Ядерный статус Украины. Миф или реальность

 

Ядерный статус Украины. Миф или реальность




 

 

Ядерний статус України.

Міф чи реальність

 

31.07.2016

Держава, яка не володіє ядерною зброєю,

коли інші володіють цією зброєю,

не володіє власною долею.

Шарль де Голль.

 

Після розпаду СРСР Україна мала третій у світі за розмірами ядерний потенціал. Рішення про знищення стратегічних носіїв та передачу Росії 1734 ядерних боєголовок до них Київ ухвалив під тиском США та Росії.

У грудні 1994-го Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерна держава, а остання боєголовка була вивезена до Росії у серпні 1996 р. У рамках трьохсторонньої угоди США і Росія дали гарантії щодо територіальної цілісності і незалежності України, а також відмовилися від використання проти неї сили "у відповідності з принципами Заключного акту ОБСЄ". Добровільна відмова України від ядерної зброї трактувалася як перша подібна акція у світовій практиці на фоні бажання інших держав отримати контроль над військовим атомом. Єдиною державою, яка відмовилася від розробок у ядерній галузі, була Південно-Африканська Республіка, яка фактично виміняла таке рішення в обмін на позиції лідерства на Африканському континенті. Але рішення ПАР не йде у порівняння з рішенням України. Хоча б тому, що у ПАР ядерної зброї не було.

Подальші події у відносинах із Росією показали наскільки непродуманим і злочинним стосовно своєї країни виявився подібний крок. Постійні торгівельні війни,  військовий конфлікт на Сході України і окупація Криму показали, що Росія не збирається виконувати свої зобов'язання згідно з умовами договору як гарант нашої  територіальної недоторканності.

У цих умовах дедалі частіше постає питання про повернення ядерного потенціалу і статусу ядерної держави, як фактору стримування агресивних  дій наших сусідів.

Свого часу вся атомна енергетика виникла із програми розробки ядерної зброї. Сьогодні навіть дуже побіжний аналіз ситуації говорить про те, що економічний і науково-технічний потенціал України достатній для зворотного ходу. За наявності існуючої технологічної бази, відтворення ядерного потенціалу і виробництво ядерних боєзапасів зажадає п'ять—сім років, якщо щорічно вкладати 200—300 млн. доларів. На території України є два підприємства із видобутку і переробки урану. Завод із виробництва важкої води, технологія розробки електронних компонентів і навіть спеціальна техніка, яка вимірює ізотопний склад ядерних матеріалів. Вітчизняні фахівці запевняють, що Україна у дуже короткі строки може реалізувати такі відсутні ядерні технології, як отримання тритію, реактор-виробник збройного плутонію, радіохімічний завод зі збагачення плутонію і металургійний завод із виробництва збройного плутонію. Також можна окремо підкреслити, що Україна є одним із найбагатших регіонів, де є уран.

Великим плюсом є і те, що із 20 ракетних комплексів, які були на озброєнні колишнього СРСР — 13 були розроблені у дніпропетровських  КБ "Південне" та ВО "Південмаш".

Що стосується самого ядерного циклу, є цікавою думка керівника Дніпропетровського філіалу Національного університету А. Шевцова, який вважає, що за наявності політичної волі і 1 млрд. доларів знадобиться лише півроку. Вчений вважає, що Україна спроможна створити ядерні боєприпаси як на основі збагаченого урану, так і на основі плутонію. Найбільш простим для нас може бути так званий "плутонієвий шлях" розробки ядерної зброї. Вартість невеликого реактора-виробника збройного плутонію 239Pu та радіохімічного заводу коштуватиме кілька десятків млн. доларів. Ще дужче витрати можна зменшити за рахунок виділення плутонію із ТВЕЛів. Точність рахунків ядерних матеріалів МАГАТЕ, яка дорівнює 99%, дає змогу на "втратах" 1% плутонію, щомісячно отримувати по одному ядерному боєзапасу. Плутонієвий шлях дасть змогу Україні у стислі строки стати володарем 100 ядерних зарядів середньої потужності у межах 15 кг.

Шлях створення ядерної зброї на основі збагаченого урану 235U до 90% рівня, більш дорожчий, оскільки більш технологічний. Але все необхідне Україна має, створення спеціальних високошвидкісних центрифуг – питання залучених коштів і часу. Таким шляхом пішли Пакистан та Індія та порозі — Бразилія й Аргентина. Академік НАНУ Віктор Бар'яхтар вважає, що при порівнянні України та Індії та Пакистану, Україна навіть за дуже поганих обставин могла значно швидше стати ядерною державою із ядерною зброєю ніж дві останні країни.

Офіційний ядерний клуб сьогодні складається з таких держав: США, Росія, Британія, Китай, Франція. Коло неофіційних власників значно ширше. Зараз 30-40 країн світу мають можливість створити ядерну зброю. Від звичайних озброєнь, які треба раз у раз демонструвати, у ядерної зброї є важлива і унікальна риса: воно виконує стримувальну функцію не тільки своїми військово-технічними характеристиками, а вже фактом своєї наявності у цієї країни. Ядерна зброя є фактором "непрямої дії, політичної зброї". Офіційні власники ядерної зброї це декларують у своїх доктринах із урахуванням власних політичних інтересів. Наприклад,  Франція вже дала основні положення своєї доктрини. Французькі ракети будуть націлені не тільки на ті держави, які мають ядерну зброю, а й на ті, які можуть використовувати проти Франції свої хімічні та біологічні арсенали. Наявність таких цілей – одна із форм ядерного стримування. За висловами екс-прем'єра Маргарет Тетчер саме наявність ядерної зброї, як фактору стримування зіграло вирішальну роль у протистоянні у "холодній війні" між заходом і СРСР.

Ведення серйозного діалогу про відновлення Україною ядерного статусу є цілком слушним кроком і сприятиме ревізії недіючих гарантій безпеки. Окрім того, Україна може впритул наблизитися до створення ядерної зброї, залишивши цей крок, як останню можливість, необхідну для збереження державності. Така програма може бути реалізована у рамках розвитку атомної енергетики із урахуванням розширення її компонентів, які потенційно можна бути використати у військовій справі.

Ворожі кроки наших сусідів, які зазіхають на наші території, не залишають нам іншого вибору, як створення ядерного потенціалу, як гаранта безпеки і територіальної недоторканності наших кордонів.

Дмитро Снєгирев

 

Комент Богдана Гордасевича: Є ще легший шлях так званих "брудних бомб", які ми можемо зі завалів-сховищ у Чорнобилі зробити їх стільки, що вкриємо радіацією не тільки Московську область, але і по Урал в кілька шарів.

 

 

 

США назвали дату випуску модернізованої атомної бомби
   
США планують в 2020 році випустити модернізовану атомну бомбу B61-12. Очікується, що в новій модифікації зброя прослужить ще як мінімум 20 років

США планують в 2020 році випустити модернізовану атомну бомбу B61-12. Очікується, що в новій модифікації зброя прослужить ще як мінімум 20 років. Керівництво проекту з модернізації називає створення B61-12 "життєво важливою місією національної безпеки", пише NEWSru.com.

Національне управління США з ядерної безпеки (NNSA) офіційно санкціонувало інженерну стадію виробництва B61-12 в рамках програми продовження терміну експлуатації атомної бомби. Новий етап настав після чотирирічної фази інженерного проектування нової конструкції, йдеться на сайті відомства.

Випуск першого серійного зразка атомної бомби B61-12 запланований на 2020 рік. Потім відбудеться повномасштабне виробництво. Глава NNSA генерал-лейтенант Френк Клотц назвав створення модернізованої бомби "життєво важливою місією національної безпеки".

Міністр енергетики США Ернест Моніс заявив, що програма продовження терміну експлуатації дозволить "підтримувати безпечний, надійний і ефективний потенціал ядерного стримування, зменшуючи при цьому розмір запасів". За його словами, наразі модифікація В61 містить "найстаріші компоненти в арсеналі США". Завдяки програмі продовження терміну експлуатації модернізована B61-12, як очікується, прослужить ще щонайменше 20 років.

Програма зі створення нової модифікації бомби - це спільний проект Національного управління з ядерної безпеки і ВПС США. Планується підвищити збереження, безпеку і надійність B61. Відновленню підлягають як ядерні, так і неядерні компоненти бомби.

Бомба B61-12 замінить існуючі модифікації B61-3, B61-4, B61-7 і B61-10. Модернізований варіант буде відрізнятися від попередніх, зокрема, відсутністю парашута і наявністю нової хвостової частини з інерційною системою наведення, що збільшує точність застосування.

У листопаді 2015 року в США пройшло і було визнане успішним третє, заключне випробування B61-12. Бомба без заряду була скинута з винищувача F15E на полігоні в штаті Невада.

Раніше експерти висловлювали побоювання у зв'язку з розробкою B61-12.

"Ядерна бомба зазвичай має дуже велику площу ураження. Якщо ми збільшуємо її точність, ми отримуємо можливість використовувати заряд меншої потужності. Це дозволяє нанести більше шкоди конкретній цілі та менше - навколишнього її простору. На перший погляд це добре", - заявив "Комерсанту" завкафедрою досліджень оборонної політики імені Гарольда Брауна Центру стратегічних і міжнародних досліджень, колишній заступник голови Об'єднаного комітету начальників штабів США Джеймс Картрайт.

"Але, якщо ми робимо її такою маленькою і точною, чи не виникне у нас бажання скористатися нею? Вона ж не завдасть такого великого супутнього збитку", - міркував експерт.

B61 була розроблена в 1963 році, нагадує РБК. Її розробка велася протягом двох років, після чого бомба була запущена в серійне виробництво і постійно піддавалася змінам. Довжина B61 становить приблизно 3,58 м, діаметр - близько 33 см, вага - від 320 до понад 500 кг. Точні параметри залежать від модифікації і оснащення бомби. Ядерний заряд, який могла нести B61, досягав потужності від 0,3 до понад 300 кілотонн.

У тому ж році німецький телеканал ZDF повідомив про плани США розмістити в Німеччині на авіабазі бундесверу "Бюхель" в землі Рейнланд-Пфальц 20 атомних бомб B61-12. За оцінкою експертів, наразі на цій авіабазі з часів холодної війни перебуває близько 10-20 американських атомних боєголовок.

Пізніше Національне управління ядерної безпеки при Міністерстві енергетики США спростувало інформацію про швидке розміщенні нових ядерних бомб в Німеччині, назвавши інформацію, на яку посилалися журналісти ZDF, неточною. У той же час у відомстві підтвердили, що "серійне виробництво B61-12 почнеться не раніше 2020 фінансового року".

Потім посол ФРН в Росії Рюдігер фон Фріч пояснив, що на базі Бюхель в Німеччині будуть всього лише замінені деякі компоненти зброї, термін служби яких закінчився. Нічого зайвого там не з'явиться, запевнив дипломат.
http://www.newsru.ua/world/02aug2016/atomna_bomba.html



Обновлен 05 авг 2016. Создан 31 июл 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником