На згадку про Галину Гордасевич

 

На згадку про Галину Гордасевич




На згадку про Галину Гордасевич


Сьогодні 11 березня 2018 року виповняється 17-та річниця з часу смерті відомої української письменниці Галини Гордасевич (Леонідівни). А ще просто моєї мами, яка народилася 31 березня 1935-го року у місті Кремянці за Польщі, а померла 11 березня 2001-го у місті Львові за Вільної і Соборної України.Відстань у 17-ть років досить вже значна у людському вимірі, але попри те я і далі не знаю, як і що робити, розповідати, поширювати чи ще щось потрібне зробити на вшанування пам'яті Галини Гордасевич.З одного боку я, як син, доробив усе те, над чим працювала мама. Зокрема я докінчив багаторічну поважну працю мами про українських жінок-політв'язнів комуністичного тоталітарного режиму під назвою "Нескорена Берегиня", що є своєрідним мартирологом героїчних жінок України 20-го століття. Завдяки моїм старанням у кількох видавництвах почергово масовим тиражем було видано і  перевидано декілька раз документальну розвідку Галини Гордасевич "Степан Бандера: людина і міф". Вийшла завдяки моїм особистим коштам перша посмертна книжка Галини Гордасевич з її автобіографічним романом "Соло для дівочого голосу", а також 4-ри поетичні збірники. Завдяки меценату Володимиру Кашицькому та енергії Ореста Бокайчука побачила світ збірка перекладів Галини Гордасевич з іноземних мов "Українка йде по світу".До 80-річчя Галини Гордасевич у державному видавництві "Каменяр" на чолі з Дмитром Сапігою побачив світ тритомник "Вибраного" Галини Гордасевич, до чого доклався увагою і сприянням Микола Горинь.Також до цієї дати в м. Кремянці, де на старовинному Монастирському цвинтарі поряд з могилою Січових Стрільців похована Галина Гордасевич, у Кременецькому педагогічному інституті завдяки старанням Романа Дубровського була проведена конференція, присвячена дослідженню творчості Галини Гордасевич. Матеріали з конференції опрацював, доповнив і видав книгою "Силует Галини Гордасевич на тлі історії" академік Сидір Кіраль з Києва, що зараз опрацьовує епістолярну спадщину письменниці.Завдяки старанням журналістки Львівського телебачення п. Ауріки Стратан в циклі передач "Народжені вільними" минулого 2017-го року було випущено документальний фільм про Галину Гордасевич, що вже набрало в Ютюбі 22 перегляди і один мій "одобрямс" ( плідно поширює доробок Галини Гордасевич її давній побратим "по-долі і недолі" Ярослав Гелетій у своїх численних різноманітних виданнях. Також з великою вдячністю згадую видавця Миколу Пшеничного з міста Дубно, завдяки якому у дуже важкий час економічної скрути в Україні попри все було видано невеличкі книжечки з творами Галини Гордасевич ще за її життя, чим мама дуже тішилась.На цей 2018-тий рік навіть не знаю, що й загадувати щодо пошанування Галини Гордасевич, бо як слушно зауважила на мої бідкання відносно забуття мами, як і ще багатьох видатних людей минулого, інша Галина Гордасевич (Володимирівна) і моя жінка: - Зараз у нас повно своїх героїв, а вони були героями у свій час, тому все йде природньо.В тому є своя рація. Як і я не раз у своїх виступах наголошував, що мама писала не для мене, а для людей, тому нехай люди і вирішують, як її вшановувати та пам'ятати. На тому і амінь.
Богдан Гордасевич12:08 11.03.2018м.Львів-Рясне 12:41 11.03.2018

Бібліографія Галини Гордасевич
Лауреат премії імені Олександра Білецького за 1997 рік [Г. Гордасевич] // Літ. Україна. – 1997. – 17 квіт.Лауреати літературного конкурсу “Шістдесятників” за 1996 рік // Літ. Україна. – 1997. – 30 січ.Лауреати “Березоля-98”: Рішенням редкол. літ. премії журналу “Березіль” за 1998 рік присуджено ІІІ-ю премію Г. Гордасевич за повість “Ноїв ковчег” // Літ. Україна. – 1999. – 28 січ.Лауреат премії імені Валерія Марченка: [Г. Гордасевич] // Літ. Україна. – 1997. – 25 груд.
***
Гордасевич Г. Л. Веселки на тротуарах. – К.: Рад. письменник, 1966Гордасевич Г. Л. Високе полум’я дня. – К.: Рад. письменник, 1980Гордасевич Г. Л. Відцвіла шипшина. Повість та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1974Гордасевич Г. Л. Наречена сонця. Поезії. – Донецьк: Донбас, 1976Гордасевич Г. Л. Вибране сином Поезії./ Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Сполом, 1999. – 64с.Гордасевич Г. Л. Рядок з літопису Поезії. / Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Сполом, 2000. – 64с.Гордасевич Г. Л. Ера України Поезії./ Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Сполом, 2000. – 64с.Гордасевич Г. Л. І сказав Ісус Поезії./ Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Сполом, 2000. – 64с.
Гордасевич Г. Л. Ішла весна по місту Поезії. / Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Піраміда, 2001 – 64с.Гордасевич Г. Л. Над озером холодної води Поезії. / Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Піраміда, 2001 – 64с.Гордасевич Г. Л. Сонце, вітер і жінка Поезії. / Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Піраміда, 2001 – 64с.Гордасевич Г. Л. Станція "Ворожба" Поезії. / Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Піраміда, 2001 – 64с.Гордасевич Г. Л. Нескорена берегиня./Мартиролог – Торонто-Львів: Піраміда, 2002. – 280с.:іл.Гордасевич Г. Л. Степан Бандера: людина і міф. / Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Сполом, 2000. – 191с.Гордасевич Г. Л. Степан Бандера: людина і міф. – К.:Бібліотека українця, 2001 – 142с.Гордасевич Г. Л. Степан Бандера: людина і міф.  / Упоряд. Б. Гордасевич.– Л.: Піраміда, 2002. – 208с.:іл.Гордасевич Г. Л. Степан Бандера: людина і міф. / Упоряд. Б. Гордасевич. – Л.: Апріорі, 2008. – 208с.:іл.Гордасевич Г. Л. Степан Бандера: людина і міф.  / Упоряд. Б. Гордасевич.– К.: Країна мрій, 2015. – 352с.Гордасевич Г. Л. Твори. – Л.:Камен’яр, 2006 – . – (Серія “Спадщина”)Т.1: Поетичні твори / Упоряд. Б. Гордасевич. – 2006. – 326с.Гордасевич Г. Л. Твори. – Л.:Камен’яр, 2007 – (Серія “Спадщина”)Т.2: Прозові твори / Упоряд. Б. Гордасевич. – 2007. – 326с.Гордасевич Г. Л. Твори. – Л.:Камен’яр, 2009 – (Серія “Спадщина”)Т.3: Оповідання / Упоряд. Б. Гордасевич. – 2009. – 326с.
***
120 поетів про Україну // Неділя. – 1993. – №15.А ще був такий випадок [Спогади поетеси] // Літ. Україна. – 1996. – 19 груд.Блудний син: [Вірші] // Визвольний шлях. – 1996. – №5. – С.579-580.Вірші // Літ. Україна. – 1996. – 5 груд.Вірші останніх років // Поклик сумління. – 1995. – №3.Встаньмо на повен зріст!: [Вірші] // Поклик сумління . – 1993. – №12.Гість-неведимка: Оповідання // Літ. Україна. – 1998. – 27 серп.Дитинство, яке відійшло: Повість-есе // Я, ти, ми. – 1993. – №1-11.До питання про переселення душ: Публіцистика // Кур’єр Кривбасу. – 1999. – №118. – С.16-23.До роковин незалежності: [Вірші] // Мол. Галичина. – 1993. – 21 серп.До свого обійстя: [Вірші] // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – №51-52. – С.3-4.Дорогоцінносте життя: Вірші // Жінка. – 1995. – №2. – С.2.ДТП на замовлення: Детективна повість // Дніпро. – 1999. – №9-10. – С.9-23.Ера України: [Вірші] // Молода Галичина. – 2001. – 1 листоп.Жіночий парнас або чоловікам вхід заборонено: [Вірші] // Я, ти, ми. – 1992. – №11.Записане у серце: [Пісні про УПА, записані в 1940-1950 рр.] // Біль: Альманах. – Л., 1993. – Вип. 3-4. – С.260-266.Затоптані могили матерів // Вітчизна . – 1992. – №10. – С.114-117.З гонів літ: [Вірші] // Демократ. – 1995. – №3.Іди, сину, пріч від мене... Листи колишньому сусідові народному депутатові України О. Чародєєву // За вільну Україну. – 1993. – 2 жовт.Із циклу “Міста України”: [Поезії] // Березіль. – 1995. – №9-10. – С.2-5.Історія в дзеркалі поезії // Літ. Україна. – 1992. – 25 черв.Їх звали просто – хлопці // Березіль . – 1991. – №10. – С.160-168.Лист: [Вірш] // Поклик сумління. – 1995. – №24.Любе дзеркальце скажи...: Словесний автопортрет // Кур’єр Кривбасу. – 1998. – №108. – С.3-32.Мандрівки Україною наприкінці тисячоліття: Публіцистика // Дзвін. – 1998. – №4. – С.85-92.Мій батько православний священник // Наша віра. – 1993. – №17.Мій син для мене – головний консультант, редактор і менеджер // Молода Галичина . – 2000. – 3 серп.Мовчання: Новела // Кур’єр Кривбасу. – 1995. – №41-42. – С.17-18.Московський детектив: Найзагадковіша пригода мого життя, розгадати, яку пропоную читачам // Літ. Україна. – 1992. – 13 серп.Моя персональна екологічна ніша: Напіввидумана, напівлірична сповідь неординарної жінки // Дзвін. – 1992. – №11-12. – С.105-112.Мы любим Шевченко? // Высокий замок. – 1992. – 30 июня.Надходить ера України: [Вірші] // Дзвін. – 1997. – №1. – С.56-61.Найкращий цвіт роз’ятого народу: Доля жінки-митця в умовах тоталітарного режиму // Просвіта. – 1993. – Вип. 22.“...Но есть надежна, что полный будет на конец”: Публіцистика // Літ. Львів. – 1994. – №13.Період негативізму: Продовжуємо розмову про “нову хвилю” // Просвіта. – 1992. – Вип. 29.Персональна справа: [Спомин] // Неділя. – 1996. – №25.Поети, які не лукавили: Погляд з боку на себе й інших // Неділя. – 1993. – №10.Пора почуватись великими: [Публіцистика] // Дніпро. – 1997. – №3-4. – С.110-118.Правнучки Марусі Чурай: [Спогади львів. поетеси про себе і своїх товаришок по тюрмі] // Літ. Україна. – 1998. – 15 жовт.При свічі посиджу при свічі: Вірші // Березіль. – 1994. – №3-4. – С.7-9.“Про свою найбільшу любов я жодного вірша не написала” // Молода Галичина. – 2000. – 5 жовт.Розкажу тобі казку: Новели // Жовтень. – 1987. – №4. – С.50-58.“Серед чоловіків почувалася рівною” // Укр. шлях. – 2001. – 3-9 трав. – С.20.Силует з колючого дроту // Біль: Альманах. – Л.: Українські технології, 1999. – Вип. 8. – С.33-36.Соло для дівочого голосу: Автобіографічний роман // Дзвін. – 2001. – №2. – С.2-8; №3. – С.29-52.Степан Бандера – людина і міф // Кур’єр Кривбасу. – 2000. – №128. – С.45-72.Твої, Україно, діти... // Березіль. – 1993. – №9-12. – С.129-141.Україна – держава для кого? // Поклик сумління. – 1999. – №10.Українка і тоталітаризм // Визхвольний шлях. – 1996. – №3. – С.350-361.Українки під знаком тоталітаризму: Публіцистика // Літ. Україна. – 1995. – 21 верес.Химерики-лимерики: [Вірші-коломийки про укр. міста] // Літ. Україна. – 1998. – 22 жовт.Хлоп’ячі жарти: [Новели] // Дзвін. – 1997. – №10. – С.58-62.Цілком безсумнівне вбивство: Повість // Міліцейський кур’єр. – 2000. – №30-33; 35; 37. – 28 верес. – 4 жовт.Час достигання плодів: Вірші // Жінка. – 1992. – №8. – С.8.Чи треба судити Звягільського? // Молодь України. – 1995. – 13 квіт.Ювілейні клопоти і радості // Неділя. – 1995. – 26 трав.“Я шкодую тільки про те, що все життя чомусь вважала себе не гарною” // Мол. Галичина. – 1998. – 7 берез.
***
Багинська К. Згасла зірка Волоні: [Про укр. поетесу Г. Гордасевич] // Успенська вежа. – 2001. – №4.Гей В. Наречена сонця: пам’яті Г. Гордасевич // Літ. Україна. – 2001. – 29 берез.Гордасевич Б. “Замініть у тексті “Коновалець” на “Бандера” і матимете уявлення про його ідеологічні засади” // Молода Галичина. – 2002. – 19 верес.Дубас М. ”Голос дівочий плив над рікою...”: Світлій пам’яті Галини Гордасевич // Дубас М. Слова постмовчання: Про зустрічі й події та прочитане. – Л.: Українські технології, 2002. – С.177-180. Залізняк В. Поетеса дебютує в прозі // Вітчизна. – 1975. – №2. – С.210-212.Зимний З. Муха Василя Стуса проти мухи Галини Гордасевич // Молодь Галичина. – 2000. – 22 лют.Лобовик І. Жіночий портрет при світлі силуетів // Вітчизна. – 1991. – №3. – С.138-143.Миць Г. Зосталася недописана – “Станція Ворожба”: [Пам‘яті укр. письм. Г. Гордасевич] // Молода Галичина. – 2001. – 15 берез.Петренко М. Галині Гордасевич: [Вірш присвячений поетесі] // Дзвін. – 1995. – №11. – С.5.Самойленко Я. Запах землі // Радуга. – 1977. – №4. – С.181-182. – Рец. на кн.: Гордасевич Г. Наречена сонця. Поезії. – Донецьк: Донбас, 1976Солодкий Д. Спектр почуттів // Друг читача. – 1980. – 5 листоп.Ткаченко Н. “Збав боже вас любити поетес...” // Дніпро. – 1991. – №3. – С.185-188. – Рец. на кн.: Гордасевич Г. Силуети поетес. – К.: Рад. письм., 1989. – 246с.Федоровская Л. Неудача, но не поражение // Радуга. – 1974. – №1. – С.182-185.Яворівський В. Був світ, а в світі була любов: Галині Гордасевич – 60 // Літ. Україна. – 1995. – 27 ківт.
***Гордасевич Г.: [Укр. письм., гром. діяч; Некролог, 31 берез. 1935р. – 10 берез. 2001р.] // Літ. Україна. – 2001. – 22 берез.Гордасевич Г. [Укр. письменниця, 1935 – 2001 рр.; Некролог] // Високий замок. – 2001. – 13 берез.


Галина
"Галина" - по-грецьки "тиша". Ах, яка я дурна була! Якби я це знала раніше,   То зовсім інакше б жила.     
Я б не пхалась, куди не кличуть, Ще й подумала б чи іти, Не торкнулись би мого обличчя Знаки болю і самоти.
Я б усім посміхалась лагідно, Все б доводила до пуття, І було б квітчасте і ягідно В тихім гаї мого життя.
Чи це батьки помилились, А чи може, моя вина, Що у тому гаю поселилась Тонкостебла тернина одна?
Я її руками відводжу, Я ще зовсім не знаю про те, Що у днину весняну погожу Так рожево вона зацвіте.
 У Львівській кав'ярні  "Гроно Діоніса"
Сиджу в кав'ярні маленькій,п'ю каву,чорнющу, як ніч, і гірку, як доля моя,і все чекаю щена руку твою ласкаву,і вслухаюсь в глибини пам'яті,чи почую твоє ім'я?Та вже не надіюся,що колись-то отримаю Нобеля,хоч би й писаладо знемоги,до самозабуття,бо після голодоморів,концтаборів і Чорнобиля,що напишеш,щоб вразило більше,аніж саме життя?Я вже знаю,що не об'їжджу всю Європу,   .а де вже, щоб побуватина іншому материку,а проте не наливайтев чашку мою сиропу -ні на що не проміняюдолю свою гірку.Бо кожна моя сльозавже діамантом стала,а кожен мій чорний деньв небі зорею сія.Крутою дордгою йшла,та дійшла таки - не пристала.В маленькій порожній кав'ярніп'ю чорну каву я.
Благання                                              З вогню я вийшов –                                                           і в вогонь вернусь.                                                        Володимир Свідзинський                                             Щоб Бог зіслав мені                                                             найбільший дар:                                              Гарячу смерть -                                                              не зимне умирання.                                                                    Олена Теліга                                             Скінчиться все в обшарпанім хліву,                                              Де ще стоїть моє стареньке ліжко.                                                               Леонід Терехович
Не програмуйте своєї смерті, Поети, діти, ворожбити! Стисніть уста в мовчанні вперті, Лиш подумки: - Я буду жити! Я буду довго і щасливо Життя, як чисту воду пити. Мене умиє літня злива, Скульптури буде сніг ліпити, А я на все не надивлюся, Коли ж я на вершині стану, То не помру. А утомлюся –За синім обрієм розтану.
Доля поета
Минули дні поразок й перемог, Верхів'я щастя й урвища розпачні. За кожен день, який тобі дарує Бог, Будь вдячний.
Що влада? Натовпи німих нікчем!Що слава? Заздрість, схована під усміхом! Той, що укрився за твоїм плечем, Твоїм, не порадіє успіхам.
Це все, відомо, суєта суєт.Не називай цього ні горем, ні бідою.Якщо не віршомаз ти, а поет,-Їж черствий хліб і запивай водою.
І хай тебе штовхають у юрбі, Пускають плітки й дотепи солоні,-Відкрий вночі вікно - і Бог тобі Найкращу зірку покладе в долоні.



Создан 11 мар 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником