величністю Регламентом від «а» до «я». Вже пізніше Олександр Олександрович знайде шлях, як відійти від регламент­ної бюрократії, і це дасть змогу Верховній Раді України з честю вийти з конституційної кризи.А тим часом потрібно було оплачувати векселя, дані Президенту на останній зустрічі, відносно врахування в проекті Конституції 12 принципових позицій. Пам'ятаю, як на цій зустрічі Ігор Юхновський запевнив  президента, що у вівторок всі ці поправки будуть проголосовані. На жаль, цим запевненням не довелось збутися. Тимчасова комісія, яка зібралась на наступ­ний день, за участю Дмитра Табачника, Леоніда Підпа-лова, Альберта Корнєєва і інших високих представ­ників команди Президента, знову не змогла прийняти позитивне рішення. Дві чи три пропозиції Президента були враховані, решта не знайшла підтримки Комісії.Не промовивши жодного слова, Дмитро Володимиро­вич і супроводжуючі його особи демонстративно зали­шили зал. Це вже був недобрий знак. У середу нам стало відомо, що Президент розпорядився на вечір скликати Раду національної безпеки за участю всіх представників Президента в областях. Ми запрошувались на зустріч з ним після Засідання Ради національної безпеки. У теле­студії велась підготовка мікрофону для звернення Пре­зидента до народу. Все вказувало на грозу.Остання із серії конституційних зустрічей з Прези­дентом відбулась вже пізно ввечері в середу 26 червня 1996 р. Від голів адміністрацій на місцях, які щойно вийшли з засідання Ради національної безпеки, ми вже знали, що рішення про проведення референдумаз проекту Конституції в варіанті Конституційної комісії Президентом вже прийнято. Від них же нам також ста­ло відомо, що главам адміністрацій рекомендовано відізвати можливу кількість народних депутатів із сесії Верховної Ради України і тим самим позбавити остан­ню можливості прийняти Конституцію парламентськимшляхом.Я відмовився вірити в те, що почув. Я був приголом­шений. Невже все, чого досягнуто і напрацьовано, пе­ретвориться на фарс? Невже наше майже тримісячне затвірництво виявляється було нікому не потрібною забавою, даремною витратою часу і сил? Невже у дер­жави є зайві 15-20 трильйонів крб., щоб сплатити їх за референдум? Адже політична і економічна ситуація на Україні не дає підстав для оптимізму відносно резуль­татів референдуму. Хто підштовхує Президента до цього рішення?Ці та інші питання не виходили з голови, і відповіді на них ми чекали отримати від Президента.Зустріч з Президентом не підвела підсумків. Разом з Президентом був і прем'єр-міністр П.І. Лазаренко. Президент і прем'єр були в доброму настрої. Вони повідомили нам, що дійсно рішення відносно рефе­рендуму прийнято, що Указ Президента сьогодні вже підписано і передано в засоби масової інформації. Президент сказав, що таке рішення він прийняв після консультації з главами адміністрацій на місцях. Усі во­ни підтримали це рішення, тому що Верховна Рада Ук­раїни не здатна прийняти Конституцію. Настала пауза. Мовчали і ми. Хтось із нас без всяких надій на успіх за­пропонував Президенту все ж таки дати можливість Верховній Раді України закінчити свою роботу над Кон­ституцією. Якщо ця робота закінчиться результатив­ним голосуванням, Президент повинен відмінити свій указ з приводу референдуму. В принципі Президент погодився з цим, але тут же сказав, що він в такий роз­виток подій не вірить. Домовились про одне, що в за­яві з приводу референдуму усе повідомлено. Відносно проекту Конституції в варіанті Тимчасовоїспеціальної комісії нам було сказано, що наш проект не може бути винесений на референдум, тому що він не враховує принципові зауваження Президента і є менш легітимним, ніж проект Конституційної комісії. З цим можна не погодитись, але, як то кажуть, поїзд уже пішов.От і все.У моєму розумінні гірше, що могло статися, вже відбулось. Напередодні 5— річчя проголошення незалежності Україна опинилась перед суворим вибо­ром.Референдум: зі щитом чи на щиті?Цей афоризм я запозичив із періодичного видання, фонду Конрада Аденауєра і фонду правового співробітництва (Німеччини), розрахованого, як було сказано в передмові, на працівників виконавчої влади і усіх, хто здатен мислити, приймати рішення і бути при­четним до творення нової держави.По суті це керівництво до дії для партії влади, адже цей матеріал в травні 1996 року готував до друку віце-прем'єр-міністр України Олександр Ємець.Ось як оцінив соціально-політичну ситуацію навколо референдуму в той період «мозковий центр» Олек­сандра Ємця.«Соціологічні дослідження (наприклад «Соціс Гел-лап» на замовлення IFES...) свідчать, що незалежно від того, ким буде ініційовано референдум ... більше 2/3 населення планує взяти участь в конституційному ре­ферендумі...»«... Навряд чи слід ототожнювати й кількість против­ників проекту Конституції з кількістю незадоволених сучасною економічною ситуацією (останніх за різними опитуваннями — до 80%)».«... Надуманою є й аргументація про те, що референ­дум «розколе» Україну...».«... Успіхові референдуму сприятиме також роз'яс­нювальна кампанія в разі належної її організації.»
Володимир Григорович Буткевич — член Конституційної комісії, член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України від депутатської групи «Центр».У додатку №1 цього видання «Варіанти розвитку кон­ституційного процесу» вказувалось, що ймовірність ухвалення проекту Конституції Верховною Радою Ук­раїни рівнялась 3%, прийняття Конституції на рефе­рендумі за пропозицією Президента і Верховної Ради України — 96%, прийняття Конституції на референдумі за пропозицією лише Президента — 55%.Отже, урядова команда і служба соціологічного дослідження однозначно вказували на недієздатність українського парламенту, орієнтували Президента на референдум, прогнозуючи йому успіх.До проведення референдуму постійно підштовхува­ла Президента і фракція «Народний рух України» на чолі з Вячеславом Чорноволом. В їх уяві вони забезпе­чували успіх референдумом в центрі і на заході, лібе­ральна партія — в Донбасі, а все інше до уваги не бра­лося.Не відмовлялися від ідеї проведення референдуму, але з іншими гаслами, і ліві сили. Вони вже встигли зібрати, головним чином, у «Червоному поясі України», більш ніж 3,5 млн. підписів під закликом не підтриму­вати «пропрезидентський» проект Конституції і були готові помірятись силами з так званими «реформато­рами».Референдум давав можливість раз і назавжди «поховати» конституційний варіант Тимчасової спеціальної комісії, яка своїм проектом Конституції пе­ревела стрілки держави з президентської на прези­дентсько - парламентську республіку. Тому найближче оточення Президента, що мало пряме авторське відношення до варіанту Конституційної комісії, всима силами намагалось відстояти втрачені позиції. Не ска­зали правду з приводу референдуму і представники Президента в областях.Безумовно на користь референдуму працювали і пробуксовки конституційного процесу у Верховній Раді, де здоровий глузд з питань Конституції поступив­ся місцем педантизмові керівництва у дотримуванні кожної коми в недосконалому регламенті.Виходить, що за цих умов Президенту важко було не підписати Указ від 26 червня 1996 року про проведен­ня Всеукраїнського референдуму для затвердження Конституції України 25 вересня 1996 року. Але існував і інший варіант розкладу сил.Економіка країни продовжувала скочуватися униз. За­гальна заборгованість по заробітній платі шахтарям, ме­талургам, працівникам охорони здоров'я, науки і уп­равління досягла астрономічної цифри — близько 1 млрд. дол. Нічого було й сподіватись на можливість ліквідувати цю заборгованість до референдуму. В дер­жаві розпочався страйковий рух. Погодні умови орієнтували на найгірший врожай за останні 10-15 років. На цей період припадало також і значне підвищення жит­лово-комунальних тарифів для населення. В чому права була команда Олександра Ємця, так лише в тому, що кількість незадоволених економічною ситуацією в країнідосягла близько 80%. Хіба можна було сподіватись, що доведене до відчаю населення дружно підтримає рефе­рендум. А з ним і економічний курс.Повне фіаско очікувало референдум у Криму, де ніхто не міг розраховувати на позитивний результат по проекту Конституційної комісії, де Крим замість рес­публіки і своєї Конституції отримував куцу автономію Криму і незрозумілий «Статут».Помилкою було сподіватися, що народні депутати України, які добре розуміли наслідки затвердження проекту Конституційної комісії, залишаться обіч своїх виборців.Отже, реально існував і інший варіант розвитку подій. Призначений на 25 вересня 1996 року референдум з проекту Конституції у варіанті Конституційної комісії не відбувся б, або не був би підтриманий населенням. В цих умовах Президент змушений був би подати у відставку, як і повинна була б бути розпущеною Верховна Рада Ук­раїни, яка не виконала свого головного призначення, не змогла прийняти Конституцію України. Не слід забувати, що при існуючому на сьогодні виборчому законі (вибори вважаються такими, що відбулися, якщо в них візьмуть участь не менше 50% виборців), не слід було сподіва­тись, що в найближчий рік-два в Україні міг би бути обра­ний новий парламент. Отже, при такому перебігу подій країна на невизначений час могла опинитись без демо­кратичних інститутів влади.До соціальної і економічної кризи додалася б ще й політична.Комплексна криза, відсутність нової конституції мог­ли б поставити на порядок денний саме існування дер­жави. Що б відповіли тоді творці референдуму на питання: то як, зі щитом чи на щиті?Як тут не згадати тезу тоді ще молодого політолога Дмитра Табачника:«Звичайно, всі знають, що історія ніколи нікого й нічого не вчить, але її багаторічний досвід все ж напо­легливо попереджає, що законодавчу владу, якою б поганою вона не уявлялась суспільству, її представ-ницькі збори, якими б нерозумними або консерватив­ними вони не вважались опонентам, слід поважати. Бо інакше після Железняка, Чемериса, Чорновола або когось іншого, хто прагне розганяти парламенти, до влади приходять, як правило, інші — на зразок Сталіна» (Віче.-1993.-№ 1-е.98). Віщі слова ! Так би і в житті.Напередодні«Чесність — краща політика». Англійське приспів 'я.Остання зустріч у Президента довго не давала засну­ти, не хотілось вірити, що в одну мить все могло бути втрачено.На 8 годин ранку 27 червня 1996 року мене запроси­ли прибути до Олександра Мороза. О 9 годині розпо­чалось засідання ради керівників фракцій, а потім пле­нарне засідання Верховної Ради. Чи міг я тоді подума­ти, що додому я повернусь лише об 11 годині наступ­ного дня! Як виявилось потім, крім мене, Олександр Олександрович запросив Романа Безсмертного і Ми­колу Дудченка, тобто тих членів узгоджувальної фракційної депутатської групи, які постійно знаходи­лися в пошуку компромісу в складному конституційно­му лабіринті.Голова Верховної Ради все вже знав про нашу зустріч у Президента, він також мав інформацію про наміри окремих сил блокувати роботу парламенту. Бліде без кровинки лице і синцеві набряки під очими вказували на безсонно проведену ніч. Він просив поради. Всі зійшлись на одному: президентський указ не повинен припинити розпочату роботу над Конституцією у Вер­ховній Раді України. Навпаки, потрібно інтенсифікува­ти цей процес, зняти надумані бюрократичні регла­ментні проволочки, попробувати проголосувати суцільний   текст   варіанту   Тимчасової   спеціальної
Галина Максимівна Старовойтова — член Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України від «Міжрегіональної депутатської групи» (МДГ).комісії і прийняти його за основу.Я порекомендував розпочати сесію з одногодинного закритого засідання, на якому дати можливість в межах 5-7 хвилин виступити керівникам депутатських груп і фракцій і чітко визначити чи готові ми сьогодні прийня­ти Конституцію, щоб запобігти ризикованому експери­менту з референдумом.Пізніше цю ж пропозицію я повторив на засіданні ра­ди фракції, і вона отримала підтримку. Олександр Мо­роз погодився з тим, що лише Верховна Рада повинна прийняти Конституцію, і він для цього зробив все мож­ливе. Він сказав, що внесе на сесію пропозицію про спрощену схему голосування в залі, що він згоден про­вести закрите засідання сесії, створити окремі узгоджу-вальні групи з окремих, найбільш гострих статей проек­ту Конституції. Я побачив, що цього разу Олександр Мороз націлений на результат.У своєму короткому виступі на закритому засіданні сесії того історичного дня я сказав:«Шановні депутати !В черговий раз ми не змогли почути один одного і втратили ініциативу. Такий перебіг подій прогнозував­ся, і конструктивна частина парламенту постійно шука­ла шляхи виходу з кризи.Ще тиждень тому ми пропонували негайно схвалити варіант тимчасової спеціальної комісії, який на багато порядків досконаліший, демократичніший від варіанту Конституційної комісії, який зараз виноситься на рефе­рендум. Час ми втратили. Керівництво Верховної Ради України постійно вагалося, праві сили в останні дні взя­ли курс на блокування роботи сесії, а голос центристів про те, що і зволікання, і блокування для Верховної Ра­ди, для парламентаризму в цілому варте загибелі, в черговий раз не був почутий.На кого тут нарікати? Треба терміново рятувати становище. І сьогодні у нас є лише два можливі варіан­ти дій.Перший. Дехто висловлює думки, щоб продовжити політизувати навколо рішення Президента, навколо того, що Президент не прислухався до застереження про можливі негативні наслідки майбутнього референ­думу, тим більш, що на цей референдум виноситься, на мій погляд, один з найбільш невдалих і недоскона­лих варіантів Конституції.Президент, таким чином, взяв на себе всю відповідальність за наслідки референдуму, і будемо вважати, що добре прорахував ці наслідки.В цих умовах Верховна Рада має продовжити роботу над проектом Конституції на той випадок, що якщо на­родом варіант Конституційної комісії не буде схвале­но, то ми, депутати, не маємо права знову залишити чисту сторінку Конституції, як це вже відбулось з Вер­ховною Радою України минулого скликання. Але в цьо­му варіанті ми всі повинні розуміти, що часу цій Вер­ховній Раді вже немає, а руйнівні наслідки референду­му для суспільства і держави можна легко прогнозува­ти.Наші бажання зберегти Україну, не допустити розко­лу в суспільстві змушують нас наступити собі на горло і заглушити власне «Я». Ми приймаємо умови Прези­дента, вносимо деякі погоджені з ним зміни у варіант проекту Тимчасової спеціальної комісії і, розуміючи свою історичну відповідальність перед нинішнім і прийдешніми поколіннями, як це гордо звучить в на­шому проекті Конституції, приймаємо в цьому залі Конституцію України.Цей сміливий крок парламенту буде значно дешев­шим, ніж ті десятки трильйонів крб., що будуть вики­нуті на вітер під час сумнівного референдуму. Цей мужній крок нас об'єднає, він дасть можливість стабілізувати політичну ситуацію в країні, зосередити всі сили на економічному терені.Я вибираю другий варіант і схиляю своїх колег із де­путатської групи «Незалежні», всіх дійсних патріотів розбудови демократичної України приєднатися до моєї пропозиції — прийняти Конституцію України сьо­годні в цьому залі».В такому ж дусі виступили і мої колеги з 10 депу­татських груп і фракцій. Після чого була оголошена го­динна перерва для проведення консультацій в депу­татських групах і фракціях. Наша депутатська група «Незалежні» зібралась на третьому поверсі. Особливо агітувати нікого не довелось. Кожен розумів, що відйого особистого голосування буде залежати дуже ба­гато. Домовилися лише про одне — голосуємо за про­ект Тимчасової спеціальної комісії, інакше зібрати кон­ституційну більшість у залі буде проблематично. Я з гордістю можу сказати, що одностайним голосуван­ням депутатська група «Незалежні» виконала свою історичну місію. Тому я не можу погодитись з соціологічним портретом нашої групи, як її змалювала команда Олександра Ємця в публікації «Проект Кон­ституції України: стан, проблеми, перспективи»: «Група «Незалежні» характеризується відсутністюспільної позиції щодо проекту Конституції, її члени відстоюють різні, навіть різко протилежні погляди. До групи входять: В.Гетьман, який бере активну участь в узгодженні проекту Конституції між фракціями і Прези­дентом, і Р.Боделан, який стоїть на дещо прохолодних до проекту позиціях». І далі:... «Характерною є одностайність виступів проти Конституції депутатів Автономної Республіки Крим (Карпачова, Миримський, Роханський), можливо та­кож, що часткова незгода з проектом голови Одесь­кої обласної ради Р. Боделана справляє вплив на по­зицію інших депутатів з Одеської області (проти про­екту — В.Симоненко; вагаються, схиляючись до не­згоди з проектом, — Ю.Крук і В.Євдокимов».Не знаю, звідки це все взяли автори соціологічного портрету депутатської групи, знаю одне, що всі ми були одностайні в підтримці проекту Конституції, підготовленого Тимчасовою спеціальною комісією. Що стосується Руслана Боделана, то відсутність йо­го на сесії 27-28 червня 1996 року слід шукати не в його позиції, а в позиції тих, хто дав вказівку всім го­ловам адміністрацій не брати участь в роботі сесії.Закінчуючи сюжет про депутатську групу «Неза­лежні», скажу, що хто б що не думав , а вона відіграла свою стабілізуючу роль у Верховній Раді. Дійсно, в поточній сесійній роботі ми не ставили за мету доби­тись одностайності голосування. Я навіть не міг би собі дозволити давати «керівні вказівки», як їм пово-
Нерозлучний тандем. Олександр Володимирович Лавринович і Іван Олександрович Заєць, члени Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України від депутатської фракції «Народний рух України».дитись при голосуванні поточних проблем, таким ви­датним особистостям, як Валентин Ландик, Валентин Симоненко, Володимир Семиноженко, Ростислав Бо-делан, Леонід Вернигора, Валерій Євдокимов, Ана­толій Золотарьов, Юрій Крук , Анатолій Роханський, Анатолій Дронь, Василь Євтухов, Олександр Ігнатен-ко, Анатолій Юхимчук, Ніна Карпачова, Галина Рад-ченко, Георгій Мозер, Борис Ольховський, Анатолій Кулаков, Михайло Рябець, Микола Карнаух, Олексій Бережний, Володимир Бряузов, Анатолій Лобенко, Анатолій Косолапов, Лев Миримський. Сама назва «Незалежні» до цього зобов'язувала кожного з них. Але коли виникали принципові питання, такі як про­грама дій уряду, ставлення до конституційної угоди, довіра до голови парламенту, прийняття Конституції тощо, група чітко визначала лінію своєї поведінки і тримала позицію незалежно від офіційної точки зору. Звичайно, це декого не влаштовувало, і я постійно отримував  відповідні  «естафети».   І  це  природно.Адже, за влучним словом Ф.Рузвельта, щоб бути в політиці, потрібно мати товсту шкіру. В цю ніч 22 чле­ни депутатської групи «Незалежні», що були присутні на сесії, проголосували за запропонований текст Конституції. Це відповідало позиції депутатської гру­пи «Незалежні».І все ж, на мій погляд, час розрізнених позапартійних депутатських груп у Верховний Раді залишився у минулому. Сьогодні необхідно чіткіше визначити свою позицію, щоб мати змогу відстоювати разом досягнуті здобутки.Перш за все потребує захисту сама Конституція. Ад­же в правове поле України необхідно вмонтувати біля 50 законодавчих актів. Які це будуть Закони? Без них на повну силу Конституція діяти не зможе. Якщо кину­ти цю справу на самоплив, від демократичної Консти­туції може залишитись одна назва. Ні в якому разі не можна допустити спотворення демократичних ідей Української Конституції ні в законодавчому плані, ні в практичній площині сьогодення. Ось чому, на мій погляд, в парламенті повинна бути створена нова потужна депутатська група, можливо, під назвою «Українські конституційні демократи», де б бажано зібрати кістяк міжфракційної депутатської групи. В цьому я бачу зміст своєї роботи впродовж наступної сесії.Буремна українська нічСвобода полягає в тому, щоб цілкомзалежати тільки від законів.Вольтер.. . . Про події безприкладного для українського пар­ламентаризму сесійного засідання вже багато напи­сано, ще більше сказано. Впевнений, що до буремної «української ночі» ще повернуться історики, письмен-ники і, безумовно, головні герої цієї оптимістичної драми — мої колеги по парламенту і в першу чергу ті, хто зробив цю справу справою свого парламентсько­го життя. Адже основні закони держави не пишуться щорічно, тим більш коли мова йде про першу демо­кратичну Конституцію незалежної держави. Впевне­ний, що спогади і свідчення учасників цього історично­го дійства матимуть неперехідне значення для розбу­дови молодої держави.Я зупинюсь лише на деяких сю­жетах, що на мій погляд залишать свій слід в історії.Відкриваючи сесійне засідання 27 червня 1996 року, Олександр Мороз запропонував зразу три нові проце­дурні норми, що згодом мали вирішальне значення для успішного завершення конституційного марафону.По-перше, пропонувалось провести одне спільне сесійне засідання, не розділяючи його на ранкове і вечірнє. Тоді ще ніхто не міг подумати, що буде й нічне засідання, спресоване в одне безперервне, яке закінчиться лише ранком наступного дня.Така новація була вимушеною, щоб уникнути повтор­ної реєстрації народних депутатів, обов'язкової перед початком кожного наступного засідання. Адже днем раніше несподівано для багатьох із нас фракції «Народний Рух України» і «Державність» вже спробува­ли блокувати роботу сесії, але їх голосів явно не виста­чало, щоб перешкодити відкриттю сесії. На цей раз в залі були відсутні депутати-міністри й деякі інші депу­тати. Ніхто тоді не знав, що між демаршем правих і відсутністю урядовців існував зв'язок. Олександр Мо­роз вирішив не ризикувати, адже ранкова реєстрація забезпечувала конституційний кворум.По-друге, була запропонована спрощена процедура розгляду тих статей проекту Конституції, які вже при першому голосуванні за статтю вцілому отримували конституційну більшість. Це дало можливість не стави­ти на голосування сотні різних поправок до цих статей і значно прискорити сам процес прийняття Консти­туції.По-третє, з найбільш спірних питань проекту Консти-туції запропоновано було створити локальні узгоджу-вальні групи, які паралельно з процесом розгляду про­екту Конституції в залі працювали над пошуком ком­промісних варіантів, здатних отримати конституційну більшість.Тут же були визначені керівники цих груп:З мовної проблеми — Іван Попеску, румун за національністю, один з активних членів Тимчасової спеціальної групи. Тепер вже відомо, що в останній ре­дакції державною мовою в Україні є українська без будь якого притиснення мов національних меншин. Великою мірою це заслуга цієї групи.Щодо проблеми Автономної Республіки Крим керівником групи був визначений екс— прем'єр Євген Марчук, для якого ця ніч стала бенефісною.Сесійний зал стоячи вітав полум'яну промову Євгена Кириловича з приводу державних національних сим­волів. Що стосується проблеми Криму, то в новій Кон­ституції України цього разу чітко виписано правове по­ле кримської автономії , що в значній мірі є заслугою Романа Безсмертного. Врешті-решт Крим зберіг і свою назву, і отримав право мати власну Конституцію.Проблемою державної символіки опікувався Воло­димир Буткевич -відомий вчений, юрист, людина над­звичайно скромна, витримана і комунікабельна. Я був у складі групи Буткевича і сьогодні гордий тим, що в останній редакції цієї статті залишився і мій «авто­граф» — строфа : «їх опис та порядок офіційного вико­ристання встановлюється Законом» . Це була моя про­позиція. Тепер вже конституційною більшістю затверд­жений жовто — блакитний прапор, музика Гімну «Ще не вмерла Україна», новий — сучасного змісту текст якого ще має бути написаний ; внесено уточнення в зображення великого Герба України.Слід відмітити, що конституційна більшість з проб­лем Криму і національної символіки була досягнута не відразу. Знадобилось десять голосувань різних варіантів, проникливі промови Віталія Масола, Євге­на Марчука,Сергія Головатого, Олександра Мороза, поки вдалося при голосуванні цих двох питань в па-
Микола Петрович Дудченко-член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту Конституції України від депутатської фракції «Селянська партія України».кеті отримати результативне голосування. Комуністи Криму проголосували за жовто-блакитний прапор, а фракція «Народний Рух України» за визнання Авто­номної Республіки Крим в чітко визначеному Консти­туцією правовому полі України. Олександр Мороз взяв на себе ініціативу очолитигрупу з проблеми власності. І це природно. Адже для лівої частини парламенту питання власності, і зокрема приватної власності на землю, було, і залишається «каменем спотикання». Лише шляхом внесення змін до ст. 14 і 41 проекту Конституції в надзвичайно складній емоційній ситуації, що інколи доводила зал до знемоги, вдалося розплутати цей клубок протиріч. Чи надовго? Адже попереду не менш гостра боротьба навколо закону, яким повинні регулюватись відносини власності, і я впевнений,що ліві намагатимуться узяти тут «реванш».Академіку М.Амосову належить, на мій погляд, над­звичайно влучний вислів: «Ніколи в історії не відміняли водночас приватну власність і релігію. Це призвело до хибної економіки і моральних втрат».  СьогоднішняКонституція створила умови для кардинального поліпшення нашого недавнього минулого, але за це ще необхідно поборотись.«Усвідомлюючи відповідальність перед Богом, попе­редніми, нинішнім і прийдешнім поколіннями», Кон­ституція закликає нас покласти край аморальній без­божності в суспільстві. Ці декілька слів із сьо­годнішньої Конституції є наслідком розуміння пробле­ми Іваном Попеску, Мичайлом Ратушним, а також гру­пою християнських демократів, що входили в нашу комісію: Володимира Стретовича, Василя Костицько-го, Сергія Кириченка і Віктора Шишкіна.Так, по крихтах, створювалась Конституція.Відгріміли фанфари, але залишились питання. Одне з них: чи потрібно було доводити ситуацію з прийнят­тям Конституції до розряду екстремальних ? Чи не міг Олександр Мороз ще 19 червня 1996 року, коли на ос­танній розгляд Верховної Ради України надійшов про­ект Тимчасової спеціальної комісії, виявити стільки енергії, наполегливості і винахідливості, як він це бли­скуче здійснив у ту пам'ятну ніч ?В подіях історичної ночі ще залишається багато таємниць.Можливо, і не дарма нічна птаха — сова вва­жається символом мудрості. А ось рішення щодо організованої неявки народних депутатів — уря­довців в момент вирішального голосування по най­важливішому Основному Закону держави навряд чи можна назвати мудрим. Справа в іншому. Якщо у верхньому ешелоні влади, навіть в прогнозі можливого розвитку подій лише на одну добу, до­пускаються стратегічні прорахунки, які могли мати вирішальне значення для долі держави, то, по­годьтесь, це вже зі сфери національної безпеки.Вже пізніше, 1 липня 1996 року, Голова Верховної Ради Олександр Мороз відповідаючи на запитання журналістів, пожартував:«Все, що вночі робиться, то воно завжди в таємниці». Але тоді в сесійному залі було не дожартів: голосування по деяких статтях Конституції відбувалося на межі фолу. Ось, беру на витримку першу ліпшу роздруковку поіменного голосування, що проходило 27.06.96 р. о 22 годині 26 хвилині з питання СТ.85 «Повноваження Верховної Ради Ук­раїни». Слава богу, цього разу пронесло. Зібрали 306 голосів. А могли й не зібрати. В багатьох депу­татських групах-фракціях у цей час в електронній системі «Рада» не були зафіксовані магнітні карт­ки, головним чином депутатів-сумісників, у тому числі з групи «Єдність»— 11, «Центру»— 7, МДГ — 6, «Незалежних»— 6, Позафракційних — 4 і т.д.Серед відсутніх О.Дьомін, Ю.Костенко, В.Дурдинець, М.Ковалко, С.Устич, В.Кальник, Р.Шпек, П.Лазаренко, О.Таранов, В.Гладуш, А. і І. Франчуки, В.Сторіжко, Р.Боделан, А.Засуха, П.Ківшик, Ю.Карасик, В.Кравчук та ін. Неважко помітити, що всі вони належать до урядо­вої команди. Не самі ж вони організували бойкот Конституції!Невже і в такий спосіб вирішено було «стимулю­вати» Верховну Раду, щоб та прискорила прийнят­тя Конституції України ? Це вже потім, 12 липня 1996 року, на врочистій церемонії підписання но­вої Конституції, Президент України Леонід Данило­вич Кучма скаже: «Народні депутати витримали важкий іспит на право представляти інтереси ук­раїнського народу . . .Ми всі виросли в ту пам'ятну ніч, коли фактично була вирішена доля Основного Закону України».Дійсно, добре все те, що добре закінчується. До­бре і те, що «пам'ятна ніч» навела Президента на такі відверті роздуми. Втім повернемось до незвич­ного дня нашого парламенту — нічного засідання Верховної Ради України. Там відбувались події і не лише конституційні. Рівно о 24 годині, опівночі, в харківській депутатській групі вибухнула пляшка шампанського. Народному депутату України, постійному представнику  Президента України  вВерховній Раді, професору Віктору Мусіяці 28 червня виповнювалось рівно 50. Пролунали теплі слова привітання від Голови Верховної Ради. Віктора Лаврентійовича щиро поздоровляли його сусіди по депутатській лаві. Віктор дійсно кори­стується заслуженим авторитетом і повагою серед своїх колег. Всі ми свідки, як переживав він рішен­ня Президента про призначення всеукраїнського референдуму.В той же день Віктор Лаврентійович написав Президентові заяву про свою відставку. Схвильо­ваний вийшов він на трибуну і, звернувшись до збудженого нічного залу, сказав: «Я благаю Вас, зробіть для мене подарунок, — прийміть Консти­туцію!» До свого п'ятдесятирічного ювілею Віктор Мусіяка отримав гідний дарунок від своїх колег! Біля 2 годин ночі в сесійному залі почали з'явля­тись депутати-міністри: Сторіжко В.Ю., Таранов О.В., інші. Кожен з них отримав порцію саркастич­ного депутатського гумору. До ранку зібрались майже всі депутати-сумісники, окрім іногородніх.О 2 годині ЗО хвилин Олександр Мороз доручив своєму заступникові Олександру Ткаченку провес­ти оперативну нараду з представниками депу­татських груп (фракцій). Сам він продовжував вес­ти це виснажливе, безперервне засідання сесії.Зібрались у кабінеті Голови Верховної Ради Ук­раїни.— Як будемо відмічати сьогодні прийняття Вер­ховною Радою Конституції України ? — несподіва­но для всіх звернувся до нас Олександр Миколай­ович.Лише тут я відчув, що ми дійсно знаходимось за один крок до знаменної події в історії незалеж­ної України.Зійшлись на тому, що добре було б за­твердити Конституцію до 6 години ранку. Із зорею, коли в домівках пролунає мелодія Гімну, яка щойно отримала конституційне визнання, Голова Верхов­ної Ради України Олександр Мороз урочисто повідомить народ України про історичну подію, що
Сергій Владиславович Соболев — керівник депутатської групи «Реформи», член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України.щойно відбулась у Верховній Раді України.Разом з цим Верховна Рада запропонує Прези­денту України відмінити свій Указ з приводу рефе­рендуму, що проіснував всього лише одну добу, і встановити 28 червня щорічним святом України — Днем Конституції.Але минали години, -6,7,8 годин ранку, а стомле­ний зал ніяк не міг закінчити постатейний розгляд проекту Конституції.Десь біля 9 години ранку в секретаріаті Верхов­ної Ради України, що знаходиться поряд з моїм ос­таннім, 450 місцем в парламенті, з'явився держав­ний прапор України. Цей «Президентський штан­дарт» щораз встановлюється над спеціальною три­буною, коли в парламент прибуває Президент Ук­раїни. Все вказувало на те, що Президент все — таки прибуде до Верховної Ради.Дійсно, через декілька хвилин в сесійний зал, цього разу без звичайного оточення, увійшов Пре­зидент.63Все свідчило про те, що він також як і ми, провів безсонну ніч.«Не вставати!» — пролунав за моєю спиною владний голос із ложі.Я встав. Для мене Леонід Данилович Кучма перш за все був всенародно обраним Президентом, вищою посадовою особою держави.Я вітав Президента України за його мужній дер­жавний крок. Він прийшов у насторожений парла­мент, щоб простягнути йому руку. Лід танув на очах. Зал стоячи аплодував Президенту, Прези­дент аплодував цьому непередбачуваному парла­менту, що, як виявилось, здатний піднятися над власними амбіціями і довести, що Президентові з ним потрібно рахуватись.Президент висловив особисту вдячність Голові Верховної Ради України Олександру Морозу, підкресливши при цьому, що Голова парламенту зміг довести, що в державі є найвищий законодав­чий орган, у якого попереду велика робота.Сьогоднішній день, сказав Леонід Данилович, ще раз довів, що протистояння ні до чого не приведе, і в цьому Україна може бути прикладом для інших країн, включаючи Росію.Звертаючись до депутатів, Президент з особли­вою теплотою подякував парламентові за прове­дену ними гігантську роботу: «Хто б на якій стороні на всьому цьому шляху не стояв, остання подія по­казала: в критичний період ви достойні носити ім'я представників українського народу. Думаю, що з сьогоднішнього дня у жодної людини в країні не виникне більше ніяких сумнівів щодо дієздатності українського парламенту».Щасливий, збуджений Олександр Мороз, який витримав в ці дні справді космічні перевантажен­ня, подякував Президентові за оригінальне «сти­мулювання» прийняття Конституції в парламенті і з великим авансом на майбутнє, що найбільше хотілося б вітати, наголосив:»Перелом відбувся нетільки у Верховній Раді. В житті країни настає но­вий етап».Тепер скільки завгодно можна сперечатися, чизміг би парламент піднятися над своїмиміжпартійними і особистими пристрастями, якбине було президентського Указу про проведенняреферендуму, чого тут було більше — турботи промайбутнє України, чи особистих інтересів. Але, по­годьтеся, переможців не судять! Особисто для ме­не президентський Указ був своєрідним подразни­ком. Хотілося довести Президентові, що вінпомиляється, недооцінюючи можливостіпарламенту і його прагматичної більшості.Я переконаний, що з Указом, чи без нього Кон­ституція України цього разу обов'язково була б прийнята, можливо, лише із запізненням на один — два тижні. В цьому ми не раз запевняли Прези­дента, але, на жаль, обставини були вище нас, що могло мати для держави непередбачені наслідки. На цей раз обійшлося.Важливо інше. Україна зробила свій вибір за декілька днів до вирішальних виборів у Росії. Адже ще недавно в кулуарах Верховної Ради стверджу­валось, що від подій у Росії 4 квітня залежатиме доля української Конституції.Не вийшло! Україна без Росії сама вирішила, як їй жити. Тепер наша держава отримала Основний Закон, який відповідає загальноприйнятим у світі демократичним нормам. Він виходить із пріорите­ту прав людини і гарантує політичним силам мож­ливість цивілізованим способом боротись за вла­ду, щоб реалізувати свої програмні цілі, а тих, хто знаходиться на олімпі влади, — зобов'язує відповідати за наслідки своєї діяльності.Тепер всі сили можна направити в бік економіки. З прийняттям Основного Закону в країні виникла нова політична ситуація, більш сприятлива для прискорення реформ. Не використати цей фактор було б величезною помилкою.. . . Щурячись на сонці після добового перебу­вання в приміщені парламенту, депутати влашту­вались на сходинках головного входу Верховної Ради, щоб фото разом з Президентом і Головою Верховної Ради залишити згадку про свою при­четність до цієї історичної події.Один із ще донедавна сильних світу цього, щой­но під'їхавши з дому на авто, запитав: «Що тут у вас відбувається».— Як що ? Конституцію прийняли! — відповіли йому.Невже?! — ніяк не міг. второпати заспаний депу­тат і поспішив на звичне чільне місце.Ще мить і мої друзі по узгоджувальній, а пізніше спеціальній комісії по доконечному доопрацьову­ванню проекту Конституції заходилися качати Ми­хайла Сироту. Вони як ніхто інший знали якою ціною дістався всім нам сьогоднішній варіант Ос­новного Закону і скільки сил поклав для цього Ми­хайло Сирота, щоб в ту пам'ятну «українську ніч», стоячи на трибуні 18 годин підряд, відстояти май­же кожну статтю проекту, схваленого його товари­шами.Адже по суті Верховна Рада України мала справу зовсім з іншим проектом порівняно з тим, що був опрацьований Конституційною комісією. В сьо­годнішній Конституції з'явилось 12 зовсім нових статей, 79 статей зазнали суттєвих змін або до­повнень. Невипадково, що опонентів у нас було більше ніж досить, і тому справді приємно усвідо­млювати, що і ти належиш до тих «хто, наближаю­чи цю хвилюючу мить, забезпечив демократичний прорив України у цивілізований світ». Ці слова ска­зав Президент України Л.Д.Кучма на урочистій це­ремонії підписання Конституції України, і вони по праву відносяться в першу чергу до моїх товарищів по Тимчасовій спеціальній комісії, до тих всіх, хто віддав свій голос за Конституцію.Відразу після  церемонії фотографування,  без-
Микола Васильович Карнаух-член Тимчасової спеціальної коміссії по опрацюванню проекту Конституції України від депутатської групи «Незалежні»межно стомлений, але по справжньому щасливий, я поїхав відпочивати за місто. Хотілось побути на-самоті, ще раз спокійно осмислити подію, яка щойно стала історією.Крім того, дві безсонні ночі підряд давалися взнаки.Вже ранком наступного дня розбудив теле­фон. Це була дружина.— Ти не забув, що сьогодні день народження на­шого зятя ? Там збирається молодь, всі хочуть те­бе бачити.Що подарувати в такий день ? Погляд впав на не­велику прим'яту книжечку, яка була тієї ночі зі мною в кишені: «Конституція України. Проект, схвалений Тимчасовою спеціальною комісією по доопрацьовуванню проекту Конституційної комісії 15 червня 1996 року».Минула лише доба, а цей проект з невеликими змінами вже сьогодні став Конституцією незалеж-ної України. В ньому і моя скромна праця — три до­даткові статті і суттєві зміні до 9 інших статей. Не­багато, але я вважаю це найвищим своїм досяг­ненням за всі 6 років депутатської діяльності.Адже це не рядовий закон, яких ми щорічно приймаємо по декілька сотен, — це перша демо­кратична Конституція України, розрахована на де­сятиріччя.Вже за святковим столом я на тій книжечці напи­сав: «Моїм дітям і онукам від батька і дідуся, який зробив все можливе, щоб ви всі жили в демокра­тичній державі по Закону!».Ялта. Нижня Ореанда. липень-серпень, 1996 рік.ДОДАТОКРАДА ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУП І ФРАКЦІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИАграрники за реформи Державність Єдність МДГ Народний Рух України Незалежні Реформи СелПУ СРВ ЦентрВИТЯГ з ПРОТОКОЛУ № 5засідання від 11 квітня 1996 року. Всього аркушів: 11ОСНОВНИЙ ДОКУМЕНТ. Проект Конституції Ук­раїни, схвалений Конституційною комісією України 11 березня 1996 року.УЧАСНИКИ — ПРЕДСТАВНИКИ ВІД ГРУП ТА ФРАКЦІЙ.Аграрники за реформи. Чап'юк Ростислав Степа­нович. Стретович Володимир Миколайович.Державність. Юхновський Ігор Рафаїлович. Яро-шинський Богдан Харитонович.Єдність. Селіфонт'єв Сергій Іванович.МДГ. Самофалов Геннадій Григорович. Старовой­това Галина Максимівна.Народний Рух України. Заєць Іван Олександрович. Лавринович Олександр Володимирович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович. Карнаух Ми­кола Васильович.Реформи. Костицький Василь Васильович. Шишкін Віктор Іванович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович. Дудченко Ми­кола Петрович.СоцПУ. Ніколаєнко Станіслав Миколайович.СРВ. Новіков Олександр Васильович. Кириченко Сергій Олександрович.Центр. Сирота Михайло Дмитрович. Буткевич Во­лодимир Григорович.ПРИСУТНІ. Безсмертний Роман Петрович. Ємець
Сергій Іванович Селіфонтьєв — член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України від депутатської групи «Єдність».Олександр Іванович. Коліушко Ігор Борисович. Оро-бець Юрій Миколайович. Чорновіл Вячеслав Макси­мович.ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО:1. Про порядок  подальшої роботи  ради депу­татських груп і фракцій над узгодженням проектуКонституції України.2. Постатейне  узгодження  проекту  КонституціїУкраїни.1. В обговоренні першого питання порядку ден­ного взяли участь представники від усіх депутатсь­ких груп та фракцій, а також О.Ємець, який пред­ставляє сторону Президента в узгоджувальному процесі.В.Гетьман запропонував, щоб на засіданнях ради фракцій були присутні голови трьох Комісій Вер­ховної Ради: В.Стретович (Комісія з питань право­вої політики і судово-правової реформи), О.Сте-шенко (Комісія з питань державного будівництва, діяльності Рад і самоврядування), В.Буткевич (Комісія з питань прав людини, національних мен­шин і міжнаціональних відносин). Він нагадав, що на останньому пленарному засіданні головуючий О.Ткаченко дав доручення цим трьом Комісіям на 17 квітня, згідно до Постанови Верховної Ради, — підготувати до обговорення існуючі проекти Кон­ституції. Наш проект може бути «похова­ний»,оскільки він не встигне пройти процедуру ви­несення до сесійної зали. В.Гетьман запропонував залучити до роботи над узгодженням проекту Кон­ституції голів трьох Комісій, а на засіданні Президії Верховної Ради проголосувати за Постанову про створення узгоджувальної комісії, до якої ввійшли б голови цих Комісій разом з представниками від груп і фракцій.В.Лавринович погодився, що наш проект не мо­же бути вчасно поданий до розгляду 17 квітня. Але не має ніякої небезпеки. Проекти трьох Комісій бу­дуть мати таку ж силу, як і наш проект, і мусять пройти такий же порядок до 17 квітня. Пропонуюнаш проект Конституції, підписаний членами всіх фракцій, які працювали над його узгодженням, після узгодження з Президентом подати до Вер­ховної Ради як альтернативний і на доопрацювання до Конституційної комісії.М.Карнаух запропонував підготувати проект по­станови, за якою обговорити наш проект і відпра­вити на доопрацювання до робочої групи Консти­туційної комісії.В.Чорновіл нагадав про те, що ліві можуть не за­реєструватися 17 квітня, що доручення О.Ткаченка про доручення трьом Комісіям доопрацювати про­ект не було проголосоване Верховною Радою, за­кликав усі групи та фракції забезпечити кворум 17 квітня і підтримав пропозицію О.Лавриновича про порядок розгляду нашого проекту.В.Буткевич категорично заперечив те, щоб по­вернути наш узгоджений проект до Конституційної комісії. Тоді конституційний процес затягнеться до 97 року. Коротший шлях, — якщо рада фракцій пе­редасть свій узгоджений проект до постійної Комісії, Комісія його розгляне і 17 квітня голова Комісії проінформує про це Верховну Раду.І.Юхновський запропонував закінчити узгоджен­ня проекту, 17 квітня винести його на обговорення до Верховної Ради, обговорити і передати на доо­працювання на тиждень у Комісії. За тиждень узго­дити проект з Президентом і винести на перше чи­тання у Верховну Раду.С.Довгань сказав, що після закінчення узгод­ження проекту, можна на Президії Верховної Ради проголосувати за створення офіційної узгоджу­вальної комісії і доручити В.Буткевичу представи­ти проект на Верховну Раду.С.Селіфонт'єв запропонував закінчити узгод­ження, через Президію Верховної Ради і через Комісію передати на обговорення 17 квітня до Верховної Ради.В.Костицький  підтримав колег,  крім того,  щобпередавати на доопрацювання до Конституційної комісії, і запропонував повідомити про роботу над узгодженням засобам масової інформації. Також політично не вигідно записувати, що проект слід передати на доопрацювання. 17 квітня рішення повинно бути про передачу на узгодження фракціям і Президенту пропозицій до проекту і винесення 24 квітня на перше читання.Г.Самофалов підтримав схему: 16 квітня — роз­гляд на Президії і створення робочої групи з ради фракцій та голів трьох Комісій Верховної Ради. 17 квітня — В.Буткевич доповідає про проект.Схема О.Новікова виглядає так:-закінчити роботу над узгодженням;погодити з Президентом;підписати всім представникам груп і фракційяк альтернативний проект;винести на розгляд Верховної Ради;проголосувати, чим підтвердити свої підписипід проектом;16 квітня на Президії прийняти рішення проперенесення   розгляду  проекту  на  24  квітня,   узв'язку    з    великою    кількістю    пропозицій    відфракцій.О.Ємець застеріг про замалий строк для завер­шення роботи, але на 17 квітня треба мати якийсь готовий проект.Головуючий М,Сирота узагальнив усі пропозиції, головні з яких:продовжити роботу над узгодженням проекту ;16 квітня на Президії поставити питання пролегітимність узгоджувальної групи ;запросити О.Стешенка; голови двох Комісій ізтрьох беруть участь у роботі ради фракцій над уз­годженням  проекту Конституції.   Це  В.Буткевич  іВ.Стретович.   Б.Ольховський,   заступник  головиКомісії з питань державного будівництва і діяль-
Роман Петрович Безсмертний —член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України від депутатської групи «Державність».ності Рад, також бере участь у роботі узгоджуваль­ної групи.Координатор ради депутатських груп іфракцій Верховної Ради України,головуючий М. СиротаСекретар В. ДорожкінаРАДА ДЕПУТАТСЬКИХ ГРУП І ФРАКЦІЙВЕРХОВНОЇ РАДИУКРАЇНИАграрники за реформи Державність Єдність МДГ Народний Рух України Незалежні Реформи СелПУ СРВ ЦентрВИТЯГз ПРОТОКОЛУ № 6засідання від 12 квітня 1996 року Всього аркушів: 11ОСНОВНИЙ ДОКУМЕНТ.Проект Конституції України, схвалений Конституційною комісією України 11 берез­ня 1996 року.УЧАСНИКИ — ПРЕДСТАВНИКИ ВІД ГРУП ТА ФРАКЦІЙ.Аграрники за реформи. Мельник Сергій Іванович. Стретович Володимир Миколайович.Державність. Юхновський Ігор Рафаїлович. Без­смертний Роман Петрович.Єдність. Селіфонтьєв Сергій Іванович. Худомака Віктор Петрович.МДГ. Самофалов Геннадій Григорович.Народний Рух України. Заєць Іван Олександрович. Лавринович Олександр Володимирович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович.Реформи. Соболев Сергій Владиславович. Шишкін Віктор Іванович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович. Дудченко Мико­ла Петрович.СоцПУ. Ніколаєнко Станіслав Миколайович.СРВ. Новіков Олександр Васильович. Кириченко Сергій Олександрович.Центр. Сирота Михайло Дмитрович. Буткевич Воло-димир Григорович.ПРИСУТНІ. Костицький Василь Васильович. Мусіяка Віктор Лаврентійович. Ярошинський Богдан Харитоно-вич. Експерт групи МДГ Пономаренко Борис Йосипо­вич.ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО:1. Обговорення проекту Постанови Верховної РадиУкраїни Про внесення змін і доповнень до ПостановиВР України «Про порядок розгляду та прийняття проек­ту Конституції України» від 2 квітня 1996 року.2. Постатейне узгодження проекту Конституції Ук­раїни.1. В обговоренні тексту постанови взяли участь представники усіх груп і фракцій. Особлива увага була прикута до змісту 2 пункту, де йшлося про порядок за­твердження складу узгоджувальної комісії. Проти про­порційного представництва до складу цієї комісії від депутатських груп і фракцій категорично виступив І.Р.Юхновський. Він наголосив, що кожна група чи фракція повинна мати один голос і представлятися двома представниками. Він також запевнив, що при посиленні ліво-центристських сил комісії комуністами, представництво яких за пропорційною системою буде більшим, частина МДГ може поступитися у питаннях символіки і державної мовиПозицію: два представника — один голос від фракції підтримали всі, крім СоцПУ і МДГ.Далі учасники засідання намагалися передбачити сценарій розвитку подій на засіданні Президії ВР Ук­раїни 16 квітня і пленарному засіданні 17 квітня та зна­ходження можливостей впливу на них. Основним у цьому має стати виступ голови Комісії з питань прав людини,  національних меншин та міжнаціональнихвідносин В.Буткевича, який дасть заключения Комісії щодо проекту Конституції від Конституційної комісії та висвітлить роботу узгоджувальної групи представників від 11 депутатських груп та фракцій, що готує на роз­гляд ВР України узгоджувальний проект.Було прийнято рішення звернутися до засобів масо­вої інформації з повідомленням про роботу узгоджу­вальної групи.Координатор ради депутатських груп іфракцій Верховної Ради УкраїниголовуючийМ. СиротаСекретар В. ДорожкінаПротокол № 1засідання Тимчасової спеціальної комісії по опрацю­ванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 6 травня 1996 року.Всього аркушів: ЗГоловуючий. Голова комісії Сирота Михайло Дмитро­вич.Основні документи (Додаються):1. Проект Конституції України, схвалений Консти­туційною комісією України 11 березня 1996 року.2. Проект    Конституції   України,    опрацьованийініціативною групою із представників 11 депутатськихгруп і фракцій.Постанова Верховної Ради України «Про створення Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проек­ту Конституції України».Учасники — представники від груп та фракцій. Аграрники за реформи. Чап"юк Ростислав Степано­вич.    Незалежність . Гетьман  Вадим Петрович.
Валентин Павлович Чеботарьов — член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню Конституції України від депутатської фракції «Соціально-ринковий вибір».Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович, Селіфонтьєв Сергій Іванович.Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя. Гармаш Леонід Іванович, Гмиря Сергій Петрович, Долженко Геннадій  Петрович, ДроботовАнатолій Іванович, Кочерга Віктор Герасимович, Пей-галайнен Анатолій Володимирович.МДГ. Попеску Іван Васильович, Старовойтова Галина Максимівна.Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович.Реформиі. Соболев Сергій Владиславович, Кос-тицький Василь Васильович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович, Дудченко Мико­ла Петрович.Соціалістична фракція. Лавриненко Микола Федоро­вич, Ніколаєнко Станіслав Миколайович.Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Ми­хайло Дмитрович.Присутні. Брит Віктор Петрович, Меркушов Віктор Тимофійович, Шишкін Віктор Іванович, Кендзьор Яро­слав Михайлович.Порядок денний.1. Обговорення організаційних питань для забезпе­чення роботи комісії.Обговорення необхідності затвердження «Положен­ня про порядок роботи комісії».Слухали.Голова комісії М.Сирота ознайомив членів комісії з роботою, яка була виконана ініціативною групою від 11 депутатських груп і фракцій протягом місяця, з поряд­ком роботи у цій групі, з пропозиціями від імені членів ініціативної групи про порядок продовження роботи над проектом Конституції.М.Сирота повідомив, що ініціативною групою від 11 депутатських груп (фракцій) опрацьований весь текст проекту    Конституції,    внесеного    Конституційноюкомісією, 80% статей узгоджені всіма 11-ма групами (фракціями), з редакцією решти статей не погоджу­ються 2, 3 депутатські групи (фракції).Від представників 11 депутатських груп (фракцій) М.Сирота запропонував представникам фракції «Ко­муністи України — за соціальну справедливість та на­родовладдя» ознайомитися з проектом, опрацьова­ним та узгодженим ініціативною групою від 11 депу­татських груп (фракцій) і взяти його за основу у по­дальшій роботі комісії, голосування проводити за принципом: депутатська група (фракція) — один го­лос.З протестом проти такого порядку роботи комісії ви­ступили всі представники від фракції «Комуністи Ук­раїни — за соціальну справедливість та народовлад­дя». С.Гмиря, Г.Долженко, А.Пейгалайнен, В.Кочерга, А.Дроботов, Л.Гармаш у своїх виступах висловили по­зицію фракції у відповідності до Постанови Верховної Ради України № 169/96-ВР від 5 травня 1996 року:організувати нормальні умови для роботи комісії:стенограму, секретаріат, кімнату для роботи;розробити регламент роботи і дати час на його оз­найомлення;затвердити графік роботи комісії;за основу в роботі брати проект, запропонованийКонституційною комісією;при постатейному обговоренні проекту Консти­туції врахувати зауваження народних депутатів, трудо­вих колективів, трудящих, всіх суб'єктів законодавчоїініціативи;напрацьований ініціативною групою народних де­путатів від 11 депутатських груп (фракцій) проект Кон­ституції вважати однією з пропозицій до обговорення;голосування проводити персоніфіковано.В обговоренні ситуації, що склалася і з пропо­зиціями виходу із протистояння висловилися пред­ставники всіх депутатських груп (фракцій) у двох ко­лах обговорення.Всі зійшлися на тому, що комуністи повинні познайо-митися з проектом Конституції від 11 депутатських груп (фракцій), сформулювати свою редакцію статей проек­ту Конституції, з якими не погоджується фракція і пода­ти в письмовому вигляді на наступне засідання комісії. У своїх виступах народні депутати, що працювали в ініціативній групі, наголошували на основних засадах роботи комісії:затвердити положення про порядок роботи комісії;за основу в роботі взяти проект Конституції, оп­рацьований і узгоджений 11 депутатськими групами(фракціями);— голосувати за принципом: одна депутатська група(фракція) — один голос;— при обговоренні статей проекту взяти за основупошук компромісу;— узгодити проект Конституції з Президентом Ук­раїни;підготувати проект Конституції, який міг би бути про-голосований Верховною Радою у першому читанні.Вирішили.1. Наступне засідання провести 12 травня 1996 року.1. До наступного засідання підготувати проект Поло­ження про порядок роботи комісії.
3. Представникам фракції «Комуністи України — засоціальну справедливість та народовладдя» ознайоми­тись з проектом Конституції, опрацьованим та узгод­женим 11 депутатськими групами (фракціями).4. Представникам фракції «Комуністи України — засоціальну справедливість та народовладдя» підготува­ти письмово (у вигляді таблиці) свою редакцію не по­годжених статей.М.Сироті організувати технічне забезпечення роботикомісії.Додаток.1. Постанова Верховної Ради України № 169/96-ВР від 5 травня 1996 р. 2 арк. Проект Конституції України, опрацьований ініціатив-
Ігор Рафаїлович Юхновський — керівник депутатської групи «Державність», член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України.ною групою народних депутатів від 11 депутатських груп (фракцій). 66 арк. Голова комісії М.СиротаПротокол № 2засідання Тимчасової спеціальної комісії по доопра­цюванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 12 травня 1996 року.Всього аркушів: ЗГоловуючий. Голова комісії Сирота Михайло Дмитро­вич.Основні документи.1. Постанова Верховної Ради України «Про створен­ня Тимчасової спеціальної комісії по опрацюваннюпроекту Конституції України».2. Проект «Положення про порядок роботи Тимчасо­вої спеціальної комісії по доопрацюванню проектуКонституції    України,     поданого     Конституційноюкомісією   України»   (підготовлений   Р.Безсмертнім,В.Костицьким). Додається.3. Проект   «Регламенту   Тимчасової   спеціальноїкомісії по доопрацюванню проекту Конституції Ук­раїни, утвореної Постановою Верховної Ради Українивід 5 травня 1996 року» (підготовлений С.Гмирею). До­дається.Учасники — представники від груп та фракцій.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович, Чап'юк Ростислав Степанович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович, Селіфонтьєв Сергій Іванович.Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя. Гармаш Леонід Іванович, Гмиря Сергій Петрович, Долженко Геннадій Петрович, Дроботов Анатолій Іванович, Кочерга Віктор Герасимович, Пей-галайнен Анатолій Володимирович.МДГ. Попеску Іван Васильович, Старовойтова Галина Максимівна.Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович, Заєць Іван Олександрович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович, Ольховський Борис Іванович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович.Соціалістична фракція. Лавриненко Микола Федоро­вич, Ніколаєнко Станіслав Миколайович.Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.   Реформи. Соболєв Сергій Владиславович, Констицький Василь Васильович. Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Ми­хайло Дмитрович.Разом: 27 осіб.Відсутній. Дудченко Микола Петрович.Присутні. Ємець Олександр Іванович, Корнєєв Аль­берт Васильович, Мороз Олександр Олександрович, Мусіяка Віктор Лаврентійович, Підпалов Леонід Ва­сильович, Ратушний Михайло Ярославович, Самофа-лов Геннадій Григорович, Шишкін Віктор Іванович.Експерти. Заєць Анатолій Павлович, Мілованов Во­лодимир Васильович, Прозоровський Іван Миколайо­вич.Порядок денний.1. Обрання секретаря комісії.2. Обговорення порядку роботи комісії відповідно доРегламенту Верховної Ради України та Закону України«Про постійні комісії Верховної Ради України».3. Обговорення проекту «Положення про порядокроботи Тимчасової спеціальної комісії по доопрацю­ванню проекту Конституцію України, поданого Консти­туційною  комісією  України»   (підготовлений   Р.Без-смертним,   В.Костицьким)  та  проекту  «РегламентуТимчасової спеціальної комісії по доопрацюваннюпроекту Конституції України, утвореної ПостановоюВерховної Ради України від 5 травня 1996 року» (підго­товлений С.Гмирею).1. При обговоренні першого питання на посаду сек­ретаря   комісії   були   запропоновані   кандидатуриВ.Стретовича і Л.Гармаша.Шляхом голосування: за — 17, проти — 7, утр. — 1, секретарем комісії обраний В.Стретович.Слухали.2. Після того, як виявилось, що членам комісії Р.Без-смертному, С.Гмирі, В.Костицькому не вдалося запро­понувати на розгляд комісії один проект положенняпро порядок роботи комісії, думки щодо розгляду про­ектів розділились.Частина членів комісії запропонувала призначеним на минулому засіданні членам комісії доопрацювати два проекти, і об'єднавши їх, запропонувати один про­ект.Інші пропонували шляхом голосування взяти за ос­нову один з проектів і, постатейно обговоривши, за­твердити проект.Після обговорення обох проектів відбулося голосу­вання.Першою голосувалася пропозиція А.Пейгалайнена про неприйнятність проекту, запропонованого РБез-смертним та В.Костицьким: за — 7. Пропозиція відхи­лена.Головуючий поставив на голосування пропозицію, запропоновану В.Чеботарьовим та іншими членами комісії: взяти за основу проект, запропонований Р.Без-смертним та В.Костицьким.За результатами голосування за основу прийнято про­ект «Положення про порядок роботи Тимчасової спеціаль­ної комісії по доопрацюванню проекту Конституції Ук­раїни, поданого Конституційною комісією України», підго­товлений Р.Безсмертним, В.Костицьким: за — 15.Після цього представники фракції «Комуністи Ук­раїни — за соціальну справедливість та народовлад­дя» Л.Гармаш, С.Гмиря, Г.Долженко, А.Дроботов, В.Кочерга, А.Пейгалайнен залишили залу.Комісія в кількості 21 особи продовжила постатейне обговорення проекту, взятого за основу.Через деякий час залу залишили представники соціалістичної фракції М.Лавриненко та С.Ніколаєнко.Комісія в кількості 19 осіб продовжила постатейне обговорення проекту, взятого за основу.Шляхом голосування були прийняті зауваження і до­повнення:1. В.Стретович. Доповнення до назви Положення. За- 16.2. С.Соболев. Стаття 2. Голова комісії має право пе-
Сергій Олександрович Кириченко —член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню Конституції України від депутатської фракції «Соціально-ринковий вибір».редоручити ведення засідання секретареві комісії. За— 16.3. С.Довгань.     В.Костицький.     Г.Старовойтова.Стаття 4 частина 2. Замінити «12 травня» на «15 трав­ня», додати слова «до прийняття рішення у першомучитанні». За — 17.4. В.Гетьман. С.Довгань. С.Соболев. Стаття 5, части­на 2. Додати частково редакцію із Регламенту, запро­понованого С.Гмирею п.5. За — 16.5. В.Чеботарьов. Стаття 5, частина 1. Додати «приузгодженні тексту статей». За — 14.6. С.Довгань. Стаття 6. Вилучити. За — 16.7. В.Чеботарьов. Додаткова стаття 8, частина 1.Рішення про внесення доопрацьованого тексту проек­ту Конституції на розгляд Верховної Ради України. За- 19.8. Б.Ольховський. Додаткова стаття 8 частина 2. Ре­дакція із Регламенту, запропонованого С.Гмирею п.11.87За- 18.9. У зв'язку з вилученням статті 6, стаття 7 стає стат­тею 6, а стаття 8 стає ст.7.Голосування за Проект «Положення про порядок ро­боти Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюван­ню проекту Конституції України, поданого Консти­туційною комісією України разом із зауваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчої ініціативи», з урахуванням проголосованих доповнень, вцілому-вирішили1. Наступне засідання комісії розпочати 13 травня1996 року о 12 год. ЗО хв.2. Засідання комісії проводити відповідно до прийня­того Положення.3. Проінформувати представників фракції «комуністиУкраїни — за соціальну справедливість та народовлад­дя» та соціалістичної фракції про прийняті рішення назасіданні комісії 12 травня 1996 року.Додаток.1. Проект «Положення про порядок роботи Тимчасо­вої спеціальної комісії по доопрацюванню проектуКонституції    України,     поданого     Конституційноюкомісією   України»   (підготовлений   Р.Безсмертним,В.Костицьким). 2 арк.2. Проект   «Регламенту   Тимчасової   спеціальноїкомісії по доопрацюванню проекту Конституції Ук­раїни, утвореної Постановою Верховної Ради Українивід 5 травня 1996 року» (підготовлений С.Гмирею). 2арк.3. Положення   про   порядок   роботи   Тимчасовоїспеціальної комісії по доопрацюванню проекту Кон­ституції України,  поданого Конституційною комісієюУкраїни   разом   із   зауваженнями   і   пропозиціямисуб'єктів законодавчої ініціативи. 2 арк.4. Спеціальний бланк комісії. 1 арк.5. Стенограма засідання.Голова комісії М. Сирота Секретар комісії В.СтретовичПротокол № Ззасідання Тимчасової спеціальної комісії по доопра­цюванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 13 травня 1996 року.Всього аркушів: 2Головуючий. Голова комісії Сирота Михайло Дмитро­вич.Основні документи.1. Проект Конституції України, схвалений  Консти­туційною комісією України.2. Проект    Конституції    України,    опрацьованийініціативною групою народних депутатів України від 11депутатських груп і фракцій.3. Пропозиції до статей проекту Конституції від депу­татських груп МДГ СелПУ, народних депутатів Лаври-ненка М.Ф. і В.Брита.Учасники — представники від груп та фракцій.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович, Чап'юк Ростислав Степанович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович, Селіфонтьєв Сергій Іванович.Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя. Гармаш Леонід Іванович, Гмиря Сергій Петрович, Долженко Геннадій Петрович, Дроботов Анатолій Іванович, Кочерга Віктор Герасимович, Пейга-лайнен Анатолій Володимирович.МДГ. Попеску Іван Васильович, Старовойтова Галина Максимівна.Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович, Заєць Іван Олександрович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович, Ольховський Борис Іванович.Реформи. Соболев Сергій Владиславович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович, Дудченко Мико­ла Петрович.Соціалістична фракція. Ніколаєнко Станіслав Мико­лайович.Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Ми­хайло Дмитрович.Разом: 25 осіб.Присутні. Данилян Анушаван Суренович, Корнєєв Альберт Васильович, Мусіяка Віктор Лаврентійович, Ратушний Михайло Ярославович.Експерти. Заєць Анатолій Павлович, Мілованов Во­лодимир Васильович.Порядок денний.1. Обговорення порядку роботи комісії відповідно до«Положення про порядок роботи Тимчасової спеціаль­ної комісії по доопрацюванню проекту Конституції Ук­раїни, поданого Конституційною комісією України іззауваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчоїініціативи».2. Затвердження графіка роботи комісії на період 13— 17.05.96 року.3. Постатейне обговорення проекту Конституції Ук­раїни.СлухалиГолова комісії М.Сирота підсумував результати ро­боти попередніх засідань.
Віктор Семенович Омеліч — член Міжфракційної узгоджувальної групи і Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню Конституції України від депутатської групи «Єдність».Л.Гармаш попросив 10 хвилин для виступу. Частина депутатів виступила проти, пропонуючи приступити до обговорення статей. Г.Старовойтова запропонувала запровадити 15 хвилин на початку кожного засідання на обговорення організаційних питань. Ця пропозиція була прийнята.Дискусія навколо положення про порядок роботи комісії була продовжена. Слово мали С.Гмиря, Л.Гар­маш, М.Дудченко, А.Дроботов, А.Пейгалайнен.Представники фракції комуністів пропонували розг­лянути запропонований ними регламент про порядок роботи комісії.М.Дудченко і С.Ніколаєнко запропонували врахувати деякі положення з регламенту, запропонованого ко­муністами. Більша частина депутатів відхилила ці про­позиції.М.Сирота поставив на голосування пропозицію пропродовження роботи над текстом проекту Конституції, який запропонували 11 фракцій. За — 10 депутатських груп (фракцій). Комуністи не висловились. Соціалісти визначаться після повторного обговорення регламен­ту роботи комісії.Почалося обговорення проекту конституції опрацьо­ваного 11 депутатськими групами (фракціями) з пре­амбули.Представники групи МДГ запропонували свою ре­дакцію 1 ч. і 3 ч. преамбули.Представники СелПУ пропонують свою редакцію 1 ч. іЗч.Група депутатів від комуністичної фракції заявила про те, що вони подадуть свій проект Конституції України.Було надано слово народному депутату М.Ратушно­му.Члени комісії обговорили пропозиції, що надійшли від вище вказаних суб'єктів права законодавчої ініціативи.С.Гмиря заявив, що членам комісії від фракції ко­муністів не надають у достатній мірі можливості для виступів, і що поки не буде юридичної експертизи за­твердженого положення про порядок роботи комісії, представники фракції комуністіві покидають залу засідань.Після цього комісія продовжила обговорення статей проекту, намагаючись узгодити положення, які не сприймаються хоча б однією із депутатських груп (фракцій). Основна увага була прикута до першої і тре­тьої частин преамбули та 10 і 11 статей. І.Попеску про­понував декілька варіантів редакції цих статей, які були обговорені.Вирішили1. Запропонувати депутатським групам (фракціям)подати свою редакцію статей проекту Конституції уписьмовому вигладі до розгляду на наступних засідан­нях.2. Внести до порівняльної таблиці третьою колонкоютекст проекту Конституції: запропонований 6-ма чле­нами комісії — представниками від фракції комуністів і врахувати його при доопрацюванні проекту Консти­туції України.3. Продовжити засідання завтра у відповідності зграфіком роботи комісії (додається).4. Звернутися до суб'єктів законодавчої ініціативипро рішення комісії щодо прийому пропозицій і заува­жень до проекту Конституції України до 18 години 15травня 1996 року.Додаток.1. Графік роботи Тимчасової спеціальної комісії подоопрацюванню проекту Конституції України. 1 арк.1. Стенограма засідання.Голова комісії М. Сирота Секретар комісії В.СтретовичПротокол № 4засідання Тимчасової спеціальної комісії по доопра­цюванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 14 травня 1996 року.Всього аркушів: 2Головуючий. Голова комісії Сирота Михайло Дмитро­вич.Основні документи.1. Проект Конституції України, схвалений Консти­туційною комісією України.2. Проект    Конституції   України,    опрацьованийініціативною групою народних депутатів України від 11депутатських груп і фракцій.3. Проект Конституції України від народних депу­татів від фракції «Комуністи України — за соціальнусправедливість і народовладдя» (Гармаш Л.І., Гмиря С.П., Долженко Г.П., Дроботов А.І., Кочерга В.Г., Пей-галайнен А.В.4. Пропозиції до статей проекту Конституції від на­родних депутатів С.Ніколаєнка, В.Брита, М.Лавринен-ка (соціалістична фракція)5. Пропозиції до статей проекту Конституції від депу­татської групи МДГ.Учасники — представники від груп та фракцій.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович, Чап'юк Ростислав Степанович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович, Селіфонтьєв Сергій Іванович.Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя. Гармаш Леонід Іванович, Гмиря Сергій Петрович, Долженко Геннадій Петрович, Дроботов Анатолій Іванович, Кочерга Віктор Герасимович, Пей-галайнен Анатолій Володимирович.МДГ. Попеску Іван Васильович ( денне засідання), Старовойтова Галина Максимівна (денне засідання).Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович, Заєць Іван Олександрович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович, Ольховський Борис Іванович.Реформи. Соболев Сергій Владиславович, Костиць-кий Василь Васильович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович (денне засідан­ня), Дудченко Микола Петрович (денне засідання).Соціалістична фракція. Ніколаєнко Станіслав Мико­лайович, Лавриненко Микола Федорович.Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Ми­хайло Дмитрович.Разом: 26 осіб.Присутні. Головатий Сергій Петрович, Корнєєв Аль­берт Васильович, Мусіяка Віктор Лаврентійович, Ра-
Іван Васильович Попеску — член Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту Конституції України від «Міжрегіональної депутатської групи» (МДГ).тушний Михайло Ярославович, Самофалов Геннадій Григорович, Ярошинський Богдан Харитонович, Чиж Іван Сергійович, представники Верховного Суду Ук­раїни та прокуратури.Експерти. Заєць Анатолій Павлович, Мілованов Во­лодимир Васильович. Порядок денний.1.1. Обговорення «Положення про порядок роботи Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції України, поданого Конституційною комісією України із зауваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчої ініціативи», затвердженого комісією на засіданні 12 травня 1996 року.2. Постатейне обговорення проекту Конституції Ук­раїни.Слухали.Тривала дискусія з першого питання закінчилася двома голосуваннями.1. Про перегляд положення про порядок роботикомісії. За — 9 осіб. Рішення не прийняте.2. Доповнення М.Дудченка до ст.5 положення. За —13 голосів. Рішення не прийняте.Після цього комуністи заявили про свою немож­ливість далі брати участь у засіданні, залу покинув С.Довгань.Г.Самофалов також висловився про те, що представ­ники МДГ можуть покинути засідання.Обговорення та узгодження статей проекту Консти­туції України продовжилося без участі представників фракції комуністів. В той самий час при обговоренні комісія зверталася до їхнього проекту.Підтримана редакція ст. 11 проекту Конституції Ук­раїни, запропонована МДГ, 11 депутатськими групами (фракціями).До кінця денного засідання продовжувалося обгово­рення статей проекту Конституції України. Було врахо­ване доповнення С.Кириченка до ст.29 (24).**На вечірньому засіданні продовжили постатейне об­говорення, враховуючи пропозиції і зауваження до проекту Конституції Президента України.Вирішили.1. Продовжити засідання завтра у відповідності з по­ложенням про роботу комісії.Додаток.1. Проект Конституції України від народних депутатіввід фракції «Комуністи України — за соціальну спра­ведливість і народовладдя» (Гармаш Л.І., Гмиря С.П.,Долженко Г.П., Дроботов А.І., Кочерга В.Г., Пейгалай-нен А.В.). 91 арк.2. Пропозиції до статей проекту Конституції від на­родних депутатів С.Ніколаєнка, В.Брита, М.Лавринен-** — в дужках нумерація проекту Конституційної комісії.ка (Соціалістична фракція). 25 арк.3. Пропозиції до статей проекту Конституції від депу­татської групи МДГ. 2 арк.4. Стенограма засідання.Голова комісії М. Сирота Секретар комісії В.СтретовичПротокол № 5засідання Тимчасової спеціальної комісії по доопра­цюванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 15 травня 1996 року.Всього аркушів: ЗГоловуючий. Голова комісії Сирота Михайло Дмитро­вич.Основні документи.1. Проект Конституції України,  схвалений  Консти­туційною комісією України.2. Проект    Конституції   України,    опрацьованийініціативною групою народних депутатів України від 11депутатських груп і фракцій.3. Проект Конституції України від народних депутатіввід фракції «Комуністи України — за соціальну спра­ведливість і народовладдя» (Гармаш Л.І., Гмиря СП.,Долженко Г.П., Дроботов А.І., Кочерга В.Г., Пейгалай-нен А.В.).4. Пропозиції та зауваження до проекту Конституціївід суб'єктів законодавчої ініціативи, організацій, гро­мадян.Учасники — представники від груп та фракцій.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович, Чап'юк Ростислав Степанович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович, Селіфонтьєв Сергій Іванович.Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя. Гмиря Сергій Петрович (ранкове засідання), Долженко Геннадій Петрович (ранкове засідання).МДГ. Попеску Іван Васильович, Старовойтова ГалинаМаксимівна.Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович, Заєць Іван Олександрович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович, Ольховський Борис Іванович.Реформи. Костицький Василь Васильович, СоболевСергій Владиславович.СелПУ. Дудченко Микола Петрович.Соціалістична фракція. Ніколаєнко Станіслав Мико­лайович (ранкове засідання), Лавриненко Микола Фе­дорович (вечірнє засідання).Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Ми­хайло Дмитрович.Разом: ранішнє засідання — 22 особи, вечірнє — 20осіб.Присутні. Мусіяка Віктор Лаврентійович, Підпалов Леонід Васильович, Самофалов Геннадій Григорович, Терьохін Сергій Анатолієвич.Експерти. Мілованов Володимир Васильович.Порядок денний1. Обговорення «Положення  про порядок роботиТимчасової спеціальної комісії по доопрацюваннюпроекту Конституції України, поданого Конституційноюкомісією України із зауваженнями і пропозиціямисуб'єктів законодавчої ініціативи».2. Постатейне обговорення проекту Конституції Ук­раїни.3. Обговорення порядку проведення прес-конфе­ренції.
Геннадій Петрович Долженко — член Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції від фракції «Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя».Слухали.М.Дудченко заявив, що Селянська партія України не блокує конституційний процес, як було заявлено у за­собах масової інформації, і продовжує працювати над проектом Конституції України. Він черговий раз запро­понував доповнення до СТ.4 п.5 положення про поря­док роботи комісії. Після обговорення пропозиція М.Дудченка була прийнята. Положення про порядок роботи комісії з доповненням додається до протоколу.Постатейне обговорення почалося з розділу Вибори. Референдум. Обговорювались пропозиція В.Омеліча вилучити СТ.74 (70)** та редакція розділу проекту, за­пропонованого групою комуністів.Розділ Верховна Рада України. Більшість членів комісії підтримали назву Народна Рада України.СелПУ, МДГ, СоцПУ не погодили ряд статей розділу.Зауваження Президента щодо формування Консти­туційного Суду України не було враховане.** — в дужках нумерація статей проекту Конституційної комісії.Окремі зауваження Президента України були вра­ховані.На пропозицію І.Зайця змінено редакцію пункту щодо суб'єкту права і державної власності, внесені зміни до СТ.12.Обговорили питання дострокового припинення повноважень Народної Ради України та процедуру імпічменту Президента України. Пропонувався «нуль­овий» варіант з цих питань, не підтриманий більшістю. Обговорювались ці положення в редакції проекту комуністів.Підтримана редакція запропонована групою Ре­форми щодо бюджетної, податкової, фінансової сис­теми держави.Приступили до обговорення розділу Президент Ук­раїни.При обговоренні, вкотре, І.Попеску зауважив, що необхідне пояснення терміну «український народ». Чи це політична, чи етнічна категорія?Враховуючи виникнення таких запитань В.Костиць-кий запропонував при внесенні проекту Конституції України на обговорення додати довідку або терміно­логічний словник.В.Буткевич дав докладне пояснення цього терміну і його використання в Конституціях інших держав світу.Не підтримане зауваження Президента України що­до призначення Президентом України заступників голів державних адміністрацій.Вечірнє засідання розпочалося з обговорення за­уважень Президента України. Остаточні рішення бу­ли прийняті не з усіх питань.Розділ Президент України обговорений і узгодже­ний повністю.Комісія перейшла до узгодження розділу Кабінет Міністрів. Інші органи виконавчої влади. Обговорили пропозиції від Президента України, Кабінету Міністрів України, Фракції Народного Руху України, депутатської групі Державність.Комісія    обговорила   та   узгодила    цей    розділ повністю і завершила засідання.Вирішили.1. Створити редакційну групу у складі В.Буткевич,В.Костицький, М.Сирота, В.Стретович.2. Продовжити узгодження статей проекту Консти­туції 16 травня 1996 року о 10.30.Додаток.1. Зауваження до проекту Конституції України Прези­дента України. 20 арк.2. Положення   про   порядок   роботи   Тимчасовоїспеціальної комісії по доопрацюванню проекту Кон­ституції України, поданого Конституційною комісієюУкраїни із зауваженнями і пропозиціями суб'єктів за­конодавчої ініціативи зі змінами від 15 травня 1996 ро­ку. 2 арк.3. Зауваження депутатської групи Реформи. 1 арк.4. Стенограма засідання.Голова комісії М. Сирота Секретар комісії В.СтретовичПротокол № 6засідання Тимчасової спеціальної комісії по доопра­цюванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 16 травня 1996 року.Всього аркушів: ЗГоловуючий. Голова комісії Сирота Михайло Дмитро­вич.Основні документи.1. Проект Конституції України, схвалений Консти­туційною комісією України.2. Проект    Конституції   України,    опрацьованийініціативною групою народних депутатів України від 11депутатських груп і фракцій.3. Проект Конституції України від народних депутатіввід фракції «Комуністи України — за соціальну спра­ведливість і народовладдя» (Гармаш Л.І., Гмиря С.П.,Долженко Г.П., Дроботов А.І., Кочерга В.Г., Пейгалай-нен А.В.).4. Пропозиції та зауваження до проекту Конституціївід суб'єктів законодавчої ініціативи, організацій, гро­мадян.Учасники — представники від груп та фракцій.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович, Чап'юк Ростислав Степанович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович, Селіфонтьєв Сергій Іванович.Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя. Гармаш Леонід Іванович, Гмиря Сергій Петрович, Долженко Геннадій Петрович, Дроботов Анатолій Іванович, Кочерга Віктор Герасимович, Пей-галайнен Анатолій Володимирович.МДГ. Попеску Іван Васильович, Старовойтова ГалинаМаксимівна.Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович, Заєць Іван Олександрович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович, Ольховський Борис Іванович.Реформи.   Костицький   Василь   Васильович,   Со-болєвСергій Владиславович. СелПУ. Дудченко Микола Петрович. Соціалістична фракція. Лавриненко Микола Федоро-
Віктор Герасимович Кочерга — член Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню фракції «Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя».вич.Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Сирота Михайло Дмитрович.Разом: 24 особи.Присутні. Мусіяка Віктор Лаврентійович, Підпалов Леонід Васильович, Самофалов Геннадій Григорович, Шишкін Віктор Іванович, Хандурін Микола Іванович, представник Верховного Суду України, представник апарату Верховної Ради Криму, представники проку­ратури.Експерти. Мілованов Володимир Васильович.Порядок денний1. Обговорення порядку роботи комісії відповідно «Положення про порядок роботи Тимчасової спеціаль­ної комісії по доопрацюванню проекту Конституції Ук­раїни, поданого Конституційною комісією України із зауваженнями і пропозиціями суб'єктів законодавчоїініціативи».2. Постатейне обговорення проекту Конституції Ук­раїни.Слухали.С.Гмиря виступив з пропозицією перегляду поло­ження про роботу комісії, зауваживши: що ч.З ст.4 вхо­дить в протиріччя зі ст. 5. Його підтримали Г.Долженко, котрий сказав, що положення про роботу комісії по­винно передбачати право меншості на окрему думку, та інші члени комісії від фракції комуністів. Ці заува­ження не сприйняли інші члени комісії.І.Попеску та Г.Старовойтова заперечили наявність протиріч у положенні про роботу комісії.С.Соболев підкреслив демократичність затвердже­ного положення про роботу комісії, яке дозволяє всім вносити пропозиції і мати окрему думку.М.Дудченко підкреслив, що боротьба навколо змісту положення про роботу комісії йде через те, що не відо­мо, в якому вигляді на розгляд у першому читанні бу­дуть внесені матеріали після завершення роботи комісії над проектом Конституції України. Це питання необхідно вирішити.Підсумовуючи виступи, що стосувалися ор­ганізаційних питань, голова комісії М.Сирота поставив на голосування два питання.1. Про внесення змін до положення  про роботукомісії. За — 7 осіб. Рішення не прийняте.2. Про обговорення питання, в якому вигляді будутьвнесені матеріали комісії на розгляд Верховної РадиУкраїни. За — 9 осіб. Рішення не прийняте.Після цього комісія продовжила постатейне обгово­рення проекту Конституції України.Врахована пропозиція І.Попеску до ст. 119 (117)** п.З щодо програм культурного розвитку національних меншин.Обговорювався розділ Прокуратура. Г.Старовойтова запропонувала доповнення, а також заслухати пред­ставників прокуратури. Доповнення Г.Старовойтової було сприйняте меншістю від членів комісії: За — 9.Пропозиція — заслухати представників прокуратури — була відхилена голосуванням: За — 11.До розділу Правосуддя Г.Долженко вніс пропозицію, яка не знайшла підтримки більшості: За — 8.В.Кочерга запропонував вилучити ч.б ст 124 (122). Пропозиція була більшістю підтримана.Пропозиція представника Верховного Суду України не набрала більшості: За — 9.Пропозиція С.Кириченка про вилучення ч.ч. З, 4 ст. 124 (122) не була підтримана.Доповнення А.Пейгалайнена до ч. 4 ст. 124 (122) не було підтримано.В.Кочерга висловив думку про неготовність судової системи до реформування і, виходячи з цього, вніс пропозицію, яка не була підтримана.С.Соболев запропонував нову редакцію ст. 126 (124), яка була прийнята.При обговоренні ст. 127 (125) надходили пропозиції від В.Стретовича, Р.Безсмертного, В.Лавриновича, В.Костицького, С.Соболєва. Зокрема про зміну ре­дакції або вилучення ч.ч. 4, 5. Не було підтримано.Підтримано пропозицію заступника міністра юстиції про віковий ценз для суддів — 25 років.До ст. 131 (додаткова) п.З та ч. З Г.Старовойтова за­пропонувала доповнення, що стосується прокуратури та Генерального прокурора, яке було прийняте. За — 15 осіб.** в дужках нумерація статей проекту Конституційної комісії.В.Костицький висловив протест проти форми роз­гляду статей.Під час розгляду розділу Територіальний устрій Ук­раїни були запропоновані пропозиції А.Пейгалайне-ном, С.Гмирею, які не були підтримані більшістю.Далі члени комісії обговорили розділ Автономія Кри­му, назва якого змінена ініціативною робочою групою народних депутатів від 11 депутатських груп (фракцій) і підтримана більшістю груп (фракцій) комісії. Розділ називається Автономна Республіка Крим. Це було компромісом з боку депутатських груп Державність, Реформи, Центр. Фракція Народного Руху України ви­ступила проти.Пропозиції А.Пейгалайнена, В.Кочерги до статей розділу не були підтримані.І.Попеску запропонував вилучити п. 2 зі ст. 137 (до­даткової), який стосується нормативного регулювання з питань освіти.Цю пропозицію було підтримано голосуванням: За — 15.Г.Старовойтова запропонувала вислухати представ­ника апарату Верховної Ради Криму, який виступив з критикою розділу.І.Заєць запропонував редакцію статті щодо можли­вості дострокового припинення повноважень Верхов­ної Ради Криму та зробив заяву про неприймання фракцією НРУ значної частини розділу.члени комісії від фракції комуністів покинули залу, відмовившись брати участь у роботі.Під час обговорення розділу Місцеве самоврядуван­ня були обговорені зауваження Президента України.У розділі Конституційний суд України враховані про­позиції І.Зайця.Раніше узгоджена редакція була підтверджена у розділі Внесення змін до Конституції України та Прикінцеві положення.В обговоренні розділу Перехідні положення взяли
Віктор Лаврентійович Мусіяка — постійний представник Президента у Верховній Раді України і при Тимчасовій спеціальній комісії по опрацюванню проекту Конституції України.участь більшість членів комісії, беручи до уваги заува­ження Президента України. Особливу увагу і дискусію викликав пункт, що дозволяє Президентові України ви­давати укази (універсали) з питань, не врегульованих законами. Редакція цього пункту була узгоджена кон­сенсусом.За пропозицією О.Лавриновича до розділу додано пункт щодо здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі.Далі були обговорені пропозиції Президента України про недовіру голові адміністрації відповідною радою та питання про адміністрацію Президента України. За­уваження Президента України з цих питань були відхи­лені всіма членами комісії.Вирішили. 1. На наступному засіданні 17.05.96 р. За­вершити обговорення неузгоджених статей і визначи­ти порядок внесення доопрацьованого проекту Кон­ституції України на розгляд Верховної Ради України упершому читанні.2. Провести консультації з Президентом України з неузгоджених статей.Додаток.1. Зауваження від депутатської групи МДГ. 9 арк.2. Пропозиції І.Зайця. З арк.3. Зауваження В.Костицького. ЗО арк.4. Стенограма засідання.Голова комісії М. Сирота Секретар комісії В. СтретовичПРОТОКОЛ №7засідання Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 17 травня 1996 року.ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комісії Сирота Михайло Дми­трович.ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ.1. Проект Конституції України, схвалений Консти­туційною комісією України.2. Проект    Конституції   України,    опрацьованийініціативною групою народних депутатів України від 11депутатських груп і фракцій.3. Проект Конституції України від народних депутатіввід фракції «Комуністи України — за соціальну спра­ведливість і народовладдя» (Гармаш Л.І., Гмиря С.П.,Долженко Г.П., Дроботов А.І., Кочерга В.Г., Пейгалай-нен А.В.).4. Зауваження до проекту Конституції України Прези­дента України, представлені Постійним представни­ком  Президента України у Верховній  Раді УкраїниВ. Мусіякою (21 арк.). Додаються.5. Зміни і доповнення до проекту Конституції Українивід народного депутата України С. Кириченка (4 арк.).Додаються.6. Пропозиції від народних депутатів України Г. Ста-ровойтової,  І.  Попеску,  представників депутатськоїгрупи МДГ (9 арк.). Додаються.7. Пропозиції і зауваження до проекту Конституції Ук­раїни від суб'єктів законодавчої ініціативи, організаційі громадян. Надані усім членам комісії.УЧАСНИКИ - ПРЕДСТАВНИКИ ВІД ГРУП ТА ФРАКЦІЙ.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович, Чап'юк Ростислав Степанович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович (денне засідання), Селіфонтьєв Сергій Іванович.Комуністи України — за соціальну справедливість і народовладдя. Відсутні.МДГ. Попеску Іван Васильович, Старовойтова Галина Максимівна.Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович, Заєць Іван Олександрович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович.Реформи. Соболев Сергій Владиславович, Костиць-кий Василь Васильович.СелПУ. Дудченко Микола Петрович.Соціалістична фракція. Відсутні.Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Михайло ДмитровичРазом: 18 осіб.ПРИСУТНІ.  Корнєєв Альберт Васильович,  Мусіяка Віктор Лаврентійович, Підпалов Леонід Васильович. ЕКСПЕРТИ. Мілованов Володимир Васильович.109ВІДСУТНІ. Лавриненко Микола Федорович, Ніко-лаєнко Станіслав Миколайович (СПУ), Гармаш Леонід Іванович, Гмиря Сергій Петрович, Долженко Геннадій Петрович, Дроботов Анатолій Іванович, Кочерга Віктор Герасимович, Пейгалайнен Анатолій Володимирович (КПУ), Довгань Сергій Васильович (СелПУ), Ольховсь-кий Борис Іванович (Незалежні).ОСНОВНІ ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО.1.Обговорення зауважень до проекту Конституції Президента України.2. Обговорення статей, не узгоджених з представни­ками від Межрегіональної депутатської групи та групиСоціально-ринковий вибір.3. Обговорення порядку ознайомлення членів комісіїта всіх народних депутатів з пропозиціями від суб'єктівзаконодавчої ініціативи.4. Додатки до проекту Конституції України від народ­них депутатів України.2. Підсумки за результатами роботи комісії.СЛУХАЛИ.Розпочавши засідання, М. Сирота підсумував роботу минулих засідань та нагадав про результати зустрічі з Президентом України з питань узгодження проекту Конституції України.Обговорили і прийняли редакцію пункту у ПЕ­РЕХІДНИХ ПОЛОЖЕННЯХ Конституції України, що сто­сується надання Президентові України права видавати універсали (укази) з питань, неврегульованих зако­ном.За пропозицією М. Дудченка було обговорено і прийнято редакцію статей 13 і 85 (нумерація остаточ­ної редакції проекту Конституції) щодо права власності українського народу.Частково враховані пропозиції Президента України з питання розпуску Верховної Ради України та процеду-
В роботі Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту Конституції України міг взяти участь в захисті своїх поправок до проекту Конституції кожен народний депутат України.Галина Федорівна Радченко — член депутатської групи «Незалежні» на засіданні комісії відстоює свої пропозиції.ри  імпічменту Президента України.  Були  пропозиції закріпити «нульовий варіант» з цього питання.Обговорені інші статті проекту, до яких є зауваження Президента України.М. Дудченко запропонував обговорити порядок ви­несення проекту Конституції на обговорення Верхов­ної Ради України; опрацювати проект Конституції, за­пропонований членами комісії від фракції комуністів; запропонувати на розгляд Верховної Ради України ви­тяг з проекту Конституції з основних концептуальних питань, які можуть бути «не прохідними» в залі.Після обговорення цієї пропозиції повернулися до обговорення неузгоджених статей і доповнень.Прийнято пропозицію членів комісії від групи Соціально-ринковий вибір про запис у ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕННЯХ про місце прокуратури у системі судо­вої гілки влади.Обговорені та частково враховані статті 17, 18, 19,21 в редакції проекту, запропонованого членами комісії від фракції комуністів.Обговорені та частково враховані пропозиції від Міжрегіональної депутатської групи, запропонованінародним депутатом І. Попеску.На цьому обговорення тексту статей завершилося.Члени комісії обговорили порядок винесення дооп­рацьованого проекту на розгляд Верховної Ради Ук-раїни*і які матеріали повинна надати комісія на розгляд Верховної Ради України.М. Дудченко запропонував у додатку винести на об­говорення Верховної Ради України 12 основних прин­ципових положень проекту Конституції України. Про­позиція не знайшла підтримки. В Костицький запропо­нував записати це у довідці, складеній за результата­ми роботи комісії.За результатами обговорення голова комісії М. Си­рота запропонував винести на обговорення Верховної Ради України:порівняльну таблицю з двох колонок: проект Кон­ституції від Конституційної комісії і проект Конституції,доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією;проект Конституції, доопрацьований Тимчасовоюспеціальною комісією окремою брошурою.Пропозиції і зауваження до проекту Конституції від суб'єктів законодавчої ініціативи, громадян і ор­ганізацій надати для ознайомлення народним депута­там України у депутатські групи та фракції (463 арк.).ВИРІШИЛИ.Після обговорення завершального етапу роботи над проектом Конституції України до розгляду у першому читанні голова комісії провів ряд голосувань.1. Зробити подання до Верховної Ради України провнесення на розгляд Верховної Ради України на першечитання проекту Конституції України, доопрацьовано­го Тимчасовою спеціальною комісією: За — 16. Рішен­ня прийнято.2. Про те, щоб внести доопрацьований текст проектуКонституції України на розгляд Верховної Ради Україниокремим текстом: За — 15 осіб. Рішення прийнято.3. Про те, щоб додати до окремого тексту проектуКонституції порівняльну таблицю з двох колонок: про­ект Конституції від Конституційної комісії і проект Кон­ституції, доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією.4. Подати по два екземпляри у депутатські гру­пи (фракції) всі зауваження і пропозиції до проекту Конституції України, що надійшли до комісії. За — 17. Рішення прийнято.5. Затвердити проект Конституції України, доопраць­ований Тимчасовою спеціальною комісією вцілому і винести його на розгляд Верховної Ради України для прийняття у першому читанні. За — 16. Рішення прий­нято.Голосували «За» питання п. 6:Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович, Чап'юк Ростислав Степанович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович (денне засідання), Селіфонтьєв Сергій Іванович.Народний Рух України. Лавринович Олександр Воло­димирович, Заєць Іван Олександрович. Незалежні. Гетьман Вадим Петрович. Реформи. Соболев Сергій Владиславович, Костиць­кий Василь Васильович. СелПУ. Дудченко Микола Петрович. Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олек­сандрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Ми­хайло Дмитрович. «Утримався»МДГ. Попеску Іван Васильович. (Старовойтова Гали­на Максимівна вийшла на момент голосування). Соціалістична фракція. Відсутні. Комуністи України — за соціальну справедливість і народовладдя. Відсутні. Додаток.1. Пропозиції від суб'єктів законодавчої ініціати­ви.—34 арк.2. Стенограмма засідання.Голова комісії М. СИРОТАСекретар комісії В. СТРЕТОВИЧПРОТОКОЛ № 8Засідання Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції України ( далі -комісії) від 20 травня 1996 року.ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комісії Сирота Михайло Дмитрович.ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ.1.Конституція України. Проект, доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією, створеною відповідно до постанови Верховної Ради України від 5 травня 1996 року за № 169/96 — ВР.2. Проект Постанови Верховної Ради України "Пропроект Конституції України".3. Проект   Постанови   Президії   Верховної   РадиУкраїни "Про проект Конституції України".УЧАСНИКИ-ПРЕДСТАВНИКИ ВІД ГРУП ТА ФРАКЦІЙ.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Миколайович, Чап'юк Ростислав Степанович.
Йде чергове засідання Тимчасової комісії по доопрацюванню проекту Конституції України.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юхновський Ігор Рафаїлович.Єдність. Омеліч Віктор Семенович.Комуністи України - за соціальну справедливість і народовладдя. Відсутні.МДГ. Старовойтова Галина Максимівна.Народний Рух України. Відсутні.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович.Реформи. Соболев Сергій Владиславович, Костицький Василь Васильович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович, Дудченко Микола Петрович.Соціалістична фракція. Відсутні.Соціально-ринковий вибір. Кириченко Сергій Олександрович, Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Михайло Дмитрович.Разом: 16 осіб.ПРИСУТНІ.   Ємець  Олександр   Іванович,   МусіякаВіктор Лаврентійович.ПОРЯДОК ДЕННИЙ .1. Обговорення   концептуальних   положеньпроекту   Конституції   України,   запропонованих   дорозгляду на пленарному засіданні Верховної РадиУкраїни Головою Верховної Ради України О. Морозом.2. Обговорення     зауважень    до     проектуКонституції Президента України.3. Визначення необхідних документів і матеріалів для розгляду доопрацьованого проекту Верховної Ради України на Президії Верховної Ради України і на пленарному засіданні Верховної Ради України.СЛУХАЛИ.С. Соболев, В. Омеліч запропонували перелік документів і порядок внесення доопрацьованого проекту Конституції України на розгляд Президії Верховної Ради України і Верховної Ради України.У зв'язку з наявністю статей проекту Конституції України, які були не узгоджені депутатською групою МДГ, І. Попеску погодив з членами комісії право групи на окрему думку.ВИРІШИЛИ.Після обговорення шляхом голосування (За -16 осіб) прийняте рішення доручити голові комісії М. Сироті і секретареві комісії В. Стретовичу підготувати такі матеріали до засідання Президії Верховної Ради України:1. Проект Конституції України, доопрацьованийТимчасовою спеціальною комісією.2. Порівняльна таблиця проектів КонституціїУкраїни.3. Звіт   Тимчасової   спеціальної   комісії   подоопрацюванню проекту Конституції України.4. Протокол № 7 від 17.05.96 р. Тимчасовоїспеціальної    комісії    по   доопрацюванню    проектуКонституції України.5. Положення про порядок роботи Тимчасовоїспеціальної    комісії   по   доопрацюванню   проектуКонституції України.6. Проекти Постанов Президії Верховної РадиУкраїни і Верховної Ради України.Кожному народному депутату перед ранковим пленарним засіданням Верховної Ради України 21 травня 1996 року надати:1. Проект Конституції        України,доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією.2. Порівняльну таблицю проектів   КонституціїУкраїни.Додаток.1. Проекти Постанов Президії Верховної РадиУкраїни і Верховної Ради України. 2 арк.2. Стенограма засідання.Голова комісії М. СиротаСекретар комісії В. Стретович.ПРОТОКОЛ №8азасідання Тимчасової спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції України (далі — комісії) від 27 травня 1996 року.ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова комісії Сирота Михайло Дми­трович.ОСНОВНІ ДОКУМЕНТИ.1. Конституція України.  Проект, доопрацьованийТимчасовою     спеціальною     комісією,     створеноювідповідно до Постанови Верховної Ради України від 5травня 1996 року за № 169/96 — ВР.2. Проект Постанови Верховної Ради України «Пропроект Конституції України».УЧАСНИКИ - ПРЕДСТАВНИКИ ВІД ГРУП ТА ФРАКЦІЙ.Аграрники за реформи. Стретович Володимир Ми­колайович.Державність. Безсмертний Роман Петрович, Юх-новський Ігор Рафаїлович.Єдність. Селіфонтьєв Сергій Іванович, Омеліч Віктор Семенович.Комуністи України — за соціальну справедливість і народовладдя. Відсутні.МДГ. Попеску Іван Васильович.Народний Рух України. Заєць Іван Олександрович, Лавринович Олександр Іванович.Незалежні. Гетьман Вадим Петрович.Реформи. Соболев Сергій Владиславович, Костиць-кий Василь Васильович.СелПУ. Довгань Сергій Васильович, Дудченко Мико­ла Петрович.Соціалістична фракція. Відсутні.Соціально-ринковий вибір. Чеботарьов Валентин Павлович.Центр. Буткевич Володимир Григорович, Сирота Ми­хайло ДмитровичРазом: 16 осіб.ПРИСУТНІ. Ємець Олександр Іванович, Мусіяка Віктор Лаврентійович.ПОРЯДОК ДЕННИЙ.1. Обговорення конституційного процесу в державі.2. Результати обговорення питання прийняття Кон­ституції України в першому читанні Верховною РадоюУкраїни на засіданні Президії Верховної Ради України27 травня 1996 року.3. Обговорення можливих варіантів порядку розгля­ду проекту Конституції України.  Прийняття рішення
Після останнього засідання Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту Конституції України. Зліва направо у першому ряду — С.Селіфонтьєв, М.Карнаух, М.Сирота, В.Гетьман, В.Лавринович; у другому ряду — М.Дудченко, І.Юхновський, Г.Долженко, М.Лавриненко, В.Мусіяка, І.Попеску, С.Гмиря, А.Пейнгалайнен, С.Кириченко, В.Кочерга, С.Соболев.про порядок розгляду проекту Конституції в першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради Ук­раїни 28 травня 1996 року.СЛУХАЛИ.Представники усіх депутатських груп (фракцій) ви­словились про політичну ситуацію навколо прийняття Конституції України.B. Гетьман запропонував В. Стретовичу дати юри­дичне тлумачення регламенту Верховної Ради Українита Закону про статус народного депутата.C. Довгань сказав, що неузгоджені статті необхідноперенести на друге читання, продовжити узгодження іпроголосувати Конституцію України Верховною РадоюУкраїни.С. Соболев закликав до повного довір'я один до од­ного членів комісії. Комісія по можливості узгодила текст і на завтрашньому засіданні Верховної Ради Ук­раїни не повинні звучати зауваження від фракцій, тому що це викличе неконструктивну роботу. Всі зауважен­ня були розглянуті тут у комісії і надалі будуть узгоджу­ватись в рамках комісії. Представники фракцій повинні взяти на себе відповідальність за узгодження статей проекту.Р. Безсмертний відзначив, що надання представни­кам фракцій комуністів і соціалістів права виступу з ок­ремою думкою на пленарному засіданні є порушенням ст. З, 4 п. З регламенту Верховної Ради України.С. Селіфонтьєв сказав, що необхідно показати пози­тивні сторони проекту Конституції і проголосувати йо­го у першому читанні.В. Омеліч і В. Меркушов зазначили, що не можна до­пускати розгляд на пленарному засіданні 15-20 кон­цептуальних положень до проекту Конституції , які пропонує О. Мороз, тому що деякі з цих положень не відповідають основним концептуальним засадам до­опрацьованого комісією проекту. Виступаючі запропо­нували після виступу голови комісії М. Сироти надати слово для обговорення тільки представникам від депу­татських груп (фракцій).І. Попеску заявив, що група МДГ підтримає проект Конституції, якщо буде розгляд проекту у другому чи­танні.І. Юхновський підтримав виступаючих, додавши, що у проекті постанови про прийняття проекту Конституції у першому читанні повинен бути вказаний термін дру­гого читання.М. Дудченко зауважив, що проект Конституції дооп­рацьований комісією, коли буде проголосований більшістю Верховної Ради України у першому читанні, фактично формує цю більшість, а будь-які зміни, вне­сені до тексту, ведуть в тупик. Рішення може бути єди­не — прийняття проекту в першому читанні.ВИРІШИЛИ.Всі були одностайні в тому, що на засіданні Верхов­ної Ради України повинен розглядатися тільки один проект Конституції, а саме, доопрацьований Тимчасо­вою спеціальною комісією.Проголосовані (в пакеті) питання щодо порядку роз­гляду проекту Конституції України у першому читанні Верховною Радою України:1. Надання слова для доповіді та відповідей на запи­тання голові комісії М. Сироті.2. Обговорення обмежити 10 хвилинними виступамивід депутатських груп (фракцій). Надати можливістьвиступити  з  окремою  думкою   представникам   відфракцій соціалістів і комуністів.3. Внести на розгляд Верховної Ради України проек­ти постанов про процедуру розгляду проекту Консти­туції та про прийняття проекту Конституції у першомучитанні.4. Голосувати проект Конституції України у першомучитанні 28 травня 1996 року.За — 16 осіб. Рішення прийнято одноголосно.В. Стретовичу, В. Лавриновичу, Р. Безсмертному до­ручили підготувати проекти Постанов Верховної Ради України (додаються).Додаток.1. Проект Постанови Верховної Ради України«Про процедуру розгляду Конституцї України».2. Проект Постанови Верховної Ради України «Пропроект Конституції України».3. Відомості про кількість та характер зауважень відсуб'єктів права законодавчої ініціативи до проектуКонституції України.Голова комісії М. СИРОТАСекретар комісії В.СТРЕТОВИЧВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИТимчасова спеціальна комісіяпо доопрацюванню проекту Конституції України21 травня 1996 р.ПЕРЕЛІКдокументів, що вносяться на розгляд Президії Верховної Ради України1. Проект Конституції України, доопрацьований Тим­часовою спеціальною комісією.1. Порівняльна таблиця проектів Конституції України.2. Звіт Тимчасової спеціальної комісії по доопрацю­ванню проекту Конституції України.3. Протокол № 7 від 17.05.96 р. Тимчасової спеціаль­ної комісії по доопрацюванню проекту Конституції Ук­раїни.
5. Положення   про   порядок   роботи   Тимчасовоїспеціальної комісії по доопрацюванню проекту Кон­ституції України.6. Проекти постанов Президії Верховної Ради Ук­раїни і Верховної Ради України.Голова комісії      М. СИРОТА ЗВІТТимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проекту Конституції (постанова Верховної Ради України № 169/96 від 5 травня 1996 р.)Тимчасова спеціальна комісія (далі — комісія) була створена у відповідності зі ст.4.6.3. Регламенту Вер­ховної Ради України постановою № 169/96 від 5 трав­ня 1996 р. у складі:Група «Аграрники за реформи»Стретович Володимир МиколайовичЧап'юк Ростислав Степанович Група «Державність»Безсмертний Роман ПетровичЮхновський Ігор Рафаїлович Група «Єдність»Омеліч Віктор СеменовичСеліфонтьєв Сергій Іванович Фракція «Комуністи України — за соціальну справедливість та народовладдя»Гармаш Леонід ІвановичГмиря Сергій ПетровичДолженко Геннадій ПетровичДроботов Анатолій ІвановичКочерга Віктор ГерасимовичПейнгалайнен Анатолій Володимирович Міжрегіональна депутатська група (МГД)Попеску Іван ВасильовичСтаровойтова Галина Максимівна Група «Незалежні»Гетьман Вадим ПетровичОльховський Борис Іванович Фракція «Народний рух України»Заєць Іван ОлександровичЛавринович Олександр Володимирович Група «Реформи»Костицький Василь ВасильовичСоболев Сергій Владиславович Фракція «Селянська партія України»Довгань Сергій ВасильовичДудченко Микола Петрович Фракція «Соціалістична фракція»Лавриненко Микола ФедоровичНіколаєнко Станіслав Миколайович Група «Центр»Буткевич Володимир ГригоровичСирота Михайло Дмитрович (голова комісії) Цією ж постановою головою комісії обрано народно­го депутата України Михайла Сироту.За період роботи комісією проведено 8 засідань, на яких опрацьовано текст Конституційної комісії України,внесений 20 березня на розгляд Верховної Ради Ук­раїни співголовами Конституційної комісії.На засіданні комісії 12 травня (протокол №2) секре­тарем комісії обрано народного депутата України Во­лодимира Стретовича.У відповідності зі ст. 19 Закону про постійні комісії Верховної Ради України і п.З ст. 4.4.1 Регламенту комісія затвердила 13 травня 1996 року (протокол №3) 18 голосами Положення про порядок роботи Тимчасо­вої спеціальної комісії по доопрацюванню проекту Конституції України, поданого Конституційною комісією України разом із зауваженнями і пропо­зиціями суб'єктів законодавчої ініціативи (додається).Діяльність комісії в подальшому здійснювалась у точній відповідності з цим Положенням.В результаті діяльності комісії текст, внесений Кон­ституційною комісією, був грунтовно доопрацьований з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів зако­нодавчої ініціативи, в результаті чого:— структура проекту не зазнала змін,в новій редакції виписано 6 статей,додатково внесено 12 нових статей,суттєво змінено 29 статей,доповнено зміст 54 статей,редакційні і термінологічні правки торкнули­ся 34 статей.Більшість зауважень суб'єктів законодавчої ініціати­ви враховано, всі пропозиції узагальнені, внесені в комп'ютерну базу і роздруковані.За рішенням комісії від 17.05.96 (протокол №7) ці матеріали (по два примірники) надіслані у депутатські групи (фракції).Кожне зауваження, подане письмово до комісії, бу­де розглядатись після прийняття рішення Верховною Радою України про схвалення проекту Конституції в першому читанні.Комісія продовжує свою роботу.Голова комісії М. СИРОТАСекретар комісії В. СТРЕТОВИЧ
ЗМІСТ2 - Про автора5 - 3 думою про Золоте рало14 - Тернистий шлях проекту Конституційної комісії15 - Що робити ?20 - Ініціативна міжфракційна узгоджувальна група23 - Конституційна інтрига26 - Здобутки і втрати32 - Тимчасова спеціальна комісія34 - Гроші і влада38 - Останні дні перед фіналом46 - Референдум: зі щитом чи на щиті ?50 - Напередодні57 - Буремна «українська ніч»69 - ДодатокУМВБ заснована 1993 року 40 комерційними банками як постійнодіючий центр по проведенню операцій з купівлі та продажу іноземної валюти. Дійсними членами УМВБ нині є понад 70 провідних банків України. Філії біржі функціонують в основних фінансових центрах країни: Дніпропетровську, Львові, Харкові, Донецьку.УМВБ веде щоденні торги доларами США, російськими рублями та німецькими марками. Двічі на тиждень відбуваються торги білоруськими рублями. З розвитком зовнішньоекономічних зв'язків держави тут запроваджено торги італійською лірою, французьким франком і англійським фунтом стерлінгів. 1995 року через УМВБ пройшло більше третини всього обсягу валютного ринку, що допомогло зміцненню національної грошової одиниці. Результат торгів на УМВБ є орієнтиром для укладення угод на міжбанківському валютному ринку.За оцінками фахівців, УМВБ визнана у 1995 році однією з найдинамічніших фінансових структур, що суттєво вплинули на макроекономічну стабілізацію в Україні.На головному торговельному майданчику УМВБ, поряд з операціями з купівлі та продажу іноземної валюти, були започатковані торги з аграрної продукції, пізніше перенесені на Українську агробіржу. Нещодавно на базі УМВБ створено вторинний ринок державних цінних паперів. На фондовій секції УМВБ зареєстровано 45 першокласних банківських установ, які успішно використовують нову торговельну систему і кліринговий центр УМВБ для укладення угод з купівлі та продажу облігацій внутрішньої державної позики, чим поповнюється державний бюджет неемісійним шляхом.У планах біржі запровадження нових фінансових інструментів, найпрогресивнішої банківської технології, створення розрахункової палати, що посилить економічну та фінансову незалежність України.Літературно-публіцистичне виданняГетьман Вадим Петрович «Як приймалась Конституція України»Документальний нарисРедактор - кандидат історичних наук В. П. ЧуднийГрафічне оформлення та друквидання забезпечило РІА"ЯНКО"Фото з архіву В. П. ГетьманаФормат 84 X 108/32 , 128 сторінок.



Создан 28 июн 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником