Бандера не прийде – однозначно!

 

Бандера не прийде – однозначно!

Травневий заклик від Жоржа Дикого



Бандера не прийде – однозначно!


Є таке популярне гасло: «Бандера прийде  – порядок наведе!»  – яке можна часто почути на різних заходах у Львові, особливо національно-патріотичних мітингах чи маніфестаціях. Найбільше полюбляє скандувати це гасло молодь, що і не дивно, але дивно інше: чому власне саме Степан Бандера повинен приходити й наводити порядок в сучасній Українській Державі? Теж мені крайнього знайшли в якості прибиральниці...
Ні, я розуміюся на метафорах і на гіперболах, як розумію, що мова йде про ідейну спадщину Степана Бандери, а все ж чому так прямо і не сказати: «Ідеї Бандери вжиття проведем  – своїми руками порядок наведем!» Власне так і діяла когорта людей з УВО-ОУН-УПА: вони не чекали, що хтось там дасть їм свободу, державу і наведе порядок в ній. Ці люди за власною ініціативою бралися за роботу в різних сферах суспільного життя, чим і ствердили навічно в Україні свою Ідею і Чин.
Для чого заведена ця дещо абстрактна розмова? Власне заради конкретики, якими є майбутні політичні вибори в Україні до Верховної Ради: які б гасла не проголошували політики і яких би глобальних та радикальних обіцянок не робили, а все одно людям потрібно ясно усвідомити наперед, що саме вони будуть виконавцями або і навіть жертвами від діяльності новообраної ВРУ. Дива не станеться, бо в політиці його не буває! І економіці так само. Час це усвідомити чітко і однозначно.
Можна нагадати, як всі вірили, що ось Україна стане незалежною і ми тут же заживемо гарно і заможно! Не сталося такого дива, а стався Кучма. Або після славної Помаранчевої революції так само всі в Україні сподівались на диво: зараз Ющенко і Тимошенко зроблять наше життя чудовим-пречудовим. І тут нічого не вийшло гарного. Далі багато хто увірував у диво «владної руки господаря» Януковича, що враз наведе порядок і дисципліну в Україні, а затим і добробут. Що маємо насправді  – самі бачите: доброго мізерно мало.
І виникає просте запитання: коли ж ми в Україні нарешті перестанемо вірити у міфічне диво миттєвого збагачення і розпочнемо самі працювати, самі наводити лад у власній державі? На себе особисто працюємо хто на що гаразд, тоді як до державного... Тут явний негаразд.
Є гарне прислів’я: «Біда вимучить  – біда й виучить». Щось в Україні з тою виучкою ну ні в яку. Виникають і зникають в Україні різні політичні МММ, знову і знову якийсь черговий політичний Мавроді надурює людей  – і мало що йде в науку українському виборцю, який і далі вперто вірить в диво: ось проголосуємо, оберемо вождя-генія і завтра настане красота, а не життя. Хоча після виборів настає час протилежного обіцяному нового гасла типу: «Покращення вже сьогодні»  –  було учора»
Таким чином закликаю більшість активного електорату в Україні не тільки і не стільки перейматися результатами нових виборів до ВРУ, як грунтовно задуматись над тими власними діями в подальшому після виборів та над відповідними вимогами до законодавчої і виконавчої влад. Особливо це стосується вже досить значного прошарку української буржуазії і малого, і середнього, і великого бізнесу, тому що там є що планувати і є що втрачати, якщо в Україні розпочнеться чергова політична деструкція. Тому для вас, любі буржуа, особливо теза «чесних виборів» повинна стати першочерговою!
В політичній боротьбі багато хто з «претинднетів на папаху» готовий піти на все заради досягнення перемоги, але обмежує оте його «все» усвідомлення, що і суперники також можуть піти на все що завгодно. Тому і тільки тому всі учасники виборчого процесу всіма силами повинні намагатися діяти чесно самим і вимагати цього від інших, а не навпаки  в жодному разі! Чесна перемога у виборах дає право на владу, тоді як нечесна сфальшована перемога владу дає, а права на неї  – ні. Чесність виборів є одною з головних суспільних вимог!
І ще одне є важливим, про що я вже сказав вище: виборець повинен усвідомлювати подальшу мету свого вибору. Якщо основною темою вибору є гасла «знай наших» і «наб’ємо пику ворогам»  – то ясно, що після виборів суспільного позитиву в діяльності обраних депутатів буде нікчемно мало, що ми пересвідчились вже безліч разів. Але якщо вибір відбувається за думкою, що політика  – це мистецтво компромісів, вміння домовлятись щодо дотримання взаємних інтересів  – то результати виборів будуть однозначно значно позитивніші від виборів за принципом «стінка на стінку».
У Степана Бандери є гарний вислів: «Ніщо не зупинить ідеї, час якої настав»  Сподіваюсь, що для українського суспільства настав час ідеї примирення і припинення соціальної конфронтації. Ідеї спільної злагоди в державі і мирної праці. Принаймні підтвердження тому є той факт, що принцип «біполярного політикуму» в Україні не знайшов підтримки і нам не доводиться вибирати «або  – або», де за часту жодне «або» не довподоби виборцю, але іншого нема. А потім жаліємось, чому ми маємо, те що маємо... На щастя, тепер є що вибирати в Україні, а це наша спільна заслуга.
З того всього висновок чіткий: вибори 28 жовтня 2012 року до Верховної Ради України мають бути чесними і їх результат має бути позитивним для соціального єднання в Україні, а не створити нове коло суспільної конфронтації. І все це залежить від нас з вами! Всіх нас в Україні сущих! І Бандера для цього не прийде!  Як би його не кликали і не припрошали  – все одно не прийде, тому що це справа для живих: наводити порядок у власній хаті. До того ж Степан Бандера давно вже з нами в Україні для кожного, хто цього щиро схоче!
  
Богдан Гордасевич

м. Львів


Операція «Фальсифікація»

Операція «Фальсифікація». Партія влади отримала безпрецедентні можливості виграти вибори ще до їхнього початку
Відома істина фальсифікаторів: не той виграє на виборах, хто набирає більше голосів, а той, хто їх рахує. А це обов’язок виборчих комісій 
Ще восени минулого року, коли «опозиція» – «Фронт змін» і «Батьківщина», які дружно проголосували за запропонований регіоналами новий виборчий закон, тріумфували і заявляли про усунення можливостей фальсифікацій, з’явилося чимало сумнівів. Уже тоді увагу Тижня привернула новела цього законодавчого акта про те, що суб’єктом виборчого процесу є партія, яка висунула не партійний список, а кандидатів у народні депутати. Один депутат по мажоритарному округу – і партія набуває певних прав, зокрема брати участь у формуванні виборчих комісій. У такий спосіб до утворення останніх було допущено велику кількість технічних партій: крім п’яти парламентських, кандидатури від яких в обов’язковому порядку включаються до складу окружних виборчих комісій (усі вони подали по 225 осіб), та кількох впливових позапарламентських з’явилося майже 80 таких, які висунули своїх кандидатів, маючи мінімальні шанси перемогти навіть на мажоритарних округах.
Завдяки цьому партія влади, яка, за інформацією джерел «Тижня», контролює більше ніж 2/3 членів ЦВК, дістала можливість встановити монопольний контроль і над окружкомами, де й можуть відбутися основні фальсифікації на жовтневих виборах. Тож 13 із 18 місць у ОВК (остання цифра – це гранична кількість членів комісії) заповнюються за результатами жеребкування від непарламентських партій. 19 квітня цього року ЦВК затвердила такий порядок жеребкування, який повністю суперечить Закону про вибори народних депутатів України. Якщо законом була передбачена модель жеребкування по кожній окружній виборчій комісії (і саме такою була практика на попередніх парламентських виборах), то, згідно з постановою від 19 квітня 2012 року, визначається перелік партій на всеукраїнському рівні, які візьмуть участь у формуванні всіх виборчих комісій.
Як і слід було очікувати, 25 серпня ЦВК у такий спосіб визначила 19 непарламентських партій (серед яких, до речі, лише п’ять затвердили виборчі списки, а решта висунули лише мажоритарників), більшість із яких широкому загалові не відомі, що дає підстави вважати їх технічними проектами влади, яка за рахунок них може розставити своїх людей у комісіях. За інформацією джерел Тижня, прихована квота Партії регіонів формувалася за поданнями (кандидатів у члени ОВК) таких партій, як: «Русское единство» (221 подання), «Русский блок» (223), «Русь єдина» (225), Народно-трудовий союз (225), партія «Зелена планета» (225), Союз анархістів України (220), Ліберальна партія України (219), «Єдиний центр» Віктора Балоги (43), «Єдина родина» вже призабутого в політиці Олександра Ржавського (212), «Братство» Дмитра Корчинського (225). Свідченням абсурду, породженого Центральною виборчою комісією, є те, що «Єдина родина» і «Братство» висунули лише по одному (!) кандидату в депутати. За даними джерел Тижня, окрім «Єдиного центру», всі подання від вищеназваних партій до окружних виборчих комісій (а це понад 2 тис. членів ОВК з 4050 можливих), готували юридичні служби ПР та близьких до неї олігархів, «неформальна» оплата праці якої здійснюється з джерел тієї ж таки владної політичної сили. Як стало відомо, робота над формуванням пулу технічних партій розпочалася понад рік тому, для чого було використано як старі партійні організації, так і створено нові «надійні» політпроекти.
Партія влади має ще дві виключно свої квоти в окружних виборчих комісіях – від фракції ПР та фракції Народної партії Литвина (литвинівці інкорпоровані у виборчий список ПР та отримали кілька погоджених з регіоналами мажоритарних округів). Отже, всього від ПР в окружних виборчих комісіях не менше 11–12 членів, а враховуючи різною мірою підконтрольних владі комуністів та політичну силу Королевської «Україна – Вперед!», на виборах владу можуть представляти не менш ніж 13–14 із 18 членів у кожній ОВК.
Та невідомо, скільки протримаються і представники опозиції. Досвід переконує, опозиційна меншість може стати ще меншою внаслідок прямого тиску на членів ОВК. За новим законом, якщо член окружкому добровільно напише заяву на звільнення, то партія, яка його висувала, вже не зможе зробити заміну на іншого свого представника. Якщо не вдасться «добровільно», то ЦВК може своїм рішенням достроково припинити повноваження неугодних членів ОВК від опозиції.
Водночас до окружних комісій не потрапило жодного представника двох реально прохідних опозиційних політичних сил – партії «УДАР Віталія Кличка» та ВО «Свобода». Тож від опозиції в ОВК буде не більше ніж 3–4 із 18 членів, тоді як її рішення можуть ухвалюватися простою більшістю складу, а в день голосування, якщо немає 2/3 її членів, то 2/3 присутніх членів комісії, які всі може контролювати влада. А це означає, що Партія регіонів зможе на власний розсуд формувати за допомогою підконтрольних ОВК персональний склад дільничних виборчих комісій, скасовувати рішення останніх або визнавати вибори недійсними на тій чи іншій виборчій дільниці, результат на якій буде особливо негативним для влади. Й офіційні спостерігачі цьому не завадять – у ПР достатньо голосів у кожній ОВК, щоб усунути їх із засідань будь-якої комісії.
http://blog.i.ua/community/662/1082087/

15:05 05.10.2012

 

 

 

 

ЖОРЖ ДИКИЙ

 

ЗАКЛИК 

 

Боротись хочу зі злобою

й мажорів наглості,

щоб жити в мирі з добротою

без війн і гадості.

 

Хотіти мало - щось роби!

Саме не зробиться!

Випрямлюй вікові горби -

душа де злобиться.

 

Не ний, не нудь і не кажи:

- А що я можу?

І не грози, а покажи,

як дати в рожу.

 

Та не сусіду чи менту -

вони не варті...

Набий ту гниду золоту

в державній варті.

 

І стань керманичем життя!

І стань людиною!

Щоби пишалася сім’я,

а ти - країною!

 

Час не повернеться назад -

чого чекати?!

Щоб було в світі все гаразд -

час повставати!

 

30.04.2012 р.

 

Коментар Жоржа Дикого: Хочу уточнити значення слова "повставати", яке багато хто розуміє як безлад-бунт і бійку з силовими структурами влади, а реальний зміст слова є: "повно ставати", тобто ставати повноправним розпорядником власного життя. У вірші йдеться про повстання як духовну категорію кожного - повстати проти власного самоприниження.

 

Подивився на ту червону чуму серпасто-молоткасту, що вирувала 1 травня по Україні, особливо на Хрещатику і згадав давній вірш Жоржа Дикого, написаний ще десь у 1989 р., а потім ще вражаюче для публіки його було зачитано у достопам*ятному Северодонецьку десь 1996 р.

 

Жорж Дикий

 

ВЕЛИКИЙ ЖОВТЕНЬ

Веселитись будемо
i усе забудемо.
Все, чого не знаємо, –
ми не пригадаємо.
Нащо нам iсторiя?!
Поперед – вiкторiя!
Слава комунiзму!
Та дивись крiзь призму:
кольори красивi,
а батьки вже сивi –
їх життя минає,
щастя чи хто має?
Парость молодая –
бур'яну безкрая...
Мрiяти не будемо –
все чуже огудимо!
Лиш своє вiтаємо –
тiльки ним ригаємо!
Мерзосна теорiя:
кожен, як калорiя.
Витисли, мов клiзму –
слава комунiзму!
Скрiзь слова лестивi,
скрiзь дiла злостивi.
Тiльки Бог те знає,
як всiх покарає:
винищить до краю
недолюдкiв зграю!


І ще пригадався випадок, коли десь ще на початку всіх подій у 1987 р. в Донецьку на площі Леніна виникла якась дискусія між членами тільки но створеним товариством "Меморіал" і ще там іншою публікою, ну і я там був - дискусії розводив. І вже тоді я отримав відповідь на всі часи, яка до цього часу мені пояснює оту черону гниль, що тримається вперто дотепер.
Отже один чоловік доводив, що радянська влада чудова і зробила багато доброго, на що я наводи безліч доводів репресій і несправедливості совєтів, масові вбивства і безліч прихованих злочинів. Врешті-решт я дістав того чоловіка і він чесно вигукунув: "А мне нет дела до всего этого - мне было хорошо и я хочу, чтобы и дальше так было!"

Огидно, але реальність така, що надто багато подібних червоних трупоїдів ще живе в нашій славній Україні, а це біда для держави і для людей честі, бо з такими яке майбутнє можна збудувати?

 

 



Обновлен 06 окт 2012. Создан 30 апр 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником