Огляди українських ЗМІ за 2017 р.

 

Огляди українських ЗМІ за 2017 р.




11 липня 2017
Огляд ЗМІ за 10 липня 2017

ВИСНОВКИ.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час візиту до Києва заявив про потужну підтримку, що Альянс надає Україні. Він закликав Росію вивести свої війська з території України, а також наголосив на необхідності безперешкодного доступу співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до усієї території Донбасу. Зокрема, Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО надасть Україні обладнання, яке дозволить Україні встановлювати джерела кібератак. Президент України Петро Порошенко заявив про наявність даних, що підтверджують причетність РФ до організації кібератак. Порошенко також наголосив на тому, що РФ протидіє СММ ОБСЄ на території Донбасу та ставить собі за мету витіснити її з території України.   

Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна починає дискусію з Північноатлантичним Альянсом щодо надання плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО. Він зазначив, що чітко усвідомлює, що Україна наразі не відповідає стандартам НАТО, тому Україна не планує подавати заявку на членство в  Альянсі. Натомість, Порошенко заявив, що Україна орієнтується до 2020 року наблизитися до стандартів НАТО. Керівник прес-служби Альянсу Пірс Казалет повідомив, що члени Північноатлантичної ради “взяли до уваги” прагнення України отримати план дій щодо членства, але не давали згоди з цього приводу. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що надання Україні плану дій щодо членства в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до російських кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки. Голова Військового комітету НАТО генерал Петер Павел заявив, що військова політика Північноатлантичного альянсу щодо Російської Федерації в частині підтримки діалогу не дає бажаного результату. Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що «якщо хтось може сприяти дотриманню суверенітету і територіальної цілісності України, то це члени НАТО. Процес вступу України до Альянсу є потужним стимулом для перетворень усередині України».

Експерти нагадують, що умовами членства в НАТО є не тільки виключно військові показники держави, але й належний рівень розвитку демократії. Натомість, Єнс Столтенберг зазначив, що “Україна має позбавитися ракової пухлини корупції. Корупція стоїть на перепоні реформам та справжнім змінам  та успішному майбутньому українських громадян”.

Експерт “Українського інституту майбутнього” Надія Коваль вважає, що членству Україні в НАТО крім всього не сприяє позиція чинного президента Франції. Надія Коваль зазначає, що  Макрон є виразним противником подальшого розширення Альянсу та прихильником продовження діалогу “НАТО-Росія”. Тому, на думку експерта, не варто очікувати від Макрона серйозної підтримки щодо власне європейської чи євроатлантичної інтеграції України чи посилення, скажімо, Східного партнерства.

Спецпредставник США у переговорах із Росією Курт Волкер, який після візиту Тіллерсона залишився в Україні, зустрівся із Леонідом Кучмою для обговорення ситуації на Донбасі, а також перспективу подальших контактів. Політолог Вадим Карасьов вважає, що результатом зустрічі Трампа та Путіна (отже і візита Тіллерсона) є залучення американської сторони до процесу врегулювання конфлікту на Донбасі. Він наголосив, що питання полягатиме у “ступені залученості” американської сторони. Карасьов зазначає, що США не стане учасником «нормандського формату», проте «збоку вони Мінський процес підштовхуватимуть так, як не зможуть підштовхувати зсередини французи, німці і росіяни». Саме цим, на думку Карасьова, буде займатися Курт Волкер. Вадим Карасьов також наголосив, що українське питання для США є «інструментом для того, щоб налагодити відносини з РФ».

РНБО на засіданні 10 липня прийняло низку важливих рішень, спрямованих на підвищення забезпечення безпеки держави. Так, РНБО прийняла рішення про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до України, і впровадження електронної системи попередньої реєстрації для громадян РФ, що мають намір в’їхати до України. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що рішення РНБО про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до країни, не матиме практичних наслідків ні для громадян Євросоюзу, ні для громадян інших країн з аналогічними біометричними документами. На думку експертів, таке рішення є альтернативою запровадженню візового режиму із РФ, адже країни ЄС вже давно використовують біометричні паспорти. Натомість, для країн СНД ця практика не розповсюджується. Крім того, для громадян РФ, що мешкають на території України, вводиться обов’язкова реєстрація за місцем проживання і необхідність подання інформації щодо переміщення територією України. Також прийнято рішення рекомендувати уряду забезпечити в 2017 році дофінансування потреб сектора безпеки і оборони на суму близько 9 млрд грн. Турчинов уточнив, що в загальному обсязі дофінансування близько 3 млрд грн заплановано профінансувати із загального фонду держбюджету, і 6 млрд грн – із спеціального, за рахунок конфіскованих «грошей Януковича».

Крім того, РНБО доручила Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України і Національному банку внести пропозиції із розширення списку осіб, що підпадають під санкції у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації. «США і ЄС прийняли рішення про введення нових санкцій проти Російської Федерації, і ми не можемо не враховувати ці ініціативи наших стратегічних партнерів,» – прокоментував дане рішення Турчинов. Голова комітету із закордонних справ палати представників Конгресу США Ед Ройс вніс поправку в законопроект із оборони на 2018 рік про введення нових санкцій щодо Росії за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності.

Натомість, РНБО не розглядала законопроект про деокупацію деяких районів Донбасу. Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що відповідний законопроект про реінтеграцію Донбасу вже розроблений апаратом РНБО, проте він ще буде узгоджуватися із західними партнерами: «передусім це стосується країн-учасниць “нормандського формату” – Німеччини, Франції і США, наших партнерів із НАТО,» – зазначив Турчинов. До ВР законопроект планується внести вже восени.

З огляду на те, що ВР не прийняла низку ключових законопроектів, серед депутатів обговорюється можливість продовжити поточну парламентську сесію. Зокрема, на цьому тижні має відбутися голосування у першому читанні за пенсійну реформу, яку Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує парламенту прийняти за основу. Також розгляду у парламенті потребують законопроекти з медичної реформи, потенційно може бути внесений законопроект по приватизації (який щоправда ще не пройшов Нацраду реформ та розгляд у комітетах), судова реформа. Голова ВР Андрій Парубій також припускає, що в парламент буде внесений на розгляд новий законопроект про зняття депутатської недоторканності. Саме тому Парубій відзначив, що має намір запропонувати не закривати нинішню сесію парламенту, щоб у разі необхідності ухвалення певних рішень можна було зібратися на засідання. Дане рішення підтримали БПП, НФ та «Батьківщина».

Міністр фінансів Олександр Данилюк цього тижня обговорить поточні питання співпраці із МВФ із директором-розпорядником Крістін Лагард. Експерти припускають, що темою для розмови може стати саме пенсійна реформа, яку парламент мав прийняти під час поточної сесії. Сам Данилюк зазначав, що виділення наступного траншу залежить саме від проведення пенсійної реформи. Проведення земельної реформи, наразі, взагалі не обговорюється і непомітно вийшло із порядку денного влади. Своєрідним «подарунком» для західних партнерів може слугувати накладення Порошенком вето на законопроект №6382 щодо продовження вивізного мита на брухт чорних металів.

Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв констатує різке уповільнення, практично до зупинення, погодженого з донорами плану реструктуризації та відокремлення діяльності з транспортування природного газу (анбандлінгу) компанії. Він також зазначив, що «ми сьогодні отримали “жовту картку” від ЄБРР».

Андрій Парубій повідомив, що всі подання на зняття недоторканості із народних депутатів будуть розглянуті у парламенті цього тижня. Борислава Розенблата виключили з членів фракції БПП на його прохання.

В українських ЗМІ з’явилася інформація, що директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Френсіс Маліж рекомендує на посаду голови Приватбанку Райнера Мюллера-Ханке. Зараз Райнер Мюллер є членом рад FinComBank (Молдова) і азербайджанського AccessBank. В Україні він уже працював генеральним директором Swedbank у 2009-2013 роках. Він має більш ніж десятирічний досвід в сфері банкінгу в країнах Центральної та Східної Європи.

Найбільша європейська авіакомпанія Ryanair оголосила про відмову від свого виходу на український ринок після того, як державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ) порушило угоду, досягнуту у березні цього року в Мінінфраструктури з посадовцями аеропорту та його нинішнім генеральним директором Павлом Рябікіним. Павло Рябікін заявив, що Ryanair висуває ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” вимоги, за яких він полетить до Києва, але які не відповідають українському законодавству. Голова Офісу по залученню і підтримці інвестицій при українському уряді Даніель Білак заявив, що уряд повинен розібратися в ситуації. Очільник Мінінфроструктури Володимир Омелян жорстко розкритикував Білака і натякнув на лобіювання ним інтересів МАУ, що належить Ігорю Коломойському.


ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Зближення України і НАТО: шлях до членства, новий офіс та посилення кібербезпеки (329 публікацій у ЗМІ)
  • G20 та візит Тіллерсона. Новий етап великої гри (263 публікації у ЗМІ)
  • Біометричний контроль, кібербезпека та розширення санкційного списку: підсумки засідання РНБО (Відео) (100 публікацій у ЗМІ)
  • Авіаперевізник Ryanair зупинив продаж квитків на рейси в Україну (61 публікація у ЗМІ)
  • Трамп: Спільна група з кібербезпеки з Росією може бути не утворена (60 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Другий президент України (1994-2005) Леонід Кучма прийняв спеціального представника США Курта Волкера і обговорив з ним ситуацію на Донбасі, а також перспективу подальших контактів. “Під час розмови учасники зустрічі обговорили ситуацію на Донбасі. Леонід Кучма відзначив роль і активну позицію США у вирішенні ситуації на Донбасі і подякував за принципову позицію і підтримку територіальної цілісності і суверенітету України”, – написала за підсумками зустрічі прес-секретар представника України в Трибічній контактній групі, другого президента України Л.Кучми Дарка Оліфер на сторінці у Facebook у понеділок і виклала відповідне фото. За її словами, сторони наголосили, що стійке, тривале припинення вогню і вирішення усього блоку питань із безпеки Мінських угод – ключове, без цього не може бути поступу у вирішенні гуманітарних, політичних і соціальних питань”.

Голова комітету із закордонних справ палати представників Конгресу США Ед Ройс вніс поправку в законопроект із оборони на 2018 рік про введення нових санкцій щодо Росії за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД), повідомляє видання The Hill. “Ройс представив поправку до щорічного законопроекту з питань оборонної політики, який, як очікується, буде винесено на розгляд палати на цьому тижні”, – йдеться в повідомленні. За даними видання, конгресмен “пропонує ввести санкції щодо окремих осіб, які допомагають Росії розробляти основні системи озброєнь, а також щодо держав-спонсорів тероризму, які купують таку зброю”.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.

Комісія Україна-НАТО погодила початок діалогу про подачу Україною заявки на отримання плану дій щодо членства в альянсі. Про це заявив президент Порошенко, відповідаючи на запитання Європейської правди на прес-конференції в Києві. Порошенко  нагадав про схвалений нещодавно закон, який встановив метою України набуття повноцінного членства в Альянсі. “Україна чітко визначила своє політичне та безпекове майбутнє”, – зауважив він. “Ми вважаємо за необхідне почати дискусію про запровадження Плану дій щодо членства. Сьогодні ми обговорили це і наші пропозиції про початок дискусії були із задоволенням сприйняті (країнами-членами) НАТО”, – підкреслив глава держави.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявляє, що НАТО продовжить співпрацю з Україною в питаннях оборони, управління та економічних реформах. “НАТО надавало підтримку українському суверенітету, територіальній цілісності, демократичних інститутів і вашим Збройним силам. І НАТО продовжить тісно працювати з Україною в питаннях оборони, управління і економічних реформ”, – сказав Є. Столтенберг на відкритті виставки “Україна-НАТО. Формула безпеки” за участю віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе в Києві в понеділок.

Урочисте відкриття нового офісу представництва НАТО в Україні відбулося в Києві в понеділок за участю генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга та віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе. “Це унікальне дипломатичне представництво в країні, яка є партнером. У жодній іншій країні такого повномасштабного представництва немає”, – зазначила віце-прем’єр.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликає Росію вивести свої війська з території України, а також наголошує на необхідності безперешкодного доступу співробітників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до усієї території Донбасу. “Росія має вивести свої сили і військові засоби з території, яка є міжнародно визнаною територією України, а співробітники ОБСЄ повинні мати безперешкодний доступ до території України”, – сказав він на засіданні Верховної Ради у понеділок. Є. Столтенберг також зазначив, що Росія намагається дестабілізувати ситуацію в Україні за допомогою бойовиків на Донбасі, використовуючи кібератаки, дезінформацію, а також військову присутність російських військ на Донбасі.

Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна починає дискусію з Північноатлантичним Альянсом щодо надання плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО. “Ми вважаємо за необхідне, і сьогодні про це чітко заявили, почати дискусію про надання плану дій щодо членства, і наші пропозиції щодо дискусії були із задоволенням прийняті”, – сказав П. Порошенко на спільній з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції в понеділок у Києві. Президент також зазначив, що наразі Україна не відповідає критеріям для вступу в НАТО.

НАТО надасть Україні обладнання, яке дасть змогу встановлювати джерела кібератак, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. “Одна з галузей, якій ми приділяємо дедалі більше уваги в співпраці з Україною, – це кібербезпека. Ми нині перебуваємо в процесі надання Україні нового обладнання для деяких ключових урядових інституцій і структур влади, що дасть змогу Україні розслідувати, хто стоїть за тими чи тими кіберударами, оскільки реагування на них має надзвичайне значення”, – сказав Є. Столтенберг на спільній прес-конференції з президентом України Петром Порошенком у Києві в понеділок.

Президент України Петро Порошенко заявив про наявність даних, що підтверджують причетність РФ до організації кібератак. “Кібератаки є ключовим елементом гібридної війни, і у нас є свідчення, що остання кібератака також була організована Російською Федерацією”, – сказав П. Порошенко на спільній з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції в Києві в понеділок.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що Росія робить усе можливе, щоб Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ полишила територію України. “Ми не сприймаємо спроби Росії, спрямовані на створення таких умов для наглядової місії ОБСЄ, щоб вона залишила територію України. Ми це не сприймаємо”, – сказав П. Порошенко на спільній прес-конференції з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у понеділок у Києві. За його словами, робота спостерігачів ОБСЄ важлива в контексті надання об’єктивної і правдивої інформації про ситуацію і повинна проводитися 24 години на добу.

Члени Північноатлантичної ради “взяли до уваги” прагнення України отримати план дій щодо членства, але не давали згоди з цього приводу. Про це повідомив в коментарі “Європейській правді” керівник прес-служби Альянсу Пірс Казалет. За словами представника альянсу, Петро Порошенко справді підняв питання подальшого зближення України та альянсу під час закритої частини засідання Комісії  Україна-НАТО, запропонувавши альянсу розпочати формальний діалог про набуття ПДЧ. “Президент Порошенко підняв це питання двічі – на засіданні та на спільній прес-конференції з генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом.

Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна має намір зосередитися на проведенні важливих реформ, щоб відповідати стандартам країн-членів НАТО. “Ще раз хочу підкреслити, що це не означає, що ми будемо негайно подавати заявку про членство. Абсолютно ні. Це означає, що нам потрібно створити реальну програму реформ, програму нашої співпраці, активізувати наші зусилля для досягнення необхідних стандартів, і в цьому нам необхідна допомога і співпраця з нашими партнерами по НАТО”, – сказав П. Порошенко на засіданні Комісії Україна-НАТО в понеділок у Києві.

Голова Військового комітету НАТО генерал Петер Павел (чеськ. Petr Pavel) зазначає, що військова політика Північноатлантичного альянсу щодо Російської Федерації в частині підтримки діалогу не дає бажаного результату, повідомляє Управління по зв’язках з громадськістю Збройних сил України. “Військова політика НАТО щодо Росії базується на двох стовпах. Перший – це оборона і стримування. Другий – зусилля по підтримці діалогу. Якщо в першій сфері ми досягаємо успіху, то в другій наші зусилля не приносять бажаного результату”, – сказав П .Павел під час зустрічі з начальником Генерального штабу Збройних сил України Віктором Муженко в понеділок у Києві.

Надання Україні плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО стало б кроком до подальшого просування Альянсу до російських кордонів, що не сприятиме зміцненню європейської безпеки, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. “Росія протягом багатьох років значно стурбована наближенням військової інфраструктури НАТО до наших кордонів. Потенційно це (надання ПДЧ Україні – ІФ) може стати подальшим кроком у цьому напрямі, що, звісно ж, не сприятиме зміцненню стабільності та безпеки на європейському континенті”, – сказав він журналістам.

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу у своєму виступі в Верховній Раді закликав керівництво України до активнішої протидії корупції. Про це повідомляє кореспондент “Європейської правди”. “Україна має позбавитися ракової пухлини корупції. Корупція стоїть на перепоні реформам та справжнім змінам  та успішному майбутньому українських громадян”, – звернувся він до народних депутатів. Генсек визнав, що Україна зробила низку важливих кроків на цьому шляху: “Ви вже досягли значного прогресу, але попереду ще багато роботи”. “Найбільше лідерство у цьому процесі має виходити від президента, прем’єра, і від вас, депутатів”, – наголосив він.

Президент України Петро Порошенко вітає останні кроки НАТО щодо зміцнення безпеки у світі. “Хочу підкреслити, що вага і роль НАТО ще більше зростають в умовах нових викликів міжнародній безпеці в контексті подій, що відбуваються навколо України”, – сказав П. Порошенко на засіданні комісії Україна-НАТО в понеділок у Києві. За його словами, мова йде про російську агресію, яка спонукала НАТО вжити заходів для зміцнення безпеки в регіоні. “Я можу навіть припустити, що НАТО прокинулося, і це дало Альянсу друге дихання. Союзники ще більше переконалися в необхідності об’єднання всіх зусиль для взаємного захисту, важливості підвищення витрат на оборону і збільшення своєї присутності в світі”, – сказав глава держави.

ЗАСІДАННЯ РНБО.

Рада національної безпеки і оборони України на засіданні в понеділок не розглядала законопроект про деокупацію деяких районів Донбасу, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в Адміністрації президента України. За його словами, наразі засідання Ради вже завершилося і на ньому розглядалися питання посилення контролю на держкордоні, а також дофінансування сектору оборони і безпеки. Співрозмовник агентства відзначив, що про відповідні рішення РНБО найближчим часом журналістів поінформує секретар РНБО Олександр Турчинов.

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) розробила закон про повернення державного суверенітету над окупованими районами Донецької і Луганської областей, його внесення до Верховної Ради заплановано у вересні після консультацій зі стратегічними партнерами України, заявив секретар РНБО Олександр Турчинов. “Відповідний закон розробив апарат РНБО разом із експертами. Ми залучали до цього і представників депутатського корпусу, коаліції. Закон готовий, але є доручення президента (президента України Петра Порошенка – ІФ) з приводу проведення консультацій з нашими стратегічними партнерами. Передусім це стосується країн-учасниць “нормандського формату” – Німеччини, Франції і США, наших партнерів із НАТО з приводу змісту цього закону”, – сказав він на брифінгу після засідання РНБО в понеділок у Києві.

Рада національної безпеки і оборони України під головуванням президента Петра Порошенка на засіданні в понеділок розглядає питання посилення контролю за перетином державного кордону України, зокрема впровадження процедури збору біометричних даних з іноземців, які в’їжджають до країни. “Йдеться про посилення контролю за в’їздом та виїздом і перебуванням громадян інших держав на території України – ми запроваджуємо біометричний контроль для всіх громадян, які перетинають український кордон”, – наводить слова П. Порошенка прес-служба глави Української держави в понеділок увечері.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначає, що рішення РНБО про введення системи біометричного контролю для громадян іноземних держав, що в’їжджають до країни, не матиме практичних наслідків ні для громадян Євросоюзу, ні для громадян інших країн з аналогічними біометричними документами. “Ми прекрасно розуміємо, що в контексті безвізового режиму, який працює для біометричних паспортів, у нас немає проблем не лише з Європейським Союзом, але і з іншими країнами, у яких є біометричні паспорти за стандартами ІКАО (Міжнародної організації цивільної авіації – ІФ). Таким чином, для ЄС це рішення фактично не матиме особливих практичних наслідків”, – сказав П. Клімкін на брифінгу з португальським колегою Аугусто Сантушем Сільвою (Augusto Santos Silva) у понеділок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” про можливий вплив рішення РНБО України запровадити в’їзд для громадян іноземних держав за біометричними паспортами на режим взаємних поїздок між Україною та іншими країнами, зокрема ЄС.

Для громадян Російської Федерації, що мешкають на території України, вводиться обов’язкова реєстрація за місцем проживання і необхідність подання інформації щодо переміщення територією України, повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов. “Вводиться, відповідне доручення РНБО сьогодні дав, вимога про обов’язкову реєстрацію громадян Російської Федерації, які перебувають на території України в місці їхнього тимчасового проживання, а також вводиться необхідність подання інформації про переміщення територією України”, – сказав О. Турчинов після засідання РНБО в понеділок.

Рада національної безпеки і оборони (РНБО) України доручила Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України і Національному банку внести пропозиції із розширення списку осіб, що підпадають під санкції у зв’язку з агресією з боку Російської Федерації, повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов. “США і ЄС прийняли рішення про введення нових санкцій проти Російської Федерації, і ми не можемо не враховувати ці ініціативи наших стратегічних партнерів. Саме тому доручено ініціаторам відповідно до законодавства введення санкцій – відповідно, це Кабінет Міністрів, СБУ і Нацбанк – внести пропозиції, що відповідають нам. Щойно ці пропозиції будуть внесені, РНБО ухвалить рішення про розширення списку персональних спеціальних, економічних та інших обмежувальних заходів – санкцій стосовно фізичних і юридичних осіб РФ”, – сказав О. Турчинов на брифінгу після засідання РНБО в понеділок.

Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олександр Турчинов заявив, що уряду буде запропоновано збільшити витрати загального фонду державного бюджету на 2017 рік на безпеку і оборону на суму близько 3 млрд грн “Запропоновано збільшити витрати сектора безпеки і оборони – саме за цією позицією на суму близько 3 млрд грн”, – сказав він на брифінгу після засідання РНБО в понеділок у Києві.

Рада національної безпеки і оборони України виступає за розподіл конфіскованих коштів екс-чиновників часів президентства Віктора Януковича на сектор безпеки і оборони, повідомив секретар РНБО Олександр Турчинов. “Прийнято рішення про початок фінансування державного бюджету за рахунок конфіскованих фінансових ресурсів. Це кошти, які були конфісковані з рахунків, які були в Ощадбанку, інших банках України, і які були пов’язані з оточенням екс-президента Януковича. З цих коштів за спецфондом бюджету запропоновано профінансувати сектор безпеки і оборони на 6 млрд грн”, – сказав О.Турчинов на брифінгу після засідання Ради національної безпеки і оборони в понеділок у Києві.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.

Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення рекомендує парламенту ухвалити урядовий законопроект про пенсійну реформу в першому читанні. Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, відповідне рішення було прийняте на засіданні профільного комітету в середу. За це рішення проголосували троє з чотирьох присутніх на засіданні комітету депутата; загалом у комітеті – семеро депутатів.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк і директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду(МВФ) Крістін Лагард мають намір обговорити поточні питання співпраці, повідомляється на веб-сайті Мінфіну. Згідно з повідомленням, відповідні переговори заплановано у рамках конференції “Відновлення розвитку в Центральній, Східній і Південно-східній Європі: роль державного управління та інституцій”, яка наразі триває в Дубровніку (Хорватія).

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв констатує різке уповільнення, практично до зупинення, погодженого з донорами плану реструктуризації та відокремлення діяльності з транспортування природного газу (анбандлінгу) компанії. “На жаль, зараз можна констатувати, що прогрес у виконанні цього плану дуже низький, фактично роботу було зупинено”, – заявив він під час круглого столу “Ключова роль України в енергетичній безпеці Європи” у Верховній Раді в понеділок. А. Коболєв наголосив, що анбандлінг та реструктуризація “Нафтогазу” і їх своєчасне виконання є критично важливими завданнями з погляду демонстрування ефективності та надійності транзиту газу через Україну, особливо з урахуванням пропонованих Росією маршрутів.

Затримки з виконанням плану анбандлінгу НАК “Нафтогаз України” можуть призвести до призупинення фінансування компанії з боку Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), використовуваного для закупівель газу, повідомив голова правління НАК Андрій Коболєв. “Ми сьогодні отримали “жовту картку” від ЄБРР – якщо до кінця липня не буде затверджено фінансовий план “Нафтогазу” і не буде прийнято показники діяльності наглядової ради, то наступного транша на фінансування газу… може і не бути”, – сказав він під час круглого столу “Ключова роль України в енергетичній безпеці Європи” у Верховній Раді в понеділок.

Постачальники газу за PSO “газзбути” не можуть обґрунтувати заборгованість перед НАК “Нафтогаз України” обсягом близько 10 млрд грн, повідомив журналістам голова НАК Андрій Коболєв у Києві в понеділок. “Ситуація із “газзбутами” критична: вони заборгували нам близько 30 млрд грн. Це не пояснюється заборгованістю, яка існує перед ними у бюджету. Вона набагато менша, різниця – близько 10 млрд грн, за якими ми не можемо отримати пояснень”, – сказав він.

НАК “Нафтогаз України” і російський “Газпром” провели перший раунд переговорів у рамках окремого проміжного рішення Стокгольмського арбітражу за контрактом на постачання газу, наступний раунд переговорів відбудеться поточного тижня, повідомив журналістам глава “Нафтогазу” Андрій Коболєв. “Відбувся перший раунд, була зустріч. Наступний, ми очікуємо, відбудеться цього тижня”, – сказав він.

Державна інспекція ядерного регулювання України (ДІЯРУ) дозволила завантаження ядерного палива Westinghouse в активні зони першого і четвертого блоків Запорізької АЕС. Згідно з повідомленням регулятора, узгодження видано на основі позитивних результатів державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки матеріалів. Ядерне паливо Westinghouse експлуатується в складі змішаних активних зон енергоблоків №2 і №3 Южно-Української АЕС, блоку №5 Запорізької АЕС, готується до завантаження в блок №3 Запорізької АЕС.

ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАНОСТІ ІЗ ДЕПУТАТІВ.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій припускає, що в парламент буде внесений на розгляд новий законопроект про зняття депутатської недоторканності. “Сьогодні в цьому питанні (зняття депутатської недоторканності – ІФ) є певна юридична колізія: є законопроект, який був поданий до Верховної Ради, який ми відправили до Конституційного суду… Але в тому законопроекті передбачено зняття недоторканності і з депутатів, і з суддів. Нагадаю вам, що під час судової реформи ми частину цього законопроекту вже вирішили – ми вже зняли недоторканність із суддів”, – сказав А. Парубій на брифінгу в Києві в понеділок.

Керівник антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв закликає спікера парламенту Андрія Парубія розглянути у вівторок, 11 липня, питання зняття недоторканності з народних депутатів за поданням генерального прокурора Юрія Луценка. “Про ініціативи відкласти скасування депутатської недоторканності на останній день (поточної сесії згідно з календарним планом роботи парламенту – ІФ). Якщо хтось планує зробити так, щоб останнім голосуванням провалити це рішення, а потім роз’їхатися по островах, і нехай люди тут обурюються в Києві, то це дуже погано і для країни, і для парламенту”, – сказав Є. Соболєв на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій, комітетів і груп парламенту в понеділок.

Подання генерального прокурора України Юрія Луценка на зняття депутатської недоторканності з шести парламентарів буде розглянуто на поточному пленарному тижні, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Усі подання будуть розглянуті”, – сказав він на засіданні погоджувальної ради в понеділок.

Парламентська фракція “Блок Петра Порошенко” більшістю голосів прийняла рішення виключити народного депутата Борислава Розенблата з членів фракції на його прохання, а також підтримала зняття з нього депутатської недоторканності.

ВИХІД RYANAIR З УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ.

Найбільша європейська авіакомпанія Ryanair оголосила про відмову від свого виходу на український ринок після того, як державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ) порушило угоду, досягнуту у березні цього року в Мінінфраструктури з посадовцями аеропорту та його нинішнім генеральним директором Павлом Рябікіним, зазначається в заяві компанії в понеділок. “Ми жалкуємо з приводу того, що аеропорт Києва продемонстрував, що Україна ще не є достатньо зрілим або надійним місцем для інвестицій потужного авіафлоту Ryanair”, – прокоментував це рішення головний комерційний директор (CCO) Ryanair Девід О’Браєн (David O’Brien).

Кабінет міністрів України повинен розібратися в ситуації з відмовою найбільшої європейської авіакомпанії Ryanair від запланованого входу в Україну з огляду на нібито порушення договору з боку державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль”(Київ). Таку думку агентству “Інтерфакс-Україна” висловив голова Офісу по залученню і підтримці інвестицій при українському уряді Даніель Білак. “Якщо вони так вважають, цікаво, які були докази. Думаю, уряду потрібно розібратися в цьому”, – сказав він в понеділок увечері.

Провідний європейський лоу-кост авіаперевізник Ryanair висуває Державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” вимоги, за яких він полетить до Києва, але які не відповідають українському законодавству, констатував голова аеропорту Павло Рябікін під час прес-конференції в Києві в понеділок. “Перше: вони вимагають, щоб спірні питання вирішувалися в Лондонському арбітражі із застосуванням лондонського права. Ми ж наполягаємо, що питання мають вирішуватися в судовому порядку в українських інстанціях”, – сказав він.

Генеральний директор Державного підприємства

 

 

Огляд ЗМІ за 7-9 липня 2017

ВИСНОВКИ.

Лідери країн G20 ухвалили заяву лідерів G20 про протидію тероризму та погодили план розвитку до 2030 р.  Під час саміту відбулася зустріч Дональда Трампа із Володимиром Путіним. За підсумками саміту G20, міністр ЗС РФ   Сергій Лавров повідомив, що врегулювання конфлікту на Донбасі буде продовжуватися в мінському форматі й жодного альтернативного сценарію США не пропонували. США і РФ домовилися створити «окремий канал» для переговорів по Україні. Найближчим часом Москву повинен відвідати американський спецпредставник з українського питання – екс-постпред США в НАТО Курт Волкер, який замінив на цій «позиції» Вікторію Нуланд. Експерти вважають, що позиція Волкера буде дуже жорсткою по відношенню до Кремля, на відміну від В. Нуланд, яка занадто загралася із В. Сурковим. На саміті G20 не обговорювалися питання посилення антиросійських санкцій і повернення Криму до складу України. У той же час, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон під час переговорів з Володимиром Путіним підтвердили важливість дотримання режиму припинення вогню на сході України, згідно з Мінським домовленостями. Сторони домовилися провести по телефону переговори в Нормандському форматі. Еммануель Макрон також обговорив українське питання з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо в кулуарах саміту. В цілому, підкреслюють аналітики, саміт “Великої двадцятки” залишив більше запитань, ніж дав відповідей. Дональд Трамп і інші учасники саміту не подолали розбіжності з питань вільної торгівлі і клімату. Припинення вогню у Сирії не визначає політичне майбутнє країни. Переговори з Путіним не призвели до прориву в українському питанні. Учасники саміту не знайшли нових способів вирішення північнокорейської проблеми.

9 липня держсекретар США Рекс Тіллерсон здійснив робочий візит до України,  в ході якого проінформував керівництво України щодо підсумків саміту G20. Експерти зазначають, що, в цілому, принаймні офіційна риторика як американської, так і української сторони залишилася незмінною. Петро Порошенко заявив, що Україна розраховує на допомогу американських партнерів у рамках врегулювання ситуації на сході України, оскільки РФ продовжує порушувати «Мінські домовленості». Тіллерсон, у свою чергу, заявив, що США розчаровані відсутністю прогресу щодо «Мінських угод». Петро Порошенко повідомив, що США запевнили, що санкції щодо Росії не будуть зняті доти, доки не буде визволено українську територію, а Мінські угоди не будуть виконані. Це «підтвердив» також Дональд Трамп у своєму Твіттері, де написав, що “нічого не буде робитися до вирішення української та сирійської проблем”, маючи на увазі зняття санкцій з РФ. Петро Порошенко також зазначив, що сторони «скоординували подальші дії (…), що робити з російською поведінкою за недотримання Мінських угод і неімплементацією чітких і прямих кроків з деокупації України». Порошенко також заявив, що у липні може відбутися телефонна розмова лідерів «нормандського формату», яка має передувати саміту країн-учасниць даного формату. Новопризначений спецпредставник США з українського врегулювання Курт Волкер залишиться в Україні на кілька днів для вирішення питань двостороннього співробітництва.

Держсекретар США Рекс Тіллерсон також зустрівся з прихильниками проведення реформ в Україні, із представниками громадського сектору. Він заявив, що їм доведеться пройти ще довгий шлях у цьому напрямку, щоб «зробити її (Україну) привабливою для інвесторів, для її європейських сусідів». Тіллерсон також традиційно наголосив, що США очікують від України ефективної антикорупційної реформи. На думку держсекретаря США, особливе значення в цьому контексті має добір суддів Верховного Суду, а також створення Антикорупційного суду в Україні.

Петро Порошенко повідомив, що візити міністра оборони, міністра енергетики США очікуються в Україні у серпні-вересні поточного. Зокрема, однією із можливих тем може стати укладання контракту на поставку Україні вугілля з США.

Перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Олександр Гуг повідомив, що СММ ОБСЄ в Україні продовжує фіксувати невідведення важкого озброєння від лінії розмежування на сході України. Він також наголосив на тому, що представники т.зв. ДНР не допускають ОБСЄ у прикордонні райони. Він зазначає, «зазвичай у разі недопуску приховують концентрацію сил і засобів». Разом з тим, перший заступник голови місії підкреслив: “Але було би помилкою вважати, що лише т.зв. “ДНР” має важке озброєння, розміщене з порушенням Мінських домовленостей. ЗСУ також не повною мірою виконують своїх зобов’язань”.

Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила запропоновану українською делегацією резолюцію “Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України”. У резолюції ПА ОБСЄ заявляє про свою “повну повагу суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її визнаних міжнародним співтовариством кордонів, які включають Автономну Республіку Крим та місто Севастополь”. РФ виступила категорично проти ухвалення цієї резолюції, однак документ був прийнятий.

Нардеп від БПП Марія Іонова повідомила, що депутати Європейського парламенту відвідають зону проведення АТО. До складу делегації входять співголова парламентського комітету асоціації Україна-ЄС Даріуш Росаті і його колега по Європарламенту Міхаель Галер. Інший депутат від БПП Ірина Фриз заявила, що «чим більше депутатів Європарламенту і європейців матимуть можливість приїхати і на власні очі побачити, що тут відбувається, тим більшою буде підтримка України у світі». Конфлікт на Донбасі, зокрема, реалізація Мінських угод, незаконна анексія Російською Федерацією АР Крим, прогрес реформування в Україні, а також регіональна та міжнародна ситуація стануть ключовими темами саміту Україна-ЄС, проведення якого заплановане на 12-13 липня в Києві.

9 липня набув чинності закон “Про внесення змін до деяких законів України з приводу зовнішньополітичного курсу України”, яким відновлюється курс України на членство в НАТО. Також Петро Порошенко призначив главою Місії України при НАТО першого заступника міністра закордонних справ Вадима Пристайка. Експерти неодноразово зазначали, що попри рішучу риторику влади про необхідності інтеграції з НАТО, дана посада не була заповнена із травня 2015 року. Наразі, ця прогалина в українській дипломатії виправлена. Володимир Гройсман в інтерв’ю британському телеканалу “Sky News” вкотре підтвердив, що мета України є досягти стандартів НАТО.   

9 липня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш відвідав Київ, під час якого зустрівся із першими особами держави. Антоніу Гутерріш закликав український уряд і «ополченців» Донбасу до суворого дотримання режиму припинення вогню. Він також заявив, що ООН готова підтримувати зусилля переговорної групи “нормандського формату”, а також роботу Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі. Він також зазначив, що для ООН питання врегулювання конфлікту на Донбасі стоїть на порядку денному. «Ми не забуваємо про це. Ми хочемо покращувати і вдосконалювати нашу підтримку, як у гуманітарній роботі,» – наголосив  Антоніу Гутерріш. Генсек ООН заявляє, що Організація продовжить гуманітарну допомогу Україні і готова допомогти в проведенні реформ. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що «можливо, нам необхідно порушити питання того, як збільшити розміри цієї допомоги або впровадити нові механізми вирішення проблем, які у нас виникають». Він наголосив, що наявні в Україні гуманітарні проблеми викликані неповагою РФ до міжнародного права і її агресією. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін окрему увагу приділив питанню захисту прав людини в Криму, особливо в контексті забезпечення імплементації відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН, зазначають у МЗС. Петро Порошенко закликав Антоніу Гутерріша «знайти більш активну модель участі ООН» у вирішенні проблем, які постали перед Україною. Президент України висловив переконання, що сьогодні світ потребує сильної та дієвої ООН, тому вона потребує реформування відповідно до актуальних загроз. Експерти зазначають, що ООН, як організація, що має підтримувати світовий порядок, вже не справляється зі своїми функціями. Зокрема, на думку окремих експертів, ця роль вже більше належить навіть G20, ніж ООН.

Комітет ВР з питань регламенту визнав законними і обґрунтованими всі три подання (на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт) генерального прокурора Юрія Луценка щодо народного депутата Борислава Розенблата. Сам нардеп заявив, що здасть свої документи для виїзду за кордон лише після голосувань у Верховній раді подань ГПУ щодо зняття недоторканості, його затримання та арешту. Керівник САП Назар Холодницький припустив, що частина депутатів, з яких можуть зняти недоторканість, можуть втекти за кордон. Юрій Луценко висловив думку, що необхідно скасувати депутатську недоторканість як інститут.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що він бажає запуску нової програми співпраці з МВФ. На його думку, це допомогло б досягти максимально ефективної взаємодії з МВФ. При цьому Гройсман підкреслив, що Україна має виконувати взяті на себе зобов’язання і бути прогнозованою. Посли країн “Великої сімки” висловили підтримку проекту пенсійної реформи, яка є обов’язковою для подальшої співпраці з МВФ, та закликали Верховну Раду ухвалити без затримок відповідне законодавство на останньому пленарному засіданні в цій сесії.

Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради пакет законопроектів щодо скасування е-декларування антикорупційних громадських організацій. Напередодні ці проекти презентовано під час зустрічі з представниками громадських організацій. Президент також підкреслив, що розраховує на підтримку цих документів парламентом у першому читанні ще на цій сесії. Він зазначив, що зауваження та пропозиції від громадських організацій можна буде внести під час підготовки законопроекту до другого читання. Низку зауважень, висловлених громадськими організаціями, було враховано за результатами зустрічі. Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що подавати текст законопроекту без правок громадських активістів та голосувати за нього без змін неприпустимо. “Вони змушені будуть публічно показати не тільки доходи, отримані від донорів, реципієнтів та бенефіціарів міжнародних грантів, але і всі витрати на користь третіх осіб, чого не роблять навіть чиновники в е-деклараціях”, –  зазначає глава ЦПК.

Прес-служба НЕК “Укренерго” повідомляє, що Угода про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи (ENTSO- E) вступило в силу після його підписання необхідною кількістю системних операторів. “Укренерго” на сьогодні оцінює технологічну готовність ОЕС України із приєднання до ENTSO- E у 15%, а рівень імплементації та гармонізації українського законодавства з європейськими нормами – у 5% за наявного ступеня інтегрованості систем у 10%. Доведення цих умов до 99-100% рівня заплановано через п’ять років.

Київський апеляційний адміністративний суд 27 червня залишив без змін рішення Окружного адмінсуду Києва, який визнав, що футбольний клуб “Динамо Київ” не є пов’язаною з Приватбанком особою. Колишній співвласник “Приватбанку” Ігор Коломойський заявив, що інформація про те, що колишні топ-менеджери “Приватбанку” і члени його кредитного комітету давно залишили Україну, не відповідає дійсності.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Трамп та Путін вперше зустрілися на саміті “Великої 20” (305 публікацій у ЗМІ)
  • Порошенко з Тіллерсоном узгодили алгоритм просування Мінського процесу (243 публікації у ЗМІ)
  • Перед зустріччю G20 Меркель розкритикувала Трампа (212 публікацій у ЗМІ)
  • Путін та Трамп домовилися утворити “канал зв’язку” по Україні (105 публікацій у ЗМІ)
  • Меркель анонсувала телефонну розмову країн-учасниць “нормандського формату” (71 публікація у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Україна розраховує на допомогу американських партнерів у рамках врегулювання ситуації на сході України, заявляє президент України Петро Порошенко. “Найбільше ми хочемо миру в Україні. Ми твердо дотримуємося взятих на себе зобов’язань щодо мінського процесу, розраховуємо на допомогу наших партнерів – США – в “нормандському форматі” і розраховуємо на тверезе розуміння цієї ситуації в Росії”, – сказав П.Порошенко на спільному брифінгу з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном у Києві в неділю.

Президент України Петро Порошенко заявив, що немає ніяких змін в кращу сторону в політиці РФ щодо Донбасу. “На жаль, пан держсекретар, я змушений констатувати, що ми поки що не відчуваємо змін в російському поведінці”, – сказав П.Порошенко на спільному брифінгу з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном (Rex Tillerson) в неділю в Києві.

Американська сторона констатує розчарування відсутністю прогресу в переговорному процесі з урегулювання ситуації на сході України, у зв’язку з чим призначили спецпредставника в Україні Курта Волкера, заявляє державний секретар США Рекс Тіллерсон (Rex Tillerson). “Ми розчаровані відсутністю прогресу щодо мінських угод. Саме тому ми призначили спеціального представника для того, щоб звернути на це питання увагу. Тепер буде кому координувати цю діяльність з “нормандською четвіркою” і урядом Росії для того, щоб побачити, чи ми можемо прискорити прогрес”, – сказав Р.Тіллерсон на спільному брифінгу з президентом України Петром Порошенко в Києві в неділю.

США запевнили українських партнерів, що санкції щодо Росії не будуть зняті доти, доки не буде визволено українську територію, а Мінські угоди не будуть виконані, повідомив президент України Петро Порошенко. “Ми також говорили детально про санкції. І отримали підтвердження, що доти, доки не будуть виконані Мінські угоди і не буде звільнена українська територія, про зняття санкцій не йтиметься”, – сказав П. Порошенко на спільному брифінгу з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном у Києві в неділю.

Президент України Петро Порошенко і держсекретар США Рекс Тіллерсон скоординували дії щодо подальших кроків з врегулювання ситуації на Донбасі. “Одразу після переговорів у Гамбурзі на саміті “Великої двадцятки ми сьогодні дуже детально обговорювали, скоординували наші подальші дії (…), що робити з російською поведінкою за недотримання Мінських угод і неімплементацію чітких і прямих кроків з деокупації України та принесення миру на українську землю”, – сказав Порошенко на спільному брифінгу з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном (Rex Tillerson) в неділю в Києві.

Саміт глав України, Франції, Німеччини і РФ може відбутися вже влітку цього року, після телефонної розмови лідерів “нормандської четвірки”, заявляє президент України Петро Порошенко. “Після зустрічі і моїх телефонних переговорів в Берліні, Парижі, зустрічей в Гамбурзі, досягнута домовленість, що, найімовірніше, в липні місяці відбудеться телефонна розмова в нормандському форматі на рівні лідерів. І ми не виключаємо, що за результатами цієї телефонної розмови нам вдасться організувати саміт. Поки що не визначено, де саме він проходитиме, але ми налаштовані на рішучу, прискорену, практичну, конкретну розмову як у телефонному форматі, так і на саміті вже цього літа”, – сказав П. Порошенко під час зустрічі з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном у Києві в неділю.

Спецпредставник США з українського врегулювання Курт Волкер залишиться в Україні на кілька днів для вирішення питань двостороннього співробітництва, заявляє президент України Петро Порошенко. “Я дуже вдячний, що після призначення, буквально через лічені години з вами у складі делегації Курт Волкер. Вітаємо його та дякуємо за ваше рішення, що він залишається з нами на кілька днів для того, щоб ми не підвішували питання, не затягували його, а одразу після кількох годин після призначення починали ефективну співпрацю”, – сказав П. Порошенко на спільному брифінгу з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном в Києві в неділю.

Держсекретар США Рекс Тіллерсон, що прибув у Київ з коротким візитом, зустрівся в неділю з прихильниками проведення реформ в Україні і заявив, що їм доведеться пройти ще довгий шлях у цьому напрямку, повідомило агентство “Ассошіейтед прес” (АП). “Україна пройшла великий шлях. Ми це визнаємо, але ми повинні зробити ще більше для забезпечення майбутнього України: зробити її привабливою для інвесторів, для її європейських сусідів”, – заявив дипломат на зустрічі в резиденції посла США в Україні. Він схвалив зусилля української влади у сфері боротьби з корупцією, збору податків та прозорості діяльності уряду, зазначило агентство.

США очікують, що Україна проведе важливі реформи у сфері боротьби з корупцією, заявив держсекретар США Рекс Тіллерсон. “Ми обговорили важливість впровадження антикорупційних реформ, адже це теж дуже важливий елемент для залучення зовнішніх інвестицій, що створить додаткові робочі місця для громадян України і розвиватиме економіку”, – сказав Р. Тіллерсон на спільному брифінгу з президентом України Петром Порошенком у Києві в неділю. За словами держсекретаря США, особливе значення в цьому контексті має добір суддів Верховного Суду, а також створення Антикорупційного суду в Україні.

Візити міністра оборони, міністра енергетики США і деяких інших високопоставлених американських чиновників очікуються в Україні у серпні-вересні поточного, 2017 року, заявляє президент України Петро Порошенко. “Ми очікуємо в серпні-вересні візитів і міністра оборони США і міністра енергетики США та інших високопоставлених представників американської влади”, – сказав П. Порошенко на зустрічі з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном у Києві в неділю.

Міністр юстиції України Павло Петренко і міністр безпеки і юстиції Нідерландів Стеф Блок підписали двосторонню угоду про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов’язаних з катастрофою літака “Боїнг-777” Малайзійських авіаліній на Донбасі в 2014 році, повідомляється на офіційному сайті нідерландського уряду в п’ятницю. “Міністр безпеки і юстиції підписав зі своїм українським колегою Петренком двосторонній договір міжнародного правового співробітництва по MH17”, – йдеться в повідомленні.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.

Президент України Петро Порошенко призначив главою Місії України при НАТО першого заступника міністра закордонних справ Вадима Пристайка. “Призначити Пристайка Вадима Володимировича главою Місії України при НАТО”, – йдеться в указі глави держави від 7 липня. Як повідомлялося, П. Порошенко в травні 2015 року звільнив із посади главу Місії України при НАТО Ігоря Долгова, після чого обов’язки керівника місії виконував Єгор Божок.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що завданням України є відповідність стандартам НАТО. “Яким був Крим до анексії і яким він став? До анексії це був курорт, на якому тимчасово розміщувалася військова база Російської Федерації, і в цьому році її флот мав вийти. Вони анексували Крим, а український курорт перетворили на найпотужнішу військову базу. А тепер дайте відповідь на запитання: кому загрожує ця військова база? Очевидно, що країнам НАТО”, – сказав прем’єр в ефірі “Sky News”. В. Гройсман наголосив, що український Крим має знову стати частиною України.

Закон “Про внесення змін до деяких законів України з приводу зовнішньополітичного курсу України”, яким відновлюється курс України на членство в НАТО, в суботу, 8 липня, опубліковано в парламентській газеті “Голос України”. Таким чином, 9 липня він набуде чинності.

ВІЗИТ ГЕНСЕКА ООН ДО КИЄВА.

До суворого дотримання режиму припинення вогню закликав український уряд і ополченців Донбасу генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. “Ми знаємо, що перестрілки все ще мають місце. І, звичайно, ми закликаємо до повного припинення вогню”, – заявив він перед початком зустрічі з прем’єром України Володимиром Гройсманом. Раніше між Києвом і Донбасом було оголошено перемир’я для збору врожаю обома сторонами конфлікту.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін обговорив на зустрічі з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутерришем в рамках його візиту в Україну у неділю ситуацію на Донбасі, зокрема, про можливі шляхи подальшого залучення ООН до врегулювання гуманітарної ситуації і відновлення інфраструктури в регіоні. Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України в неділю, окрему увагу було приділено питанню захисту прав людини в Криму, особливо в контексті забезпечення імплементації відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що гуманітарні проблеми України викликані агресією РФ. “У нас доволі високий рівень нашої взаємодії в гуманітарних питаннях, ми високо цінуємо гуманітарну допомогу. Можливо, нам необхідно порушити питання того, як збільшити розміри цієї допомоги або впровадити нові механізми вирішення проблем, які у нас виникають”, – сказав В. Гройсман під час зустрічі з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутерришем (Antonio Guterres) у Києві в неділю.

Президент України Петро Порошенко заявляє про необхідність активнішої участі Організації об’єднаних націй у вирішенні актуальних питань. “Хотів би висловити впевненість, що наша зустріч стане відправною точкою для того, щоб знайти більш активну модель участі ООН у вирішенні тих складних викликів, які сьогодні постали перед Україною”, – сказав П. Порошенко на спільному брифінгу з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутерришем у Києві в неділю.

ООН готова підтримувати зусилля переговорної групи “нормандського формату” (Франція, Німеччина, Росія, Україна), а також роботу Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі, повідомив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерриш (Antonio Guterres). “Дуже важливо забезпечити повну повагу режиму припинення вогню, зокрема щодо тих домовленостей, які існують. ООН відстежує і ми готові підтримати всі зусилля і Нормандської четвірки і Тристоронньої контактної групи, ОБСЄ, та робити все необхідне для того, щоб сприяти вирішенню кризи, яка триває довгий час”, – сказав А. Гутерриш після зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Києві в неділю.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерриш (Antonio Guterres) заявляє, що ООН продовжить гуманітарну допомогу Україні і готова допомогти в проведенні реформ. “Ви можете розраховувати на нашу підтримку гуманітарних програм, щоб полегшити життя вимушеним переселенцям – ви згадали про 1,7 млн переселенців – а також тих, хто проживає поблизу лінії зіткнення і зони, де йдуть бойові дії, а також цілковиту підтримку уряду в питанні проведення реформ”, – сказав А. Гуттериш під час зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом у Києві в неділю. За словами генсека ООН, бої на території України все ще тривають, і ООН закликає до їх припинення в рамках останніх домовленостей.

Президент України Петро Порошенко переконаний, що сьогодні світ потребує сильної та дієвої Організації Об’єднаних Націй, тому вона потребує реформування відповідно до актуальних загроз. “Ми дійшли згоди з генеральним секретарем у тому, що сьогодні Україна, та й увесь світ, як ніколи раніше потребують сильної і рішучої, дієвої ООН, тому ми зацікавлені в тому, щоб авторитет генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй зростав”, – сказав П. Порошенко після зустрічі з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутерришем (Antonio Guterres) у Києві в неділю.

МІСІЯ ОБСЄ В УКРАЇНІ.

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні продовжує фіксувати невідведення важкого озброєння від лінії розмежування на сході України. Перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Олександр Гуг на брифінгу в п’ятницю в Києві розповів, що протягом останніх двох тижнів представники т. зв. “ДНР” відмовлялися допускати спостерігачів спецмісії в районі Новоазовська (Донецька обл.). “Що там відбувається і що вони приховують – ми не знаємо. І з фактами перешкоджання ми маємо справу з березня 2014 року. Все це спрямовано на засліплення нас, щоб ми не виконували нашу місію, не проводили моніторинг і не повідомляли про факти, які незручні… Оскільки т. зв. “ДНР” не пускає нас у прикордонний район, я не знаю, що вони приховують. Однак, судячи з нашого досвіду, зазвичай у разі недопуску приховують концентрацію сил і засобів “, – підкреслив він.

Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила запропоновану українською делегацією резолюцію “Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України”, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Захід”. РФ виступила категорично проти ухвалення цієї резолюції, однак документ був прийнятий. У резолюції “Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України ПА ОБСЄ заявляє про свою “повну повагу суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її визнаних міжнародним співтовариством кордонів, які включають Автономну Республіку Крим та місто Севастополь”.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що досягти максимально ефективної взаємодії з Міжнародним валютним фондом можна було б завдяки запуску нової програми співпраці. Про це сказав прем’єр під час інвестиційної конференції Dragon Capital в Лондоні в п’ятницю. “Якщо ви мене запитаєте, як прем’єр-міністра, хотів би я почати нову програму і вести діалог щодо нової програми? Так, хотів би і вважав би це правильним для того, щоб максимально ефективно створити план дій для нашої роботи”, – сказав прем’єр, відповідаючи на питання про перегляд програми співпраці з МВФ. При цьому Гройсман підкреслив, що Україна має виконувати взяті на себе зобов’язання і бути прогнозованою.

Посли країн “Великої сімки” висловили підтримку проекту пенсійної реформи в Україні та закликали Верховну Раду ухвалити без затримок відповідне законодавство на пленарному засіданні наступного тижня. Про це йдеться у заяві послів G7, опублікованій на сайті посольства Італії. “Ми, посли Великої сімки, хотіли б висловити нашу рішучу підтримку плану пенсійної реформи, запропонованого українським урядом, і ми закликаємо Раду ухвалити без затримок відповідне законодавство на своєму пленарному засіданні наступного тижня”, – йдеться у заяві.

ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАНОСТІ З ДЕПУТАТІВ.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко вважає обґрунтованими свої подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Борислава Розенблата (фракція “Блок Петра Порошенка”). “Цей фільм (який органи прокуратури продемонстрували на засіданні регламентного комітету Верховної Ради в п’ятницю – ІФ) чітко показує наявність підстав для внесення мною подання не лише для надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, а й на затримання та арешт народного депутата Розенблата за статтями “зловживання впливом” та “одержання хабара”, – сказав Ю. Луценко під час засідання регламентного комітету в п’ятницю.

Комітет Верховної Ради України з питань регламенту визнав законними і обґрунтованими всі три подання генерального прокурора України Юрія Луценка щодо народного депутата з фракції “Блок Петра Порошенка” Борислава Розенблата: на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт. “Комітет вважає, що це подання є законним, мотивованим а також достатнім і обґрунтованим”, – сказав глава комітету Павло Пинзеник щодо першого подання генпрокурора.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко переконаний у необхідності скасування інституту депутатської недоторканності, оскільки нині немає гарантії, що парламентарі, на яких направлено подання до Верховної Ради, не залишать країни до голосування в сесійній залі про зняття з них імунітету. “Якби я зараз був народним депутатом, я пропонував би на погоджувальній раді розглянути законопроект президента, який пройшов перше читання і має висновок Конституційного Суду про скасування депутатської недоторканності в цілому”, – сказав Ю. Луценко журналістам після засідання Комітету Верховної Ради з питань регламенту в п’ятницю.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради пакет законопроектів щодо скасування е-декларування антикорупційних громадських організацій. Як повідомила прес-служба глави держави, йдеться про проекти законів «Про внесення змін до Податкового кодексу» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги». Напередодні ці проекти презентовано під час зустрічі з представниками громадських організацій. «Як ми і домовлялись, законопроекти підготовлено, і я їх вношу», – сказав Петро Порошенко. Президент також підкреслив, що розраховує на підтримку цих документів парламентом у першому читанні ще на цій сесії. Він зазначив, що зауваження та пропозиції від громадських організацій можна буде внести під час підготовки законопроекту до другого читання.

Редакція законопроекту зі змінами до податкового законодавства є неприйнятною, подавати текст законопроекту без правок громадських активістів та голосувати за нього без змін неприпустимо.  Про це 8 липня у своїй колонці на УП заявив  глава Центру протидії корупції Виталій Шабунін.  За словами Шабуніна, про зміни до Податкового кодексу йшлося на спонтанній зустрічі президента і громадських активістів, серед яких був він сам, Ярослав Юрчишин, Олександр Сушко, Ірина Бекешкіна, Любов Акуленко, організованої Банковою. “Запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій. Санкція для ГО за невиконання “норм Порошенка” настає не тільки за те, що звіт не поданий вчасно, а за те, що податкова його вчасно не опублікувала на своєму сайті”, – зазначає Шабунін.

Кабінет міністрів України оголосив конкурс на члена Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) і визначив першого заступника міністра юстиції Наталію Севостьянову відповідальною за цей конкурс. Згідно з розпорядженням №437 від 4 липня, в зв’язку з достроковим припиненням повноважень члена НАЗК, уряд постановив провести конкурс з відбору кандидатів на посаду члена НАЗК і визначив Н. Севостьянову уповноваженою посадовою особою, відповідальною за проведення конкурсу.

ВІЙНА ЗА ПРИВАТБАНК.

Інформація про те, що колишні топ-менеджери “Приватбанку” і члени його кредитного комітету давно залишили Україну, не відповідає дійсності. Про це в коментарі Українській правді заявив колишній співвласник “Приватбанку” Ігор Коломойський. “Ця інформація не відповідає дійсності. Частина колишніх менеджерів – в Україні, частина – у відпустках за межами країни. Ніхто ховатися не збирається”, – заявив він.

Київський апеляційний адміністративний суд 27 червня залишив без змін рішення Окружного адмінсуду Києва, який визнав, що футбольний клуб “Динамо Київ” не є пов’язаною з Приватбанком особою. Про це йдеться в рішенні суду, передає Finclub. Суд за позовом “Динамо Київ” визнав протиправним і скасував рішення комісії НБУ з питань визначення пов’язаних з банком осіб в частині віднесення футбольного клубу до списку осіб, пов’язаних з Приватбанком.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Служба безпеки України (СБУ) і Генеральна прокуратура в п’ятницю здійснюють обшуки в офісі ПАТ “Укргазвидобування”, повідомив голова правління компанії Олег Прохоренко на своїй сторінці у Facebook. За його словами, обшуки пов’язані з проведенням робіт з інтенсифікації свердловин іноземними підрядниками в особі румунської Tacrom і “Белоруснефть”, завдяки яким УГВ зуміло наростити видобуток газу за підсумками першого півріччя. “Сьогодні з обшуками до УГВ прийшли СБУ і ГПУ якраз по цій темі – комусь, мабуть, не подобається, що ми з таким трудом залучаємо в Україну іноземні сервісні компанії, створюємо ринок нафтогазових сервісних послуг, що працюємо чесно і прозоро (всі ці контракти – результат жорстких торгів на ProZorro), що збільшуємо видобуток. Я, як дурень, їжджу до Х’юстона, Калгарі, розказую іноземним компаніям – приходьте в Україну, працюйте з нами, перемагайте на наших тендерах. А тут таке…”, – написав він.

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, видала ТОВ “МЕТ Україна” (Київ) ліцензію на постачання природного газу. Відповідне рішення держрегулятор ухвалив на засіданні в четвер. Швейцарській MET Holding AG, що здійснює трейдингові операції на ринках нафти, газу і електроенергії в Центральній і Східній Європі, належить 100% “МЕТ Україна”.

Стокгольмський арбітраж винесе своє остаточне рішення щодо спору щодо умов контракту на поставку газу між “Газпромом” і “Нафтогазом України” не пізніше 30 листопада 2017 року. Про це йдеться в проспекті євробондів “Газпрому” для інвесторів, передає “Інтерфакс-Україна”. “19 червня 2017 року арбітраж Стокгольма вирішив, що остаточне рішення буде винесено не пізніше 30 листопада 2017 року”, – йдеться в документі. До цієї ж дати Стокгольмський арбітраж має намір винести остаточне рішення і щодо спору за контрактом на транзит газу між сторонами.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України своїм наказом запустило процедуру відбору членів наглядової ради ПАТ “Магістральні газопроводи України”, повідомив віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон на своїй Facebook-сторінці. За його словами, на засіданні робочої групи, що відбулося в п’ятницю, з питань прискорення реформи корпоративного управління “Нафтогазу України” також було схвалено проект урядової постанови “Про затвердження очікуваних показників роботи наглядової ради НАК”. “Це є фінальним етапом виконання плану реформування корпоративного управління НАК”, – зазначив віце-прем’єр.

Угода про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи (ENTSO- E) вступило в силу після його підписання необхідною кількістю системних операторів, повідомила прес-служба НЕК “Укренерго”. “Підпис наших європейських партнерів свідчить про готовність європейської сторони рухатися назустріч. Попереду багато роботи не лише з боку системного оператора, але і генерації, органів влади. Але у регулятора є чіткий план дії і він вірить в успіх спільної справи” – наводиться в повідомлення слово голови НЕК Всеволода Ковальчука.

http://uacrisis.org/ua/58443-oglyad-zmi-za-7-9-lipnya-2017

 

 

 

Огляд ЗМІ за 6 липня 2017

 

06.07.2017

ВИСНОВКИ.

Президент США Дональд Трамп на зустрічі із президентом Польщі Анджеєм Дудою закликав Росію припинити дестабілізувати ситуацію у світі, в тому числі, в Україні. “Ми закликаємо Росію припинити свою дестабілізувальну активність в Україні і будь-де, і підтримку ворожих режимів, включаючи Сирію та Іран”, – заявив Трамп. Associated Press з посиланням на дипломатів з ООН повідомило, що Росія заблокувала схвалення заяви РБ ООН, в якій рішуче засуджується запуск КНДР міжконтинентальної балістичної ракети.

У Держдепі США наголосили, що Штати шукають можливість, як найкраще можна підтримати «нормандський формат» та переговори у Мінську. При цьому у Держдепі підкреслили, що «Франція, Німеччина, Україна і Росія – висловили бажання бачити США як колегу, з яким вони можуть працювати на переговорах. Не як члена “Нормандського формату”, але як важливу підтримку цього формату». У Держдепі також наголосили, що не мають наміру працювати «ексклюзивно з Росією», адже «врегулювання в Україні – це багатостороннє питання». Держсекретар Рекс Тіллерсон зазначив, що особиста зустріч Трампа та Путіна буде важливою для розуміння того, як саме будуть надалі складатися стосунки Росії та США. Але «на даний момент складно сказати точно, які наміри Росії в цих відносинах» – зазначає Тіллерсон. Традиційно, у США відзначили важливість боротьби із корупцією в Україні, яка «загубить душу» країни.  Щодо надання Україні летальної зброї, то Тіллерсон зазначив, що «ми не прийняли рішення, чи будемо це робити», але «не виключаємо поставок таких озброєнь Україні». На думку експертів, даний аргумент може бути використаний Трампом як додатковий важіль впливу на Путіна, під час «розмови про Україну».

6 липня продовжувався візит Володимира Гройсмана до Лондона. “Реформи йдуть, Україна змінюється, економіка відновлюється. Це треба посилювати, і я вдячний вам за вашу підтримку”, – зазначив Гройсман під час зустрічі із депутатами британського парламенту. Глава МЗС Великої Британії Борис Джонсон відзначив прогрес України в проведенні реформ за останні три роки, зокрема в питанні державних закупівель, декларуванні доходів державних службовців. На його думку, «Україна досягла за останні три роки дивовижного прогресу, більшого, ніж за попередні 23 роки». «Слабкою ланкою» в очах Бориса Джонстона є антикорупційна боротьба в Україні. На його думку, робота всіх антикорупційних інститутів «матиме сенс лише тоді, коли винні предстануть перед судом». Він також заявив про сумнів щодо готовності України до рішучості у здійсненні судової реформи. Народний депутат Антон Геращенко висловив сумнів, що законопроект №6232 (який передбачає перетворення Верховного суду на єдину касаційну інстанцію) буде прийнятий до парламентських канікул. Він зазначив, навряд чи вдасться опрацювати 5 тис  правок і врахувати всі інтереси парламентських груп і фракцій. “Якщо не буде ухвалено рішення у вівторок (11 липня), то його буде ухвалено у вересні”, – зазначив Геращенко.  

Петро Порошенко підписав закон “Про внесення змін до деяких законів України з приводу зовнішньополітичного курсу України”, згідно з яким відновлюється курс України на членство в НАТО. Відтепер Україна має активізувати роботу за усім комплексом реформ для досягнення стандартів Альянсу. На запрошення української влади Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відвідає Україну 9-10 липня і візьме участь разом із президентом Петром Порошенком у засіданні комісії Україна-НАТО.

Туреччина передала Україні головування в Парламентській асамблеї Чорноморського економічного співробітництва. Наступна пленарна сесія ПАЧЕС відбудеться в листопаді 2017 року в Києві. Андрій Парубій відзначив “головні дипломатичні перемоги” поточного, 49-го засідання пленарної сесії ПАЧЕС. Так, “делегати ПАЧЕС підтримали територіальну цілісність і суверенітет України. Також я вважаю дуже важливим те, що не були підтверджені і визнані повноваження як делегата ПАЧЕС особи, що вважає себе депутатом Державної думи Російської Федерації від окупованого Криму”, – зазначив спікер.

10 липня РНБО планує розглянути проект закону про деокупацію тимчасово непідконтрольних владі України районів Донецької та Луганської областей. Очікується, що на цьому засіданні РНБО схвалить законопроект, після чого його передадуть президенту для внесення на розгляд парламенту.

Володимир Гройсман заявив, що законопроект про приватизацію в Україні дасть змогу інвесторам отримати захист за англійським правом. Він додав, посилаючись на останнє дослідження Європейської бізнес асоціації, що оптимізм інвесторів повернувся на рівень шестирічної давності. Експерти відзначають, що, згідно із проектом закону, список покупців держмайна поповнять міжнародні фінансові організації. Це нововведення торкнеться в основному великих об’єктів. У тому числі воно важливо для банківського сектора. У Кабміні не приховують, що при приватизації держбанків МФО – бажані покупці. Допуск до приватизації не отримають юрособи, 10% і більше акцій яких контролює представник країни-агресора або ж сама держава-агресор. Якщо контрольована частка менше, вони зможуть брати участь в приватизації. Змінюються вимоги і до юридичних осіб з офшорів і країн зі списку FATF. Якщо інвестор володіє 50% статутного капіталу компанії, зареєстрованої в офшорах або країні зі списку FATF, він зможе купити український держоб’єкт. Кабмін пропонує залишити два способи приватизації: з аукціону і шляхом викупу об’єктів. Малі об’єкти будуть продаватися з електронних аукціонів в ProZorro. Об’єкти приватизації продаватимуться без землі. “Це дозволить прискорити і спростити процедуру, тому що не буде вимагати отримання і вказівки в договорах купівлі-продажу кадастрових номерів ділянок”, – зазначає експерт компанії “Ільяшев і партнери” Олександр Фефелов. Партнер адвокатського об’єднання “СК груп” Юлія Курило зазначає, що купівля об’єкта з землею могла б виявитися більш привабливою для інвесторів. Особливо це стосується об’єктів, які продаються без умов. “У межах великих міст є промислові підприємства, землю яких можна використовувати під забудову”, – наводить приклад Курило.

У Міністерстві фінансів повідомили, що кошти на реалізацію депутатського законопроекту “Про освіту” не закладені в Бюджетну резолюцію. Володимир Гройсман заявив, що реалізація реформи освіти обійдеться в $3 млрд, і Україна наразі не може собі її дозволити, тому реформу буде пролонговано. Натомість прем’єр закликає ВР прийняти законопроект про пенсійну реформу до кінця нинішньої сесії.

6 липня НАБУ провело слідчі дії в головному офісі ПриватБанку в Дніпрі. За інформацією Бюро, ці дії проводяться в рамках розслідування кримінального провадження за фактами можливого зловживання службовим становищем посадовими особами НБУ, а також розтрати коштів ПриватБанку в особливо великому розмірі. Рейтинговий комітет РА “Стандарт-Рейтинг” повідомив про оновлення ПАТ КБ “Приватбанк” довгострокового кредитного рейтингу на рівні uaАА. Банк з рейтингом uaAA характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими банками.

В.о. голови НБУ Яків Смолій повідомив, що обсяг очікуваного фінансування від МВФ скоротився з 4,5 до 3 мільярдів доларів. “У зв’язку з тим, що відкладається розгляд ключових законопроектів, необхідних за програмою з МВФ, і сесійна активність відновиться восени, ми очікуємо перенесення одного траншу на наступний рік”, – сказав Смолій. З огляду на це, НБУ знизив прогноз міжнародних резервів країни на кінець 2017 року з $21,1 млрд до $20 млрд, проте підвищив його на 2018 рік з $26,2 млрд до $27,1 млрд. Також НБУ погіршив прогноз росту реального ВВП країни в 2017 році до 1,6% з 1,9%, зберігши прогноз інфляції на рівні 9,1%. Облікова ставка залишилася незмінною – на рівні 12,5% річних. Заступник голови НБУ Олег Чурій повідомив, що завершується розробка законопроекту про валюту. За його словами, в документі йтиметься про вільний рух капіталу. НБУ може представити публічно проект закону до кінця поточного місяця.

Комітет ВР з питань регламенту 6 липня схвалив подання генпрокурора Юрія Луценка на надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності. Генпрокурор Юрій Луценко анонсував подання на зняття недоторканності з нардепа Вілкула. Також регламентний комітет ухвалив рішення спрямувати Парубію ще два подання генпрокурора на цього нардепа: про дачу згоди нардепами на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт. Він також зазначив, що свідчення колишнього заступника глави правління НАК “Нафтогаз України” Олександра Кацуби, який уклав угоду зі слідством, дають Генеральній прокуратурі підстави для підготовки подання про дачу згоди на зняття недоторканності з народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Євгена Бакуліна.  

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Зміна Януковичем тактики дозволить швидше винести йому вирок, – політолог (172 публікації у ЗМІ)
  • Чому Трамп обрав Польщу? (144 публікації у ЗМІ)
  • Російський політолог: Трамп може зважитися на залучення США до процесу врегулювання на Донбасі (81 публікація у ЗМІ)
  • Розслідування катастрофи рейсу MH17 підійшло до завершення (73 публікації у ЗМІ)
  • Джонсон і Гройсман обговорили у Лондоні українські реформи (62 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Президент США Дональд Трамп у четвер під час виступу в польській столиці закликав Росію покласти край втручанню у внутрішні справи України. “Ми закликаємо Росію припинити свою дестабілізувальну активність в Україні і будь-де, і підтримку ворожих режимів, включаючи Сирію та Іран”, – сказав він. Крім того, президент США висловив бажання, щоб Росія “приєдналася до співтовариства відповідальних націй у боротьбі з нашими спільними ворогами і в захисті самої цивілізації”.

США вивчають можливості для роботи з підтримки переговорного процесу у “Нормандському форматі” (Франція, Німеччина, Україна, Росія), повідомив представник Державного департаменту США під час брифінгу. “Існує широка підтримка серед чотирьох країн щодо участі США, і наразі ми розглядаємо питання про те, як найкраще підтримувати “Нормандський формат” і переговори в Мінську”, – йдеться в стенограмі брифінгу з нагоди візиту держсекретаря США Рекса Тіллерсона в Україні і Туреччину на сайті Держдепартаменту. Він також уточнив, що всі країни-члени “Нормандського формату” виступили за залучення США до переговорного процесу.

Держсекретар США Рекс Тіллерсон поки збирає інформацію і формує свій власний погляд на питання врегулювання в Україні, повідомив високопоставлений представник держдепартаменту США. “Держсекретар формує свій власний погляд, а також збирає інформацію про те, як найкращим чином США можуть бути залучені в реалізацію Мінських угод”, – сказав він в середу на брифінгу напередодні візиту держсекретаря США до Києва 9 липня.

Заступник голови Європейської Комісії з фінансової стабільності та фінансових послуг Валдіс Домбровскіс констатує, що ситуація з безпекою на сході України залишається напруженою, а Мінський процес просувається дуже повільно. “Сьогоднішня ситуація з безпекою в Україні залишається напруженою і прогрес у Мінському процесі дуже повільний. Якщо не буде залучення сторін, то бажаних результатів не буде”, – сказав він на Конференції з питань реформ в Україні в четвер у Лондоні.

Врегулювання конфлікту в Україні не є винятковим питанням російсько-американських відносин, Вашингтон має намір працювати для досягнення цієї мети в багатосторонньому форматі, заявив високопоставлений представник Держдепартаменту США. “Безумовно, немає наміру чи бажання працювати ексклюзивно з Росією. Врегулювання в Україні – це багатостороннє питання”, – сказав він у середу на брифінгу напередодні візиту держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Києва 9 липня. Високопоставлений дипломат підтвердив, що США підтримують Мінські угоди і роботу в Нормандські форматі із реалізації цих угод. “Ми продовжимо працювати з усіма залученими сторонами”, – наголосив він.

Заступник державного секретаря США Вільям Браунфілд, що представляє Сполучені Штати на міжнародній конференції щодо реформ в Україні, повідомив про ключову умову подальшої підтримки України. Про це повідомляє з Лондона кореспондент “Європейської правди”. У короткому виступі у відкритій частині конференції він наголосив, що США “вражені” готовністю України протидіяти зовнішнім викликам  і визнають успішне виконання окремих задач щодо проведення реформ. “Створені нові органи – НАБУ, САП та нова патрульна поліція, які мають нашу рішучу підтримку”. Водночас він наголосив на ключовій проблемі, що викликає занепокоєння Вашингтона. “Я можу лише повторити слова Держсекретаря США Рекса Тіллерсона, які він сказав на останній міністерській зустрічі НАТО (в квітні. – ЄП): нам немає сенсу боротися за тіло української держави, в тому числі на Сході, якщо вона загубить свою душу через корупцію”, – заявив Браунфілд.

США поки не ухвалили рішення про постачання Україні летального озброєння, заявив високопоставлений представник держдепартаменту США. “Бажання України добре відомо, але наша позиція залишається незмінною: ми не прийняли рішення, чи будемо це робити”, – сказав він в середу журналістам на брифінгу напередодні візиту держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Києва 9 липня. У той же час високопоставлений дипломат додав: “Ми не виключаємо поставок таких озброєнь Україні”.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з депутатами Парламенту Великої Британії зазначив, що Київ і Лондон виходять на новий рівень співпраці, повідомляє прес-служба секретаріату українського уряду в четвер увечері. Прем’єр-міністр України розповів членам міжпарламентської групи про основні реформи, які здійснює український уряд, і досягнутих зрушеннях, зокрема в сфері боротьби з корупцією, державних електронних закупівель, публічності державних реєстрів, системи електронного декларування. “Реформи йдуть, Україна змінюється, економіка відновлюється. Це треба посилювати, і я вдячний вам за вашу підтримку”, – зазначив В. Гройсман. В ході бесіди сторони також торкнулися ситуації на Донбасі. Український прем’єр поінформував британських парламентаріїв про щоденні обстріли і необхідність протистояти викликам не тільки військовій агресії, а й енергетичній, економічній та інформаційній.

Міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон відзначив прогрес України в проведенні реформ за останні три роки, зокрема в питанні державних закупівель, декларуванні доходів державних службовців. “Україна досягла за останні три роки дивовижного прогресу, більшого, ніж за попередні 23 роки, зокрема у сфері державних закупівель, декларуванні доходів державних службовців”, – сказав британський міністр під час спільної з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом прес-конференції в Лондоні в четвер.

Міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон заявив про сумнів щодо готовності України до рішучості у здійсненні судової реформи і значив 6 напрямків змін, пріоритетних для світу. Про це він сказав, відкриваючи міжнародну конференції щодо реформ в Україні, яка проходить у Лондоні. “Я зараз скажу мантру, яку ви багато разів чули: Україна за три роки після революції зробила більше, ніж за десятиріччя. Це так… Але є все більше ознак того, що реформи стають нерішучими”, – заявив він, згадавши, зокрема, проблеми у проведенні судової реформи. Джонсон наголосив, що є шість напрямків, прогрес у яких є найважливішим для міжнародних партнерів – це виборча реформа, медична, судова, пенсійна, реформа держслужби та приватизація, – і висловив сподівання на успіх перетворень в Україні.

Робота антикорупційних органів в Україні, зокрема Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), матиме сенс, якщо винні предстануть перед судом, вважає міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон. “Усі погодяться з тим, що нам треба робити більше, щоб відповісти на прагнення тих, хто стояв під кулями снайперів на Майдані. Ми згодні з тим, що корупція має бути подолана в усіх секторах. І, звісно, робота НАБУ та інших антикорупційних органів матиме сенс лише тоді, коли винні предстануть перед судом… Щоб українці знали, що ніхто винний не уникне суду”, – сказав він на відкритті конференції, присвяченої реформам в Україні, в Лондоні в четвер.

Заступник міністра закордонних справ Болгарії Юрій Штерк вважає, що Україні вдалося досягти відчутного прогресу у сферах макроекономічної стабілізації та оборони. “Ми раді спостерігати відчутний прогрес (України – ІФ) в цілій низці сфер, зокрема у сферах макроекономічної стабілізації, захисті та безпеці. При цьому ми не повинні забувати ті складнощі, в яких цього прогресу було досягнуто: незаконна анексія Криму і конфлікт на Сході, з усіма їхніми негативними впливами на українських громадян та економіку”, – сказав заступник міністра під час конференції з питань реформ в Україні в четвер у Лондоні.

У неділю, 9 липня, президент України Петро Порошенко зустрінеться з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем, який перебуватиме в Україні з візитом на запрошення глави української держави. “Сторони мають намір обговорити стан та перспективи подальшого співробітництва в рамках ООН, можливості більш активного залучення її інструментарію до мирного врегулювання ситуації на Донбасі, а також виконання рішень ГА ООН щодо Криму”, – повідомляє в четвер прес-служба президента України.

Туреччина передала Україні головування в Парламентській асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС), повідомляє голова Верховної Ради України Андрій Парубій. “Під час зустрічі в Стамбулі голова Великих національних зборів Туреччини Ісмаїл Кахрамана передав Україні головування в ПАЧЕС”, – написав А. Парубій в своєму мікроблозі в соцмережі Twitter у четвер, проілюструвавши повідомлення фотографіями.

Наступна ювілейна 50-та пленарна сесія Парламентської асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС) відбудеться в листопаді 2017 року в Києві, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Від імені України прийняв головування в Парламентській асамблеї Чорноморського економічного співтовариства від голови Великих національних зборів Туреччини Ісмаїла Кахрамана. Відтак наступна ювілейна 50 пленарна сесія ПАЧЕС відбудеться у листопаді 2017 року в Києві”, – написав А. Парубій на своїй сторінці в соцмережі Facebook у четвер. Він також написав про “головні дипломатичні перемоги” поточного, 49-го засідання пленарної сесії ПАЧЕС”. “Делегати ПАЧЕС підтримали територіальну цілісність і суверенітет України. Також я вважаю дуже важливим те, що не були підтверджені і визнані повноваження як делегата ПАЧЕС особи, що вважає себе депутатом Державної думи Російської Федерації від окупованого Криму”, – зазначив спікер.

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд заявляє, що Канада пишається можливістю підтримувати Україну і бачить великі можливості для розвитку двосторонніх відносин. “У Канаді ми бачимо наші відносини з Україною не як політичне ставлення якоїсь партії, а як відношення нашої країни до вашої країни. Ми раді бачити успіхи України і ми горді, що можемо підтримувати Україну”, – сказала вона на зустрічі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом у четвер у Лондоні.

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд заявляє про зацікавленість канадських компаній у торгівлі з Україною в рамках зони вільної торгівлі (ЗВТ). “Україна має угоду про зону вільної торгівлі й таку угоду між Україною і Канадою. Мені канадські компанії повідомляють, що є величезний ентузіазм торгувати”, – сказала Х. Фріланд під час Конференції з питань реформ в Україні в четвер у Лондоні.

Данія надалі допомагатиме Україні в процесі реформ, збільшуючи фінансову підтримку, заявив глава міністерства закордонних справ Данії Андерс Самуельсен. “Данія і надалі підтримуватиме зусилля в реформах, допомагатиме українському уряду на двосторонньому рівні, посилюючи нашу фінансову підтримку. І будемо робити це в рамках ЄС”, – сказав він на конференції, присвяченій реформам в Україні в четвер у Лондоні.

Заступник голови Європейської комісії з фінансової стабільності і фінансових послуг Валдіс Домбровскіс повідомив, що Єврокомісія має намір виділити Україні в 2017 році EUR200 млн у вигляді грантів. “У цьому році Європейська комісія прийме рішення щодо нових програм на суму близько EUR200 млн у грантах”, – сказав він під час Конференції з питань реформ у Україні в четвер у Лондоні.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.

Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про внесення змін до деяких законів України з приводу зовнішньополітичного курсу України”, згідно з яким відновлюється курс України на членство в НАТО. За інформацією прес-служби глави держави, відтепер Україна активізує роботу за усім комплексом реформ для досягнення стандартів Альянсу. “Одним з пріоритетів національних інтересів України документом визначено інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору”, – йдеться в повідомленні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відвідає Україну 9-10 липня і візьме участь разом із президентом Петром Порошенком у засіданні комісії Україна-НАТО, повідомила в четвер прес-служба Альянсу. Є. Столтенберг відвідає Київ на запрошення української влади на чолі Північноатлантичної ради – основного політичного керівного органу НАТО, що складається з постійних представників країн-членів організації. Засідання комісії Україна-НАТО за участю президента України відбудеться 10 липня, йдеться в повідомленні.

СУДОВА РЕФОРМА.

Народний депутат України Антон Геращенко (фракція “Народний фронт”) допускає, що Верховна Рада не ухвалить до парламентських канікул зміни до Господарського і Цивільного процесуального кодексів, до Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів, згідно з якими Верховний Суд стане єдиною касаційною інстанцією в Україні (законопроект №6232). “Що стосується в цілому ухвалення законодавства щодо процесуальних кодексів, винесення цього законопроекту на засідання у вівторок, 11 липня. Боюся, що якісно опрацювати всі 5 тис. правок, які були подані депутатами… навряд чи вдасться. І ми отримаємо, найімовірніше, документ, в якому не будуть враховані інтереси всіх депутатських груп і фракцій, тому, можливо, ми можемо не отримати голоси окремих депутатів”, – сказав А. Геращенко під час експертного круглого столу в Українському інституті майбутнього в Києві в четвер.

РЕФОРМИ.

Законопроект про приватизацію в Україні, схвалений урядом цього тижня і спрямований до подання до парламенту на раду реформ при президенті, дасть змогу інвесторам отримати захист за англійським правом, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. “Ми запровадили такі норми, які дають нам змогу вводити в процесі приватизації англійське право. Це означатиме, що ми забезпечимо і прозорість, і конкурентність, і захист інвестицій, які йдуть в Україну”, – сказав він на прес-конференції в Лондоні в четвер.

Кошти на реалізацію депутатського законопроекту “Про освіту” не закладені в Бюджетну резолюцію, повідомили в Міністерстві фінансів у четвер після розгляду проекту закону в частині фінансово-економічного обґрунтування. “Реалізацію цього законопроекту можна забезпечити лише шляхом скорочення більше половини педагогічних і науково-педагогічних працівників, скороченням витрат на обороноздатність країни або суттєвим збільшенням дефіциту держбюджету та зростанням державного боргу, що є неприпустимими заходами”, – йдеться в повідомленні.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що реалізація реформи освіти обійдеться в $3 млрд, і Україна наразі не може собі її дозволити, тому реформу буде пролонговано. “Новий закон про освіту, тобто нова система освіти нашій країні коштуватиме $3 млрд. І тут виникає питання, зможемо ми це зробити виходячи з того, що маємо економічні проблеми сьогодні, які накопичилися за десятиліття, чи ні? Очевидно, що зараз це нам не по кишені. Це означає, що ця реформа буде в часі пролонгована, і це не дуже добре”, – сказав він під час конференції з питань реформ в Україні в четвер у Лондоні.

В Україні зростає попит на робітничі професії, констатує директор з розвитку сайта пошуку роботи Work.ua Сергій Марченко. “На першій позиції – оператор АЗС. На 192% зріс попит на цю спеціальність порівняно з 2015 роком. Зріс попит на вантажників на 126%”, – повідомив С.Марченко на прес-конференції в Києві в четвер. Також, за його словами, в десятці топ-попиту претендентів такі спеціальності, як асистент-стоматолог, адміністратор студії загару, різноробочий, пакувальник, водій навантажувача, покоївка, посудомийниця.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликає Верховну Раду прийняти законопроект про пенсійну реформу до кінця нинішньої сесії. “Не потрібно нічого відкладати на “після канікул”, – сказав прем’єр в ефірі “112 Україна” в середу. Він підкреслив, що після прийняття парламентом пенсійної реформи уряд бере на себе обов’язок по її реалізації.

Глава Національної поліції України Сергій Князєв підписав наказ, яким затверджено положення про відомчий поліцейський ВНЗ. Як повідомляє в четвер департамент комунікації Нацполіції України, Поліцейська академія буде розміщена в Києві на вул. Народного ополчення, 9. Перший набір становитиме 500 поліцейських, а згодом до Нацполіції планують прийняти 1000-1200 курсантів.

ВІЙНА ЗА ПРИВАТБАНК.

Детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) проводять слідчі дії в головному офісі ПриватБанку (Київ) в Дніпрі, повідомляє Бюро. “Детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюють слідчі дії в головному офісі ПАТ КБ “ПриватБанк” у Дніпрі”, – йдеться в повідомленні НАБУ на сторінці в соцмережі Facebook у четвер.

ПАТ КБ “Приватбанк” підтвердив найвищий кредитний національний рейтинг uaАA. За даними рейтингової агенції “Стандарт-Рейтинг”, Приватбанк характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими банками, йдеться на офіційному сайті банку. Рейтинговий комітет РА “Стандарт-Рейтинг” повідомив про оновлення ПАТ КБ “Приватбанк” довгострокового кредитного рейтингу на рівні uaАА. Банк з рейтингом uaAA характеризується дуже високою кредитоспроможністю порівняно з іншими українськими банками. Короткостроковий кредитний рейтинг ПАТ КБ “Приватбанк” за національною шкалою агентства підтверджено на рівні uaK1. Рейтинг депозитів Приватбанку підтверджено на найвищому рівні – ua.1.

ЕКОНОМІКА.

Обсяг очікуваного фінансування скоротився з 4,5 до 3 мільярдів доларів. Про повідомив журналістам виконуючий обов’язки голови НБУ Яків Смолій. “У зв’язку з тим, що відкладається розгляд ключових законопроектів, необхідних за програмою з МВФ, і сесійний активність відновиться восени, ми очікуємо перенесення одного траншу на наступний рік”, – сказав Смолій. Як повідомляється, у зв’язку з цим, обсяг очікуваного фінансування зменшився.

Національний банк України знизив прогноз міжнародних резервів країни на кінець 2017 року з $21,1 млрд до $20 млрд, проте підвищив його на 2018 рік з $26,2 млрд до $27,1 млрд, чекаючи отримання в поточному році двох траншів від МВФ за програмою EFF замість трьох, які планувалися раніше “Ключовим припущенням цього прогнозного сценарію подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом, що залишається важливим джерелом поповнення міжнародних резервів країни”, – зазначено в повідомленні НБУ в четвер.

Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз росту реального валового внутрішнього продукту (ВВП) країни в 2017 році до 1,6% з 1,9%, зберігши прогноз інфляції на рівні 9,1%. Як зазначено в прес-релізі центробанку в четвер, оцінки росту економіки на 2018 і 2019 рр. збережено на колишньому рівні – 3,2% і 4% відповідно. Незмінними залишилися також прогнози на два наступні роки: 6% – в 2018, і 5% – в 2019. Одночасно очікування НБУ відносно базової інфляції покращали: прогноз на 2017 рік знижено до 6,1% з 6,5%, на 2018 рік – до 3,9% з 4,3%, на 2019 рік – до 2,8% з 3,7%.

Правління Національного банку України (НБУ) ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 12,5% річних. “Це пов’язано з необхідністю нівелювати ризики для досягнення мети щодо інфляції в 2017-2018 роках”, – зазначено в повідомленні центробанку в четвер. “Інфляційні процеси загалом залишалися контрольованими. Хоча в останні місяці споживча інфляція очікувано прискорювалася, базова інфляція була стабільною”, – додав НБУ.

Національний банк України вважає за можливе продовжити поступову лібералізацію регулювання на валютному ринку завдяки сприятливій ситуації на ньому та має намір розширити можливості для дострокового погашення кредитів, залучених у нерезидентів, заявив в.о. глави НБУ Яків Смолій. “По-перше, банки зможуть раніше терміну погашати такі кредити. По-друге, бізнес зможе достроково погашати кредити у разі, коли акціонером такого позичальника або нерезидента є міжнародна фінансова організація”, – сказав він на брифінгу в центробанку в четвер.

У Національному банку завершується розробка законопроекту про валюту. Про це сьогодні під час брифінгу повідомив заступник голови Національного банку Олег Чурій. “Ми закінчуємо розробку закону про валюту. Цей закон прийде на зміну тому законодавству, яке є сьогодні, в першу чергу, мова йде про декрет про валютне регулювання і контроль”, – заявив Чурій. За його словами, в документі йтиметься про вільний рух капіталу. НБУ може представити публічно проект закону до кінця поточного місяця.

ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАНОСТІ З ДЕПУТАТІВ.

Комітет Верховної Ради України з питань регламенту на засіданні в четвер розглянув подання генпрокурора Юрія Луценка на надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт народного депутата з фракції “Народний фронт” Максима Полякова. “Схвалити рішення щодо подання про дачу згоди про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Максима Полякова і спрямувати главі Верховної Ради рішення комітету, вказане подання і пояснення народного депутата Полякова”, – сказав керівник комітету Павло Пинзеник, озвучуючи рішення комітету з першого подання в четвер.

Докази, що свідчать про причетність народного депутата фракції “Народний фронт” Максима Полякова до корупційної схеми, пов’язаної з нелегальним видобутком і продажем бурштину, зібрані детективами Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) законно з дотриманням вимог законодавства. “Заяви народних обранців про політичне переслідування та незаконність доказів є нічим іншим, як спробою перешкодити подальшому розслідуванню фактів їх участі в незаконних угодах”, – зазначено в спільній заяві НАБУ і САП, опублікованій на офіційному сайті НАБУ.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про плани підготувати подання про дачу згоди Верховної Ради на зняття депутатської недоторканності із співголови фракції “Опозиційний блок” Олександра Вілкула через подання фіскальними органами факту ухилення від сплати податків парламентарем. “Була призначена позачергова документальна перевірка його (О. Вілкула – ІФ) податкових справ. Вона встановила розбіжності між тим, що було сплачено, й тим, що треба було сплатити. Акт податкової перевірки, податкове повідомлення рішення, потім – подання до Верховної Ради. Найближчими днями, одразу після отримання документів з Дніпровської ДФС, ми зареєструємо провадження й після цього, за час літніх канікул парламенту, підготуємо всі необхідні матеріали”, – сказав журналістам у четвер у Києві Ю. Луценко.

Свідчення колишнього заступника глави правління НАК “Нафтогаз України” Олександра Кацуби, який уклав угоду зі слідством, дають Генеральній прокуратурі підстави для підготовки подання про дачу згоди на зняття недоторканності з народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Євгена Бакуліна, повідомив генеральний прокурор України Юрій Луценко. “У рамках справи щодо нафтобурових установок свідчення Кацуби дають змогу нам готуватися до притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Бакуліна”, – сказав Ю. Луценко. журналістам у четвер в Києві.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що подання на надання Верховною Радою згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата фракції Радикальної партії Ігоря Мосійчука може бути розширене і знову внесене до парламенту до осені. “Слідство нині перевіряє інші дії, які, ймовірно, можуть служити для розширення подання”, – сказав Ю. Луценко журналістам у Києві в четвер. “Якщо це підтвердиться, думаю, що за літній сезон ми завершимо цю перевірку. І подання в тому ж вигляді або розширеному, документ надійде до Верховної Ради України”, – зазначив генпрокурор.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

ПАТ “Укртрансгаз” отримав від ПАТ “Газпром” добову заявку на транспортування 272 млн куб. м газу – максимальну для міжопалювального періоду за останні роки, повідомила прес-служба компанії. За її даними, обсяг транзиту природного газу через газотранспортну систему (ГТС) України за минулий міжопалювальний період поточного року (квітень-червень) є максимальним за останні шість років. За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, щодобовий транзит ГТС України понад 270 млн куб. м у 2017 році був зафіксований тільки в січні та лютому.

Російський “Газпром” буде змушений виконувати рішення Стокгольмського арбітражу, інакше втратить активи закордоном, зокрема газ, який постачається в Європу. Про це заявив в ефірі Радіо Свобода головний комерційний директор НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко. “Ми не бачимо варіантів для “Газпрому” не виконати рішення Стокгольмського арбітражу. Ситуація відрізняється від, наприклад, “ЮКОСу”, бо ми тут маємо казати не про Росію, а про “Газпром”. Це є корпорація, юридична особа, в якої є активи закордоном, немає жодного суверенного імунітету. “Газпром” буде змушений виконувати рішення”, – сказав Юрій Вітренко.

Державна інспекція з ядерного регулювання (ДІЯРУ) видала НАЕК “Енергоатом” ліцензію на будівництво й експлуатацію Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), повідомила прес-служба регулятора. “На сьогодні експлуатуючою організацією усі передбачені ядерним законодавством умови для безпечного будівництва і введення в експлуатацію ЦСВЯП виконані”, – цитує прес-служба керівника Госатомрегулирования Бориса Столярчука.

 

http://uacrisis.org/ua/58437-oglyad-zmi-za-6-lipnya-2017

 

Огляд ЗМІ за 5 липня 2017

Огляд ЗМІ за 5 липня 2017

ВИСНОВКИ

Світове суспільство продовжує обговорювати майбутню зустріч лідерів країн «Великої двадцятки», яка має велике значення також і для України. Речник німецького уряду Штеффен Зайберт підтвердив, що Канцлер Німеччини Ангела Меркель, російський президент Володимир Путін та президент Франції Еммануель Макрон обговорять “на полях” саміту G20 врегулювання української кризи. 5 липня Петро Порошенко та Ангела Меркель провели телефону розмову, під час якої скоординували свої позиції щодо майбутнього саміту. За повідомленням прес-служби президента, Ангела Меркель запевнила, що «доля України не буде вирішуватися без України». Лідери обох країн також висловили свою незмінну позицію щодо необхідності реалізації Мінських угод та продовження роботи у «нормандському форматі». Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в силу обмеженості часу саміту «навряд чи випаде можливість повністю викласти розуміння президента Путіна, яке він, до речі, неодноразово озвучував, предтечі і причин тієї ситуації і тієї громадянської війни, яка виникла на Україні». Він також запевнив, що Росія «підтримує» виконання Мінських домовленостей. Спецпредставник ОБСЄ в ТКГ щодо України Мартін Зайдік сподівається, що на зустріч лідерів “нормандського формату” буде підтримане «хлібне перемир’я».

Велику увагу експертного середовища також привертає зустріч Трампа та Путіна, яка також відбудеться під час саміту G20. Американське видання Newsweek опублікувало статтю, де аналізується майбутнє рукопотискання Трампа та Путіна. На думку автора статті, це матиме великий символічний характер, адже «буде демонструватися мужність» як Трампа, так і Путіна. На думку автора, Путін полюбляє використовувати різні психологічні чинники тиску на опонента, що дає йому «перевагу у символізмі». Також після саміту «Великої двадцятки», 9 липня, держсекретар США Рекс Тіллерсон відвідає Україну. Офіційно, Тіллерсон «підтвердить прихильність США суверенітету і територіальній цілісності України, а також закликатиме уряд України продовжувати реалізацію реформ», як зазначається у повідомленні Деждепу США. Експерти же у свою чергу наголошують, що Тіллерсон, швидше за все, проінформує українську владу про результати перемовин Трампа із Путіним.

Росія продовжила санкції у відповідь проти України, країн Заходу і ЄС до 31 грудня 2018 року. У РФ заявили, що “обмеження спрямовані на поширення спеціальних відповідних економічних заходів на окремі держави з урахуванням ступеня їх залучення до списку режиму санкцій проти Росії”. Українська служба Deutsche Welle повідомляє, що міжнародні туристичні компанії знайшли лазівки, щоб заробляти на туристичних послугах в окупованому Росією Криму. «Пропонувати готелі у Криму можна цілком легально, якщо йдеться буцімто про ділову подорож. Саме цією шпаринкою і скористалася компанія з Нідерландів Booking.com,» – йдеться у матеріалах статті.

Спільне соціологічне дослідження фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Центра Разумкова свідчать, що кількість прибічників вступу до НАТО, як гарантії державної безпеки, продовжує зростати в Україні порівняно з минулими періодами. Прибічників вступу до НАТО в Україні 47,2%, при цьому в травні 2016 році симпатиків вступу до НАТО було 43,3%, а у квітні 2012 року – лише 13%.

5 липня прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів зустріч із прем’єр-міністром Великобританії Терезою Мей у Лондоні. Після даної зустрічі, Гройсман повідомив, що обговорювався «весь спектр питань, починаючи від безпеки і оборони та політичного співробітництва і підтримки реформ в країні, а також поглиблення нашої економічної співпраці». Він також зазначив, що з огляду на вихід Великобританії із ЄС, доцільно почати переговори про утворення ЗВТ між країнами. Українське видання «Європейська правда» зазначає, що Велика Британія, не дивлячись на «розлучення» із ЄС, продовжує брати активну участь у європейській політиці, зокрема, щодо врегулювання ситуації в Україні. Автори статті підкреслюють, що Великобританія займає одну з найжорсткіших позицій у Європі з приводу санкцій щодо Росії. Також від Британії надходить матеріальна підтримка для проведення реформ в Україні, зокрема, в антикорупційній сфері. В той же час, на думку «Європейської правди», Велика Британія могла б значно більше зусиль докласти у тиску на Росію, адже більшість коштів російських олігархів зберігаються саме у Лондоні. Також перспективною є співпраця із Британією щодо спрощення візового режиму між країнами.

Віце-спікер ВР Ірина Геращенко повідомила, що Президент Білорусі Олександр Лукашенко планує здійснити візит до України. Також 21 липня в Києві відбудеться українсько-білоруський економічний форум за участю президента України Петра Порошенка та президента Білорусі Олександра Лукашенка. “Під час форуму також відбудеться чергове засідання українсько-білоруської консультативної ради та B2B-переговори між представниками ділових кіл України та Білорусі”, – йдеться в повідомленні Торгово-промислової палати України.

Секретар РНБО Олександр Турчинов обговорив із главою Представництва ЄС в Україні Х’югом Мінгареллі підготовлені Апаратом РНБО проекти законів про деокупацію тимчасово непідконтрольних владі України районів Донецької та Луганської областей. Співрозмовники також окремо обговорили питання співпраці в протидії кіберзагрозам. “Співпраця в цьому питанні для нас надзвичайно актуальна, тому що кібернетична війна є однією з небезпечних складових гібридної агресії РФ проти нашої держави”, – сказав Турчинов.

Глава МВС Арсен Аваков повідомив, що 4 липня спеціальні агенти департаменту кіберполіції спільно з фахівцями СБУ та міської прокуратури припинили другий етап кібератаки Petya. Аваков додав, що в компанії-розробниці програми M.E.Doc (на якій в Україні працює приблизно мільйон комп’ютерів) “Інтелект-сервіс” пройшли обшуки. У компанії ISSP наводять 5 можливих причин атаки 27 червня. По-перше, це могла бути демонстрація кіберсили та підготовка до можливих наступних атак. По-друге, – тестування нової кіберзброї та можливості систем кібербезпеки. Тобто, зловмисники хотіли оцінити час зараження пристроїв і час, потрібний на ліквідацію наслідків аварії. По-третє, це могло бути підготовкою до нових цільових та масштабних кібератак. По-четверте, тестування виконання цільової кібератаки з іншими можливими методами гібридної війни. І по-п’яте, кібератака, можливо, була проведена з метою зачистки систем від минулих “втручань”. Політичний експерт Микола Романюк зазначає, що українські спеціалісти з кіберзахисту більш професіонально та оперативно відреагували на останню кібератаку, ніж на попередні. «Давайте порівняємо дві реакції – на кібератаку вірусом Petya.A. та травневу кібератаку вірусом Wanna Cry. В травні на забезпечення ефективної протидії вірусу пішло більше двох діб, а 27 червня Україна зреагувала швидше: в 11.00 все почалось, а на ранок наступного дня програмісти розкодовували останні “заражені” комп’ютери. На вірусі “Петя” зловмисники заробили значно менше ніж на Wanna Cry — лише 12 тис. доларів, в той час як у травні — більше ста тисяч,» – пише Микола Романюк.  

Україна та Нідерланди 7 липня підпишуть Угоду про міжнародно-правову співпрацю в рамках розгляду справи трагедії МН17. Петро Порошенко наголосив, що «Україна максимально сприятиме і надаватиме допомогу Нідерландам для якнайшвидшого покарання винних». Він також нагадав, що саме Росія заблокувала створення міжнародного трибуналу під егідою ООН.           Посол України у Нідерландах Всеволод Ченцов зазначає, що після цього Росія буде вимушена співпрацювати зі слідством. «Мова йде, зокрема, про те, що у відповідності до конвенцій Ради Європи, Росія зобов’язана надавати взаємну правову допомогу у кримінальних справах,» – пояснює Всеволод Ченцов.

Міністр фінансів Олександр Данилюк повідомив, що очікує на наступний (п’ятий) транш від МВФ восени. Експерти зазначають, що відкладення чергового траншу МВФ відбулося через невиконання Україною «домашнього завдання», зокрема, у реформуванні пенсійної системи та відкритті ринку землі. Якщо про земельну реформу, як повідомляли ЗМІ, Порошенко домовився вилучити її із переліку «обов’язкових», то пенсійна реформа мала бути прийнятою під час поточної парламентської сесії. Олександр Данилюк повідомив, що пенсійна реформа буде прийнята вже після парламентських канікул. “Коли пенсійна реформа буде прийнята – ми отримаємо наступний транш МВФ”, – сказав він. Міністр соціальної політики Андрій Рева розраховує, що до кінця сесії Верховна Рада ухвалить урядовий проект пенсійної реформи в першому читанні. Володимир Гройсман заявив, що «фінансова підтримка, вона розрахована в 2017 році, 2018 році, інших роках … Золотовалютні резерви країни ростуть, тобто сьогодні можна сказати, що ми рухаємося в абсолютно нормальному графіку». прес-служба НБУ повідомляє, що Міжнародні резерви України станом на 1 липня зросли до 17,97 мільярда доларів. «Таким чином, за перше півріччя 2017-го вони зросли на 16%,» – йдеться у повідомленні Нацбанку. Президент ЄБРР Сума Чакрабарті заявляє, що організація планує збільшити підтримку України.

Результати дослідження американської неурядової організації Social Progress Imperative свідчать, що Україна за останній рік поліпшила показники в рейтингу рівня життя та увійшла до групи країн із розвитком, вищим за середній (68,35 зі 100, порівняно 66,43 у минулому році).

Регламентний комітет Верховної Ради визнав законним і мотивованим, але недостатньо обґрунтованим подання генерального прокурора про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції “Радикальної партії” Андрія Лозового.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • ГПУ має намір звернутися до Росії по справі Лозового (134 публікації у ЗМІ)
  • Вилучили сервери, з яких розповсюджували вірус «Petya.A» – речник Нацполіції (98 публікацій у ЗМІ)
  • Уряд очікує отримання п’ятого траншу МВФ у 2017-му році – В. Гройсман (73 публікації у ЗМІ)
  • Все буде залежати від наявності політичної волі з боку РФ – посол України у Нідерландах про суд щодо МН17 (59 публікацій у ЗМІ)
  • Держдеп озвучив чіткі подробиці переговорів Тіллерсона та Порошенко у Київі (54 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель, російський президент Володимир Путін та президент Франції Еммануель Макрон обговорять “на полях” саміту G20 врегулювання української кризи. Про це у середу, 5 липня, повідомив речник німецького уряду Штеффен Зайберт, інформує Bild. Він не уточнив, у який день саміту відбудеться зустріч.

Президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Ангела Меркель в ході телефонної розмови скоординували позиції в контексті підготовки до саміту “Великої Двадцятки” (G20) в Гамбурзі, зокрема, зустрічі лідерів Німеччини і Франції з президентом Росії Володимиром Путіним. Як повідомляє в середу прес-служба президента України, співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі і скоординували позицію по реалізації Мінських домовленостей. “Ангела Меркель запевнила Петра Порошенка, що під час зустрічі нічого про долю України без України вирішуватися не буде”, – сказано в повідомленні. Сторони відзначили пріоритетність виконання ключових вимог з безпеки Мінських домовленостей, а також висловили стурбованість через постійне порушення російськими бойовиками режиму припинення вогню.

Президент України Петро Порошенко і федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель в ході телефонної розмови наголосили на необхідності продовження активних контактів в нормандському форматі. “Петро Порошенко і Ангела Меркель наголосили на необхідності продовження активних контактів в нормандському форматі з метою повернення Росії в логіку виконання Мінських угод”, – повідомила прес-служба президента України в середу.

У Кремлі сумніваються, що президент РФ Володимир Путін встигне викласти президенту США Дональду Трампу своє розуміння ситуації в Україні. Про це заявив прес-секретар глави російської держави Дмитро Пєсков, повідомляє ТАСС. “Звичайно, зустріч – хоча йдеться про “сидячу”, повноформатну двосторонню (зустріч. – Ред.) – але все-таки зустріч в силу того, що вона проходить на полях саміту, буде неминуче сильно обмежена в часі”, – сказав Пєсков. Він пояснив, що “тому навряд чи випаде можливість повністю викласти розуміння президента Путіна, яке він, до речі, неодноразово озвучував, предтечі і причин тієї ситуації і тієї громадянської війни, яка виникла на Україні”.

Спецпредставник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі щодо України Мартін Сайдік розраховує на зустріч лідерів “нормандського формату” в Гамбурзі, де відбудеться саміт “двадцятки”. “Я сподіваюся, що лідери країн нормандського формату знайдуть можливість підтримати це рішення (про “хлібне перемир’я” – ІФ) під час їхніх майбутніх переговорів у Гамбурзі”, – заявив М. Зайдік журналістам у середу в Мінську.

Держсекретар США Рекс Тіллерсон під час візиту до Києва 9 липня має намір підтвердити прихильність Вашингтона щодо територіальної цілісності України і обговорити перебіг реформ у країні, повідомив у середу держдепартамент. “Держсекретар підтвердить прихильність США суверенітету і територіальній цілісності України, а також закликатиме уряд України продовжувати реалізацію реформ, спрямованих на посилення економічної, політичної та військової стійкості”, – йдеться в повідомленні зовнішньополітичного відомства.

Кількість прибічників вступу до НАТО, як гарантії державної безпеки, продовжує зростати в Україні порівняно з минулими періодами, свідчать результати опитування, проведеного фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та Центром Разумкова 9-13 червня 2017 року за підтримки програми “Матра” посольства Нідерландів. Як наголошується в прес-релізі “Громадська думка населення України про НАТО”, прибічників вступу до НАТО в Україні 47,2%, прибічників позаблокового статусу – 30,7%, прибічників військового союзу з РФ і країнами СНД – 6,1%, інших варіантів – 2,3%. При цьому в травні 2016 році симпатиків вступу до НАТО було 43,3%, а у квітні 2012 року – лише 13%, тоді як прибічників військового союзу з РФ і СНД рік тому було 7,1%, а в 2012 – 26,2%, а позаблокового статусу в 2016 році було 25,1%, в 2012 – 42,1%.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що обговорив з прем’єр-міністром Великобританії Терезою Мей в Лондоні питання, що стосуються безпеки і оборони, а також політичного і економічного співробітництва. “Ми обговорили весь спектр питань, починаючи від безпеки і оборони та політичного співробітництва і підтримки реформ в країні, а також поглиблення нашої економічної співпраці”, – сказав прем’єр журналістам після зустрічі з Т. Мей в Лондоні в середу. Він підкреслив, що Велика Британія для України є важливим стратегічним партнером, який ніколи не зраджував своїй позиції і завжди підтримував Україну.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Україна ініціює початок переговорів щодо створення зони вільної торгівлі з Великою Британією після Brexit. “З огляду на те, що Великобританія прийняла рішення про вихід з Європейського Союзу, так званий Brexit, нам потрібно сьогодні говорити про нову основу нашої економічної співпраці. І я порушив питання про початок консультацій щодо встановлення ЗВТ з Великою Британією”, – сказав прем’єр журналістам після зустрічі з прем’єром Великобританії Терезою Мей у Лондоні в середу.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що підтримує закон про підвищення мит на вивезення металобрухту. “Закон ухвалено. Я висловлював свою позицію з цього приводу і уряд: в умовах військової агресії Україні потрібен метал для забезпечення нашої обороноздатності”, – сказав прем’єр журналістам після зустрічі з прем’єром Великобританії Терезою Мей в Лондоні в середу, відповідаючи на питання, чи буде уряд просити президента України підписати закон про збільшення мит на металобрухт.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко планує здійснити візит до України. Про це повідомила у Facebook віце-спікер Верховної ради, учасник мирних переговорів у Мінську Ірина Геращенко. За її словами, про це вона дізналася під час “короткої розмови” із самим Лукашенком на полях Парламентської асамблеї ОБСЄ. “О. Лукашенко сказав, що планує найближчим часом відвідати Україну і обговорити весь спектр двосторонніх взаємин”, – написала Геращенко. У свою чергу, вона розповіла йому про роботу “мінських груп”, яка щойно скінчилася, про те, що українська сторона робить все, аби був прогрес, передусім в безпековому і гуманітарному блоці і що найбільше українцям “болить питання безпеки на Донбасі і заручників”.

21 липня поточного року в Києві відбудеться українсько-білоруський економічний форум за участю президента України Петра Порошенка та президента Білорусі Олександра Лукашенка. За інформацією Торгово-промислової палати України, розміщеною у Фейсбуці, під час заходу відбудеться пленарна частина, на якій буде обговорюватися стан, перспективи та пріоритетні напрямки українсько-білоруського економічного та інвестиційного співробітництва, умови і переваги ведення бізнесу в Україні та Білорусі. “Під час форуму також відбудеться чергове засідання українсько-білоруської консультативної ради та B2B-переговори між представниками ділових кіл України та Білорусі”, – йдеться в повідомленні.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов під час зустрічі з головою Представництва Європейського Союзу в Україні Х’югом Мінгареллі обговорив низку актуальних питань, зокрема й підготовлені Апаратом РНБО проекти законів про деокупацію тимчасово непідконтрольних владі України районів Донецької та Луганської областей. “Співрозмовники обговорили також особливості проектів законів про Національну безпеку України “Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей”, підготовлені Апаратом РНБО”, – повідомляє в середу прес-служба РНБО України. О. Турчинов зазначив, що, незважаючи на гібридну війну, яку веде проти України Російська Федерація, “ми не зупиняємо процесу зміцнення нашої обороноздатності і реформування сектора безпеки і оборони України відповідно до стандартів НАТО”.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МВФ.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк очікує восени рішення Міжнародного валютного фонду (МВФ) щодо надання Україні чергового кредитного транша в рамках програми EFF. “Україна може отримати п’ятий транш кредиту МВФ восени”, – сказав він в інтерв’ю каналу Bloomberg TV.

Доля пенсійної реформи буде вирішуватися після депутатських канікул. Про це сказав міністр фінансів України Олександр Данилюк в інтерв’ю Reuters. За словами Данилюка, саме складність пенсійної реформи є основною причиною, чому вона не буде прийнята в найближчу пару тижнів. “Коли пенсійна реформа буде прийнята – ми отримаємо наступний транш МВФ”, – сказав він.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що співпраця України і Міжнародного валютного фонду (МВФ) відбувається в нормальному графіку. “Фінансова підтримка, вона розрахована в 2017 році, 2018 році, інших роках, тому ми говоримо передусім про зміни в інтересах українців, а потім про фінансову підтримку для макроекономічної стабільності. Золотовалютні резерви країни ростуть, тобто сьогодні можна сказати, що ми рухаємося в абсолютно нормальному графіку. Ви знаєте, що в угоді є графік щомісячний, але він накладається на якісь об’єктивні і суб’єктивні позиції, зокрема засідання парламенту “, – сказав український прем’єр журналістам після зустрічі з прем єром Великої Британії Терезою Мей в Лондоні в середу.

КІБЕРАТАКА НА УКРАЇНУ.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов обговорив із головою представництва Європейського Союзу в Україні Хьюгом Мінгареллі останню кібератаку на інформаційні ресурси України та питання співпраці України та ЄС в протидії кіберзагрозам, повідомляється на офіційному сайті РНБО в середу. “Співпраця в цьому питанні для нас надзвичайно актуальна, тому що кібернетична війна є однією з небезпечних складових гібридної агресії РФ проти нашої держави”, – сказав О.Турчинов, додавши, що остання атака була найпотужнішою та спрямованою проти інформаційних ресурсів державних структур, банківського сектора, суб’єктів критичної інфраструктури та суб’єктів економічного поля України.

У вівторок, 4 липня, спеціальні агенти департаменту кіберполіції спільно з фахівцями СБУ та міської прокуратури припинили другий етап кібератаки Petya. Про це повідомив глава МВС Арсен Аваков на сторінці в Facebook. “Пік атаки планувався на 16.00. Стартувала атака о 13.40. До 15.00 Кіберполіція заблокувала розсилку та активацію вірусу з серверів інформаційної системи М.Е. Doc. Атака була зупинена. Сервера вилучено, разом зі слідами впливу кіберзлочинців з очевидними джерелами з Російськой Федерації”, – йдеться в повідомленні. Аваков додав, що в компанії-розробниці програми M.E.Doc “Інтелект-сервіс” пройшли обшуки.

Програмне забезпечення податкової звітності “M.E.Doc” працює приблизно на мільйон комп’ютерів, повідомила СЕО компанії-розробника ПЗ – ТОВ “Інтелект-Сервіс” (Київ) – Олеся Білоусова. Під час круглого столу в Києві в середу вона порадила клієнтам бути обачними, щоб не постраждати від кібератаки комп’ютерів, оскільки вони також можуть бути заражені, але невідомо, коли і як цей вірус з’явиться.

Департамент кіберполіції Національної поліції України наполегливо рекомендує всім користувачам програмного забезпечення для звітності та документообігу М.Е.Doc змінити паролі та електронні цифрові підписи у зв’язку з тим, що ці дані могли бути скомпрометовані. Про це написав міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков на своїй сторінці в мережі Facebook. Він нагадав, що 27 червня українські державні структури і приватні компанії внаслідок вразливості ПЗ M.E.Doc. масово потрапили під удар вірусу-шифрувальника. Експерти встановили, що ураження інформаційних систем українських компаній сталося через оновлення зазначеного програмного забезпечення.

Міністерство інфраструктури зазнало мільйонних збитків через кібератаку, що сталася 27 червня. Про це міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив Associated Press. “Міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що його міністерство зазнало мільйонних збитків через вихід з ладу сотень робочих місць і двох із шести серверів”, – йдеться в повідомленні.

РОЗСЛІДУВАННЯ ТРАГЕДІЇ МН17.

Угоду про міжнародно-правову співпрацю між Україною та Нідерландами в рамках розгляду справи про обстріл і катастрофу в липні 2014 року в небі над Донецькою областю пасажирського літака “Боїнг-777” авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 “Амстердам – Куала-Лумпур”, і притягнення до відповідальності винних у цьому злочині осіб буде підписано в п’ятницю, 7 липня. “Підставою для реалізації цього рішення стане угода між Україною і Королівством Нідерландів про міжнародно-правову співпрацю щодо злочинів, пов’язаних з обстрілом літака рейсу МН17, яку планують підписати 7 липня 2017”, – йдеться в оприлюдненому в середу повідомленні прес-служби МЗС України.

Розгляд справ підозрюваних у причетності до катастрофи рейсу МН17 в рамках нідерландського законодавства змусить Росію виконувати свої міжнародно-правові зобов’язання. Про це заявив посол України у Нідерландах Всеволод Ченцов в інтерв’ю “УНІАН”. “Основними перевагами такого варіанту були наявність стабільного кримінального законодавства та системи правосуддя, готовність нідерландської сторони забезпечити належний судовий розгляд і, що не менш важливо, наявність в інших держав, в тому числі, у Росії, міжнародно-правових зобов’язань”, – сказав він. “Мова йде, зокрема, про те, що у відповідності до конвенцій Ради Європи, Росія зобов’язана надавати взаємну правову допомогу у кримінальних справах. Беручи до уваги позицію РФ з проблематики МН17, можна передбачити, що така взаємодія буде, м’яко кажучи, непростою. Тим не менше, необхідні правові рамки для такої співпраці існують, і все буде залежати від наявності політичної волі з боку РФ”, – додав Ченцов.

Президент України Петро Порошенко заявив, що Україна максимально сприятиме Нідерландам для якнайшвидшого розгляду справи і покарання винних у катастрофі літака МН-17 на Донбасі. “Сьогодні уряд Нідерландів оголосив рішення про те, що кримінальне провадження у справі про збитий літак Малазійських авіаліній рейсу МН-17 здійснюватиметься в рамках національної юрисдикції Нідерландів”, – йдеться в повідомленні, розміщеному на Facebook сторінці президента. За його словами, “Україна максимально сприятиме і надаватиме допомогу Нідерландам для якнайшвидшого покарання винних”.

ЕКОНОМІКА.

Міжнародні резерви України станом на 1 липня зросли до 17,97 мільярда доларів. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України. “Таким чином, за перше півріччя 2017-го вони зросли на 16%. Зокрема, за підсумками червня зростання становило 2%”, – сказано в повідомленні. У НБУ відзначають, що сприятлива ситуація на зовнішніх ринках дозволила продовжити купувати валюту для поповнення міжнародних резервів, не створюючи при цьому перешкод для зміцнення гривні.

Президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Сума Чакрабарті заявляє про намір ЄБРР посилити підтримку України. “ЄБРР підтримує Україну в проведенні реформ. Ми будемо допомагати вам нашими інвестиціями… Я впевнений, що ЄБРР незабаром посилить прояви підтримки”, – сказав С. Чакрабарті під час засідання ради директорів ЄБРР за участю прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в Лондоні в середу.

Рада Національного банку України (НБУ) оцінила втрати економіки країни в результаті кризи банківського сектора в 2014-2016 рр. у 38% ВВП. “Прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектора вже досягли 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати під час фінансово-економічної кризи 2008-2009 рр., тоді як загальні втрати економіки від кризи наразі становлять 38% ВВП”, – повідомляється у звіті Ради, оприлюдненому на веб-сайті центробанку в середу.

Національна акціонерна компанія (НАК) “Нафтогаз України” за підсумками січня-червня 2017 року сплатила до державного бюджету 67,5 млрд грн податків і дивідендів, повідомила прес-служба держхолдингу в середу. За її даними, надходження від групи “Нафтогаз” становили понад 17% загальних доходів державного бюджету за перше півріччя 2017 року. У НАК зазначили, що ця сума лише на 8,8% менше, ніж сплата податків і зборів до державного бюджету за весь 2016 рік (74 млрд грн).

Рада Національного банку України (НБУ) відзначає високий кредитний, валютний, процентний ризики та ризик ліквідності на тлі зміни моделі функціонування банківської системи країни. “При звуженні кредитного портфеля банки зміщують акценти у своїй діяльності від виконання класичних банківських функцій до обслуговування фінансових потоків державного бюджету. Як наслідок, процентні доходи за державними цінними паперами, а не комісійні, становлять більше ніж половину загального обсягу доходів банківської системи. Відхід від класичної моделі функціонування банківської системи несе низку ризиків для подальшого розвитку фінансового сектора України”, – повідомляється у звіті Ради за підсумками засідання 4 липня.

Рада Національного банку України (НБУ) констатує недостатню роботу правління Нацбанку щодо забезпечення нагляду за діяльністю ПриватБанку, націоналізованого наприкінці 2016 року. “Запізнілі дії правління Національного банку не сприяли вжиттю своєчасних заходів щодо стабілізації ситуації та мінімізації фінансових втрат”, – йдеться в рішенні Ради НБУ від 4 липня, оприлюдненому на сайті центробанку в середу.

Експорт української аграрної продукції за січень-травень 2017 року становив $7,513 млрд і збільшився майже на 31% порівняно з аналогічним періодом 2016 року. Відповідно до прес-релізу Міністерства аграрної політики і продовольства, головними експортними товарними групами залишаються зернові культури – 38,1% від загального аграрного експорту, соняшникова олія – 27,4%, насіння олійних культур – 8,6%.

ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАНОСТІ З ДЕПУТАТІВ.

Регламентний комітет Верховної Ради визнав законним і мотивованим, але недостатньо обґрунтованим подання генерального прокурора про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції “Радикальної партії” Андрія Лозового. “Комітет вважає, що подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Андрія Лозового…є законним і мотивованим, оскільки воно ініційоване та подане належним суб’єктом подання, однак є недостатньо обґрунтованим”, – зачитав висновок комітету його керівник Павло Пинзеник на засіданні в середу.

Обидва розглянуті у вівторок регламентним комітетом Верховної Ради подання на позбавлення народних депутатів недоторканності – на Євгена Дейдея та Олеся Довгого – не відхилені, а передані з висновками комітету спікеру Верховної Ради для подальшого розгляду сесією, наголошує генеральний прокурор України Юрій Луценко. “Комітет вважає, що у вчорашньому розборі було виявлено, як вони пишуть, суттєві недоліки (в поданні на О. Довгого – ІФ), але, тим не менш, питання рекомендується розглянути в залі. Аналогічне рішення і щодо Дейдея”, – сказав Ю. Луценко в парламенті в середу вранці перед засіданням регламентного комітету, на якому планується розглянути чергове подання на народного депутата фракції Радикальної партії Андрія Лозового.

 

http://uacrisis.org/ua/58431-oglyad-zmi-za-5-lipnya-2017

 

 

Огляд ЗМІ за 4  липня 2017

 

ВИСНОВКИ.

В Україні продовжується обговорення щодо ймовірних шляхів вирішення конфлікту на Донбасі та повернення Криму під український суверенітет. Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель наполягає, що на території ОРДЛО мають відбутися «регіональні, а не місцеві» вибори. При цьому, дипломат також погоджується із принциповою позицією для України – спочатку демілітаризація, а потім вибори. Перший заступник голови ВР Ірина Геращенко заявляє про необхідність допуску офіційних наглядових і моніторингових місій на окуповані території Криму та Донбасу. На її думку, дані місії будуть сприяти реалізації Мінських домовленостей, адже РФ не зможе приховувати їх порушення. Вона також повідомила, що «цього тижня велика делегація від Європарламенту відвідає Маріуполь та зону АТО». Український проект «Наші гроші» повідомляють, що нардеп від “Опозиційного блоку” Василь Німченко спільно з лідером громадського руху “Український вибір” та кумом російського президента Віктором Медведчуком розробляє законопроекти, які стосуються статусу Донбасу. Петро Порошенко повідомив, що державний секретар США Рекс Тіллерсон прибуде в Україну 9 липня, де має обговорити російську агресію на Донбасі. Експерти нагадують, що перед цим, 8 липня, має відбутися зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна на полях саміту «Великої двадцятки».

Українське суспільство так досі і не побачило проекту закону про реінтеграцію Донбасу. Володимир Гройсман заявляє, що законопроект про деокупацію Донбасу не передавали в уряд. Заступник голови ВР Ірина Геращенко повідомляє, що наступного тижня може відбутися засідання РНБО, на якому має бути розглянутий повний текст законопроекту про реінтеграцію Донбасу.

Перший заступник міністра оборони України Іван Руснак повідомив, що у 2018 році оборонний бюджет України буде збільшений: «На цей рік нам передбачено фінансовий ресурс на рівні понад 64 млрд грн, то наступного року буде на 10 млрд грн більше». Керівник Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв вважає, що Україні потрібно оновити законодавства про формування оборонного бюджету для виключення під час закупівель Міноборони можливої корупційної складової.

Глава СБУ Василь Грицак повідомив, що в Україні активно розробляється система кіберзахисту, з огляду на останню кібератаку. Він повідомив, що у рамках першого етапу співпраці з Трастовим фондом Україна-НАТО у сфері кіберзахисту Україна отримує технічне обладнання і програмне забезпечення на суму 1 млн євро. Він також зазначив, що наразі немає прямих доказів того, що до кибератаки причетна РФ. Проте, ураховуючи те, скільки коштів було залучено для здійснення даної кібератаки та те, що кінцевим результатом було саме виведення з ладу критичної інфраструктури, а не отримання грошей, можна робити відповідні висновки. Глава Представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що СБУ необхідно реформувати, щоб «СБУ зосередилася на роботі з тероризмом і контррозвідці і її припинили використовувати в політичних цілях». Х’юг Мінгареллі також традиційно вказав на необхідність реформування судової системи, зокрема, утворення Антикорупційного суду. Посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф також вважає, що українська влада повинна продовжувати процес боротьби з корупцією і побудувати сильну судову систему для залучення інвестицій в країну. «Влада олігархів не може бути сильнішою, ніж три роки тому, однак вони щодня протистоять процесу реформ,» – заявив Х’юг Мінгареллі. Він підкреслив, що боротьба між реформаторами та тими, хто хоче зберегти статус-кво, ще не завершилася.

Bloomberg повідомляє, що п’ятий транш фінансової допомоги від МВФ розміром 1,9 мільярдів доларів буде виділений Україні не раніше осені цього року. Причиною затримки у виділенні кредиту є те, що Верховна Рада не розглянула пенсійну та земельну реформи до початку літніх канікул. Проведення зазначених реформ було ключовою вимогою для виділення наступного траншу кредитних коштів. Поки пенсійна реформа просувається за графіком і робляться кроки для створення антикорупційних судів, то законопроект про земельну реформу не підготовлений вчасно, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Європейський парламент 4 липня проголосував за надання Україні додаткових торгівельних преференцій. “За” проголосували 566 депутатів, “проти” – 96. Відповідно до досягнутих домовленостей, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу та мед будуть збільшені, але не у тому обсязі, як раніше це пропонувалося Європейською комісією, сечовину з пропозицій виключено.

Голова правління «Приватбанку» Олександр Шлапак дав останню прес-конференцію у якості керівника банку, під час якої проінформував ЗМІ про поточний  стан і ситуацію, що клалася навколо «Приватбанку». Він повідомив, що реальний обсяг кредитів пов’язаним особами у Приватбанку станом на 1 січня 2017 року становив 190 млрд грн, або 97% загального кредитного портфеля фінустанови. Натомість компанії, пов’язані із Ігорем Коломойським, подали до Приватбанку 92 позови на 8,913 млрд грн. Олександр Шлапак також підтверджує факт продовження переговорів із колишніми власниками фінустанови щодо реструктуризації кредитного портфеля. Заступник голови НБУ Катерина Рожкова вважає, що у примусовому порядку буде доволі непросто стягнути борг із екс-власників, даний судовий процес може тривати роками: «Якщо дивитися на інші країни, де відбувалося подібне, але в менших обсягах, то це займає 3-5 років». Вона також повідомила, що наразі ще одна компанія (Kroll) проводить більш масштабне дослідження діяльності банку, результатом якого має стати «які суми грошей, в який період і куди було скеровано, хто це робив і в інтересах кого».

Спеціаліст відділу продажів інвестиційної компанії Dragon Сapital Сергій Фурса, вважає, що розслідування відносно діяльності екс-акціонерів «Приватбанку» Коломойського та Боголюбова буде впливати на їх бізнес «і буде впливати настільки сильно, настільки вдало буде найнята державою юридична фірма ганятися за колишніми власниками банку», – вважає експерт. Експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко зазначає, що у даній справі є серйозне політичне підґрунтя. «Зокрема, деякі політичні сили залежали від фінансування, яке здійснював Коломойський, тому ймовірно подальше політичне загострення», – підкреслив експерт. На його думку, вирішити цей конфлікт буде дуже складно.

Регламентний комітет ВР не підтримав зняття недоторканості із нардепа Олеся Довгого. Зокрема, Павло Пинзеник пояснив свій «вирок» тим, що подання генпрокурора «містить істотні недоліки в частині зловживання владними повноваженнями». Тим не менш, Комітет ухвалив рішення спрямувати голові парламенту Андрію Парубію цю ухвалу, подання і пояснення Олеся Довгого. Також, чи буде винесено у сесійну залу питання про зняття недоторканості із Євгена Дейдея також залежить від рішення Андрія Парубія. У НАБУ та САП наполягають, що для зняття недоторканості з Дейдея є достатньо підстав.

4 липня на засіданні Кабміну був презентований новий проект закону “Про приватизацію державного майна”. Голова Фонду держмайна України Дмитро Парфененко зазначив, що замість семи чинних законів пропонується один. Суттєво, вдвічі, скорочуються терміни підготовки об’єктів до приватизації: щодо об’єктів великої приватизації – з двох років до одного року, щодо малої приватизації – з одного року до півроку. Суттєво спрощується класифікація об’єктів приватизації. За його словами, документ передбачає лише два механізми приватизації – через аукціон або викуп. Крім того, встановлюється мораторій на банкрутство об’єктів, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію. Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов повідомив, що держава планує з 3444 компаній і об’єктів залишити у своїй власності лише 15 особливо важливих підприємств і 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, а інші передати у концесію, продати або ліквідовувати. Загальні активи стратегічних ДП становлять 1,175 трлн. грн, або 69% вартості усіх активів.

«Нафтозаг» та «Газпром» проводять серію переговорів щодо рішень Стокгольмського арбітражу, мета яких – визначити конкретні суми, які сторони повинні виплатити одне одному за рішенням арбітражу. У «Натогазі» зазначають, що Суд визначив лише принципи, за якими має бути розрахована сума ретроактивності компенсації за переплати, вчинені “Нафтогазом”, а також ціна, яка повинна бути застосована до будь-яких обсягів газу, отриманих “Нафтогазом”, але не оплачених в повному обсязі. НКРЕКП видала ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” ліцензію на постачання природного газу.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Юрій Луценко на засіданні Комітету ВРУ представив подання на Олеся Довгого (122 публікації у ЗМІ)
  • У ЄС пообіцяли дати “адекватну відповідь” на ракетні випробування КНДР (99 публікацій у ЗМІ)
  • Міжнародний аудит показав чималу кількість проблемних кредитів “Приватбанку” (94 публікації у ЗМІ)
  • Що привезе держсекретар США в Україну (35 публікацій у ЗМІ)
  • “Нафтогаз” і “Газпром” проводять серію переговорів по рішенню Стокгольмського арбітражу (34 публікації у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

В Україні все ще існує група олігархів, які намагаються протистояти процесу реформ, заявляє глава Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі. “Влада олігархів не може бути сильнішою, ніж три роки тому, однак вони щодня протистоять процесу реформ. Вони намагаються його підірвати в усіх секторах. Кожного разу, коли приймаються реформаторські рішення, через кілька тижнів є спроба ці реформи вихолостити”, – сказав він під час конференції у вівторок у Києві.

Глава Представництва Європейського Союзу в Україні Х’юг Мінгареллі вважає, що Службу безпеки України необхідно реформувати, щоб її припинили використовувати в політичних цілях. “Реформа органів безпеки, зокрема, СБУ – ця реформа украй важлива і її необхідно провести якнайшвидше, для того, щоб СБУ зосередилася на роботі з тероризмом і контррозвідці і її припинили використовувати в політичних цілях”, – сказав він під час конференції у вівторок у Києві. Х. Мінгареллі також відзначив необхідність реформування судової системи України, зокрема створення антикорупційного суду, ” проте прогресу в цьому питанні наразі немає”.

П’ятий транш фінансової допомоги від МВФ розміром 1,9 мільярдів доларів буде виділений Україні не раніше осені цього року. Про це повідомляє Bloomberg. Як повідомляється, причиною затримки у виділенні кредиту є те, що Верховна Рада не розглянула пенсійну та земельну реформи до початку літніх канікул. Проведення зазначених реформ було ключовою вимогою для виділення наступного траншу кредитних коштів. Поки пенсійна реформа просувається за графіком і робляться кроки для створення антикорупційних судів, то законопроект про земельну реформу не підготовлений вчасно, заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Гройсман повідомив, що законопроекти, які стосуються земельної реформи, не будуть розглянуті до закінчення поточної сесії.

Українська влада повинна продовжувати процес боротьби з корупцією і побудувати сильну судову систему для залучення інвестицій в країну, вважає посол Великобританії в Україні Джудіт Гоф. “Я можу сказати, що Сполучене Королівство продовжуватиме торгівлю з Україною – ми хочемо налагодити торгові та інвестиційні відносини. І найкраще, що ми можемо зробити зараз, щоб підтримати це, – створити сильні інститути, зокрема судову систему, і боротися з корупцією, оскільки найбільшою перешкодою для британських інвесторів, які приходять в Україну або торгують з Україною, є те, що вони турбуються, що не буде забезпечено справедливий судовий розгляд, оскільки судова система слабка”, – заявила вона в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Європейський парламент у вівторок проголосував за надання Україні додаткових торгівельних преференцій. “За” проголосували 566 депутатів, “проти” – 96. “Ми досягли згоди під час тріалогу, тому що Україна розраховує на нашу підтримку. Ми маємо пам’ятати, що український уряд намагається впроваджувати реформи на тлі наслідків від нелегальної агресії Криму, а також військового конфлікту на сході, спровокованого Росією. Надаючи нові преференції, ми хочемо підтримати продовження реформ і надати поштовх для збільшення обсягів торгівлі”, – сказав доповідач з українського питання євродепутат Ярослав Валеса. Відповідно до досягнутих домовленостей, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу та мед будуть збільшені, але не у тому обсязі, як раніше це пропонувалося Європейською комісією, сечовину з пропозицій виключено.

В Парламентській асамблеї Ради Європи планують створення групи, до якої увійдуть депутати, що підтримують Росію та Азербайждан, а її секретарем має стати скандально відомий Тьєррі Маріані. Про це стало відомо кореспонденту “Європейської правди”, який має в розпорядженні копії установчих документів групи. Політичну групу за назвою “Вільні демократи” мали створити ще в червні, але її створення заблокували через помилки організаторів: депутати знайшли плагіат в установчих документах, а члени нової групи вчасно не вийшли зі своїх політичних груп. Очікується, що процес завершиться на осінній сесії.

СИТУАЦІЯ В ОРДЛО.

Засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), де розглянуть повний текст законопроекту про реінтеграцію Донбасу, може відбутися вже наступного тижня, прогнозує перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. “За моєю інформацією, наступного тижня може відбутися Рада нацбезпеки і оборони, де має бути розглянуто вже повний текст закону. Ми також його продискутуємо на нашій неформальній мінській платформі в парламенті”, – сказала І. Геращенко журналістам у Києві у вівторок. При цьому, відповідаючи на запитання журналістів, чи може цей законопроект бути розглянутий Верховною Радою найближчим часом, перший віце-спікер парламенту відповіла: “Коли автор подасть цей законопроект, тоді Верховна Рада ухвалюватиме рішення, коли його розглядати”.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що законопроект про деокупацію Донбасу не передавали в уряд і Кабмін візьме участь у його розробці свого часу. “Насправді цей документ не надходив до уряду, і мені його складно коментувати, я знаю, що ці дискусії точаться, ми обов’язково на певному етапі візьмемо участь у цьому”, – сказав він в ефірі ICTV у понеділок.

Проведення місцевих виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей можливе лише після встановлення режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння до погоджених сторонами місць, наголошує посол Німеччини в Україні Ернст Райхель. “Мінські домовленості передбачають у рамках децентралізації особливий статус для Донбасу, але йдеться про місцеву автономію, а не про регіональну. Тобто це не регіональні вибори, а місцеві… Це важливий крок, який Україна повинна буде зробити… Важлива позиція німецького і французького урядів, що в цій ситуації необхідно забезпечити припинення вогню і відведення важкого озброєння, і коли це буде зроблено, тоді можна буде говорити про виконання всіх елементів Мінських угод”, – сказав він під час конференції в Києві у вівторок.

Голова меджлісу кримськотатарського народу, президент Світового конгресу кримських татар, народний депутат України фракції “Блок Петра Порошенка” Рефат Чубаров вважає, що питання деокупації Криму та окремих районів Донбасу має розглядатися в єдиному форматі. “Спочатку Донбас, потім Крим. Мені здається ми маємо переходити на єдину формулу наших завдань. Ця формула має звучати таким чином: відновлення територіальної цілісності Української держави в межах, визнаних міжнародною спільнотою, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Саме така формула не дасть можливості (президентові РФ Володимиру – ІФ) Путіну в подальшому сподіватися на те, що Крим залишиться у складі РФ”, – сказав він під час конференції в Києві у вівторок.

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє про необхідність допуску офіційних наглядових і моніторингових місій на окуповані території Криму та Донбасу, повідомляє прес-служба партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. “Завдання української влади й громадянського суспільства – на всіх міжнародних майданчиках порушувати питання про необхідність тиску на РФ з метою допуску офіційних наглядових і моніторингових місій на окуповані Крим і Донбас”, – сказала І. Геращенко на міжнародній конференції “Мілітаризація окупованих територій: фактор дестабілізації євроатлантичного регіону і механізм геополітичного впливу” у вівторок.

Поточного тижня делегація Європарламенту відвідає зону проведення АТО, зокрема Маріуполь, повідомила перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко. “Цього тижня велика делегація від Європарламенту відвідає Маріуполь та зону АТО”, – сказала вона під час конференції у вівторок у Києві, додавши, що мета поїздки – ознайомлення євродепутатів із гуманітарною та економічною ситуацією на Донбасі, а також із ситуацією у сфері безпеки.

Нардеп від “Опозиційного блоку” Василь Німченко спільно з лідером громадського руху “Український вибір” та кумом російського президента Віктором Медведчуком розробляє законопроекти, які стосуються статусу Донбасу.  Це випливає з коментарів Німченка журналістам програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.  Коментуючи питання, що пов’язує Німченка з Медведчуком, нардеп заявив: “Оскільки я підтримую ідеї, підтримую розуміння вирішення суспільних питань, підтримуючи його (Медведчука) громадянську позицію у ці тяжкі для суспільства часи, я співпрацюю з ним на цій ниві… В науково-правовому аспекті, і в ідейному також… Ми розробляємо законопроекти”.

Фінансування оборонного сектора України в 2018 році буде збільшено приблизно до 74 млрд грн, повідомив перший заступник міністра оборони України Іван Руснак. “Програма оборонної реформи, розрахованої до 2020 року, забезпечена фінансово завдяки парламенту та уряду. І якщо на цей рік нам передбачено фінансовий ресурс на рівні понад 64 млрд грн, то наступного року буде на 10 млрд грн більше”, – сказав він на конференції у вівторок у Києві.

Керівник Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв висловлюється за ухвалення нового прозорого законодавства про формування оборонного бюджету України для виключення під час закупівель Міноборони можливої корупційної складової. “Нам просто потрібне нове законодавство про оборонний бюджет. Зараз оборонний бюджет формується і використовується, як у Радянському Союзі, – все засекречено, ні про що дізнатися неможливо, що є чудовою нагодою для корупції”, – сказав Є. Соболєв після комітетських слухань про можливі корупційні ризики під час забезпечення потреб Збройних сил України сучасними засобами зв’язку в Києві у вівторок.

ВІЙНА ЗА ПРИВАТБАНК.

Реальний обсяг кредитів пов’язаним особам у Приватбанку (Київ) станом на 1 січня 2017 року становив 190 млрд грн, або 97% загального кредитного портфеля фінустанови, повідомив глава правління банку Олександр Шлапак на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок. За його словами, валова заборгованість за цим портфелем, що також передбачає і належні до стягнення відсотки, становить 198,4 млрд грн Приватбанк умовно розділив цей портфель на чотири групи: трансформовані кредити, валова заборгованість за якими становить 132,8 млрд грн, лізинговий портфель – майже на 15 млрд грн, на таку ж суму кредити, які видавалися на Кіпрі і четверту групу – кредити, пов’язані з корпоративними клієнтами банку, на суму 36,2 млрд грн.

Компанії, пов’язані з колишніми власниками ПриватБанку (Київ), подали до фінустанови 92 позови на 8,913 млрд грн, відповідні дані наведені в презентації банку, з якою ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна”. Згідно з документом, загалом кількість поданих до банку позовів становить 2,902 тис. на суму 20,185 млрд грн. За даними голови правління ПриватБанку Олександра Шлапака, фінустанова, в свою чергу, подала в суди позови на суму 23,8 млрд грн. “Загальна сума претензій за позовами, які ми подали, – 23,8 млрд грн. Це не обов’язково колишні акціонери, але й вони там є”, – сказав він журналістам після прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок .

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що наразі слідчі допитують співробітників ПриватБанку і Національного банку України в рамках розслідування справи про доведення банку до неплатоспроможності. “Це не свіжа новина, оскільки за заявою Шлапака (глава правління ПриватБанку Олександр Шлапак – ІФ) ще кілька місяців тому генпрокуратура України відкрила низку кримінальних проваджень за різними кваліфікаціями з приводу подій у ПриватБанку, особливо в період грудня 2016 року, але є провадження й за більш ранній період – з 2008 по 2016 роки”, – сказав Ю. Луценко журналістам у вівторок.

“ПриватБанк” витребував у позичальників і взяв під охорону 74 нафтобази, повідомив голова правління фінустанови Олександр Шлапак на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок. “Ми змушені були 74 нафтобази зараз витребувати назад у власність банку, оскільки позичальники перестали розраховуватися за позиками”, – сказав він.

Найцікавіша третина активів найбільшого в Україні гірськолижного туристичного курорту “Буковель” (Івано-Франківська обл.) передана на баланс ПриватБанку, який найближчим часом має намір передати ці активи в оренду співвласникам, а потім виставити на міжнародний конкурс, повідомив глава правління банку Олександр Шлапак. “Зараз ведемо переговори із співакціонером, оскільки в нас є приблизно третина “Буковеля” у власності, щоб передати їх в оперативну оренду. Ніхто інший експлуатувати комплекс не може”, – описав поточну ситуацію глава правління на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна ” у вівторок.

КІБЕРАТАКА НА УКРАЇНУ.

Українські правоохоронці спільно з міжнародними фахівцями продовжують встановлювати обставини потужної кібератаки проти українських приватних і державних структур 27 червня. “Сьогодні наші фахівці у взаємодії з експертами США, Великої Британії і компанії Microsoft проводять спільні заходи щодо встановлення обставин цієї кібератаки”, – сказав глава СБУ Василь Грицак у вівторок під час церемонії завершення першого етапу співпраці України з Трастовим фондом України – НАТО у сфері кіберзахисту.

У рамках першого етапу співпраці з Трастовим фондом Україна-НАТО у сфері кіберзахисту Україна отримує технічне обладнання і програмне забезпечення на суму EUR1 млн, заявляє глава СБУ Василь Грицак. “Сума за першим траншем становить близько 1 млн. євро. У наших фахівців хороша кваліфікація для того, щоб працювати на цьому обладнанні. До програми реалізації першого етапу входить не тільки постачання обладнання, а й тренінги”, – сказав В. Грицак журналістам після церемонії завершення першого етапу співпраці України з Трастовим фондом України – НАТО у сфері кіберзахисту.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов обговорив із заступником генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеки Сорином Дукару ситуацію, що склалася в Україні внаслідок гібридної агресії з боку Росії. Як повідомляє у вівторок прес-служба РНБО, О. Турчинов відзначив, що уздовж українсько-російського кордону вибудовується потужна інфраструктура російських військ, “створюються нові дивізії у Білгородській і Ростовській областях, поблизу східних і північних кордонів” України.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Генеральна прокуратура України здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою збіглого до Москви після Революції гідності українського бізнесмена Сергія Курченка у створенні та забезпеченні діяльності злочинної організації з метою скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, збитки від діяльності якої перевищують суму в 14 млрд грн.

Справа про так звані вишки Бойка (йдеться про закупівлю за завищеною ціною вишок для видобутку нафти та газу на Чорноморському шельфі, до якої начебто причетний співголова фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко) просувається, триває слідство стосовно діючого народного депутата за свідченнями колишнього заступника голови правління НАК “Нафтогаз України” Олександра Кацуби, який уклав угоду зі слідством, повідомив генеральний прокурор Юрій Луценко. “У резонансній справі про так звані вишки Бойка ми рухаємося. Як відомо, досить тривалий час у СІЗО за ґратами провів син народного депутата (екс-народного депутата Сергія Кацуби – ІФ) Олександр Кацуба, і, врешті-решт, він пішов на угоду зі слідством. У цьому досить товстому тексті угоди він, згідно із законом, прописав відомі йому факти про керівництво злочинного угруповання, яке розкрадало державні кошти в особливо великих розмірах під час закупівлі нафтовидобувних вишок”, – сказав він в інтерв’ю “5 каналу”.

Громадська організація “Transparency International Україна” стурбована відсутністю публікації рішення суду про конфіскацію $1,5 млрд злочинною організацією колишнього президента України Віктора Януковича і прогнозує, що це дасть підстави Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ) зобов’язати Україну повернути ці кошти власникам.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

Кабінет Міністрів України готує проект нового закону “Про приватизацію державного майна”. Відповідний документ презентовано на засіданні уряду в Києві у вівторок. “Замість семи чинних законів пропонується один. Суттєво, вдвічі, скорочуються терміни підготовки об’єктів до приватизації: щодо об’єктів великої приватизації – з двох років до одного року, щодо малої приватизації – з одного року до півроку. Суттєво спрощується класифікація об’єктів приватизації”, – зазначив голова Фонду держмайна України Дмитро Парфененко під час доповіді щодо законопроекту.

Держава планує з 3444 компаній і об’єктів залишити у своїй власності лише 15 особливо важливих підприємств і 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій, а інші передати у концесію, продати або ліквідовувати, відповідну концепцію управління держпідприємствами (Triage), відповідно до однієї з умов програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), затвердив уряд України у вівторок. “Triage – це медичне сортування на полі бою (фр.) Прозорий натяк на те, що сектор держпідприємств спливає кров’ю, його потрібно рятувати стратегічне, інші продавати, передавати в концесію або ліквідовувати”, – прокоментував рішення на своїй сторінці в Facebook перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.

ПОЗБАВЛЕННЯ НЕДОТОРКАНОСТІ ДЕПУТАТІВ.

В комітеті Верховної Ради України з питань регламенту висловлюють сумнів у правомірності прослуховування розмов народних депутатів без відповідного дозволу парламенту при здійсненні негласних слідчо-розшукових дій стосовно третіх осіб, але в Генеральній прокуратурі України запевнюють, що це законно. “Такого тлумачення, яке було учора під час засідання комітету (з питань регламенту під час розгляду подання на згоду щодо зняття недоторканості з депутата Євгена Дейдея – ІФ) з приводу того, що стосовно народного депутата України можуть застосовуватися негласні слідчо-розшукові дії, ми ще не зустрічали”, – сказав глава регламентного комітету Павло Пинзеник на засіданні комітету у вівторок.

Комітет Верховної Ради України з питань регламенту визнав наявність недоліків у поданні генерального прокурора України Юрія Луценка про надання парламентом дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з групи “Воля народу” Олеся Довгого і спрямував його спікеру парламенту Андрію Парубію. “Комітет вважає, що подання щодо надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України О. Довгого, внесене до Верховної Ради генеральним прокурором Ю. Луценком від 21 червня 2017 року № 06-294, містить суттєві недоліки щодо обґрунтованості зловживань депутатом О. Довгим посадовими повноваженнями на посаді секретаря Київської міськради, а також щодо умислу з приводу зловживання посадовими повноваженнями в інтересах третіх осіб”, – повідомив керівник регламентного комітету Ради Павло Пинзеник під час засідання комітету у вівторок.

Регламентний комітет Верховної Ради не має права направляти подання про позбавлення депутатської недоторканності Євгена Дейдея до Генпрокуратури, а може лише ухвалити рішення щодо обґрунтованості подання і направити його голові парламенту, який, у свою чергу, вирішить питання про винесення його на голосування до сесійної зали, пояснює в. о. голови комітету Павло Пинзеник. “Можливо, емоційний стан (генерального прокурора України Юрія Луценка і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького – ІФ) не дозволив їм одразу зрозуміти зміст висновку комітету. Комітет ухвалює рішення про законність, обґрунтованість і мотивованість подання. Ми цей висновок ухвалили, його вже оприлюднено на сайті комітету”, – сказав П. Пинзеник журналістам у Києві у вівторок під час перерви засідання регламентного комітету, коментуючи ухвалене напередодні рішення комітету щодо подання на Є. Дейдея.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), які здійснюють досудове розслідування у виробництві за фактом незаконного збагачення народного депутата фракції “Народний фронт” Євгенія Дейдея, не згодні з оцінкою членів регламентного комітету Верховної Ради про дачу згоди на притягнення парламентарія до кримінальної відповідальності. “Вся доказова база, отримана детективами НАБУ законно, під процесуальним керівництвом прокурорів САП, цілком достатня для прийняття рішення про зняття з парламентарія депутатської недоторканності. Позбавлення імунітету є необхідною умовою для продовження досудового розслідування фактів незаконного збагачення Євгена Дейдея – вже в статусі підозрюваного в скоєнні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.368-2 Кримінального кодексу України ( “незаконне збагачення”)”, – йдеться в спільній заяві НАБУ і САП.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Кабінет Міністрів України дозволив продовжувати терміном до одного року дію спеціальних дозволів на користування надрами компаніям, які мають заборгованість з оплати рентних платежів, у разі відсутності можливості отримання природного газу побутовими споживачами населених пунктів з інших родовищ. Відповідні зміни внесено до постанови №615 від 30 травня 2011 року, якою затверджено порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Кабінет Міністрів України знизить норматив виплати дивідендів до бюджету державними підприємствами НАЕК “Енергоатом” і НЕК “Укренерго” до 40% С75% чистого прибутку. Відповідне рішення Кабмін ухвалив на засіданні у вівторок. Ухвалення такого рішення дозволить утримати підвищення роздрібних тарифів на електроенергію для споживачів і, відповідно, тарифів на житлово-комунальні послуги, а також зростання інфляційних процесів. Рішення має набути чинності з моменту його опублікування і діятиме до 1 липня 2018 року.

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), видала ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (“ГКНУ”) ліцензію на постачання природного газу. Відповідне рішення комісія прийняла на засіданні у вівторок. Дочірній компанії НАК – “Газ України” – належить 100% ТОВ “ГКНУ”. Раніше головний комерційний директор “Нафтогазу Україні” Юрій Вітренко повідомив, що НАК запропонував Кабінету Міністрів України покласти на компанію функції постачальника газу населенню в рамках механізму спеціальних зобов’язань (PSO).

НАК “Нафтогаз України” і ПАТ “Газпром” проводять серію переговорів щодо рішень Стокгольмського арбітражу, повідомила прес-служба НАК. “У виконання окремого рішення арбітражу проводять серію переговорів у спробі дійти згоди щодо змін до контракту і остаточних розрахунків між сторонами відповідно до рішення арбітрів. Переговори відбудуться на нейтральній території”, – зазначається в повідомленні.

 

http://uacrisis.org/ua/58429-oglyad-zmi-za-4-lipnya-2017

 

 

Огляд ЗМІ за 3 липня 2017

 

ВИСНОВКИ

3 липня міністр оборони України Степан Полторак зустрівся із Генсеком НАТО у штаб-квартирі Альянсу. Генсек НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що «все, що відбувається в Україні, буде завжди перебувати на перших позиціях порядку денного Альянсу». Він також наголосив на принциповій позиції Альянсу з приводу невизнання анексії Криму. «НАТО підтримує мирне вирішення на сході України, поважаючи при цьому український суверенітет і територіальну цілісність,» – заявив помічник генерального секретаря НАТО Соріна Думітру Дукару.

Керівник відділу оборонних можливостей директорату оборонної політики НАТО Ендрю Бадда зазначив, що проведення російсько-білоруського навчання “Захід-2017” викликає стурбованість на Заході. «Кавказ-2012» (командно-штабні навчання Південного військового округу, які відбувалися 17-23 вересня 2012 року у Збройних силах Росії) допоміг росіянам захопити частину території Грузії, тому навчання “Захід-2017” викликають стурбованість на Заході,» – заявив Ендрю Бадда. Стурбованість з цього приводу неодноразово виказували і українські політики. Міністр оборони України Степан Полторак запевнив, що Україна слідкує за даною ситуацією та адекватно реагує на неї. Президент Естонії Керсті Кальюлайд вважає за можливе, що на російсько-білоруському навчанні “Захід 2017” буде відпрацьовуватися великомасштабна військова операція проти НАТО. Близько 200 людей вийшло на протест проти проведення російсько-білоруських навчань «Захід-2017» у Мінську. Білоруські опозиціонери побоюються, що російська армія після навчань може не повернутися у місця постійної дислокації.

Голова ВР Андрій Парубій заявив, що Україна має стати однією із наступних країн, хто після Чорногорії приєднається до НАТО. Він не уточнив дату, коли це могло б статися, але запевнив, що «в останні роки події в світі відбуваються настільки швидко, що це може статися на будь-якому етапі». Він вважає, що Україна повинна зробити все можливе, щоб до 2020 року привести сектор безпеки України до стандартів НАТО. На думку Парубія, “немає ніякої необхідності в проміжних формах, як-от план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)”. Голова ВР також наголосив на тому, що співпраця Альянсу з Україною – це вже реальність (гумдопомога Майдану, сприяння реформам, спільне військове навчання тощо). Перспективи вступу України до НАТО Парубій має намір обговорити із Генсеком Альянсу 10 липня, під час його візиту до Києва.

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Івана Климпуш-Цинцадзе заявляє про необхідність вивести партнерство України та НАТО на новий стратегічний рівень. У розумінні  Климпуш-Цинцадзе це означає “зелене світло” для всіх законопроектів, які спрямовані на впровадження стандартів і тих умов, які пов’язані з членством в НАТО. Віце-прем’єр також наголосила на необхідності надання Україні летальної зброї для зменшення втрат військового та цивільного населення. При цьому Климпуш-Цинцадзе наголошує на політичному і дипломатичному вирішенні питань щодо агресії Російської Федерації.  

Глава парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі заявив, що закликає західні країни приділяти особливу увагу питанню допомоги Україні. Він також наголосив на необхідності докладання більше зусиль для боротьби із корупцією, а також у впровадженні інших системних реформ.

Екс-голова МЗС Польщі та колишній очільник міністерства оборони Польщі Радослав Сікорський заявив, що «не впевнений, що це (вступ України до НАТО) має стати невідкладною метою для України. Шанси досягти цього – дуже малі.» Він також зазначає, що ні у НАТО, ні в Україні немає сталого консенсусу щодо членства України в Альянсі. Радослав Сікорський також зазначив, що у НАТО немає ініціативи збільшувати потенціал і залучати нові країни, у тому числі Україну. «Подаючи заявку на членство в Альянсі зараз – ви будете дратувати Росію, давати їй привід, щоб вона реагувала, у той же час не підсилюючи свої безпекові можливості,» – додає польський екс-міністр.

Голова правління ГО «За демократію через право», член Венеціанської комісії від України Марина Ставнійчук вважає, що риторика влади про вступ до НАТО є «повітряним замком» та не несе під собою реальні прагнення, а тим паче реальні реформи на шляху досягнення стандартів НАТО. Експерт також наголошує, що позаблоковий статус визначений у Декларації про державний суверенітет, а в Конституції – заборона на розміщення іноземних військ на території України. «І проблема полягає в тому, що Конституцію України парламент змінити може, а Декларацію про державний суверенітет — зась,» – вважає Марина Ставнійчук.   

Помічник президента Росії Юрій Ушаков повідомив, що у рамках робочого сніданку лідери Росії, Німеччини та Франції “на полях” саміту “Великої двадцятки” в Гамбурзі обговорять врегулювання кризи на Сході України. Радослав Сікорський вважає, що до переговорів у нормандському форматі слід також залучити США та Польщу, оскільки вона є сусідкою і України, і Росії. Він також висловив думку, що можливо було б спробувати замінити «нормандський формат» «женевським» (США, ЄС, Україна та Росія). Проте, польський політик зазначив, що саме ЄС, а не США має бути ініціатором будь-яких проектів з приводу вирішення конфлікту на Донбасі. В українських ЗМІ з’явилася інформація, що Нідерланди виступають проти положення про визнання Євросоюзом європейських прагнень України у спільній заяві за підсумками саміту Україна-ЄС, запланованого в Києві на 12-13 липня.

Конфлікт між Ігорем Коломойським та державою за володіння «Приватбанком» все більше кристалізується у суспільному дискурсі. Мінфін оприлюднив лист від екс-акціонерів «Приватбанку»  до Володимира Гройсмана та Валерії Гонтаревою зі проханням екс-акціонерів про націоналізацію та реструктуризацію боргів за кредитами, які повинні були бути погашені до 1 липня. Нацбанк повідомив, що колишні власники ПриватБанку не виконали взятих на себе зобов’язань. «Це був не договір, не нотаріальне зобов’язання, це був лист. Відповідно, навіть якби в цьому листі було написано “я зобов’язуюсь”, юридичних наслідків це для колишніх власників не несе,» – пояснювала раніше заступник голови НБУ Катерина Рожкова. У Нацбанку повідомляють, що юридична процедура стягнення за кредитами екс-власників Приватбанку буде запущена з боку держави і банку. Держава також задіяла правоохоронні органи (ГПУ, САП і НАБУ) до розслідування кілька проваджень, пов’язаних із подіями останніх років навколо “Приватбанку”. Сам Ігор Коломойський повідомив, що колишні акціонери Приватбанку продовжують переговори із реструктуризації зобов’язань фінустанови. За словами Коломойського, заява Національного банку України про те, що колишні власники Приватбанку не виконали узятих до 1 липня зобов’язань, не відповідає дійсності. Експерти нагадують, що Ігор Коломойський у суді намагається повернути право на володіння банком, використовуючи як аргумент те, що аудит не зміг доказати пов’язаність більшості компаній із «Приватбанком».

Експерт компанії “Dragon Capital” Сергій Фурса вважає, що у кращому випадку Україна зможе компенсувати частину втрат від націоналізації. В Україні це можуть бути феросплавні заводи, “Укрнафта”, мережі заправок і телеканал “1+1”. У світі – гірськолижні курорти Австрії (“Буковель” вже можна вважати державним) та нерухомість у Британії. І важливо розуміти, що Україні не потрібні активи. Україні потрібні живі гроші, акцентує Сергій Фурса. Він також зазначає, що немає нічого гіршого, ніж збільшення державної власності в країні, яка гостро потребує приватизації. Сергій Фурса відмічає, що «враховуючи, як сильно залучено МВФ до цього процесу, а також, значить, і Державний департамент США, а також той факт, що йшли долари, можна припустити, що всі знають, де і що лежить. І скільки лежить.»

У Верховній Раді виник скандал навколо подання Генпрокурора на зняття депутатської недоторканості із Євгена Дейдея. Комітет ВР з питань регламенту в понеділок визнав необґрунтованим і невмотивованим подання Генпрокурора про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності  Євгена Дейдея. Голова Комітету Павло Пинзеник заявив, що відповідні рішення будуть передані на розгляд Голові ВР, а вже Андрій Парубій вирішить, чи повертати подання назад до Генпрокуратури, чи виносити його на розгляд парламенту. Юрій Луценко заявив, що Комітет навмисно забракував подання. На його думку, це рішення було заздалегідь підготовлене і є “ганебним прикриттям свого колеги”. Луценко також заявив, що Комітет узурпує право розгляду подання генпрокурора у ВР, що є «серйозною політичною проблемою». Наступного тижня Комітет має розглянути подання на зняття недоторканості із Михайла Добкіна. Юрій Луценко не виключає, що стосовно нардепа з фракції “Опозиційний блок” Вадима Новинського може бути подано нове подання до ВР.

Індекс інвестиційної привабливості України за версією топ-менеджерів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації покинув негативну площину. Цього разу показник помітно зріс і становив 3,15 балів за 5-бальною шкалою. Минулого року індекс становив: 2,88 та 2,85 бали – у червні та грудні відповідно. Результати опитування показали, що негативні настрої бізнесменів не зникли, але послабилися. Серед топ-пріоритетних проблем, які потребують особливої уваги з боку влади, бізнес назвав три незмінні позиції: боротьба з корупцією, судова реформа та земельна реформа.

AgroPortal повідомив, що джерело у США близьке до переговорів  між Україною та МВФ вказало, що пункт про необхідність запуску ринку землі не буде обов’язковою умовою для виділення Україні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. “Президент Петро Порошенко попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного і Крістін Лагард, глава МВФ, погодилася”, – повідомило джерело.

Петро Порошенко виступив із ініціативою внесення змін до Конституції щодо децентралізації, коли для цього будуть створені відповідні умови. Він висловив упевненість, що ця реформа посилить Українську державу, а значить, допоможе витримати тиск агресора.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Україна має стати наступним членом НАТО після Чорногорії – Парубій (77 публікацій у ЗМІ)
  • Луценко: Дії Регламентного комітету ВР не зупинять ГПУ у справі притягнення нардепів до відповідальності  (50 публікацій у ЗМІ)
  • Земельна реформа не буде умовою надання траншу МВФ (44 публікації у ЗМІ)
  • У Гамбурзі відбулися перші сутички між поліцією та демонстрантами перед самітом G20 (34 публікації у ЗМІ)
  • Коломойський заявляє про продовження переговорів щодо реструктуризації зобов’язань перед Приватбанком (30 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Лідери Росії, Німеччини та Франції у рамках робочого сніданку “на полях” саміту “Великої двадцятки” в Гамбурзі обговорять врегулювання кризи на Сході України. Про це повідомив помічник президента Росії Юрій Ушаков. Зустріч Путіна, Макрона і Меркель пройде на другий день форуму, 8 липня, уточнив представник Кремля. “В ході робочого сніданку обговорюватимуться проблеми “двадцятки”, актуальні проблеми міжнародного порядку денного, зокрема акцент буде зроблено на врегулюванні навколо України”, – сказав Ушаков.

Ухвалення спільної заяви за підсумками саміту Україна-ЄС, запланованого в Києві на 12-13 липня, опинилося під загрозою, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в дипломатичних колах. “Причиною цього стало блокування Нідерландами можливої фіксації в спільній заяві положення про визнання Євросоюзом європейських прагнень України”, – розповів співрозмовник агентства. За його словами, таку позицію пов’язують із процесом формування нової урядової коаліції та наміром прем’єра Марка Рютте знову використати “українську карту” для вирішення внутрішньополітичних проблем.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із двопартійною делегацією Конгресу США, під якої сторони обговорили посилення інвестиційної і торговельно-економічної співпраці між країнами, допомогу в зміцненні обороноздатності України і санкції проти Російської Федерації. “П. Порошенко висловив сподівання, що Палата представників США підтримає нещодавню законодавчу ініціативу Сенату США, яка, зокрема передбачає посилення і розширення санкцій проти Росії”, – повідомляє в понеділок прес-служба глави Української держави. У цьому контексті обговорювалися також питання зміцнення обороноздатності України, передбачення відповідного фінансування для допомоги нашій державі у сфері безпеки у бюджеті США, а також посилення інвестиційної і торговельно-економічної співпраці.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З НАТО.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявляє про надзвичайну важливість інформування світової спільноти і громадськості про агресивні дії РФ проти України. “Все, що відбувається в Україні, буде завжди перебувати на перших позиціях порядку денного Альянсу, – сказав Є. Столтенберг під час зустрічі з міністром оборони України Степаном Полторак у штаб-квартирі НАТО в п’ятницю. Під час зустрічі Є. Столтенберг відзначив продовження політичної підтримки і співпрацю з Україною і повідомив про плани візиту найближчим часом Північноатлантичної ради НАТО в рамках відзначення 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство України з НАТО. У рамках візиту передбачено проведення низки заходів за участю керівництва держави.

НАТО є прибічником мирного врегулювання ситуації на сході України і, як і раніше, вважає проведений у Криму в 2014 році референдум нелегітимним, заявляє помічник генерального секретаря НАТО Соріна Думітру Дукару. “Північноатлантична рада неодноразово заявляла про те, що так званий проведений референдум у березні 2014 року в Автономній Республіки Крим був… нелегітимним, водночас НАТО підтримує мирне вирішення на сході України, поважаючи при цьому український суверенітет і територіальну цілісність”, – заявив Дукару під час урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО в Києві в понеділок.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд вважає за можливе, що на російсько-білоруському навчанні “Захід 2017” буде відпрацьовуватися великомасштабна військова операція проти НАТО. “З серпня по жовтень не так далеко від нас пройдуть регулярні великі навчання Російської федерації “Захід”. Ми повинні бути з нашими союзниками одночасно і спокійними, і пильними”, – заявила вона в понеділок на засіданні Ради національної оборони, повідомили “Інтерфаксу” в прес-службі глави держави. На думку президента, “з великою часткою ймовірності буде відпрацьовуватися великомасштабна військова операція проти НАТО і, очевидно, ми побачимо і різні інформаційні операції, мета яких – посіяти замішання і недовіру”.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубий заявляє, що має намір обговорити перспективи членства України в НАТО з генсеком Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом під час візиту останнього до Києва 10 липня. “10 липня заплановано візит до Києва генсека НАТО Єнса Столтенберга. Обговоримо перспективи членства України в НАТО”, – написав А. Парубій у своєму акаунті в “Твітер” у понеділок увечері.

Партнери України з країн-членів Північноатлантичного альянсу готові до союзу з Україною і на ділі продемонстрували це наданою останніми роками допомогою в різних сферах, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Чи готові наші партнери до союзу з Україною? Події останніх років підтверджують – так. І це не голослівні заяви – це надана гуманітарна, передусім медична допомога Майдану, це сприяння нашим реформам і крокам для перебудови країни, це найважливіша допомога нашій армії на передовій, а також наше спільне навчання в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки (Яворівський полігон – ІФ) і спільна участь у миротворчих місіях і місіях безпеки”, – заявив А. Парубій під час урочистого засідання Верховної Ради, присвяченого 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО в Києві в понеділок.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вважає, що Україна повинна стати наступним членом НАТО після Чорногорії. “Я вважаю, що Україна має бути однією з наступних держав після Чорногорії, яка повинна стати членом Північноатлантичного альянсу”, – сказав А. Парубій журналістам у понеділок. Відповідаючи на уточнювальне запитання про точну дату, коли Україна може стати членом НАТО, А. Парубій, зазначив, що не є прихильником точного прогнозування дати, оскільки зараз у світі все відбувається швидко. Він підкреслив, що Україні необхідно інтегруватися в НАТО якомога швидше. Він вважає, що Україна повинна зробити все можливе, щоб до 2020 року привести сектор безпеки України до стандартів НАТО, а “після цього залишиться лише політичне рішення”. На думку А. Парубія, “немає ніякої необхідності в проміжних формах, як-от план дій щодо членства в НАТО (ПДЧ).

Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Івана Климпуш-Цинцадзе заявляє про необхідність вивести партнерство України та НАТО на новий стратегічний рівень. “Ми вважаємо, що ми маємо вивести наше партнерство на новий стратегічний рівень, а це означає, що в стінах Верховної Ради має бути включене “зелене світло” для всіх законопроектів, які спрямовані на впровадження стандартів і тих умов, які пов’язані з членством в НАТО”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе на урочистому засіданні, присвяченому 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО в Києві в понеділок. Вона зазначила, що Україна має посилити і надати системного характеру співпраці з НАТО у сфері національної безпеки та оборони і інших ключових галузях.

Україна, орієнтуючись на політичне і дипломатичне вирішення питань щодо агресії Російської Федерації, потребує летальної зброї, щоб зменшити військові і цивільні втрати, заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. “Ми ніколи не просили військовослужбовців НАТО захищати нас на нашій території, ми самі готові щодня охороняти свою державу і будемо продовжувати це активно робити. Орієнтуючись на політичне і дипломатичне вирішення цього конфлікту – агресії Російської Федерації проти України, – ми просимо підтримки і солідарності, тому що Російська Федерація розуміє виключно мову сили… І тільки системний солідарний тиск може забезпечити повернення Росії до поваги до міжнародного права. Ми просимо про оборонну летальну зброю, щоб охороняти себе, … щоб мати менше військових і цивільних втрат”, – сказала І. Климпуш-Цинцадзе під час 95-го семінару Роуза-Рота “Безпека і стабільність в Україні і Чорноморському регіоні” в понеділок у Києві.

Глава парламентської асамблеї НАТО Паоло Алли закликає західні країни приділяти особливу увагу питанню допомоги Україні. “Я закликаю своїх колег на Заході не відмовлятися від України. Тому що відносно легко було підтримати Україну після Майдану, в атмосфері революційного ентузіазму і високих очікувань. Але зараз увага до України знизилася. Саме тоді, коли Україна потребує нашої допомоги як ніколи раніше”, – заявив П. Аллі у понеділок у Києві, виступаючи на урочистому засіданні в парламенті, присвяченому 20-річчю підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО. Він відзначив масштабність реформ в Україні і в цьому контексті нагадав про створення НАБУ, реформування судової системи, запровадження е-декларування, децентралізацію влади, диверсифікацію джерел енергії, а також реформу у сфері медицини.

Парламентська асамблея НАТО закликає Україну подвоїти зусилля в проведенні антикорупційних реформ. Про це під час семінару Роуза-Рота повідомив президент асамблеї Паоло Аллі. “Ми хочемо закликати наших українських друзів, щоб вони подвоїли свої зусилля в проведенні болісних, але дуже важливих реформ з боротьби з корупцією. Дуже важливо, щоб Україна продовжувала виконувати своє “домашнє завдання”, дуже важливо, що Україна почала бачити практичні переваги такої роботи, включаючи лібералізацію візового режиму з Європейським Союзом і початок роботи глибокої й всеосяжної зони вільної торгівлі в рамках угоди про асоціацію”, – сказав він.

Співпраця Верховної Ради України і Парламентської асамблеї НАТО має багаторічну історію і характеризується відкритим, плідним і стабільним діалогом на високому рівні упродовж усього періоду, незалежно від ситуації усередині України, заявила голова постійної делегації Верховної Ради в ПА НАТО, народний депутат фракції “Блок Петра Порошенка” Ірина Фріз. “Міжпарламентська співпраця нашої країни з Альянсом розпочалася практично одразу ж після утворення незалежної Української держави і вже в 1992 році була створена постійна делегація в ПА НАТО зі статусом асоційованого члена. Відтоді ми беремо постійну участь у діяльності Асамблеї – загалом за 25 років Україну в ній представляли понад півсотні народних обранців, багато хто з них є учасниками нашого урочистого засідання”, – заявила І. Фріз у своєму виступі на урочистому засіданні Верховної Ради, присвяченому 20-й річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО в понеділок, повідомляє прес-служба “Блоку Петра Порошенка”.

Голова постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї НАТО, народний депутат з фракції “Блок Петра Порошенко” Ірина Фріз відкрила 95-й семінар Роуза-Рота “Безпека і стабільність в Україні і Чорноморському регіоні”, яким відкривається тиждень НАТО в Україна. “Ключовою темою семінару є безпека і стабільність Чорноморського регіону, який за останні роки завдяки зусиллям Російської Федерації перетворився на реальну загрозу для стабільності та безпеки як світової, так і регіональної. Рівень експертів, запрошених до участі в семінарі, гарантує нам і якість презентації, і якість дискусії”, – сказала І. Фріз у вступному слові.

Питання щодо проведення в Україні засідання Парламентської асамблеї НАТО розглядатимуть восени поточного року, а саме засідання може відбутися навесні 2019 року, заявляє голова Верховної Ради Андрій Парубій. “Як нам відомо, це питання мають розглядати восени на одному із засідань комітетів Парламентської асамблеї. І ми дуже розраховуємо, що, можливо, навесні 2019 року засідання Парламентської асамблеї НАТО може відбутися тут, у Києві, оскільки останнє відбулося в Тбілісі, в Грузії”, – сказав А. Парубій на спільному брифінгу з главою Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі в понеділок у Києві.

ВІЙНА ЗА ПРИВАТБАНК.

Колишні власники ПриватБанку (Київ) не виконали взятих до 1 липня зобов’язань, повідомляється на офіційній сторінці Національного банку України (НБУ) в соцмережі Facebook. “Термін добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників ПАТ “ПриватБанк” закінчилася 1 липня 2017 року. Зараз можна стверджувати, що колишні власники не виконали взятих на себе зобов’язань”, – констатується в повідомленні. Нацбанк також повідомив, що юридична процедура стягнення за кредитами екс-власників Приватбанку буде запущена з боку держави і банку. Банківська процедура буде аналогічною до звичайної процедури стягнення в разі прострочення боргів, тому мова йде переважно про примусове стягнення.

Міністерство фінансів України на своєму сайті оприлюднило лист від 16 грудня 2016 року до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана від колишніх найбільших акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова з проханням придбати акції банку і ухвалити позитивне рішення щодо його подальшої капіталізації. У повідомленні Мінфіну зазначається, що термін, до якого колишні акціонери ПриватБанку в односторонньому порядку зобов’язалися забезпечити проведення реструктуризації кредитного портфеля банку, закінчився 1 липня 2017 року. “Згідно з інформацією, якою володіє Міністерство фінансів, значного прогресу в реструктуризації досягнуто не було”, – йдеться в повідомленні.

Генеральна прокуратура України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура спільно з Національним антикорупційним бюро (НАБУ) розслідують кілька проваджень, пов’язаних із подіями останніх років навколо “Приватбанку”, повідомив генпрокурор Юрій Луценко. “Я знаю, що і САП разом із НАБУ, і Генпрокуратура зі своїм слідством зараз активно розслідують цілу низку проваджень, пов’язаних із подіями останніх років у Приватбанку”, – сказав він журналістам у понеділок у Києві. Ю. Луценко зазначив, що в понеділок у нього відбулася нарада за двома ключовими епізодами навколо Приватбанку. “У грудні, вже після рішення Нацбанку України про пов’язаність двох фірм із керівництвом Приватбанку, відбулося їхнє перекредитування на величезну суму, на мільярди гривень, які потім не повернули”, – розповів генпрокурор.

Колишні акціонери Приватбанку продовжують переговори із реструктуризації зобов’язань фінустанови, повідомив один з екс-власників банку Ігор Коломойський службі новин “ТСН.uа”. “Можу повідомити, що колишні власники Приватбанку, згідно з узятими на себе зобов’язаннями, беруть участь у переговорному процесі із реструктуризації своїх кредитів з консорціумом компаній, які отримали мандат на представлення інтересів Мінфіну і Приватбанку, який був погоджений з Міжнародним валютним фондом”, – процитовано слова І. Коломойського на сайті “ТСН.uа”.

ЗНЯТТЯ НЕДОТОРКАННОСТІ ІЗ НАРДЕПІВ.

Комітет Верховної Ради з питань регламенту в понеділок визнав необґрунтованим і невмотивованим подання генерального прокуратора України про надання парламентом згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата з фракції “Народний фронт” Євгена Дейдея. “Подання… є недостатнім, необґрунтованим, невмотивованим і не містить конкретних фактів. Висновки слідства ґрунтуються на припущеннях, а законність отримання доказів є сумнівною, що не може підтверджувати факт здійснення Дейдеєм кримінального правопорушення “, – сказав керівник Комітету Верховної Ради України з питань регламенту Павло Пинзеник на засіданні комітету в понеділок.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що Регламентний комітет Верховної Ради умисно прийняв рішення направляти подання про зняття недоторканності з народного депутата України Дейдея до Генеральної прокуратури, щоб його не розглядали у сесійному залі парламенту. “Звертаю вашу увагу. Комітет не відхилив наші подання, не підтримав наші подання, тому що і негативне, і позитивне рішення означало б відправлення (подання – ІФ) до зали Верховної Ради. Що зробив комітет? Комітет відправив матеріали назад, щоб не допустити розгляду цього питання у сесійному залі Верховної Ради”, – заявив генпрокурор журналістам, коментуючи рішення парламентського комітету.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що слідство має намір допитати Ігоря Лінчевського з використанням поліграфа і повернути подання про зняття недоторканності з народного депутата фракції “Народний фронт” Євгена Дейдея до Верховної Ради. “Що далі зробимо ми? Думаю, що з великою ймовірністю ми продовжимо допитувати позикодавця, який дав згоду на проходження детектора брехні й одразу після цього подання повернеться до Верховної Ради. Інших дій ми робити не в силах, доки депутат залишається недоторканним”, – повідомив генпрокурор журналістам у Києві в понеділок.

Якщо регламентний комітет Верховної Ради надалі повертатиме подання щодо зняття депутатської недоторканості до Генеральної прокуратури України, то це означатиме узурпацію комітетом права розгляду подань у Верховній Раді, заявив генеральний прокурор України Юрій Луценко. “Мені здається, що якщо і на наступних розглядах буде застосовано тактику відправлення справи назад (мається на увазі подання – ІФ), вони висловлюються за чи проти, це означатиме узурпацію комітетом права розгляду подання генерального прокурора у Верховній Раді”, – сказав Ю.Луценко журналістам після засідання комітету.

Комітет з питань регламенту Верховної Ради має намір розглянути подання на зняття недоторканності з народного депутата з фракції “Опозиційний блок” Михайла Добкіна на своєму засіданні наступного тижня, повідомив керівник цього комітету Павло Пинзеник. “Якщо правдива інформація, надана мені апаратом Верховної Ради, то Добкін ознайомився з пропозицією надати пояснення та з текстом подання сьогодні. Це означає, що розпочався п’ятиденний термін, який надано йому для відповідних пояснень”, – сказав П.Пинзеник журналістам у Києві в понеділок.

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що стосовно народного депутату з фракції “Опозиційний блок” Вадима Новинського може бути подано нове подання до Верховної Ради. “Досудове слідство щодо народного депутата Новинського триває. Зараз ми аналізуємо інші його дії, які, ймовірно, приведуть нас до другого звернення до Верховної Ради, яке буде пов’язане з економічними злочинами”, – сказав Ю. Луценко на засіданні регламентного комітету парламенту в понеділок, відповідаючи на запитання, чому після дачі Радою дозволу на зняття з В. Новинського недоторканності йому досі не оголошено підозру.

ЕНЕГРЕТИЧНА СФЕРА УКРАЇНИ.

Україна в січні-червні 2017 року збільшила транзит природного газу через свою газотранспортну систему (ГТС) на 21,8% (на 8 млрд 47,5 млн куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 45 млрд 703,5 млн куб. м. Згідно з оперативними даними ПАТ “Укртрансгаз”, зокрема транзит газу через Україну до Європи за шість місяців становив 44 млрд 355,1 млн куб. м, до Молдови – 1 млрд 348,4 млн куб. м.

Україна в січні-червні 2017 року збільшила імпорт природного газу в 2,3 раза (на 3 млрд 953,2 млн куб. м) порівняно з аналогічним періодом 2016 року – до 6 млрд 961,2 млн куб. м, свідчать дані ПАТ “Укртрансгаз”. За розрахунками агентства “Інтерфакс-Україна”, зокрема з боку Словаччини в січні-червні-2017 було імпортовано 5 млрд 645,6 млн куб. м, Угорщини – 739,3 млн куб. м, Польщі – 576,3 млн куб. м. У червні-2017 імпорт склав 1 млрд 8,3 млн куб. м газу проти 19,7 млн куб. м в червні-2016.

Оператори газотранспортних мереж (ГТС) України та Румунії – “Укртрансгаз” та SNTGN Transgaz SA – готують до підписання угоду про взаємодію щодо точки з’єднання “Медіашу Ауріт – Теково”, повідомила прес-служба “Укртрансгазу”. “У липні минулого року було підписано угоду про взаємодію щодо точки з’єднання “Ісакча 1”, через яку забезпечується постачання природного газу до споживачів Болгарії. Тепер оператори готуються до підписання угоди для точки з’єднання “Медіашу Ауріт – Теково”, через яку природний газ постачається споживачам Румунії”, – йдеться в повідомленні. За даними компанії, з 1 липня по 1 вересня 2017 року відбуватимуться необхідні в таких випадках консультації.

ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (“ГКНУ”) подала заявку на отримання ліцензії на постачання природного газу. Згідно з повідомленням на сайті Національної комісії, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), питання видачі ліцензії буде розглянуто на запланованому на 4 липня засіданні регулятора. 100% ТОВ “ГКНУ” належить “Газ України”, дочірній компанії НАК. Раніше головний комерційний директор “Нафтогазу Украині” Юрій Вітренко повідомив, що НАК запропонував Кабінету Міністрів України покласти на компанію функції постачальника газу населенню в рамках механізму спеціальних зобов’язань (PSO).

РЕФОРМА ОСВІТИ.

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підтримує ідею перевірки кандидатів у ректори вищих навчальних закладів на академічну добропорядність (плагіат). “Я вважаю абсолютно правильним положення, що кандидати на посаду ректора повинні пройти перевірку на академічну добропорядність. Я це підтримую абсолютно”, – сказала вона на зустрічі з журналістами в понеділок. Л. Гриневич зазначила, що Міністерство освіти і науки готує зміни до закону “Про вищу освіту”, який був ухвалений у 2014 році, і в цих змінах необхідно передбачити цю норму.

Міністерство освіти і науки вважає, що новий закон “Про освіту” Верховна Рада має ухвалити в другому читанні до жовтня-листопада 2017 року для початку його реалізації з 2018 року. “До кінця року нам необхідно ухвалити, тому що нам необхідно закласти до бюджету відповідні кошти на підвищення кваліфікації вчителів, запуск оновленої системи управління освітою… Крайній термін – це листопад або навіть жовтень, тому що інакше ми не зможемо відобразити це в бюджеті 2018 року”, – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич на зустрічі з журналістами в понеділок. Л. Гриневич зазначила, що видатки на реалізацію закону становлять близько 87 млрд грн, але вони розтягнуті в часі на 12 років, оскільки додатковий клас у школах з’явиться через 12 років (2029-2030 року), на що й треба найбільше коштів, а в 2018 році учні підуть в оновлений згідно з новим законом перший клас.

СПРАВА ПРО ДЕРЖЗРАДУ ЯНУКОВИЧА.

Екс-президент України Віктор Янукович може брати участь в судовому розгляді справи за обвинуваченням його в державній зраді тільки на території України, яка гарантує йому безпеку, заявляє генеральний прокурор Юрій Луценко. “Янукович наполягає на своєму бажанні брати участь в суді, допитувати людей, робити заяви. У нього для цього є тільки один законний спосіб – прибути в Україну. Інших способів активної участі в судовому слідстві наш закон не передбачає. Очевидно, що він боїться це зробити, при цьому вигадує фантазійні історії, що його повинні вбити при перетині кордону та інші”, – сказав він в інтерв’ю” 5 каналу “.

Екс-президент України Віктор Янукович звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АТ “Ощадбанк” про захист ділової репутації, а саме вимагає спростування інформації про наявність у нього і екс-прем’єра Миколи Азарова в держбанку більше $ 1,150 млрд. Інтереси АТ “Ощадбанк” в суперечці про спростування недостовірної інформації, опублікованої у вигляді інтерв’ю голови правління “Ощадбанку”, представляють адвокати GENTLS.

ЕКОНОМІКА.

Індекс інвестиційної привабливості України за версією топ-менеджерів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації покинув негативну площину. Про це повідомив департамент комунікацій Європейської Бізнес Асоціації. Цього разу показник помітно зріс і становив 3,15 балів за 5-бальною шкалою. Минулого року індекс становив: 2,88 та 2,85 бали – у червні та грудні відповідно. Останній раз позначка індексу перетинала рубіж у 3 бали лише наприкінці 2011 року. Європейська Бізнес Асоціація провела опитування серед керівників 142 найбільших міжнародних та українських компаній. Результати опитування показали, що негативні настрої бізнесменів не зникли, але послабилися.

Пункт про необхідність запуску ринку землі не буде обов’язковою умовою для виділення Україні чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. Про це AgroPortal повідомило джерело, близьке до переговорів сторін у США. “Президент Петро Порошенко попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного і Крістін Лагард, глава МВФ, погодилася”, – повідомило джерело. За його словами, пункт про необхідність запуску ринку землі буде вилучено з меморандуму України і МВФ. “На сьогодні між Порошенком і Лагард була досягнута домовленість виключити земельну реформу з переліку питань, які впливають на виділення траншу”, – додало джерело.

Національна валюта України за офіційним обмінним курсом зміцнилася до долара на 1% за червень і на 4% – з початку року. Про це йдеться в макроекономічному і монетарному огляді Національного банку України за червень. Як говориться в документі, регулятор відзначає посилення обсягу надходжень валюти від нерезидентів, у порівнянні з її відтоком, що сприяло зміцненню національної української валюти. Крім того, така тенденція дозволила регулятору купувати валюту для поповнення міжнародних резервів зокрема.

Рівень тіньової економіки України минулого року становив 34% від ВВП, зменшившись на 6 процентних пунктів (п.п.), такі попередні розрахунки оприлюднило Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) у понеділок. “Усі чотири методи, з використанням яких здійснюється оцінка рівня тіньової економіки, показали зниження рівня порівняно з 2015 роком”, – зазначило міністерство. Згідно з його даними, скоротити рівень тіньової економіки вдалося завдяки закріпленню макроекономічної стабільності і відновленню економічного зростання, поліпшенню бізнес-клімату за рахунок дерегуляції, легалізації ринку праці внаслідок зниження ЄСВ.

Громадянин Республіки Білорусь і Республіки Кіпр Віктор Прокопеня 30 червня подав до Національного банку України (НБУ) пакет документів на погодження опосередкованої (через ВАТ “Паритетбанк”, Білорусь) купівлі 100% акцій ПАТ “Сбербанк” (Київ), повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі НБУ. “Нині отримані документи для погодження придбання істотної участі в ПАТ “Сбербанк” зареєстровані і перебувають в обробці”, – зазначили в прес-службі.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що Верховна Рада має прийняти зміни до Конституції щодо децентралізації, коли для цього будуть створені відповідні умови “Коли для цього будуть створені належні умови – ще раз наголошую – ми маємо завершити внесення змін до Конституції про децентралізацію для того, щоб закріпити нову модель місцевого самоврядування на рівні Основного закону”, – сказав П. Порошенко на церемонії з нагоди 25-річчя Асоціації міст України в п’ятницю в Києві. За його словами, децентралізація надає можливість кожному місту реалізувати свій потенціал. “Тому що в країні змінилася сама філософія ставлення до громад, до забезпечення їхніх прав і реалізації можливостей”, – сказав П. Порошенко.

 

http://uacrisis.org/ua/58428-oglyad-zmi-za-3-lipnya-2017

 

 

 

Огляд ЗМІ за 2 липня - 30 червня 2017

 

ВИСНОВКИ.

Дональд Трамп заявив, що «ера стратегічної толерантності» по відношенню до КНДР провалилася, натомість президент США вважає, що ядерна програма Північної Кореї вимагає «рішучої відповіді». Конгресмен-демократ від штату Каліфорнія Барбара Лі запропонувала поправку до законопроекту про військові витрати, яку схвалила Комісія палати представників із бюджетних асигнувань. Дана поправка передбачає дебати про перегляд повноважень президента США починати війну. Експерти повідомляють, що ця поправка спрямована на обмеження президентських повноважень у військовій сфері, ухвалених після теракту 11 вересня 2001 року. Реакція Конгресу, на думку деяких експертів-міжнародників, спрямована на стримування Трампа від радикальних та необдуманих дій у зовнішній політиці.

Reuters повідомляє, що Сенат США доопрацював законопроект про санкції проти Росії та Ірану на вимогу республіканців. Таким чином тепер його зможуть розглянути у Палаті представників. Експерти зазначають, що Конгрес наступного тижня матиме перерву, законопроект буде розглянуто вже після саміту G20, під час якого відбудеться зустріч президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна. Після схвалення Палатою представників законопроект має підписати Дональд Трамп. Такий законопроект «в запасі» у Дональда Трампа може слугувати додатковим важелем впливу на перемовинах із Путіним, вважають експерти. Старший науковий співробітник Американської ради зовнішньої політики Стівен Бланк у статті у  Wall Street Journal висловлює думку, що Трамп міг би підтвердити вірність США європейській безпеці, оголосивши про надання Україні озброєння, яке їй потрібне для того, щоб захиститися від агресивної Росії, під час поїздки до Варшави.

Експерти зазначають, що під поїздки Дональда Трампа до Варшави будуть обговорюватися амбіції США на енергетичному ринку Європи. Нагадуємо, Польща почала імпорт американського скрапленого газу (8 червня до Польщі надійшла перша партія у 100 млн кубометрів скрапленого газу). Це перша поставка американського газу не тільки для Польщі, а й для Північної Європи. До цього часу американський СПГ потрапляв винятково на ринки південної Європи, зокрема Іспанії, Італії, Португалії й Туреччини. Сам Дональд Трамп заявив про запуск енергетичної програми, яку він назвав стартом “золотої ери”, в результаті якої американські енергоносії «підкорять весь світ». Відповідно, амбіції США на енергетичному ринку Європи напряму перешкоджають інтересам Росії, тому стосунки між США і Росією можуть суттєво загостритися, припускають деякі експерти. Трамп також оголосив про плани експортувати вугілля в Україну. “Україна сказала нам, що їй потрібні мільйони і мільйони тон вугілля”, – заявив Трамп. Також американські компанії Frontera Resources і Longfellow пропонують Україні здійснити на умовах угод про розподіл продукції проекти з пошуку і видобутку вуглеводнів, зокрема з нетрадиційних джерел, на ділянках надр в Одеській і Полтавській областях.

Керівник «Укренерго» Всеволод Ковальчук повідомив, що підписана ним 28 червня у Брюсселі «Угода про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи» має на меті від’єднання ОЕС України від російської енергосистеми, фундаментальні зміни правил гри в електроенергетичній сфері, як от запровадження норм Третього енергопакету ЄС, створення реального конкурентного середовища на ринку електроенергії. Ковальчук вважає, що процес інтеграції енергетичної системи України із ЄС буде супроводжуватися активною інформаційною компанією з боку РФ, яка матиме на меті дискредитувати наміри України. Він також додав, що «чесна конкуренція ще ніколи не призводила до погіршення умов для споживача».

Директор політичного департаменту МЗС Олексій Макеєв повідомив, у міністерстві проводиться робота над можливістю запровадження в’їзду/виїзду на територію держави громадян РФ за біометричними паспортами. Він також повідомив, що одним із варіантів може стати обмеження на в’їзд для певних категорій громадян РФ, які визначатимуть у процесі взаємодії зі спецслужбами, або ж ще як один варіант розглядається запровадження візового режиму. Нардеп Антон Геращенко вважає, що замість візового режиму з Росією можна ввести реєстрацію приїжджих росіян на “спеціальних сайтах”. За даними соціологічного опитування Фонду “Демократичні ініціативи”, 51,4% респондентів не підтримують запровадження візового режиму з РФ, у свою чергу, підтримують візовий режим із РФ 32,9% опитаних, не змогли визначитися з відповіддю 15,7%. Найбільшу підтримку візовий режим має серед жителів Західної України (60%), а найменшу – серед жителів південних областей (14%).

СБУ повідомляють, що на основі проаналізованих даних про кібератаку, можна зробити висновок, що до неї були причетні спецслужби РФ. За оцінкою СБУ, зараження вірусом було сплановане і вчинене заздалегідь, і відбувалося в кілька етапів напередодні національного державного свята – Дня Конституції України. Кібератака мала на меті цілеспрямовану дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні, вважають у СБУ. Директор із питань технологічної політики Центрально-Європейської групи країн Microsoft Михайло Шмельов повідомив, для здійснення кібератаки, що сталася 27 червня, потрібні були значні інвестиції. «Це не можна зробити і за п’ять копійок, і за $100 тис., і за $500 тис. також. Це – величезні інвестиції», – наголосив Михайло Шмельов. На думку Шмельова, метою таких інвестицій може бути ефект, який потім позначиться більш потужно. Голова комітету ВР з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко вважає, що «атака була розвідкою боєм». Він також повідомив, що у понеділок буде засідання РНБО, на якому може бути ухвалено рішення про скорочення процедури підготовки законопроекту «Про основні засади кібербезпеки України» до другого читання. «І, можливо, комітет встигне винести цей законопроект вже на наступний пленарний тиждень,» – наголошує Олександр Данченко.

Дані соціологічного опитування компанії GfK Ukraine свідчать, що майже 40% українців переконані, що європейська інтеграція України є незворотним процесом. Ставлення українців до ЄС після Революції Гідності “не змінилося” (58%), 14% респондентів зазначили, що їхнє ставлення до ЄС покращилося, а ще 24% — що погіршилося. Експерти компанії GfK Ukraine пояснюють, що більшість тих, у кого ставлення до ЄС змінилося на гірше, у відповідь на відкрите питання пояснюють це погіршенням рівня життя та стану економіки у країні (63%). Цікаво, що більшість громадян України (52%) не  вірять, що нейтральний статус здатен захистити їх від агресії Росії, 35% — вірять.

Посол Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер зазначає, що Україна просунулася вперед, незважаючи на дуже складні обставини. Зокрема, він відзначив успіх української дипломатії, за рахунок чого, на його думку, вдалося компенсувати військову слабкість. Також до успіхів української дипломатії Кейс Кломпенхаувер відносить продовження ЄС санкцій проти РФ, ратифікацію Угоди про асоціацію та безвіз. Однак, він зазначає, що головною мотивацією голландців  сказати “ні” на референдумі була корупція в Україні. «Той факт, що Україна є жертвою зовнішньої агресії, природно викликає почуття солідарності. Саме тому й запроваджуються санкції. Звісно, само по собі це не робить Україну привабливою для інвестицій, навпаки, це додатковий ризик для ведення бізнесу. Але гадаю, що репутація України серед інвесторів найбільше страждає через корупцію, а також ненадійну судову систему,» – зазначає Кейс Кломпенхаувер. Крім того, що він згадує фінансовий бік справи, він говорить про необхідність реформувати правоохоронні органи, бо саме вони ускладнюють нормальне ведення бізнесу. Експерти зазначають, що реалізація реформування правоохоронних органів наразі не просувається. Зокрема, утворення Державного бюро розслідувань взагалі не стоїть на порядку денному. Саме ДБР, згідно із реформою, має «забрати» слідчі функції у прокуратури та СБУ, які повинні займатися своїми конституційними обов’язками, вважають експерти. Крім того, ДБР матиме можливість здійснювати слідчі дії стосовно НАБУ, що робить ДБР вкрай важливим для діючої влади, яка не має контролю над НАБУ. 

ЗМІ повідомляють, що у Окружному адміністративному суді Києва зареєстрований ще один позов до НБУ, Фонду гарантування вкладів, Кабміну, НКЦПФР, Мінфіну й Приватбанку від Ігоря Коломойського. Експерти відзначають, що між Ігорем Коломойським та Петром Порошенком йде активна війна за Приватбанк. Зокрема, Коломойський прагне повернути у власність Приватбанк, який вже докапіталізований на 155,5 млрд грн. Окремі юристи зазначають, що позиція Коломойського з юридичної точки зору наразі є сильніша, адже аудит не зміг підтвердити те, що більш ніж 90% кредитів банк видавав пов’язаним із Коломойським компаніям. Також, деякі експерти зазначають, що саме через початок «війни» за Приватбанк пішов у відставку Олександр Шлапак. До активних дій на противагу наступу Коломойського переходить держава: так на сайті ЕП оприлюднено листи колишніх акціонерів Приватбанку – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – на адресу голови НБУ Валерії Гонтаревої та голови уряду Володимира Гройсмана, в яких прописані зобов’язання, які вони погодилися виконати перед націоналізацією банку. Мова йде про те, що акціонери банку були повинні до 1 липня 2017 року забезпечити реструктуризацію кредитів, наданих банком певним юридичним особам. У той же час в листах мова йде про можливу пролонгацію терміну реструктуризації кредитів банку до 2018 року за умови реструктуризації 75% сукупної основної суми відповідних кредитів до 1 липня 2017 року. НБУ зробив заяву про примусове стягнення кредитів з боржників.

Світовий банк і Кабмін підписали угоду про освоєння гранту ЄС на 3,03 млн євро на підтримку зміцнення управління державними ресурсами в Україні. Віце-прем’єр Степан Кубів повідомив, що 1,1 млн євро буде спрямовано на реформування сфери публічних фінансів і систему управління державними фінансами; 1,9 млн євро – на реформування держслужби. Зокрема, на ці кошти буде створено портал вакансій державної служби, переведено документацію в електронний формат, відкрито дані про зарплати держслужбовців.

Асоціація міст Канади виділить українським містам 19 млн канадських доларів (380,7 млн ​​гривень за курсом Нацбанку) на розвиток самоврядування. Президент України Петро Порошенко заявляє, що доходи місцевих бюджетів в Україні з 2014 року зросли на 100 млрд грн і продовжують зростати.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

  • Вірус Petya. A не є вимагачем, це було прикриття. Можливо, ми ще не все бачимо – представник Microsoft (1323 публікації у ЗМІ)
  • Регламентний комітет ВРУ може розглянути подання на зняття з Добкіна недоторканості через тиждень (81 публікація у ЗМІ)
  • Кремль: підготовка зустрічі Трампа і Путіна почалась (57 публікацій у ЗМІ)
  • МВФ призначив нового постійного представника в Україні (53 публікації у ЗМІ) + 52 схожi
  • Члени ОБСЄ не змогли домовитись щодо кандидатури нового генсека (36 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

Сенат США доопрацював законопроект про санкції проти Росії та Ірану на вимогу республіканців, таким чином тепер його зможуть розглянути у Палаті представників.   Внести технічні зміни до закону вимагали члени Республіканської партії. Вони наполягали, що законопроект порушує Конституцію США. Демократи звинуватили республіканців в тому, що вони хочуть “вбити законопроект”, щоб догодити Дональду Трампу. Республіканці, заявляли, що їх зауваження носили лише процесуальний характер. Тепер законопроект буде направлений на розгляд у Палату представників. Через те, що Конгрес наступного тижня матиме перерву, законопроект буде розглянуто вже після саміту G20, під час якого відбудеться зустріч президентів Дональда Трампа та Володимира Путіна. Після схвалення Палатою представників законопроект має підписати Дональд Трамп.

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ВІЗОВОГО РЕЖИМУ ІЗ РФ.

У Міністерстві закордонних справ України проводиться робота над можливістю запровадження в’їзду/виїзду на територію держави громадян Російської Федерації за біометричними паспортами, повідомив директор політичного департаменту МЗС Олексій Макеєв. “Робота розпочалася, і МЗС, залучаючи експертів та громадянське суспільство, обговорює це не лише на державному, урядовому рівні. Це одна з опцій… Рішення з цього питання ще не було ухвалене, і у нас є багато інструментів, і кожен із них має право на майбутнє. Виходитимемо з тих реальних завдань, які ставляться перед МЗС і спецслужбами керівництвом держави”, – сказав О. Макеєв під час прес-конференції “Візи та обмеження російського впливу в Україні: наступ на свободи чи вимога часу?” в Києві в п’ятницю.

Депутат Верховної ради Антон Геращенко запропонував замість візового режиму з Росією ввести реєстрацію приїжджих росіян на “спеціальних сайтах”. Про це він повідомив в ефірі каналу “112 Україна”. “Найголовніший спосіб боротьби з тероризмом і диверсією – це заздалегідь перевіряти, хто до нас приїжджає. Ми можемо запровадити не візовий режим, а попередження про того, хто приїжджає, реєстрацію на електронних сайтах”, – сказав Геращенко.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ.

Президент США Дональд Трамп готовий продавати Україні “мільйони і мільйони тонн вугілля”. Про це він заявив виступаючи в міністерстві енергетики США, передає Reuters. Трамп заявив про “золотий вік” енергетичного бізнесу США, оголосивши про намір збільшити експорт природного газу нафти і вугілля на ринки Східної Європи і Азії. “Ми тут сьогодні, щоб дати волю новій американській енергетичній політиці. Ми будемо експортувати американську енергетику по всьому світу”, – заявив Трамп. Президент США планує просувати американський експорт скрапленого природного газу (СПГ) на зустрічі з лідерами Центральної та Східної Європи, які в значній мірі залежать від поставок російських енергоносіїв, у Варшаві наступного тижня. Після цього Трамп проведе зустріч з президентом РФ Володимиром Путіним в кулуарах G20. Трамп також оголосив про плани експортувати вугілля в Україну. “Україна сказала нам, що їй потрібні мільйони і мільйони тон вугілля”, – сказав він.

Компанії Frontera Resources і Longfellow (обидві – США) пропонують Україні здійснити на умовах угод про розподіл продукції (УРП) проекти з пошуку і видобутку вуглеводнів, зокрема з нетрадиційних джерел, на ділянках надр в Одеській і Полтавській областях. Як зазначено в повідомленні Міненерговугілля в п’ятницю, міжвідомча комісія з організації укладання та виконання УРП на чолі з міністром Ігорем Насаликом 23 червня ухвалила до розгляду по суті ці звернення щодо запропонованих компаніями ділянок надр, а також доручила провести консультації щодо оптимізації розміру запропонованого Frontera Resources ділянки. Крім того міжвідомча комісія прийняла до розгляду по суті звернення ТОВ “Навігатор комплект” (Київ) у здійсненні проекту пошуку та видобутку вуглеводнів на умовах УРП, які видобуватимуться в межах площ Берестянська, Смілянська, Романівська, Шубинська, Новостепанівська (Львівська, Харківська, Дніпропетровська області).

Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) підвищила “зелені” тарифи на 1,5% через зміну курсу євро. Відповідне рішення регулятор прийняв на засіданні 29 червня. За даними НКРЕКП, середній рівень “зеленого” тарифу в третьому кварталі 2017 року становитиме 663,96 копійки за кВт-год (із ПДВ).

У п’ятницю керівник Укренерго Всеволод Ковальчук зустрівся з представниками вітчизняних ЗМІ з метою надати вичерпну інформацію щодо підписаної ним 28 червня у Брюсселі «Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з енергосистемою континентальної Європи». Оскільки енергетична євроінтеграція передбачає у майбутньому від’єднання ОЕС України від російської енергосистеми, з якою ми наразі синхронізовані історично, а також фундаментальні зміни правил гри в електроенергетичній сфері, як от запровадження норм Третього енергопакету ЄС, створення реального конкурентного середовища на ринку електроенергії, ці процеси викликають супротив та інформаційні атаки з боку російських та/або афілійованих з РФ ЗМІ, блогерів, так званих «експертів». Серед найбільш поширених тем – непомірно висока ціна заходів щодо інтеграції, безперспективність обраного шляху, підвищення тарифів, можлива відмова у синхронізації з боку ENTSO-E тощо.

Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк заявив, що графіки поставок імпортного енергетичного вугілля для потреб українських ТЕС мають бути узгоджені енергетичними компаніями і підприємствами інфраструктури в десятиденний термін. “Питання логістики поставок імпортного енергетичного вугілля для потреб українських ТЕС має бути врегульовано якнайшвидше. Представники енергетичних компаній повинні мати повну взаємодію з морськими торговими портами і залізницею, для своєчасного постачання вугілля в Україні. Всі графіки щодо постачання мають бути узгодженні в десятиденний термін”, – сказав Ю. Лавренюк під час наради з логістики поставок імпортного енергетичного вугілля для потреб українських ТЕС, повідомляє в суботу прес-служба Мінінфраструктури.

В окремому рішенні трибуналу при Стокгольмському арбітражі від 31 травня немає жодних цифр щодо виплати “Нафтогазом” на користь “Газпрому”. “В окремому рішенні трибуналу при Стокгольмському арбітражі від 31 травня не вказано, що “Нафтогаз” повинен виплатити “Газпрому” $1,7 млрд або будь-яку іншу суму. Воно не містить жодних цифр щодо жодних боргів між сторонами. У рішенні викладені принципи, за якими має розраховуватися ретроактивна компенсація за переплату “Нафтогазу”, а також ціна для обсягів газу, отриманих, але не оплачених НАК в повному обсязі”, – зазначили в прес-службі.

Заборгованість населення за газопостачання у травні 2017 року зросла майже вдвічі порівняно з показником на кінець квітня і досягла 11,3 млрд гривень. Про це пише УНІАН з посиланням на дані Державної служби статистики. Згідно з повідомленням, заборгованість за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за звітний період зросла на 7,4% і становила 2,9 млрд гривень, заборгованість за вивезення побутових відходів порівняно з попереднім місяцем майже не змінилася і становила 400 млн гривень. Заборгованість за централізоване водопостачання та водовідведення зросла на 28,6% і становила 1,8 млрд гривень.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ІЗ МІЖНАРОДНИМИ ФІНУСТАНОВАМИ.

Світовий банк і Кабінет Міністрів України підписали угоду про освоєння гранту Європейського Союзу на EUR3,03 млн на підтримку зміцнення управління державними ресурсами в Україні. “Коли ми говоримо про грантову підтримку, то вона є фінансовим і консультативним внеском для проведення спільної роботи із досягнення ефективного результату в перспективі”, – сказав віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів на прес-конференції в п’ятницю в Києві. С.Кубів уточнив, що EUR1,1 млн буде спрямовано на реформування сфери публічних фінансів і систему управління державними фінансами; EUR1,9 млн – на реформування держслужби.

Єдиний портал вакансій держслужби і систему обліку державних службовців планують запустити до кінця 2017 в рамках першого етапу реалізації проекту щодо зміцнення системи управління державними ресурсами за кошти гранту Світового банку та ЄС, повідомив глава Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко. “Кожен громадянин України зможе побачити в розрізі кожного органу влади, починаючи від районних адміністрацій і до міністерства, секретаріату Кабінету Міністрів, які є вакансії, вимоги до цієї посади, коли оголошено конкурс, які потрібно подати документи”, – зазначив він на брифінгу після підписання грантової угоди в Києві в п’ятницю.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) у рамках ротації змінив свого постійного представника в Україні, призначивши замість француза Жерома Ваше (Jerome Vacher), який обіймав цю посаду чотири роки, шведа Йоста Люнгмана (Gösta Ljungman). “Люнгман приступить до виконання своїх обов’язків 3 липня 2017”, – йдеться в заяві Фонду в п’ятницю.

КІБЕРАТАКА НА УКРАЇНУ.

До кібератаки, яка розпочалася 27 червня 2017 року на системи українських державних і приватних установ та компаній за допомогою шкідливого програмного продукту “Petya.A”, причетні спецслужби Російської Федерації, вважає, що Служба безпеки України. “Наявні дані, у тому числі отримані у рамках взаємодії з міжнародними антивірусними компаніями, дають підстави вважати, що до атак причетні ті ж самі хакерські угрупування, що у грудні 2016 року атакували фінансову систему, об’єкти транспорту та енергетики України з використанням ШПЗ «TeleBots» та «Blackenergy». Це свідчить про причетність до цієї атаки спецслужб РФ”, – йдеться в повідомленні прес-центру СБУ в суботу.

Для здійснення найбільшої в історії України кібератаки, що сталася 27 червня, потрібні були значні інвестиції, при цьому, незважаючи на “простоту” вірусу, вона може мати більш серйозні цілі. Таку думку висловив директор із питань технологічної політики Центрально-Європейської групи країн Microsoft Михайло Шмельов під час круглого столу на тему “Як побудувати кіберщит для України”, у Києві, в п’ятницю. “Вимагати $300 у біткоїнах – це дурниця, не той прояв, не заради цього вимагання здійснювалася атака. Просто вбивати дані – теж смішно. Необхідно приблизно розуміти, якими мали бути інвестиції в таке проникнення. Це не можна зробити і за п’ять копійок, і за $100 тис., і за $500 тис. також. Це – величезні інвестиції”, – сказав він. За словами М.Шмельова, метою таких інвестицій може бути ефект, який потім позначиться більш потужно.

Законопроект “Про основні засади кібербезпеки України”, відправлений нардепами наприкінці травня на доопрацювання, Верховна Рада може ухвалити його за прискореною процедурою вже наступного пленарного тижня, заявив народний депутат фракції “Самопоміч”, голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко. “У понеділок буде засідання РНБО, на якому, можливо, ми ухвалимо рішення, що (парламентський) комітет скоротить процедуру підготовки (законопроекту) до другого повторного читання”, – сказав він, додавши: “І, можливо, комітет встигне винести цей законопроект вже на наступний пленарний тиждень разом із також відправленим нардепами в лютому на доопрацювання проектом закону “Про електронні довірчі послуги”.

СИТУАЦІЯ НАВКОЛО ПРИВАТБАНКУ.

Коломойський подав ще один позов до НБУ, Фонду гарантування вкладів, Кабміну, НКЦПФР, Мінфіну й Приватбанку. Про це свідчить ухвала Окружного адміністративного суду Києва. Зокрема, 14 червня суд відкрив провадження за позовом Коломойського до ряду державних органів і Приватбанку. У цьому позові Коломойський просить визнати протиправним і скасувати якесь рішення. Яке саме рішення намагається заперечити Коломойський, в ухвалі не уточнюється. Суд призначив засідання за цим позовом на 18 липня.

ЕКОНОМІКА.

Платіжний баланс України в травні 2017 року другий місяць поспіль був зведений з профіцитом, який становив $357 млн у порівняно з $970 млн попереднього місяця, повідомив Національний банк України в п’ятницю. “Цьому сприяв істотний чистий приплив коштів за фінансовим рахунком, який компенсував дефіцит поточного рахунку платіжного балансу”, – зазначив НБУ. За його даними, дефіцит поточного рахунку в травні, за попередніми даними, становив $194 млн, тоді як у травні минулого року сальдо було позитивним – $293 млн. Нацбанк пояснює таке погіршення істотним зростанням обсягів енергетичного імпорту, яке спричинило розширення дефіциту зовнішньої торгівлі товарами до $702 млн проти $133 млн у травні минулого року.

Український бізнес суттєво поліпшив свої очікування щодо зростання обсягів виробництва товарів і послуг, свідчать результати проведеного Нацбанком України у другому кварталі 2017 року чергового опитування керівників підприємств. “У наступні 12 місяців очікується посилення зростання обсягів виробництва товарів і послуг в Україні: баланс очікувань – 14,2% (у першому кварталі 2017 – 6,1%)”, – зазначає НБУ. За його даними, кількість областей, які очікують збільшення обсягів виробництва, збільшилася до 18 з 13 у першому кварталі. Оптимістично налаштовані підприємства, орієнтовані на експортно-імпортні операції, підприємства переробної промисловості, енерго- та водопостачання, сільського господарства.

В Україні з 1 липня скасовано державне регулювання цін на продукти харчування. Про це сказано в постанові Кабміну №394 від 7 червня, яка вступила в дію у суботу. Зазначається, що головна мета цих змін – зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції й дебюрократизація (дерегулювання) у сфері ціноутворення. Очікується, що це рішення спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон’юнктури. Цією постановою Кабмін скасував для виробників продовольчих товарів зобов’язання подачі в Держпродспоживслужбу обґрунтування необхідності зміни оптово-відпускних цін на свою продукцію.

ДІЯЛЬНІСТЬ ГПУ.

Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України повідомив про зміну раніше повідомлених підозр і про нові підозри щодо злочинів, здійснених у період з 18 до 20 лютого 2014 року проти протестувальників на майдані Незалежності в центрі Києва колишнім високопоставленим чиновникам режиму екс-президента Віктора Януковича, зокрема і йому самому, повідомляє генпрокурор Юрій Луценко. У п’ятницю ввечері в своїй сторінці в соцмережі Фейсбук Ю. Луценко написав, що було висунуто нові і змінено попередні підозри в скоєнні злочинів В. Януковичу, міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку, заступнику міністра внутрішніх справ України Віктору Ратушняку, голові Служби безпеки України Олександру Якименку, заступнику голови СБУ – екс-главі Антитерористичного центру при СБУ Володимиру Тоцькому, заступнику начальника – начальнику міліції громадської безпеки ГУ МВС України в місті Києві Петру Федчуку в здійснений та в організації скоєння низки тяжких та особливо тяжких злочинів у вказаний період в центральній частині Києва щодо мітингувальників, у складі організованої злочинної групи.

Генеральна прокуратура України близька до розкриття справи про вбивство колишнього депутата Державної думи РФ Дениса Вороненкова, заявив генпрокурор Юрій Луценко. “Ми близькі до розкриття цієї справи, і це зовсім інша лінія”, – сказав Ю. Луценко в інтерв’ю проекту “Радіо Свобода “Теперішній час”, відповідаючи на запитання, чи є якісь дані у справі Д. Вороненкова. Генпрокурор також зазначив, що не схильний пов’язувати вбивство Д. Вороненкова з убивством полковника ГУР Максима Шаповала, машина якого вибухнула 27 червня в центрі Києва.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ.

Асоціація міст Канади виділить українським містам 19 млн канадських доларів (380,7 млн ​​гривень за курсом Нацбанку) на розвиток самоврядування. Про це повідомив секретар Київської міської ради Володимир Прокопів. Дані кошти, за його словами, отримають кілька міст України, в тому числі і Київ. “Співпраця стосується практично всіх сфер міського господарства: від, здавалося б, дуже дрібних, до великих, масштабних, я наводив приклад, генерального плану”, – зазначив Прокопів.

Президент України Петро Порошенко заявляє, що доходи місцевих бюджетів в Україні з 2014 року зросли на 100 млрд грн і продовжують зростати. “За цей час місцеві бюджети зросли на 100 млрд грн. Упевнений, що в 2014 році дуже мало хто вірив у цифру 100 млрд грн”, – сказав президент під час заходів із нагоди 25-річчя Асоціації міст України в Києві в п’ятницю. П. Порошенко додав, що доходи бюджету Києва зросли з близько 24 млрд грн у 2014 році до 39 млрд грн у 2016 році, у Дніпрі – з 3 до 11 млрд грн, у Вінниці – з 0,5 млрд грн до 3 млрд грн.

ПЕНСІЙНА РЕФОРМА.

Збалансувати бюджет Пенсійного фонду реально за 7 років, якщо Верховна Рада прийме законопроекти, які дозволять провести пенсійну реформу в державі. Про це сказала перший заступник міністра фінансів України Оксана Маркарова на брифінгу, передає “Укрінформ”. “Якщо ми приймемо ту реформу, яку уряд вже направив на розгляд Верховної Ради і попросимо депутатів підтримати її, яку ми розробили разом з міжнародними партнерами, то це нам дозволить в довгостроковій перспективі за 7 років збалансувати Пенсійний фонд”, – сказала Маркарова. Вона нагадала, що зараз дефіцит Пенсійного фонду України становить 141 млрд грн. “Тобто, це “діра”, яка з одного боку є загрозою для бюджету, а з іншого – не дає можливості виплатити гідні пенсії нашим громадянам. Відповідно, коли ми дивимося на макрорівні, то кошти на це витрачаються великі, а коли дивимося на рівні конкретної людини – пенсії у нас мізерні”, – сказала Маркарова. Маркарова додала, що дефіцит Пенсійного фонду буде зберігатися на поточному рівні у 2018-2020 роках.

 

http://uacrisis.org/ua/58427-oglyad-zmi-za-30-chervnya-2-lipnya-2017

 



Создан 11 июл 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником