Блог Богдана Бо за червень 2018

 

Блог Богдана Бо за червень 2018

Богдан Гордасевич для себе і для Світу пропонує наступне актуальне як на його думку



Богдан Бо

 Наближається час прощання з Олегом Сенцовим

5 канал
"ВСІМ, ХТО В ФУТБОЛКАХ І НЕ ТІЛЬКИ": СЕНЦОВ НАПИСАВ ВІДВЕРТОГО ЛИСТА 
23.06.2018 11:35
Він адресований всім тим, хто підтримує українця й інших політв'язнів, незаконно утримуваних в РФ

 

ЗА ТЕМОЮ

Український режисер і політв’язень Олег Сенцов написав листа, в якому поядкував всім небайдужим за підтримку. Скан звернення українця оприлюднив на сторінці у Facebook продюсер Євген Гінділіс.

"Друзі, ось лист, який Олег Сенцов написав сьогодні в колонії і попросив передати всім, хто його підтримував і підтримує в ці дні", - зазначив Гінділіс.

Більшою мірою лист адресований російським кінематографістам.

"Тим, хто вдяг футболки, і не тільки! Друзі-кіношники! Дякую вам усім за те, що ви робите. За те, що не мовчите. Не боятися - це виявляється так нескладно, правда? Важко зробити лише перший крок. Хтось його зробив відразу, а хтось лише нещодавно, але я всім і кожному з вас вдячний за сміливість. Я розумію, що ви ризикуєте, відкрито підтримуючи мене зараз, живучи в цій країні. Я не пишу і не називаю імен і прізвищ, не тому що їх не знаю або не ціную, а просто боюся когось забути або особливо відзначити. Я вдячний вам усім. Зрушення у свідомості радянських людей, що призвели спочатку до перебудови, а потім до краху імперії і свободи розпочалися саме коли кінематографісти почали ці зміни зі свого з'їзду у 80-х роках минулого століття. Можливо, що і на вас чекає та ж місія і завдання, щоб зруйнувати ще більш потворну імперію, яка зараз вибудувана і продовжує еволюціонувати у вашій країні. Успіхів вам у цьому! Але не забувайте при цьому знімати і прекрасні фільми! Ваш Олег Сенцов".

 

Як відомо, нині українця Олега Сенцова утримують у колонії суворого режиму в Ямало-Ненецькому автономному окрузі РФ, більш відомій як "Білий ведмідь". Ще 14 травня він оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких незаконно ув'язнили в РФ. До нього і досі не пускають українського омбудсмена Людмилу Денісову. Режисер голодує вже понад 40 днів – він дуже блідий, мало рухається та майже не встає з ліжка. У нього відмовляють рецептори

 Вистачить чи не вистачить? Ні, не вистачило.

В'ятрович: парламенту Польщі має вистачити розуму виправити помилки щодо українського націоналізму
В'ятрович: парламенту Польщі має вистачити розуму виправити помилки щодо українського націоналізму

Володимир В’ятрович

КИЇВ. 27 червня. УНН. Україна повинна продовжувати докладати зусилля для того, щоб парламентарі Польщі виправили абсурдні помилки у законі про Інститут національної пам’яті Польщі, де передбачено реальне ув’язнення за заперечення "злочинів українських націоналістів". Про це розповів УНН голова Українського інститут національної пам’яті Володимир В’ятрович, коментуючи зміни до закону про Інститут нацпам’яті Польщі, підтримані польським сеймом.

"Добре, що польські парламентарі продемонстрували здатність бачити свої помилки, визнавати свої помилки і навіть виправляти ці помилки. Очікуємо, що цього проявленого розуму і рішучості вистачить і на те, щоб виправити інші абсурдні положення закону про Інститут національної пам’яті (Польщі - ред.), які стосуються українського націоналізму. Я переконаний, що Україна має продовжити докладати зусилля в цьому напрямку для того, щоб ці зміни таки були ухвалені", - наголосив він.

В’ятрович переконаний, що закон про Інститут національної пам’яті в нинішній редакції, особливо в тій частині, яка стосується статей про український націоналізм, робить неможливими дискусії між українськими і польськими істориками на польській території.

"(Закон - ред.) зупиняє фактично цю дискусію. Більш того, передбачає якісь кримінальні санкції, включно з трьома роками ув’язнення за заперечення того, що закон називає злочином українських націоналістів", - резюмував голова Інституту.

Нагадаємо, 27 червня сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’ятікраїни. Згідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

При цьому видання Dzieje зазначає, що раніше сейм Польщі відхилив всі зміни, запропоновані опозицією, в тому числі представників партії "Громадянська платформа", яка хотіла скасувати положення закону про ІНП щодо "злочинів українських націоналістів".

Прийняті парламентом Польщі зміни в закон про ІНП, що набули чинності 1 березня, які передбачали покарання за звинувачення поляків у Голокості, а також за пропаганду "бандерівської ідеології", викликали широкий резонанс, зокрема, в Ізраїлі, США, а також Україні.

Джерело: УНН

 За дурною головою все нема сенаторам спокою

Середа, 27 червня 2018, 19:13 • Анастасія Ткачук • 7575
Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті
Сенат Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті


 

КИЇВ. 27 червня. УНН. Сьогодні, 27 червня, обидві палати польського парламенту, Сейм і Сенат, ухвалили зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини, наприклад, нацистської Німеччини. Ці норми набрали чинності 1 березня і були приводом суперечок, зокрема, в Ізраїлі, Сполучених Штатах та Україні. Про це повідомляє УНН з посиланням на "Польське Радіо".

За схвалення змін голосували 76 сенаторів, один був проти і один утримався. Остаточне рішення про закон повинен прийняти президент.

Як повідомляв УННзгідно з рішенням польських депутатів, скасовано положення про кримінальну відповідальність за приписування польському народові або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини. Це статті 55a та 55b закону.

При цьому видання Dzieje зазначає, що раніше сейм Польщі відхилив всі зміни, запропоновані опозицією, в тому числі представників партії "Громадянська платформа", яка хотіла скасувати положення закону про ІНП щодо "злочинів українських націоналістів".

Про те, щоб невідкладно включити розгляд змін до закону про ІНП у порядок денний сьогоднішнього засідання, клопотався прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький. За його словами, у правилах, які введено в дію 1 березня, не враховано міжнародних реалій, і вони "почали діяти контропродуктивно".

"Ми ні від чого не відмовляємося, зреалізовано набагато більше, ніж ми передбачили", – сказав очільник уряду Польщі.

 

Джерело: УНН

 Пильнуйте за технікою ПК

Середа, 27 червня 2018, 07:02 • Самуїл Проскуряков • 53745
Кіберполіція попереджає: РФ готує масштабну атаку проти України
Кіберполіція: Росія готує масштабну атаку проти України

КИЇВ. 27 червня. УНН. Російські хакери заражають комп'ютери українських компаній шкідливим ПЗ, що забезпечує несанкціонований доступ до них для більш масштабної атаки. Про це заявив глава кіберполіції України Сергій Демедюк в інтерв'ю Reuters, інформує УНН.

Хакери націлені на компанії, банки та енергетичну інфраструктуру, через активацію шкідливого програмного забезпечення в одну масштабну атаку, повідомив Демидюк, додавши, що українська поліція працює з іноземними урядами для виявлення хакерів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Австралія звинуватила Росію в організації кібератаки з використанням вірусу Petya

З початку року кіберполіція виявляє віруси у фішингових листах, відправлених зі доменів державних установ, системи яких були зламані, і підроблені веб-сторінки, що імітують реальні сайти державних органів.

Демедюк повідомив, що, намагаючись уникнути виявлення, хакери впроваджують шкідливе ПЗ у мережі компаній, розбивши його на окремі файли. “Аналіз вже виявленого шкідливого ПЗ і націленість атаки на Україну свідчать про те, що все це готується на певний день”, — сказав він.

На думку Демидюка, атака може відбутися в четвер, у День Конституції, або в серпні на День Незалежності. За словами Демидюка, масштаби поточної кампанії такі ж, як NotPetya. “Це підтримка на урядовому рівні — дуже дорога і дуже синхронізована. Без допомоги державних органів це було б неможливо. Зараз ми говоримо про Російську Федерацію”, — сказав він.

“Все, що ми бачимо, все, що ми перехопили в цей період: 99 відсотків слідів ведуть до Росії”, — додав глава кіберполіції України.

Україна краще підготовлена до того, щоб протистояти таким атакам завдяки співпраці з іноземними союзниками, включаючи США, Велику Британію і НАТО. Проте, є деякі українські компанії, які не очистили свої комп’ютери після атаки NotPetya, а це значить, що вони досі заражені цим вірусом і можуть бути використані для наступної атаки, вважає Демидюк

У лютому поточного року Білий дім виступив із твердженням про те, що російські військові в червні 2017 року організували кібератаку з використанням вірусу NotPetya, яка торкнулася Європу, Азію, Західну півкулю і привела до втрати мільярдів доларів. З аналогічною заявою виступила Велика Британія, звинувативши Росію в організації кібератаки з використанням вірусу Petya.

Джерело: УНН

 Чи існує вирішення циганського питання в Європі?

Напад на «циганський» табір у Львові: хто виявився крайнім?
Вихідними група людей у масках напала на табір ромів у Львівській області, заколовши ножем його 24-річного мешканця, а також поранивши декількох людей, серед яких дитину. Захід засудив убивство на національному ґрунті, експерти звертають увагу на невтішну тенденцію утисків циган, націоналісти наполягають на тому, щоб поліція не заплющувала очі на злочини, які ті чинять, а в СБУ побачили російський слід.
Це не перший випадок погрому ромських таборів цього року. Перший стався навесні в Києві. Тоді праворадикальна група С-14 розгромила поселення на Лисій горі, обійшлося без жертв. Ще один напад стався в Тернополі, до нього були також причетні представники правих. Нещодавно в Києві в Голосіївському лісі також розігнали табір ромів, інформують Економічні Новини.
Як розповіли тоді в Нацдружині, їх на допомогу покликали лісники, бо роми завдавали шкоди зелених насадженням, розводили антисанітарію в національному заповіднику. Потерпілих не було, роми зібрали свої речі та пішли, побоюючись нападу націоналістів. Напади у Львові, що сталися минулими вихідними, – перші, що призвели до людських жертв.
Мер Львова Андрій Садовий жахнувся жорстокості нападників, вік яких становив 17-18 років. «Загиблого кололи ножами групою і з однозначною метою вбивства. Маму порізали за те, що намагалася захистити 10-річну дитину. Я прошу вас чітко усвідомити цю картину, перш ніж писати коментарі в стилі “так їм і треба!”. Історія свідчить, що відстань від цивілізованої людської істоти до бездушної бестії невелика. Залишайтеся людьми», – написав він у Facebook. Мер пообіцяв дати притулок усім постраждалим.
У прокуратурі Львівської області повідомили про затримання восьми осіб, семеро з яких – неповнолітні. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення. Затримані назвали себе членами незареєстрованого ультраправого угруповання «Твереза і зла молодь», яка використовує символіку націоналістичної організації Misanthropic Division. Вони називають себе «соціальними санітарами».
Голова Служби безпеки України Василь Грицак не виключив, що за погромами ромів може стояти Росія. «Декілька днів тому ми запобігли терористичному акту в Харкові. Це може робитися для розпалювання міжнаціональної ворожнечі», – припустив Грицак. Голова СБУ пояснює це тим, що РФ намагається всіляко зіпсувати імідж України у світі, виставляючи українців агресивними.
З цією думкою погодився міністр закордонних справ Павло Клімкін. «Росія намагається послідовно представити Україну як якусь радикальну реальність, що не дотримується прав людей. Ми дуже активно намагаємося зруйнувати ці зусилля Росії, проте маємо чесно сказати, що атмосфера толерантності, яка завжди була притаманна Україні, має зберігатися. І це не дасть Росії робити те, що вона послідовно робить», – сказав він.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко звернув увагу, що організація «Твереза і зла молодь», члени якої брали участь у нападі на табір, у соціальних мережах іменується як «Lemberg Jugend» і є підрозділом неонацистської організації Misanthropic Division.
«І все б нічого, одні неонацисти пов’язані з іншими неонацистами, загалом один суцільний круговорот неонацистів, але куди веде ниточки Misanthropic Division? А прямо до продажного поляка, клоуна всія російського ТБ, Томаша Мацейчука! Річ у тім, що «Misanthropic Division» – це організація, яка вийшла, скажімо так, з-під пера саме цього креативного поляка. Саме він нею залякував у своїх інтерв’ю, нібито викриваючи страшний режим київської хунти, що ввібрав у себе елементи «бандерівщини та нацизму», – пише експерт.
За його словами, «креатив Мацейчука» належно оцінили у ФСБ. І саме членів організації «Misanthropic Division» згодом нібито відловлювали в Криму. Повідомляли, що майже всі «українські диверсанти» були з «татуюваннями Misanthropic Division», проте жодного фото чи відео цих наколок не оприлюднили.
«І от починаються погроми таборів ромів, та ще й із жертвами. Тему відразу підхоплюють російські пропагандисти, зокрема Дмитро Єрмолаєв, головний редактор Федерального тижневика «Российские вести» і на півставки кадровий співробітник СЗР РФ, куратор Мацейчука. А телеграм-канал, що був каталізатором нападів на ромів, отримав величезну кількість репостів через російські групи Вконтакте. Підбиваючи підсумки вищезазначеного, вимальовується цілком певна картина того, що ситуація з ромами – це не просто ефект невдоволення гарячої та радикально налаштованої молоді, а ретельно спланована операція СЗР РФ для створення інформаційної хвилі як усередині України, так і за її межами», – резюмував Коваленко.
А директор ромської програми міжнародного фонду «Відродження» Ольга Жмурко бачить в останніх погромах таборів ромів політичний підтекст і пов’язує такі дії праворадикальних організацій із наближенням виборів. На її думку, такі інциденти – не що інше, як «роздмухування ситуації та спроба через найбільш вразливих отримати якомога більше суспільної підтримки». «Праворадикальні рухи активізувалися в гонитві за «дешевими» голосами, але за дуже трагічну ціну», – сказала експерт.
До таких випадків, як у Львові, призводить бездіяльність і байдужість правоохоронних органів і влади загалом, уважає керівник штабу «Національний корпус» Родіон Кудряшов. «Ми акцентуємо на тому, що ніхто не має права самовільно відбирати чуже життя. Проте також звертаємо увагу на те, що такі жахливі ситуації є похідними непрофесіоналізму та бездіяльності правоохоронних органів і влади загалом, які ігнорують проблеми, пов’язані з ромською меншістю», – сказав він.
У цьому солідарний і політичний аналітик Дмитро Корнійчук. «У чому проблема з цими радикальними організаціями? Усі найбільші контролюються СБУ і МВС. І їм дають команду «фас» тільки в потрібному напрямку для створення картинки в ЗМІ. Але є різні дрібні тусовки неонацистів. Для влади ці товариші нецікаві як ресурс. Однак молоді «нацики» дивляться ТБ, бачать картинку безкарності «старших товаришів» (не знаючи, що їх контролюють силовики) і вирішують діяти самі. Як діяти? Це ми побачили на прикладі вбивства циган біля Львова. Тоді як контрольовані погроми в Києві за участю С-14 були без жертв. Пора Авакову та Грицаку зрозуміти, що вони загралися. І не можуть контролювати ситуацію», – сказав експерт. Корнійчук переконаний, що вихід із ситуації є – почати «закручувати гайки» своїм «ручним» націоналістам, щоб непідконтрольні боялися».
Зі свого боку, політичний експерт Валерій Димов звертає увагу на те, що проблема ромів сьогодні є в багатьох західних країнах. «Ксенофобські настрої є не лише в Україні. Сьогодні ми бачимо неприйняття на Заході біженців і взагалі людей іншого способу життя. У Німеччині навіть у керівній коаліції заявляють про те, що виганяти з країни тих, хто має прописку в інших державах ЄС. Такі проблеми в Італії, Греції. У США роблять гучні заяви про емігрантів», – зазначає експерт.
На його думку, вирішити проблему «циган» складно через те, що їх дуже важко інтегрувати в суспільство. «Важко інтегрувати тих людей, які ставлять питання власної ідентичності саме в тому, що вони не хочуть бути інтегрованими. Складно зробити соціальні ліфти в кастовій громаді, якою є цигани. Ці проблеми треба вирішувати, проте навіть багаті країни не в змозі. І вони просто можуть знайти крайніх – Україну, звертаючи увагу на нас як державу, де порушуються права нацменшин, щоб приховати власні проблеми», – вважає Димов.
В Україні є план заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської нацменшини на період до 2020 р., проте програма не фінансується вже понад два роки.
Якщо спиратися на останній перепис населення, в Україні офіційно зареєстровано близько 40 тис. представників ромської національності. Водночас неофіційно, за даними профільних правозахисних організацій, на території країни проживає 300-400 тисяч ромів.
«Наслідки взагалі непередбачувані. Якщо зараз країна не почне на державному рівні вирішувати цю проблему, то через десять років у нас може бути близько чотирьох мільйонів людей, які проживають без паспортів, неписьменних і несоціалізованих. І з цим потрібно працювати вже сьогодні», – говорить член комітету Ради з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин Ірина Суслова (БПП).
Напад на табір ромів засудили в посольстві США в Україні. «Шоковані нападом на табір ромів у Львові. Зловмисників потрібно притягнути до відповідальності. У Європі, зокрема в Україні, немає місця расизму та насильству», – ідеться в повідомленні.
З аналогічною реакцією виступили в Раді Європи, закликавши українську владу збільшити зусилля для протистояння радикалам. Як зазначила комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович, в інших випадках реакція влади на насильство та залякування, спрямовані проти ромів, «була байдужою або неефективною». «Тому я закликаю українську владу посилити превентивні заходи, кримінально переслідувати і притягувати до відповідальності винних у таких актах», – заявила єврочиновник.
Тим часом представники ромської національності не мститимуться у відповідь на погроми їхніх таборів, заявила віце-президент ромської організації «Чіріклі» Зола Кондур. Вона запевняє, що «ромські групи захисту» створювати ніхто не буде. Натомість роми розраховують на ефективне розслідування інцидентів правоохоронними органами.
Автор: Ксения ЛАЗОРЕНКО
27.06.2018 18:27:24

 Україна на релігійному перехресті

Томас або Унія

Україна на релігійному перехресті: Томас або Унія
У нас у Львові пройшла широка дискусія у вузькому колі за темою релігійної ситуації в Україні, зокрема щодо надання Вселенським Патріархом Константинопольським так званого "томасу" на створення окремого Українського Патріархату, що об’єднає в Україні усі окремі православні церкви в одну. Тобто не всі, але принаймні ті, що визнають головним у своїх статутах і службах Патріарха Константинопольського, а саме православні церкви московського, київського патріархатів та автокефальна. Невизначеною у разі надання “томасу” Україні буде ситуація з Українською Греко-Католицькою Церквою, бо вона тоді може опинитися у вимушеній опозиції, але і може стати провідною у випадку процесів екуменізму, а у випадку відмови у “томасі” УГКЦ взагалі набуває стану лідера.  
Пояснюю: у нашій свідомості православ’я протипоставлено католицизму, тому мало хто спроможний адаптувати зміст поєднання віри як “греко-католицька”, а насправді це за всіма атрибутами є ідентична з іншими православними церквами віра за обрядом і всіма іншими речами, а єдиний прояв католицизму полягає у визнанні Верховним Понтифіком Папу Римського. Все. Не будемо вникати у історичні процеси, бо то непроста річ пояснити Берестейську Унію на фоні подій Відродження, Реформації та Контреформації й навали мусульман, але для нас важливо встановити той факт, що більша частина сучасної України у свій час знаходилась під владою Римського Престолу, а тому в разі відмови Патріарха Константинопольського під тиском РФ надати “томосу” Україні ми цілком в праві звернутися по нього до Риму. Причому достатньо буде рішення про відновлення Унії 1569 року і це не вимагає жодних значних перемовин, а є акт суто формального узгодження про входження до складу УГКЦ православних громад Київського патріархату та Автокефальної церков, після чого вони набудуть стану церковної легітимності, чого  не мають дотепер і що є головним їх недоліком, чим користається МП не визнаючи усі їх служби, обряди і документи щодо них.
Чогось ще пояснювати не бачу потреби, а додам, що для активного і швидкого приєднання-воз'єднання України з Євросоюзом відновлення Унії 1569 посприяє значно краще за всілякі томоси. Сподіваюсь, що пропозиція від МП та влади РФ Константинопольському Патріарху буде такою, від якої він не зможе відмовитись. Беріть гроші, панове, а за Україну не переживайте: зле нам не буде.
Богдан Гордасевич
Львів-Донецьк
26 червня 2018 (7526)
Берестейська унія — рішення Київської митрополії Константинопольського патріархату на території Речі Посполитої розірвати стосунки з Константинопольським патріархатом та об'єднатися з Апостольською Столицею у 1596 р. за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності. Унію (від лат. unio — союз) формально й офіційно проголошено на церковному соборі в Бересті 1596 року.
Українська греко-католицька церква, скорочено УГКЦ — одна із двадцяти трьох Східних католицьких церков свого права, яка перебуває у сопричасті з єпископом Риму та зберігає Константинопольську (Візантійську) літургійну традицію. За кількістю вірних (понад 5,5 мільйонів) вона є найбільшою у світі з усіх Східних католицьких церков і відповідно другою після Римо-католицької церкви.
З 27 березня 2011 церкву очолює Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук).
Українська греко-католицька церква — єдина з українських Церков, що має безперервну ієрархічну спадкоємність з часу заснування у X ст. Київської митрополії. 1596 року Київський митрополит Михайло Рагоза, п'ять єпископів і три архімандрити у церкві святого Миколи підписали Берестейську унію, в якій визнали церковну владу єпископа Рима, вийшовши тим самим з-під юрисдикції Константинопольського патріарха. У 33-х артикулах унії єпархія визначила умови, на яких згідна прийняти єдність з Римським престолом. Більша частина цих артикулів була покликана зберегти богословську, літургійну та канонічну ідентичність Унійної Руської Церкви: залишити в Символі віри «від Отця ісходить», не вносити змін у порядок здійснення тайни хрещення, збереження одруженого священства, залишити три види Літургії (св. Івана Золотоустого, св. Василія Великого, св. Григорія Двоєслова). Частина артикулів з різних внутрішніх і зовнішніх причин була порушена вже у XVII—XVIII ст. Цей процес в історії УГКЦ отримав назву латинізація. У XX ст. за митрополита Андрея Шептицького розпочалися поступові спроби відновити втрачену ідентичність. У 2011 УГКЦ представила свій катехизм «Христос — наша Пасха», в якому віровчення Церкви подано на основі анафори Літургії св. Василія Великого.
У XIX—XX ст. єпископи та священики УГКЦ стали безпосередніми учасниками культурного, політичного, економічного відродження українського народу. Зокрема автором музики гімну України є священик-уніат Михайло Вербицький. У суспільному й громадському житті УГКЦ обстоює право українського народу на свою незалежну соборну державу та становлення в ній зрілого громадянського суспільства; реалізовує велику кількість благодійних і громадських проектів в Україні та поза її межами.

 Провокація проти України не пройде

Напад на закарпатських циган у Львові вчинили члени угруповання "Твереза і зла молодь"Після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття
Напад на закарпатських циган у Львові вчинили члени угруповання "Твереза і зла молодь"

Підозрювані у нападі на табір закарпатських циган у Львові визнали свою приналежність до незареєстрованого угруповання "Твереза і зла молодь", яке використовувало символіку ультраправої націоналістичної організації Misanthropic Division.

Про це повідомила старший інспектор Управління з додержання прав людини Нацполіції України Оксана Санагурська.

За її словами, восьмеро юнаків, яким оголошено про підозри, перебувають у поліції з батьками та дають свідчення, також їм надали адвокатів. Усі підозрювані ідентифікують себе як члени "Тверезої і злої молоді".

У поліції додали, що нападники мали чіткий план щодо погрому табору: вони заздалегідь визначили позиції кожного з нападників, їхні дії та завдання.

Санагурська також повідомила, що раніше правоохоронці отримали розпорядження патрулювати циганські поселення у посиленому режимі, однак про цей табір, який був у лісі на околиці Львова, поліція не знала. Правоохоронцям вдалося швидко приїхати на місце погрому, оскільки про напад оперативно повідомив чоловік, який став свідком події. 

Як зазначив у свою чергу голова громадської організації "Рома України Терніпе" Микола Юрченко, поліція затримала нападників під час погрому. За його словами, у таборі перебували 10 дорослих, серед яких - вагітна жінка, на яку також напали, і 4 дітей.

За словами Юрченка, після погрому роми побоюються повторного нападу, тож планують повернутися зі Львова на Закарпаття, звідки раніше приїхали. Серед постраждалих - жителі закарпатських сіл Серне та Баркасово, а також Мукачева.

Як зазначає видання Zaxid.net, угруповання "Твереза і зла молодь" - незареєстрована організація, яка раніше не фігурувала у повідомленнях ЗМІ, загальна кількість членів цієї організації невідома, та, судячи з кількості підписників на їхні сторінки у соцмережах, таких лише кілька десятків.

В організації був свій канал на YouTube, який до 24 червня називався Lemberg Jugend, однак вже ввечері у неділю він був видалений.

"Після затримання учасників і організатора нападу на табір канал перейменували в "Оаьта Втвтв ті"... Створений він був лише 21 червня 2018 року і там було лише два відео та 24 підписники. На відео з назвою "Меленький відео доклад з сафарі на циган" (стилістику збережено) зафіксовано, як кілька підлітків переслідують ромів. На відео "Твереза і зла молодь на варті свого міста. Вживаєш наркотики? Чекай нас ми прийдемо в гості" знятий раптовий напад групи підлітків на кількох хлопців", - зазначає видання. 

На опублікованих відео використовувалася символіка ультраправої організації Misanthropic Division. 

У Telegram в організації також був свій канал, який створено 20 квітня з 51 підписником. На каналі  - понад 70 дописів, в основному - мотивуючі фрази в нацистському дусі або картинки, багато з них – російською мовою, пише Zaxid.net.

За даними видання, організатором нападу на циганський табір був 20-річний львів'янин Андрій Тичка. Як зазначає ЗМІ, у 2017 році він закінчив Львівський коледж легкої промисловості, де навчався на механіка швейного обладнання. У соцмережі "ВКонтакте" у Тички був акаунт, який 24 червня видалили.

Раніше в організації "Твереза і зла молодь" заперечували свою причетність до нападу на циган.

Як повідомляло "Громадське радіо", свій телеграм-канал із назвою "Lemberg Jugend" 23 червня вони перейменували на "Misanthropic Division". Останній допис у каналі — це заперечення причетності організації до нападу.

"Жодного активіста MD не затримано, доля невідомих молодиків - невідома. Проте, якщо це виявляться наші побратими чи їхні прихильники, ми станемо горою на їхній захист", - зазначено у дописі. У попередніх постах лунали погрози учасникам лівих організацій, ксенофобські заклики та гасла "Львів буде націоналістичним або безлюдним".

Напад на табір ромів на околиці Львова стався пізно ввечері у суботу: внаслідок нападу одна особа загинула, четверо отримали травми. Мер Львова Андрій Садовий згодом повідомив, що пораненого хлопчика з матір'ю відпустили з лікарні.

Як заявив глава Нацполіції Сергій Князєв, за фактом нападу відкрито кримінальне провадження за п.12 ч.2 ст.115 КК "умисне вбивство, вчинене групою осіб за попередньою змовою".

Вуву 2018-06-25 / 19:13:55

З дописом пенсіонера погоджуюсь і підтримую ... це стало наслідком бездіяльності багатьох служб і органів ... І йіхнього пофігізму . В правовій державі з верховенством права і законів таких речей не повинно бути. 
Звичайно що реальний вбивця мусить бути покараний як і співучасники. 
Але чи садовий зробить для себе з цього якісь висновки ... Щоб міські служби і органи працювали так ... щоб цього більше несталось. 
Хто може дати такі гарантійі.

пенсіонер 2018-06-25 / 13:50:00

Питання до поліції Князева: 
- скільки з циганів цього табору має постійну реєстрацію? 
- якщо має, скільки встало на тимчасовий облік? 
- скільки чоловіків-циган ПРИЗОВНОГО чи МОБІЛІЗАЦІЙНОГО віку знаходилось у цьому таборі та чи всі з них мають відповідні відмітки військкомату? 
- скільки судимих чи під адмін. наглядом циган було у цьому таборі та чи мають відповідні відмітки нагляду поліції? 
- скільки платників податків серед циган було у цьому таборі та чи всі з них не мають проблем з податковою? 
- скільки матерів-циганок, які отримують "дитячу допомогу" знаходилось там РАЗОМ З ДІТЬМИ та чи мають вони відповідні відмітки обліку та комісій соціальних служб? 

На мою приватну думку, якби ВСІ ВІДПОВІДНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ чітко робили свою роботу - цього злочину не відбулося ніколи! 
На жаль, прості люди на свій розсуд вирішують "циганську проблему"

*** 2018-06-25 / 11:32:19
,,ТВЕРЕЗА I ЗЛА МОЛОДЬ,, Ми, влада, школа,церква, полiцiя ,,вiд бога,, залишили дiтям лише такий вихiд!!! Хтось скаже , ну i що, лише занепастили свое майбутне. ТА СЛАВА БОГУ Е МОЛОДЬ ЩО РОЗУМIЕ,ЩО ЗАНЕПАСТИТЬ СЕБЕ, ЯКЩО ПРИСТАНЕ НА СИСТЕМУ ЖИТТЯ,ЯКУ МИ ДОРОСЛI ПОБУДУВАЛИ!!!

Вуву 2018-06-25 / 08:56:54
Садовому теж треба набити морду ... Для початку. Бо він має великий вплив у львові щоб наводити порядок ... А не залишати ситуацію на "самотьок" поліціянтам хабарникам. 
А тепер зачнеться акція самопропоганди і реклами (піар). 
А молодих хлопців як і того цігана що зарізали ... Направду шкода. 
Ps. Тільки між словами піар і підар ... Різниця в одну букву.

Жінка 2018-06-25 / 08:15:18
Коли роми в центрі Львова нахабно грабують і львів'ян, і гостей міста, то контролю з боку нашої доблесної поліції НЕМАЄ, бо грабіжники-грабіжниці невстановлені особи... а як вирішили покарати ромів - так справа на контролі Денисової! і де ж справедливість ???

Петро 2018-06-25 / 07:59:47
Менти кришують циган, тому вони розпоясалися в місті, нахабно серед білого дня грабують людей на вулицях, залазять у квартири, а там де вони зупиняються розводять срач, а коли поліцаї їх затримують, то зразу відпускають через неможливість встановити особу і т.д. Про цей табір ніби нічого не знали, але чомусь дуже швидко приперли, хоча на інші виклики їдуть годинами.

 Врятувати Олега Сенцова!

Сенцов голодує 43-й день: адвокат довів, що у в'язня українське громадянство 
Документ, який підтверджує  українське громадянство Олега Сенцова
Документ, який підтверджує українське громадянство Олега Сенцова

Росіяни відмовлялися видавати політв'язня Олега Сенцова, заявляючи, що він нібито має російське громадянство.

Адвокат політв'язня Дмитро Дінзе опублікував документ, де вказано, що на момент засудження і прибуття в колонію у режисера було українське громадянство. Фото документів Дінзе оприлюднив у Facebook.

Зазначається, що управління російської Федеральної служби виконання покарань по Ямало-Ненецькому автономному округу видало консульству України в Єкатеринбурзі довідку, що український політв'язень, режисер Олег Сенцов має громадянство України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль замовчить смерть Сенцова - російський опозиціонер

"Засуджений Сенцов О. Г., громадянин Республіки України, прибув етапом 9 жовтня 2017 року", - йдеться в довідці. Також вказані його паспортні дані.

Олег Сенцов оголосив голодування 14 травня, з вимогою звільнити усіх політвязнів Кремля. Він втратив 13 кг, у нього почалися проблеми з серцем та нирками. На заклик Європейського суду з прав людини припинити голодування Сенцов відмовив.

 Немає диких ромів - немає і погромів

Ромів в Закарпатті поважаю, а циган у Львові – остерігаюсь

Події погрому табору циган у Львові викликав великий резонанс у всіх українських ЗМІ, як і закордоном збурення, але в тому галасі нарочитого співчуття закарпатським ромам і обурення щодо дій місцевої молоді, яка вчинила цей розгардіяш, ніхто не задумався над одним простим питанням: Чи було б все це, якби табору не було? Відповідь однозначна: Звичайно, що ні! Якби табору циган у Львові не було, то ніякого погрому і жертв не було! Отже хто в тому винуватий і хто має відповісти за тривале нелегальне знаходження циганського табору на території Львова? Відповідь так само  є однозначною: місцева влада.
Мені ця ситуація дуже нагадує події у Львові зі сміттям у Грибовичах, коли полігон був по-закону вже закритий, але львівська влада продовжувала нагло вивозити сміття сюди і не зробили жодних дій щодо побудови нового полігону для сміття – жодного натяку на вирішення проблеми. Для нас вистачить!- в тиху думала львівська влада, аж поки не стався відомий трагічний інцидент з пожежею і жертвами на Грибовицькому сміттєзвалищі, що абсолютно не дивно, тому що величина його набула неймовірних масштабів. Що було далі – то деталі. Суть – у повній бездіяльності відповідальної за все влади!
Сповна аналогічна ситуація і тепер: чому місцева влада закривала очі на існування незаконних поселень закарпатських ромів на своїй території? Тим більше, що не помічати їх присутності було просто неможливо, бо циганки і малі циганчата швендяли центром міста і злісно чіплялися до всіх перехожих і особливо до туристів, просто вимагаючи в наглу грошей майже як рекет: дайте і я від вас відстану, залишу в спокої. Чому поліція не припиняла цього неподобства? Ах, бо то багатостраждальні роми!!! Трясця вашої матері!- так зробіть, щоб вони не були багатостраждальними! Нащо держава утримує працівників соціальної служби?! Щоб вони по кабінетах сиділи і грошики ділили? Працюйте з людьми, суки! Вилазьте і йдіть у циганські табори та питайте твердо, чому діти живуть в таких умовах антисанітарії? Чому діти жебракують? Хто повинен врятувати дітей від подібних умов соціальної деградації, як не соціальні служби і влада вцілому?! Батьків щодо дітей з  титульної нації або інших нацменшин в Україні позбавляють батьківська і за значно менші провини, а тут прошу ласкаво: то роми! Здохне десь по кущах хоч сотня циганчат – кому яке діло? 
Показували по телевізії в лікарні зраненого циганського підлітка, в якого питалися журналюхи про самопочуття, а про скільки класів має освіти – запитати не здогадалися. А воно ж ніде не вчилося! До жодної школи не ходило! Ніякої освіти не має, то як має жити такий вихованець соціуму, як не з крадіжок або жебрацтва. Освіти ж ніякої! І владі це байдуже що у Львові, що на Закарпатті. Там з освітою угрів рейвах, а циганами нікому заопікуватися. Хіба коли погроми, то Світова спільнота активізується і каже: Це негарно. Шануйте ромів. Українська влада перед Світом вибачається, але з циганами і далі все як було – так і є. Тобто поводиться огидно, як ось сталося у Львові.
Ще раз зазначу, що якби тільки з’явилися перші ознаки поселення циган у Львові, туди б мали одразу прийти поліцейські і попередити, що завтра всіх завантажать в автозаки, а дітей забере соцзахист – вмить нікого не було б. Взагалі ніде б бардаку не було, якби закон був один для всіх. Це істина-апріорі! Тільки влада має пріоритет застосування насилля, але виключно в межах закону, проте коли влада ігнорує свої обов’язки, то право на насилля переходить до громадян, які згідно закону мають так само право на самозахист: себе, своєї домівки, своїх ближніх і своєї території. Я абсолютно не виправдовую молодиків, які вчинили насилля над циганами, але я звинувачую в тому що відбулося владу за її бездіяльність, що спричинила погром, поранення  та вбивство людини – все це є злочином. В законах України подібна злочинна бездіяльність передбачена, як і покарання за це. В нашому випадку головна падлюка, що корчить в черговий раз з себе співчутливу й абсолютно невинну істоту, є голова міста Львова – Андрій Садовий. Ганьба! Банду геть!
Богдан Гордасевич
25 червня 2018 р. 
м. Львів.
  
Богдан Бо

 На Миколаївщині СБУ накрила групу російських шпигунів

Отримані дані організатори агентурної мережі передавали куратору з російської спецслужби через закриті канали зв’язку.

На Миколаївщині СБУ накрила групу російських шпигунів (ФОТО+ВІДЕО)

Співробітники контррозвідки спецслужби й Управління СБУ в Миколаївській області припинили на території регіону діяльність агентурної мережі, створеної представниками ГУ Генштабу Збройних сил Російської Федерації. Про це повідомляє прес-служба відомства, інформує Економічні новини.

“У межах кримінального провадження, відкритого за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 1 ст. 114 (шпигунство) Кримінального кодексу України, оперативники СБУ задокументували протиправну діяльність групи мешканців Миколаєва, які сприяли російській спецслужбі в здійсненні підривної діяльності проти нашої країни”, – ідеться в повідомленні.

На Миколаївщині СБУ накрила групу російських шпигунів (ФОТО+ВІДЕО)

Читайте: СБУ завела кримінальну справу через публікацію «розстрільного списку» журналістів

На Миколаївщині СБУ накрила групу російських шпигунів (ФОТО+ВІДЕО)

На Миколаївщині СБУ накрила групу російських шпигунів (ФОТО+ВІДЕО)

На Миколаївщині СБУ накрила групу російських шпигунів (ФОТО+ВІДЕО)

На Миколаївщині СБУ накрила групу російських шпигунів (ФОТО+ВІДЕО)

Співробітники СБУ встановили, що зловмисники за завданням російської військової розвідки створили розгалужену агентурну мережу з місцевих мешканців, які, зокрема, здійснювали збір розвідувальної інформації про суспільно-політичну ситуацію в Миколаєві, діяльність місцевих патріотичних організацій і їхніх активістів, дислокацію та переміщення підрозділів ЗС України, військової техніки, їхнє залучення до проведення операції Об’єднаних сил на сході України.

Отримані дані організаторів мережі передавали куратору з російської спецслужби через закриті канали зв’язку.

“Оперативники спецслужби затримали двох організаторів мережі, їм оголошено підозру в скоєнні злочинів та обрано запобіжний захід у вигляді арешту терміном на шістдесят днів. Щодо інших учасників агентурної мережі будуть ухвалені окремі процесуальні рішення. Тривають слідчо-оперативні дії”, – додали у відомстві.

Читать полностью на http://enovosty.com/uk/news_politics-ukr/full/2206-na-mikolaivshhini-sbu-nakrila-grupu-rosijskix-shpiguniv-fotovideo

 США звернулися з важливою вимогою до РФ

Представник Сполучених Штатів в ОБСЄ закликала РФ негайно дозволити доступ до політв’язнів.



“Ми вражені”: У США звернулися з важливою вимогою до РФ

Сполучені Штати Америки обурені відмовою російської влади допустити українського омбудсмена Людмилу Денисову до незаконно ув’язнених українців Олега Сенцова та Володимира Балуха. Про це заявила на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Відні тимчасово повірена у справах США при ОБСЄ Мішель Сайдерс, передає “Укрінформ”, інформує Економічні новини.

“Ми вражені, що Росія відмовила українському омбудсмену в доступі до українського режисера й активіста Олега Сенцова, який страждає в ув’язненні в Росії за сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі”, – наголосила представник США. Вона нагадала, що Сенцов голодує вже 38-й день, а також висловила занепокоєння станом ще одного українського політв’язня в Росії, який голодує, Володимира Балуха.

“Ми також стурбовані станом активіста Володимира Балуха, який голодує вже 95-й день. Російська влада повинна негайно дозволити українському омбудсмену доступ до цих вязнів і без зайвих зволікань звільнити всіх, кого незаконно утримує”, – заявила Сайдерс.

 Олег Сенцов відмовився припинити голодування

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов відмовився від пропозиції Європейського суду з прав людини припинити голодування. Про це повідомив його адвокат Дмитро Дінзе.

Сенцов відмовився припинити голодування та передав “великий привіт” ЄСПЛ

На заклик ЄСПЛ Сенцов попросив передати суду “великий привіт” і нагадав про свою скаргу, яку суд надав пріоритет, проте залишив без руху протягом декількох років, інформує Економічні новини.

Нагадаємо, що Міністерство юстиції України підготувало і подало заяву в Європейський суд з прав людини у зв’язку з порушення прав українського режисера Олега Сенцова, який знаходиться в російській в’язниці.

Читать полностью на http://enovosty.com/uk/news_politics-ukr/full/2206-sencov-vidmovivsya-pripiniti-goloduvannya-ta-peredav-velikij-privit-yespl

 Задуми кремблядей проти України

В Atlantic Council назвали 5 сценаріїв, як Кремль може втрутитися в українські вибори
11747 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
Вівторок, 19 червня 2018, 21:55

В аналітичному центрі Atlantic Council розповіли про 5 сценаріїв, за якими Кремль може вплинути на українські вибори.

Про йдеться у матеріалі наукового співробітника Центру з питань трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса у США Миколи Воробйова, передає "Голос Америки".

Перший спосіб – підтримати проросійських кандидатів.

Згідно з опитуваннями, проросійські кандидати до сих пір мають високі рейтинги.

"Серед них - Юрій Бойко, колишній віце-прем'єр-міністр і народний депутат з підтримкою у 9,7%, та Вадим Рабінович, лідер партії "За життя" з 9,5%. Обидва провели понад двадцять років у політиці, і їхні позиції свідчать про рішучу підтримку з боку Кремля", - цитує Воробйова "Голос Америки".

Якщо б Бойко та Рабинович змогли б домовитись про єдиного кандидата на президентських виборах 2019 року, це була б сильна кандидатура.

"Це потенційне злиття вже викликало тривожні паралелі з виборами 2010 року, коли проросійський кандидат Віктор Янукович повернувся до влади шість років після продемократичної Помаранчевої революції і повернув Україну до авторитаризму. Кремль, безсумнівно, буде наполягати на тому ж сценарії в 2019 році, підтримуючи одного з цих кандидатів напливом великої суми грошей", - вважає Воробйов.

Другий спосіб – впливати через впливову мережу організаторів, журналістів та інших експертів, які працюють на інтереси Росії в Україні.

"Кремль використовуватиме свої платформи для підтримки проросійського кандидата та дискредитації - його або її - опонентів. Таке повідомлення буде поширюватися через різноманітні інформаційні платформи та лояльними промовцями, у тому числі на Заході", - зазначає науковий співробітник.

Третій сценарій - через збільшення військової напруженості на Донбасі, терористичні атаки та інші дії, які мають на меті поширити паніку, страх та недовіру до українського уряду і до правоохоронців, зокрема.

"Як результат, багато виборців можуть втратити віру у виборчий процес і вирішити просто не голосувати", - зазначає Воробйов.

Четвертий сценарій – завдяки масштабним кібератакам, спрямованим проти  українських державних установ, банківської системи, Міністерства оборони, Ради національної безпеки та оборони та інших організацій.

Також завдяки зламам персональної електронної пошти.

"Виборча система та технології країни вразливі до вторгнення сторонніх осіб, і Кремль знає це. Ймовірно, ці слабкі місця будуть використовуватися для зламу електронної пошти та виявлення персональних даних ключових кандидатів у президенти, особливо тих, хто серйозно загрожує Кремлю", - йдеться у матеріалі.

П’ятий сценарій - організація військового перевороту в Києві, який приведе до влади крайні та інші націоналістичні організації, зокрема членів добровільних батальйонів з військовим досвідом на Донбасі.

"Якби до влади в Києві прийшла справжня "українська хунта", як були відображені результати Революції Гідності у російсько-державних засобах масової інформації, Кремль може використати це як привід для "миротворчої операції", спрямованої на захист російськомовного населення від "київської хунти", - припускає Воробйов.

Третій Майдан, позначений насильством, був би найбільш сприятливим для подальшого вторгнення російської армії в Україну, демонструючи міжнародній спільноті, що тільки Кремль може навести порядок в цій "невдалій державі", одночасно тримаючи Україну в сфері впливу Кремля.

 Україна перемагає!

Український школяр став переможцем Олімпіади геніїв у США17 Червня 2018, 00:50
Український школяр став переможцем Олімпіади геніїв у США

Український школяр отримав у США золоту медаль та спеціальний приз

Одинадцятикласник Сокирницької школи, Хустського району Валентин Фречка, завоював золоту медаль Genius Olimpiad 2018 (Олімпіада геніїв), яка проходила в Сполучених Штатах Америки на базі університету State University of New York at Oswego.

Цього року олімпіада проходила в 5 дисциплінах, в тому числі з робототехніки. Відправитися на неї міг кожен охочий за відповідним критеріям з будь-якої точки світу. Щорічно ця олімпіада збирає винахідників з різних країн і претендує на статус одного з головних конкурсів винахідників у світі.

За підсумками конкурсу закарпатський школяр, який вже встиг стати зіркою-генієм в Україні, отримав одразу 2 нагороди – золоту медаль в дисципліна “Наука”, а також окрему спеціальну нагороду олімпіади, яка передбачає додаткові призи, в тому числі і стипендію на навчання в університеті США.

Крім Фречки золоті медалі отримали ще троє українців – Катерина Малкіна в дисципліні “Наука”, а також Степан Нетудихатко і Микита Фурман в дисципліні “Короткометражка”.

Нагадаємо, одинадцатикласснице зі Львова перемогла на чемпіонаті Європи-2018.

У македонському місті Скоп’є пройшов Чемпіонат Європи зі спортивної боротьби серед кадетів до 17 років.
У ваговій категорії до 65 кг чемпіонкою Європи стала українка – львів’янка, учениця 11 класу Львівського училища фізичної культури Оксана Чудик.

У фіналі Оксана здобула блискавичну перемогу над спортсменкою з Угорщини Ноемі Сабодаш. Українка перемогла суперницю з вражаючим рахунком – 10: 0.

Крім золотої медалі чемпіонка отримала путівку на III літні юнацькі Олімпійські ігри, які відбудуться в жовтні 2018 року в аргентинському Буенос-Айресі.

Українки поповнили золотий запас країни, відібравши золото і срібло у інших.

У Лос-Анджелесі (США) пройшов восьмий етап Світової серії з синхронного плавання. Збірну України на змаганнях представляли плавчині з Харкова. До складу збірної України увійшли Єлизавета Яхно, Анастасія Савчук, Владислава і Марина Алексєєва, Валерія Апрелева, Олександра Кашуба, Яна Нарежному, Катерина Резник, Марта Федина, Аліна Шинкаренко, Олександра Коваленко та Вероніка Гришко.
Як повідомили в Харківській ОДА, українські спортсменки виступили тріумфально, завоювавши шість золотих і дві срібні медалі.

 Одеса протестує, а Львів ігнорує

Криваві м’ячі: українці протестують через ЧС у РФ
16.06.2018
Криваві м'ячі полетіли на подвір'я генконсульства в Одесі. Фото: УНІАН

У Києві та Одесі активісти прийшли до російських дипломатичних представництв, щоб висловити протест через проведення Чемпіонату світу з футболу в країні-агресорі та підтримати засуджених у Росії українців.

Так, у Одесі генеральне консульство Російської Федерації закидали “кривавими” м’ячами, пише УНІАН.

Активісти принесли плакати червоного кольору із написами “Росія 2018” і різними зображеннями на футбольну тематику. Серед них, наприклад, ворота з воротарем, який ловить футбольний м’яч із запалом бойової гранати.

Учасники акції хотіли привернути увагу до того, що Росія продовжує тримати в заручниках українських політв’язнів, тому проводити у цій державі Чемпіонат світу з футболу не можна.

Потім активісти вилили на п’ять футбольних м’ячів червону рідину та вдарили по м’ячах, закинувши їх на територію генконсульства.

Мітинг на підтримку політв’язнів відбувся і у Києві. Так, біля посольства РФ в Україні зібралися близько сотні активістів, пише Укрінформ.

Вони принесли з собою великі плакати з картами Росії та Криму. Також активісти тримали фотографії Олега Сенцова, Романа Сущенка, Євгена Панова, Олександра Кольченка, Миколи Карпюка та інших бранців Кремля.
Активісти також розгорнули “криваві” плакати українського художника Андрія Єрмоленка про ЧС-2018 в Росії. Це зробили для того, щоб привернути увагу до того, що Чемпіонат світу відбувається в країні, яка веде війну з Україною.
Після цього учасники акції наклеїли фото політв’язнів на воротах і паркані навколо посольства. Мітинг відбувався мирно. Із приміщення посольства ніхто не виходив.

 Огляд ЗМІ за 12 червня 2018

Огляд ЗМІ за 12 червня 2018

ВИСНОВКИ

Лідер КНДР Кім Чен Ин зобов’язується до “повної денуклеаризації Корейського півострова” у спільному документі, підписаному з президентом СЩА Дональдом Трампом. “Президент Трамп зобов’язався забезпечити гарантії безпеки КНДР, а голова Кім Чен Ин підтвердив свою тверду і непохитну прихильність до повної денуклеаризації Корейського півострова”, – йдеться у документі. Президент Петро Порошенко сподівається, що Дональд Трамп та Кім Чен Ин врахували досвід України щодо відмови від статусу ядерної держави. “Сподіваюсь, що безпекові гарантії з боку США у зв’язку з денуклеаризацією півострова врахують недоліки Будапештського меморандуму щодо безпекових гарантій Україні”, – заявив Порошенко.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що під час зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” сторони обговорили можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі та вперше торкнулися питання звільнення українських політв’язнів, які незаконно утримуються в РФ. Він підкреслив, що зустріч можна охарактеризувати як “реальну дискусію”. Павло Клімкін також наголошує, що миротворчі сили ООН мають отримати реальний мандат щодо роззброєння незаконних збройних формувань та пошуку прихованої важкої зброї на території окупованого Донбасу. Водночас Клімкін заявив, що в питанні введення миротворців на Донбас позиції глав МЗС “знаходяться в різних всесвітах”. “Ми по-різному розуміємо наші домовленості, ми абсолютно по-різному розуміємо, якою має бути місія. Лавров наполягає на тому, що це має бути фейковий захист СММ”, – пояснив глава МЗС України.

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питання України Курт Волкер заявляє, що особисто переконався в тому, що військові дії на сході України стали наслідком російської інтервенції. Волкер також заявив, що США продовжують підтримувати миротворчу місію з мандатом ООН, щоб полегшити імплементацію Мінських угод. “Однак російські пропозиції про “сили захисту” ОБСЄ невдалі”, – додав спецпредставник Держдепу США.

Президент Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом подякував йому за незмінну позицію на підтримку територіальної цілісності України і захист прав кримських татар, а також закликав сприяти у звільненні українських заручників. Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вважає, що Туреччина може стати посередником в обміні українських політв’язнів Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких незаконно утримують у Росії.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв запропонував Україні приєднатися до проекту Південний газовий коридор.

Україна, Албанія, Чорногорія і Норвегія приєдналися до санкцій ЄС проти Росії за проведення виборів в окупованому Криму. «Україна повністю підтримує цей проект. І сьогодні ми погодилися, що будемо щасливі диверсифікувати наші джерела енергії і отримувати з TANAP через Болгарію і Румунію постачання газу»,– заявив Петро Порошенко.

Заступник міністра МЗС Олена Зеркаль повідомила, що Україна подала меморандум до Міжнародного суду ООН у рамках позову проти Росії про порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Зеркаль також додала, що з огляду на наявну практику, розгляд питання про юрисдикцію потребуватиме півтора року. “Подолати цю брехню (Росії) можна лише правдою і доказами. Для цього нам потрібна позиція Міжнародного суду ООН, який надасть належну оцінку діям РФ і не залишить їм можливості ховатися від відповідальності за черговими маніпуляціями та криками “це не ми” і “нас там нема”, – заявив Президент Петро Порошенко.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що під час липневого саміту НАТО для України важливо отримати запрошення до участі в програмі НАТО «Партнерство посилених можливостей», але це не може бути заміною Плану дій щодо членства в НАТО. Іванна Климпуш-Цинцадзе також нагадала, що Угорщина продовжує блокувати можливість проведення комісії Україна-НАТО на найвищому рівні. Віце-прем’єр також переконана, що російські спецслужби активно намагаються дискредитувати українських патріотів, прирівнюючи їх до антисемітів.

Національний банк вніс зміни до правил здійснення переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні. По-перше, банкам та їх клієнтам (фізичним особам-резидентам) надається можливість застосовувати комунікаційні технології Paperless під час переказів іноземної валюти. По-друге, фізособи отримують можливість за допомогою міжнародної платіжної системи ініціювати у гривні переказ в іноземній валюті за межі України, а також за рішенням відправника переказу, що ініційований із-за кордону в іноземній валюті, отримати такий переказ в Україні в гривні.

Солом’янський райсуд Києва повернув закордонні паспорти і дозволив виїздити за кордон меру Одеси Геннадію Труханову, якого підозрюють у розкраданні коштів державного бюджету. Суд відмовив прокурору у задоволенні клопотання щодо продовження обмежувальних заходів для Труханова. Суд дозволив спілкуватися із Трухановим і іншим фігурантам, яким було повідомлено про підозру.

Директор НАБУ Артем Ситник спростував інформацію ЗМІ про те, що антикорупційні органи готують підозри нардепам Сергію Лещенку та Вадиму Рабіновичу, а також міністру інфраструктури Володимиру Омеляну.

У програмі “Наші гроші з Денисом Бігусом” повідомляється, що за час перебування на посаді міністра юстиції Павла Петренка його племінниця Божена Клічук стала власницею двох квартир у елітних житлових комплексах на Печерську й автомобіля Lexus NX200. Дві квартири дівчина купила у 2015 році, але власних доходів на подібні придбання у неї не було. На той час вона була студенткою і працювала молодшим економістом та помічником бухгалтера.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Трамп після саміту: «Ми доб’ємося денуклеаризації Північної Кореї» (588 публікацій у ЗМІ)
  • Називали конкретні імена: на “нормандській” зустрічі півтори години обговорювали тему заручників (190 публікацій у ЗМІ)
  • Україна зможе отримувати газ через новий газопровод — Порошенко (33 публікації у ЗМІ)
  • НБУ спростив проведення операцій з обміну валют (27 публікацій у ЗМІ)
  • Україна подала до Міжнародного суду ООН 29 томів із доказами причетності Росії до тероризму (21 публікація у ЗМІ)

МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Під час зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки” сторони обговорили можливість розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі та вперше торкнулися питання звільнення українських політв’язнів, які незаконно утримуються в РФ. Про це міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив на брифінгу за підсумками зустрічі, передає “УНІАН”. Він підкреслив, що зустріч можна охарактеризувати як “реальну дискусію”. “Хороша новина полягає у тому, що ми сьогодні знову зібралися після певної паузи, у тому, що у нас сьогодні була реальна дискусія з можливістю обговорити ряд питань”, – заявив Клімкін. “Друга хороша новина полягає у тому, що у нас було реальне обговорення питань звільнення наших політичних в’язнів і заручників та формату миротворчої місії.

Голова МЗС України Павло Клімкін переконаний, що миротворчі сили ООН мають отримати реальний мандат щодо роззброєння незаконних збройних формувань та пошуку прихованої важкої зброї на території окупованого Донбасу. Про це він сказав на брифінгу після зустрічі глав МЗС “нормандської четвірки”, передає “УНІАН”. “Первісна позиція РФ насправді ще гірша, і вона полягає не в географії. Росія каже, що майбутні миротворці можуть супроводжувати – я підкреслюю – лише супроводжувати спостережну місію ОБСЄ і вздовж лінії дотику, і на окупованій території, але вони не здатні робити нічого іншого”, – наголосив міністр. “Наша позиція полягає в тому, що миротворці мають прийти одразу на всю окуповану територію. Звичайно, вони не можуть одразу розміститися у всіх місцях з самого початку. Це буде стадійний підхід”, – пояснив Клімкін.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров повідомив у вівторок, що провів зустріч віч-на-віч з українським колегою Павлом Клімкіним на “полях” зустрічі в “нормандському форматі” у Берліні. “Під час прийому перед вечерею ми з ним обговорили питання, порушені під час телефонної розмови президентів Путіна та Порошенка. Обговорили, зокрема, питання обміну утримуваними особами та необхідність підкріпити авторитетом ООН місію ОБСЄ на Донбасі”, – заявив С.Лавров журналістам за підсумками переговорів глав МЗС “Нормандської четвірки”.

Міністри закордонних справ “Нормандської четвірки” (Німеччина, Франція, Україна, Росія) на зустрічі в Берліні (Німеччина) обговорили можливість проведення зустрічі лідерів держав “нормандського формату” найближчим часом, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Ми маємо визначити, чи є сенс для зустрічі на найвищому рівні. Ми сьогодні говорили про важливість такої зустрічі найближчим часом. Ми не визначали конкретних дат, а домовилися працювати далі для того, щоб… визначити спільні рамки та залишити два-три питання, які мають виключно політичне значення, на рішення глав держав”, – сказав П.Клімкін на брифінгу після зустрічі глав МЗС “нормандського формату” в Берліні в ніч на вівторок.

Спеціальний представник Держдепартаменту США з питання України Курт Волкер заявляє, що особисто переконався в тому, що військові дії на сході України стали наслідком російської інтервенції. “Я побачив під час моєї останньої поїздки, що на сході України йде війна в гарячій фазі, яка призвела до руйнівної і занепадницької гуманітарної кризи; до всього цього призвела інтервенція Росії”, – написав він у своєму мікроблозі в соцмережі Twitter у вівторок. К.Волкер також заявив, що США продовжують підтримувати миротворчу місію з мандатом ООН, щоб полегшити імплементацію Мінських угод. “Однак російські пропозиції про “сили захисту”ОБСЄ невдалі”, – додав спецпредставник Держдепу США.

США продовжують підтримувати миротворчу місію з мандатом ООН на Донбасі, а не пропозицію РФ щодо “сил захисту” ОБСЄ. Про це у Twitter написав спеціальний представник Держдепартаменту США з питання України Курт Волкер. Він зазначив, що під час останньої поїздки на Донбас він побачив, що на сході України йде війна в гарячій фазі, і ця війна є наслідком російської інтервенції. “Ми продовжуємо підтримувати миротворчі сили з мандатом ООН для полегшення імплементації Мінських угод, але пропозиція Росії щодо “сил захисту” ОБСЄ не має шансу на успіх” – написав Волкер.

ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ В’ЯЗНІВ У РФ.

Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом подякував йому за незмінну позицію на підтримку територіальної цілісності України і захист прав кримських татар, а також закликав сприяти у звільненні українських заручників. Як повідомляється на офіційному сайті глави Української держави у вівторок, зустріч і переговори президентів відбулися в рамках робочого візиту П.Порошенка до Туреччини.

“Сторони висловилися за продовження інтенсивного політичного діалогу на найвищому рівні. Зокрема, йшлося про організацію чергової зустрічі в рамках українсько-турецької Стратегічної ради високого рівня, а також реалізації ініціативи щодо проведення тристороннього саміту в форматі Україна-Туреччина-Азербайджан. Окремо наголошувалося на важливості завершення переговорного процесу щодо укладання угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною”, – йдеться в повідомленні.

Туреччина може стати посередником в обміні українських політв’язнів Олега Сенцова і Олександра Кольченка, яких незаконно утримують у Росії. Про це заявив народний депутат і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв в ефірі телеканалу ATR. Він розповів, що запропонував міністру закордонних справ Туреччини Мевлюту Чавушоглу, щоб його країна стала посередником в обміні, як це було з українськими полоненими Ахтемом Чийгозом та Ільмі Умеровим.

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ.

Україна, Албанія, Чорногорія і Норвегія приєдналися до санкцій ЄС проти Росії за проведення виборів в окупованому Криму. “Країни-кандидати Чорногорія та Албанія, країна-член Європейської асоціації вільної торгівлі Норвегія, що входить до Європейського економічного простору, а також Україна приєдналися до цієї декларації”, – йдеться в повідомленні високого представника ЄС із закордонних справ Федеріки Могеріні. Як повідомлялося, Рада Європейського Союзу 14 травня прийняла рішення про введення санкцій проти п’яти осіб, відповідальних за незаконне проведення виборів президента РФ в окупованому Криму і Севастополі.

В МЗС РФ прокоментували останнє розширення Сполученими Штатами санкцій і наголосили, що результат цього буде нульовий. Про це йдеться у коментарі  відомства. “У Вашингтоні ніяк не вгамуються зі своїми санкціями, знову поширивши їх на ряд російських громадян і організацій. Результат, як і раніше, буде нульовим – змусити Росію змінити самостійний курс на міжнародній арені не вийде” – заявили в МЗС РФ. На думку російських дипломатів, США демонструють політичну далекоглядність, роблячи з Росії ворога замість спільно боротися з тероризмом і іншими загрозами.

МІЖНАРОДНИЙ СУД УКРАЇНИ ПРОТИ РОСІЇ.

Україна подає до Міжнародного суду ООН меморандум щодо порушення Російською Федерацією Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. “Сьогодні РФ отримає від нас своєрідний “подарунок” у МС ООН. Він важить близько 90 кг, складається з 17500 сторінок тексту і міститься в 29 томах”, – написав П.Клімкін на своїй сторінці в мікроблозі “Твіттер” у вівторок. “Подаємо наш меморандум щодо фінансування тероризму та расової дискримінації”, – додав він.

Україна подала меморандум до Міжнародного суду ООН у рамках позову проти Росії про порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, далі українська сторона очікує заперечення про наявність юрисдикції суду, повідомила заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль. “Докази порушення міжнародного права Росією подано до Міжнародного суду ООН у Гаазі … Після подання меморандуму Росія отримає право подати свої заперечення про наявність юрисдикції суду розглядати цю справу. Так само, як і в справі Грузія проти Росії, остання скористається цим правом, і через три місяці ми отримаємо ці заперечення”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook у вівторок.

Президент України Петро Порошенко заявив, що подання меморандуму у справі України проти Росії про порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації є важливим етапом у притягненні РФ до відповідальності. “Дуже символічно, що Міжнародний суд ООН визначив саме 12 червня – День Росії – для подачі меморандуму у справі України проти Росії щодо порушення Міжнародної конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Подання меморандуму у справі проти Росії – важливий етап у доведенні того, що за всі свої протиправні дії РФ нестиме відповідальність”, – написав П.Порошенко на своїй сторінці в соцмережі Facebook у вівторок.

ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ.

Україна розраховує на запрошення до програми посилених можливостей НАТО (NATO’s Enhanced Opportunities Partnership), але не як заміну плану дій щодо членства в Альянсі (Membership Action Plan), повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Ми зараз розраховуємо на те, що будемо запрошені до програми посилених можливостей НАТО. Одночасно ми усвідомлюємо, що нам необхідно уникнути того, що деякі країни спробують запропонувати нам участь у програмі посилений можливостей за рахунок ПДЧ. Це два різних ступеня таких процесів. І це важливо отримати, але не як заміну”, – сказала І.Клімпуш-Цинцадзе журналістам в Києві у вівторок.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що російські спецслужби активно намагаються дискредитувати українських патріотів, прирівнюючи їх до антисемітів. “У нас є і серйозні загрози, які далеко не завжди походять від українських коренів… Ті загрози для нашого партнерства, які ми бачимо, це, зокрема, ефективне використання російськими спецслужбами так званої єврейської карти в Україні та спроби поставити знак рівності між патріотами українськими та антисемітами”, – сказала вона на конференції “Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України” в Києві у вівторок.

ЕКОНОМІКА.

Національний банк вніс зміни до правил здійснення переказів фізичних осіб за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні. Про це повідомляє прес-служба регулятора. По-перше, банкам та їх клієнтам (фізичним особам-резидентам) надається можливість застосовувати комунікаційні технології Paperless під час переказів іноземної валюти. “Так, клієнти банків зможуть подавати електронні копії підтвердних документів для здійснення переказів іноземної валюти за межі України з поточних рахунків. А банки зможуть створювати електронні копії підтвердних документів, поданих фізособами для здійснення переказу в паперовій формі, для їх подальшого зберігання”, – йдеться у повідомленні. По-друге, фізособи отримують можливість за допомогою міжнародної платіжної системи ініціювати у гривні переказ в іноземній валюті за межі України, а також за рішенням відправника переказу, що ініційований із-за кордону в іноземній валюті, отримати такий переказ в Україні в гривні (тобто, у валюті, відмінній від валюти його ініціювання).

Приїзд місії Міжнародного валютного фонду до Києва залежить від перегляду внутрішніх тарифів на газ і досягнення збалансованого державного бюджету. Про це повідомив глава Національного банку України Яків Смолій, передає “Інтерфакс-Україна”. “Я вважаю, що ті питання, які ще не вирішені, все взаємопов’язані, тому для приїзду місії необхідний і черговий перегляд ринку газу і переговори з Мінфіном за збалансованим бюджетом”, – сказав він.

Найбільші бінес-групи України дуже погано обслуговують свої кредити, констатує Національний банк України, не уточнюючи назви бізнес-груп. Про це сказав заступник директора департаменту фінансової стабільності Євген Дубогриз на презентації 5-го Звіту про фінансову стабільність, передає “Інтерфакс-Україна”. “Без урахування групи “Приват” у нас частка проблемної заборгованості ТОП-5 бізнес-груп – це 82%. З “Приватом” – це 93%!” – зазначив він. Згідно з документом, сумарний обсяг валових кредитів п’ятірці найбільших бізнес-груп становить близько 125 млрд грн, або 14% всіх кредитів корпоративному сектору. Нацбанк уточнює, що на десятку найбільших бізнес-груп припадає 21% всіх кредитів, на двадцятку – 27%, тоді як частка “поганих” кредитів у них відповідно 79% і 76%.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник спростував інформацію ЗМІ про те, що антикорупційні органи готують підозри нардепам Сергію Лещенку та Вадиму Рабіновичу, а також міністру інфраструктури Володимиру Омеляну. “Щодо інформації “Інсайдера”, це видання, яке часто зловживає такими вкиданнями, там було три прізвища насправді: Омелян, Рабінович та Лещенко. Звідки така інформація, я не знаю. Це не відповідає дійсності”, – зазначив А.Ситник під час брифінгу у Львові, трансляцію якого вів телеканал “112.Україна” у вівторок.

Національне антикорупційне бюро долучить до справи про розтрату на ДП “Житомирський бронетанковий завод” інформацію про зникнення комплектуючих до бойових машин на 12 мільйонів гривень. Про це йдеться у відповіді НАБУ на запит народного депутата Сергія Лещенка, який опублікував проект “Марлін”. У НАБУ пояснили, що з 2016 року триває розслідування про можливу розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем посадовцями заводу. “Враховуючи те, що у заяві викладені відомості, аналогічні тим, які є предметом розслідування, вказану заяву долучено до матеріалів зазначеного кримінального провадження, в ході якого викладені у ній відомості будуть перевірені слідчим шляхом”, – йдеться у відповіді Бюро.

Солом’янський районний суд Києва зняв практично всі зобов’язання з мера Одеси Геннадія Труханова, підозрюваного в заволодінні коштами міського бюджету, залишивши тільки одне – не спілкуватися зі свідками сторони обвинувачення, повідомив адвокат Г.Труханова Олександр Лисак. “Прокуратура звернулася до суду з клопотанням про продовження зобов’язання ще на два місяці, що викликало подив, тому що вже відкриті матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Суд врахував це і зняв усі зобов’язання, залишивши тільки одне – не спілкуватися зі свідками обвинувачення”, – розповів О.Лисак агентству “Інтерфакс-Україна” у вівторок.

За час перебування на посаді міністра юстиції Павла Петренка його племінниця Божена Клічук стала власницею двох квартир у елітних житлових комплексах на Печерську й автомобіля Lexus NX200. Про це йдеться в сюжеті програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”. Повідомляється, що у 2015-2016 роках Клічук придбала нерухомості на близько 7 млн грн, за нинішньою ринковою ціною. Дві квартири дівчина купила у 2015 році, але власних доходів на подібні придбання у неї не було. На той час вона була студенткою і працювала молодшим економістом та помічником бухгалтера.

 Хвороба на ЛГБТ

КиївПрайду, який відбудеться 17 червня.
 
КИЇВПРАЙД-НАГОРОДУ ЗА ПІДТРИКУ ЛГБТ+ СПІЛЬНОТИ В УКРАЇНІ ОТРИМАЛА ІВАННА КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ
 15 червня 2018
КиївПрайд вручив другу щорічну КиївПрайд-нагороду за підтрику ЛГБТ+ спільноти в Україні віце-прем'єр-міністерці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванні Климпуш-Цинцадзе.
"Це завжди виклик – боротися за щось, що сьогодні не є зрозумілим. Будь-яка ідея про рівність, про те, що ми заслуговуємо на повагу до прав кожної людини, в нашому суспільстві, яке ще знаходиться в трансформації, – це великий виклик", – наголосила віце-прем'єр-міністерка.
МАРШ РІВНОСТІ КИЇВПРАЙД2018 ПРОЙДЕ 17 ЧЕРВНЯ У ЦЕНТРІ КИЄВА
 07 червня 2018
З 8 по 16 червня у Києві проходитиме прайд-тиждень КиївПрайд-2018 – тиждень культурно-просвітницьких заходів, присвячених життю ЛГБТ+ спільноти в Україні.
Завершиться прайд-тиждень 17 червня вже традиційним Маршем Рівності. Він стартуватиме о 9.00 від Національної опери України і пройде центром Києва.
 
РІВНОСТІ КИЇВПРАЙД-2018
 01 червня 2018
Відкрито добровільну реєстрацію на Марш Рівності КиївПрайд-2018
17 червня, у неділю, в Києві відбудеться Марш Рівності КиївПрайд-2018. Щоб Марш пройшов безпечно та успішно, організатори просять зареєструватись на захід. Також є можливість підтримати тих учасників Маршу, хто має бажання, проте не має можливості приїхати.
Реєстрація не є обов’язковою, втім, вона допоможе організаторам оцінити кількість людей, які візьмуть участь у Марші і відповідно підготуватись та подбати про безпеку. Зареєструвавшись, учасники раніше дізнаються про час та місце проведення Маршу, а також отримають додаткові корисні інструкції.
Приблизно за тиждень до Маршу повідомлять про деталі заходу, які поки що не оголошуються через загрози безпеки. Організатори просять учасників зарезервувати час у неділю, з 8:00 до 13:00 для участі в Марші (це включає дорогу в обидва боки).
Ось ще кілька причин, чому варто заповнити форму реєстрації:
1) Заповнюючи форму, ви також ознайомитесь з безпековою інструкцією для учасників і учасниць. Ви також отримаєте інструкцію з безпеки на вашу електронну скриньку.
2) Ви отримаєте інформацію про час та місце проведення Маршу Рівності трохи раніше, ніж вони будуть оголошено публічно.
3) Ви отримаєте детальну інформацію про шляхи і способи відходу після завершення Маршу.
4) Якщо з якихось причин захід буде перенесено чи скасовано, ви отримаєте смс та електронного листа з повідомленням про те, що на Марш приходити не потрібно - це важливо для вашої безпеки.
5) Заповнивши форму, ви зможете вказати, як допоможете Маршу Рівності
У формі ви також можете подати заявку на компенсацію проїзду. Пріоритет буде надаватися мотивованим людям з регіонів України та організованим групам (від 10 осіб).
ПРОСТА ПРИЧИНА, ЧОМУ ТАК БАГАТО КОМПАНІЙ ПІДТРИМУЮТЬ ПРАВА ЛГБТ
 07 серпня 2017 This article is part of the World Economic Forum Annual Meeting
Проста причина, чому так багато компаній підтримують права ЛГБТ
Коли британське видання «Mail on Sunday» 10 років тому розкрило гомосексуальність Лорда Брауна, вже за кілька днів його змусили покинути роботу в корпорації «BP». Однак коли керівник Apple Тім Кук прийняв проактивне рішення повідомити про свою гомосексуальність в інтерв’ю виданню «Businessweek» у 2014 році, світова бізнес-спільнота схвалила цей вчинок.
Слова, що використовувались в обох випадках, були абсолютно різні: Лорд Браун говорив про «сором і шок», через те, що його викрили. Натомість Тім Кук сказав, що «пишається тим, що він гей», і додав: «Я вважаю свою гомосексуальність одним із найбільших дарунків, які мені дав Бог».
У сфері прав ЛГБТ цього десятиріччя відбувся справжній переворот, причому бізнес постійно на крок випереджав законодавців. Подумайте лише: на сьогоднішній день федеральне законодавство США не включає жодного трудового захисту ЛГБТ-працівників, і тим не менш, 91% компаній зі списку Fortune 500 запровадили антидискримінаційні практики щодо сексуальної орієнтації. Шістдесят сім відсотків із них пішли навіть далі та добровільно розширили соцпакет із лікарняними і страховими виплатами на всі ЛГБТ-родини.
В Європі також відбувся значний прогрес. МІ5, британська національна контррозвідувальна агенція, зараз очолює рейтинг «Найкращий Роботодавець Року» від британської ЛГБТ-організації «Stonewall»: видатне досягнення, якщо згадати, що на початку 90-х років ЛГБТ-спільноті було повністю заборонено працювати у британських розвідувальних організаціях.
Хоч цей прогрес і вселяє оптимізм, роботи ще залишається чимало. У більш ніж половині країн світу ЛГБТ не захищені від дискримінації на робочому місці. Одностатеві стосунки досі криміналізовані у понад 70 країнах, а найбільше, ймовірно, засмучує те, що 50% учнів і студентів з ЛГБТ-спільноти у США та Великобританії досі зазнають серйозного цькування в навчальних закладах. Як наслідок, до третини вирішують покинути навчання. Мабуть, те, що 40% молоді без постійного місця проживання на вулицях великих американських міст належать до ЛГБТ-спільноти, – аж ніяк не співпадіння.
Марнування людського й економічного потенціалу вражає. За оцінкою звіту Out Now, економіка США могла б щорічно отримувати на $9 мільярдів більше, якби компанії покращили свою здатність затримувати ЛГБТ-кадри, запроваджуючи інклюзивні політики. Країни, де таких політик не існує, програють: за підрахунками Світового Банку, Індія щорічно втрачає $32 мільярди виробничої потужності саме через широко розповсюджену дискримінацію проти ЛГБТ.
З іншого боку, компанії, які відкрито підтримують права ЛГБТ, пожинають плоди. ЛГБТ-споживачі належать до найбільш вірних: вони винагороджують компанії, які на їхньому боці, навіть якщо такі покупки дорожчі. А покупки це чималі, якщо врахувати, що в самих лише США купівельну спроможність ЛГБТ-спільноти оцінюють приблизно в $800 мільярдів на рік.
У генерального директора Starbucks Говарда Шульца слова не розходяться зі справою: як відомо, він сказав гомофобу-акціонеру, що той міг продати свої акції та вкласти гроші деінде. Компанія також успішно продемонструвала свою поінформованість про сучасну ЛГБТ-культуру, знявши рекламу з відомими драґ-королевами Б’янкою дель Ріо й Адор Делано. Ролик вже став міжнародним хітом на YouTube.
Uber також активно виступає на підтримку ЛГБТ-спільноти і забороняє своїм водіям по всьому світу дискримінувати ЛГБТ-пасажирів, навіть якщо державні закони країн, де вони працюють, це дозволяють. Після стрілянини в Орландо компанія надала можливість безкоштовних поїздок до низки вибраних ЛГБТ-локацій по всьому світу і запропонувала безкоштовні перевезення родинам загиблих.
Виробники спортивних товарів та одягу також не відстають від тренду. Протягом Прайд-місяця, Adidas випустили оновлену версію свого канонічного кросівка Stan Smith із веселковим прапором, а частину прибутків від його продажу перерахували в благодійний фонд у штаті Орегон, який підтримує бездомних ЛГБТ-підлітків. І, звичайно, минулого року НБА сенсаційно перенесла гру 2017 All Star Game з Шарлотти, міста у Північній Кароліні, через неоднозначний закон НВ2, прийнятий у березні.
Цифри однозначні: включення ЛГБТ має під собою вагоме економічне підґрунтя. Компанії з продуманими ЛГБТ-політиками схильні до найбільших інновацій, у них вірні працівники, проти них значно рідше позиваються через дискримінацію. Крім того, вони позитивно сприймаються клієнтами. Це безпрограшна ситуація.
Однак шлях до включення неможливо пройти за один день, і компанії потребують настанов. З чого почати, особливо якщо вони працюють у країнах, де одностатеві стосунки протизаконні? Відповідь: думати й діяти «глокально»: підкреслювати економічні вигоди розмаїття на місцевому рівні та запроваджувати глобальні політики, завдяки яким робоче місце стає безпечним, справедливим та доброзичливим до всіх.
Перший крок у цьому напрямку – відкрито оцінити, чи комфортно ЛГБТ-працівникам говорити про свою сексуальну орієнтацію на роботі та заявляти про гомофобне цькування в офісі. Також важливо мати видимі ЛГБТ-моделі в організації. Союзники – наступний крок: чи є в організації керівники вищої ланки, які відкрито захищають і підтримують ЛГБТ-інклюзивні політики та ЛГБТ-працівників? Роль союзників особливо потужна, оскільки вона переводить розмову з дискурсу «меншин» у площину таланту, досягнень та інновацій.
Послуговуючись словами ООН, зараз боротьба з гомофобією більше ніж будь-коли є «необхідністю заради розвитку». Коли компанії винаходять внутрішню культуру включення, яка виходить за межі національних політик, хоча й свідома цих політик, вони мають неймовірну можливість максимально використати свій глобальний вплив, щоб посприяти соціо-економічному прогресу.
Працівники міжнародних корпорацій повинні мати можливість бути впевненими, що незалежно від того, в якій країні вони живуть, на роботі вони не постраждають від дискримінації через те, кого вони люблять і ким вони є.
Антоніо Заппулла, Головний операційний директор Thomson Reuters Foundation
Переклад: Наталія Сліпенко для ГО "КиївПрайд
ЩО ДУМАЮТЬ УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИКИ ПРО КИЇВПРАЙД?
 06 червня 2016 Марія Семенченко
Що думають українські політики про КиївПрайд?
Коли йдеться про заходи, пов’язані з ЛГБТ-тематикою в Україні, публічну підтримку їм варто очікувати від іноземних дипломатів, але аж ніяк не від українських політиків. Це можна пояснити багатьма причинами. Зокрема, і страхом народних обранців розгубити свій електорат серед досить консервативного українського суспільства, і особистими упередженнями щодо ЛГБТ-теми, і не усвідомленням того, що йдеться не про сексуальну орієнтацію,а про фундаментальні права людини тощо. Але факт лишається фактом. Українські політики мовчать, а то й дозволяють собі дискримінаційні зауваження стосовно подібних заходів. Утім, деякий прогрес все ж таки є. Минулого року в«КиївПрайді» вперше взяли участь народні депутати. Аж двоє – Світлана Заліщук і Сергій Лещенко.Крім того, цього року депутати з міжфракційного об'єднання «ЄвроОптимісти» засудили насильство, а ще пасивність поліції та міської влади Львова, що призвело до зриву Фестивалю рівності у цьому місті.Для політичного середовища – це, звісно, прогрес.
Напередодні «КиївПрайду2016» ми розпитали народних депутатів України про їхню публічну позицію щодо проведенняподібних заходів. Підтримують? Не підтримують? Чим аргументують?
 «ПОЛІТИКИ МАЮТЬ БУТИ ТАМ, ДЕ ЇХНЯ ДОПОМОГА І ПІДТРИМКА РЕАЛЬНО МАТИМУТЬ ЗНАЧЕННЯ»
Світлана ЗАЛІЩУК, народний депутат України, партія«БлокПетра Порошенка», член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:
Ми країна, що обрала євроінтеграційний курс. Одні з найважливіших цінностей, які поділяє демократичний світ,– це рівність і толерантність. Це значить, що ми поважаємо одне одного, ми толерантні одне до одного. Це і є реалізація тієї гідності, за яку ми боролися, зокрема, і на Майдані.Коли ми говоримо про Революцію Гідності, то люди найчастіше очікують, що будуть визнавати саме їхню гідність. Але так само має працювати і зворотній механізм. Ми боремося за гідність не тільки свою, а й за право визнавати гідність будь-кого іншого в цьому суспільстві. І якщо філософськи дивитися на Марш рівності, то, мені здається, через підтримку таких акцій, які відстоюють права людей, суспільство стає більш толерантним, а відповідно і щасливішим.
Що ж до політично-правового контексту. Наша Конституція гарантує нам як громадянам різні права, гарантує нам право на мирні зібрання, на свободу слова, на свободу вираження. Це основа розвитку демократії й сталого суспільства. І тому ЛГБТ-спільнота має таке ж право на свої зібрання, як, наприклад, і журналісти, які борються проти цензури і вимагають більше прав щодо доступу по публічної інформації. Так само, як, наприклад, волонтери, які вимагають унормувати їхню діяльність через законодавчі органи тощо. Абсолютно очевидно, що в українському суспільстві цю толерантність треба ще формувати і виховувати, і досить поширеною і проявленою все ще лишається гомофобія. Саме тому нам треба показувати, що ми здатні в цьому європейському суспільстві вибудувати більше толерантності.
На жаль, дуже мало моїх колег підтримують такі заходи… І заява президента Петра Порошенка, – попри його консервативність і релігійність, – про те, що люди мають право на проведення КиївПрайду – для мене була дуже важливою. Він показав себе справді як президент європейської держави.
Водночас нам треба все це проявляти тепер на дуже практичному рівні. І я хочу стояти біля людей, які борються за свої права, так само, як ми стояли на Майдані, як ми виходили на антикорупційні протести під Генпрокуратуру, коли вимагали звільнення Шокіна, як ми раніше виходили на протести, коли були побиття журналістів... Я думаю, сьогоднішні політики мають бути там, де їхня допомога і підтримка реально матимуть значення. І матимуть вплив.
Минулого року я на «КиївПрайд» їхала з французьким дипломатом. І він розповідав, що 30 років тому в його країні так само перші акції представників ЛГБТ-спільноти зустрічали протидію, їх били, переслідували, на них в суспільстві дивилися зверхньо, все це супроводжувалося дискримінацією, насильством, агресією тощо. Але історія, час, зусилля змінюють ситуацію. Змінюють ситуацію і бажання людей, практичні дії у законодавчому та побутовому напрямках, у напрямку демонстрації цієї культури.
Я думаю, перед нами довга дорога із побудови толерантності, у перетворення її в нашу рису. Але я вже зараз бачу зміни…
Я знаю, дехто з народних депутатів в приватних розмовах підтримували цей захід, але публічно побоялися, можливо, через страх осуду суспільства, яке є досить консервативним. Я бачу, як цей процес рухається – повільно, складно, – але рухається.
Найефективніше реформи відбуваються там, де є рух назустріч політичного лідерства – тобто певних людей, які готові на практичному рівні змінювати якісь норми,– і людей, які активно потребують і вимагають цього. І на цьому перетині відбуваються справжні зміни.
«Є ПРОСТО МОДА, ЯКІЙ РЯД МОЇХ МОЛОДИХ КОЛЕГ НАМАГАЮТЬСЯ СЛІДУВАТИ»
Ігор ЛУЦЕНКО, народний депутат України, ВО «Батьківщина»,член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:
Серед дискурсу прав людини сьогодні варто говорити про найбільш актуальні й корисні для суспільства речі. Тобто ми можемо дійсно повертатися до тих речей, які зараз активно обговорюються в Європі і є там модними, але після того, як розберемося з нашими домашніми порушеннями прав людини – вбивствами людей на сході, наприклад. У нас знову ж таки серед гендерної частини прав людини є багато питань, наприклад, щодо нерівності жінок в армії. Є питання, наприклад, надзвичайно великого відсотка невдалих шлюбів в Україні тощо. Тобто я б просто активізував і пріоритезував цей порядок денний, який ми маємо у гендерній сфері прав людини. Натомість є просто мода, якій ряд моїх молодих колег намагаються слідувати. Але я, чесно кажучи, не розділяю цей підхід, бо в нас тут своя країна зі своїми проблемами.Давайте їх вирішувати у першу чергу.
Я за те, щоб визначитися з пріоритетами, які права людей треба відстоювати, в першу чергу, в тому числі і в сфері, дотичній до тематики «КиївПрайду». І я думаю, тут не потрібна підтримка політиків. Якщо хтось хоче, щоб якийсь захід пройшов справді безпечно, то треба вдатися до практики Януковича, за якого був проведений перший захід такого типу. А саме до посиленої охорони «Беркутом». Тоді це вперше, наскільки я пам’ятаю, вдалося зробити.
Я не думаю, що тема ЛГБТ-прайду зараз є найбільш актуальною для України. Хтось думає, що якщо ми будемо робити такі заходи, то станемо ближчими до Європи. Але Європа – це набагато глибше і ширше поняття, і вона не через те Європа, що там певні меншини мають право на певні пільги. Скоріше навпаки.
«РІВЕНЬ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ – ЦЕ ПОКАЗНИК РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА»
Андрій ТЕТЕРУК, народний депутат України, партія «Народний фронт», в минулому – командир батальйону патрульноїслужбиміліції особливого призначення«Миротворець» МВС України:
Кожна людина має конституційні права і має повне право їх реалізовувати згідно із законом тоді, коли вважає за потрібне. Це стосується і Маршу рівності. У наших радикальних організаціях працюють деякі росіяни, які намагаються надати цим заходам і цій темі загалом відтінок провокацій. Вони озвучуючи прямі погрози – перетворити Марш рівності на «криваву кашу», імені це категорично не подобається. Це виглядає як провокація і порушення законних прав людей. І я вважаю, що тут слід працювати нашим правоохоронним органам, щоб убезпечити мирних громадян від тих погроз, що лунають на їхню адресу. У нас вільна країна, і я вважаю, що всі, хто хоче реалізувати свої права, повинні мати таку змогу. Не зважаючи на те, якої віри, кольору шкіри та якої сексуальної орієнтації вони...
Погрози ж варто розглядати в контексті порушення українського законодавства. Отже, має місце певна погроза і заклик до застосування насильства щодо певних осіб, і тут наші правоохоронні органи повинні діяти на випередження. Тут повинна навести лад держава – у конституційний і законний спосіб. Ці погрози речників радикальних рухів є недолугими і, на мій погляд, досить низького рівня з точки зору інтелекту і моралі.
Рівень дотримання прав людини – це показник розвитку суспільства. Чим більш розвинене суспільство, тим краще держава захищає і гарантує права своїх громадян. Чим нижчий рівень, тим менше приділяється уваги цим питанням. Ми нині на правильному шляху. Незважаючи на те, що зараз ми потерпаємо від агресії з боку Російської Федерації, ми робимо правильно речі, наприклад, прийняли новий закон про Трудовий кодекс.
«ПОГРОЗИ Й ЗАКЛИКИ ДО НАСИЛЛЯ МАЮТЬ БУТИ ПУБЛІЧНО ЗАСУДЖЕНІ, ЗОКРЕМА Й НАРОДНИМИ ДЕПУТАТАМИ»
Альона ШКРУМ, народний депутат України, ВО «Батьківщина»,член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:
Будь-які події, які підтримують права людини, розвиток прав людини і рівність громадян – абсолютно важливі. Якщо цим заходам загрожує небезпека, то ми маємо виступати проти такої агресії, засуджувати її йговорити про захист прав людини. А от щодо брати участь у таких акція – це особистий вибір кожного.
Нам доводиться вибирати, в яких подіях брати участь. Ми не можемо одночасно бути в багатьох місцях, а важливих подій насправді багато. Темаправ людини –завжди на часі, але ми не можемо бути всюди і підтримувати своєю присутністю все й одразу. Тут кожен депутат сам вирішує, в яких подіях брати участь.
Що стосується відкритих погроз учасникам таких заходів та заклики до насилля, то вони мають бути публічно засуджені, зокрема, й народними депутатами. Ми маємо звернутися до правоохоронних органів, щоб вони посилили заходи безпеки й звернули увагу на погрози щодо будь-яких мирних зібрань.
«ПРАВА ЛЮДИНИ НЕ МАЮТЬ РОЗМЕЖУВАНЬ – НА ПРАВА ПЕРШОГО ТА ДРУГОГО СОРТУ»
Сергій ЛЕЩЕНКО, народний депутат України, партія«БлокПетра Порошенка», член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:
Марш рівності – це захід на захист прав людини, і його проведення є чітким індикатором прогресу Україні протягом останніх двох років, оскільки Майдан був не стільки проти конкретного Януковича, скільки за європейські цінності і права людини, за права кожного з нас. Відповідно, ми не можемо говорити про прогрес після Майдану, якщо проведення подібних заходів зіштовхується з блокуванням, а їхні учасники – з погрозами.
Я сподіваюся, що цього року вдасться провести Марш рівності десь у центрі, а не у віддалених районах міста, не десь в гетто. Заради безпеки учасників. Тому що подібні заходи на обмеженій території, як показує минулорічний досвід, жодним чином не убезпечує учасників від нападів, а навпаки створює додаткові переваги для агресивно налаштованих людей, які не поважають права інших.
Якщо хтось дозволяє собі дискримінаційні висловлювання щодо учасників Маршу рівності, зокрема, і народні депутати, то це вказує лише на культурний рівень цих людей. Що стосується підтримки українськими політиками подібних заходів, то минулого року вперше у Марші рівності участь брали два депутати – я і Світлана Заліщук. Ми безпосередньо вийшли на нього разом з іншими учасниками. І це теж важливий сигнал змін, які відбуваються.
Що стосується проявів нетерпимості, то люди, які це собі дозволяють, показують, що їхні демократичні погляди часто є лише риторикою, а не реальними діями.
Часом можна почути як аргумент, що поки війна, таких заходів не можна робити, цю тему не варто піднімати. Я завжди наводжу у приклад Ізраїль, де війна триває роками, але там сфера прав людей розвивається, зокрема і прав ЛГБТ-спільноти. Там узаконено одностатеве партнерство і, відповідно, права і обов’язки людей, які вступають у це партнерство. Або приклад Греції, яка є православною країною, але там так само є узаконення прав та обов’язків одностатевого партнерства. Тому люди, які використовують такі аргументи, або взагалі не володіють інформацією, або є свідомими брехунами.
Чому особисто я беру участь у цій події? Для мене важливо показати, що, по-перше, права людини не мають розмежувань – на права першого та другого сорту. Крім того, для мене як представника нового типу політиків важливо показати, що політики змінюються, стереотипи і теми-табу зникають. Більше того, люди, які потерпають від дискримінації, можуть мати серед політиків союзників. На відміну від інших пострадянських країн ми не замовчуємо тему одностатевого партнерства і в політиці будемо просуватися в напрямку легалізації такого партнерства і гарантування прав партнерів.
Я прогнозую, що цього року на Марші рівності має бути більше депутатів, оскільки я попередньо чув про бажання ще кількох людей долучитися до цих заходів. Тобто їх буде більше ніж двоє. І це – прогрес.
«Я НЕ ЗНАХОДЖУ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТОГО, ЩО У НАС СЕКСУАЛЬНІ МЕНШИНИ МАЮТЬ ЯКІСЬ ДИСКРИМІНАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ»
Олександр БРИГИНЕЦЬ, народний депутат України, партія«БлокПетра Порошенка»:
Моя позиція щодо Маршу рівності, «КиївПрайду» і подібних заходів така, що все в країні повинно відбуватися природно. Якщо в країні є якась конкретна проблема і є люди, які готові протестувати, добиватися якихось прав, яких в них, як їм здається, немає – і це природний процес, який відповідає подіям в країні, – це нормально. Якщо ж треба проводити певні марші тільки для того, щоб виглядати так, як інші країни, де є із цим проблеми, то я вважаю це неправильним. В Україні всі процеси повинні відбуватися не на догоду Росії, Європі чи США. Що ось, мовляв, посли США і європейських країн хочуть такий марш, і якісь українські депутати його підтримали, щоб показати американцям і європейцям, що ми цивілізована країна – як на мене, це фальшиво. У даному випадку, як мені здається, певні процеси, запущені в тому числі ЛГБТ-спільнотою, це процеси, які запущені тільки для того, щоб певні політики могли продемонструвати іншим певним політикам, які вони прогресивні і просунуті. Така моя точка зору.
Якщо справді існують якісь проблеми, то вони знаходили б своє підтвердження в судових процесах, у ЗМІ. Коли я читаю пресу, коли дивлюся судові процеси, я не знаходжу підтвердження того, що в нас сексуальні меншини мають якісь дискримінаційні проблеми. Мені було б дуже цікаво почути, але поки що я про такі судові процеси не чув. Виявом проблеми, передусім, є не акції протесту, а реальні проблеми, які знаходять підтвердження в реальному житті – через проблеми конкретної людини в конкретному місці, яка може бути віддзеркалена певними судовими процесами.
Оскільки таких процесів не існує, то, відповідно, можна сказати, що такої проблеми у масштабному вимірі в країні немає. А раз такої проблеми немає, немає і сенсу проводити якісь марші для того, щоб подолати цю проблему. Це моя точка зору. І це стосується не лише сексуальних меншин, це стосується будь-якої групи людей чи будь-якої окремої людини.
Немає жодного політика в Україні, який би публічно виступив за те, щоб будь-яка людина піддавалася дискримінації будь за що. Усі люди в Україні повинні мати рівні права, але не спекулювати рівністю цих прав для того, щоб попіаритися, бо це одне, а показати проблеми і закликати людей разом їх вирішити – це інше. Це зовсім різні речі.
«ПОТРІБНО БІЛЬШЕ ПРОСВІТНИЦЬКИХ ЗАХОДІВ…»
Сергій КІРАЛЬ, народний депутат України, політична партія «Об'єднання «САМОПОМІЧ»,член міжфракційного об’єднання «ЄвроОптимісти»:
У ситуації, яку ми сьогодні маємо з російською агресією, є загроза дискредитації цього питання ЛГБТ, його маргіналізації і окремих маніпуляцій. Я не виключаю, що працюють російські спецслужби, які розуміють, що тематика ЛГБТ в українському досить консервативному суспільстві сприймається не завжди однозначно. А тут ще нещодавно підписана угода про асоціацію з ЄС і прагнення українців бути частиною Європи, чому очевидно противиться Росія. І російські спецслужби будуть використовувати ці заходи, щоб продемонструвати всьому світу через різного типу провокації і проплачених провокаторів, які будуть підбурювати до агресії, що Україна не готова бути Європою і не готова до європейських цінностей. Тому, мовляв, її треба лишити у спокої і повернути до політичного інтересу і впливу Росії. Я не виключаю і таких сценаріїв.
З одного боку, такі події як Марш рівності завжди на часі, бо це права людей. З іншого боку – є брак інформації. Тому потрібно більше просвітницьких заходів у різних суспільних групах і середовищах. Фахові професійні дискусії. Важко буди однозначним у цьому питанні. Потрібно бути мудрим, потрібно зважати на той контекст, на ті обставини, в яких ми живемо. І потрібно все-таки більше ресурсів залучати для поширення більшої кількості інформації про права людини і про ЛГБТ-тематику. У тому числі потрібно працювати з церквою.
Тобто спочатку потрібно наситити інформаційне поле, розвіяти страхи, подолати стереотипи, а вже потім вдаватися до таких масових публічних акцій, інакше вони перетворяться на провокативні речі і можуть бути використані проти нас.
Підготувала Марія Семенченко, Центр інформації про права людини

 Рівність кого з ким?

Для мене всі оті "марши рівності" ЛГБТ-спільнот є відпочатку анекдотом, тому що дурня в усьому: хто з ким рівний? Збоченці виясняють стосунки поміж собою? Рівність гоміків з лезбіянками? Чи навпаки з ними рівняються учасники не таких відомих ЛГБТ-спільнот зі сексзбочених сфер типу зоофілів, некрофілів, ексгібіціоністів, мазохістів тощо? 
Ще в тому цікавий зміст, що всі оті активісти ЛГБТ-спільнот вважають себе вищими надлюдьми від звичайної сексорієнтації людей, то нащо вони себе свідомо принижують до рівня нормальних здорових людей отими різними демаршами "рівності"? Мазохістів цей процес захоплює сам-по-собі і тут усе зрозуміло, але інші ЛГБТ-шизи стогнуть від франшизи. Для чого їм цей ризик?
Завтра у Києві має відбутися чергова фігня з того сорту подій, як "Марш рівності" ЛГБТ, і тут я чи не єдиний раз згадаю з вдячністю поточний Чемпіонат світу з футболу в Рефії, бо принаймні на 6 тисяч чоловік буде менше на цьому ганебному дійстві у нас. Але як завжди є свої недоречності, бо влада вирішила компенсувати таку велику прогалину серед учасників тим, що залучила до охорони ЛГБТ-параду аж 5 тисяч поліцейських. Дикість якась: на одного учасника по 3-5 поліцейських в охороні! То про яку рівність може бути?! Люди і нелюди! Схаменіться! Де рівність?! Таке приниження для всіх ЛГБТ-спільнот! Ганьба! Зрада! Ганебна влада!
Не маю бажання заглиблюватися в огидну для мене тему, а хотів би порадити всім, хто проти подібних демонстрацій за популяризацію сексуальних збочень, не застосовувати силу, а продемонструвати чим більше всю брутальність змісту цього дійства. Тобто як я вже зазначив, що відомі геї та лезбіянки не є виняткові ЛГБТ, а їх є значно більше за переліком усіх можливих збочень, отож варто провести одночасно поряд псевдо-парад рівності з розрядженими учасниками, де "коханці" будуть на рівних всілякі песики, кози, віслюки і коні. “Некрофіли” нехай несуть гроби з “коханими”, а ще можуть вимагати приватні холодильники-морги та полігамію! Мазохісти нехай вимагають від влади припинити реформувати транспортне сполучення та ремонтувати дороги, бо це жорстока дискримінація їх ЛГБТ-спільноти.
Тема безкінечна, як і діагностика сексуальних збочень посеред людей. Тому і тільки тому розпорядником всього дійства "маршу рівності" повинен бути відомий лікар-сексопатолог, хоча ще краще - патологоанатом. Як казав один лікар своєму пацієнту: - У вас таке унікальне захворювання, що я просто не можу дочекатися результатів вскриття.
На завершення визнаю, що поняття не маю, як розшифрувати абревіатуру ЛГБТ і не збираюся взнавати, тому що це є своєрідне тавро типу ОРДЛО, хоча зміст останнього я знаю. Призначення тавра - попереджати. У цьому випадку вас попереджають: "Обережно - ЛГБТ!" Не вступіть в лайно! Краще обійдіть, щоб не засмердітись, як вони.
Богдан Гордасевич
15:27 16.06.2018
м. Львів 
Богдан Гордасевич: Був проти і є проти ЛГБТ як актуальної частини соціуму, бо це процес деградації і нації, і цивілізації.
Коли заходиться про права людини, то я питаю, а де враховано права нормальної людини? Чому нас примушують знати про сексуальні збочення окремої людини, а тоді забороняють реагувати не це негативно. Де захищенні права людини психічно і фізично здорової!
  

 

 

Богдан Бо

 Після нього - нікого! Іванові Миколайчуку було б 77-м

15 червня 2017 р.
Іван Миколайчук. Цікаві факти із життя кінозірки

Іван Миколайчук – кінозірка 60-70-х років, тоді майже жоден фільм не обходився без його участі. 34 ролі в кіно, 9 сценаріїв, та 2 режисерські роботи, пише інтернет-видання «Коло».

1 3445535_1638708396450665_3942316032553910306_n

Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком, натхненником повернення до власного коріння. А нині декомунізований провулок Ярослава Галана у Полтаві перейменували на його честь. Для української нації він – творець безсмертного образу позитивного героя, який протягом тривалого часу пробуджував національний дух.

Іван Миколайчук і Полтавщина

15mikol

У фільмі «Пропала грамота» (1972), який знімався на Полтавщині, Миколайчук був не лише виконавцем ролі козака Василя, а й співрежисером. Проте на екрани цей фільм вийшов тільки наприкінці 80-х. Існує кілька версій причини, чому картину не випустили. Перша – не оминула цензури в Держкіно СРСР, оскільки, крім розкішної природи Полтавщини, у фільмі також є кадри, відзняті у Петергофі. Кажуть, постановка саме цих сцен стала причиною заборони картини: ляпас Катерині ІІ, який потім замінили на ляпас її придворному, у Москві сприйняли як образу всього російського народу. Друга – картину поклали на полицю вже в Києві.

Загалом зйомки почали наприкінці травня 1972 року й закінчили у вересні. Працювали в селах Красногорівка та Білоцерківка на трасі Київ-Полтава.

Кажуть, значний внесок у режисуру картини вніс саме Іван Миколайчук. На рахунку актора і музичне оформлення: він запросив до роботи тріо «Золоті ключі» (Марічка Миколайчук (його дружина), Ніна Матвієнко, Валентина Ковальська), підібрав народні пісні й «Козацький марш», що звучить лейтмотивом усього фільму.

Факти з біографії

5306264358_1ea3ac66e0

Народився Іван Васильович Миколайчук 15 червня 1941 року, в селі Чортория Чернівецької області в родині Василя Миколайчука, залізничника-обхідника. Іван був четвертою дитиною із 10 у сім’ї.

Своє майбутнє визначив ще в ранній юності, вступивши до музичного училища Чернівців на спеціальність «Хормейстер художньої самодіяльності». Під час навчання в училищі актор опанував гру на багатьох інструментах, але в подальшому вирішив дещо змінити рід діяльності. Він вступив до театру-студії, яка працювала при українському драматичному театрі імені Ольги Кобилянської в Чернівцях.

1962 рік – одружився з Марією Карп’юк.

1963-1965 роки – навчався на акторському факультеті в Київському інституті театрального мистецтва  імені І. Карпенка-Карого.

1964-1981 – працював у кіно як актор, сценарист, режисер, композитор.

3 серпня 1987 року Івана Миколайчука не стало. Його поховали на Байковому кладовищі в Києві.

Весілля з коханням всього життя

Під час роботи в театрі актор знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Марією. Незабаром побралися, час зйомок «Тіней забутих предків» став для них медовим місяцем. З тих пір він називав її лише Марічкою.

Іван та Марічка. Фото –razom.media

Весілля молодих людей пройшло без особливої помпезності, у нареченої навіть не було традиційної білої сукні і фати. Побратися вирішили швидко, до цього вони спілкувалися кілька років. На церемонію наречена одягла яскраво-салатову сукню з капрону, замість фати вона прикріпила до зачіски білу квітку. Але молодятам було неважливо, як вони виглядають, їм обом 21 рік, і факт одруження був головним.

Спочатку молоде подружжя жило в гуртожитку. Через деякий час сім’я отримала однокімнатну квартиру в центральній частині столиці. У тісноті, але в незмінно приємній атмосфері Миколайчуки прожили 10 років, після чого переїхали в трикімнатну квартиру на Лівому березі. Довге очікування Марічка Миколайчук пояснювала тим, що чоловік кілька разів за 10 років віддавав свою чергу на отримання квартири друзям. Більш того, акторові Аліму Федоринському він віддав чергу на автомобіль, але потім колега підвозив подружжя при необхідності.

Не могла молода сім’я похвалитися і достатком, хоча за знімальний день Миколайчук отримував 50 карбованців – непогані на той час гроші. Більшу частину зароблених грошей актор, який виріс у багатодітній родині, віддавав рідним. Однак балувати дружину подарунками актор любив, хоча під час відсторонення від зйомки було нелегко зводити кінці з кінцями.

Утиски за відданість нації

Звинувачення в націоналізмі почали надходити на адресу Миколайчука ще у 1968 році, під час його зйомок в картині «Анничка», де актор грав роль вояка УПА. У перерві між зйомками актор прямо в костюмі вийшов пообідати в один із закладів громадського харчування. У ресторані якраз був якийсь військовий чин, який звинуватив Миколайчука в націоналізмі. Незабаром цей же військовий і до Києва повідомив про побачене. А через 2 роки почалися утиски носіїв української культури, зокрема арештували відомого режисера Сергія Параджанова.

Кадр з фільму «Анничка». Фото – heroes.profi-forex.org

Майже на 10 років Миколайчук був позбавлений можливості брати участь у кінозйомках, що стало причиною перебування його в стресовому стані практично постійно. Актор днями сидів удома.

Людиною, яка допомогла Миколайчуку повернутися до зйомок, став Володимир Івашко, секретар з питань ідеологічної роботи в Харківському обкомі компартії. Завдяки протекції партійного функціонера акторові вдалося отримати дозвіл на початок зйомок фільму «Вавилон ХХ».

Від депресії на деякий час Миколайчука врятувала маленька племінниця, яка попросила дядька написати для неї казку. В результаті на світ з’явилися «Небилиці про Івана». Після написання цього твору почалася довга історія з отриманням дозволу на зйомки, який видали тільки за місяць до смерті Миколайчука.

Коли не міг пересуватись, дружина носила на руках

Ще з молодих років актор страждав на сильні болі в шлунку, у 30 років лікарі діагностували виразку. Після кожних зйомок він сідав на дієту, що допомагало вгамувати біль. Остаточно здавати позиції здоров’я Миколайчука почало під час роботи над фільмом «Вавилон ХХ», він став скаржитися на болі в шлунку, іноді через це не міг навіть на зйомки приїхати, після картини йому стало зовсім погано.

Сильно хворів Миколайчук і в останній рік життя. Деякий час актор навіть сам пересуватися не міг, дружина змушена була носити його на руках. Щоб відволікти Миколайчука від постійного болю, Марічка перенесла його диванчик у кімнату з телевізором. Дружина переконана в тому, що наближення власної смерті Миколайчук відчував.

В останні дні, коли метастази охопили багато внутрішніх органів, актор не відпускав дружину від себе й на хвилинку. Говорив, що згоден навіть не їсти, тільки б Марічка не йшла від нього в магазин.

Доленосна цифра 25

У молодості сільська віщунка, яка давала напрочуд правдиві пророцтва, сказала акторові, що судилося йому жити 25 років. Щоб відволікти актора від похмурих думок, Марічка сказала, що мати Миколайчука написала лист із проханням її провідати. У рідних місцях і родинному колі про погане пророцтво Миколайчук забув, але воно все-таки збулося. Правда, дещо згодом і несподівано. У ніч після дня, коли подружжя відзначало 25 років спільного життя, у актора стався напад. Абсолютно знесилений, посеред ночі він раптом сів на ліжку, ліва рука актора тремтіла, він чітко вимовив: «Тепер я знаю, як знімати кіно». Після 3 днів перебування у непритомному стані Миколайчук помер.

Через багато років після смерті чоловіка Марія Євгенівна не називає себе вдовою. Вона каже, що залишається дружиною Івана, все тією ж Марічкою, яку він любив. Померлого чоловіка жінка часто бачить у снах, особливо перед важливими подіями. Вона впевнена, що чоловік її оберігає. У 2006 році Марічка, яка, до слова, має звання народної артистки, записала диск, присвячений чоловікові. Збірник народних пісень має назву «Прощаюсь, ангеле, з тобою».

Фото – heroes.profi-forex.orgЦікаві факти з життя
За характером Миколайчук був дуже товариською людиною, у квартирах, де проживало подружжя, двері не зачинялися ніколи. У гості до актора постійно приходили друзі і колеги, вони обговорювали різні ідеї, дискутували, побутовими питаннями займалася тільки дружина актора.
Колись на останні гроші купив 100-літрову бочку пива і запросив усіх односельців. У нього була мрія — накрити столи від свого села до райцентру, а це 5 кілометрів. Хотів застелити їх білими скатертинами і поставити наїдки, напої, щоб кожний, хто йшов на базар чи назад, міг пригощатися.

З гастрономічних уподобань актора можна відзначити борщ, печеню, мамалигу і куліш. Міцні напої ніхто з творчих людей у компанії не вживав, іноді могли пити червоне вино.

1 fullsizeke_enl

На рахунку «Тіней забутих предків» де Миколайчук зіграв головну чоловічу роль, 39 міжнародних нагород, 28 призів різного роду кінофестивалів), які проводилися в 21 країні (у 24 випадках фільм отримав гран-прі. Кінострічка занесена до Книги рекордів Гіннеса.
Підготувала Юлія Обелець

 

 Старі персонажі оновлюють обличчя

Про «злочинну владу» та її опонентів
  • Ігор Гулик
  • ІГОР ГУЛИК
      24.05.2018, 18:31   509
Що ж це за мазохісти такі, — спраглі влади, державного керма, — щоб завтра, коли їхні мрії раптом стануть реальністю, чути на свою адресу: «злочинна влада»?

Ігор Козловський, недавній російський в’язень, релігієзнавець, виголошуючи цьогорічну «Лекцію свободи» в УКУ, зауважив, що банальність є «ковдрою для повсякденної брехні». Саме так. Аби надати ваги своїм не надто правдивим тезам, люди часто послуговуються звичними, затертими поняттями, штампами для визначень тих чи інших речей. Так брехня легше проникає у мізки, не потребуючи зайвих зусиль мозкових звивин. Аякже — все зрозуміло, пройдено і засвоєно…

Марцін Круль, польський історик ідей, пише, що коли політик для здобуття влади «готовий продати свою душу дияволу брехні, а ми не реагуємо на це, це означає, що стаємо спільниками у брехні. А брехня робить з нас ідіотів».

На кожному етапі історії нашої незалежності, особливо на її вирішальних зиґзагах, скажу навіть пафосно, коли визначається майбутнє країни, у лексиконі опозиційних політиків виринає округла фразеологема «злочинна влада». Така собі «паличка-виручалочка», винахід політтехнологів (правда, геть пронафталінений), який не зобов’язує ні до чого — ані до аргументації своїх тез, ані до дискусії, зрештою, до відповідальності теж. Бо як може відповідати «опозиціонер» за свої слова? Жодним чином, — заклики до відповідальності завершуються воланням про «політичні репресії»…

Якщо йти за логікою «незгодних», то в Україні не було інших влад, лише злочинні. І жоден із президентів не вдарив палець об палець, окрім як дбав про власні збагачення, здирство, тиранію і сибаритство. Як оце ми вижили 27 літ у такому несприятливому середовищі?

Щойно опозиція лаштується взяти президентську вершину, знову і знову на її знаменах свіжими фарбами (залежно від партійних кольорів) малюють гасло про ту ж таки «злочинну владу». У Львові на зборах, де проголошено спільну платформу «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка та «Народного контролю» Дмитра Добродомова, цей вислів звучав рефреном. Про Юлію Володимирівну годі й казати — для неї всі влади злочинні, окрім однієї, — такої бажаної, у якій вона була б і президентом, і прем’єр-міністром, і урядом, і парламентом, і начальником жеку.

Але оперуючи заяложеними штампами, персонажі із давно перетасованої української політичної колоди транслюють на публіку власні комплекси. Для них кожна владазлочинна, бо у ній немає місця для них. Що б не робив Порошенко чи хтось інший на його посаді — в ЄС заволік Україну на налигачі, приймав парад на Красній площі, зірку з неба дістав — однак він залишатиметься «злочинною владою». Без пояснень, без апеляцій. Усі біди пересічного обивателя виставлять йому на карб, маніпулюватимуть настроями, тішитимуться з невдач країни (не тільки її чинних керівників), аби лише подати себе у тозі месій, рятівників, героїв.

Між тим, одне суттєве зауваження. Більшість з нинішніх опозиціонерів вже були владою. Хтось свого часу сидів у прем’єрському фотелі, хтось піжонисто гонорувався міністерським кітелем, хтось упродовж років носить у кишені піджака депутатський мандат… Що ж це за мазохісти такі, — спраглі влади, державного керма, — щоб завтра, коли їхні мрії раптом стануть реальністю, чути на свою адресу: «злочинна влада»?

Країні, без сумніву, потрібна опозиція та незгодні. Але вони мають розірвати зачароване коло системи, у якій що не новий режим, то старі методи і порядки. Вони направду мають дати країні конструктивну програму, а не популізм і нарцисизм окремих персонажів. Опозиція, здатна зрозуміти, що проблеми — не тема для зловтіхи (бо, бачте, влада промахнулася), а поле для роботи усіх. Колись це називалося «відчути країну». Не виборця, а країну. Є різниця?

 Врятувати Балуха

Український політв’язень Балух у критичному стані, час пішов на дні, — МЗС України
  •   15.06.2018, 16:58
  •   93
У Міністерстві закордонних справ України б’ють на сполох через критичний стан і загрозу життю внаслідок голодування українського політв’язня Володимира Балуха.
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані

У відомстві вважають безмежним цинізмом продовження підконтрольним Кремлю судом арешту українському активісту Володимиру Балуху.

Про це на своїй сторінці у Twitter написала речник МЗС Мар'яна Беца.

«Чи є межа російському цинізму? Політв'язень В. Балух в критичному стані. Час пішов на дні. В цей час окупант незаконно продовжує його арешт», — написала Беца.

Також вона зазначила, що МЗС України вимагає допустити до українського політв’язня Балуха міжнародних лікарів та його негайного звільнення.

Український політв’язень Балух у критичному стані, час пішов на дні, — МЗС України
 15.06.2018, 16:58
 93
У Міністерстві закордонних справ України б’ють на сполох через критичний стан і загрозу життю внаслідок голодування українського політв’язня Володимира Балуха.
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані
Фото: Крим. Реалії / Український політв'язень Володимир Балух внаслідок тривалого голодування перебуває у критичному стані
У відомстві вважають безмежним цинізмом продовження підконтрольним Кремлю судом арешту українському активісту Володимиру Балуху.
Про це на своїй сторінці у Twitter написала речник МЗС Мар'яна Беца.
«Чи є межа російському цинізму? Політв'язень В. Балух в критичному стані. Час пішов на дні. В цей час окупант незаконно продовжує його арешт», — написала Беца.
Також вона зазначила, що МЗС України вимагає допустити до українського політв’язня Балуха міжнародних лікарів та його негайного звільнення.
Mariana Betsa
@Mariana_Betsa
 Вимагаємо допустити до політв'язня В.Балуха укр або міжнародних лікарів. Вимагаємо від РФ його негайного звільнення
16:03 - 15 июн. 2018 г.
17
40 человек(а) говорят об этом
Информация о рекламе в Твиттере и конфиденциальность
Як повідомляє Укрінформ, під час судового засідання в підконтрольному Кремлю Роздольненському суді Криму у п'ятницю українському активісту Володимиру Балуху стало зле, йому викликали швидку.
Перед цим 15 червня суд допитав колишню дружину Балуха Наталю. Вона пояснила суду, що їй відомо про неодноразові конфлікти Володимира Балуха з начальником ізолятора тимчасового тримання Роздольненського району Анатолієм Ткаченком. За її словами, Ткаченко постійно ображав Володимира за національною ознакою.
Як відомо, Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року.
ФСБ Росії затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Суд у Криму визнав Балуха винним у зберіганні боєприпасів і засудив його до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 4600 гривень).
Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію — через прапор України, розташований на подвір’ї його будинку.
МЗС України і США наполягають на звільненні російською владою Балуха

 Свободу Олегу Сенцову!

У Кремлі відмовилися відповідати, чому до Сенцова не пускають українського омбудсмена
  •   15.06.2018, 15:15
  •   123
У Кремлі заявили, що незаконно засуджений в Росії Олег Сенцов не є «утримуваною особою» і відмовилися відповідати, чому до нього не пускають Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Людмилу Денисову.

Про це журналістам повідомив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, передає УНІАН.

«Я не зможу вам відповісти на це питання (чому Денисову не пускають до Сенцова — ред). Цю тему веде моя колега Москалькова, вона знаходиться в контакті з українськими візаві на цей рахунок. Ми сподіваємося отримати детальну інформацію та пізніше я зможу вас поінформувати», — сказав він. «Що стосується Сенцова, в будь-якому випадку — його, звичайно, не можна вважати утримуваною особою, тому що він засуджений, причому за досить тяжкою статтею», — додав Пєсков.

У свою чергу уповноважений з прав людини в Р Ф Тетяна Москалькова заявила, що Денисова нібито знаходиться на території РФ незаконно, передає «ТАСС».

15 червня Денисова заявила, що їй відмовляють у зустрічі з незаконно ув'язненим українським режисером Сенцовим в колонії міста Лабитнангі в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. За її словами, вона зустрілася з начальником колонії і начальником управління виконання покарань Ямало-Ненецького автономного округу, який повідомив, що український омбудсмен не може ні за яких обставин отримати зустріч з Сенцовим. Крім того, їй відмовили в наданні інформації про стан здоров'я і попросили покинути територію колонії.

Співробітники ФСБ РФ затримали Сенцова в Криму навесні 2014 року. Його переправили до Росії, де судили за сфабрикованим звинуваченням в організації терактів і підпалів офісів партій на півострові. Російський суд у серпні 2015 року засудив його до 20 років ув'язнення. Сенцова утримують в колонії в місті Лабитнангі на Ямалі.

14 травня він почав голодування з вимогою до Кремля звільнити всіх українських політв'язнів. За підсумками останньої зустрічі глав МЗС країн «нормандської четвірки» 12 червня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що омбудсмени України і РФ розробляють «дорожню карту» щодо звільнення утримуваних осіб.

Напередодні, 14 червня, Денисова виступила проти пропозиції представників Російської Федерації 22 червня відвідати в колонії Сенцова, який вже місяць голодує, і вимагає негайного допуску до нього.

 Архівні посилання на тему про Степана Бандеру

Степан Бандера: Украина между красным и черным. 2015
394 926 переглядів
Robinzon.TV • интернет-телевидение • Харьков • всё включено:)
Опубліковано 5 січ. 2015 р.
Копирование будет пресекаться страйками!
Жанр кино  ИСТОРИЧЕСКОЕ РАССЛЕДОВАНИЕ стал возможен только сейчас -  после того, как сняли гриф секретности с дел военных событий по истечении 75 лет. В этом фильме, можно сказать, не просто каждое слово подкреплено документом, но и все документы или архивные ссылки выведены на экран. Смотрите, изучайте, анализируйте.
Robinzon.TV - информационное агентство, первое в Украине интернет-телевидение.
Новости, основные события в стране и мире глазами харьковских журналистов. То, что вышло в эфир, и то, о чем мы умолчали: о власти, о городе, о людях, живущих рядом с нами. Наши ответы на ваши вопросы, исследования и впечатления, сплетни и скандалы в жанре, свободном к пониманию всех, кого еще не научили верить во все, что положено.
Внимание! Использование в телевизионном эфире возможно лишь после согласования с автором: Pin@radioartel.com. Все права зарегистрированы!
Attention! Use in a television broadcast is only possible after consultation with the author:  Pin@radioartel.com  . All rights are registered!
Категорія
Некомерційне й соціальне відео
Додайте коментар для всіх…
Богдан Гордасевич
Богдан Гордасевич
1 рік тому
Корисний фільм, добре, що російською озвучка, як і вироблено в Харькові. До речі, я щось не пригадую фільмів грунтовних про Степана Бандеру і його прибічників, випущених на Львівськім ТБ. Рекомендую всім подивитись  "Собор на крові"
Спецвипуск. Про фільм "Степан Бандера. Україна між червоним і чорним"
1 964 перегляди
UA:Перший
Опубліковано 5 січ. 2015 р.
Про передісторію створення, мету документального фільму "Степан Бандера. Україна між червоним і чорним" розкаже автор і режисер Ігор Піддубний.
А також про суперечливу постать Степана Бандери, бандерофобію та розвінчування міфів, які так наполегливо нав'язує російська пропаганда, говоритимуть доктор психологічних наук Нігора Хазратова та кандидат історичних наук, науковий співробітник Центру дослідження матеріалів з історії визвольного руху Олександр Іщук.
Степан Бандера.Заказное самоубийство.Тайны века
8 403 перегляди
 
Непознанное
Опубліковано 18 черв. 2015 р.
Родился в семье греко-католического священника. Член Украинской войсковой организации (с 1927 года) и Организации украинских националистов (ОУН) (с 1929 года), краевой проводник ОУН на Западноукраинских землях (с 1933 года). Организатор ряда террористических актов. В 1934 году был арестован польскими властями и приговорён судом к смертной казни, позднее заменённой на пожизненное заключение. В 19361939 годах отбывал срок в польских тюрьмах, свободу получил в сентябре 1939 года благодаря нападению Германии на Польшу. Некоторое время находился в подполье на советской территории, после чего ушёл на Запад. С февраля 1940 года — после раскола ОУН — руководитель фракции ОУН(б) (бандеровского движения). В 1941 году возглавил созданный годом ранее Революционный Провод ОУН. После нападения Германии на СССР был вместе с другими деятелями украинского националистического движения арестован немецкими оккупационными властями за попытку провозглашения самостоятельного Украинского государства и помещён под стражу, а позднее (после января 1942) отправлен в концлагерь Заксенхаузен, откуда был отпущен гитлеровцами в сентябре 1944 года. В 1947 году стал руководителем Провода ОУН. В 1959 году Бандера был убит агентом КГБ Богданом Сташинским, сбежавшим вместе с женой в 1961 году в Западную Германию и проживающим в США.
Этот век был особенно богат на загадочные события и мифических личностей, чей след в истории не сотрется никогда. В этих фильмах можно найти ответы на многие темные пятна истории, на сверхъестественные и необъяснимые события. Авторы фильмов пытаются разобраться в многочисленных мифах и тайнах двадцатого столетия.

 Скільки 200-х повернуться додому з ЧСФ у РФ? Відлік пішов

До Дня донора та Свята медиків я безпосередньо підводжу поєднання з відкриттям Чемпіонату світу з футболу у Російській Федарації, тому що певен, що цей мондіаль буде винятково кривавий через побоїща серед вболівальників, спровоковані місцевими аборигенами, а постраждають численно власне туристи. Медики і донори будуть тут дуже затребувані.
Воююча країна, якою є Рефія через злочинні бойові дії в Сирії та Україні, переповненна ненавистю до зовнішнього світу, що й отримає своє вираження у насиллі над туристами-вболівальниками.
Я починаю відлік на кількість 200-х серед іноземних вболівальників ЧСФ.


 Олександр Турчинов: і кров, і слово, і діло

О. Турчинов закликав високопосадовців поділитися своєю кров’ю із захисниками України
Рада національної безпеки і оборони України
Опубліковано 13 черв. 2018 р.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов разом з групою працівників Апарату РНБО України напередодні Всесвітнього дня донора у Головному військовому клінічному госпіталі здав кров для поранених воїнів, та закликав усіх високопосадовців, депутатів та державних службовців «поділитися своєю кров'ю із захисниками України».
Виступ Секретаря РНБО України О. Турчинов на 11-му Київському Безпековому Форумі
5 281 перегляд
Опубліковано 13 квіт. 2018 р.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов закликає західних партнерів до солідарності і узгодженості дій щодо держави-агресора - Росії.
Виступаючи на 11-му Київському Безпековому Форумі, О. Турчинов поінформував про потужний наступальний потенціал збройних сил РФ, розгорнутий в окупованому українському Криму, на тимчасово окупованих територіях Донбасу та поблизу кордонів України.
«Проти України Генштаб Російської Федерації може задіяти 260 тисяч російських військовослужбовців, понад 3500 танків, 11 тисяч ББМ, біля 4 тисяч артилерійських систем, до 1 тисячі РСЗО, 500 літаків та стільки ж вертольотів, що розташовані вздовж нашого кордону. Росія готова до ведення масштабної континентальної війни», - заявив О. Турчинов. «Попри намагання світової спільноти зупинити російську агресію не існує жодної ознаки покращення ситуації та зупинення неоголошеної війни проти України», - заявив він, навівши фронтові зведення за останню добу.
Секретар РНБО України також звернув увагу на порушення Російською Федерацією її міжнародних зобов'язань, активну модернізацію ядерних сил і агресивну риторику російського керівництва, наголосивши, що така політика посилює небезпеку в Європі і світі.
О. Турчинов підкреслив, що в умовах російської агресії Україна, як і чотири роки тому, змушена розраховувати перш за все на власні сили. При цьому Секретар РНБО України заявив, що Україна відкрита та прагне партнерства. «Ми вдячні нашим партнерам за стурбованість, яку вони висловлюють щодо російської агресії в Україні, ми вдячні за санкції проти Росії, які достатньо суттєві і болісні для РФ», - сказав він, поінформувавши у цьому контексті, що на наступному тижні за дорученням Президента України відбудеться засідання РНБО України, де будуть продовжені чинні санкції проти РФ і продубльовані санкції, які ухвалили США та європейські країни.
Водночас О. Турчинов висловив занепокоєння рішеннями деяких європейських країн щодо газопроводу «Північний потік-2», звернувши увагу, що Росія «виводить свій стратегічний бізнес з країн першочергової потенційної агресії». «Коли ми говоримо про продовження санкцій, а підписуємо угоди, що створюють реальну небезпеку, зокрема, військову, я не бачу у цьому жодної логіки і здорового глузду», - зауважив він. О. Турчинов наголосив, що підтримка небезпечної енергетичної гри Росії, передача їй технологій значно послаблюють і без того розбалансовану безпеку Європи.
У цьому контексті Секретар РНБО України заявив, що антиросійські санкції є не «подарунком» чи поступками для України, а заходами щодо посилення спільної європейської безпеки, стримування держави-агресора, держави-терориста, запобігання нарощенню її військового потенціалу. «Подвійних стандартів у цьому питанні бути не може», - резюмував він.
Секретар РНБО України заявив, що відповіддю міжнародного співтовариства державі-терористу має бути солідарність і узгодженість дій, наголосивши, що прикладом цього є висилка російських шпигунів з понад двадцяти держав - США, країн ЄС і нашої країни.
Секретар РНБО України підкреслив, що для України не існує альтернативи європейській і євроатлантичній інтеграції, і вітчизняний сектор безпеки і оборони реформується відповідно до стандартів НАТО, повідомивши у цьому контексті про ухвалений у першому читанні законопроект про національну безпеку.
«Переконаний, що входження України в безпековий простір Європи - необхідність, а не тільки наше бажання. І дуже б хотів, щоб наші партнери дивилися на нашу державу, яка протистоїть небезпечній агресивній ядерній країні, не як на проблему, а як на важливий елемент власної безпеки, і під цим кутом розглядали питання військово-технічної співпраці, - підсумував О. Турчинов. - Впевнений, що в України і наших стратегічних партнерів спільне майбутнє, і ми відновимо безпеку у нашому спільному європейському домі».

 За свободу Сенцова і Серебрякова в РФ повстали!

Колеги та друзі Сенцова влаштували телеканалу Росія сюрприз (відео)

Російські режисери підтримали Олега Сенцова під час вручення престижної премії «Кінотавр».

ФАКТ. Члени журі конкурсу Олексій Попогребський і Андрій Плахов вийшли на сцену, де зачитали звернення з вимогою відпустити українського режисера Олега Сенцова та його російського колегу Кирила Серебреннікова.

«Ми вважаємо обидва процеси над російським і українським режисерами суто політичними… Ми приєднуємо свій голос до голосів тих у Росії, Україні й у світі, хто бореться за свободу Серебреннікова та Сенцова», – сказав Плахов.

ПІДСУМОК. Відео було показано на телеканалі «Росія» о третій годині ночі, однак уранці скандальний фрагмент запису було видалено.

Відзначимо, що на врученні премії «Кінотавр» були присутні зірки російського шоу-бізнесу.

https://uk.etcetera.media/kolegi-ta-druzi-sentsova-vlashtuvali-telekanalu-rosiya-syurpriz-video.html

Знаходьте відео на Ютюбі і коментуйте!

 Українська гривня очолила світовий рейтинг

Несподівана перемога: гривня очолила світовий рейтинг

Українська гривня посіла перше місце в рейтингу валют, які за перше півріччя 2018 року більше інших зміцнилися по відношенню до американського долара. Про це повідомило видання Bloomberg.

ЗМІЦНЕННЯ. З початку 2018 року гривні вдалося зміцнитися по відношенню до долара на 7,5%, що дозволило їй обійти грузинський ларі і колумбійське песо. Відзначається, що значне зміцнення української національної валюти відбувається всупереч військовому конфлікту на сході держави, високому рівню корупції, нестачі міжнародної фінансової підтримки та інших проблем в економіці країни.

Як стверджують в НБУ, досягти такого результату вдалося завдяки жорсткій монетарній політиці, яку пом’якшать після того як буде зафіксована тенденція до зниження інфляції.

 Огляд ЗМІ на 11 червня

12 червня 2018
Огляд ЗМІ за 11 червня 2018

ВИСНОВКИ

Президент України Петро Порошенко заявив, що він мріє про вступ країни до Європейського Союзу та НАТО до 2030 року. “Ключове, про що я мрію, – дві речі. Я дуже хочу, щоб до 30-го року Україна була членом Європейського Союзу. І я дуже хочу, щоб Україна до 30-го року була членом Північноатлантичного Союзу”, – сказав Порошенко. “Після того, як Росія, коли вона здійснила незаконну анексію Криму, знехтувавши Будапештським меморандумом, Великим договором про дружбу і співпрацю, міжнародним правом, зруйнувавши всю світову глобальну систему безпеки… єдиний ефективний механізм залишився – НАТО”, – пояснив глава Української держави.

Державна прикордонна служба Україна повідомила, що за перший рік понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізу. Виконавчий директор громадської організації “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко заявила, що за перший рік дії безвізового режиму з країнами Європейського Союзу більшість громадян України, які їздили в європейські країни, дотримувалися законодавства і не становили загрозу масової, безладної міграції.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав зосередитися на проблемах миру на Донбасі перед зустріччю глав МЗС Нормандського формату. України Павло Клімкін заявляє, що обговорив з німецькими посадовцями спільні дії щодо тимчасово окупованих Криму і Донбасу перед сьогоднішньою зустріччю глав МЗС країн “нормандської четвірки”. “Перед зустріччю у Нормандському форматі багато класних зустрічей з німецькими друзями. Обговорили все: від спільних дій щодо окупованих Криму і Донбасу до євроінтеграції і Північного потоку – 2”, – написав Клімкін. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявляє, що Україна і Росія мають значні розбіжності в багатьох питаннях з урегулювання конфлікту на Донбасі. Як сказав Маас, він не очікує, що відновлення переговорів буде легким завданням. Також він висловив сподівання, що під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн “нормандської четвірки” вдасться домовитися про дату мирних переговорів до початку липня, у тому числі з питання направлення миротворчої місії ООН на схід України.       Родичі українських полонених спеціально прилетіли в Берлін. Вони вимагають введення миротворчої місії на Донбас, звільнення полонених українців і хочуть, щоб їх вимоги озвучили на мінських переговорах.

США запровадили санкції проти трьох росіян і п’яти російських компаній. США ввели санкції проти компаній Digital Security, ERPScan, Embedi, Kvant Scientific Research Institute (Kvant) Divetechnoservices, а також проти їх керівників Александра Трібуна, Олєга Чірікова, Владіміра Каганского.

Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про Вищий антикорупційний суд”. Він також обіцяє у найближчі кілька днів завершити підготовку розробки технічного законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду. Петро Порошенко також просить міжнародних партнерів найближчим часом визначитися з кандидатурами членів громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів до Вищого антикорупційний суд.

Директор НАБУ Артем Ситник вважає, що півроку буде достатньо для створення Вищого антикорупційного суду. «Чи буде такий ентузіазм у нашої влади? Чесно кажучи, у мене є певні сумніви», – додав він. Ситник також заявив, що справа про можливу корупцію при формуванні ціни на вугілля “Роттердам+” є однією з найбільш актуальних для детективів Національного антикорупційного бюро. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики “Роттердам+”. Артем Ситник також повідомив, що Олександр Онищенко не передав НАБУ матеріали, які підтвердили б його заяви про політичну корупцію в Україні.

В.о. глави ФДМ Віталій Трубаров підписав накази про приватизацію 22 великих об’єктів. До затвердженого переліку увійшли, зокрема, п’ять обленерго, “Центренерго”, Одеський припортовий завод, “Турбоатом”, Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) і “Сумихімпром”.

У ЗМІ з’явилася інформація про те, що в листопаді 2016 року Єнін і Стрижевська відвідали Ізраїль для проведення таємної зустрічі зі Ставицьким в одному з готелів Тель-Авіва. Журналісти припускали, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому. Генеральна прокуратура заявляє, що метою зустрічі в листопаді 2016 року з підозрюваним у крадіжці кількох об’єктів екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким була перевірка його готовності до співпраці зі слідством.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявив про те, що йде з поста – 9 червня він подав відповідну заяву президенту України Петру Порошенку і глава держави її прийняв.

НБУ подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського. Судові справи стосуються виконання Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які  Національний банк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 млрд грн.

Екс-депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов заявив, що американо-британський фінансист Джордж Сорос і глава НАК “Нафтогаз України” вели переговори про умови приватизації найбільшого газодобувного підприємства в Україні – ПАТ “Укргазвидобування”.

Активіст “Правого сектора”, монах-волонтер Олексій Цимбалюк, якому замовили вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка, стверджує, що організатор вбивства Борис Герман спочатку говорив про список з 30 потенційних жертв, потім озвучив число 60.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Трамп знищує залишки світового порядку. Західні ЗМІ про наслідки саміту G7 (174 публікацій у ЗМІ)
  • Суд потрібен вже: Президент підписав Закон про Вищий антикорупційний суд (117 публікацій у ЗМІ)
  • Відставка Жебрівського: чим він запам’ятається на посаді (86 публікацій у ЗМІ)
  • Рік безвізу: час підбивати підсумки (75 публікацій у ЗМІ)
  • Комісія не знайшла дисциплінарного проступку в словах заступника Супрун про онкохворих (25 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

За рік з початку введення безвізового режиму до країн Європейського Союзу прослідувало майже 20,3 мільйона громадян, з яких майже 4,8 мільйона осіб за біометричними паспортами та понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізу. Про це повідомляє сайт Державної прикордонної служби України. “Певний “ажіотаж” серед бажаючих безперешкодно подорожувати спостерігався у перші місяці дії безвізу – в середньому прикордонники оформляли до 90 тисяч українців за місяць. У листопаді минулого року цей показник становив вже 32,5 тисячі осіб. З настанням літа, тобто періоду активних відпусток та мандрівок, очікуєтеся знову збільшення пасажиропотоку”, – йдеться у повідомленні.

За перший рік дії безвізового режиму з країнами Європейського Союзу більшість громадян України, які їздили в європейські країни, дотримувалися законодавства і не становили загрозу масової, безладної міграції. Про це на брифінгу в понеділок у Києві повідомила виконавчий директор громадської організації “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко, передає “Інтерфакс-Україна”. За її словами, поступово громадяни України переорієнтувалися з візових на безвізові короткострокові поїздки і за півроку дії безвізового режиму кількість звернень за шенгенськими візами знизилася вдвічі.

МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас у понеділок заявив, що глави МЗС країн “Нормандське четвірки” планують обговорити в першу чергу можливу місію ООН на сході України. “Нова тема на сьогодні – це місія ООН в Україні. Це допоможе пожвавити мирний процес в Україні, спираючись на нашу оцінку ситуації, а також (надасть змогу – ІФ) запропонувати нові рамки для врегулювання (конфлікту – ІФ)”, – сказав Х. Маас, виступаючи перед журналістами.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув до Берліна, де в понеділок відбудеться зустріч глав МЗС у “нормандському форматі”, повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник. “Ласкаво просимо до Берліна, пане міністре Павло Клімкіне! Це ваш 30-й візит до Німеччини! В очікуванні успішної зустрічі міністрів у форматі Нормандії”, – написав посол у “Твіттері”. Він проілюстрував свій допис фотографією зустрічі з П. Клімкіним в аеропорту.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що українська влада повинна повернутися на окуповану територію Донбасу. “Всі ЗМІ говорять про Сінгапур, а нам своїм займатися: реальна безпека під контролем ОБСЄ і миротворців, звільнення наших хлопців і справжні вибори, організовані Україною та міжнародною спільнотою – це шлях до миру… Сьогодні на окупованому Донбасі українська земля і українські громадяни, але немає України. Повинні туди повернутися”, – написав глава МЗС на своїй сторінці в “Твіттер” у понеділок.

САНКЦІЇ США ПРОТИ РОСІЇ.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Мінфіну США. “Сьогодні Офіс контролю за закордонними активами Мінфіну США додав п’ять російських компаній і трьох російських громадян до переліку, передбаченого наказом 13694 “Блокування власності окремих осіб, причетних до істотної зловмисної кіберактивності” – йдеться у повідомленні. Санкції були введені в тому числі на підставі ухваленого майже рік тому закону про посилення режиму санкцій відносно РФ. Як зазначається, особи і компанії, проти яких запроваджуються санкції, надавали підтримку російські ФСБ.

УТВОРЕННЯ АКС.

Президент України Петро Порошенко в понеділок підписав закон “Про Вищий антикорупційний суд”. “У вашій присутності я підписую закон України… про Вищий антикорупційний суд України”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві та підписав цей закон. Він нагадав, що минулої суботи голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав цей документ.

Президент України Петро Порошенко обіцяє у найближчі кілька днів завершити підготовку розробки законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду. “Я завершу розробку цього закону на цьому тижні”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві. Водночас він зазначив, що можливий варіант, коли норми про створення Вищого антикорупційного суду будуть імплементовані в будь-який із законопроектів про судоустрій, що перебуває у Верховній Раді.

Президент України Петро Порошенко просить міжнародних партнерів найближчим часом визначитися з кандидатурами членів громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів до Вищого антикорупційний суд. “Прошу за дуже короткий час … мінімум 12 кандидатів мають бути внесені до Вищої кваліфікаційної комісії суддів для того, щоб ми запустили процес створення суду”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві. Він заявив, що Вищий антикорупційний суд має запрацювати вже в цьому році.

Півроку буде достатньо для створення Вищого антикорупційного суду, упевнений директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник, але сумнівається, що у влади буде відповідний ентузіазм. “Я, зі свого боку, можу сказати, що півроку достатньо для створення цього суду. Чи буде такий ентузіазм у нашої влади? Чесно кажучи, у мене є певні сумніви”, – сказав А. Ситник журналістам у Києві в понеділок. Він зазначив, що ухвалення закону – перша і важлива стадія, але набагато відповідальніший етап – процес імплементації закону та створення суду.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

В.о. глави Фонду державного майна України Віталій Трубаров підписав накази про приватизацію 22 великих об’єктів. “Шляху назад немає. Фонд підписав 22 накази про приватизацію об’єктів великої приватизації. Це перший великий перелік підприємств для продажу за останні, як мінімум, 10 років”, – написав він на своїй Facebook-сторінці.

ЕКОНОМІКА.

Національний банк готує план дій на випадок зриву співпраці України з МВФ. Про це розповів глава НБУ Яків Смолій в інтерв’ю ZN.ua. “Коли у нас запитували, що ви будете робити, якщо не буде програми співпраці з МВФ, ми озвучили, що у нас вже є кілька опрацьованих альтернативних сценаріїв і навіть продумані критерії, за якими ми будемо впроваджувати ті чи інші заходи в разі настання тієї або іншій ситуації “, – зазначив Смолій. За його словами, публікуватися ці критерії не будуть, так як це “внутрішні напрацювання”. Відзначається, що зрив кредитної програми з МВФ може призвести до посилення валютних обмежень.

ПРИВАТБАНК.

Національний банк подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського. Про це повідомляє прес-служба НБУ. Судові справи стосуються виконання Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які  Національний банк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 млрд грн.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Справа про можливу корупцію при формуванні ціни на вугілля “Роттердам+” є однією з найбільш актуальних для детективів Національного антикорупційного бюро. Про це на брифінгу заявив директор НАБУ Артем Ситник, передає Громадське. “Ця справа є однією з найбільш актуальних, які розслідують детективи НАБУ. Там потрібна допомога наших міжнародних партнерів. Ми надали запити на міжнародну правову допомогу і тепер чекаємо відповідей”, — сказав Ситник. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики “Роттердам+”.

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник сподівається, що найближчим часом президент призначить аудитора НАБУ за своєю квотою. “Сподіваюся, що найближчим часом буде обраний третій аудитор, і тоді, зі свого боку, єдине, що можу сказати, що я і мої співробітники відкриті до спілкування. Прозорість і відкритість ми готові продемонструвати під час аудиту, який проводитиметься відповідно до закону про НАБУ”, – сказав А. Ситник на брифінгу за підсумками роботи НАБУ в понеділок в Києві.

Народний депутат-втікач Олександр Онищенко не передав Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) матеріали, які підтвердили б його заяви про політичну корупцію в Україні, заявляє директор НАБУ Артем Ситник. “Пан Онищенко давно почав робити гучні заяви. І було зареєстровано провадження за цими заявами. Дуже багато разів пропонувалося пану Онищенку і дати свідчення, і передати ці матеріали. Але він цього не робив. Він обмежився виключно заявами”, – сказав А. Ситник на прес-конференції в понеділок у Києві. Директор НАБУ зазначив, що кримінальне провадження за заявами нардепа-втікача не було закрито.

Генеральна прокуратура заявляє, що метою зустрічі в листопаді 2016 року з підозрюваним у крадіжці кількох об’єктів екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким була перевірка його готовності до співпраці зі слідством. Про це йдеться в спеціальному коментарі заступників генпрокурора Євгена Єніна й Анжели Стрижевської, викладеному у Facebook 11 червня

 

 

Богдан Бо

 У Криму нема води - це вже повід для війни

В Крыму нет воды. Как Кремль решит проблему?

С каждым днем ситуация с обеспечением водой в Крыму все хуже. Например, Белогорское водохранилище сможет обеспечить потребителей только до конца июля. На что может пойти Россия для решения этого вопроса?

Во-первых, все водохранилища, которые существуют в Крыму, строились исходя из решения проблем какого-то конкретного региона. Они строились с точки зрения создания определенного резерва воды в первую очередь для использования в сельском хозяйстве. Допустим, в Белогорске есть два водохранилища — Тайганское и Белогорское. И так по всей территории Крыма есть ряд водохранилищ. Значительная часть из них строилась еще в 30-е, 40-е, 50-е годы. В 70-е построено самое последнее. И строились они из расчета того количества населения, которое там проживало, и тех поливных площадей, которые на тот момент существовали.

Основным инструментом решения всех проблем при ведении агробизнеса в Крыму являлся Северокрымский канал, который на 85% обеспечивал потребности полуострова в пресной воде. Отсутствие днепровской воды — это отсутствие агробизнеса, в первую очередь на севере Крыма, который до момента пуска Северокрымского канала представлял собой полупустыню, так называемую «Голодную степь».

Перед оккупантами стоит не только проблема обеспечения пресной водой агробизнеса и промышленных предприятий, которым она необходима для производства той продукции, которую они производят, тот же «Крымский титан». Уже сегодня это и проблема обеспечения бытовых потребностей населения отдельных регионов Крыма. В первую очередь это как раз регионы севера Крыма (Красноперекопский, Первомайский, Раздольненский, Советский, Красногвардейский, Нижнегорский) – часть из перечисленного, это районы, в которых уже объявлено ЧС. Кроме того, это Судак, Севастополь, Феодосия, Керчь.

Тот период времени, который прошел с момента начала оккупации и соответственно с момента, когда в 2014-м году Украина перестала подавать днепровскую воду в Крым по Северокрымскому каналу, принес уже свои негативные результаты. При этом действия оккупантов на территории Крыма ускорили нарастание негативных итогов их присутствия и отсутствие днепровской воды. Что имеется ввиду?

Для точечного одномоментного решения вопросов, как это в общем-то и принято в России (не особо кто-то задумывается о перспективе), началась выкачка пресной воды из существующих водохранилищ и переброска их на север Крыма для решения возникших трудностей. А также началось хищническое использование подземных пресных горизонтов.

Но уже сегодня можно говорить, что ресурс исчерпан. На севере Крыма подземные пресные горизонты воды все больше и больше минерализуются. Т.е. фактически пресной воды под землей, которую можно нормально использовать только в бытовых нуждах, там уже не осталось. И уже на протяжении прошлого и этого года поступает информация о том, что в Армянске, в Красноперекопске, в Керчи и в других населенных пунктах севера Крыма из крана течет непонятная цветная жидкость или же соленая вода.

Пресные горизонты замещаются соленой водой, соответственно воды уже не хватает и на бытовые нужды, не говоря об агробизнесе.

Соответственно, что остается России? Или договариваться с Украиной, что по тем заявлениям, которые на сегодняшний день уже были и по тем настроениям, которые сегодня превалируют в украинском обществе, сложно прогнозировать, что такая договоренность может состояться. Да и агрессивные заявления Путина, которые прозвучали на последнем теле общении не дают оснований думать, что крымский переговорный процесс в ближайшее время может начаться.

Остается одно, пытаться расширить территорию, которая находится сегодня под оккупацией с тем, чтобы обеспечить себе возможность поставки электроэнергии и пресной воды в Крым

https://mhub.top/2018/06/13/v-krymu-net-vody-kak-kreml-reshit-problemu/

 Україна у вогні агресії

10 ФАКТІВ ПРО ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
 Опубліковано: 08 червня 2018

180607 fakty10 фактів, які ви маєте знати про збройну агресію Росії проти України.

 

ФАКТ 1: РОСІЯ ЗАПЛАНУВАЛА ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ. ПЕРЕМОГА РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ СТАЛА ЛИШЕ ЗРУЧНИМ ПРИВОДОМ

 

Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова. Ця дата не заперечується навіть Міністерством оборони РФ, оскільки вказана на відомчій медалі «За повернення Криму». Між тим, лише наступного дня В.Янукович втік з Києва, а Постанова ВРУ «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України», яка стала приводом для звинувачень з боку РФ у нібито «антиконституційному заколоті в Україні», була прийнята лише 22 лютого 2014 року.

 

ФАКТ 2: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ МАЛА НА МЕТІ ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

 

Незаконна окупація АР Крим та м.Севастополь стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою-світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України з метою утворення на цій території квазі-держави «Новоросія». Ці плани були оприлюднені російським президентом В.Путіним у ході телевізійної програми «Діалог з росіянами» на Першому каналі 17 квітня 2014 року. Повній реалізації цих планів вдалося перешкодити, але російські регулярні війська та керовані РФ НЗФ окупували окремі райони Донецької та Луганської областей України.

 

ФАКТ 3: ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ – ЛИШЕ ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

 

Збройна агресія є лише одним з елементів гібридної війни Росії проти України. Іншими елементами стали:

1) пропаганда, що базується на брехні та підміні понять; 2) торговельно-економічний тиск; 3) енергетична блокада; 4) терор і залякування громадян України; 5) кібер-атаки; 6) категоричне заперечення самого факту війни попри наявність безлічі неспростовних доказів; 7) використання у своїх інтересах проросійських сил та держав-сателітів; 8) звинувачення іншої сторони у власних злочинах.

 

ФАКТ 4: МУЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА СОЛІДАРНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА З УКРАЇНОЮ СТАЛИ НА ЗАВАДІ РЕАЛІЗАЦІЇ АГРЕСИВНИХ ПЛАНІВ КРЕМЛЯ

 

Активну фазу збройної агресії Росії проти України вдалося зупинити завдяки мужності українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших оборонних та правоохоронних органів.

 

Важливим елементом протидії агресору стали спільні політико-дипломатичні зусилля міжнародного співтовариства. 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН схвалила Резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України», в якій підтвердила міжнародно визнані кордони України та відсутність будь-яких правових підстав для зміни статусу АР Крим та м.Севастополя. Аналогічна позиція ГА ООН була підтверджена у Резолюції 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)», схваленій 19 грудня 2016 року. Окрім того, в Резолюції вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом. Численні документи на підтримку територіальної цілісності України в рамках міжнародно-визнаних кордонів приймалися КМРЄ, ПАРЄ, ПА ОБСЄ тощо.

 

Найбільш ефективним інструментом тиску на державу-агресора стали політичні та економічні санкції країн Заходу. Вони дозволили пригальмувати російську агресію проти України, знизити ймовірність широкомасштабного вторгнення та примусили РФ сісти за стіл переговорів, зокрема в рамках Тристоронньої контактній групи (сторони конфлікту – Україна та РФ, а також ОБСЄ як посередник) та Нормандській четвірці (сторони конфлікту – Україна та РФ, посередники – Франція та ФРН). Рішення про послаблення або скасування санкцій дасть старт для нового витка російської збройної агресії.

 

ФАКТ 5: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ ПРИЗВЕЛА ДО ЖАХЛИВИХ ГУМАНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ

 

У результаті збройної агресії Росії проти України загинули близько 9940 осіб, близько 23455 було поранено (за даними ООН). Ці показники, зокрема, включають 298 пасажирів рейсу MH17, у тому числі 80 дітей, які стали жертвами терористичного акту 17 липня 2014 року, коли літак Малайзійських авіаліній був збитий російськими військовими із ЗРК «Бук», що був доправлений на окуповану територію Донбасу з території РФ.

 

Близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи.

 

Станом на сьогодні окупованими залишаються: Автономна Республіка Крим (26 081 км), м.Севастополь (864 км), частина Донецької та Луганської областей (16799 км) – всього 43744 км, що складає 7,2% території України.

 

На окупованих територіях панує страх та терор, окупаційна влада діє репресивними методами і залякуваннями, системно і масово порушує права людини і свободи. Критична ситуація у сфері прав людини в окупованому Криму була засуджена Резолюцією ГА ООН 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року.

 

Економіка Донбасу повністю зруйнована. Устаткування багатьох колись потужних українських заводів вивезено на територію РФ. Ситуація з затопленими гірничо видобувними шахтами загрожує потужною екологічною катастрофою. Російська влада не допускає експертів для оцінки ситуації та її можливого виправлення.

 

На сході непідконтрольною Уряду України залишається ділянка українсько-російського державного кордону протяжністю 409,7 км.

 

 

ФАКТ 6: МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ РЕГУЛЯРНО ПОРУШУЮТЬСЯ РОСІЄЮ

 

Мінські домовленості (Протокол від 5 вересня 2014 року, Меморандум від 19 вересня 2014 року та Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) є основою політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. Вони постійно порушуються Російською Федерацією. Підписання Тристоронньою контактною групою перших документів у вересні 2014 року відбулося відразу після прямого вторгнення підрозділів регулярної армії РФ на Донбас та жорстоких боїв біля Іловайська, що став місцем одного з найганебніших злочинів російської армії на Донбасі. Щонайменше 366 українських військовослужбовців були вбиті та 429 поранені під час виходу з міста по так званому «зеленому коридору» під гарантії командирів російських підрозділів.

 

Всупереч положенням Мінського Меморандуму російськими військами та підпорядкованими їм НЗФ було захоплено 8 ділянок території загальною площею 1696 км в районах, які у відповідності до лінії, визначеної Меморандумом, повинні знаходитись на території, підконтрольній українському уряду.

 

Серед найбільш промовистих порушень Мінських домовленостей з боку РФ – наступ та захоплення російсько-терористичними силами міста Дебальцеве та навколишніх населених пунктів 16-18 лютого 2015 року, відразу після підписання Мінського комплексу заходів, який встановлював режим негайного та всеохоплюючого припинення вогню з 15 лютого 2015 року.

 

ФАКТ 7: РОЗПОЧАВШИ ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ, РОСІЯ ПОРУШИЛА ФУНДАМЕНТАЛЬНІ НОРМИ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, НИЗКУ ДВОСТОРОННІХ ТА БАГАТОСТОРОННІХ ДОГОВОРІВ ТА УГОД

 

Здійснивши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні принципи та норми міжнародного права, зокрема ті, що містяться у:

-          Статуті ООН 1945 року;

-          Заключному акті НБСЄ (Гельсінському Заключному акті) 1975 року;

-          Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин між державами у відповідності до Статуту ООН 1970 року;

-          Резолюції ГА ООН «Визначення агресії» 1974 року;

-          Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року;

-          Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року;

-          Декларації про посилення ефективності принципу утримання від погрози силою чи застосування сили у міжнародних відносинах 1987 року;

Росія також порушила низку двосторонніх та багатосторонніх договорів та угод, зокрема:

-          Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року;

-          Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року;

-          Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 2003 року;

-          Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року;

-          Угода між Україною та РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України 1999 року.

 

Окупація та подальша спроба анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також протиправні дії РФ на Донбасі, цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» (3314(XXIX)). Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва.

 

ФАКТ 8: РОСІЯ РЕГУЛЯРНО НАПРАВЛЯЄ КАДРОВИХ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЗБРОЮ НА ДОНБАС ЧЕРЕЗ НЕКОНТРОЛЬОВАНУ ДІЛЯНКУ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

 

Через неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону Росія продовжує постачання зброї, боєприпасів та пального на окуповану територію Донбасу для посилення підрозділів регулярних військ РФ та підтримуваних нею НЗФ.

 

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ неодноразово інформувала про присутність на Донбасі озброєнь та військової техніки, що знаходиться лише на озброєнні армії РФ. Спостерігачі СММ зафіксували на Донбасі важку вогнеметну систему «Буратіно», комплекс радіоелектронного придушення Р-330 «Житель», безпілотники «Орлан-10», мобільні ЗРК «Град-П» тощо.

 

Через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону з РФ на Донбас продовжують прибувати регулярні війська РФ та найманці. Російські найманці підпадають під кваліфікацію «іноземних бойовиків-терористів» відповідно до Резолюції РБ ООН 2178 (2014) від 24 вересня 2014 року. Вони складають значну частину рядового складу створених Росією на Донбасі 1 та 2 армійських корпусів (командний склад формується з кадрових офіцерів та генералів РФ). Чисельність регулярних російських військ на Донбасі коливається від 3,6 до 4,2 тис. військовослужбовців.

 

Всупереч Мінським домовленостям Росія та контрольовані нею НЗФ продовжують перешкоджати доступу СММ ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону. Візити спостерігачів носять спорадичний та нетривалий характер у присутності членів НЗФ.

 

Росія єдина з держав-учасниць ОБСЄ блокує розширення мандату Спостережної місії ОБСЄ, яка працює нині на двох російських пунктах перетину кордону «Гуково» та «Донецьк», на всю ділянку російсько-українського державного кордону, прилеглу до неконтрольованої Урядом України території Донбасу.

 

Росія відмовляється виконувати своє зобов’язання згідно з пунктом 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року щодо створення безпекових зон у прикордонних територіях України та РФ із забезпеченням постійного моніторингу та верифікації ОБСЄ на кордоні.

 

ФАКТ 9: ПОРУШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ТА НЕДОТОРКАННОСТІ КОРДОНІВ, ПОГРОЗИ СИЛОЮ, ВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ІНШИХ ДЕРЖАВ СТАЛИ ЗВИЧНОЮ ПРАКТИКОЮ РОСІЇ

 

Агресивна політика Росії спрямована не лише проти України. Росія порушила територіальну цілісність Молдови та Грузії, заявляла про територіальні претензії та про готовність «захищати» російськомовне населення країн Балтії. Росія підтримує євроскептичні та радикальні рухи в Європі. Зафіксовані втручання російських спецслужб у виборчий процес у ході виборів Президента США у 2016 році, кібератаки РФ проти ОБСЄ, ФРН, Франції.

 

Жорстока воєнна кампанія Росії у Сирії спричинила потужну хвилю біженців до Європи. Існує багато досліджень про тісні зв’язки спецслужб РФ з терористичними організаціями ІДІЛ та Аль-Каїда.

 

ФАКТ 10: ЗУПИНИТИ РОСІЙСЬКУ АГРЕСІЮ МОЖНА ЛИШЕ ПОСИЛЕННЯМ СКООРДИНОВАНОГО ТИСКУ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА НА РФ

 

Політичні та економічні санкції були введені у відповідь на російську агресію проти України, тому лише припинення збройної агресії Росії проти України та відновлення суверенітету й територіальної цілісності України може бути підставою для їхнього скасування. За інших обставин Росія продовжуватиме свою агресію, поширюючи її на інші держави регіону.

 

Джерело

 Ворог готується до нападу на Україну

РФ побудувала вздовж українських кордонів потужну військову інфраструктуру, а особовий склад налічує цілі армії.

Росія націлила на Україну ракетні комплекси та декілька армій, – Турчинов

Про це заявив секретар РНБО Олександр Турчинов, відкриваючи дев’ятий Національний експертний форум, передає “Радіо Свобода”, інформує Економічні новини.

“П’ятий рік точиться війна Росії проти України, і жодних ознак нормалізації ситуації ми не маємо… Два корпуси, що входять до складу восьмої російської армії, фактично виконують функцію, яку виконували штрафбат під час Другої світової війни. Їхнє завдання – затримати просування наших військ до підходу основних сил. Але де вони дислокуються? Побудовано потужну військову інфраструктуру вздовж нашого кордону. Росія проти нас оперує не батальйонами чи дивізіями, а арміями”, – говорить він.

Серед загроз із моря секретар РНБО називає частину Каспійського флоту Росії, перекинуту до Чорноморського басейну. Також він говорить про російські ракетні комплекси в Криму й на східних кордонах, які, за його словами, здатні завдати удару “фактично по всій території України”.

Читайте: Росія готується наступати,- Турчинов

“У цій війні Росія, на жаль, має союзників, яких ми вважаємо нашими стратегічними партнерами. Одним із найнебезпечніших для нас є так званий проект “Північний потік 2, це є реальний виклик для нас, і випробування для нашого партнерства із західними колегами, тому що втрати, яких зазнаємо ми, на порядок більші, ніж ті кредити, які нам сьогодні пропонують”, – заявив Турчинов.

Читать полностью на http://enovosty.com/uk/news_politics-ukr/full/806-rosiya-nacilila-na-ukrainu-raketni-kompleksi-ta-dekilka-armij-turchinov

 Історична подія: Україна і НАТО зближуються

Історична подія: Столтенберг прокоментував зустріч з міністром Полтораком і перспективи України
Відправити на пошту
 

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг підтвердив відкритість НАТО до вступу нових членів.

Історична подія: Столтенберг прокоментував зустріч з міністром Полтораком і перспективи України

Так у Брюсселі на зустрічі з міністром оборони України Степаном ПолторакомСтолтенберг відповів на запитання щодо перспектив вступу України до оборонного союзу, інформує Економічні новини.

Історична подія: Столтенберг прокоментував зустріч з міністром Полтораком і перспективи України

«Принцип відчинених дверей, один з основних принципів НАТО, є актуальним як для України, так і для інших країн. Вважаю історичною подією, що в новій будівлі штаб-квартири альянсу я першим міністром з країн-партнерів приймаю міністра оборони України Степана Полторака», – сказав голова НАТО.

Читайте: Полторак: Чи чекає на українців нова хвиля мобілізації

Під час зустрічі Полторак поінформував Столтенберга про особливості військово-політичної ситуації в Україні, а також розповів про реформи в українському оборонному відомстві.

«Ми усвідомлюємо, що майбутнє української держави нерозривно пов’язано з членством у системі колективної безпеки й оборони НАТО. Попри складну ситуацію на сході України, наш внесок в операції альянсу буде збережено та нарощено», – цитує слова міністра оборонне відомство України.

 Чотири роки президентства Порошенка

Чотири роки президентства Порошенка: головні досягнення та невдачі
07.06.2018
Рівно чотири роки пройшло з того моменту, як 7 червня 2014 року Петро Порошенко склав присягу президента України. Тож традиційно річниця його інавгурації є гарним приводом підбити підсумки роботи діючого глави держави, котрий, що не є секретом, планує йти і на другий президентський термін. Звісно, електоральні позиції Порошенка зараз не такі міцні, як на дострокових президентських виборах-2014 – тоді він переміг вже у першому турі, отримавши 54,7% голосів українських виборців, тепер же поточні рейтинги лише дозволяють йому залишатися в групі претендентів на другий тур, натомість Порошенко є серед лідерів за показниками недовіри громадян. І це, безсумнівно, виступає певним лакмусовим папірцем цілої серії невдач президента, але переважно у внутрішній політиці. Водночас більшість його досягнень сконцентровані на зовнішньому фронті, і цю своєрідну візитну картку президентства Порошенка відзначають в експертних колах передусім.
Загальні тенденції
Попри поверхневі суспільні враження, що з кожним роком поточна президентська діяльність обростає одними мінусами, більш уважне та поінформоване експертне середовище бачить не лише негатив, а й здобутки Порошенка. Наприклад, за даними щорічного опитування Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва 55 експертів, яким треба було виставити оцінки четвертому року каденції президента за 10-тибальною шкалою, останні результати роботи глави держави отримали в середньому 5 балів. Для порівняння: торік діяльність Порошенка була оцінена в 4,7 бали, в 2016-му – 4,5 й тільки в 2015-му, у перший рік президентства, трохи вище – 5,3.
Якщо ж говорити про конкретні напрямки, то, найкраще, на думку експертів, президент протягом року справлявся із провадженням зовнішньої політики (6,5 бала), найгірше – із реалізацією кадрової політики (3,2). Взаємодію з парламентом експерти оцінили в 5 балів, взаємодія з урядом отримала 5,2, врегулювання збройного конфлікту на Донбасі –  4,9, виконання функцій гаранта Конституції та прав і свобод громадян – 4,8, проведення реформ – 4, взаємодія із суспільством – 3,6, ну і виконання передвиборних обіцянок оцінене ще нижчим балом – 3,5.
До речі, якщо проводити паралелі із минулорічним експертним опитуванням “Демініціатив”, найгіршої динаміки зазнало оцінювання роботи Порошенка саме з кадрами. І це цілком зрозуміло, бо чого тільки вартувала довжелезна затримка із призначенням нового керівника Нацбанку Якова Смолія замість Валерії Гонтарєвої, яка поставила справжній рекорд із тривалості власної відпустки. Разом з тим впродовж року найбільше змінилася в бік покращення оцінка щодо врегулювання збройного конфлікту на Донбасі (майже на цілий бал, а це багато), що, само собою, пов’язано із ухваленням цього року парламентом так званого закону про реінтеграцію Донбасу та початком його виконання шляхом недавнього переформатування АТО в операцію Об’єднаних сил ЗСУ.
ТОП-5 досягнень
Якраз пункт про посилення обороноздатності країни та продовження реформування української армії потрапив до першої п’ятірки головних досягнень президентської діяльності за минулий рік, посівши в цьому своєрідному рейтингу, створеному за оцінками опитаних “Демініціативами” експертів, четверте місце. Решта ТОП-5 здобутків пов’язана із зовнішньою політикою, що також є прямою прерогативою президента. Так, беззаперечним лідером є запровадження у червні 2017 року безвізового режиму із країнами Євросоюзу, принади чого вже відчули на собі багато українців, подорожуючих Європою.
Друге місце за кількістю експертних згадок отримала домовленість щодо постачання летальної зброї із США. Вирішення цього питання офіційний Київ домагався ще за попереднього американського президента Барака Обами, але безрезультатно. Тому з приходом у Білий дім Дональда Трампа дипломатична проактивність Порошенка дійсно принесла свої плоди – виділення Україні вкрай необхідних для стримування російської агресії “джавелінів” й іншої сучасної зброї стало реальністю. Із цим беззаперечним здобутком йде в комплексі інший – продовження режиму санкцій проти Росії та збереження навколо даного питання міжнародної коаліції, попри будь-які політичні й економічні трансатлантичні суперечки. Це досягнення Банкової експерти розмістили на п’яту позицію.
А ось символічну “бронзу” експертного співтовариства виборов ще не здобуток, а лише намір – щодо створення в Україні єдиної помісної церкви. В принципі, надання Константинополем томосу українським православним може взагалі стати історичним досягненням всього президентства Порошенка, навіть затьмаривши вікопомний безвіз. Щоправда, невдача в цій делікатній релігійній площині здатна викликати таку хвилю критичних стріл, котра накриє мідним тазом будь-які політичні перспективи діючого глави держави.
ТОП-5 невдач
Тим більше, критикувати Порошенка дійсно є за що, і це в черговий раз підтвердило наведене дослідження Фонду “Демократичні ініціативи”. Найвагоміші претензії президенту експерти висувають щодо відсутності прогресу у боротьбі із корупцією, що виглядає цілком очікувано. Адже практично у всіх соцопитуваннях наступною проблемою, яка найбільше хвилює широкий загал українців після російсько-української війни, зафіксовані саме антикорупційні пробуксовки влади.
Наступною невдачею за останній рік команди Банкової в експертних оцінках значиться схоже питання – блокування процесу створення спеціалізованого Антикорупційного суду, а на четвертому місці цього “мінусового” ТОП-5 розмістилася вимога щодо е-декларування антикорупційних активістів та членів неурядових організацій. Між іншим, в обох випадках всю відповідальність покладено не на Верховну Раду, котра може розв’язати ці проблеми всього двома результативними голосуваннями, а безпосередньо на Порошенка. Тому від сьогоднішнього ухвалення в другому читанні та в цілому закону про Вищий антикорупційний суд залежить не лише наступний транш МВФ, але й перетворення ключової невдачі президента за четвертий рік каденції у справжнє досягнення. Те ж саме стосується й е-декларацій для НДО.
Зрештою, в першу п’ятірку головних президентських промахів потрапили ще дві глобальні проблеми – це повільний загалом темп реформ, а також недостатній рівень комунікації із суспільством з одночасним падінням народної довіри до Порошенка. Втім, і те, і інше взаємопов’язане, адже без налагодження дієвої комунікативної функції про любе реформування ніхто не знатиме, навіть якщо воно реально відбувається. Приміром, низька ефективність влади в інформуванні стосовно тієї ж самої медичної реформи створила стійке враження про її хибність. А “на горіхи” отримують не стільки в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун або прем’єр Володимир Гройсман, скільки гарант Конституції.
Очікування від п’ятого року президентства Порошенка
Очевидно, що останній рік своєї президентської каденції Порошенку найбільше уваги слід приділити внутрішньополітичному напрямку, який відверто “провисає”. Ось і експерти, що брали участь в дослідженні “Демініціатив”, також очікують на три вагомі президентські кроки як раз у внутрішній політиці.
А саме: на реальну боротьбу з корупцією разом із встановленням на ноги Антикорупційного суду, якісне завершення всієї судової реформи та, що отримало найбільше експертних згадок, на ініціювання виборчої реформи. Однак є серйозні сумніви в тому, що п’ятий рік президентства Порошенка буде взагалі супроводжуватися якимись системними змінами. Бо країна вже цієї осені вступить у великий передвиборчий цикл, який не завершиться майбутніми президентськими виборами, а продовжиться аж до жовтня 2019 року, коли українці оберуть нову Верховну Раду.
Тож недивно, що й в експертних колах в актуальному пріоритеті – очікування наступної виборчої гонитви. До слова, більшість опитаних Фондом “Демініціативи” цього року експертів (32) вважають, що, скоріше за все, Порошенко не буде обраний на другий термін, але певні шанси у нього є. Водночас майже третина (16 експертів) схиляються до того, що нинішній президент буде вдруге переобраний, хоча й мають сумніви щодо цього. Звичайно, думки всього 55 експертів не можна вважати істиною в останній інстанції, але певний тренд вони таки окреслюють.
Володимир Степаненко, спеціально для “Українського інтересу
https://uain.press/politics/841671-841671

 І був конкурс історичного оповідання «ProМинуле»

Цього року відбувся перший конкурс історичного оповідання «ProМинуле». Всього на конкурс надійшло 95 оповідань. Нещодавно було оголошено «короткі списки».
Члени журі поділилися своїми враженнями від прочитаних текстів та побажаннями для майбутніх учасників.
Віктор Разживін
літературознавець, доцент Донбаського державного педуніверситету, директор книгарні «Є» у Слов’янську.
Це перший мій досвід оцінювання конкурсу, присвяченого малій історичній прозі, хоча його тематика суголосна з моїми науковими пошуками. Перше, так зване загальне враження, поза всяким сумнівом, позитивне. Насправді порадувала кількість учасників після попереднього відбору – 78, побоювався, що буде дуже мало охочих. Безумовно, є низка досить непоганих творів – близько трьох десятків, які, на мою думку, заслуговують на публікацію вже сьогодні. Це чудовий результат.
Разом із тим, є й певні проблеми, які кристалізувалися під час читання текстів. Найбільш болючими, як на мене, є питання художності та історичності. Занадто часто помітно домінування якоїсь із цих рис, тоді як історичне оповідання поєднує їх у собі. На жаль, іноді трапляється переказ історичної події, а деколи текст навіть близько не тягне на висвітлення минулого. З особистих спостережень, абсолютно недоцільною виявилася тема подій під Крутами. Вони є знаковими для нашої історії, не раз ставали джерелом і художніх творів. Не «копаючи» глибоко, авторам дуже важко сказати щось нове. Найкраще, на мій погляд, оповідання, де модельовано ці події, у призери не потрапило, бо історична основа виглядає слабкою, та й є певний надлишок дидактизму.
У багатьох творах, як видається, ідея є дуже вдалою, але порадив би авторам звузити тематику, зважаючи на формат конкурсу. Та й без знання історичного матеріалу написати якісне історичне оповідання неможливо.
Софія Філоненко
літературознавиця, професорка Бердянського державного педагогічного інституту, літературний критик, авторка монографії про явище масової літератури
Кричуща актуальність теми Українських визвольних змагань 1917–1921 років стала складним викликом для учасників конкурсу. Прагнучи уславити національних героїв і демонізувати ворогів, автори оповідань раз-по-раз заходили на територію документалістики, есеїстики і щонайбільше публіцистики. Писати про війну та революцію у ХХІ столітті виявилося непросто, попри міцну українську традицію від Хвильового й Підмогильного до Яновського, Багряного й Довженка. Не кажучи вже про досвід зарубіжної літератури й кінематографу. Наших учасників тягло експериментувати з жанрами. Звідси «потраплянці», коли студент із Майдану чи воїн АТО переносяться акурат на 100 років у минуле, а там – усе те саме, що й тепер: ворожа пропаганда, зрада й перемога, розбрат між своїми, втрата орієнтирів.
Затягнуло авторів і у вир шпигунсько-детективно-пригодницьких історій та мелодрам. Ці експерименти далеко не завжди вдавалися (особливо мелодрами), часом бракувало професійних навичок – втримати інтригу, загострити конфлікт, здивувати розв’язкою. Тим не менше, цей факт засвідчує бажання авторів відійти від традиційного письма й говорити про важливі історичні події мовою масової культури, зрозумілої сучасній публіці.
Мені особисто імпонували оповідання на основі реальних подій, узятих, приміром, із сімейної чи локальної історії, а також «мікроісторії», де зламні моменти визвольних змагань розкриті з погляду не очільників (Винниченка–Грушевського–Петлюри–Скоропадського), а людини пересічної: покоївки в готелі, пораненого бійця в шпиталі, обивателя. Автори знаходили незвичні точки зору, від людини «інакшої»: польського пана у Львові в момент стрілецького повстання, російської інтелігентки чи болгарського посла в Києві, дитини в отаманському загоні.
Загалом, прикметно, що воєнна історія розкололася на дві важливі складові – «мілітарну» (бої, засідки, полон, сутички з диверсантами, відвоювання залізничних станцій, постачання зброї) і «цивільну» (як революцію сприйняли й відчули на власній шкурі селяни та містяни).
І ці дві історії не тотожні, часом навіть далекі одна від одної у візіях того, що відбувалося в Україні. Учасники конкурсу у своїх оповіданнях охопили, здається, весь спектр поглядів і конфліктів тих часів – політичних, національних, соціальних, релігійних, психологічних і моральних. Тому окремі історії складаються у строкату мозаїку.
Я зауважила й географічні зміни: традиційні центри тогочасних подій – Київ і Львів – поступилися місцем не менш цікавим Харкову, Одесі, Вінниці, Катеринославу, Кам’янець-Подільському, Дрогобичу, Знам’янці. По обраних авторами темах можна побачити ті «гарячі точки» історії, які цікавлять сучасну людину: українізація війська, відповідальність лідерів революції і військових ватажків, реакція інших держав на українські події, моральне роздвоєння людини на війні, психологічні засади самопожертви і зради. А вибір історичних діячів: Нестор Махно, Павло Скоропадський, полковник Болбочан, Сергій Єфремов, Євгенія Бош, Микола Міхновський, Вільгельм Габсбурґ, Остап Луцький, Микола Хвильовий, Софія Русова – наочно демонструє прагнення побачити перетин політичних і воєнних перипетій і долі окремої людини, яка змогла (або не змогла) повернути колесо історії.
Віталій Михайловський
історик, дослідник ранньомодерної доби, професор Київського університету імені Бориса Грінченка.
Перший конкурс історичного оповідання «ProМинуле 2018» виявився дуже цікавим з огляду на широку палітру тем і сюжетів про українську національну революцію 1917–1921 рр. Насамперед автори оповідань не замикалися в усталених і, можливо, вже хрестоматійних сюжетах, серед яких Центральна Рада, Директорія, Крути (хоча цій події було присвячено чи не найбільше оповідань), Листопадовий чин, або ж змалювання відомих постатей на кшталт Грушевського, Винниченка, Петлюри, Скоропадського, що ввійшли в канон нашої історії. Тематика оповідань охоплювала всі українські землі: Галичину, Волинь, Поділля, Наддніпрянщину, Південь України, Запоріжжя, Крим, Полтавщину. Це дуже добрий знак, що уявлення про революційні події є загальноукраїнськими від Львова до Харкова, від Києва до Одеси та Севастополя.
Другим аспектом, який варто відзначити, є це тематична палітра оповідань і авторський фокус нарації: дуже часто оповідачами є пересічні учасники подій, непомітні на сторінках академічних видань. Деякі історії є трохи наївними, але не можна не відзначити, що всі автори щиро намагалися донести до читача свої емоції та власне бачення минулого за допомогою красного слова.
І останнє, про що хотілося б сказати після прочитання надісланих на конкурс оповідань: серед учасників конкурсу є автори з гарними і надзвичайно цікавими ідеями,  які вони вміють майстерно подати читачеві. Можливо, не всім гарні ідеї вдалося добре прописати, але те що вони є, дійсно надихає. Адже подібний жанр літератури є надзвичайно важливим для закріплення у масовій свідомості наших героїв та окреслення нашої історії.

 Володимир Гройсман на Молитовному сніданку

Володимир Гройсман на Молитовному сніданку: У нас єдиний прапор і єдиний інтерес – держави і громадян
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 31 травня 2018 року о 10:18
ПРЕМ'ЄР-МІНІСТР
 
Українців не можуть роз’єднувати ані політичні партії, ані лозунги, ані вподобання, оскільки наш єдиний прапор – державний, а єдиний інтерес – інтерес громадян. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час традиційного Молитовного сніданку в Києві.
«Ми маємо зрозуміти, що інших розбіжностей бути не може. Можуть бути прапори і погляди, але любов до країни має бути єдина – не на словах, не в лозунгах, не в намаганні видати себе за когось іншого. Треба служити країні щодня так, аби спокійно дивитися людям в очі, - сказав Володимир Гройсман. - У нас має бути єдиний прапор – державний, єдиний інтерес – інтерес громадян, які натерпілися стільки, що треба повертати їм борги».
Глава Уряду поставив учасникам Сніданку питання: «Невже політичні амбіції сьогодні можуть бути цінністю вищою, ніж благополуччя громадян?»
Він запропонував зробити такі зібрання майданчиком, де можна було б обговорювати досягнення і спільно знаходити вирішення найбільш актуальних для країни проблем.
«Вчора ми провели засідання Уряду з дітьми. Маленька дівчинка запитала, чому українці виїжджають. Я відповів з жартом, але насправді це трагедія, і ми маємо бути об’єднаними в тому, щоб зупинити це. Потрібна воля, справжність і рішення – продовжувати брехати або ставати на сторону правди. Хотів би, аби ми обрали другий шлях. Ми маємо дивитися на майбутнє держави як такої, що приречена бути успішною. Ми відбудемося як сильна країна», - сказав Глава Уряду.

 Зроблено за Петра Порошенко в Україні на тепер

ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ

Чотири роки тому Петро Порошенко став президентом України. Сьогодні будуть з цього приводу багато писати. Будуть перелічувати його досягнення. Так, ProZorro. Так, прибутковий «Нафтогаз». Так, в Україні з’явилася дипломатія. Так, армія. Так, квоти на українську мову. Так, безвіз.

Але я напишу про одну єдину реформу, яку я особисто вважаю не просто найбільшим досягненням, а більше – ґрунтом для будівництва нової України. України наших мрій.

Про – децентралізацію.

Що таке децентралізація? Це передача на місця, органам місцевого самоврядування частини повноважень та фінансів від центральної влади. Робота з підготовки реформи децентралізації була розпочата ще у квітні 2014 р., тодішнім міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимиром Гройсманом. Так – нинішнім прем’єр-міністром. Саме тоді почали готувати під децентралізацію законодавчу базу. Роботу зробити треба було пекельну – було потрібно внести зміни до Конституції України. А всі пам’ятають які баталії гриміли навколо змін до Конституції – аж до гранат і загиблих нацгвардійців під будівлею ВР. Опір реформі долати довелося жорстокий.

Які ж результати децентралізації ми маємо зараз? Я хочу щиро подякувати команді Дніпровської ОДА - завдяки їй, біля місяця тому, я побував на Дніпропетровщині і на власні очі побачив децентралізацію в дії. Опустимо емоції – наведу чисті цифрі по одній конкретній ОТГ.

Межівська об’єднана територіальна громада Дніпропетровської області. Утворена в листопаді 2017 р. Об’єднує 30 населених пунктів. Населення – 15780 осіб, серед них 8340 – міське населення, 7440 – сільське. У березні 2018 р. відкритий Центр надання адміністративних послуг – за 2 місяці надано 774 послуги. Був створений мобільний офіс ЦНАП, який обслуговує людей з особливими потребами – вдома або у лікарні. Було придбано комплекс очищення води. Були проведені реконструкція одного дитячого садка і ремонт іншого. Купили обладнання для виробництва тротуарної плитки – заходилися ремонтувати тротуари. В місцях перебування людей встановили 6 камер відео-спостереження – зразу зменшилася вулична злочинність. З’явилася приватна сонячна електростанція на 30 кВт. Встановлені 4 автономні системи освітлення переходів зі світлофорами. Заходилися капітально ремонтувати дороги і водогін. Почали будувати нову амбулаторію. Подано більше двох десятків інвестиційних проектів. Ми спілкувалися з головою Межівської ОТГ Володимиром Зражевським – він сповнений планів і ідей.

Як так вийшло? За децентралізацією, в ОТГ лишаються: 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на майно, 100% єдиного податку, тощо й тощо. Розпоряджатися цими коштами тепер може сама ОТГ. Як похідне – стало поліпшуватися збирання податків. З іншого боку – підприємці теж зацікавлені в розвиткові інфраструктури, тож коли вони бачать, що їхні податки вкладаються в реальні справи – готові співпрацювати. ОТГ зацікавлена залучати до себе інвесторів. В іншій – Іларіонівській ОТГ інвестори-чехи відкрили цех з виробництва взуття (ТОВ «Прабос-Україна») – а це вже робочі місця.

Звісно, не скрізь все гладко. Гарно тим громадам, де існують прибуткові підприємства або міцні фермерські господарства. Гірше там де їх нема. Грішми кожен розпоряджається по-своєму. Хтось заходився ремонтувати палац культури часів совка – хтось створив пересувні кінотеатри і тепер кіно крутять не тільки в райцентрах, а й по селах. Багато залежить і від голови ОТГ. Хтось будує у себе Європу – хтось розвинутий совок.

Дніпропетровська область наразі територіальних громад має найбільше. В п’ятірці лідерів також Житомирська, Хмельницька, Запорізька та Волинська області. Наразі в Україні 731 ОТГ об’єднують 6,4 мільйони людей (18% населення України) на площі 180 тис. кв. км. (32,2% країни).

Але головне – не кількість. Головне те, що у керівництва країни є розуміння – не можна вирішувати через Київ або обласний центр те, що мусять вирішувати самі люди на місцях. Залишення коштів на місцях убиває корупцію – у центрі красти нічого. Приклад успішних ОТГ УЖЕ переймають нові і нові наші громадяни. І це – ґрунт для створення зовсім іншої України. Без перебільшення – України майбутнього. Де люди просто не дадуть себе грабувати корумпованому чиновнику. Де прямо на місцях громади самі залучатимуть до себе бізнес, самі забезпечуватимуть його трудовими ресурсами і самі розбудовуватимуть свій добробут. І це – уже працює!

Це – серйозний заділ на майбутнє. 
Все це створено командою президента Порошенка за президентства Петра Порошенка.

Але тут існує ще одна небезпека. 
Мої сільські родичі на все, що я їм розповів про побачене на Дніпропетровщині, лише відмахнулися: «Зміниться влада – буде вам децентралізація. Все зразу повернеться як було». 
Голови ОТГ з якими ми спілкувалися, неодноразово зазначали, що на організацію ОТГ вони зважилися, бо відчували підтримку з боку обласного центру – команди ДніпроОДА на чолі з Валентином Резніченко. Під час розмови, голови ОТГ обережно подейкували про це – чи не закінчиться децентралізація разом з виборами?

Я переконаний – не закінчиться.

Дмитро Вовнянко

 Це «розстрільний список» із 47 журналістів

ЗМІ оприлюднили «розстрільний список» із 47 журналістів та блогерів

Як стверджує видання з посиланням на джерело в СБУ, дані списки Борис Герман нібито передав своєму «куратору Дмитру» в контррозвідці

Одне з українських видань сьогодні оприлюднило список з 47 українських журналістів і блогерів, яким, за версією СБУ, загрожує смерть від рук кілерів, яких винаймають спецслужби РФ.

«З огляду на велику суспільну значимість даної історії, а також величезний резонанс, який вона придбала (в тому числі і в міжнародному масштабі), ми прийняли рішення опублікувати список», - зазначили в «Страна.ua».

1__01 

 

21 

 

Зазначимо, що деякі представники мас-медіа підтвердили «Главкому» інформацію про виклик до СБУ.

Як стверджує видання з посиланням на джерело в СБУ, дані списки Борис Герман нібито передав своєму «куратору Дмитру» в контррозвідці ще 21 травня 2018 року. Сам Герман, за його ж версією, отримав їх від В'ячеслава Пивоварника, якого раніше звинуватив у фінансуванні тероризму на території України на гроші «фонду Путіна». Прокурори спростували заяви Германа.

Нагадаємо, глава СБУ Василь Грицак та генпрокурор Юрій Луценко 1 червня ввечері провели зустріч з журналістами, які опинились у так званому розстрільному списку спецслужб РФ.

Повідомлялося, що крім деяких українських журналістів на зустрічі також були присутні росіяни Євген Кисельов та Матвій Ганапольський. Вони підписали в СБУ документ про нерозголошення.

Луценко заявив, що 47-ми потенційним жертвам зі «списку Бабченка» повідомили про небезпеку.

Як відомо, про інсценоване вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка, організоване в ході спецоперації СБУ 29 травня в Києві, знали до 10 людей.

Також 1 травня іноземним послам розкрили деталі спецоперації з Бабченком.

Нагадаємо, у четвер ввечері, 31 травня, суд заарештував Бориса Германа, підозрюваного в організації «вбивства» журналіста Аркадія Бабченка, на 60 діб.

У суді Герман назвав себе агентом СБУ, прокурор цю інформацію спростував.

Адвокат Бориса Германа повідомив, що його підзахисний є директором компанії з виробництва зброї - українсько-німецького СП «Шмайсер».

 

 У США розповіли, коли Росія завдасть удару по Україні

Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, вважає експерт США Кіт Александер.

У США розповіли, коли Росія завдасть удару по Україні

Експерт США Кіт Александер не виключає, що на енергетичну та фінансову систему, урядові структури України може бути спрямовано декілька кібернетичних атак з боку РФ напередодні виборів. Про це він сказав в інтерв’ю Бі-бі-сі Україна, інформує Економічні новини.

“Росія намагатиметься показати Україну територією, де держава існує тільки на папері, не здатна функціонувати. І вам треба готуватися до цієї ситуації”, – наголосив Александер.

За його словами, для України важливо точно визначати джерело атак і розкрити їхню природу всьому світу. “Що більше країн світу розумітимуть природу цих атак, то більше Україна отримуватиме допомоги та підтримки ззовні”, – зазначив експерт.

Читайте: США взялися за створення потужної ядерної зброї

Відповідаючи на запитання, як можна зменшити загрозу кібератак, наприклад в енергетиці, Александер сказав: “Загроза тут полягає як у кібератаках, так і фізичних нападах. Те, що не весь ваш енергетичний сектор автоматизовано, робить кібератаку складнішою, хоча вже були атаки на нього. І він буде атакований, я в цьому впевнений”.

Фахівець уважає, що потрібно створити навколо енергетичних компаній інфраструктуру, яка дасть їм змогу побачити, що відбувається кібератака. “І швидко поділитись інформацією з іншими енергетичними компаніями”, – пояснив він.

У 2010-2014 роках Кіт Александер обіймав посаду директора кібернетичного командування США (USCYBERCOM).

Читайте: Назвали серйозні наслідки удару США по Росії новими санкціями

12 жовтня 2017 р. Служба безпеки України попередила про підготовку нової хвилі масштабної кібератаки на державні структури і приватні компанії.

 

Богдан Гордасевич: Саме тому є реальною загрозою "розстрільний список 47-ми" з журналістів та блогерів, бо вони подають правдиву інформацію, що не вигідна керівництву РФ. Розуміючи проблемність атак зовні, рефи будуть намагатися влаштувати хаос в Україні з середини, чим довести її неспроможність. В інформаційній війні особливу роль відіграють персоналі, які мають авторитет і довіру, зокрема провідні працівники ЗМІ та знані блогери.

 

Богдан Бо

 В Україні стартує мала приватизація

Кабмін опублікував дві постанови, що запускають процес малої приватизації.

В Україні стартує мала приватизація

5 червня набули чинності затверджені Кабінетом міністрів правила прозорого продажу невеликих державних підприємств і компаній. Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі, інформує Економічні новини.

Отже, повністю сформовано нормативну базу, потрібну для старту в Україні програми малої приватизації, пояснює міністерство.

Відповідно до закону “Про приватизацію державного та комунального майна” мала приватизація відбуватиметься через електронну систему ProZorro.Продажі. Водночас вартість активів таких об’єктів не має перевищувати 250 млн грн.

Читайте: Новини України: Кабмін прийняв рішення по ціні на газ для населення

“Ми чітко, крок за кроком, наближаємося до старту малої приватизації. Уперше в історії країни вона буде відбуватиметься виключно на відкритих електронних аукціонах… Спочатку ухвалили новий закон, тепер розроблено вся потрібну нормативну базу. Найближчими тижнями мають з’явитися перші лоти в системі” , – зазначив перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов.

Нефьодов нагадав, що Фонд державного майна (ФДМУ) вже визначив перелік з понад 700 підприємств, які планують виставити на продаж у межах малої приватизації цього року. Перелік містить об’єкти в усій країні, пояснив він.

“Ми вже маємо зацікавленість від бізнесу щодо окремих лотів малої приватизації. Це дає нам право очікувати значну конкуренцію, а отже, і вигідну для держави ціну”, – додав заступник міністра.

У міністерстві зазначили, що раніше ФДМУ визначив понад 700 об’єктів у всій країні, що підлягають цього року малій приватизації. За даними Мінекономрозвитку, серед затверджених об’єктів – бази відпочинку, будівлі та навчальний комбінат в Одеській області, лікарня, цехи та кафе у Львівській області, а також піонерський табір, автостоянка та газове господарство в Миколаївській області тощо.

Нагадаємо, 18 січня цього року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №7066 “Про приватизацію державного майна”. 2 березня закон підписав президент Петро Порошенко, і 7 березня він офіційно набув чинності.

Читать полностью на http://enovosty.com/uk/news_economy-ukr/full/706-v-ukraini-startuye-mala-privatizaciya

 Прийнято Закон про антикорупційний суд

07 ЧЕРВНЯ 2018, 14:43
 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 
 
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши ранкове засідання, нагадав, що протягом кількох днів народні депутати обговорювали правки до законопроекту про Вищий антикорупційний суд №7440. Залишилося розглянути 55 правок. Їх розгляд займе близько години. Після того на вимогу двох фракцій у засіданні буде оголошено перерву для того, щоб профільний комітет зміг зібратися і проаналізувати усі пройдені правки.
А.Парубій повідомив, що під час цієї перерви він запросить голів депутатських фракцій на нараду перед голосуванням.
Потім Комітет у письмовому вигляді роздасть своє рішення усім народним депутатам.
Він також повідомив, що голосування за законопроект відбудеться з 11.30 до 12 години.
Народні депутати продовжують розпочатий на попередніх засіданнях розгляд правок до законопроекту про Вищий антикорупційний суд №7440 з 1872-ї правки.
Всього у порівняльній таблиці 1927 правки. 
Після завершення розгляду усіх правок головуючий повідомив, що на пленарному засіданні присутні Президент України Петро Порошенко і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
А.Парубій також повідомив про успішне завершення переговорів з МФВ щодо законопроекту №7440. «Ми змогли знайти формулу, яка повністю відповідає рекомендаціям Венеційської комісії», - повідомив він.
Головуючий надав слово для виступу Президентові України Петру Порошенку.
П.Порошенко сказав, що він не має жодного сумніву у тому, що "Верховна Рада продемонструє спроможність і відповідальність у прийнятті цього Закону".
Після виступу Президента України головуючий на вимогу двох фракцій оголосив перерву на 30 хвилин.
Під час перерви Комітет з питань правової політики і правосуддя проведе засідання, а голови фракцій візьмуть участь у нараді у кабінеті Голови Верховної Ради України. 
О 12-й годині головуючий оголосив перерву на 30 хвилин.
Після перерви головуючий повідомив, що зараз роздруковуються підготовлені профільним комітетом матеріали, які будуть роздані народним депутатам.
Надав слово керівникам депутатських фракцій для виступів.
Голови фракцій «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», «Відродження», «Самопоміч» повідомили, що їхні фракції підтримають прийняття законопроекту про Вищий антикорупційний суд.
Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко зазначила, що її фракція підтримає законопроект за деяких умов.
Голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко повідомив. що фракція не буде голосувати за це законопроект.
Представник депутатської групи «Воля народу» Євген Рибчинський повідомив, що група підтримає законопроект.
Керівник фракцій «Опозиційний блок» повідомив, що фракція не підтримує законопроект і проголосує проти, оскільки це є порушенням Конституції України.
Головуючий надав слово голові Комітету з питань правової політики і правосуддя Руслану Князевичу, який зачитав рішення Комітету щодо врахування правок перед голосування за законопроект.
Р.Князевич також повідомив, що Комітет з питань правової політики і правосуддя рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект про Вищий антикорупційний суд у другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій Комітету та подальшим техніко-юридичним опрацюванням.
На голосування було поставлено рішення Комітету.
Народні депутати 286-ма голосами підтримали його.
Головуючий поставив на голосування законопроект про Вищий антикорупційний суд для його прийняття у другому читанні та в цілому.
315 голосами законопроект прийнято у другому читані та в цілому як Закон.
Прийнято Закон "Про Вищий антикорупційний суд".
Законодавчий акт визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності, а також особливості проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
Законом Вищий антикорупційний суд визначено як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України, завданням якого є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними злочинів та судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Законом поширено юрисдикцію Вищого антикорупційного суду на всю територію України та передбачено, що Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях;
аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику у кримінальних провадженнях, віднесених до його підсудності, та інформує про результати узагальнення судової практики Верховний Суд та надає йому пропозиції до висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальних вимог до суддів цього суду та гарантій їх діяльності, а також оприлюднює їх на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно із Законом, кількість суддів Вищого антикорупційного суду визначається відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у межах видатків, передбачених у Державному бюджеті України на утримання цього суду, та із окремим встановленням, у межах кількості суддів Вищого антикорупційного суду, кількості суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Для здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, з числа суддів цього суду обираються слідчі судді строком на один рік без права переобрання слідчим суддею два роки поспіль.
Визначення кількості слідчих суддів у Вищому антикорупційному суді, їх обрання, виконання обов'язків судді першої інстанції у Вищому антикорупційному суді здійснюються в порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" для визначення кількості слідчих суддів, їх обрання та виконання обов'язків судді у місцевих судах.
Законом встановлено спеціальні вимоги до судді Вищого антикорупційного суду, вимоги щодо проведення конкурсу на зайняття посади судді Вищого антикорупційного суду,
Згідно із Законом, «Громадська рада міжнародних експертів виконує свої повноваження у складі семи членів, які призначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України виключно на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції відповідно до міжнародних договорів України.
Кожна міжнародна організація може запропонувати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України не менше двох кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів якщо кількість запропонованих кандидатів до складу Громадської ради міжнародних експертів щонайменше вдвічі перевищує кількість вакантних місць.
Рішення про призначення членів Громадської ради міжнародних експертів приймається на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яке є відкритим».
Членами Громадської ради міжнародних експертів можуть бути призначені громадяни України чи іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, мають досвід роботи не менше ніж п’ять років із здійснення розслідувань та процесуального керівництва чи здійснення судочинства у справах, пов’язаних з корупцією, в тому числі в інших країнах.
Члени Громадської ради міжнародних експертів призначаються строком на два роки і не можуть бути призначені повторно.
Законом визначено особливості статусу суддів Вищого антикорупційного суду, додаткові гарантії безпеки суддів Вищого антикорупційного суду, порядок проведення моніторингу доброчесності суддів Вищого антикорупційного суду, умови для підвищення рівня їх професійної компетентності.
Законом також визначено особливості забезпечення діяльності Вищого антикорупційного суду, фінансове забезпечення, вимоги до розміщення Вищого антикорупційного суду.
Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
Зокрема, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду. Згідно із ними, «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 2062, 209, 211, 3661 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».
Закон прийнято з техніко-юридичними правками.
Проект Закону зареєстровано за №7440.
А.Парубій надав слово для виступу Президентові України Петру Порошенку.
Президент України подякував народним депутатам за прийнятий Закон, з прийняттям якого сьогодні завершено формування антикорупційної структури.
Головуючий оголосив до розгляду питання про визначення кандидатури від Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України
Перший заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Юрій Савчук доповів рішення Комітету щодо запропонованих кандидатур.
В обговоренні кандидатур взяли участь представники депутатських фракцій.
Головуючий після виступів представників депутатських фракцій поставив на рейтингове голосування запропоновані кандидатури. За результатами голосування кандидатура Василенка Володимира Андрійовича набрала більшу кількість голосів – 276, ніж кандидатура правозахисника з США Томаса Файєрстоуна (за - 208).
На голосування для визначення кандидатури від Верховної Ради України до складу комісії зовнішнього контролю з незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України було поставлено кандидатуру Василенка В.А.
За результатами голосування кандидатура Василенка В.А. набрала 289 голосів.
Головуючий оголосив, що Василенко В.А. визначений членом комісії зовнішнього контролю з незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро від Верховної Ради.
Народні депутати повторно розглянули Закон України "Про дипломатичну службу" №7322 з пропозиціями Президента України. 
За результатами голосування Закон прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України 226 голосами. 
Прийнято Закон "Про дипломатичну службу" з пропозиціями Президента України.
У прийнятому Законі враховані пропозиції Президента України щодо виключення абзацу другого частини третьої статті 14 Закону повністю, а у абзаці першому частини п’ятої статті 5 Закону щодо виключення слів «Кабінетом Міністрів України».
Пропозиції Президента до Закону "Про дипломатичну службу" зареєстровані за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=62942
Народні депутати розглянули подання Прем’єр-міністра В.Гройсмана про звільнення з посади Міністра фінансів Олександра Данилюка.
Головуючий надав слово для виступу Міністру фінансів Олександру Данилюку, який доповів про свою роботу на посаді.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман у виступі звернувся до народних депутатів з проханням підтримати його подання.
Головуючий поставив на голосування проект Постанови про звільнення Данилюка О.О. з посади Міністра фінансів України за №8433.
254 голосами Постанову було прийнято.
Прийнято Постанову "Про звільнення Данилюка О. О. з посади Міністра фінансів України".
Верховна Рада України постановила звільнити Данилюка Олександра Олександровича з посади Міністра фінансів України.

 Тоді, коли за державу гордість переймає душу

Президент України Петро Порошенко і перша леді країни зустрілися з Королем Іспанії Феліпе VI і королевою Летісією.



У мережі відзначили схожість у зовнішності між Мариною Порошенко та іспанською королевою, похваливши українку за те, як елегантно вона виглядає. Відповідні знімки опублікував на своїй сторінці в Facebook глава держави.

Зустріч Петра Порошенка з королем Іспанії

"Радий зустрічі з Королем Іспанії Феліпе VI і королевою Летісією", - підписав Порошенко.

"Мені одному здається, що вони схожі, як рідні сестри", - написав в коментарях Віктор Трегубов. І не один він залишився при такій думці.

Користувачі також відзначили, що глава держави і перша леді виглядають добре, а також, знання з їх боку англійської мови викликає гордість.

"Обидві пари виглядають дуже красиво! Мене просто гордість охопила за наших", "Як приємно, що мій президент країни і перша леді знають англійську мову", "Це, мабуть, вперше в Україні, коли за них не соромно. Спасибі вам, що ви у нас такі", - відзначили в мережі.



Елегантно, витончено, відмінно! Це мистецтво так виглядати в такому віці, гідно представляє Україну перша леді. І дуже талановита команда іміджмейкерів, що розробляє стиль для дружини президента. Найвищий рівень досконалості, милуюся", - похвалили Марину Порошенко.



"Пані Марина і сама як королева", "Наша леді нічим не поступається Летісії - така ж струнка. Красива і дуже приємна", - відзначили в мережі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Марині Порошенко 1 лютого виповнилося 56 років. У мережі показали самі жіночні образи першої леді.

 Ще одне рейтингове голосування, де лідирує "не визначився"!

Если бы президентские выборы состоялись сегодня, за кого Вы бы проголосовали?

  • Другой вариант (21%, 40 301 голосов)
  • Петр Порошенко (15%, 28 507 голосов)
  • Святослав Вакарчук (15%, 28 159 голосов)
  • Михаил Саакашвили (14%, 26 762 голосов)
  • Юлия Тимошенко (11%, 20 978 голосов)
  • Вадим Рабинович (6%, 12 424 голосов)
  • Дмитрий Ярош (5%, 10 268 голосов)
  • Андрей Садовый (5%, 8 791 голосов)
  • Юрий Бойко (4%, 7 493 голосов)
  • Надежда Савченко (2%, 4 103 голосов)
  • Александр Турчинов (2%, 3 067 голосов)
  • Олег Ляшко (1%, 1 945 голосов)

Всего

 проголосовало: 192 798

http://enovosty.com/uk/

 Найкраща відповідь на критику Ульяни Супрун пОпоблоком і Ко

Закупівля ліків через міжнародні організації: 5 країн перейняли досвід України

фото: bisidei
5 ЧЕРВНЯ, 2018, 18:33
 
5 країн перейшли на закупівлі ліків через міжнародні організації після успішного досвіду України

Про це повідомила в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун у Facebook.

За даними СБУ, до 40% коштів, виділених на закупівлю ліків, переплачувалось та розкрадалось. Однак наразі відсутність корупції дозволяє міжнародним організаціям заощаджувати до 39% бюджетних коштів, виділених на закупівлю ліків (за звітом Рахункової палати).

"Раніше деякі препарати МОЗ закуповував у 67 (!) разів дорожче, ніж зараз це роблять міжнародні організації. Однак після впровадження закупівель на збережені кошти Україна закуповує більше ліків та їх безоплатно отримують більше українців”, - йдеться у повідомленні.

На думку лікарки, закупівлі ліків через міжнародні організації наразі є одним з найдієвіших антикорупційних заходів в Україні.

Протягом 2017-2018 років договори про закупівлю ліків із Програмою розвитку ООН уклали Боснія і Герцеговина, Казахстан, Молдова, Туркменістан і Узбекистан. Ще низка країн Східноєвропейського регіону планують укласти договори найближчим часом.

"Крім того, залучення нових країн до механізму закупівель через міжнародні організації відкриває нові ринки для наших виробників. Адже українські компанії можуть брати участь у тендерах на постачання ліків у ці країни. Щотижня нові партії ліків, закуплені МОЗ через міжнародні організації, відправляються у регіони”, - додала в.о. міністра.

  • 4 червня стало відомо, що ліки, придбані за чотирма програмами держзакупівель, їдуть у регіони.

 Загинув ще один Герой України - Микола Бичко

5 червня у Чугуєві Харківської області знайшли мертвим активіста Миколу Бичко

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook правозахисник Роман Ліхачов.

"У Чугуєві знайшли повішеним активіста з селища Есхар, який боровся з корупцією. Поліція не приїзджала мацже годину", - повідомляє Ліхачов

За попередньою інформацією, його знайшли повішеним. 

Померлий замався громадською діяльністю у селищі Есхар. БУв оадміністратором фейсбук-сторінки "Ініціативна молодь Есхар" , де займався покращенням життя у населеному пункті. Він неодноразово піднімав проблему забруднення місцевих водойм, а 16 травня написав, що для виявлення можливих порушень в Есхар приїжджала екологічна комісія.

Роман Ліхачов заявляє, що причиною смерті молодого активіста не є несамогубсво.

"На мою думку, самогубство інсценовоно грубо та цинічно, можу привести масу доказів. Та й байдужісь поліції підказує, щовсе спишуть по-швидкому та на гальмах",- додає правозахисник. 

 

 Мало не здасця ворогам! Ха-ха! Є "Вільха!

«Ольха» — это средство, способное обеспечить большие потери агрессора.

«Готовность полная»: Украина похвасталась новым оружием

Украинский ракетный комплекс «Ольха» — оружие, способное обеспечить большие потери агрессора, информирует news.enovosty.com.

Об этом в интервью OBOZREVATEL сообщил глава «Укроборонпрома» Павел Букин. По его словам, предприятия полностью готовы для производства комплекса.

«Вы видели, что испытания уже проведены. В этом году есть госзаказ на эту продукцию и предприятия для производства полностью готовы. Конечно, есть мелкие моменты, но в целом готовность полная. «Ольха» — это средство, способное обеспечить большие потери агрессора. Там будут понимать, что напасть они могут, но получат мощный удар в ответ», — отметил Букин.

Читайте: Замдиректора киевской гимназии хранил в кабинете наркотики и оружие

По его словам, этот вопрос находится на контроле СНБО.

(Visited 732 times, 1 visits today)

Чита

Вчера был поистине день “Ольхи”. Пристальное внимание прессы, новостные ленты с хвалебными заголовками, и заверения официальных лиц о светлом и беззаботном будущем данных ракет.

Напомню, что в ходе вчерашних испытаний “Ольхи” президент Украины Петр Порошенко дал указание наладить серийное производство данных ракет в этом году, а секретарь Совета национальной безопасности Александр Турчинов намекнул, что за этой ракетой уже “выстраиваются очереди из иностранных заказчиков”, информирует news.enovosty.com.

Что же, о серийном производстве данной ракеты и её поставках ВСУ поговорим чуть позже, ближе к концу 2018 года, а пока, стоит подумать, а кого же заинтересует данный высокоточный болид?

Напомню, что “Ольха” это корректируемая ракета калибра 300 мм являющаяся боеприпасом используемом РСЗО 9К58 “Смерч”. И, следуя логике, в ней будут заинтересованы страны эксплуатирующие данные РСЗО. При этом, ракеты для РСЗО “Смерч” по дальности стрельбы значительно уступают “Ольхе”, в частности, самые “длиннорукие” это 9М528 и 9М534 с максимальной дальностью поражения цели 90 км, в то время как у украинской “умной и красивой” – 120 км.

Конечно, противопоставить “Ольхе” можно российский “ТОРНАДО-С” с ракетой 9М542, но у этой ракеты, так же имеющей максимальную дальность 120 км есть один существенный минус – он управляется системой “ГЛОНАСС” (в “Ольхе” применяется GPS). Той самой системой, которая так часто (например, как вчера, 25 апреля) прекращает работу за пределами РФ. То есть, риск для иностранного заказчика остаться без высокоточного оружия в любой момент крайне высок.

Читайте: День "Ольхи": Кто заинтересуется украинской ракетой, кроме ВСУ, - Злой одессит

Но, от ТТХ все же к странам, на вооружении которых стоят данные РСЗО, а это, кроме самой же Украины, России и Беларуси: Азербайджан, Армения (союзница РФ – не в счет), Алжир (один из основных покупателей оружия РФ – не в счет), Венесуэла (импортирует российское оружие, в основном в долг), Грузия, Индия, Казахстан, КНР (обходится своими производственными мощностями и наработками), Кувейт, ОАЭ, Перу, Сирия (тут все понятно) и Туркмения.

Как видим, пул из держателей данных РСЗО отчасти состоит из постоянных клиентов РФ, зависящих от неё в экономическом, либо политическом плане. Тем не менее, доля заинтересованных существенна, ведь в их числе, например, Индия, давно уже ищущая замену российскому оружию. А потому, экспортные перспективы для “Ольхи” весьма радужные. Главное, чтобы конвейер не простаивал.

 Роман Сущенко - жертва свавілля рефів

У РФ Сущенка засуджено до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство

Процес у справі щодо Сущенка відбувався у закритому режимі

15:5204.06.2018
Роман СущенкоУкрінформ Facebook

Московський міський суд у Росії ухвалив вирок у вигляді 12 років колонії суворого режиму за шпигунство громадянину України Роману Сущенку. Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Визнати Сущенка винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 276 КК РФ ("Шпигунство"), і призначити йому покарання у вигляді 12 років з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму", - оголосив у понеділок рішення суддя Олег Музиченко.

Процес у справі щодо Сущенка відбувався в закритому режимі, тому суд оголосив тільки вступну і резолютивну частини вироку.

Як повідомлялося, ФСБ Росії затримала журналіста "Укрінформу" Романа Сущенка наприкінці вересня 2016 р. Його звинуватили в шпигунстві. Адвокат заявляв, що Сущенку загрожують 20-річним тюремним терміном у разі невизнання ним провини. Україна неодноразово зверталася до РФ з вимогою негайно звільнити журналіста.

 Знову про Омеляна реплікують

Сміливі транспортні фантазії українських чиновників РЕПЛІКАФото: pixabay.com
Фото: pixabay.com

Омелян працює міністром вже два роки, і позитивні зміни за цей строк люди могли би помітити. Проте окрім гучних заяв і грандіозних планів нічого поки не зроблено

Рівень довіри до владних структур у нашій країні й без того є вкрай низьким, але особи, що керують державою, примудряються робити кроки, які ще більше дискредитують владу. Наприклад, 30 травня Кабінет міністрів схвалив національну транспортну стратегію до 2030 року. Вирішено, що за 12 років Україна перетвориться на передову державу за комплексом транспортних технологій, але зовсім незрозуміло, за допомогою яких засобів ми досягнемо такого прогресу, звідки візьмуться гроші і хто буде виконувати намічене.

«Документ є досить модерним і спрямований не тільки на вирішення проблем сучасності, а й на створення нової інфраструктурної реальності. Ми можемо нескінченно латати дороги або модернізувати вагони, яким по 40 і більше років. Але тільки амбітні плани і велика інфраструктурна революція можуть дати Україні нову якість. Побудова сучасної держави потребує сучасного підходу», — заявив амбітний революціонер і за сумісництвом міністр інфраструктури України Володимир Омелян. Міністром він працює вже два роки, і позитивні зміни за цей строк люди могли би помітити, проте окрім гучних заяв і грандіозних планів нічого поки не зроблено.

Для оцінок завжди справедливішим є погляд з боку. Нещодавно Всесвітній економічний форум представив індекс глобальної конкурентоспроможності Global Competitiveness Index 20172018, що характеризує якість доріг у всьому світі. Україна за цим показником посіла 130-е місце зі 137 учасників. Нас обійшли всі країни, а гірші дороги лише в таких екзотичних державах, як Парагвай, Гвінея і Гаїті. Омеляну забракло двох років роботи, щоби зробити дороги якіснішими, ніж у Мозамбіку, Киргизстані й Лесото, натомість вистачило нахабства представити урядові на затвердження документ, згідно з яким за дюжину років в Україні буде 50 аеропортів — по два на кожний обласний центр, вся держава буде пронизана автобанами й українці зможуть подорожувати за допомогою гіперпетлі (Hyperloop) Ілона Маска.

 

«Стратегія 2030 — це не про транспорт. Стратегія 2030 — про модернову Україну, про розвинену сильну державу, про людей, для яких ми створили найкраще. Тому що це наш обов'язок. І наша робота», — пишуть автори документа. А ще у Стратегії йдеться, зокрема:

— про будівництво 10 автобанів, в тому числі з Донецька і Луганська в бік ЄС (спорудження жодного з них ще не розпочато, будівництво першого намічено на 2019 рік, і зветься він Біла Церква — Київ. Це локальний, а ніяк не загальнодержавний проект);

— про зменшення травматизму на дорогах на 90% і про нульову дитячу смертність (говорити про досягнення абсолютних цифр можуть тільки абсолютні профани);

— про зменшення кількості автомобілів на дорогах на 22% (а ось це вже було років з 20 тому і схоже на заклик у минуле).

Планують також рух у 350 напрямках по всьому світу з 50 українських аеропортів, причому половину рейсів мають обслуговувати лоукости. Звідкись узято цифру в 36 млн пасажирів для Борисполя і 3,5 млн для Львова.

«Укрзалізниця», як очікується, увійде до топ-5 залізниць світу за фінансовими показниками, причому увійде із середньою швидкістю пересування країною у 150 км/год і зі 100-відсотковою заміною локомотивного і вагонного парку. Про абсолютні цифри ми вже казали.

У той час як український Кабмін схвалює фільчини грамоти, підготовлені одним із міністрів, президент сусідньої Польщі теж підписав документ, що стосується інфраструктури, — спецзакон, ухвалений наприкінці квітня польським урядом. Згідно з ним до 2027 року між Лодзем і Варшавою буде побудовано один з найбільших аеропортів у Європі, який обслуговуватиме 100 млн пасажирів на рік. Нагадаємо, що найбільший вітчизняний аеропорт «Бориспіль» минулого року обслужив трохи більш як 10 млн пасажирів. Чомусь у польський проект віриш одразу, а в чергові казки Омеляна не віриться зовсім.

Довіра до влади є особливо важливою в передвиборні часи. Наприкінці березня 2019 року в нас заплановані президентські вибори, а на жовтень — вибори до Верховної Ради. Суспільство оцінює дії керівництва за реальними справами, а працездатність влади можна оцінити за її поглядами на майбутнє. Яскраві, але сюрреалістичні плани не можуть свідчити про її адекватність.

Читайте також: Міністр Омелян: мистецтво звинувачувати інших
 
Богдан Бо

 Національний День Молитви за Україну 2018

Трансляція Національного Дня Молитви за Україну. 2 Червня 2018 року, Київ, палац Спорту.

 Олег Сенцов голодує більше 3-х тижнів!

04.06.18 12:10 Сенцов продовжує голодування: йому роблять внутрішньовенні ін'єкції, - російські тюремники
Незаконно засуджений у Росії український кінорежисер Олег Сенцов продовжує голодування під наглядом медиків.

Український кінорежисер Олег Сенцов продовжує голодування під наглядом медиків, повідомили "Интерфакс-Урал" в прес-службі УФСВП Росії по Ямало-Ненецькому автономному окрузі, передає Цензор.НЕТ.

"На сьогодні голодування триває. Він і надалі перебуває під наглядом медичних працівників. Поки його стан здоров'я не змінюється, все стабільно", - зазначив співрозмовник агентства, додавши також, що стан задовільний.

За словами співробітника прес-служби відомства, О.Сенцов отримує підтримувальну терапію - йому роблять внутрішньовенні ін'єкції.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Кольченко, який оголосив голодування, перебуває в медчастині колонії, - правозахисник Щур. ФОТО

Нагадаємо, 16 травня 2018 року адвокат Сенцова повідомив, що його підзахисний 14 травня оголосив безстрокове голодування. У такий спосіб Олег Сенцов вимагає звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських в'язницях.

Затриманий разом із Олегом Сенцовим Олександр Кольченко 31 травня оголосив голодування з вимогою звільнити Сенцова.

Ще один кримчанин Володимир Балух голодує з 19 березня.

До Сенцова також приєднався утримуваний в Россії колишній охоронець Дмитра Яроша Олександр Шумков.

Глобальна акція #SaveOlegSentsov на підтримку українських в'язнів Кремля 1-2 червня відбувалась 1-2 червня у понад 20 країнах світу. Зокрема, в Києві акція розпочалася з флешмобу. Активісти в "тюремних робах" із ланцюгами мовчки пройшлися Майданом, показуючи страждання українських політв'язнів.

Глобальна акція #SaveOlegSentsov на підтримку українських в'язнів Кремля 1-2 червня відбувалася в більш ніж 20 країнах світу. Зокрема, в Києві акція розпочалася з флешмобу - активісти в "тюремних робах" з ланцюгами мовчки пройшлися по Майдану, показуючи страждання українських політв'язнів.

https://ua.censor.net.ua/news/3069537/sentsov_prodovjuye_goloduvannya_yiomu_roblyat_vnutrishnovenni_inyektsiyi_rosiyiski_tyuremnyky

 Порошенко з Мадрида про автокефалію України

03.06.18 16:08
 Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко
Президент Петро Порошенко сподівається на позитивне рішення Синоду Вселенського Патріархату про надання томосу про автокефалію Українській Православній Церкві й закликає українців усього світу разом з усією Україною молитися про це.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Адміністрацію Президента.

Читайте на "Цензор.НЕТ": "Патріарх сказав, що кожен православний народ має право на свою церкву", - Парубій провів зустріч із предстоятелем Єрусалимської церкви Теофілом ІІІ. ФОТОрепортаж

"Перемога – це не лише звільнення української землі. Перемога це коли вперше, більш як за 300 років, в Україні з’явився реальний шанс створити Єдину Помісну Православну і головне – Українську церкву", - наголосив глава держави під час участі у Молитві за мир в Україні разом з українською громадою Іспанії, яка відбулася у в Кафедральному соборі Альмудена в Мадриді.

Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко 01

"І ми молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України-Руси святим рівноапостольним князем Володимиром Господь дарував нам цей томос. І я прошу, дорогі брати і сестри, вашої молитви. Бо спільною молитвою творяться дива", - закликав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що звернувся до Його Всесвятості Патріарха Варфоломія одразу ж після Великодня, у Великий понеділок 9 квітня, під час свого візиту до Стамбула. Він зазначив, що під час зустрічі зі Вселенським Патріархом наголошувалось: "Якщо буде звернення Президента, якщо це звернення буде підтримано всією Верховною Радою України, якщо буде звернення українських ієрархів – Синод Вселенського Патріархату готовий буде надати нам томос про автокефалію".

Читайте на "Цензор.НЕТ": Архімандрит УПЦ (МП) Кирило (Говорун): Томос про автокефалію української церкви вже написано. Його автор - професор Афінського університету. ВIДЕО

"Кажуть, що це Президент Порошенко, команда, парламент зробили це важливе рішення. Але я вам скажу, що без Божої волі, без Божої допомоги нічого б цього не відбулося. Церковні ієрархи разом не ставали 30 років, а зараз сіли написали і звернулися. Верховна Рада абсолютно всіма фракціями ніколи не стояли твердо на позиції Помісної Церкви", - також зауважив глава держави.

Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко 02

"Я був би дуже щасливий, коли би це відбулося. І найближчим часом я вірю в те, що у нас все вийде", - додав Петро Порошенко, висловивши переконання, що Україна виборола своє право мати Єдину Помісну Церкву, адже заплатила за це високу ціну.

Нагадаємо, 17 квітня Президент України Петро Порошенко заявив про те, що ухвалив рішення звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням видати Томос про автокефалію Української помісної церкви.

Українська православна церква Київського патріархату закликала УПЦ Московського патріархату підтримати зусилля з канонічного визнання вселенським патріархом української церковної незалежності.

Зі свого боку, представник УПЦ (МП), заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Микола Данилевич заявив, що спроба створення Української помісної автокефальної церкви не дасть результату.

18 квітня він зустрівся із предстоятелем православних церков України та офіційно прийняв Звернення для передачі вселенському патріарху Варфоломію про надання Українській церкві Томосу про автокефалію з підписами всіх архієреїв, які підтримали це рішення.

19 квітня Верховна Рада підтримала звернення президента Петра Порошенка до вселенського патріарха Варфоломія про надання Українській православній церкві автокефалії.

22 квітня Порошенко повідомив, що Вселенський патріархат розпочав розгляд прохання України.

 Складнощі зі сурдоперекладом в політиці

23 ТРАВНЯ 2018, СЕРЕДА, 21:26   31
АП заперечує організацію зустрічі Порошенка з Трампом за гроші і обіцяє подати в суд на BBC
АП вимагає спростування. Фото: Інститут релігії та політики
АП вимагає спростування. Фото: Інститут релігії та політики
Адміністрація Президента заперечує, що перша зустріч Президента Петра Порошенка і Президента США Дональда Трампа була організована за гроші і готова судитися з британською телерадіокомпанією BBC при відмові спростувати її. Про це йдеться в коментарі прес-служби Адміністрації, наданому Українським Новинам.

"Оскільки в процесі підготовки цього матеріалу був проігнорований коментар про недостовірності цієї інформації, ми вимагаємо його спростування. У разі, якщо цього не станеться, залишаємо за собою право подати позов до суду", - сказано в ньому.

"Відверта брехня, наклеп і фейк. Саме так ми оцінюємо дезінформацію про те, що зустріч президентів України і США була організована за гроші. Українсько-американський саміт у червні 2017 був організований виключно офіційними дипломатичними каналами, в тому числі посольством України в США", - йдеться в коментарі.

Адміністрація вважає поширену інформацію частиною кампанії з дискредитації українсько-американських відносин, а також персональною атакою на Президентів України і США.

Як повідомляли Українські Новини, видання ВВС написало про те, що за першу зустріч з Трампом Порошенко виклав 400 тисяч доларів.

Більше новин про: Петр Порошенко ВВС Адм
Богдан Гордасевич: Мене завжди цікавить, як хто розуміє одну й ту саму новину, бо однозначно ця поїздка Петра Порошенка до США і його зустріч там з Дональдом Трампом чисто технічно була вартісною і коштувала не менше названної суми і саме про це мали сказати від АПУ, а не триндіти про фейки і хабар самому Трампу за здибанку. За що судитися з ББСі? Я не розумію, коли ця зустріч реально коштувала грошей і то суто з держбюджету, бо була офіційною поїздкою.
Врешті, якщо здибанки з Трампом продаються і Порошенко купив її собі, то що в тому поганого? Поясніть. Це навпаки круто! Зустріч потрібна була Порошенку і він її досяг! Крапка! Джевеліни в Україні тому підтвердження, що гроші не змарновано.

 Пам'ятаємо і не прощаємо!

30.05.18 00:07 
Росія повинна відвести озброєння і виконувати Мінські угоди, - посольство США у зв'язку з загибеллю 15-річної Дарини Каземирової на Донбасі
Під час безладного обстрілу терористами мирного селища Залізне на Донеччині 28 травня загинула неповнолітня Дарина Каземирова.

Про це нагадують у Twitter посольства США в Україні, інформує Цензор.НЕТ.

"Через війну Росії проти України продовжують гинути мирні люди – так вчора через безладний обстріл загинула на подвір’ї у своєї бабусі Дар’я Каземирова, котрій щойно виповнилось 15 років. Росія повинна відвести озброєння і виконувати Мінські домовленості", - закликали в посольстві.

 

Росія повинна відвести озброєння і виконувати Мінські угоди, - посольство США у звязку з загибеллю 15-річної Дарини Каземирової на Донбасі 01

Нагадаємо, прес-служба 24-ї бригади повідомила, що 28 травня об 11:40 ворог відкрив артилерійський вогонь по мирному населеному пункту Залізне Донецької області. Один зі снарядів поцілив у двір приватного будинку. Осколком снаряда вбило 15-річну Дарину Каземирову. Попередньо факт кваліфіковано за ст. 258 "Терористичний акт" Кримінального кодексу України

 

 Дороги України в майбутнє

Кабмін схвалив Національну транспортну стратегію до 2030 року
КИЇВ. 30 травня. УНН. Кабінет міністрів України сьогодні схвалив Національну транспортну стратегію до 2030 року “Drive Ukraine 2030”, передає УНН з посиланням на повідомлення прес-служби Міністерства інфраструктури України.
За словами міністра інфраструктури, Нацстратегія є програмним документом, який визначатиме розвиток транспортної та інфраструктурної галузей у найближчі 12 років.
Згідно зі стратегією, передбачається побудова в Україні 10 автобанів. Зазначається, що пріоритетним є зведення автобанів з Сум, Харкова, Дніпра, Луганська, Донецька, Одеси та Миколаєва у напрямку країн ЄС. До того ж, у 2019 році може розпочатися будівництво першої концесійної дороги.
Планується встановлення більше 100 вагових комплексів на українських дорогах.
Стратегія передбачає зменшення травматизму на автошляхах на 90%. На дорожню безпеку буде спрямовано 35 млрд грн з дорожнього фонду.
Крім того, планується введення в експлуатацію 50 аеропортів. Сьогодні нараховується тільки 19 летовищ.
Водночас стратегією заплановано, що в авіаперевезеннях частка лоу-костів становитиме більше 50%.
Також документом передбачається заміна локомотивів та вагонного парку на 100%, але за умови успішної співпраці “Укрзалізниці” з Крюківським вагонобудівним заводом та світовими компаніями. Середня швидкість на залізниці повинна збільшитися до 150 км/год.

 Українські політв'язні в Росії і окупованому Криму

Пункт призначення – Росія
З десяток українських політв’язнів затримали в момент їхнього перебування в Росії. Причому за цілком невинних обставин: поїздка по роботі, до родичів або дівчини, як у випадку історика і журналіста Станіслава Клиха. Він часто бував у Криму, під час однієї з таких поїздок познайомився з росіянкою.
"Приїжджала до нас додому, ніби наречена, а після арешту Стаса – ні дзвінка, нічого. Стас казав, її перший чоловік був співробітником ФСБ, от вони його і здали", – розповідає мама Клиха Тамара Іванівна.
У серпні 2014 року Станіслав поїхав до дівчини в гості до російського міста Орел, але так і не повернувся. Чоловіка затримали і засудили на 20 років.
Схожа історія трапилася і з Павлом Грибом. Він зник у Білорусі, куди поїхав до знайомої. Його батько Ігор Гриб стверджує, що там сина викрали і передали російським правоохоронцям:
"Спецслужби Російської Федерації почувають себе в Білорусі як у себе вдома і проводять всю роботу, яку потрібно. Всі поїздки наших громадян туди можуть скінчитися дуже плачевно".
Опинився в СІЗО після поїздки в Росію й український журналіст Роман Сущенко.
До арешту він жив з дружиною і сином у Парижі, працював власним кореспондентом агентства "Укрінформ".
Старша донька Сущенка Юлія тоді навчалася і працювала в Києві. Зазвичай, усією родиною вони бачилися в Україні, іноді подорожували Європою. Тепер Юлія з мамою зрідка бачать батька за скляною стіною в кімнаті побачень СІЗО-Лефортово в Москві.
"На початку був шок. Не вкладалося, що ми жили звичайним життям, займалися своїми справами. Було боляче, що батько став заручником ситуації. Було зрозуміло, що розпочинається дуже важкий етап у житті нашої родини. Перші півроку були найважчими", – розповідає Юлія.
Усі ці приклади доводять: перетинаючи кордон Росії, Білорусі та Криму, жоден українець не може почуватися в безпеці.
Сліпа Феміда
"За останні 18 років судова і правоохоронна система в Росії злилися в одне, це механізм на винесення обвинувальних вироків", – підкреслює адвокат Олексій Ладін, який займається політичними справами в Криму.
Перебіг розгляду таких справ доволі абсурдний. Усі докази і дії захисту суд зазвичай не помічає.
"Адвокати додають Резолюцію Генасамблеї ООН до справи, де сказано, що Крим – це Україна. Ці ж рішення автоматично визнає Росія, бо є членом ООН. Але суд це ігнорує", – додає Ольга Скрипник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
 
Без жодного шансу. Афанасьєв і Солошенко про те, як ФСБ ламає людей у полоні
Крім цього, зазвичай судді ігнорують незалежні експертизи та заяви про катування.
За словами Ладіна, на півострові загалом низький професійний рівень у співробітників правоохоронних органів. Більшість із них раніше працювали за українським законодавством, а перевчитися на російське було мало часу.
"Процесуальні документи складають абияк", – каже адвокат.
Позицію прокурора у справі посилюють за допомогою "кишенькових" експертів і "секретних свідків". Останніми нерідко є співробітники ФСБ.
Єдиний вихід для адвоката політв’язня – створити навколо справи якомога більше резонансу та фіксувати всі неточності і проколи слідства. Проте в більшості випадків цього замало.
Сирість, темрява і самотність
Через сімферопольське СІЗО-1 пройшли майже всі кримські в’язні. Антисанітарні умови, щури, клопи, непридатна їжа і дефіцит кисню – звичайна справа для цього ізолятора. До того ж, він переповнений, в’язні сплять по черзі і живуть у камерах по 20 людей.
Дружина Емір-Усеїна Куку розповідає: після арешту її чоловік написав скаргу до керівництва СІЗО-1 через заборонену ісламом свинину, яку подавали мусульманам. Після цього свинину чоловікові стали подавати тричі на день.
Нещодавно правозахисники дізналися про факти підозрілих смертей в СІЗО-1: щонайменше четверо людей померли неприродною смертю. Окупаційні органи відповіли, що бранці скоювали самогубства, але, на думку правозахисників, така версія є малопереконливою.
Більшість політв'язнів переживають важкі тортури. Їх б'ють під час затримання, потім у СІЗО, вибиваючи зізнання.
У в'язниці нелояльним створюють нестерпні умови перебування, нерідко з катуваннями та примусовим психіатричним лікуванням. Останнє – щоб зламати волю в'язня, змусити відмовитися від адвоката і визнати провину на примус ФСБ.
Не відомо, за яким принципом росіяни обирають, кого катувати, а кого – ні. Наприклад, Романа Сущенка, підозрюваного у шпигунстві за політичними мотивами, не чіпали. Натомість Олексій Сизонович, пенсіонер з Краснодона, засуджений за звинуваченням у тероризмі, внаслідок побиття пережив дві клінічні смерті.
Всі ізолятори і в’язниці об’єднує те, що передати туди медикаменти чи забезпечити доступ українських лікарів майже неможливо.
Як наслідок, українські політв’язні втрачають здоров’я. Найпоширеніші проблеми – стрімка втрата зору і негаразди із зубами. Причина – вони не отримують достатньо вітамінів, живуть при поганому освітленні і рідко бувають на свіжому повітрі.
Павло Гриб хворіє з дитинства. Без потрібних медикаментів та дієтичного харчування йому поступово стає гірше. Однак Росія не пускає до нього лікарів та не приймає ліки від батьків. До хвороб додається ще і загальне пригнічення:
"Павла весь цей час тримають в інформаційному вакуумі. Психологічно тиснують, застосовуючи увесь арсенал ФСБ-шних штучок, щоб він визнав провину. Йому втовкмачують: ти тут один, ти нікому не потрібен, Україна тебе забула і всі забули", – розповідає батько Павла Ігор Гриб.
Тиск на ув'язнених продовжується і після винесення вироку, де б вони не перебували: у Ростові чи далеко на півночі Росії.
Приміром, політв’язня Ферата Сейфуллаєва майже не випускають зі штрафного ізолятора і продовжують термін його перебування там за дрібні проступки – знайдену сім-карту чи погано прибрану камеру. Адвокат вважає, що це роблять, аби ізолювати Ферата від інших ув'язнених, зламати його самотністю.
Для цього бранців також нерідко відправляють подалі від України.
У серпні 2017 року недалеко від колонії, де утримувався Сенцов, активістки, учасниці пан-рок гурту Pussy Riot вивісили величезний транспарант з вимогою його звільнення.
За місяць Сенцов повідомив, що у відповідь на підтримку потрапив у штрафний ізолятор та отримав етап до Ямало-Ненецького автономного округу – далеко на північ Росії.
Зала очікування
Місяці очікування не додають сил родичам ув’язнених. Дехто живе спогадами і планами, дехто розчаровується, але зціпивши зуби продовжує чекати обміну.
Сину Романа Сущенка 10 років. Після затримання його виховують мама і сестра. Юлія каже, що братові не вистачає батьківських порад:
"Брат весь час згадує, як вони разом із татом щось робили, гралися. Повторює: коли батько повернеться, я його нікуди більше не відпущу, будемо всюди разом ходити. Ми листуємося, а батько завжди окремо братові відповідає: у конверті листи нам з мамою, і братові – свій. У кожному посланні тато йому малює різні моделі машинок, відбиток руки, щоб дитині було цікавіше".
Найбільше доньці Романа Сущенка шкода втраченого часу, який минає у стінах СІЗО:
"Батько не бачить, як росте мій брат, не може підтримати бабусю. Не вистачає його підтримки, він великий авторитет для мене".
 
Малюнки Сущенка з СІЗО
У Криму 105 дітей фігурантів "терористичних" справ залишилися без батьків. Зважаючи на те, що сім’ї кримських мусульман здебільшого патріархальні та багатодітні, жінки опинилися у вкрай складних умовах.
"Я казала дітям, що це помилка, – розповідає Мерьєм Куку. – Що ми нічого погано не зробили, ні тато, ні я. Вони бачать тата, коли його заводять у залу суду і виводять, це секунди. Він іде в наручниках, але посміхається, вітається, якщо встигне – запитає, як справи. Психологічно дітей дуже травмували".
Брат Євгена Панова впевнений, що дочекається обміну. Каже: готовий до будь-якого вироку суду, хай хоч сто років, але вони брата витягнуть:
"Ми завжди були дружні. Років з 10-ти мій батько не брав участі у вихованні, і Женя був мені за батька, тягнув на собі всю сім’ю, фінансові і особисті питання брав на себе. Завжди говорив: мені для тебе нічого не шкода, я віддам що завгодно, щоб у тебе все склалося. Піклувався, як батько", – згадує брат Панова.
Мати Станіслава Клиха Тамара Іванівна теж сподівається на обмін, але останнім часом тривожиться: від сина все менше новин, він у важкому стані, а інтерес людей до теми політв’язнів втрачається.
"Він страшенно любить Україну: у 8-му класі, ще був Радянський Союз, він відмовився від російської мови, розмовляв українською. Але потім був розчарований, як і багато людей. У листах пише, що сидить несправедливо: "Я не можу зрозуміти, чому я тут сиджу". Він сам розуміє і розповідає, що психіка його порушена", – каже мати Клиха.
Без папірця ти ніхто
З 2014 року правозахисні організації слідкують за незаконними арештами та вироками, які виносять українцям. Вони спільно вирішують, кого вважати затриманим за політичними мотивами. При цьому керуються нормами міжнародного права та світовими практиками.
У березні 2018 року депутати нарешті оприлюднили єдиний список бранців Кремля, закликаючи іноземні держави допомогти Україні з їхнім визволенням.
Сам перелік – суперечливий, адже досі в Україні немає документу, який би визначав статус політв’язня і критерії, за якими людину можна визнати затриманою за політичними мотивами.
Було вже кілька спроб це виправити. Перший законопроект про визначення статусу політв’язнів нещодавно відправили на доопрацювання. Наступні два об’єднали в четвертий – над ним також працюють, адже у громадськості до документу чимало претензій.
Наприклад, відповідно до нього, визначати, хто є бранцем Кремля, має СБУ, хоча Служба безпеки не зможе працювати в Криму і Росії.
Також документ пропонує бранцям особисто звертатися за пільгами після звільнення, але допомога сім'ям політв'язнів щонайменше на оплату адвокатів потрібна одразу.
Одна з авторок законопроекту, перша віце-спікерка Ірина Геращенко, визнає, що він має недоліки, та обіцяє доопрацювати його разом з колегами або подати ще один. Також на законопроект очікує багато правок від родичів бранців та правозахисних організацій.
Уже очевидно, що на визначення статусу політв’язнів доведеться чекати далі. Причин затримки кілька.
По-перше, для розуміння, що це питання вимагає законодавчого регулювання, мав пройти час. Адже раніше потреби в статусі політв’язня не було. По-друге, на думку правозахисників, зволікання пов'язано з тривалими переговорами всередині ВР.
"Наразі законопроект розглядається абсолютно всіма комітетами. Якщо законопроект не проголосують до парламентських виборів, далі цей процес буде набагато складнішим. Нині ми бачимо, що для депутатів є речі важливіші, ніж його ухвалення", – каже правозахисниця, експертка з міжнародного права Євгенія Андреюк.
Коли додому?
На останньому засіданні контактної групи в Мінську вкотре обговорювали передачу Росії 23 засуджених росіян в обмін на бранців Кремля. Відповіді не прозвучало.
Натомість в ОРДЛО за 15 українських заручників вимагають 80 засуджених росіян або сепаратистів, що для української сторони є неприйнятною умовою.
Тим часом, Міністерство юстиції готує позов проти Росії в Європейський суд з прав людини, який стосується окремо українських політв’язнів.
"Це вже шостий міждержавний позов України проти Росії. Вони пов'язані як з окупацією Криму, так і з ситуацією на Донбасі. Позов додадуть до попередніх і розглянуть разом з усіма, можливо, за хронологією. Розгляд таких справ займає від 5 років, іноді від 10", – пояснює Євгенія Андреюк.
На думку правозахисниці, якщо позицію України викладуть переконливо, найімовірніше, ми виграємо справу.
Поки законопроекти про статус бранців припадають пилом у комітетах, а до вироків міжнародних судів залишаються роки очікування, кількість політв'язнів лише збільшується. Підтримати їх можна за допомогою простих дій.
Наприклад, скористатися варіантами допомоги на сайті кампанії #LetMyPeopleGo, розповісти друзям з України та з-за кордону історії бранців, хоч раз відвідати акцію на їхню честь і, звісно, писати листи у в’язниці – адресу політв'язнів та інструкцію з написання листів можна знайти тут.
"Коли находить сум, я перечитую листи, які приходили мені у "Лефортово". І ніби заряджаюся від них. Особливо зараз, коли я ізольований від будь-якої інформації", – пише восени 2017 року в листі Євген Панов до всіх, хто про нього пам'ятає.
Катерина Есманова, для УП
Наталія Судакова, УП

 Українські політв'язні в Рефії

Українські політв'язні в Росії і окупованому Криму: де та в яких умовах тримають бранців Кремля
КАТЕРИНА ЕСМАНОВА, НАТАЛІЯ СУДАКОВАнаталія судакова
11101 ПЕРЕГЛЯД  0
Середа, 16 травня 2018, 07:00
859 0 0
Весною 2014 року, після початку збройної агресії, Росія почала майструвати з українських громадян кровожерливих злочинців – ідеальних героїв для пропагандистського телебачення.
Режисера Сенцова назвали терористом, водія таксі Захтея – диверсантом, історика Клиха – вбивцею.
Загалом у Росії та окупованому Криму за політичними мотивами ув’язнено від 70 до 75 українців. Причому в Україні вони досі не мають правового статусу та соціальних гарантій, а відповідні законопроекти припадають пилом у комітетах ВР.
"Українська правда" створила онлайн-мапи, де позначено місця та терміни ув’язнення українців, а також статті, за якими їх засудили. На картах вказані лише ті в'язні, які на сьогодні перебувають у місцях несвободи.
Готуючи мапи, ми покладалися на дані правозахисників, зокрема Кримської правозахисної групи, об’єднання "Родичі політв’язнів Кремля", Медійної ініціативи за права людини і Української Гельсінської спілки.
Вони наголошують: політв’язень – це людина, яку переслідує її ж держава. Тому в нашому випадку краще вживати термін "бранці Кремля".
Розповідаємо, за що РФ кидала за ґрати українців впродовж останніх років, і що ми можемо для них зробити.
Початок великого шоу
Кількість українців, ув’язнених у Росії та Криму за політичними мотивами, постійно варіюється, адже нові арешти відбуваються регулярно. До всього, не завжди інформація про незаконне затримання вчасно потрапляє до правозахисників та журналістів.
Переслідування продовжуються за конкретним сценарієм. Після незаконної анексії Криму та вторгнення в Україну російська окупаційна влада почала конструювати образ "небезпечної України", де вулицями гуляють "бандерівці" і "карателі". Це мало залякати росіян і українців та підвищити довіру до російських силовиків.
Першими жертвами стали фігуранти "справи Сенцова", які активно виступали проти анексії Криму. Їхнє затримання – це публічна демонстрація того, що загрожує жителям півострова з проукраїнськими поглядами.
Щоб затримати всіх фігурантів, фабрикували відповідну справу – це звична практика Росії від початку нульових.
"Я вважаю свою справу сфальсифікованою політично, адже вона заснована на свідченнях двох підозрюваних, що були отримані спочатку внаслідок тортур, а нині вони вже не можуть від них відмовитися. Я також хочу висловити свій протест з приводу позбавлення мене громадянства України: я був і є громадянином України", – сказав ув’язнений український режисер Олег Сенцов у липні 2014 року.
Розголос пішов далеко за межі України. Звільнити Сенцова вимагали представники Єропейської кіноакадемії, на кінофестивалях у Каннах та Польщі. Письменники, журналісти, філософи, кінематографісти з Франції та інших країн Європи розгорнули кампанію підтримки українського режисера.
Відпрацювавши на публіку затримання в Криму, Росія не забуває "постаратися" і для Донбасу.
Втілювати міф про "карателів", які вбивають і ґвалтують мирне населення Донбасу, не пощастило українцю Сергію Литвинову. Він проживав у Станично-Луганському районі Луганської області. У серпні 2014 року чоловік поїхав лікуватися в Ростовську область, бо місцеві лікарні були розбомбленими. І зник.
Мама Сергія дізналася про арешт сина з новин. Його звинувачували в масових зґвалтуваннях і вбивствах мирних громадян сходу України.
Матір каже, що син від страху навіть курці не міг відрубати голову. За своє життя працював лише по господарству, мав затримку розвитку. Тому себе й обмовив. У результаті справа розвалилася, частину звинувачень з Сергія зняли, але лишили статтю за розбій – 8,6 років ув’язнення.
На роль "бандерівців" і "карателів" особливо підійшли активісти Євромайдану.
Учасник Революції Гідності з Київщини Андрій Коломієць наприкінці 2014 року переїхав у Кабардино-Балкарію до нової дружини, де його затримали і засудили так само, як і Литвинова. Чоловіка звинуватили в замаху на вбивство двох колишніх співробітників "Беркуту".
Парадоксально, що Росія судила українця за замах на українців на українській території. Але навіть попри це – судилище відбулося.
Звинувачення в замаху і підкинуті під час обшуку наркотики відберуть у Андрія 10 років.
Нова територія, старі методи
На початку 2015 року Крим накриває хвилею несподіваних арештів, які тривають досі. Мішенню репресій стають кримські татари. У результаті мінімум 26 кримських мусульман позбавлені волі. Четверо з них уже засуджені, шістьох вивезли до Росії.
Практику тиску на етнічні групи привіз на півострів новий "очільник" місцевого ФСБ Віктор Палагін.
Раніше він керував спецопераціями проти мусульман у Башкирії, яких звинувачували в тероризмі та участі в "Хізб ут-Тахрір" – міжнародній ісламській політичній організації, забороненій у Росії, але не Україні. Тепер у Криму використовують ідентичні звинувачення.
Кримськотатарського правозахисника Емір-Усеїн Куку теж підозрюють у причетності до "Хізб ут-Тахрір". Його дружина Мерьєм розповідає, що співробітники ФСБ до всіх родин у Криму вдираються рано вранці:
"Раптово, жорстко. За кілька секунд, ми ще не встигли прокинутися, вдягтися, відчинити – вони вже двері починають ламати. Діти налякані. Страшна тривога. Розбивають вікна, перевертають увесь дім, лінолеум і шпалери зривають. Була така сім’я, де одразу розбивали вікна, а розбите скло летіло на дітей".
У будинках силовики шукають релігійну літературу, забирають техніку і всі гроші. Чоловіків арештовують і везуть до СІЗО. Це означає довгі місяці судової тяганини і мінімальний шанс на звільнення. Зараз кримські татари не можуть почуватися безпечно на рідній землі.
Окрім "Хізб ут-Тахрір" у Росії також заборонена ісламська організація "Таблігі Джамаат".
У жовтні 2017 року в Криму чотирьох кримських татар затримали начебто за зв’язки з цією організацією. Троє з них зараз не ув’язнені, адже пішли на "угоду зі слідством".
"Це справа "за розмови на кухні": немає доказової бази, планів терактів, а справа базується на секретних свідках. Будь-якого мусульманина можна в цьому (в тероризмі – УП) звинуватити", – пояснює координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Чий Крим?
Для тих, хто не визнає анексію півострова, у травні 2014 року з’являється спеціальна стаття про сепаратизм (280.1 КК РФ). Щоб законно карати всіх, хто каже, що Крим – це Україна.
Так, два роки умовно за коментар у Facebook отримав кримськотатарський активіст Сулейман Кадиров. Він написав: "Я, Сулейман Кадиров, згоден: Крим – це Україна. Завжди таким був і буде".
За цією ж статтею були засуджені кримський журналіст Микола Семена та заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров.
Скрипник каже, що є очевидні політичні статті, за якими переслідують окремих людей – тероризм, екстремізм, шпигунство і сепаратизм. Проте є неочевидні, коли активістам підкидають наркотики, зброю чи боєприпаси, як це було у випадку з Володимиром Балухом.
Після анексії він відмовився прибрати прапор України з подвір’я власного будинку. Балух вважає, що саме за це отримав майже три з половиною роки колонії і продовжує боротьбу, голодуючи в СІЗО.
Після низки показових затримань для російських телеглядачів, РФ розширює межі впливу і намагається зіпсувати репутацію України перед міжнародною спільнотою. Так з’являється історія про "українських диверсантів".
"При спробі в’їхати в Крим його вдарили трубою по голові, наділи мішок на голову, відвезли в підвал, знущалися, катували електричним струмом, душили, надіваючи на голову пакет, вивозили в ліс – робили імітацію розстрілу", – пригадує подробиці затримання Євгена Панова його брат Ігор Котелянець.
Панов став одним із перших затриманих так званих "кримських диверсантів", схоплених у серпні-листопаді 2016 року. Їх звинувачували в підготовці диверсій та зберіганні вибухівки.
Крім ветерана війни на сході Панова, "диверсантами" охрестили двох підприємців, двох водіїв, двох військових експертів і МНС-ника. Подекуди незнайомих між собою людей намагалися зробити спільниками.
"Це було напередодні зустрічі "нормандської четвірки". Євген після катувань зробив зізнання на камеру, а через півгодини виступив Путін із заявою, що Україна діє от такими методами, і з нею не можна мати справ", – зазначає Котелянець.
Зараз Євгену Панову пропонують дати свідчення, що він є реальним диверсантом, обіцяють дати 5 років ув’язнення замість 20. На жодні угоди зі слідством він не йде.

 В Рефії неможна все з громадянських свобод

У Москві затримали російського режисера за пікет на підтримку Сенцова
7405 ПЕРЕГЛЯДІВ
 
Вівторок, 29 травня 2018, 12:21

У центрі Москви поліція затримала російського режисера Антона Сушкевича, який проводив одиночний пікет на підтримку незаконно засудженого українського колеги Олега Сенцова.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

"На Пушкінській площі затримали режисера Антона Сушкевича. Він стояв в одиночному пікеті на підтримку Олега Сенцова", - пише видання.

За його інформацією, поліцейські при затриманні посилалися на 202-й указ "Про особливості застосування посилених заходів безпеки" під час чемпіонату світу з футболу.

"Однак прямої заборони на одиночне пікетування в указі немає", - підкреслюється в повідомленні.

 

14 травня український режисер Олег Сенцов, незаконно засуджений в РФ до 20 років колонії суворого режиму, оголосив про безстрокове голодування, вимагаючи звільнити всіх українських політв'язнів, які перебувають у російських тюрмах.

Читайте також: Де і в яких умовах тримають бранців Кремля: онлайн-карта

Як відомо, Антон Сушкевич був режисером телесеріалу "Жіноча консультація".

 

 


Создан 28 июн 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником