Промови Президента України Петра Порошенка за 2017 рік

 

Промови Президента України Петра Порошенка за 2017 рік

Виступ Президента України Петра Порошенка під час 5-го засідання Ради регіонального розвитку 20 березня 2017 року. Далі ще багато іншого.



 

Виступ Президента України у Королівському інституті міжнародних відносин «Бій за Україну: лідерство і солідарність»

19 квітня 2017 року 


Вельмишановний Др. Робін Ніблет,

Ваші Високоповажності,

Пані та панове,

Дозвольте розпочати зі слів подяки.

Це справжня честь для мене виступати сьогодні в Королівському Інституті міжнародних відносин.

Хочу подякувати вельмишановній аудиторії за ваш щирий інтерес до України.

Але найбільше я вдячний за вашу підтримку і солідарність з нашою державою.

Адже це не лише наша боротьба проти російської агресії і «умисного привласнення території».

Це наша спільна боротьба за майбутнє Європи.

Це і майбутнє Вільного Світу – світу, який вірить, що свобода – це справжня річ, а не пастка, аби тримати інших під контролем.

Світу, який заснований на «силі права», а не «праві сили».

Світу, який допомагав нам жити в мирі впродовж десятиріч.

Донедавна, на жаль.

Дорогі друзі,

Всі ми усвідомлюємо складність викликів, які стоять перед нами.

Світ скотився в лихі часи.

Стільки проблем кинули нам виклик – і тероризм та зростаючий радикалізм, і ксенофобія та міграція, і розповсюдження зброї масового знищення та зміна клімату.

Автократичні лідери почуваються вільними порушувати права людини та міжнародне право.

Вони проявляють повну неповагу до наших вимог і закликів до миру.

Відтак немає нічого дивного в тому, що багато спокушаються.

Спокушаються вибирати ...

 Між цінностями - та так званим «прагматизмом».

Та між дотриманням міжнародного права та умиротворенням.

Багато хто вважає, що це питання часу, і все залагодиться та повернеться до нормального життя – ніби нічого й не було.

Боюся, що такого не станеться.

Все зрештою таки повернеться до нормального життя.

Та це вже буде нова нормальність.

Пам’ятаєте, що сказав великий британець, Вінстон Черчіль, в січні 1940 року – на ранньому етапі другої світової війни:

«Кожен з них сподівається, що якщо він достатньо погодує крокодила, той з'їсть його останнім.

Всі вони сподіваються, що шторм минеться, перш ніж прийде їх черга стати його поживою.

Але я боюся, - я дуже боюся - шторм не минеться.

Він бушуватиме, він ревітиме, все більш голосно, все більш широко».

Є місце, де ці правдиві слова є сьогодні такими ж очевидними, як на той час в Об’єднаному Королівстві.

Це місце - Україна.

І є крокодил, якого дехто, якщо не багато хто, охоче б нагодував удосталь сьогодні, щоб убезпечити своє завтра.

Багато вважають, що тільки-но Росія буде нагодована, вона перестане більше становити загрозу.

Дозвольте не погодитися.

У Росії нема проблеми з голодом.

У неї є світоглядна проблема.

Вона не вірить у такі речі як демократія та права людини.

Вона вірить у такі речі як «світове домінування» та «зони впливу».

Вона не грає за правилами.

Вона вірить лише в одне правило: «Росія перемагає. Завжди. Попри все».

Ви бачите це в політиці. Ви бачите це в спорті.

Ви бачите це у реальності фейкових новин, яку вона намагається нав’язати нашому світу.

Відомий британський публіцист та телепродюсер Пітер Померанцев сказав про це найкраще: «Ніщо не є правдою, і все є можливим».

Це і є насправді їхньою ідеологією.

Не дивно, що замість того, щоб давати відповідь на нагальні виклики, які підривають глобальний порядок, Росія використовує їх у власних інтересах.

Ось, що ми називаємо «гібридною війною».

Вона є гібридною, бо не знає кордонів і має багато облич.

Дезінформація, агресивна пропаганда, умисне зламування та брехня є лише її маленькою частинкою.

Москва не стільки відкидає світовий порядок.

Вона намагається побудувати альтернативну реальність на основі альтернативних цінностей:

Тиранія замість демократії.

Нетолерантність замість поваги.

Гра з нульовим результатом замість безпрограшної.

Вона порушила Будапештський меморандум, стороною якого є і Об’єднане Королівство.

Вона порушила все, що можна в наших двосторонніх угодах, у яких Росія визнавала та гарантувала суверенітет і територіальну цілісність України.

Вона порушує свої незліченні обіцянки сьогодні -  у рамках Мінського процесу.

Жодного ефективного припинення вогню.

Жодного звільнення заручників та нелегально затриманих осіб.

Жодного доступу для міжнародних гуманітарних організацій.

Жодна інша сторона за це не відповідальна. Окрім Росії.

Вона продовжує направляти в Україну російські війська, важке озброєння та амуніцію.

Вона перетворила Крим у найбільшу в світі військову базу.

Вона залишається глухою до вимог та аргументів про мир.

У нас нема миру з однієї причини:

Росіяни не зацікавлені в досягненні миру.

Вони зацікавлені в отриманні контролю.

Я це знову відчув у понеділок, коли разом з Канцлером Меркель і Президентом Олландом мав телефонні переговори з Президентом Путіним.

Це був ще один вияв порожніх обіцянок Москви.

Це був ще один вияв їхнього відношення: «якщо ви хочете миру, можете його мати: але лише на наших умовах».

Жодних компромісів. Лише право сили.

Це підтверджує, що у нас немає іншого виходу як шукати миру завдяки силі, а не умиротворенню.

Дорогі друзі,

Часом я чую як запитують: чому нам слід перейматися Україною?

Щоб було зрозуміло: я не маю на увазі Держсекретаря Тіллерсона, з котрим у мене була чудова телефонна розмова минулого тижня напередодні його зустрічі з Путіним.

Я вважаю, що політична та дипломатична Америка має чітке бачення щодо ролі України.

Російська пропаганда заявляє, що Росія «просто хоче бути собою».

Вона також стверджує про зіткнення цивілізацій, у якому «Захід зайшов аж надто далеко».

Перше, немає ніякого «зіткнення цивілізацій», а є зіткнення світу правил та світу грубої сили.

Ми, українці, зробили вибір на користь світу правил – і нас за це карають.

Перемога чи програш у цій битві стане прецедентом, який переважить шальки терезів у ту чи іншу сторону.  

Друге, Україна є інвестицією у безпеку всіх. Включаючи Росію.

Україна не може бути переможеною.

Але успішною вона може стати лише за допомоги своїх союзників.

А процвітаюча і стабільна Україна – це процвітаючий і стабільний регіон.

Третє, Україна – це тест на те, чи дійсно Захід занепадає (як твердить Росія).

В Україні відповідають не на «українське питання».

Відповідають на «європейське питання».

Четверте, Україна є безцінним активом у сфері ядерного нерозповсюдження.

Якщо про гарантії Будапештського меморандуму для України забудуть, то який урок візьмуть для себе нації, які роздумують над тим, щоб стати ядерними?

І нарешті, п’яте, Україна – боєць.

Якщо Вам потрібен той, хто керується принципами, а не страхом, то гляньте на Україну.

Щорічно на оборону ми витрачаємо 5% нашого ВВП – більше, ніж деякі члени НАТО.

Сьогодні українська армія займає 8 місце в Європі.

Це єдина армія, яка не лише стикнулася з російською агресією, але й здатна її ефективно стримувати.     

Завдяки їй Ви можете почуватися в безпеці. 

Вона утримує агресію осторонь від ваших домівок.

Чи не про це західна спільнота має насамперед турбуватися та розуміти?

Думаю, що має.

Вона також має розуміти, що Кремль одержимий своїм імперіалістичним минулим.

Прагнення Росії до гегемонії не зупиниться в Україні.

Вчора це були Придністров’я та Грузія.

Сьогодні – Україна та Сирія.

Хто ж наступний?

Дозвольте повторитися: це не проблема голоду, але світогляду.

Світогляд Росії відмінний не лише від нашого, але й від радянського.

Радянський Союз думав за схемою «ми – хороші, а вони – погані».

Натомість лідери Кремля думають по-іншому.

Їхня лінія така: «якщо вони погані, то нам дозволено бути поганими також».

Візьміть це до уваги. Подумайте над наслідками.

Дорогі друзі,

Мій заклик дуже простий.

Нам необхідні три речі.

    маємо бути сильними.
    маємо бути єдиними.
    і маємо бути сильними та єдиними постійно.

Це наша формула перемоги, протиотрута агресії.

Що нам ще потрібно, так це ваша надійна підтримка реформ в Україні. 

Нелегко трансформувати країну під час війни і проти спроб Росії дестабілізувати Україну.

Однак ми робимо свою справу і робимо це результативно. Для нас завданням останніх трьох років було стати кращою країною.

Щоб слідувати цим шляхом, нам також важливо збереження санкцій проти Росії.

Не вірте тим, хто твердить, що санкції нічого не дали.

Найголовніше, менше вбитих українців, і це далеко не нічого.

По-друге, якщо б не санкції та новонароджена українська армія, російські танки стояли б значно глибше в Європі.  

Путін розпочав свою «кампанію» в Україні з відчуття безкарності.

Завдяки санкціям та готовності України відбиватися, він почав вагатися.

І він має прийти до відчуття невідворотності.

Невідворотності спільної відповіді Заходу.

Всі агресори світу повинні знати – вони будуть відповідати за свої злочини.

Україна виконує свою частину. Бореться проти війни.

Будьте сильні, єдині та підтримуйте Україну!

І, будь ласка, пам’ятайте мудрі слова Маргарет Тетчер:

«Причиною війн є не накопичення озброєнь.

Вони стаються, коли агресор вірить, що може досягти своїх цілей за прийнятну ціну».
Дякую

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-u-korolivskomu-instituti-mizhnaro-41022

 

Виступ Президента України Петра Порошенка під час п’ятого засідання Ради регіонального розвитку 20 березня 2017 р. 


Дорогі співвітчизники!Шановні учасники Ради регіонального розвитку!«Розвиток». Це слово у назві нашого організаційного та дискусійного майданчику і є ключовою темою сьогоднішньої зустрічі. Воно логічно об’єднує, воно зводить до спільного знаменника всі пункти порядку денного нашої сьогоднішньої зустрічі. Питання мінімальної зарплати, її впливу на бізнес та бюджет, відновлення банківського кредитування, децентралізація, дорожня інфраструктура, реформа системи охорони здоров’я та зміни у загальній середній освіті.Ще півтора роки тому ситуація в країні була такою, що про перспективи розвитку ми могли лише мріяти. Зараз вже є підстави говорити про те, що почалося реальне відновлення економіки і є можливість починати перехід від тактики виживання до нашої спільної державної стратегії розвитку. Змушений, втім, буду по ходу виступу детально зупинитися на ризиках, які цій стратегії загрожують. Вони здебільшого, на жаль, носять політичний характер і дуже небезпечні.Друзі, уявіть ще три роки тому дефолт і повний крах видавалися майже неминучими. Тоді по економіці синхронно вдарили війна, закриття російського ринку і падіння світових цін на основні продукти українського експорту. Нереформована економіка та розбалансована фінансова система, здавалося б, не залишали шансів витримати такий шок.Всі українські Уряди – два Кабміни Арсенія Яценюка і третій, Володимира Гройсмана – не мали іншого вибору, ніж йти на дуже жорсткі, принципові й непопулярні кроки. Заходи узгоджувались з міжнародними фінансовими організаціями, які підтримали мою команду, підтримали Україну у цей складний час. І хоча ці кроки, на жаль, були надзвичайно важкими для людей, але без них, хочу запевнити, було би набагато важче. Я неодноразово перепрошував за ті вимушені рішення, хоча усвідомлюю, що більшість, можливо, вибачити й не готова – надто було боляче.Але саме ці важкі рішення дозволили переламати тренд! ВВП за підсумками 2016 року збільшився на 2,2%. В четвертому кварталі зростання навіть прискорилося майже до 5% на рік. Може це й не так багато, як хотілося би, але в 2015 році, коли ефект російської агресії вже дався взнаки повною мірою, економіка впала на 10%.Зараз оживає промисловість – демонструє зростання на 2,8% за підсумками 2016-го. Впевнений у 2017 році ми маємо такі самі позитивні перспективи. Промисловість найбільше постраждала від війни, адже втрачено до 20% індустріального потенціалу країни. Втім, промислове зростання припинилося ще за три роки до агресії у 2011 році, і я поки що не знаю, чи ми остаточно перевернули на позитив цю багатолітню негативну тенденцію. Тим більше, що наслідки так званої блокади Донбасу – цього справжнього удару під дих Україні – в першу чергу позначаться саме в цій галузі, в промисловості.Інфляція, тягар високих цін – те, що людей хвилює найбільше… Цього року вона вимірюватиметься, сподіваюся, вже однозначною цифрою, менше 10%. До 2019 року, це наше спільне завдання, ми маємо вийти на показник близько 5% річної інфляції. Страшно згадати, що позаминулого року вона становила 43%. Її вдалося таки приборкати.Золотовалютні резерви танули, неначе сніг навесні, і на лютий 2015 року «всохли» практично до 5 мільярдів доларів. Сьогодні вони становлять 15,5 мільярдів. Саме туди, в першу чергу пішли кошти, отримані від міжнародних фінансових організацій, і 100% коштів від Міжнародного валютного фонду. Всі чули, як безвідповідальні політикани стверджують про те, що гроші МВФ проїдені, вкрадені, або використані не за призначенням. Це суцільна, тотальна і безвідповідальна брехня. Кожна копійчина, яку Україна отримала від МВФ, дбайливо зберігається у золотовалютних резервах держави і працює на стабільність національної грошової одиниці, працює на довіру до Української держави, української економіки, української фінансово-банківської системи.  Вони цілими  і збереженими покладені, насамперед в резерви.І курс гривні, - де тут дерево, щоб постукати?, - третій рік тримається гнучким, але відносно незмінним. Всі пам’ятають горе-прогнози: то у нас курс – 35, то – 40,  то – на 50 не втримаєм. Це такі у нас псевдопатріоти. Ми робимо свою справу і ще раз наголошую, що це є той якір стабільності для бізнесу, який, в тому числі за рахунок співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, ми маємо забезпечити без різких коливань для бізнесу та населення, хоча «блокадники» і тут створили додаткові ризики.   Практично завершено болісний і масштабний процес оздоровлення банківської системи, очищення від хворих і небезпечних для усієї системи банків, а таких  було більше 80. Гроші, які були розкрадені з банківської системи за всі 23 роки, на сьогоднішній день на нас лягла відповідальність щодо негайних жорстких і рішучих кроків щодо оздоровлення системи. Водночас, в інтересах десятків мільйонів клієнтів ми провели філігранну і бездоганну націоналізацію «Приватбанку», забезпечили і далі будемо забезпечувати його стабільну роботу. Хоча це не знімає необхідності і відповідальності за чітке інформування суспільства про те, де гроші «Приватбанку», де гроші вкладників.Надію на краще вселяють і такі показники, як зростання прискореними  темпами в гуртовій торгівлі та в будівництві. Понад 17% за минулий рік означає, що ця галузь, будівництво, потягне за собою суміжні, а головне, що інвестори вже відчувають майбутній попит на офісні та житлові приміщення. Згідно з результатами останнього квартального опитування «Ділові очікування підприємств», топ-менеджери протягом найближчих дванадцяти місяців прогнозують збільшення обсягів виробництва товарів і послуг, уповільнення темпів зростання цін, ослаблення девальваційних процесів і збільшення попиту на кредити. Хочу нагадати, облікова ставка НБУ в березні 2015 року сягала 30%, а тепер вже 14%. Це ще забагато для нормального кредитування економіки, але тенденція – обнадійлива.  Кадрові агенції повідомляють що розширюється кількість вакансій, тобто робочих місць, водночас збільшується заробітна платня, яка пропонується на ці вакансії. Позитивні очікування вже самі собою є матеріальною силою, яка стимулює економічні зростання.Якщо провести аналогію з медичною сферою, то ситуація в економіці виглядає приблизно так і повірте мені, добре поінформованій людині, я не згущаю фарби. Ми, будучи вже на межі із потойбічним світом, потрапили до реанімації – і вижили. Провели певний час в палаті інтенсивної терапії – і підвелися на ноги. Нас виписали – і ми пішли. І ми не просто повністю одужаємо, а, сповнені сил та енергії, жити будемо довго та щасливо.Так, ті тенденції, які я щойно описав, жодної ейфорії вони не викликають.  Вони поки що не відчутні для переважної більшості українців. Але, як сказав хтось із філософів, іноді важливішим є не те, що трапилося, а те, чого не сталося, чого вдалося уникнути. Досягнуті результати ще не призвели до покращення рівня життя людей. В цьому плані ми лише починаємо використовувати першу-ліпшу нагоду, робити перші кроки, такі як: підвищення мінімальної зарплати до рівня 3200 гривень; збільшення заробітних плат лікарів, вчителів тощо; нарощувати витрати на дорожнє будівництво, і це кожен в Україні вже може відчути; надавати фінансові можливості для розвитку місцевих громад і багато іншого.Отже, головне у нас створені передумови для розвитку економіки, для початку відновлення, а згодом і зростання рівня життя людей. Та, схоже, такий трек не всіх влаштовує ані за межами України, що природно… Ані всередині, що саме собою аномально й патологічно… Але ж факт, що значна частина політикуму продовжує керуватися принципом: «чим гірше, тим краще».Я так довго говорив про речі, які не є прямою, безпосередньою конституційною відповідальністю Президента, щоб підійти до теми великих ризиків, політичного характеру, які загрожують економіці та добробуту людей. Щоби ми зрозуміли, що дещо вже досягнуте, а відтак і втрачати є що.Надто вже велика небезпека – відкотитися назад. І тоді всі жертви, всі страждання, які понесли і перетерпіли люди, виявляться марними. Хотілося б, щоб українською реальністю не став грецький міфічний герой Сізіф. Щойно той ціною титанічних зусиль піднімав на гору важку каменюку, як вона скочувалася низ. Він знову котив її на вершину, а вона волею богів щоразу вергалася додолу. І так до скону віків.Головною є російська військова загроза. І вона  походить не лише з окупованих районів Донбасу, вона нависає по всій лінії кордону з Росією. Правильна відповідь на цей виклик лише одна: якщо на початок 2014 року витрати на оборону становили 1 % ВВП, то в 2016 році нашими спільними зусиллями ми довели ці витрати до 3,2 %, і не виключено, що цю частку прийдеться збільшити іще. Якщо ж врахувати загальні витрати на оборону та безпеку, то вони вже зараз перевищують 5% валового внутрішнього продукту.Повторне народження і зміцнення наших Збройних Сил спонукало Кремль помножити свої зусилля із внутрішньої дестабілізації в Україні. Інформаційна війна, розповсюдження фейкових новин, сіяння паніки та зневіри… Стимуляція і симуляція протестних рухів та маніпуляція у своїх інтересах деякими право-радикальними угрупуваннями… Просування лукавої ідеї дострокових виборів, щоб посилити представництво лояльних до Кремля сил, відрядження в Україну диверсійних груп, підготовка терористичних актів – ось далеко не повний інструментарій Кремля.До політичних ризиків, що ставлять під загрозу економічне зростання, безумовно, відносяться  і дострокові вибори. Я щиро поважаю вибори, в тому числі й дочасні, як елемент демократії, ключову технологію народовладдя. До речі, хочу нагадати, що сам їх ініціював, коли в тому була реальна потреба, і коли в українській Верховній раді після Революції Гідності панували комуністи і регіонали. Я регулярно вивчаю опитування громадської думки і не бачу жодної перспективи, аби внаслідок позачергового голосування було би обрано парламент з більшим реформаторським потенціалом, ніж той, що зараз працює. Передвиборча кампанія поставила би на паузу всі реформи мінімум на рік. А далі склад нової Ради виявився би настільки пістрявим, що годі було би й сподіватися на створення бодай якоїсь коаліції. Ось чому я категорично проти перевиборів, яких найголосніше вимагає так звана широка опозиція. А кістяк цієї широкої опозиції – дві партії, які вісім років тому лише якимось дивом не створили широку коаліцію. Які з 2006 по 2014 рік по черзі мінялися біля державного керма, і за якими ми й досі, до речі, прибираємо.Вони трохи поміняли назви, зробили легкий ребрендінг, але від цього не стали новими. Демократія працює тоді, коли сьогоднішніх при владі замінюють завтрашні, а не вчорашні чи позавчорашні. Як Президент лише порадію, бо це добре для України було б, якщо до 2019 року, року планових виборів, президентських і парламентських, в парламенті по відношенню до теперішньої влади сформується сучасна альтернатива. Альтернатива більш ліберальна, більш демократична, більш проєвропейська, ніж поточна коаліція. І головне – не популістська, позбавлена схильності до демагогії, і в арсеналі якої нема простих, а тому нечесних рішень.Прогресуючий популізм так само є однією із головних політичних загроз зростанню.  Це явище не суто українська проблема, з ним мають клопіт в усій Європі. Минулого тижня всі європейські лідери, і я також мав приємність і задоволення, привітати Марка Рютте з перемогою на виборах в Нідерландах, а ми один одного – з поразкою антиєвропейських  праворадикальних сил. Втім, український популізм здебільшого не правого, а лівого толку. Він блокує цілу низку важливих реформ, без яких не може бути здорової та успішної економіки, як-от прозору приватизацію чи впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.  Однак, маю повернутися до теми ризиків. Все чіткіше кристалізується загроза анархії та отаманщини.  Яскравим доказом тому є реальні й потенційні наслідки так званої блокади Донбасу. Її організатори показали себе як неперевершені майстри політичного піару. Вони грамотно вирахували больову точку, піймали хвилю суспільних очікувань, виявили оголений нерв. Але вони дурили суспільство, бо насправді то була не блокада ОРДЛО. Ну яка блокада, коли там дірка в кордоні з Росією в сотні кілометрів? Насправді все це виявилося спецоперацією, направленою на те, щоб виштовхнути окуповані райони українського Донбасу в Російську Федерацію. Нам довелося рішенням РНБО тимчасово призупинити транспортне сполучення з окупованою територією і це носило вимушений характер. Воно припинило той хаос, в який блокадники намагалися занурити всю країну.  Борючись за повернення територій, ми могли і навіть мусили здійснювати товарний обмін з нашими заводами, тими, які змогли залишитися у правовому полі України. Вони платили податки Українській державі, вони були зареєстровані в українських органах реєстрації, вони виплачували заробітну платню в гривнях, через банківські рахунки, що унеможливлювало будь-яке надходження коштів до сепаратистських угруповань. Блокадники добились того, створили для цього підґрунтя, щоб підприємства були захоплені, конфісковані, пограбовані. І ми не маємо жодного права приймати продукцію від підприємств, які тепер захоплені бойовиками. І саме про це – рішення РНБО. Обмежений обмін товарами може відновитися, щойно Росія та її маріонетки повернуть українським власникам, і Українській державі вкрадені заводи.Внаслідок блокади Україна втратила останню сферу впливу на ці території. Тим, хто хочуть відштовхнути і подарувати ці землі Путіну – це абсолютно прийнятна стратегія. Ті, хто хочуть, щоб ці підприємства і ця стратегія була якорем, який тримає окуповані території в надії повернутись в Україну – це питання життя і смерті.Не в останню чергу потрібно проаналізувати і економічні наслідки. Удар було завдано по вітчизняній енергетиці, металургії, по бюджету, створено додаткові ризики для національної валюти.Ми, звичайно ж, знайдемо вихід, але для цього знадобиться витратити і час, і гроші. Не хочу і не буду виглядати недостатньо оптимістичним, але Мінфін прогнозує не лише бюджетні втрати, але й уповільнення зростання ВВП внаслідок розриву технологічних ланцюжків в промисловості внаслідок блокади.  Хто за це зараз буде відповідати?Сьогодні МВФ на засіданні свого правління мав виділити черговий транш – один мільярд доларів, який конче потрібен для подальшого поповнення золотовалютних резервів, для утримання стабільності національної грошової одиниці, для дуже потужного сигналу інвесторам. Бо вони, інвестори кредитування з боку Фонду розглядають як авторитетну та відповідальну рекомендацію вкладати вже свої, приватні гроші, в Україну, розвивати у нас виробництво, створювати робочі місця. Нами спільно було проведено велику роботу: проведені реформи, ми переконали Фонд в тому, що наш варіант пенсійної реформи є такий, що не передбачає напряму підвищення пенсійного віку, і ми отримали позитивну оцінку проведених економічних реформ. А в суботу питання по Україні зникло з сьогоднішнього порядку денного ради директорів. Оце і є той вплив політичних ризиків, про небезпеку яких я говорю зараз. І сьогодні у нас відбудуться інтенсивні переговори Міністра фінансів, Голови Національного банку, Прем’єр-міністра і я братиму в цьому участь для того, щоб виправити ті результати, які були викликані абсолютно безвідповідальною поведінкою українських політиканів. Ще раз наголошую – причиною відтермінування стали наслідки блокади!Я, звичайно, наголошую, що ми спільно маємо об’єднатися для того, щоб найближчим часом отримати транш.Сьогоднішній мій день почався з наради з цього питання, де брали участь зазначені керівники держави і один із її учасників, до речі, запропонував відрядити до Вашингтону в якості спецпредставника  України Андрія Івановича, разом із Семенченком, Юлію Володимирівну, разом із Парасюком… Якщо «Самопоміч» організувала та патронувала блокаду, то хай би і виправляла наслідки цієї  диверсії. Звичайно, пропозиція була жартом, і її автору було поставлено на вид, що в цій ситуації нам не до жартів. А я, як Президент, маю відповідати не лише за свої помилки, але і за помилки чужі.В контексті блокади маю серйозні претензії і до вас, шановні голови обласних державних адміністрацій тих областей, де місцеві ради перевищили свої повноваження і ухвалили рішення, які виходять далеко за межі їхньої, обласних рад, відповідальності, і розхитують ситуацію в країні. Вони зараз будуть наповнювати золотовалютні резерви, обласні ради? Вони будуть компенсувати втрати державного бюджету, вони будуть компенсувати втрату робочих місць? Вони будуть нести відповідальність за повернення цих територій під українську юрисдикцію? Ні! Вони зараз сховалися. Так само, як і сховалися тоді дехто з вас замість того, щоб займати атакуючу публічну позицію. У вас безліч аргументів для того, щоб переконати депутатів і суспільство. Ще раз наголошую, це означає, що ви або не вели роз’яснювальної роботи,  і десь відсиділися – чи в окопі, чи взагалі за пічкою. Або пояснювали так, що вас ніхто не зрозумів. Або вам бракує політичного авторитету в своїх областях.Сподіваюся, що ця історія стане уроком для всіх. Влада повинна займати політично наступальну позицію, так само, як і деякі голови обласних державних адміністрацій змогли переконливо продемонструвати державну позицію обласним радам.В сьогоднішній Україні багато хто демократію плутає з махновщиною. Скажіть, будь ласка, Французька Республіка є демократичною країною? Про інцидент в аеропорту Орлі всі чули? Зловмисник вхопив військового за автомат і негайно, в ту саму мить був застрелений. В країні є висока терористична загроза, а ми – у воюючій країні. От французька ілюстрація того, що демократія – це не є анархія та вседозволеність.Монополію на застосування сили має тільки держава, навіть коли вона демократична. Шановні, нам і Путіна не потрібно щоб втратити державність, якщо ми цього не засвоїмо.  Якщо не зрозуміємо, що всі акції протесту повинні носити винятково мирний характер, а пристрасть до зброї належить демонструвати лише на фронті. Благо, можливість для тих, хто бажає зараз є, контрактна армія ефективно комплектується. Тому добре розумію позицію керівника Національної поліції Сергія Князєва, який наполягає на тому, щоб притягнути до відповідальності народного депутата, який застосовував насильство, погрози і хамство до поліцейських. Поліція також потребує захисту! Політичного захисту. Людина в погонах потребує захисту і нашої підтримки і це завдання не лише Президента, Уряду чи Міністра внутрішніх справ – це завдання кожного з вас.
Шановні пані та панове!Ключовою реформою  на поточний рік залишається реформа антикорупційна. Корупцію теж є всі підстави розглядати як загрозу економічному зростанню і національній безпеці.Запрацювала антикорупційна інфраструктура: Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Агентство із запобігання корупції. Втім, я принципово не хочу ділити правоохоронні органи на нові й старі, хороші й погані. Всі вони роблять спільну справу, і позитивні зрушення очевидні зараз і в роботі СБУ, і у важкому процесі створення і становлення Національної поліції, і в діяльності Прокуратури, НАБУ.Стартувала система, багато хто не вірив, що це вдасться, система електронного декларування. Статками політиків шоковане все суспільство, в тому числі і - я, як людина, яка всі свої гроші заробила за багато років важкої і ризикованої праці у сфері бізнесу. Але, з іншого боку, не забуваймо, що раніше у нас це все приховувалося від суспільства. І сьогодні ми переконливо і твердо продемонстрували відкритість і прозорість. І що в деяких сусідніх країнах за надмірний інтерес до грошей найвищих посадовців можна отримати тюремний строк.  Звичайно ж, ці держави не можуть бути і не є нам прикладом для наслідування, лише для порівняння. Це вже зараз хай вони вчаться у нас, бо ми зробили важливий стратегічний крок в безпосередній боротьбі з корупцією і у формуванні нової, антикорупційної політичної культури.«В системі корупції вже виникають проломи, їх треба розширювати», - це не я сказав, а керівниця проекту «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні». Як на мене, доволі об’єктивна оцінка.Віялові затримання хабарників, які ледве не щодня спричиняють потужний резонанс в ЗМІ, не викликають, однак, відчуття в суспільстві, що системна боротьба з корупцією почалася. Чому? Бо по телевізору розповідають лише про злочини, але не можуть показати покарання через відсутність, поки що, належних судових рішень.Я кожного дня бачу в ЗМІ та в соціальних мережах, що пишуть люди про ситуацію в судах.  І на відміну від співгромадян, не маю права публічно висловлювати свою думку по конкретних випадках. Але як гарант прав і свобод громадян - ініціював і забезпечив старт реформи судової системи. Я дуже вдячний Парламенту, який підтримав конституційні зміни в частині правосуддя і низку законів. Наголошую, що зараз триває безпрецедентний конкурс із залученням громадськості, за результатами якого буде створений новий Верховний суд на засадах відкритості і конкурентності. В ньому беруть участь і діючі судді, і кандидати з-поза судової системи, адвокати, науковці. На старті надійшло півтори тисячі заявок, зараз залишилося трохи більше п’ятисот кандидатів.Перевіряти кандидатів на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності має Вища кваліфікаційна комісія суддів, Громадська рада доброчесності, Вища рада правосуддя. «З нами, слава Богу, ніхто не домовлявся і не домовляється і не намагається це зробити», - такими словами свої враження про роботу в Громадській раді доброчесності передав один із її членів, колишній воїн 92-бригади розвідник Леонід Маслов.  Вчора увечері побачив його інтерв’ю на одному із Інтернет-ресурсів.  І це те, для чого така рада створювалась.Отже, очікую, що новий Верховний Суд запрацює вже у травні-червні. Мусимо за ці весняні місяці проголосувати нове процесуальне законодавство, яке забезпечить перехід судової системи з чотириланкової до триланкової, чим завершимо процес виконання рекомендацій Ради Європи з цього питання.Після конкурсу до Верховного Суду розпочнеться, нарешті, реорганізація апеляційних судів. Нове законодавство дозволяє брати в конкурсах участь, ще раз наголошую., не тільки суддям, але й адвокатам та науковцям. Тож звертаюся до всіх правників, що мають відповідну кваліфікацію і стаж роботи – долучайтеся до розбудови нових судів! Президент свою справу зробив. І судів цих гостро потребують Україна і українці.А от напад псевдоактивістів в балаклавах на голову Вищої ради правосуддя минулого тижня – це не що інше, як спроба зірвати судову реформу, законсервувати той неприйнятний стан речей, залякати суддів і тих, хто бере участь у реформуванні суду, і ми який намагаємося зараз цю ситуацію кардинально змінити.  Держава має і буде забезпечувати суддям і посадовим особам органів системи правосуддя належний захист. І я вимагаю від правоохоронних органів швидкого та неупередженого розслідування цього кричущого інциденту і ефективних дій з боку цих органів.     Переконаний, що самим ефективним способом боротьби з корупцією є не лише репресії, а зняття того ґрунту, з якого вона проростає: зменшення ролі держави в економіці, позбавлення чиновників впливу на бізнес-процеси; впровадження електронних форм урядування, управління та спілкування підприємця з державними органами. Це доведено і впровадженням системи ProZorro, і курсом на дерегуляцію, який ми впроваджували минулого року і продовжимо поточного.Вже кілька десятків років триває дискусія про долю податкової поліції. Хочу нагадати, що декілька років тому говорили про вплив санепідстанції на бізнес, про вплив пожежників на бізнес, говорили про вплив екологів, інших. Було три священних корови: СБУ, поліція і податкова міліція чи поліція, яку навіть ніхто чіпати не міг. Впевнений в тому, що, на жаль, зараз спроби знайти компроміс, поки що зайшли в глухий кут. Я впевнений в тому, що пора приймати рішення і ставити крапку. Моя пряма політична воля полягає в тому, що цю структуру, податкову поліцію, слід ліквідувати. Її роботу мають виконувати не м’язисті хлопці в масках, а «ботани» в білих комірцях через аналітичну роботу. Тому тут потрібні більше не силові, а аналітичні здібності. Не груба сила, маски-шоу, а ефективна конкретна робота. Домовилися, що до засідання Національної ради реформ, при активній участі Уряду, парламентського комітету, депутатів, експертів і громадськості буде доопрацьований і розроблений законопроект, який я готовий подати як невідкладний, щоб вже в короткий термін запрацювала нова Служба фінансових розслідувань як принципово новий, інтелектуально-аналітичний  орган.
Шановні пані та панове!Будучи в колі представників місцевих громад, звичайно ж, не  можу не зупинитися  на питанні децентралізації. Місцеві бюджети зросли з шістдесяти дев’яти мільярдів гривень в 2014 році до ста сорока семи мільярдів минулого року. Цього року мають вийти на показник в 170 мільярдів. Це означатиме зростання в два з половиною рази.Частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті країни також збільшилася і впритул наблизилася до 50%, чого ніколи не було за всю історію України. Отже, доходи місцевих бюджетів розширювалися випереджуючими темпами щодо росту доходів державного бюджету. І останнє підвищення мінімальної заробітної  платні вдвічі, до 3200 гривень, зіграло тут важливу роль і колосальну вигоду отримали теж місцеві бюджети.Те, що ви на місцях отримали такий колосальний ресурс, не означає, що ніхто не буде цікавитися і контролювати ефективне використання цих грошей. Не треба погоджувати це з Києвом, саме в цьому був сенс запровадження децентралізації, але тримати їх на депозитних рахунках маючи не відремонтовані дороги, не побудовані школи, не відновлені дитячі садки, вуличне освітлення, не маючи реальних кроків для того, щоб кожна громада відчула реальні кроки 2,5 кратного збільшення місцевих бюджетів – це теж неприйнятно. Наголошую - на що конкретно, вирішуйте самі, але люди повинні бачити, що у вас де нову дорогу, де сучасне освітлення, а де, вибачте, і сміттєзвалище… Гроші для цього є.Ми на кожній нашій зустрічі з Європейським банком реконструкції та розвитку, з Європейським інвестиційним банком, маючи унікальну їхню експертизу, на зустрічі з міжнародними представниками, в тому числі і по цьому сміттєзвалищу, мали конкретні переговори і я впевнений в тому, що зараз уже долучили Європейський банк інвестиційний, їх експертизу, наших французьких партнерів, про яких я говорив з французькою владою… Не можемо самі, будемо запрошувати на допомогу, але львів’ян сам-на-сам з цією проблемою не залишимо. Громади мають визначати які проекти в першу чергу вони мають фінансувати.Ми в свою чергу на центральному рівні провели велику роботу по залученню ресурсів міжнародних програм фінансової допомоги на потреби розвитку регіонів та місцевих громад. При чому це не є винахід. Деякі місцеві ради працювали з цим 5 і 10 років тому, залучаючи ресурс. Але сьогодні гроші є і ця міжнародна допомога – вагомий додатковий ресурс,  який потребує особливо ефективного застосування в інтересах громад, в інтересах кожного громадянина України.«За останні два роки Україна – за доволі складних обставин, здійснила великі кроки. Наразі вкрай важливо переходити від ухвалення законодавства і створення інституцій до повної реалізації цих реформ, аби українські громадяни могли пожати плоди  цієї праці», – це слова, якими високий представник ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Моґеріні, великий друг України, кілька місяців тому прокоментувала спільний звіт Європейської служби зовнішньої дії та Європейської Комісії. «Україна, - сказано в цьому звіті, - впроваджує інтенсивні та безпрецедентні реформи в економічній та політичній системах; її демократичні інституції й надалі відновлюються».Зміни та перетворення ми почали в 2014 році. В 2015-му перші зрушення були очевидними лише самим реформаторам. В 2016-му їх вже помітили й високо оцінили наші закордонні партнери. Надзвичайно важливо, щоб 2017-й увійшов до історії як рік, коли зміни стали відчутними для широкого кола наших співвітчизників. Це те завдання, яке я ставлю перед вами.Слава Україні!

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-pid-chas-pyatogo-zasidannya-radi-regionaln-40458

 


Звернення Президента до Українського народу з нагоди відзначення 100-річчя подій Української революції 1917 – 1921 років

17 березня 2017 року - 11:33


Шановні пані та панове!Дорогі співвітчизники!Надпотужний політичний землетрус, яким для Європи та Азії виявилася Перша світова війна, тоді розвалив кілька імперій. Ще на початку ХХ століття вони видавалися непорушними основами континентального порядку, та за якихось двадцять років ті колоси на глиняних ногах впали, а на руїнах постала ціла низка нових незалежних держав. На авансцені історії повноголосо заявили про себе народи, над правом на самостійне існування яких в провідних європейських столицях навіть не замислювалися.Незабаром Чехія та Польща, Фінляндія та Естонія, Литва та Латвія, інші близькі нам країни відзначатимуть століття відновлення чи проголошення незалежності. Ми дуже щиро поділяємо радість дружніх нам народів, тим більше, що у нашому власному календарі такої дати поки що нема. Ми втратили цілих 75 років, щоб знову стати на той шлях, якого так і не здолали на початку ХХ століття.Сьогодні ми не стільки святкуємо, скільки аналізуємо помилки наших далеких попередників. Аналізуємо для того, щоб зараз уникнути подібного самим. Вивчити, засвоїти і не повторити  - от що зараз головне. Медики дуже наполегливо радять холодний душ як дієвий профілактичний засіб. А для політиків вельми корисним є холодний душ історії.Одразу хотів би зазначити, що цілком поділяю думку Івана Лисяка-Рудницького, який говорив: «Було би помилкою, - писав він, - говорити про поразку української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але внутрішньо переродила суспільство України…» На фундаменті Української національної революції 1917-1920 років розвивалося «все дальше українське життя».Українська ідея, якою до того протягом десятиліть цікавилося лише вузьке коло національної інтелігенції, масово оволоділа селянами і пустила корені в середовищі робітництва.Протягом першого року Революції навіть тогочасна українська еліта перебувала в полоні автономістських ілюзій про міфічну федеративну та демократичну Росію. Універсал Центральної Ради про незалежність був лише четвертим, а, я абсолютно переконаний, мав би бути першим. Проте після Революції питання про незалежність настільки міцно укорінилося в свідомості українців, що його не змогли витравити цілих сімдесят років диктатури. І, думаю, що це вже тоді був незворотній процес.І навіть більшовики мусили рахуватися з розмахом і силою українського національного руху. Замість сукупності малоросійських республік та губерній з’явилася Україна, -  хай ще і не відокремлена, але вже виокремлена. І з юридично оформленим правом відділитися. Звичайно, в конституції Радянського Союзу ту норму твердо вважали мертвою, але ми, українці, її оживили, щойно склалися належні для того обставини.І Центральна Рада, і Українська Народна Республіка, і Гетьманат, і Директорія проторували той шлях, яким Україна нині йде у майбутнє. І за це ми маємо бути вдячні визначним фігурам того часу, як-то: Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Павло Скоропадський, Симон Петлюра, Євген Коновалець, Дмитро Донцов, Євген Петрушевич та інші. І вдячні мільйонам українців, які усвідомили свої національні та громадянські права. І найбільше - тим, хто за незалежність боролися зі зброєю в руках, хто були справжніми солдатами революції, - солдатами не в переносному, а в прямому сенсі слова.Шановне товариство!Минулої осені, виступаючи перед київськими студентами з нагоди стоп'ятдесятиріччя Михайла Грушевського, я наводив доречну думку Василія Ключевського: «Історія не вчителька, а наглядачка: вона нічому не навчає, а тільки карає за незнання уроків». Як бачимо, інколи навіть російські історики бувають праві.Що ж у нас тоді пішло не так і чому ми втратили незалежність, на відміну від наших найближчих сусідів?Перша причина – хибні ідеологічні установки: орієнтація на федерацію з Росією та дурман соціалістичної та комуністичної доктрин. Вони замість того, щоб консолідувати націю, розпалювали класову та соціальну ненависть між різними верствами українського суспільства і робили його вразливим перед зовнішнім ворогом. Здається, один лише Скоропадський наполягав на тому, що Україна не повинна стати полем для соціалістичних експериментів.По-друге, недалекоглядний, короткозорий пацифізм завадив вчасно створити справжнє українське військо, тверезо оцінити загрозу з боку Росії для належної України і твердо підготуватися до зовнішньої агресії що з боку білих, що зі сторони  червоних. «Свою владу, - писав сумновідомий Муравйов, - ми несемо з далекої Півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, підтримуємо її силою цих багнетів». Російська інтервенція, російські війська та російська зброя – ось що зіграло вирішальну роль у придушенні революції. І російська пропаганда – так само, бо найсолодшими обіцянками українців улещували саме більшовики. Нічого не нагадує?По-третє, через брак міжнародної підтримки Україна в роки вирішальної сутички з росіянами залишилася сам-на-сам з агресором.Але головне, що не дало тоді постати українській незалежній державі –  брак внутрішньої єдності, політичні чвари, анархія, отаманщина.«Наші тодішні лідери, - писав у своїх «Спогадах командарма» Михайло Омелянович-Павленко, командувач армії УНР - партійні гасла ставили вище державних, персональні моменти вище загальних».Московсько-петроградські орди, немов сарана, хмара за хмарою сунули в Україну. А деякі провідники українського руху тим часом вважали, що головне – підняти повстання проти Гетьмана. Його організатори не цуралися перемовлятися з ленінським Раднаркомом, пропонуючи за допомогу в заколоті легалізувати в Україні більшовицьку партію.Калейдоскопічні зміни урядів, перманентні змови і постійні заколоти не залишали жодних шансів на успіх нашої справи. Міжпартійна боротьба та міжособистісні інтриги не припинялися навіть тоді, коли українська влада розповсюджувалася не далі залізничної станції, до якої відступив паровоз з членами уряду.Самовільне зняття цілої армії з фронту вже не виглядало як екстраординарна подія. Військовий підрозділ міг відмовитися виконувати накази вищого командування, бо командиру не подобався якийсь міністр, або так вирішила солдатська рада. Хтось переходив на бік червоних, хтось перебігав до білих. Хтось просто засновував собі власну армію, і значна частина території України опинилася врешті-решт під владою різноманітних «батьків» та «отаманів» з розгулом беззаконня та диктатом грубої сили.Таку українську історію, говорячи словами Винниченка, дійсно не можна читати без брому.Та традиція не минулася безслідно, і в сьогоднішній Україні багато хто демократію плутає з махновщиною. Ми втратимо державність, якщо всі і кожний не усвідомлять, що монополію на застосування сили має тільки держава; що всі акції протесту повинні носити винятково мирний характер; що пристрасть до зброї належить демонструвати лише на фронті, а залізничні колії слід підривати на території ворога, а не в тилу власних військ.Попереджаю тих, хто виходить за рамки названих принципів, закону та здорового глузду, що я протидіятиму всім тим, хто намагатиметься насаджувати в Україні на догоду Росії безлад та анархію. Протидіятиму і переконанням, і словом, і силою правоохоронних органів.Я ще раз закликаю всі партії, як представлені у Верховній Раді, так і позапарламентські,  у жорсткій внутрішньополітичній боротьбі, властивій будь-якій демократії, зважувати на ті надзвичайно складні зовнішні обставини, в яких ми будуємо європейську Україну.Хочете боротися проти Президента – прошу дуже. Ви на те й опозиція. Але Україну - не розхитуйте і не підпалюйте!За чотири роки Української національної революції минулого століття влада в Києві змінилася як мінімум 14 разів. Кому від того стало легше? Скажіть, кому від цього стало легше. Кому, крім Кремля, який отримав тотальний контроль над Україною на цілих сімдесят років. Тому Москва хоче, щоб і зараз влада в Україні мінялася б з такою ж регулярністю.Росія завжди користалася в своїх інтересах перевагами демократичних систем в сусідніх державах, щоб поглинути їх: починаючи з часів Новгорода та Речі Посполитої, завершуючи Центральною Європою після Другої світової. І зараз розхитування ситуації в нашій державі зсередини є одним із способів гібридної війни Кремля проти України.Оскільки, відповідно до Конституції, рішення про дострокові парламентські вибори і про розпуск парламенту приймає Президент України, хочу ще раз наголосити:  дострокових парламентських виборів, у яких насамперед зацікавлена Росія, я не підтримую.  А отже їх не буде.Як Президент я пройшов свій екватор, парламент до нього наближається. Не та вже й багато часу до планових виборів. У нас є два роки для того, щоб на основі досягнутою макрофінансовоі та макроекономічної стабілізації пришвидшити та утримати економічне зростання. Зробити вже перші результати реформ відчутними для якомога ширшого кола українських громадян.Опозиція пропонує, я би навіть сказав, нав’язує владі формат війни на взаємне знищення. Я ніколи не пристану на таку пропозицію. Всередині країни для мене всі політичні сили, -  незалежно від того, при владі вони чи в опозиції, - є партнерами в розбудові незалежної, європейської, демократичної держави.Сьогодні, як і сто років тому, Україна захищає свою незалежність від російського агресора. У цій війні слід пам’ятати до чого приводить розбрат і не допустити тих трагічних прорахунків, які призвели до поразки Української революції 1917-1921 років, а головним з них були внутрішні незгоди в умовах зовнішньої агресії.Пам’ятаймо як «Отче наш»: тільки коли ми єдині – ми непереможні. Пам'ятаємо мудрість древніх: Мужність - творить перемогу, єдність - творить непереможених.Пам'ятаємо і українську пісню-молитву «В єдності сила народу. Боже, нам єдність подай».Слава Україні!
http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-do-ukrayinskogo-narodu-z-nagodi-vidzna-40434

Виступ Президента на засіданні Ради національної безпеки та оборони15 березня 2017 року 

 
 Виступ Президента на засіданні Ради національної безпеки та оборониШановні члени Ради національної безпеки і оборони України!Дорогі співвітчизники!Я ініціював це екстрене засідання для того, щоб розглянути додаткові серйозні загрози національній безпеці, які виникли протягом останніх тижнів - внаслідок так званої блокади Донбасу, безвідповідальної антидержавної поведінки її організаторів і синхронізовані з ними дії окупантів.Блокувати чи не блокувати? Підтримувати з окупованим районами бодай мінімальні економічні стосунки чи обрубати все? На ці питання можна відповідати по-різному. Залежить від того, якої ми дотримуємося стратегії.Наша мета – очевидна. Відновлення територіальної цілісності України політико-дипломатичним шляхом. Реінтеграція неконтрольованих територій до складу Української держави. Возз'єднання їхніх мешканців з українською родиною. Це все те, що ми називаємо поверненням Донбасу в Україну і України – на Донбас. Це те, що покладено в основу нашої державної політики. Це те, за що віддають життя і проливають кров наші воїни. Це те, що підтримує переважна більшість українців і міжнародна спільнота.Виходячи саме з такої стратегії, ми свого часу й залишили обмежені стосунки з підприємствами по той бік лінії зіткнення… Не з усіма, наголошую, а лише з тими, власники яких знайшли спосіб залишитися в правовому полі України. Хто зберіг свої підприємства під українською юрисдикцією. Хто платив податки до українського бюджету, включно, до речі, з військовим збором на підтримку українських Збройних Сил.  Це гроші, які йшли Україні, які дозволяли вирішувати соціальні проблеми, проблеми людей, які жили на Донбасі і працювали на цих підприємствах і дозволяли зміцнювати обороноздатність нашої держави.Подібна взаємодія утримувала на українській орбіті як мінімум сотні тисяч мешканців окупованих територій, які лише і тільки завдяки Україні мали роботу. Вона зменшувала негативний вплив війни на нашу економіку. Вона підживлювала металургію як одне з ключових джерел валютних надходжень до України. Створювала запас часу для остаточного вирішення проблеми енергетичної диверсифікації.До речі, зима 16-17 років стала вже другою в нашій історії, яку ми прожили, не купуючи газу в Росії. Ми збільшили частку атомної енергетики і поклали край монополії росіян на постачання атомного пального за рахунок купівлі цього пального в США. Питома вага вугілля в енергетичному балансі країни також зменшується, але антрацит все ще потрібен, і в чималій кількості.«Як можна говорити про гроші, коли війна і гинуть люди?!», - кажуть прибічники блокади. Насправді є аргументи відповісти і на цю емоцію. Хіба для того, щоб зміцнити оборону, щоб профінансувати контрактну армію, забезпечити її зброєю, не потрібні надходження до Державного бюджету? Хіба з мене хтось зняв за це відповідальність як з Верховного Головнокомандувача? Хіба хтось позбавив Уряд України обов'язку дбати про відновлення економічного зростання, про зарплати, пенсії? Хіба не вимагаємо ми від Національного банку стабільності національної грошової одиниці, а від Міненерго – світла й тепла? Хіба нас перестали цікавити робочі місця і доходи громадян?Справжній патріотизм - це не гасла вигукувати, а захищати інтереси громадян України.І негативний ефект блокади для всієї України абсолютно очевидний, але кардинально вплинути на окупантів вона не здатна. Через сотні неконтрольованих Україною кілометрів українсько-російського кордону вони легко можуть отримати все, що їм треба – із Російської Федерації. І так само продати туди все, що їм треба. Пробні ешелони з українським вугіллям з окупованих територій вже пішли в Російську Федерацію.За півтора місяці блокадники не наблизили, а віддалили перспективу повернення цих районів. Не посилили, а послабили вплив України по той бік лінії зіткнення. Не розвіяли прищеплені російською пропагандою страхи серед наших співвітчизників – посилили. Не повернули хоча б одного полоненого – а саме ж з цієї вимоги починали акцію, чи не так - тільки погіршили їхнє становище. Не вгамували агресивність Росії, а ще більш її розпалили. Не сприяли відновленню територіальної цілісності України, а, навпаки, ще більше ускладнили це завдання. Воно стало ще дорожчим, ще важчим, ще небезпечнішим.В західних ЗМІ, дивлячись на блокадних отаманів, дедалі частіше описують Україну як країну, якій загрожує хвиля некерованості та анархії. Це цілком вписується в російську стратегію дискредитації нашої держави.Наші партнери не розуміють, чому ми просимо підтримки у відновленні цілісності України назовні, коли всередині низка політичних сил поставила собі за мету позбутися частини Донбасу та випхати до Росії кілька мільйонів українців. Юридично легалізувати це пропонується законом про окуповані території. Лише уявіть собі інші наслідки такої законодавчої ініціативи! Подібний закон зруйнує Мінський процес. Поховає міжнародні санкції проти Російської Федерації, оскільки вони прив'язані до Мінська. Місія ОБСЄ піде з Донбасу. Ми залишимося сам на сам з агресором на фоні неминучої ескалації воєнних дій.  Тому ми будемо пропонувати інший закон, який відповідає національним інтересам України – Закон про відновлення територіальної цілісності нашої держави.    Влада оперативно почула критику і відчула стурбованість суспільства. Ще 16 лютого ми провели засідання Ради національної безпеки та оборони України. На виконання рішення РНБОУ Уряд істотно скоротив перелік товарів, які можна провозити через лінію зіткнення. Постановив посилити боротьбу з незаконним переміщенням товарів і закликав громадських активістів до спільного контролю. Ця постанова набула чинності позавчора. Та провідників блокади не цікавлять аргументи. Їх не обходить вирішення проблем, у них на умі – лише власний піар, безпідставні звинувачення та політичні потрясіння.    Місцеві ватажки терористів та Москва прийняли цей пас з боку низки українських політичних сил. Внаслідок таких синхронізованих дій ситуація на сході України істотно погіршилася – на жаль, для України, а не для її ворогів. Загострилася обстановка на фронті. Крім того, Росія визнала паспорти так званих республік.А їхнє самозване керівництво, за вказівкою Російської Федерації, конфіскувало і захопило українські підприємства. Попередньо вартість відібраних активів дорівнюється мільярдам доларів. Частина власників, слід віддати їм належне, згорнула виробництво. А ті, хто його продовжує, звичайно ж, хай і не розраховують на реалізацію товарів як в Україні, так й будь-який країні світу.  Завдяки спільним зусиллям блокадників та терористів Україна втратила свої підприємства, і це, на жаль, створило абсолютно нову реальність.Тому зараз, сьогодні, пропоную Раді національної безпеки та оборони ухвалити рішення про тимчасову повну зупинку транспортного – і не лише залізничного – сполучення з окупованою територією. Воно діятиме доти, поки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва.  Виняток, що для переміщення вантажів, буде зроблено лише для гуманітарних вантажів – українських та міжнародних гуманітарних організацій, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста. До речі, під час зустрічі з Президентом МКЧХ Пітером Маурером ми домовилися про те, що 60 додаткових мільйонів доларів буде виділено на вирішення гуманітарних проблем по обидва боки лінії зіткнення для доставки товарів найпершої необхідності. Ми не повинні допустити погіршення гуманітарної ситуації на окупованих територіях. Маємо подбати про достатню кількість харчів та медикаментів для наших співгромадян.Уряд вже передбачив утворення мобільних контрольних груп. До них ми пропонуємо долучити громадськість. Чесні, порядні, несудимі та неозброєні люди, які хочуть боротися з контрабандою, отримають цю можливість. У першу чергу, до таких груп слід залучати учасників бойових дій. І ці групи мають забезпечувати ефективний контроль за дотриманням і виконанням рішення РНБОУ.Сподіваюся, що вже завтра, в четвер, Кабінет Міністрів детальніше проаналізує економічний аспект ситуації. Наскільки уповільниться економічне зростання? Які будуть втрати для бюджету? Які ризики для валютного курсу? Яка ситуація з енергетикою, бо цього разу лише рання весна врятувала нас від віялових відключень електроенергії. І слід забезпечити перевірку сертифікатів походження товарів, відповідність їх нормам СОТ при імпорті товарів.
Те, що дії наших блокадників влетять Україні в копієчку, це очевидно. В яку саме, покаже калькуляція. І ці рахунки ми виставимо не лише самопроголошеним республіканцям, але й «Самопомочі», «Батьківщині» та іншим зачинщикам та промоутерам блокади.Як не прикро це усвідомлювати, гуляй-поле в зоні АТО створила політична сила, яку ми вважали демократичною, ліберальною та реформаторською. Взяли і зробили - нечесно і непорядно по відношенню до країни. Хіба годиться в такий от спосіб відволікати увагу від провалів свого лідера, який за два з половиною мерських терміни не спромігся вирішити найгострішого комунального питання і буквально засипав сміттям найкрасивіше європейське місто України?Організатори блокади доклали чимало зусиль, щоб спровокувати владу на силові дії. Вони чекали крові. Вони навіть не поцуралися, щоб виготовити та розповсюдити фальшивий наказ та поширити фейк про нібито зникнення інваліда-учасника блокади.  Ми завжди будемо шанобливо ставитися до мирних учасників будь-яких мирних акцій, хай би ми і не поділяли їхніх вимог. Але всіх тих, хто на заклик організаторів приїздити зі зброєю, їхатиме туди з автоматами, коктейлями Молотова чи вибухівкою, гранатами, щоб висаджувати в повітря залізничні колії, як нам неодноразово вже обіцяли авантюристи-організатори, будемо затримувати і притягувати до відповідальності, навіть якщо вони будуть представлятися патріотами.  Хіба припустимо допускати озброєних гастролерів в тил українським військам?Той, хто їде у прифронтову зону, щоб цілити в спину нашим правоохоронцям, має отримувати належну правову оцінку. Я вночі дивився це ганебне відео. Як били нових поліцейських, як намагалися вирвати у них зброю, як принижували бійців Національної Гвардії та поліції, які пройшли бойові дії - в розрахунку, що ті не можуть підняти руку на недоторканого обранця. А які матюки гне цей народний депутат середнього роду?СБУ та Національна поліція діяли з терплячістю, якої б не виніс жоден правоохоронець жодної європейської країни. І діяли вони в рамках закону, чого не скажеш про причетних до блокади народних депутатів.Шановні члени РНБОУ!Рішення, яке ми з вами сьогодні маємо ухвалити, не просте. Але, крім іншого, воно продиктоване необхідністю запобігти дестабілізації ситуації в країні, яку розгойдують політикани, нашим бажанням не допустити громадського протистояння, потребою припинити втягування обласних та міських рад в ті питання, які не стосуються їхньої компетенції, розгойдують політичну ситуацію в країні.Післязавтра виповнюється сто років початку Української національної революції 1917-1920 років. За ті чотири роки влада в Україні мінялася як мінімум 14 разів – поки не дісталася Кремлю на цілих сімдесят один рік.Наші опоненти пропонують повторити той сумний експеримент. Я ж не хочу, щоб Україна ще раз наступила на подібні граблі. Ми мусимо зупинити сценарій дестабілізації ситуації в Україні і переграти ті політичні сили, які свідомо чи всліпу за тим сценарієм діють.Переходимо до обговорення порядку денного. У нас серед іншого – питання підготовки пропозицій щодо застосування санкцій проти російських державних банків. І ми в другій частині засідання проаналізуємо попередні пропозиції Національного банку, СБУ і дамо відповідні доручення.Дякую за увагу.
http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-na-zasidanni-radi-nacionalnoyi-bezpeki-ta-40378

 

Коментар Президента щодо ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою14 березня 2017 року - 11:11 

 

Пані та панове,Сьогодні – важливий день для відносин між Україною та Канадою.Це день ратифікації Угоди про вільну торгівлю, над якою ми спільно з нашими канадськими друзями працювали тривалий час.Хотів би висловити щиру вдячність Прем'єр-міністру Канади Джастіну Трюдо за його співпрацю і відданість зміцненню відносин з Україною.Не можу не висловити слів подяки і пані Христі Фріланд – Міністру торгівлі, а нині Міністру закордонних справ Канади.Це історичний момент для нашої двосторонньої торгівлі з Канадою.Країною, що системно, на постійній основі підтримує Україну та допомагає у розбудові економічного потенціалу нашої держави.Ця Угода започатковує символічний трансатлантичний місток вільної торгівлі.Відтак, український бізнес отримає доступ до північноамериканського ринку.А це – і зростання українського експорту.І зростання прямих іноземних інвестицій в Україну  - на рівні 36 мільойнів доларів.І створення нових робочих місць у будівництві, промисловості та торгівлі.Це - також безмитний доступ на 98 % товарних позицій на канадський ринок.По суті, йдеться про формування трикутника вільної торгівлі Україна – Канада – ЄС.Адже на завершальному етапі знаходиться формування зони вільної торгівлі Канада-ЄС.З урахуванням вже успішно діючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС на ринках трьох наших сторін ми створюватимемо максимально сприятливі умови для роботи в інтересах всіх гравців ринків нашого символічного трикутника.А це вже спільне торговельне поле і спільний фронт взаємної підтримки.Це дуже важливо як відповідь на російську гібридну агресію, яка сьогодні загрожує не лише Україні, а Країнам ЄС , Канаді та всьому Вільному Світу.Це вкрай важливо і як свідчення нашої незламної трансатлантичної єдності і солідарності.Нині вона вимірюється не лише економічними та інвестиційними зв’язками.Вона вимірюється як нашим санкційним фронтом, так і дуже важливою та потрібною військовою допомогою, яку Україні надають наші партнери.У цьому зв’язку хотів би висловити вдячність канадській стороні за нещодавнє рішення стосовно продовження тренувальної місії для українських військових Unifier ще на два роки - до 2019-го.Це - твердий і рішучий сигнал агресору про те, що Україну не зламати жодним тиском.Вільний Світ і надалі упевнено стоїть на позиціях підтримки України.Укладання Угоди про вільну торгівлю з Канадою – це визнання прогресу  нашої держави на шляху реформ.Це символ довіри до принципів і цінностей ведення бізнесу, які сьогодні формуються в Україні відповідно до кращих стандартів і практик.Тому, ратифікація і подальше набуття чинності Угодою про вільну торгівлю з Канадою стануть важливим сигналом для наших міжнародних партнерів та потенційних інвесторів у всьому світі.
 

http://www.president.gov.ua/news/komentar-prezidenta-shodo-ratifikaciyi-ugodi-pro-vilnu-torgi-40350

 

Виступ Президента на церемонії вручення Національної премії України ім. Тараса Шевченка9 березня 2017 року - 10:42 

 

Високодостойні лауреати!Шановні  співвітчизники!На врученні Шевченківської премії промовляю не вперше, і  кожний такий виступ для мене – особливо урочиста і відповідальна подія.Сьогодні – двісті третя річниця від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. І хочу привітати з цим днем кожного українця – і в Україні, і в діаспорі.   Бо це та постать, яка об’єднує українців і створює Україну.Саме Шевченка з любов’ю і пошаною вже не одна генерація називає, і цілком заслужено, батьком української нації. Сила й велич Шевченка не лише в його поезії. Він повернув нам українцям історичну пам’ять, розбудив національну свідомість і примусив згадати про гідність, надихнув на боротьбу. Як слушно зазначав Євген Маланюк, Шевченко з усім натхненням поета намагався оживити й сполучити «спаралізовані» на той момент складники нації, «вдихнути історичне життя в завмерлий національний організм».І нашому поколінню, говорячи словами самого Тараса, «довелось запить з московської чаші московську отруту». Нині ми переживаємо найдраматичніший період новітньої історії. Але зараз у нас є чітке усвідомлення «свого шляху широкого»… Є наше відважне українське військо, є українська церква,  є українська державна мова. Є сама держава і сучасна українська політична нація. В утвердженні незалежності та суверенітету нас зараз підтримує весь світ.Щодня ми керуємося настановою Тараса Григоровича:«Свою Україну любіть.Любіть її во время люте,В остатню тяжкую минутуЗа неї Господа моліть».Величний заповіт Тараса підняв національно-визвольну хвилю Української революції 1917-1920 років. Саме нині ми відзначаємо століття її початку та прагнемо засвоїти головний її урок – урок єдності, яка має бути понад усе.Його святого заповіту ми дотримувалися під час Революції Гідності. У всіх нас назавжди перед очима – один із перших героїв Небесної Сотні Сергій Нігоян. Аж пропікає душу його заклик: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає».Заповіт Тараса надихає наших воїнів на захист кожного клаптику української землі від російської агресії.Перед російською окупацією Сімферополя й Донецька свідомі українці збиралися саме біля пам’ятників Тарасу Шевченку. А промосковські і московські наймити та агенти збирались біля пам’ятників Леніну. Подивіться які різні світи, різні цивілізації – Шевченко і Ленін. Впевнений, і сьогодні знайдуться сміливці-патріоти, які сьогодні на окупованій території прийдуть до нього.Шевченко, Шевченкове слово є опорою і натхненням для нашого громадянського і європейського поступу.Він, дивним чином, є завжди сучасним і завжди доречним. І не тільки тому, що ми, українці, так вважаємо. А насамперед, що глибину його слова, унікальність думки, непересічність життєвої долі давно визнали у всьому світі.Шановні пані та панове!Наша культура у всі часи гуртувала українство. Об’єднує вона нас і тепер. Її традиційні пласти та модерні тенденції є міцним підґрунтям української ідентичності, культурної окремішності, а відтак і політичної суверенної української нації.Нам обов’язково треба продовжити роботу щодо розширення простору для національного  культурного продукту. Але і зараз є вже чим прозвітувати. За рік від нашої останньої зустрічі завдяки ухваленому закону ми досягли суттєвих результатів у поширенні української пісні й української мови у радіоефірі. Пам’ятаєте скільки було суперечностей, скільки атак. Але нічого – крок за кроком доля української мови в радіоефірі збільшується. Хочу наголосити, що незабаром таку ж технологію я запропоную застосувати і до телебачення, де зараз присутність української мови є неприпустимо малою. Влітку минулого року я звертався до телевізійної індустрії із закликом самоорганізуватися в цьому питанні. На жаль, не всі тоді мене почули, і отже своє слово зараз має сказати законодавець.Наші кінематограф і книговидання теж доводять зараз свою конкурентоспроможність. Минулого року вийшло понад 30 українських фільмів. Звичайно ця цифра навряд чи вразить Голлівуд чи Боллівуд, але це – рекорд за часів незалежності. Зараз разом із фахівцями ми спільно шукаємо дієву формулу сприяння національному кіно, але головне, що його оцінив і підтримав український і міжнародний глядач.    Хочу наголосити, що Україну репрезентують і самобутні культури усіх її національних меншин. Наша Джамала довела це усьому світові. Громадяни не повинні мати жодних обмежень у задоволенні своїх мовно-культурних потреб.Хочу щиро подякувати членам новоствореного Шевченківського комітету за  роботу, яку вони провели, щоб визначити претендентів. Я від усього серця вітаю ваше рішення про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка 2017 року та повністю приєднуюсь до нього.Першим я мав приємність привітати мого давнього друга Івана Малковича. Тоді ще по телефону, він відповів, що поки що зарано, Указ ще не підписано. Але я сказав, що це саме той час, бо кожна книга Івана Малковича знаходить своїх вдячних читачів, є цікавою і для літературних критиків. Представлена на здобуття премії збірка «Подорожник з новими віршами»  заслуговує самої високої оцінки. Згадайте, ще роки тому навіть вимовити «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» було дуже складно. А зараз як кулею – відлітає. Я думаю, що це також ознака того визнання українців і світу праці видавництва під керівництвом  Івана Малковича, яка зробила дуже багато для  книговидавничої справи, особливо для розвитку дитячого читання. На цих по-багатому ілюстрованих книжках вже виросло ціле покоління українських дітей, які змалечку полюбили і свою рідну мову і свою дорогу Україну.Книги з логотипом «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» – якісний  національний культурний продукт, який відповідає європейським стандартам. Я ще раз хочу подякувати, пане Іване, за Ваш труд, який підносить українське слово та українську книжку.У номінації «Кіномистецтво» переміг режисер анімаційного кіно Степан Коваль. Фільм «Йшов трамвай № 9» першим в історії національного кінематографа  здобув перемогу на  Берлінському кінофестивалі. А багатосерійний мультиплікаційний фільм-лауреат «Моя країна – Україна» викликає абсолютно дивовижне почуття – сильне, потужне – любові до України.Скульптора і художника Миколу Малишка  називають сучасним класиком. Ваша унікальна дерев’яна скульптура доводить, що мистецтво і є тим дзеркалом самопізнання, котрого потребує людина. Хочу подякувати Вам і за пам’ятники, і за хрести-монументи видатним борцям за волю України.Музична Шевченкіана збагатилася творами композитора зі Львова Богдани Фроляк. Ваші, пані Богдано, твори є новим глибоким осмисленням поезії Великого Кобзаря. І вони – справжнє явище в сучасній музиці.  Сьогодні, вітаючи цьогорічних лауреатів Шевченківської премії, я хотів би від усього українського народу подякувати всім вам за те, що ви своїм талантом оживлюєте п’єдестал, на якому стоїть і вічно стоятиме наш Шевченко.«Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть», - написав Іван Михайлович Дзюба. Блискуче сказано! Я переконаний, що саме ці слова і є ключем до сприйняття Тараса Шевченка. Вони ж є і шляхом до нашої перемоги. Я на сто відсотків впевнений у цьому.Бажаю вам, шановні лауреати, і всім присутнім здоров'я, миру, невтомної наснаги до творчості та успіхів у розбудові незалежної соборної України.Слава Шевченковому генію!Слава Україні!
 

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-na-ceremoniyi-vruchennya-nacionalnoyi-prem-40306

 

Виступ Президента на оперативному зборі керівного складу Збройних Сил України 22 лютого 2017 року - 13:12 

 

 

Товариші генерали та офіцери!Дорогі співвітчизники! Як Верховний Головнокомандувач, як Президент від імені українського народу хочу подякувати вам, а також солдатам, старшинам, прапорщикам, всьому особовому складу Збройних Сил та інших наших військових формувань за надійний захист країни від російського агресора. Агресії, яка в різних формах та з різним ступенем інтенсивності триває вже три довгих роки. Бо саме в цей час три роки тому так звані зелені чоловічки почали незаконну анексію Криму.2608 українських військовослужбовців загинули за час агресії, 2200 з них – зі складу Збройних Сил України. Просив би вшанувати їхню пам'ять хвилиною мовчання. Ми вшановуємо як Героїв Небесної Сотні, яких країна поминає в ці дні, так і тих, хто віддав своє життя за захист територіальної цілісності нашої держави.Завдяки героїзму воїнів, завдяки подвижництву волонтерів, завдяки твердому патріотизму переважної більшості українських громадян, завдяки спільній роботі всіх гілок влади, завдяки зусиллям українських дипломатів, які залучили на нашу підтримку значу частину світової спільноти, російську навалу вдалося призупинити. Ми звільнили частину захоплених ворогом територій і локалізували театр воєнних дій. Спасибі вам, і слава Богові, що дав нам сили і можливості вистояти.Однак, загроза повномасштабної агресії з боку Російської Федерації нікуди не ділася. І ця загроза не лише сочиться через неконтрольовані нами прикордонні ділянки на Донбасі, вона нависає по всій лінії кордону з Російською Федерацією, і навіть більше. Що переконує нас у ворожих намірах Російської Федерації.У безпосередній близькості до наших кордонів розгорнуто підрозділи російських збройних сил чисельністю до 50 тисяч осіб. Близько 470 танків, понад 1700 бойових броньованих машин, близько 390 артилерійських систем та 220 систем залпового вогню, коло 490 бойових літаків, сотні вертольотів, 24 бойових кораблі. Росіяни створюють нові й розширюють та модернізують наявні бази, інші об’єкти військової інфраструктури. І до речі, жодної гарантії, що в будь-який час ця навала не суне на нас.Шляхом формування військових частин, а також постачання бойовиків, військової техніки, засобів матеріально-технічного забезпечення відбувається прискорена мілітаризація окупованих територій. Нічого позитивного вони побудувати не можуть. Заводи, фабрики, робочі місця. Заводи просто демонтуються з Донбасу, і обладнання вивозиться на територію Російської Федерації. А поставити танки, артилерійські системи, системи залпового вогню, якими вони збираються вбивати українців – це будь ласка.На Південному Сході нашої країни, на Донбасі Росія сформувала два армійські корпуси, до складу яких входять шість механізованих бригад, одна піхотна бригада, три полки, дві артилерійські бригади, інші підрозділи. Управління ними, комплектування та всебічне забезпечення здійснюється звісно ж агресором - Росією. Додатково до складу цього угруповання залучено регулярні підрозділи збройних сил Російської Федерації. Нині вже приблизно три з половиною тисячі осіб.Російський військовий контингент на Південному Заході, у придністровському районі Молдови, неконтрольованому Кишиневом, теж, на моє глибоке переконання, може в будь-який час бути використаний для атаки на нашу територію і загрожує нашим кордонам. І хоча їх там, за нашими оцінками, не так багато, вони у якості допоміжної сили до понад двадцяти тисяч вояків в анексованому Криму здатні створити нам додаткові проблеми.На півночі Кремль посилює тиск на Білорусь. Хоча я впевнений, що Президент Лукашенко не дозволить, про що він неодноразово мені казав, використовувати свою територію для недружніх дій щодо нас. До речі, нещодавно він заборонив використовувати фейкові папірці в якості документів для подорожей на території Білорусі. Впевнений в тому, що коли видають на тимчасово окупованих територіях замість документів ці папірці, їх це не врятує. Хоча це є фактичною ознакою визнання цих окупованих територій Російською Федерацією.І навчений досвідом, я радив би білорусам, як і країнам Балтії, бути готовим до будь-яких сюрпризів з боку Москви.Агресивна політика є елементом дуже небезпечної гри, яку веде керівництво Росії з метою кардинально змінити геополітичний ландшафт усього європейського континенту. Саме на цьому я наголошував декілька днів тому під час свого виступу та під час двосторонніх зустрічей на Мюнхенській безпековій конференції. Там я, як Президент України, наша дипломатія, ефективно працювали над зміцненнями коаліції на підтримку України. І наголошую, ф хотів би вас поінформувати, що дуже важливою була зустріч з Віце-президентом США Майклом Пенсом. Під час перебування у Мюнхені відбулася і телефонна розмова з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном. Наразі я задоволений тим, як наводяться мости, налагоджується наш діалог з новою американською адміністрацією. Також було дві надзвичайно ефективних розмови з Президентом США Дональдом Трампом.Але в той же час я дуже розчарований тим, що низка українських політиків винаймає собі лобістів у Вашингтоні, плете інтриги та чинить перешкодити вітчизняній дипломатії, яка працює над поглибленням українсько-американського партнерства.Хай із запізненням, але в усій Європі починають розуміти, який є невгамовний апетит у Російській Федерації. Вона брязкає зброєю біля кордонів, здійснює потужні кібератаки. При чому наголошую – якщо раніше концентрувалися факти кібербезпеки для захисту наших Збройних Сил, Генерального штабу, енергетики, атомних станцій від цих хакерських атак, сьогодні вони змінюють тактику і роблять хакерські атаки на мізки українців, європейців, американців.Фінансує проросійські та євроскептичні партії  та рухи Російська Федерація. Безцеремонно втручається у виборчі кампанії, поширює фейкові новини в стилі Геббельса. Москва наслідила в міграційній кризі, яка була насправді спробою просто дестабілізувати ситуацію як в Європейському Союзі, так за його межами, прямо розвалити Євросоюз.  Взірцем безцеремонної поведінки стала участь Російської Федерації в спробі державного перевороту в Чорногорії, підготовці вбивства її керівництва – таким чином хотіли зірвати вступ цієї балканської країни до НАТО.В  Мюнхені я розповів історію, як в листопаді минулого року Президент Росії брав участь в церемонії нагородження лауреатів премії географічного товариства.  "Де закінчується кордон Росії?", - спитав він у школяра-учасника географічних олімпіад. "Кордон Росії завершується через Берингову протоку, кордон з США", - відповів хлопчик.  Це була правильна відповідь, але глава Росії вундеркінда таки підправив: "Слухай, кордони Росії ніде не завершуються". Потім він сказав, що це жарт. По відношенню до США та Берингової протоки – можливо це й так. А щодо нас – то більш, ніж серйозно! Для Путіна кордону з Україною не існує взагалі. Він не вважає нас, українців, окремою нацією, окремим народом, - тобто, заперечує сам факт існування України. Про що він неодноразово заявляв публічно.Хочу підкреслити, це не є ідеологічна риторика! Такі заяви – це погроза, серйозніше якої просто бути не може. Саме невизнанням окремішності деяких європейських народів нацисти, - згадаймо історію, - мотивували окупацію країн у 40-х роках. Саме невизнання права українців на самовизначення лежить нині і в основі російської політики щодо України. Підстав вважати, що ці основи,  чи як там у них кажуть, "скрєпи", найближчим часом похитнуться – у мене нема жодних.Більше того, планово безальтернативні президентські вибори в Росії, які відбудуться  наступного року, вже зараз є додатковим аргументом для підвищеної бойової готовності Збройних Сил України. Адже абсолютно ясно, що гра м'язами є головною виборчою технологією. Ворожий курс по відношенню до України та всього зовнішнього світу користується, як це не прикро, підтримкою з боку російських виборців.  Як казали колись, "народ и партия – едины!"Отже, висновок очевидний. Росія буде намагатися реалізувати свої імперські плани, як у формі продовження гібридної війни, так і, не виключено, - відкритої агресії з масштабним застосуванням військової сили по всіх напрямках. І я наголошую, головним союзником України, оплотом і фундаментом її незалежності є Збройні Сили України.  Ми кардинально і прямо по ходу бойових дій перебудовуємо не лише їх, а увесь сектор  безпеки та оборони нашої держави, приводимо його у відповідність зі стандартами НАТО.  За ці роки військо суттєво підвищило боєздатність. Рівень всебічного забезпечення можна вважати хоча і не ідеальним, але таким, що вже дозволяє якісно виконувати визначені завдання. Ми значно наростили склад Збройних Сил України – нас вимушує це робити агресор. Сформовано шістнадцять нових бойових бригад.Відбулися суттєві зрушення в організації, оснащеності та підготовці Високомобільних десантних військ. Я вважаю, що це було абсолютно виправдане рішення і вони стали ефективною складовою Збройних Сил України і наразі включають десантно-штурмові, повітрянодесантні та аеромобільну бригади. Їхній потенціал суттєво підвищено за рахунок абсолютно виправданого та вистражданого війною рішення щодо введення до складу цих бригад танкових підрозділів, систем залпового вогню і на сьогоднішній день десантники твердо і впевнено почувають себе на полі бою.Минулого року до Збройних Сил прийнято за контрактом близько сімдесяти тисяч українських добровольців. І якість цього складу, який надійшов до складу Збройних Сил України, є значно вищою, ніж у попередні роки. З початку цього – ще чотири з половиною тисячі військовослужбовців записалися до лав Збройних Сил України. І це дозволило нам відмовитися від використання мобілізаційних ресурсів, як мене не критикували тоді, та забезпечити комплектування військових частин мотивованими військовослужбовцями військової служби за контрактом.І, між іншим, кожен, хто міг би отримати повістку, якби й надалі тривали хвилі часткової мобілізації, мав би замислитися над тим, що лише завдяки Мінським угодам ми здобули ліміт часу для того, щоб потреби фронту закрити на добровольній і професійній основі.Минулого року був сформований потужний оперативний резерв першої черги за рахунок особового складу, який набув бойового досвіду та вже зараз демобілізувався, але є добре вмотивованим, високопрофесійним та патріотичним. Це - понад 130 тисяч осіб.В той же час ми зберігаємо призов на строкову військову службу. Так, ця категорія військовослужбовців не долучається до виконання  бойових завдань в зоні АТО, проходить військову службу в основному у військових частинах забезпечення, але ключове – хлопці отримують підготовку у навчальних центрах за бойовими спеціальностями. 
 

Минулого року проведено понад 500 навчань на території України. І до навчання, що дуже важливо, залучені інструктори з армій наших іноземних партнерів. І хотів би, користуючись нагодою, подякувати їм за допомогу. Мені приємно було почути, у тому числі і нашим американським партнерам, що під час бойових дій під Дебальцево у складі першого батальйону 72 бригади були військовослужбовці, які пройшли підготовку на навчальному центрі в Яворові разом з нашими американськими партнерами. Це вже інша армія. Вона по-іншому воює. І це яскравий приклад ефективності нашої співпраці. Насправді зараз часом вже не стільки вони навчають нас, скільки вже тренуються і навчаються нашому бойовому досвіду ведення бойових дій і дій в рамках гібридної війни  у нас. Бо хто ще, крім нас, має такий досвід "спілкування" з росіянами?    У поточному році основні зусилля будуть концентровані при проведенні багатонаціональних навчань, вони будуть зосереджені на підвищенні бойової готовності підрозділів Збройних Сил України та на підвищенні рівня взаємосумісності наших військових підрозділів з підрозділами держав – членів НАТО. До слова, Україна беззастережно підтримує і вітає зусилля  НАТО щодо посилення східного флангу Альянсу, захисту його країн-членів від ворожих зазіхань, зазіхань Російської Федерації.У Мюнхені я ще раз поспілкувався з Президентом Литви Далею Грибаускайте, Президентом Польщі Анджеєм Дудою, інших країн, де розміщені і посилені ці підрозділи. І можу сказати, що оцінка цих діє є надзвичайно позитивна з боку країн, де посилюється східний фланг, бо і нам, коли в безпеці наші друзі, нам в Україні трохи спокійніше.Якість же нашої підготовки, шановне товариство, прямо залежить від оснащення війська сучасним озброєнням, сучасною військовою технікою. Протягом минулого року для потреб Збройних Сил України поставлено близько двох з половиною тисяч зразків нового, модернізованого та відремонтованого озброєння та військової техніки. Ще близько п'ятнадцяти тисяч одиниць озброєння та військової техніки відремонтовано силами ремонтних бригад самих військових частин.Цього року на розробку і закупівлю нових та модернізованих зразків озброєння та військової техніки передбачено виділити близько дев'яти мільярдів гривень. Україна ніколи цього не робила. І завдання вам, товаришу міністре оборони, іншим керівникам силових структур — забезпечити надійний та ефективний контроль за використанням кожної копійки фінансового ресурсу, який в ці скрутні часи виділений державою. Оборонне замовлення більше, ніж скромне у вимірі світових цін та у порівнянні з витратами агресора, але доволі відчутне для українського бюджету та для українських платників податків.Безумовним пріоритетом в поточному році є відновлення надійної системи протиповітряної оборони, створення потужного ракетного щита України, нарощування бойового потенціалу авіації, артилерії, виробництво боєприпасів, розвиток систем телекомунікацій, автоматизованих систем управління військами і розвідки.Я наказую продовжити і пришвидшити реформу продовольчого забезпечення. Я сам пройшов строкову службу, знаю, як колись годували в армії. Мені приємно сьогодні, що уже зараз не менше ніж 20% військових частин мають перейти на нову систему харчування, яка передбачає  360 базових продуктів замість 60, як було досі. Завершити перехід по всій армії  на нову систему не пізніше 2019 року!
Шановні товариші, дорогі бойові побратими!Дати гідну відсіч будь-яким спробам країни-агресора можуть лише об’єднані в єдиний кулак сили безпеки і оборони.  Рівень міжвідомчої взаємодії не повною мірою відповідають потребам часу. Якщо на стратегічному і оперативному рівні за попередні роки вдалося покращити ситуацію, то на тактичному рівні поки що, на жаль, є питання. Генеральний штаб вживає відповідних заходів для виправлення ситуації. Зокрема збільшено кількість і масштабність заходів підготовки Збройних Сил, до яких планується залучити органи управління та військові підрозділи інших військових формувань та правоохоронних органів.  В першу чергу — частин Національної Гвардії, Служби безпеки України, прикордонників. Налагодити ефективну взаємодію з підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій. І їх ефективність зараз була доведена під час кризи в Авдіївці, коли російський агресор хотів влаштувати там голодомор, відключивши й перебивши обстрілами постачання електроенергії, тепла, газу і води. Дуже сподівалися, що ми розпочнемо евакуацію. Навіть щоб прискорити цей процес, почали обстріл з систем залпового вогню і крупнокаліберної артилерії цивільних кварталів, вбиваючи цивільних громадян. Ми не дозволили їм цього зробити щодо тиску на нас. Силами військовослужбовців, рятувальників, представників військово-цивільних адміністрацій Авдіївка була врятована.Звертаю увагу керівництва Генштабу щодо ефективної взаємодії з органами військового управління. Зараз активно мають навчатися і представники державних адміністрацій відповідного рівня.Також наголошую на необхідності в ході будівництва і відновлення доріг, яке заплановане на цей рік, обов’язково врахувати маршрути масових військових перевезень.  Прошу Генштаб скоординувати це з керівництвом Кабінету Міністрів, забезпечити цільове виділення коштів на відновлення визначених Генеральним штабом залізничних ділянок та утримання існуючих. А також – на будівництво необхідної кількості нових аеродромних ділянок доріг.  І, до речі, возити солдат в теплушках далі неприпустимо, я думаю, ви розумієте, про що я кажу.Шановні генерали й офіцери!Ворог помітив позитивні зміни у Збройних Силах України. Інакше би він не подвоював і не потроював зусиль із внутрішньої дестабілізації. Фронт не по зубах, то ламають голову,  що б зробити такого, аби вибухнуло в тилу. І не просто думають, а діють. Не самі, а за допомогою п'ятої колони. Днями СБУ викрила групу саме таких "колоністів".  Різноманітні заходи із дестабілізації ситуації в Україні вони готували на пряме замовлення із Російської Федерації. Вони адміністрували сайти, вони збирали багатосоттисячні групи під назвами «українська революція», «третій Майдан». Адмініструвалося це все з Санкт-Петербурга і Москви.  Але це не єдина технологія, якою володіє Москва. Комусь вона напряму віддає накази, які виконуються за гроші чи навіть за ідею. Але хіба мало таких, кого вона використовує всліпу?! Кому насправді й наказувати не треба, самі все зроблять - або в силу політичної короткозорості, або внаслідок вузькопартійного егоїзму. Це ті, хто не знає жодних меж у внутрішньополітичній боротьбі, хто не вважає за гріх ані прийняти пас у зовнішнього ворога, ані подати пас йому.В Москві, а дехто і в Києві, докладали зусиль, аби в роковини загибелі Героїв  Небесної Сотні  вчинити якомога більше провокацій. Вони шукали й шукають бодай краплю крові, яка б спричинила масові акції протесту. До речі, найголосніше третій Майдан віщували канал "Звєзда"  та інші російські ресурси.Але я хочу подякувати  десяткам тисяч киян та тих, хто приїхали до столиці, які в ці дні взяли і беруть участь у скорботних заходах в пам'ять загиблих героїв і не реагують на жодні провокаційні антидержавні заклики. І тих, хто в ці дні мирно висловлює свій протест, бо за таке право стояв і боровся Майдан. Інтереси цих киян і цих українців я як Президент буду захищати.Хотів би окремо висловити подяку і керівництву правоохоронних органів. Я хочу відзначити, що вони цього разу блискуче спрацювали. Ваш авторитет і фронтовий досвід, і нове навчання дають можливість нам бути впевненими у забезпеченні миру та спокою. Як військові сили забезпечують мир та спокій громадян на фронті, так і нова українська поліція робить це в тилу, забезпечують безпеку як учасників масових заходів, захищаючи масові скупчення людей від ймовірних терористичних актів.Було вилучено десятки стволів, гранати, кастети, взривпакетів та інших речей, якими ці провокатори збиралися святкувати третю річницю загибелі Героїв Небесної Сотні.Однією із найвагоміших складових гібридної війни є інформаційна агресія. Останнім часом Росія особливо щедро засіває наш інформаційний простір повідомленнями, суть яких зводиться до того, аби зняти з неї, Російської Федерації, відповідальність за агресію, і призначити когось з України винними за продовження війни. Ця цинічна брехня, на жаль, підхоплюється та тиражується частиною українських політиків. При чому на фронті дуже добре відомо хто відповідає за агресію, хто першим відкриває вогонь і немає питнь що вони роблять на нашій українській землі. А тут, всередині, політикани підривають нашу обороноздатність, бо б'є по головному – по непереможному і патріотичному духові кожного українця і всіх українців як великої європейської нації. Що спусковий курок війни, що ключі від миру, зараз знаходяться не в Україні, а знаходяться у Москві, в Кремлі.Шановні учасники!Впевнений, що проведення вашого чотириденного оперативного збору дасть змогу вам всім разом ознайомитися зі здобутками воєнного мистецтва, удосконалити практичні навички у виконанні обов’язків під час підготовки та ведення бойових дій. Не про все розкажеш у відкритому виступі, бо є воєнна таємниця, її ніхто не відміняв.Не маю жодних сумнівів, що ваші високий професіоналізм, патріотизм, відданість та честь і надалі будуть запорукою успішного виконання поставлених завдань.Ми і надалі продовжимо комбінувати військові зусилля з дипломатичними. І я не маю жодного сумніву – ми обов’язково переможемо. Бо в цій війні з нами правда, бо в цій війні з нами увесь світ і в цій війні з нами Господь Бог.Слава Збройним Силам України!Слава Україні!
http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-na-operativnomu-zbori-kerivnogo-skladu-zbr-40150

Звернення Президента у зв’язку з Днем Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2017 року - 09:00

 

 

іСьогодні ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – наших мужніх співвітчизників, які віддали життя за свободу й незалежність України, за право свого народу стати рівноправним членом спільноти вільних націй, за демократичні принципи, що гарантують кожній людині повагу до її гідності та можливість вільно жити і розвиватися.Доленосні події, які відбулися три роки тому у самому серці України, сколихнули увесь світ. Перемога Революції Гідності зірвала давно виплекані плани Москви щодо упокорення України, поступового перетворення її у підімперську колонію та подальшої експансії.Самовідданість і жертовність лицарів Майдану пробудила патріотичний дух нашого народу та показала усім, що є цінності, дорожчі навіть за власне життя. Завдяки героїчному чину цих людей ми живемо уже в іншій державі, вповні усвідомлюємо себе великим, гордим народом.Герої не вмирають!Їх імена – назавжди у когорті славних українських звитяжців. Вони будуть викарбувані на величному Меморіалі у столиці України. А головне – завжди залишатимуться у народній пам’яті.Подвиг Небесної Сотні – наша національна гордість і безапеляційний орієнтир – вирвати Україну з чіпких лап хижого двоголового російського орла та перетворити на процвітаючу європейську державу.Ми обов’язково втілимо мрію Героїв у реальність.Ми переможемо!Слава Україні! Слава її Героям!
 

http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-u-zvyazku-z-dnem-geroyiv-nebesnoyi-sot-40110

Виступ Президента Петра Порошенка на церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні 16 лютого 2017 року - 12:02 

 

Шановні пані та панове!Дорогі високодостойні родини Героїв Небесної Сотні!Дорогі українці!Дорогі Герої Небесної Сотні! Я щиро вірю, що вони зараз нас чують.Ми зібралися тут, на відрізку київської вулиці, де саме в цьому місці історія України назавжди змінилася. На цьому місці велике братство безстрашних людей заплатило найвищу ціну за свободу нашої з вами держави.Тоді вони не знали, що беззбройними вступають в один з перших боїв за незалежність. Війна, яка триватиме не один рік, забере на небеса ще не одну сотню героїв.Тоді країна не відала, який же лютий і підступний ворог нам протистоїть. І що постріли снайперів на Майдані були фактично першими пострілами агресора в душу нашої держави. Тоді ми й гадки не мали, що кращим дочкам і синам України ще не раз доведеться приймати нерівний бій.Але майбутні Герої Небесної Сотні були впевнені, що доля всієї України вирішується на цій вулиці, на цій незахищеній позиції, на цьому маленькому плацдармі, який прострілювався наскрізь – з готелю, з Консерваторії, з будинку, що поруч.На Майдан вони прийшли кожен своїм шляхом з з усієї України, з усіх кінців нашої соборної держави. Вони були різні за віком, освітою, життєвим досвідом. Але всі разом вони репрезентували ціле українське суспільство, в його єдності і різноманітності.
 

Дорогі друзі!Пропоную вшанувати пам’ять полеглих Героїв Небесної Сотні, всіх захисників України хвилиною мовчання.Шановна високодостойна громадо!Зараз ми живемо у вже іншій державі. Щодня ми бачимо нових і нових героїв, які звіряють своє життя з подвигом Небесної сотні.Революцію Гідності продовжують громадяни України із загостреним відчуттям патріотизму.Революцію Гідності продовжує зараз 72-а бригада під Авдіївкою і десятки тисяч контрактників, які свідомо і вільно обрали професію захисника Вітчизни.Революцію гідності продовжують працівники "Укроборонпрому" на полігоні, де випробовують зараз новий ракетний щит.Революцію гідності продовжує громадянське суспільство. Сильне й вимогливе як ніколи, воно власні ініціативність, креативність, працьовитість поєднує з роллю сурового і прискіпливого контролера влади.Зміни й зрушення в різних сферах життя, часом не такі швидкі, як хотілося би, які втілюються різними гілками влади, - це теж продовження Революції гідності.
На початку 70-х років минулого століття одного з лідерів Китаю запитали, як він оцінює Велику французьку революцію. Він відповів приблизно так, як зберіглося в переказах очевидців: "Сплило лише200 років, робити висновки – передчасно". Нам з вами і поготів зарано збирати висновки, а тим більше песимістичні, про нашу Революцію Гідності. Започатковані нею процеси - ще у повному розпалі, і я переконаний в оптимістичному їхньому завершенні. Мине ще не один рік змін, але, впевнений, настане той день, коли навіть Фома Невіруючий побачить і повірить, наскільки ж змінилися на краще наша з вами держава внаслідок тих подій, які сталися наприкінці 2013 – початку 2014-го років.Ми хочемо зберегти в національній пам’яті ті події, які нагадуватимуть прийдешнім поколінням про ціну здобутої для них свободи.Тому увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні та подій Революції Гідності – питання державної ваги. Спорудження Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні як місця національної пам’яті – наше всенародне завдання. Минулого року я висловив наше спільне переконання, що меморіальний комплекс має бути розташований тільки за адресою: алея Героїв Небесної Сотні. Я в цьому абсолютно переконаний.Фактично місце, на якому ми зараз знаходимось, уже стало святим для кожного українця. Воно перетворилося на місце справжнього паломництва. Всім очевидно, що ця земля належить Небесній Сотні, - за вищим, небесним правом. Але, щоб, нарешті, розрубати цей «гордіїв вузол», який заводив у глухий кут суперечки щодо власності на цю ділянку, я мусив втручатися в хитросплетіння земних законів. Відтак, я прийняв рішення і оголошую невідкладним проект Закону України про внесення змін до законодавства з метою вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.Хотів би подякувати депутатам Київради та міському голові Києва Віталію Кличку, які вже прийняли важливе рішення, що дає початок спорудженню цього Меморіального комплексу. Своїм голосуванням вони надали дозвіл на розробку проекту землеустрою на відведення земельної ділянки Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.Нарешті, питання вибору найкращого проекту і будівництва Меморіалу переходить у практичну площину. Надалі нам необхідне об’єднання зусиль суспільства і влади для якнайшвидшого проведення міжнародного конкурсу, розробки проекту та початку й завершення будівництва.Вважаю, що найближчим часом має бути створений Фонд, який би підтримав здійснення кожного з етапів нашого спільного, і я би дуже хотів, щоб це був справді всенародний проект Меморіалу. Виступаю не лише ініціатором, але й першим донором такого фонду, щоб допомогти йому не тільки добрим словом, а й грошима. Сподіваюсь, мій приклад знайде послідовників.Закликаю всіх, кому дорога пам’ять про подвиг Небесної Сотні, долучатися до цієї справи.
Я свідомий того, що найкращим пам'ятником Героям Небесної Сотні стане нова Україна, яку ми з вами будуємо, і його спорудження все ще потребує титанічних зусиль.Але беззаперечно потрібне місце, куди мільйони українців зможуть приходити, щоб вклонитися пам'яті тих, з чийого подвигу ця нова Україна починалася. Тих, хто довів, що слова, наміри і декларації стають цінностями, якщо люди готові віддати за них життя.Слава Героям Небесної Сотні!Слава Україні!
http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-petra-poroshenka-na-ceremoniyi-vshanuvanny-40034

 

Звернення Президента з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав 15 лютого 2017 року - 09:32

 

Дорогі співвітчизники!Сьогодні ми вшановуємо воїнів, які брали участь у локальних військових конфліктах, що спалахували на території інших держав.Вони з честю виконали тоді свій обов'язок, продемонстрували вірність присязі, мужність та героїзм.Лише через горнило афганської війни пройшло близько 160 000 українців.На жаль, багато з них полягли на полі бою, і сьогодні ми вклоняємося перед їх світлою пам’яттю.Покоління, обпалене полум’ям збройних конфліктів, стало активним учасником розбудови Української держави. Воїни-афганці сказали своє вагоме слово під час Революції Гідності, їх бойовий досвід і тепер є запорукою багатьох перемог у боротьбі з російським агресором за незалежність і територіальну цілісність України.Від імені Українського народу щиро дякую ветеранам локальних конфліктів за мужність в нинішній обороні рідної землі, за допомогу нашим Збройним Силам, за досвід, що передаєте молодому поколінню захисників України, за самовіддану працю задля величного майбутнього держави.Бажаю вам миру, міцного здоров’я, успіхів та добробуту.Слава Україні!Петро ПОРОШЕНКО   http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-z-nagodi-dnya-vshanuvannya-uchasnikiv-40026
Звернення до Українського народу у зв’язку з Днем пам’яті Героїв Крут29 січня 2017 року - 09:00 Звернення до Українського народу у зв’язку з Днем пам’яті Героїв КрутДорогі співвітчизники!Сьогодні ми вшановуємо подвиг молодих українців - старшин та юнкерів Першої Київської юнацької школи ім. Б.Хмельницького, бійців Помічного студентського куреня Січових стрільців - студентів київських вищих навчальних закладів та гімназистів старших класів. 29 січня 1918 року, невдовзі після проголошення незалежності Української Народної Республіки, вони на кілька днів зупинили просування на Київ московсько- більшовицької орди.Героїчний бій під Крутами назавжди вписаний на скрижалі національної історії - передусім як приклад волелюбності та незламності українського народу.Саме жертовність та самовідданість Крутян дали змогу організовано евакуювати зі столиці центральні органи влади та відвести війська - тобто, зробити все можливе для швидкого повернення втрачених позицій. І головне - уряд молодої української держави отримав змогу підписати мирний договір з Німеччиною, що означало міжнародне визнання УНР і автоматично робило більшовиків окупантами території суверенної держави.Нині, як і майже 100 років тому, країна, яка марить імперськими амбіціями, не може змиритися з існуванням незалежної України. Зараз, як і тоді, Росія розв’язала війну і заперечує свою агресію, намагаючись поширити у світі міф про внутрішній конфлікт в нашій державі.Стало традицією у День пам'яті Героїв Крут вшановувати сучасних героїв, які віддали своє життя за суверенітет і територіальну цілісність держави уже в нинішній українсько-російській війні.Вічна їм пам’ять.Окремо хочу звернутися сьогодні до наших воїнів, які у складі Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Національної поліції відстоюють наше право творити власну державу.Прийміть щиру вдячність Українського народу за вашу чесну й героїчну щоденну працю.Ми обов’язково переможемо!Слава Україні! Слава її Героям!Петро ПОРОШЕНКО
http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-do-ukrayinskogo-narodu-u-zvyazku-z-dnem-pamyati-g-39798

 

Звернення Президента у зв’язку з Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня 2017 року - 09:00

 

Шановні співвітчизники!

27 січня світ вшановує Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, встановлений Рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року.Голокост - одна із наймасштабніших трагедій в історії земної цивілізації, жахливий нацистський злочин, породжений культивуванням антилюдської ідеології.Мільйони невинних людей було знищено лише за належність до єврейського народу. Нормальна людська свідомість відмовляється це сприймати.Сьогодні нечисленні уже свідки оповідають нам про ті страшні події, а мовчазні схили та меморіали Бабиного Яру, інші місця упокоєння жертв нацизму несуть пам'ять про загиблих у віки.Це наш спільний біль. Він щемить у серцях українців, ятрить рани нашої багатостраждальної землі, гіркими рядками повнить книгу буття Українського народу.Зберігаючи пам'ять про Голокост, ми рішуче заявляємо про неприпустимість повторення подібних злочинів у майбутньому.Україна, яка втратила десятки мільйонів своїх синів і доньок різних національностей внаслідок злочинів тоталітаризму, нині протистоїть російській агресії, боронячи кордони демократичного світу.Ми закликаємо усі вільні нації не допустити відродження тоталітарних імперій, ідеологій та практик, що породжують злочини проти людства.Пам’ятаймо. І будьмо єдиними у відстоюванні ідеалів гуманізму, демократії, свободи та миру у всьому світі.Петро Порошенко
http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-u-zvyazku-z-mizhnarodnim-dnem-pamyati-39770

 

Виступ Президента з нагоди Дня Соборності України

22 січня 2017 року - 10:54 

 

 «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка… і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка»…Майже сто років виповнилося нині цим дорогоцінним словам, шановні пані та панове!Вітаю з Днем Соборності присутніх тут високоповажних гостей, весь український народ, всіх українців у діаспорі!22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві було урочисто проголошено об'єднання у єдину соборну Україну двох державних утворень. Тих утворень, що постали на уламках різних імперій.  Як писав видатний українсько-канадський історик Орест Субтельний, який минулого року, на жаль, відійшов у вічність, «уперше західно- і східноукраїнські націоналісти, які протягом поколінь проголошували існування між ними братерських зв'язків, увійшли в контакт між собою в масових масштабах».Соборне возз’єднання, - або як тоді його назвали, злука – проросло з національно-визвольної боротьби українського народу, історично тривалого руху українців до творення власної держави. З мрій, прагнень та зусиль багатьох поколінь борців за незалежність і соборність.Живим підтвердженням таких прагнень стала велелюдна Софійська площа, на якій десятки тисяч киян та гостей столиці вітали проголошення злуки… І увесь Київ, урочисто прибраний національними прапорами, українськими орнаментами, портретами Кобзаря, плакатами і транспарантами.  І неймовірна кількість синьо-жовтих знамен, які принесли з собою учасники дійства – як місцеві мешканці, так і численні делегації з усіх країв… Освячення дійства службою Божою у Святій Софії, військовий парад, піднесений настрій та урочиста атмосфера, національний гімн у виконанні військового оркестру... Словом, проголошення злуки сприймалося усіма як велике національне свято.Та, на жаль, це свято тривало недовго. Історичні документи, які ми тут сьогодні маємо можливість оглянути, втілилися в життя, на жаль, лише через 72 роки! Тоді ж, у дев’ятнадцятому соборна Україна не стала реальністю. Та й незалежність держави на довгий тоді час було втрачено.  Та й нині, дорогі браття й сестри українці, ми зобов’язані замислитися, а чому ж так трапилося. Чому в Гельсінкі, яке я післязавтра відвідаю з офіційним візитом, цього року відзначатимуть століття незалежності, а в Києві минулого року святкували лише 25-річчя? Чому ми і Україна втратили 75 літ і зим? Чому Фінляндія є однією з найуспішніших країн Євросоюзу, а Україна лише зараз розпочала шлях європейської модернізації?  Чому фіни, попри те, що у них існувала дуже сильна політична конкуренція, не перейшли тої червоної лінії до самознищення і змогли захистити себе, а українську державність згубили внутрішні чвари?Відповідь на це питання можна дуже легко знайти у спогадах Павла Скоропадського. Видавці вдало відчули, наскільки ці мемуари доречні саме до поточного моменту, наскільки ж промовисті паралелі, і наскільки повчальними є уроки історії. Я не хочу втручатися в роботу науковців  і не збираюся ідеалізувати гетьмана, який з усіма його про і контра був дитям того буремного часу. Але читаю його спогади сам і наполегливо рекомендую усім політикам у якості роботи над помилками – вивчити і бажано законспектувати. Якщо лише достатня кількість цієї книжки ще є у видавництві, хотів би  подарувати кожному народному депутату. І сказати словами Шевченка: «Учітеся, брати мої! Думайте, читайте». Слід кожному з нас окремо і всім  разом взятим зарубати собі на носі, яких колосальних зусиль коштує здобути та як буває легко втратити соборність і суверенітет.«Вся історія України, - писав Олег Ольжич, син відомого українського поета Олександра Олеся, якого незабаром буде перепоховано в Києві, нарешті, – це боротьба двох сил: конструктивної, що скупчує українську потугу, і руїнної, що розпорошує її у взаємному самопожиранні та несе розбиття і розклад. А вслід за цим – завжди йшло панування чужинців над Україною».У період загроз та небезпеки ще більше, ніж у мирний і спокійний час, слід поступитися власними амбіціями та інтересами на користь священної справи збереження національної єдності й власне збереження України. Думаю, про все це детальніше скажу у своїй доповіді з нагоди століття Центральної Ради. А теперішній стислий екскурс в історію хотів би завершити на оптимістичній ноті. І в цьому мені допоможе знову Ольжич: «У вічній боротьбі творчого будуючого духу зі стихією степу й руїни віримо твердо, що творчий дух переможе хаос і розклад, звідки б цей не походив і як не проявлявся. Бо інакше не було б смислу в нашому житті і змаганні».Хоча державне об'єднання УНР і ЗУНР у дев’ятнадцятому році відбулося лише символічно, проте воно мало вирішальне значення для утвердження української соборної держави у теперішніх кордонах. Воно окреслило географічні, політичні та ідентифікаційні контури єдиної України. Соборність залишилася сильною, животворною ідеєю, переданою нащадкам. Тому сьогодні ми так урочисто відзначаємо цей день.Соборність, як я вже раніше казав, це – неподільне ціле з усіх українських земель, які колись належали до різних імперій, а тепер – об’єднані в незалежну європейську українську державу.Соборність не лише спільна територія. Це й духовна єдність, спільні цінності, спільні ідеали, устремління. Це велика міцна родина всіх громадян України.Ми, це правда, говоримо в побуті та в родинах українською, російською, кримськотатарською та іншими мовами, але нас консолідує єдина державна – українська. Ми ходимо до різних церков, але Бог у нас у всіх один. І земля наша одна на всіх. У нас у всіх – спільне минуле, і проблеми, до речі, у нас однакові. Ми гуртом радіємо, і гуртом сумуємо. У нас спільний ворог, і спільна мета, і спільна соборність.Соборність – це унітарний устрій держави.  Але ми поважали, поважаємо і будемо поважати різноманітність України, специфіку місцевих громад. Децентралізація зараз для цього дає унікальні можливості. Ця різноманітність не є нашим недоліком. Вона, навпаки, робить нас багатшими, а спільне почуття соборності – сильнішим.  Ще Михайло Грушевський, говорячи про відмінності, «витворені на нашім національнім тілі чужими впливами та зовнішніми обставинами», закликав не «роздмухувати різниці, а розвивати почуття єдності, солідарності, близькості». Це у мене одна з улюблених його цитат. Шановні пані та панове!Останніми роками у дні державних свят ми не лише згадуємо видатних історичних діячів, але й вклоняємося пам'яті сучасних українських звитяжців – героїв Небесної Сотні та героїв війни за незалежність у боротьбі з російськими агресорами.Наші герої воюють на Сході не за повернення окремих територій, а за всю соборну українську землю. Від  крайньої північної точки, села Грем'яч  на Чернігівщині до найпівденнішого Фороса, що в українському Криму. Від найзахіднішого села Соломонова, що на Закарпатті – до найсхіднішої Ранньої Зорі на Луганщині.Загиблі герої пожертвували найціннішим – своїми життями.  Прошу вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання. Дякую.Шановне панство!Дорогі співвітчизники!Відновлення територіальної цілісності та суверенітету України є, безумовно, нашим головним пріоритетом. Такі надскладні завдання як повернення України на Донбас і повернення Донбасу в Україну, завдання деокупації Криму будемо вирішувати насамперед політико-дипломатичним та міжнародно-правовим шляхом, зміцнюючи водночас нашу обороноздатність та наші Збройні Сили. Власну обороноздатність ми довели до такого рівня, коли захист Вітчизни став справою не лише мобілізованих людей та добробатів, а якісно підготовлених професіоналів-контрактників. Тих самих добровольців, які пішли зі зброєю в руках, навчилися і захищають Україну. Днями, до речі, відбудеться засідання Ради нацбезпеки та оборони з питань державного оборонного замовлення на 2017 рік. Це будуть рішучі зміни у забезпечені новітньою зброєю наших славних воїнів.  Ми дотримуємося Мінських угод, хоч якби важко нам це давалося, - що і дозволило нашій дипломатії виграти нелегку боротьбу за продовження санкцій від всього світу: Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки, Канади, Японії, Австралії проти агресора – Російської Федерації. Але, наголошую, при цьому ми не поступилися жодною принциповою позицією. Більше того в нелегкому діалозі переконали наших західних союзників в тому, що будь-яким крокам з політичного врегулювання має передувати очевидний і беззаперечний прогрес у безпекових питаннях: стале припинення вогню, вивід російських окупаційних військ та техніки, роззброєння бойовиків, контроль над окремими ділянками українсько-російського кордону, - спочатку з боку ОБСЄ, а потім і наших безпосередньо славних прикордонників. До вирішення цих проблем на порядку денному не стоять і не стоятимуть політичні питання, в тому числі це стосується і змін до Конституції.Як не прикро говорити про це в День соборності, але у нас є політичні сили, я на цьому наголошую, які у ретельно завуальованій формі пропонують нам відмовитися від Донбасу… Які кажуть поводити себе з мешканцями окупованих районів, так, ніби вони вже й не є нашими громадянами, і їхня доля нас не обходить. Хочу передати цим політиками питання: панове, а ви збирали ці території, щоб цими українськими землями розкидатися? Тим більше, що така стратегія, стовідсотково і це вже доведено, до миру не призведе. Мета Росії не є Донецьк та Луганськ. Мета Росії є вся Україна, а не лише Крим та СевастопольЩе одним своїм пріоритетом в новому році вважаю забезпечення політичних умов для реформ та відновлення економіки. Маю засмутити декого і у Києві, і також у Москві, де особливо слабкі на язик політики не приховують російської ставки на організацію в Україні штучних протестів та дострокових парламентських виборів. Як Президент всіма доступними законними способами протидіятиму спробам дестабілізувати нашу країну і звести нанівець всі ті важкі кроки і перші результати, які забезпечила влада і буквально вистраждав наш український народ.Зміни та перетворення ми з вами почали в 2014 році. В 2015-му перші зрушення були очевидними лише самим реформаторам. 2016-го їх вже помітили й високо оцінили і в середині країни, і наші закордонні партнери. Надзвичайно важливо, щоб 2017 увійшов до історії як рік, коли зміни стали відчутними для широкого кола громадян України. Ми стараємося, щоб цього року люди побачили, що ситуація в країні кардинально міняється на краще.  «Україна зробила більший прогрес у реалізації реформ за останні два роки, ніж за перші 23 роки Незалежності». Якби подібне судження висловили ми, напевно, воно виглядало би дещо суб’єктивним. Але такий висновок зробили наші партнери із Сполучених Штатів та Європейського Союзу, і це додає цьому твердженню об’єктивності. Прийнято ж вважати, що зі сторони видніше. «Україна впроваджує інтенсивні та безпрецедентні реформи в економічній та політичній системах; її демократичні інституції й надалі відновлюються» -  щоб отримати таку оцінку з боку Єврокомісії, ми працювали довго, багато й наполегливо. Працював Президент, працював Парламент – Верховна Рада, працював Уряд – вся наша команда.Але треба докладати ще більших зусиль. Бо досягнутих темпів реформ замало, щоб подолати той розрив та відставання від сусідніх нам європейських  країн. Потрібно діяти за принципом олімпійського руху. Швидше, вище, сильніше! І тільки тоді – ми станемо чемпіонами.Стільки людей, стільки поколінь горіли серцем заради України,  жертвували життям, всім, що мали. Отже, ми не маємо права бути безвідповідальними, слабкими, неефективними.«Не допускай такої мислі,що Бог покаже нам неласку.Життя людського строки стислі.Немає часу на поразку».Хай надихають нас ці слова Ліни Василівни Костенко. Хай надихають нас приклади героїв України, в тому числі таких як Володимир Жемчугов, народжений на Луганщині, але син України усієї Української землі. Як активний учасник руху опору російській окупації він провів 30 спеціальних операцій зі знищення військових об’єктів ворога та особового складу окупаційних військ. При спробі захоплення ворогами, Володимир Павлович прийняв рішення підірвати себе, внаслідок чого отримав тяжкі поранення.Я прийняв рішення підписати Указ про присвоєння йому звання Героя України.Український народ на увесь світ заявляє про свою непорушну волю гідно жити у власній незалежній єдиній українській державі, побудованій на європейських цінностях, ідеалах людяності й демократії.Цим шляхом ми йдемо – впевнено і до перемоги.Слава Україні!
 

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-z-nagodi-dnya-sobornosti-ukrayini-39658

 

Заява Президента України за результатами зустрічі з Віце-Президентом США 16 січня 2017 року - 11:47 

 

Шановний Віце-Президент Сполучених Штатів Америки, великий Джо, шановні пані і панове.Я щиро радий вітати великого друга України і мого друга – Віце-Президента Джо Байдена.Пане Віце-Президенте, Ви дуже високо підняли планку авторитету, співпраці, нашої діяльності, передусім на українському напрямку.Ви – справжній друг України, який, починаючи з часів Революції Гідності, часів Майдану, чимало зробив для відчутного прогресу в нашій боротьбі як на внутрішньому, так і на зовнішньому напрямку. Щиро вдячний Вам за це.Ваш сьогоднішній візит в Україну є дуже символічним кроком. Він дав нам можливість докладно підсумувати той героїчний шлях, який Україні, нам з вами довелося пройти за останні роки. І цей шлях по-справжньому вражає.Сьогодні ми розбудовуємо нову, сильну, потужну, демократичну Україну. Це вже далеко не та держава, з якої ми починали на етапі втечі збанкрутілої та злочинної влади на початку російської військової агресії. Це Україна, яка має гідність, прагнення до демократичних реформ. Це Україна, яка більше ніколи не повернеться в стійло російської імперії. Це Україна, яка надійно боронитиме демократичні цінності, права і свободи громадян. Цінності, які є спільними і для України, і для Сполучених Штатів Америки. Це Україна, яка є гарантом неповернення Європи до холодних часів Радянського Союзу. Це Україна, яка має нову, сильну, професійну, потужну, патріотичну і боєздатну армію. Це Україна, яка має нову поліцію. Це Україна, яка має нову антикорупційну інфраструктуру. Це Україна, яка має чіткий план реформ і потужну політичну волю для імплементації цих реформ.Без реформаторських процесів, які щодня змінюють обличчя нашої держави вже неможливо уявити собі нову Україну. Хочу наголосити, що ми працюємо як єдина команда: Президент, Парламент, Уряд і наші стратегічні партнери у Сполучених Штатах Америки, Європейському Союзі й по всьому світу в рамках потужної проукраїнської коаліції, яка була створена в тому числі і вашими зусиллями, пане Віце-Президенте.Децентралізація, яка вже успішно здійснюється і приносить певні плоди. Судова реформа, де ми внесли зміни до Конституції і зараз закінчуємо формування нового Верховного Суду, який реалізує право України на справедливість. Це нова податкова, адміністративна реформа, це потужні кроки, які забезпечують стабільність у макрофінансовій і банківській сферах.За короткий проміжок часу, наголошую, в умовах агресії, війни, незаконної анексії Криму і окупації Сходу нашої держави ми, і це оцінки не лише мої і не лише внутрішні, зробили більше, ніж за всі попередні часи існування України.Тому я хотів би ще раз висловити слова щирої подяки – подяки за поради, подяки за допомогу, доброму другу, Віце-Президенту Байдену і нинішній адміністрації Сполучених Штатів Америки і дуже розраховуємо на наступництво у нашій спільній роботі з боку нової адміністрації США.Під час сьогоднішніх переговорів ми, безперечно, розглянули і питанні агресії Росії проти України. В цьому році виповнюється три роки, як Росія розв’язала справжню війну проти нашої держави. Це війна, в якій вбито десять тисяч українців – цивільних і військових. Війна ця триває і сьогодні. Лише за останні три дні наший військових продовжували обстрілювати більш як 250 разів. Україна усвідомлює, що ми не є єдиний ворог для Москви. Усі, хто сповідує демократичні цінності, є ворогами Кремля. І тому сьогодні захист України є захист цінності і вільного світу.Загрози залишаються. Росія прагне уникнути відповідальності. Вона аби компенсувати військові невдачі намагається дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні, спровокувати безлад. Вона прагне розколоти трансатлантичну і європейську єдність. І в наших силах протидіяти цим планам. І першу чергу шляхом запуску дорожньої карти імплементації Мінських домовленостей та в той же час продовження успішних внутрішніх реформ.Висловлюю вдячність пану Віце-Президенту США за абсолютно чітку і послідовну позицію в цьому питанні і за нещодавне рішення Вашингтона розширити санкції проти РФ. Наголошую на тому, що ці санкції мають залишатися чинними поки не буде відновлено територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з Кримом. Вірю, що ми переможемо, бо правда на боці України, а справедливість завжди сильніша за зброю.
Шановні пані та панове.Сьогодні ми також докладно обмінялися з паном Віце-Президентом США  думками щодо шляхів подальшої розбудови американо-українського стратегічного партнерства. Ми поважаємо демократичний вибір американського народу та готові до ефективної і плідної співпраці з новою Адміністрацією. Україна завжди користувалася (підтримкою - ред.), і я це відчув, шановний пане Віце-Президенте, в Конгресі США під час можливості виступити перед конгресменами та сенаторами в 2014 році. Наголошую, що Україна продовжує мати двопартійну підтримку з боку американського Когресу, Адміністрації та американського народу. Ми цінуємо цю підтримку та щиро на неї розраховуємо (в подальшому - ред.). Сподіваюся, що і надалі українське питання буде об'єднувати весь американський політикум і буде залишатися серед перших пріоритетів. Вітаю перші обнадійливі сигнали, виголошені під час сенатських слухань кандидатів на посади Державного секретаря та Міністра оборони США.Так, нинішня агресивна Росія – це пріоритетна загроза і для США, і для України.Так, Росія вторглася на територію України, окупувавши частину Донбасу та Крим. Крим – це Україна. І ми вдячні за те, що представники нової Адміністрації чітко стоять на цих позиціях.Так, санкції не є самоціллю, але важливий інструмент тиску, впливу та мотивації для Російської Федерації бути за столом переговорів, імплементовувати Мінські домовленості, припинити агресію та окупацію і забезпечити територіальну цілісність нашої держави в рамках міжнародного права. Це інструмент впливу для того, щоб поважати міжнародне право з боку РФ.Так, відповідальність перед партнерами та союзниками - це дуже важлива ознака США як глобального лідера, яким завжди вони були, є і, впевнений, залишатимуться.І на завершення хотів би сказати наступне. Шановний Джо, це ваш останній візит в якості Віце-Президента США, але точно не останній візит в якості доброго та надійного друга України і друга Президента Порошенка, мого особистого. Активність, насиченність та відвертість нашого діалогу дуже ефективні. Десятки годин наших телефонних розмов та численних особистих зустрічей - це був дуже непростий, але дуже ефективний процес пошуку правильних рішень, які значно прискорили прогрес реформ, від яких залежали життя або смерть, інколи доля держави і мільйонів її громадян.Шановний пане Віце-Президенте, відчуваю безмежну вдячність і гордість за те, що мені випала висока честь бути разом з вами в ці часи. Спільно творити історію, історію успіху найбільшої країни Європи. Здобутий в цьому спілкуванні досвід є неоціненим. Нам з вами є чим пишатися.Дякую всім за увагу.І дякую тобі особисто, Джо.
http://www.president.gov.ua/news/zayava-prezidenta-ukrayini-za-rezultatami-zustrichi-z-vice-p-39490
Новорічне привітання Президента України31 грудня 2016 року - 23:55 Новорічне привітання Президента УкраїниДорогі українці!Не лише діти, а кожен з нас, незалежно від віку, вірить у диво. Особливо в цей святковий час, який починається ще зі Святого Миколая та завершується аж Водохрещем. Особливо в цю ніч, коли настає Новий рік і переповнює наші серця радістю, вірою, надією.Приводів для оптимізму сьогодні більше, ніж рік тому. Легко ще не буде, але й найгірше в економіці – позаду.Ми подолали шок від руйнування частини індустріального потенціалу, спричиненого військовою агресією. Так само, як і від ворожого закриття Росією ринку для наших товарів, від торговельної та транспортної блокади.   Ми адаптували наше господарство до нових умов. Нам вдалося відновити економічне зростання. І це дозволяє в новому році тримати курс на збільшення доходів українців.Ми зміцнили нашу обороноздатність. Впоратися із завданням вдалося без мобілізації. Армія стає контрактною, а захисник Вітчизни – одна із найшляхетніших професій.Вперше в історії не купили жодного кубометра газу із Росії – і це великий крок до енергетичної незалежності!Як єдиний народ, ми раділи перемозі Джамали на Євробаченні, величезному успіху українських паралімпійців і медалям олімпійців в Ріо-де-Жанейро, влучним ударам наших боксерів.Прийдешній рік – особливий. Це – рік століття Української національної революції.Та тоді українці, замість того, щоби згуртуватися проти зовнішніх загроз, воювали між собою. І зараз, якщо не зробити висновків, бездумне політичне протистояння може легко повернути економіку назад, в піке. Політику – занурити в анархію. А країну – зробити здобиччю агресора.Про найважливіші уроки історії не варто забувати навіть у новорічну ніч. Я зробив висновки. Чужих помилок – не повторю. Та й іншим – не дам.Головним своїм завданням бачу підтримку належних політичних умов для розвитку країни. І звичайно ж, – посилення нашої обороноздатності, зміцнення міжнародної підтримки України, зближення з Євросоюзом та НАТО.Бажаю кожному з вас миру, перемоги, щастя, добробуту.З особливою пошаною згадаймо наших земних ангелів-хранителів.Славні українські воїни! Вся країна дякує вам за те, що даруєте нам цю мирну святкову ніч. За те, що гарантуєте захист у новому році.Від імені всієї України вітаю вас, наші співвітчизники, брати та сестри в Криму, Севастополі та окремих районах Донеччини та Луганщині. Російська окупація – тимчасова. Ми обов’язково об’єднаємося.Все буде добре!Слава Україні!З Новим роком!
http://www.president.gov.ua/news/novorichne-privitannya-prezidenta-ukrayini-39354
Виступ Президента України у День пам’яті жертв голодоморів в Україні26 листопада 2016 року - 16:22 Виступ Президента України у День пам’яті жертв голодоморів в УкраїніНатуга на руках,від втоми чорних,здувала жили,ніби мотузки.Каміння клацало зубамив жорнах,жувало жовті зерна на друзки.І сіялось не борошно,а мука… Ваша Святосте!Ваші блаженства!Преподобні отці!Високоповажні представники дипломатичного корпусу!Шановні свідки Голодомору!Дорогі співвітчизники!Ми, українці, з давніх-давен вирощуємо хліб під безмежним небом на безкраїх чорноземах. Жорна, ручний млин, були символом родючості нашої української землі. Із минулого століття це знаряддя, за допомогою якого мололи борошно, щоб потім пекти хліб, стало ще і згадкою про голод, згадкою про смерть. Пусті жорна – нагадування про велику біду українського народу. Тому я й почав свій виступ зі строф великого нашого поета Василя Симоненка.Геноцид тридцятих років – прямий наслідок втрати державності в двадцятих роках. Окупація нашої України радянською Росією стала можливою внаслідок роз’єднання та внутрішніх чвар політичних сил молодої української держави. Вони входили і виходили з коаліцій; розгойдували вулицю; плели один проти одного хуторянські інтриги і навіть піднімали повстання. Вони наївно вірили, що отаманщина – це є найкраща форма демократії.Неначе позакладало. Неначе було їм пороблено… Захоплені внутрішньою війною всіх проти всіх вони ніби і не помічали чорної хмари, яка сунула на Україну з півночі, сходу та півдня. Не чули гуркоту грому і не бачили смертоносної блискавки, аж поки нею і не повбивало.«Крізь незгоду всі пропали, самі себе звоювали».Минулого місяця з нагоди сто п’ятдесятиріччя Михайла Грушевського, першого українського Президента, я виступав перед студентами-істориками, і ми загадали відому цитату Василя  Ключевського: «Історія не вчителька, а наглядачка – вона нічому не навчає, а тільки карає за незнання уроків». Альтернативна історія, або як ще кажуть, «якбитологія», – насправді лише жанр фантастики. Історія дійсно не має умовного способу. Звісно, і незалежність не гарантує від неврожаїв, але всі знають: в сусідніх з СРСР країнах українців не нищили конфіскацією їжі. Тож очевидно: збережи Україна свою самостійність, жодних спланованих голодоморів не було би також. Колективізація й придушення опору селянства, винищення української інтелігенції та ліквідація української Церкви не дали того результату, на який розраховували в Москві. І тоді тоталітарний режим спланував Голодомор та втілив його в життя в масштабах геноциду. Метою імперії було знищення будь-яких можливостей для національного самовизначення нашої держави України. Реалізація цієї мети передбачала ліквідацію національно-свідомої частини тогочасного суспільства, насамперед селянства та інтелігенції.Мільйони українців були цілеспрямовано принесені в жертву молоху голодної смерті. На найродючішій у світі землі люди згасали від голоду, мучилися, дичавіли. «Сусідка Ганна, - згадував очевидець Голодомору Іван Васильович Булавенко з Київщини, - схватила кишки дохлої коняки і стала тягнути, а друга жінка стала виривати. Відпихали одне одного, могли сокирою рубонути по руках. Коли закінчились усі продукти, першим помер батько. Галя просила маму, аби та одрізала з батька кусок м’яса, бо йому вже не боляче… Потім осліпла від голоду мати…»Невимовно важко це цитувати. Я прошу пробачення за такий відвертий натуралізм, але це наша гірка і трагічна правда. Дуже важливо, що ми цю правду маємо знати. Дуже важливо, що ми цю правду не маємо ніколи забути. «Історія лише тоді стає історією, коли події минулого пропущені крізь розум і серце нащадків, коли людська пам’ять – мов наскрізна рана», - дуже слушно писав історик та краєзнавець Михайло Сікорський, який сам залишив пронизливі спогади про Голодомор, і який, до речі, створив Музей хліба.    Днями виповнюється рівно десять років, коли Верховна Рада ухвалила закон, яким Голодомор 1932–1933 років визнано геноцидом. Уявіть собі – п’ятнадцять років Україна жила незалежною, аж до того, як наважилися прийняти цей закон.Таку оцінку тих трагічних подій підтримує переважна більшість українців. Я, як народний депутат, теж голосував за цей закон. Десятки країн світу кваліфікують цей злочин тоталітарного режиму саме як геноцид.Я щойно підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу», в якому, в тому числі дав доручення Міністерству закордонних справ продовжувати роботу щодо визнання світовою спільнотою, іноземними державами та міжнародними організаціями Голодомору геноцидом Українського народу.Апологети заперечення Голодомору – геноциду живуть здебільшого в одній географічній точці. Вони ховають від науковців архівні документи та судом забороняють відповідні праці українських авторів. Можна, звичайно, зачистити від книжок про Голодомор багатостраждальну Бібліотеку української літератури у Москві. Але ж із історії Голодомор викреслити неможливо.Два злочини, геноцид та російська агресія на Донбасі, переплелися в долі Миколи Павловича Онищенка, який щойно виступав. В дитинстві він пережив Голодомор, в дев’яносто років став вимушеним переселенцем. Що те, що інше – завдяки Москві.Тридцять другий та тридцять третій надломили мою націю, але Україну і українців не зламали. Після десятиліть нищення, Україна звелася на ноги. В 91-му поставила крапку в історії імперії. А нині протистоїть спробам відродити цю імперію і впевнено захищає рубежі свободи – свободи власної і свободи Європи.  Дорогі співвітчизники!Злочини проти людяності не мають терміну давності. З об’єктивних причин організаторів Голодомору неможливо покарати, але вірю, що вони вже горять в геєні вогняній. Ми ж маємо виконати святий обов’язок перед пам’яттю мільйонів закатованих голодом українців – ми маємо зберегти Україну. Україну єдину, соборну, незалежну. Як Президент відчуваю відповідальність за збереження нашої незалежності та соборності не лише перед теперішнім поколінням, але й перед мільйонами тих, які дивляться на нас із оцього наразі холодного неба. Запорукою нашої перемоги може бути лише непохитна єдність українського народу.У 2007 році на цьому місці постав Меморіальний комплекс, який став місцем паломництва для багатьох українців. Але музейної частини, яка б відповідала кращим світовим зразкам музейно-меморіального мистецтва, досі не побудовано. Я переконаний, що слід розпочати роботу з метою створення гідного музейного закладу. До цієї справи мають долучитися також і неурядові кола – представники українського бізнесу, українська, а також світова громадськість.Дорогі українці!На вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору оголошую загальнонаціональну хвилину мовчання.
http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-u-den-pamyati-zhertv-golodomoriv-38850
Виступ Президента України на урочистому заході з нагоди Дня Гідності та Свободи21 листопада 2016 року - 12:47 Виступ Президента України на урочистому заході з нагоди Дня Гідності та СвободиДорогі співгромадяни! Дорогий Український народе!Я багато разів чув «Оду радості» – гімн Європейського Союзу. Але зараз, сидячи в цьому залі, мені спало на думку, що це найкраще виконання цього гімну, яке ми чули. Коли він виконується студентами,  які 21 листопада після злочинного рішення тодішньої української влади й українського уряду, прийняли рішення, що саме від них все залежить і вони не згодні.Сьогодні виповнюється три роки, як перша група нескорених – наголошую тоді, було прийнято рішення, що там не буде політиків – вийшла на холодний граніт у центрі української столиці. Вони мали дуже прості вимоги, вони не вимагали підвищення зарплат чи пониження податків. Їхні вимоги були дуже лаконічними – підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом і не блокувати природній рух нашої держави України до Європи. Саме тому цей історичний Майдан отримав назву Європейський.  А Революція Гідності підвела риску і під російсько-радянським минулим, і під пострадянським періодом. Вона встановила чітку демаркаційну лінію і в просторі, і в часі. Позначила виразний кордон, який відділяє і віддаляє наш українській, європейський світ від їхнього «русского мира».За три роки після Євромайдану ми зазнали болючих випробувань. Ми втратили найкращих. Ми пережили чимало розчарувань. Але через те, що знаємо, що країна на правильному шляху, у нас ніколи не опускалися і не опускаються руки. Віра й надія міцнішають,  мудрість стає глибшою. А набутий досвід гартує і не залишає сумнівів в нашій з вами перемозі. Сьогодні Україна та Європа значно ближчі одна до одної, ніж три роки тому. Це означає, що плани й вимоги Євромайдану втілюються в життя.В цей четвер я вирушаю до Брюсселя на саміт Україна – ЄС. Наголошую, що наша країна виконали 144 пункти Плану дій з візової лібералізації, чим довела всьому світові нашу спроможність впроваджувати євро-орієнтовані реформи будь-якого рівня складності. Наголошую, що, в першу чергу, ці реформи потрібні нам, українцям, і не лише для отримання безвізового режиму, а для зміни країни і перетворення її на європейську державу. Саме ми з вам за цей час повністю перебудували міграційну та прикордонну системи, створили основу антикорупційної інфраструктури, тощо. Дуже добре, що відбувається те, у що багато хто вже не вірив. Минулого тижня Рада Євросоюзу одностайно ухвалила рішення, яким визнала повне виконання Україною всіх зобов'язань. Рада Євросоюзу задекларувала політичну волю Союзу та всіх його членів надати Україні безвізовий режим і включила, нарешті, «зелене світло» на цьому шляху.У його впровадженні, крім дуже практичної цінності для мільйонів українців, без віз, лише по українському біометричному паспорту подорожувати по Європі, криється ще глибокий символізм. Цей символізм знаменує подальше зближення України та Європейського Союзу. Дивлячись на ці кадри з Євромайдану, отримуючи соціологічні опитування сьогодні, можемо сказати – Україна є найбільш єврооптимістичною країною в Європі. Коли в окремих країнах Євросоюзу панує євроскептицизм – нехай вони у нас вчаться як любити Європу, як боротись за  європейські цінності і як реформувати державу. Скасування візового режиму є падіння ще одного бар’єру в нашому єдиному цивілізаційному просторі.Як я вже вчора доповідав у телевізійному зверненні до співвітчизників з нагоди Дня Гідності та Свободи, мої переговори з лідерами інституцій та держав-членів Європейського Союзу дають підстави прогнозувати, що буде знайдено і взаємоприйнятний компроміс між Україною, Євросоюзом та Нідерландами. Це те, чого вимагали  студенти на Майдані. Ми її підписали влітку 2014 року і завершили процес ратифікації і жоден євроскептицизм не зупинить ратифікацію нашої Угоди. Я  сподіваюсь, що найближчим часом цей процес ратифікації завершиться. Решта 27 країн це зробили давно. І я дуже дякую всім країнам за таку рішучу підтримку України.Я наголошую, що Угода вже почала давати результат. Частка Європейського Союзу в нашій зовнішній торгівлі складає вже зараз 41%. Ринок ЄС потроху починає компенсувати той колосальний удар по українській економіці, соціальній сфері та рівню життя, який завдала нам Росія – тим, що розпочала війну, і в рамках гібридної війни закрила доступ українським товарам на свій ринок і блокувала транзит в інші країни.Від самого початку російської агресії проти нас, українців, на Сході нашої держави і в Криму, наша держава відчуває солідарну підтримку демократичного світу, в першу чергу країн Великої сімки та Європейського Союзу. Я щиро вдячний лідерам Сполучених Штатів, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Іспанії за ухвалене днями рішення продовжувати санкції щодо Росії до припинення агресії проти України. Сподіваюсь, що такий підхід буде покладено і в основу чергового рішення Ради Європейського Союзу щодо продовження дії секторальних та економічних санкцій проти Росії.15 листопада комітетом Генасамблеї Організації Об’єднаних Націй був підтриманий, ініційований нами і підтриманий в якості ко-спонсорів ще багатьма державами – нашими партнерами, проект резолюції про ситуацію з правами людини в Криму. Вперше в офіційних документах ООН Росія названа тим, ким вона є насправді – державою-окупантом, а Крим та Севастополь – тимчасово окупованою територією. Ще раніше Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила документ, в якому ситуація на Сході прямо характеризується як російська агресія проти суверенної незалежної  держави.Вияви подібної солідарності вже нарешті трапляються автоматично. Так, вони потребують чималих зусиль з боку української дипломатії. Російський авторитарний режим, який «замочив в сортирі» демократію у власній країні, залюбки користається її інструментами для досягнення власних цілей за межами Росії. І, наголошую, не лише в Україні, а й у всій Європі. «Троянські коні Кремля» – так промовисто називається пізнавальна і цікава книжка, яка днями вийшла під егідою Атлантичної Ради.  Дослідження аналізує вплив Москви на політичну ситуацію в цілій низці європейських країн. І там описано, напевно, лише верхівку айсберга.  Крім того, реалізації нашої європейської стратегії перешкоджає і потужний континентальний тренд до посилення ліво- та право-радикальних рухів, які спільними зусиллями їх підривають єдність Європи як таку. А якби було ухвалено рішення створити інтернаціонал популістських рухів, Україна змогла би делегувати до нього одразу кілька парламентських і не менше чортової дюжини позапарламентських сил. Тут ми точно в їхньому тренді.Я маю, шановні пані та панове, звернути увагу і на ці тенденції, тому що вони, погодьтеся, є достатньо важливими для того, аби ми їх враховували в нашій європейській стратегії.Ця стратегія має не лише зовнішній вектор, але й вимір внутрішньої європеїзації. Євромайдан, Революція Гідності повернули нас до парламентсько-президентської моделі влади, демократизували і європеїзували нашу політичну систему. За три роки проведено три чесних, прозорих виборчих кампанії. В середньому – по одній на рік, хоча дехто у нас вважає, що треба ще частіше, ще виборів не вистачає.В умовах зовнішньої агресії я не поступився тиску і не пішов на  впровадження військового стану. Такий крок істотно посилив би повноваження Президента як Верховного Головнокомандувача, Але я думав не про себе, а про країну, про необхідність зберегти і зміцнити все те, що є ознакою європейської культури – систему стримувань і противаг, політичну конкуренцію, права й свободи українських громадян, насамперед свободу слова.Вражаючим є прогрес у розвитку громадянського суспільства.  Волонтери й активісти своїми діями не лише зміцнюють українців як політичну націю. Вони виконують і важливу функцію вартових демократії. Влада на всіх рівнях відчуває потужний громадський контроль за собою, і адекватно реагує на ключові зауваження.Але є одна дуже суттєва, головна я би сказав, перешкода, яка не дала поки що більшості українців змоги відчути наше очевидне зближення з Європою. Європеїзація, нажаль, поки що не торкнулася рівня життя. Це єдина сфера, де ми за три роки не наблизилися до європейських стандартів. Сталося це в силу об’єктивних факторів.  Три роки тому ми опинилися без армії і без Збройних Сил. Величезні гроші, вперше більше 5% внутрішнього валового продукту ми вимушені були спрямовувати на сектор оборони і безпеки, на створення нової армії. Сьогодні, хто б не приїжджав до нас, з яких би країн не приходили партнери вони чітко всі відзначають – ви зробили неможливе, створивши нові, якісні, потужні Збройні Сили, які продемонстрували здатність зупинити агресора.Отже, кожна копійка, яка була витрачена на Збройні Сили України протягом цих трьох років – це було правильно. Це правильні пріоритети для правильної європейської держави.Звичайно, що нам перешкодило агресивне закриття російського ринку, звичайно зовнішня кон'юнктура, була дуже важка і низка суб'єктивних факторів, як то запізнення з економічними реформами як мінімум на два десятки років, бо більшість цих реформ наші європейські партнери зробили ще на початку 90-х. Але я впевнений, що незабаром ефективність українських економічних реформ відчуватиме більша і більша кількість людей і підвищення рівня життя вже стоїть на порядку денному зараз.Ще раз і ще раз наголошую: все буде гаразд, якщо ми з вами не дозволимо окремим політиканам обнулити результат, досягнутий такою дорогою ціною.Наскільки вражаючу єдність демонструє нині суспільство, настільки роз’єднаним та егоїстичним є наш політичний клас. Я абсолютно не відчуваю потреби з огляду на зовнішні обставини регулювати й тримати градус політичної конкуренції в межах розумного. Властиве будь-якій демократичній системі змагання влади, змагання з опозицією, не повинне виливатися у внутрішню війну – війну без правил, яка послаблювала б країну перед зовнішньої загрозою. Що каламутніша вода, то більше шансів, що ворог ловитиме в ній свою рибу.Весною ми будемо відзначати сто років початку Української національної революції минулого століття. Ще раз і ще раз наголошую – уявіть собі, якби чотири ключові фігури тодішньої епохи, а саме Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський змогли би тоді винести за дужки свої внутрішні розбіжності, і об’єднатися перед зовнішніми викликами… Висновок – очевидний.Отже, я розраховую на підтримку і з вашого боку моїх зусиль в боротьбі за стратегічну єдність всіх без виключення проєвропейських політичних сил.  Як слушно було зауважено днями на Всеукраїнській раді церков «критика осіб та їхніх дій не повинна перетворюватися на руйнування і знищення самих основ української державності. Критикуючи дії Президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради та інших інституцій, потрібно зберігати повагу та підтримувати самі ці інституції – тільки так може працювати демократична країна». Це слова Патріарха Філарета.Отже, бути відповідальними, не шукати простих відповідей на складні питання, усвідомлювати, що майбутнє України винятково в наших руках, і ніхто крім нас, не зробить нашу країну успішною, сильною  – це є наш обов’язок перед тими, хто майже три роки тому загинув на вулиці Інститутській, поліг від ворожої кулі на Донеччині чи Луганщині, хто помер від ран у військових шпиталях.Коли Росія напала на Україну, багато хто з героїв Майдану добровольцем, одразу з нашої самооборони тоді пішов на фронт. Сьогодні я особливо хотів би відмітити двох хлопців, які назавжди залишилися вісімнадцятирічними, які були на Майдані за покликом душі. Це вісімнадцятирічний Сергій Табала, кіборг «Сєвєр», родом з Сумщини. Своїм життям заради України, котре він віддав в Донецькому аеропорту, він назавжди увійшов в українську історію. Вісімнадцятирічний волинянин Андрій Снітко під Іловайськом  накрив власним тілом російську гранату, рятуючи побратимів-українців. Я прийняв рішення у день річниці Майдану найвизначніших майданівців, обом – Сергієві Табалі та Андрієві Снітку присвоїти звання Героїв України – посмертно.Прошу присутніх вшанувати хвилиною мовчання  пам’ять Андрія і Сергія, всіх наших героїв, полеглих на полях російсько-української війни , а також героїв Небесної Сотні, хвилиною мовчання.Шановні пані та панове!Хотів би окремо зупинитися на питанні створення Меморіального комплексу Героїв Небесної сотні.Комплекс не лише фактом свого існування, але і розташуванням, і виглядом має нагадувати про ту високу ціну, яку український народ заплатив за незалежність, свободу і демократію.Я поділяю і підтримую позицію громадських організацій, зокрема організації «Родина Героїв Небесної Сотні», що цей музей має бути сучасним, дивитися в майбутнє, має бути сформований кращими світовими і українськими митцями і він має бути розташований на земельній ділянці за адресою «Алея Героїв Небесної Сотні».І якщо треба взяти на себе політичну відповідальність і віддати розпорядження, щоб саме там, на території, яка безпосередньо прилягає до місця загибелі активістів під час Революції Гідності, я цю політичну відповідальність беру на себе і віддаю розпорядження, щоб питання виділення земельної ділянки, яке досі не вирішувалося, оскільки нібито є кілька судових рішень щодо передачі її в різні роки різним власникам, у тому числі і приватним… Я наголошую, що потрібне політичне рішення, я його приймаю. Меморіал і музей Революції буде саме на Алеї Героїв Небесної Сотні, на колишній вулиці Інститутській.Я виступаю ініціатором і першим спонсором створення благодійного фонду зі збору коштів для будівництву музею і меморіалу, та проведення міжнародного конкурсу на його найкращий проект.Щиро сподіваюся, що спорудження цього надзвичайно важливого для нашої спільної справи об'єкта стане по-справжньому всенародною справою. Такою самою, як був наш Європейський Майдан. Майдан, який об'єднав громадян різних верств, поглядів, віросповідань, статків на боротьбу за спільне майбутнє. Спорудження, наповнення і підтримка в подальшому діяльності музею Революції буде логічним продовженням цієї об'єднуючої місії Майдану.Долаючи величезний політичний, військовий, економічний спротив з боку російського агресора нове українське суспільство наполегливо і невпинно будує власний європейський дім.Від усього серця вітаю вас з Днем Гідності і Свободи.Слава учасникам Майдану!Слава Збройним Силам України і слава Україні!
http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-urochistomu-zahodi-z-nagodi-dn-38802
Звернення Президента України з нагоди Дня Гідності і Свободи20 листопада 2016 року - 14:58 Звернення Президента України з нагоди Дня Гідності і СвободиДорогі співвітчизники! Громадяни України!Три роки тому кілька сотень сміливих дівчат та юнаків, без участі жодних політиків, зібралися на Євромайдан – щоби висловити мирний протест проти дій режиму Януковича,  який вкрав у них велику європейську мрію. Звіряче побиття молоді «беркутом» сколихнуло тоді всю країну.За лічені дні вже мільйони українців вийшли на площі й вулиці. Вийшли, щоб зірвати план з перетворення України на малоросійський закуток російської імперії. Щоб продемонструвати свій проєвропейський вибір.Per aspera ad astra. Шлях до зірок пролягає через терни  – такий сенс крилатого вислову, який ми дуже добре знаємо. Та в листопаді тринадцятого ніхто навіть уявити собі не міг наскільки важкі випробування підготувала нам доля… І яку високу ціну випаде заплатити за такі цінності як свобода, гідність та незалежність.І після перемоги над режимом виявилося, що від усього державного механізму залишився лише штурвал, та й то – гнилий. Україну душив дефолт, який здавався вже невідворотним. Економіка так і не оговталася від світової кризи. Росія не просто розв’язала війну, а ще й влаштувала справжню торговельну блокаду, чим у сукупності завдала нам збитків на сотні мільярдів. Армії і спецслужб практично не існувало. От такої глибини було те дно, з якого ми починали підніматися.Одразу після перемоги Революції Гідності найкращі і найсміливіші майданівці вирушили прямо на фронт. Перші добробати кров'ю, пролитою за Вітчизну, вписали себе у сторінки нашої військової історії. А цього року ми вже дозволили собі відмовитися від чергових хвиль мобілізації, відпустити в резерв демобілізованих і укласти професійні контракти з десятками тисяч добровольців. Це – промовисте свідчення прогресу у зміцненні обороноздатності нашої держави. Армію одягнено і нагодовано. Вона фахова і озброєна. І хай не за останнім словом техніки, але достатньо, щоб стримувати Росію.В економіці, щоб уникнути дефолту та катастрофи, Уряд не мав жодного іншого виходу, як вдатися до жорстких та непопулярних заходів. Так само стандартних кроків, які успішні сусіди по Центральній та Східній Європі здійснили ще на початку 90-х.Критично важливою для нас була і все ще залишається підтримка Міжнародного валютного фонду. А Фонд ніколи не виписує солодких ліків. Тож я розумію, що ми зробили мимоволі боляче мільйонам родин. За це не гріх і перепросити. Але я впевнений, що незабаром ефективність вжитих заходів відчуватиме все більша й більша кількість людей.Наш економічний організм вже виписано із реанімації і демонструє ознаки одужання. Після чотирнадцяти кварталів падіння поспіль, яке, до речі,  почалося ще за рік до революції і війни, економіка нарешті відновила зростання.Пожвавлення ділової активності і перші кроки з детінізації, збільшення надходжень до бюджету дали змогу запланувати відчутне підвищення зарплат вчителям, лікарям, іншим бюджетникам і зробити з початку сімнадцятого крок назустріч найбіднішим верствам населення – підняти вдвічі мінімальну заробітну плату до 3200 гривень.Настає час збирати перші, хай поки що не дуже соковиті, але плоди жорстких антикризових заходів.Та ґрунт, на якому ми виплекали паростки відновлення, ще недостатньо міцний. Не так вже й багато треба зусиль, щоб все зроблене, все вистраждане зійшло нанівець. Ворог не лише атакує Україну ззовні, але й розхитує нас зсередини. Метою Кремля є постійна  внутрішня дестабілізація, анархія, отаманщина. Дострокові вибори в Україні і посилення позицій проросійських сил в новому парламенті. А далі – ревізія європейського курсу. А ще потім – повна зміна зовнішньополітичного вектору держави. У фіналі – повернення України в імперське стійло.Якщо піти шляхом гострих внутрішніх конфліктів, можна дуже швидко кинути країну у прірву хаосу і безладу, зробити незахищеною перед зовнішньою агресією. Як Президент, я не допущу такого сценарію.Я вже неодноразово на історичних прикладах показував, як авторитарна Московія переваги демократії в сусідніх країнах використовувала в своїх інтересах – аж до поглинання цих країн. Впевнений, цього разу у неї нічого не вийде. Чому? Бо ми, українці – мудрий народ, який складно збити на манівці.Водночас, закликаю не таврувати всіх без розбору учасників масових акцій. Зрозуміло, що у людей є підстави для невдоволення і кожний вільний громадянин у вільній Україні має невід’ємне право на протест. Саме демократія та свобода стали очевидними здобутками Революції Гідності. Війна і криза заважали зосередитись на питаннях добробуту. Зараз вже Уряд і вся влада мають можливість сконцентрувати увагу саме на цьому.Дорогі співвітчизники!Свобода слова, як і дотримання всіх інших прав і свобод, навіть під час війни. Нова патрульна поліція і незалежне антикорупційне бюро. Антикорупційна електронна система державних тендерних закупівель ProZZoro, яка вже заощадила десятки мільярдів і децентралізація, яка перерозподілила гроші від центру на користь громад. Декларування статків високопосадовців і початок відновлення доріг. Хіба в Україні до Майдану все це було можливим?Ми реалізували 144 пункти Плану дій з візової лібералізації, здійснивши при цьому низку надзвичайно важливих для нас самих реформ. Цього тижня Рада Євросоюзу одностайно ухвалила рішення, яким визнала повне виконання Україною всіх зобов'язань. Вона задекларувала чітку політичну волю Союзу та всіх його членів надати нам безвізовий режим найближчим часом, після узгодження деяких суто внутрішніх процедур Європейського Союзу.Мої переговори з лідерами інституцій та держав-членів Європейського Союзу також дають підстави прогнозувати, що буде знайдено взаємоприйнятний компроміс між Україною, Євросоюзом та Нідерландами і ратифікацію Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі буде завершено. Саме Євромайдан, Революція Гідності і світлої пам'яті Небесна сотня безповоротно визначили європейський вектор України. Ми рухаємося в правильному напрямку і до правильних цілей. Та шлях до європейських зірок, як і будь-який інший, пролягає крізь терни - рer aspera ad astra. Тому в дорозі так важко. Тому й прорахунки при вирішенні надскладних завдань неминучі.Часом я сам собі ставлю питання: «Чи міг би я уникнути помилок?» Спільна мудрість багатьох народів відповідає: «Не помиляється лише той, хто нічого не робить».Із висоти горизонт видно трохи ширше. Проблем проглядається ще чимало, і я не збираюся прикрашати дійсність. Але не можу не поділитися своїм чітким баченням, що найскладніше в економці ми пережили і все буде гаразд, якщо ми з вами не дозволимо окремим політиканам обнулити результат, досягнутий такою дорогою ціною. Якщо не дамо їм перетворити на сізіфів труд важку працю влади, громадянського суспільства, волонтерів, і всього народу, які за три роки заклали фундамент нової України.Уряди, парламенти, президенти, казав колись Вацлав Гавел, будь вони навіть найкращими у світі, не здатні нічого зробити самі по собі, бо свобода й демократія передбачають участь всіх і кожного.Отже, дякую, дорогі українці, що нашу європейську державу ми будуємо разом!Вітаю всіх вас з Днем Гідності та Свободи.Слава Україні!
http://www.president.gov.ua/news/zvernennya-prezidenta-ukrayini-z-nagodi-dnya-gidnosti-i-svob-38796
Президент підписав Указ про заходи із вшанування пам'яті жертв Великого терору 1937-1938 років у зв’язку із 80-ми роковинами трагедії25 березня 2017 року - 10:00 Президент підписав Указ про заходи із вшанування памПрезидент України Петро Порошенко підписав Указ №75/2017 «Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років». Головною метою документу є гідне вшанування пам'яті жертв Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років, донесення до українського суспільства та світової спільноти об'єктивної інформації про злочини, вчинені у XX столітті комуністичним тоталітарним режимом на території України, а також сприяння утвердженню в суспільстві ідеалів гуманізму.Відповідно до Указу, Кабінету Міністрів України у місячний строк доручено утворити Організаційний комітет із підготовки і проведення заходів у зв’язку з 80-ми роковинами масових політичних репресій 1937-1938 років, розробити і затвердити у тримісячний строк відповідний план заходів на 2017-2018 роки та забезпечити його виконання.Указом визначено низку завдань центральним та місцевим органам виконавчої влади щодо проведення меморіальних заходів, широкої інформаційної кампанії, подальших наукових досліджень та продовження пошукової роботи у зазначеній темі, а також розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».Президент також доручив закордонним дипломатичним установам України провести заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Великого терору та надати сприяння у вшануванні жертв цієї трагедії українській громадськості за кордоном, провести відповідну інформаційну роботу за межами України.
http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-ukaz-pro-zahodi-iz-vshanuvannya-pamyati-z-40550
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №75/2017Про заходи у зв'язку з 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 роківЗ метою гідного вшанування пам'яті жертв Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 років, донесення до українського суспільства та світової спільноти об'єктивної інформації про злочини, вчинені у XX столітті комуністичним тоталітарним режимом на території України, а також сприяння утвердженню в суспільстві ідеалів гуманізму постановляю:1. Кабінету Міністрів України:1) утворити у місячний строк Організаційний комітет із підготовки і проведення заходів у зв'язку з 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937 — 1938 років (далі - Організаційний комітет), включивши до його складу вчених, представників громадських об'єднань, центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад;2) розробити на основі пропозицій Організаційного комітету, затвердити у тримісячний строк та забезпечити виконання плану заходів на 2017 - 2018 роки у зв'язку з 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 років, передбачивши, зокрема:проведення за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості, духовенства, засобів масової інформації, іноземних гостей меморіальних заходів у місті Києві та інших населених пунктах;ужиття заходів із широкого інформування громадськості про передумови, перебіг і наслідки Великого терору - масових політичних репресій 1937- 1938 років, зокрема, шляхом проведення тематичних освітніх заходів, виготовлення українською та іншими мовами і розповсюдження, у тому числі за межами України, відповідної друкованої, теле- і радіопродукції, публікації документів та матеріалів, книжкових видань;проведення із залученням Національної академії наук України подальших досліджень теми політичних репресій, що здійснювалися протягом 1917 - 1991 років комуністичним тоталітарним режимом на території України, організацію з цією метою тематичних наукових, науково- практичних конференцій, круглих столів;продовження роботи з пошуку та впорядкування місць поховань жертв політичних репресій, інших злочинів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти Українського народу, встановлення пам'ятників і пам'ятних знаків, а також підтримки їх у належному стані;створення та оновлення тематичних музейних експозицій і виставок;здійснення заходів із дальшого розвитку Національного історико- меморіального заповідника «Биківнянські могили»;ужиття заходів щодо широкого інформаційного висвітлення заходів у зв'язку з 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 років, показу тематичних фільмів, організацію теле- і радіопередач.2. Міністерству закордонних справ України:1) ужити разом із Міністерством культури України та Українським інститутом національної пам'яті в установленому порядку заходів щодо організації тематичних виставок у приміщеннях парламентів та урядових установ іноземних держав, міжнародних організацій, проведення роботи з поширення у світі інформації про політичні репресії в Україні, інші злочини, вчинені комуністичним тоталітарним режимом проти Українського народу;2) забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів у зв'язку з 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937- 1938 років, а також залучення до участі в офіційних заходах, які проводитимуться в Україні, представників акредитованого в Україні дипломатичного корпусу іноземних держав;3) сприяти представникам української громадськості за кордоном та організаціям закордонних українців у проведенні заходів у зв'язку із 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 років.3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям:1) розробити, затвердити та забезпечити виконання регіональних планів заходів у зв'язку із 80-ми роковинами Великого терору - масових політичних репресій 1937- 1938 років;2) ужити заходів щодо належного впорядкування місць поховань, пам'ятників, пам'ятних знаків жертвам Великого терору - масових політичних репресій 1937 - 1938 років, інших злочинів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом проти Українського народу;3) сприяти громадським об'єднанням, благодійним фондам, громадянам у проведенні пошукових робіт, встановленні місць поховань жертв масових політичних репресій 1937 - 1938 років, інших злочинів, вчинених комуністичним тоталітарним режимом на території України, ушануванні їх пам'яті, проведенні відповідної науково-дослідної та інформаційної діяльності.4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.Президент України П.ПОРОШЕНКО 23 березня 2017 року

19:31 25.03.2017



Обновлен 01 июн 2017. Создан 25 мар 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником