Ющенко Віктор, Президент України 3-й

 

Ющенко Віктор, Президент України 3-й




Ющенко Віктор Андрійович

Ющенко Віктор Андрійович
Ющенко Віктор Андреевич.jpg
Голова партії Наша Україна, президент України (2005-2010 рр..)

Новини від Цензор.НЕМАЄ


Голова партії Наша Україна, президент України (2005-2010 рр..)

Після відставки глава держави отримує довічну матеріальну допомогу в розмірі президентської зарплати. Президенту належить мати чотирьох водіїв, двох покоївок, офіціантів і кухарів, два авто, охорону, помічника...

Ющенко переживає стрес. "Разом з народом" він був начебто самодостатнім, а тепер втратив це відчуття.

Колишній президент Віктор Ющенко заявив, що планує відкрити кілька музичних шкіл. У них будуть вчити грати на дримбі, волинці, трембіті та лірі.

30px-Aquote1.png Зараз в Україні є від сили 37 музикантів, що грають на трембіті. Тих, хто грає на дримбі, ще менше, - каже він. - Після відставки у мене з'явилося більше вільного часу. Я тримаю корову Улю, фазанів, чотири дрохви, шість собак. Маю п'ять порід курей. На моєму ставку зимують три сотні диких качок. За зиму з'їдають машину-півтори комбікорму. Як із воску, зібраного на пасіці, зробив три 2-метрові свічки". [1] 30px-Aquote2.png

Зміст

Особиста справа

Народився 23 лютого 1954 року у селі Хоружівка Недригайлівського району Сумської області у родині вчителів. Батько: Андрій Андрійович (1919-1992) — учасник Великої Вітчизняної війни, після війни викладав англійську мову в школі. Мати Варвара Тимофіївна (1918-2005), викладач фізики та математики (пішла з життя всього через тиждень після інавгурації Віктора Ющенка на пост Президента України).

  • У 1975 році Ющенко закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Після отримання диплома два місяці (серпень — вересень) працював заступником головного бухгалтера колгоспу «40-річчя Жовтня» в селі Яворів Івано-Франківської області, потім був призваний до армії (служив у прикордонних військах КДБ СРСР. Повернувся в жовтні 1976. Вступив в КПРС 1977 і залишався в її лавах аж до розпуску партії.
  • У грудні 1976 влаштувався на роботу економістом в районному відділенні Держбанку СРСР в смт Улянівка Білопільського району Сумської області.
  • У 1984 році закінчив аспірантуру Українського НДІ економіки й організації сільського господарства, кандидат економічних наук[6].
  • З липня 1985 року працював у відділі кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР, переїхав у Київ.
  • У грудні 1987 року на запрошення Вадима Гетьмана перейшов у київське відділення Агропромбанку СРСР на посаду начальника планово-економічного управління, ставши членом формується «команди» Гетьмана, який очолив Нацбанк після проголошення Україною незалежності (туди входили Олександр Кірєєв, Ігор Мітюков, Володимир Стельмах, Олександр Веселовський та інші відомі у майбутньому фінансисти і економісти).
  • З 1988 по 1990 рік працював начальником управління, заступником голови Правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР.
  • З 1990 по 1993 рік — заступник, перший заступник Голови Правління Республіканського АК АПБ «Україна».
  • 26 січня 1993 за пропозицією Вадима Гетьмана був висунутий на посаду голови Національного Банку і таким чином став третім за період незалежності главою НБУ. Був одним з основних виконавців грошової реформи на Україні при введенні в обіг національної валюти — гривні, при ньому була створена Державна скарбниця і побудований Банкнотно-монетний двір.

Діяльність Ющенка викликала також і серйозну критику. Серед критиків був і тодішній міністр економіки Віктор Суслов, звертався з листом до Кучми. Крім того, Міжнародний валютний фонд заявляв про факт завищення Національним банком даних про розмір золотовалютних резервів, що також додало грунту для критики.

  • У 1996 році в країні, змученій п'ятиріччям сильної інфляції, Національний банк проводив грошову реформу. Віктор Ющенко, будучи на посаді голови банку, публічно взяв на себе особисту відповідальність за те, що ця реформа не буде фіскальної і ніхто в результаті не постраждає. Стримавши своє слово, отримав від ЄБРР статус кращого банкіра року.
  • У 1997 зайняв 6 місце в рейтингу найкращих банкірів світу за версією журналу «Global Finance».
  • У 1998 році Ющенко захистив в Українській академії банківської справи дисертацію на тему «Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні», отримав ступінь кандидата економічних наук.
  • Ющенко пішов з посади глави Національного банку 1999, отримавши пропозицію очолити уряд України у грудні 1999.
  • Під час президентських виборів 1999 року брав участь у передвиборній кампанії Леоніда Кучми
  • З грудня 1999 по квітень 2001 Ющенко — прем'єр-міністр України.

Поступово, однак, розбіжності між Ющенком і Кучмою посилювалися, а до кінця роботи кабінету Ющенка скандали в уряді стали публічними, прем'єр-міністр почав давати політичні інтерв'ю, в яких відкрито звинувачував оточення Кучми в саботажі реформ і протидії уряду.

  • У лютому 2001 року була зроблена остання спроба налагодження відносин в керівництві — разом з Леонідом Кучмою та спікером Верховної ради Іваном Плющем Віктор Ющенко виступив зі зверненням до українського народу, в якому піддав різкій критиці опозицію та її акцію «Україна без Кучми».
  • 26 квітня 2001 року Ющенко був відправлений у відставку у зв'язку з парламентською вотумом недовіри кабінетові міністрів— в постанові було зазначено, що здійснення урядової програми «Реформи заради добробуту» не тільки не призвело до реальної стабілізації в національній економіці, а ще серйозніше загострило соціально-економічні проблеми в суспільстві. Також існувала версія, що причиною відставки було посилення впливу в політичних і ділових колах, зростання популярності серед населення.
  • Президент України з 2004 по 2010 рік.
  • 9 лютого 2013 року Ющенка виключили з «Нашої України».

Сім'я і зв'язку

Сім'я і зв'язку
Родина * Ющенко (Чумаченко) Катерина Михайлівна, друга дружина.


Куми * Давид Жванія - народний депутат України VI скликання, олігарх.
  • Станіслав Аржевітін - Народний депутат Верховної Ради України V, VI скликань.
  • Оксана Білозір народний депутат України, співачка.
  • Олександр Третьяков - народний депутат України VI скликання.
  • Микола Мартиненко - народний депутат України VI скликання.
  • Микола Катеринчук - народний депутат України VI скликання.
  • Євген Червоненко - Голова департаменту авіації Міністерства з питань надзвичайних ситуацій Україн уряду Азарова.
  • Петра Порошенко - Міністр економічного розвитку і торгівлі України уряду Азарова, глава ради Нацбанку України, екс-міністр закордонних справ України, олігарх.
  • Плющ Іван, народний депутат (НУНС).
  • Оксана Мороз-Хант - відома власниця модного магазину "Санахант". Крім того, Оксана Сергіївна доводиться кумою дочки Леоніда Кучми, Олені Франчук.
  • Палійчук Микола, екс-голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
  • Володимир Чвалюк.
  • Черевко Олександр, екс-голова Черкаської обласної державної адміністрації.
  • Гришко Володимир, співак.
  • Буряк Сергій, банкір, екс-народний депутат України.
  • Анатолій Бурдюгов, екс-прем'єр-міністр Криму.
  • Михайло саакашвілі, президент Грузії.
  • Ананиашвили Ніно, грузинська балерина.
  • Науменко Павло, екс-директор Харківського авіавиробничого підприємства.
  • Міхєєв Петро, екс-голова правління банку «Україна».




Оперативне справу

Отруєння

5 вересня 2004 року Ющенко, будучи кандидатом в президенти, зустрічався з керівництвом Служби безпеки України, після чого відчув нездужання, і 10 вересня був госпіталізований у віденську клініку. Лікарі заявили, що Ющенко отруєний діоксином, причому отрута потрапила в організм пацієнта приблизно за п'ять днів до госпіталізації. Пізніше було проведено низку експертиз. Повторна експертиза в кінці травня 2006 року підтвердила факт наявності діоксину в організмі Ющенка.

11 квітня 2011 року перший заступник генерального прокурора України Ренат Кузьмін заявив, що якщо третій президент України відмовиться здати аналіз крові для повторної експертизи, Генеральна прокуратура буде змушена закрити кримінальну справу за фактом його отруєння. У червні Ющенко підтвердив свою згоду здати кров, але досі цього не зробив.[2]

Отруєння було сфальсифіковано
Ющенко диоксин.jpg
Отруєння в 2004 році кандидата в президенти Віктора Ющенка було сфальсифіковано, стверджує начальник відділу з нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генпрокуратури Лариса Чередниченко.

При цьому вона звинуватила високопоставлених посадових осіб Секретаріату президента і членів сім'ї Ющенка, зокрема його дружину Катерину, у спробах приховати «штучність» факту отруєння.

Про це йдеться у рапорті Чередниченко на ім'я генпрокурора Олександра Медведька. Свою заяву співробітниця ГПУ, працювала також у парламентській слідчій комісії з розслідування обставин отруєння Ющенка, підтвердила в інтерв'ю виданню.

Чередниченко нагадала, що нардеп від НУ-НС Давид Жванія під час дачі свідчень слідчій комісії Ради заявив, що з медичних установ були вилучені зразки крові Ющенка, щоб виключити можливість проведення порівняльної експертизи, приховавши тим самим відсутність діоксину в організмі Ющенка.

30px-Aquote1.png ... Як показав Жванія, — йдеться в листі Чередниченко, — у потерпілого у вересні-жовтні 2004 року за сприяння австрійського лікаря були взяті зразки крові. Проте вони не були досліджені ні в Україні, ні в будь-якій європейській країні. Їх таємно доставили в США, де збагатили діоксином, а надалі, за сприяння співробітників американських спецслужб, передали до Австрії. Саме ці зразки крові керівництвом австрійської клініки Рудольфінерхаус були направлені для дослідження в експертних установах, які й виявили наявність діоксину 30px-Aquote2.png

Крім того, Чередніченко розповіла, що є роздруківку фонограми телефонної розмови жінки, яку називали Мартою, з якимсь Романом. Розмова велася англійською мовою з вкрапленнями українських слів і стосувалася транспортування зразків крові Ющенка із США до Австрії.

Ющенко-Сацюк.jpg
«Вивчення напрацьованих тимчасовою слідчою комісією ВР матеріалів, — констатує Чередниченко, — створило у мене переконання про наявність інших, крім основної і єдиної (отруєння Ющенка під час вечері на дачі в заступника голови СБУ Володимира Сацюка. — ред.) версій, які, можливо, не бралися до уваги слідчими у справі про отруєння Ющенка. Зокрема життєздатною є версія про причетність окремих високопоставлених службових осіб СП до спроб фальсифікації доказів у кримінальній справі № 49-1361», — сказала вона, підкресливши, що «отруєння Ющенка — не що інше, як ретельно спланована оперативна комбінація вітчизняних і зарубіжних спецслужб».

Сьогодні відзначає, що Чередниченко підписала рапорт 26 серпня, а вже наступного дня її попередили про звільнення за скороченням штатів, запропонувавши дві нижчі посади, від яких вона відмовилася. І оскаржила наказ у суді.

Катерина Ющенко вже відреагувала на звинувачення у втручанні в розслідування справи про отруєння чоловіка. В інтерв'ю газеті Україна молода вона заявила, що на неї стали вказувати пальцем по справі про отруєння чоловіка: «Ніби я сфальсифікувала результати тестів, розробила цей план, щоб допомогти йому виграти вибори. Це та глибина морального падіння, якої можуть досягти наші опоненти і їхні оплачені журналісти, щоб виграти вибори». Дружина президента зізнається, що восени 2004 року зверталася до всіх, кого знала у Європі та Сполучених Штатах, за допомогу у визначенні причини хвороби: «Мені доводилося робити це таємно, я змушена була приховувати факти, боялася всіх і всього. Цей час я пам'ятаю, як страшний сон».

За словами дружини Ющенка, «отрута змогла виявити лабораторія в Нідерландах. Пам'ятаю, як уперше почула про результати тестів на СNN. Я відчувала радість, що ми нарешті маємо відповідь, жах від назви отрути, гнів, що лабораторія публічно проголосила результати тесту, перш ніж повідомити про це лікаря та родину».

При цьому перша леді країни нагадала, які муки пережив її чоловік з-за хвороби. «Кожен день вставав, 12-15 годин проводив на роботі, а потім повертався додому і проходив кількагодинні лікувальні процедури. Іноді доводилося 3 — 4 рази на день міняти йому сорочку — адже на його шкірі часто відкривалися криваві рани». Віктора Андрійовича дружина називає героєм: «Він міг здатися, але терпів цей біль і напади, адже свято вірив у свій обов'язок перед Україною та її громадянами. Я дуже пишаюся цим».

На цьому тижні британська The Times, посилаючись на джерело, наближене до розслідування справи про отруєння Президента України Віктора Ющенка в 2004 році, повідомила про те, що за цим злочином стоять російські влади.

Як повідомлялося, 7 вересня Президент України Віктор Ющенко заявив, що завершення розслідування справи про його отруєння в 2004 році.

«Розслідування завершене, прокуратура залучила близько тисячі свідків. Я сам кілька разів ходив до Генпрокуратури давати свідчення. Не дали показань ряд народних депутатів, серед яких і лідер опозиції Віктор Янукович», — сказав Ющенко.

Раніше генеральний прокурор Олександр Медведько заявляв, що не впевнений, що розслідування кримінальної справи про отруєння в 2004 році в той час кандидата в президенти Віктора Ющенка буде завершено до початку прийдешніх президентських виборів.[3]

Допит Жванії
У середу, 23 липня 2008 року на допит у справі про "отруєння" президента України Віктора Ющенка в Генеральну прокуратуру був викликаний його колишній соратник Давид Жванія. У вівторок на допиті чотири години провів сам Ющенко. Жванія був присутній на тому самому вечері, під час якого нібито отруїли Ющенка. На допиті Жванія від дачі свідчень відмовився (слідчий Олексій Донський розцінив це однозначно: депутат "чогось боїться, або причетний до злочину"). Зате в інтерв'ю "Известиям" Жванія заявив, що отруєння не було, а суд по цій справі - "змова".
  • питання: Ви можете довести, що отруєння не було?
  • відповідь: Це не мені, а Ющенко потрібно доводити, що він дійсно був отруєний. Я зрозумів, що справа заходить надто далеко. Сотні людей викликають на допити просто тому, що так владі хочеться. Справа не розслідується, тому що є змова. Я його не боюся, але справа може закінчитися плачевним результатом. Адже на весь світ робили гучні заяви, що було отруєння діоксином. Потім довго шукали, як отрута могла потрапити на Україну. Сказали, що є чотири держави - виробника цієї речовини. Три європейські країни надали зразки отрути, а Росія - ні. За цією дурницею спостерігає весь світ. Ми звинуватили Росію в причетності до злочину. Але всі прокурори, які говорили, що мають докази відсутності отруєння, мовчать. Тому заговорив я. Не можна будувати на брехні держава. Я відкрито прошу Ющенка провести міжнародну експертизу його нібито отруєння. Нехай президент здасть свою жирову тканину, щоб її перевірили на наявність діоксину.
  • в: Ви заявляли, що Ющенко постраждав не від отруєння, а від загострення панкреатиту.
  • про: Заявляв, тому що це встановили лікарі. У президента слабка підшлункова залоза, і його лікуючий лікар давно йому рекомендував бути обережним в їжі. Це все було в історії хвороби. На вечері, про який всі говорять, Ющенко їв і пив менше всіх. Тому що був ситим. Ми вечеряли на дачі заступника голови Служби безпеки України Сацюка. Тут його не могли отруїти. Я не повірю, що в будинку, де живуть діти, міг зберігатися отрута. Тоді б міг отруїтися не тільки Ющенка, але і всі інші, в тому числі сім'я Сацюка.
  • в: у 2005 році ви заявили, що отруєння Ющенка було вигідно Юлії Тимошенко, нинішнього українського прем'єра.
  • про: Я пожартував. Коли дізнався, що з'являються абсурдні версії отруєння, я запропонував ще одну.
  • в: Після отруєння пройшло три з половиною роки. Чому ви мовчали досі?
  • про: Тоді був революційний період. Я вважаю, що, як учасник "помаранчевої революції", повинен говорити правду про отруєння. Я був одним з керівників передвиборного штабу, я тоді всіх умовляв не пускати "качку" про діоксин.
  • в: Ющенко з вами зараз спілкується?
  • про: Розмовляли давно. Один на один - хіба що в 2004 році.[4]

Вооружейный скандал

Ющенко&Саакашвілі
Голова тимчасової слідчої комісії Верховної ради Валерій Коновалюк заявив 18 листопада 2009 року, що Віктор Ющенко намагається "зам'яти збройовий скандал з поставками озброєнь у Грузію. Так прокоментував він висловлювання Ющенка на авіашоу в Дубаї про законність поставок української зброї в Грузію.

"Насправді, мова йде про тіньовому збройовому бізнесі Ющенко і Саакашвілі, який завдав колосальних збитків державному бюджету України", - наголошується в заяві. Коновалюк нагадує, що тільки за останні чотири роки Україна продала зброї на суму 2,5 млрд. доларів, у той час як в бюджет надійшло лише 200 млн. Санкціонувавши поставки зброї за кордон, Ющенко тим самим знижує обороноздатність країни та боєздатність армії, вважає голова парламентської комісії.

Як інформує ИТАР-ТАСС, в заяві йдеться, що українська армія потребує переозброєнні, проте 95% всієї продукції військово-промислового комплексу країни йде на експорт. "Для Ющенка цілком нормальним є те, що зброя продавалася за заниженими цінами, що комплекси ППО знімалися з бойового чергування, що на боці Грузії у бойових діях брали участь українські військові фахівці, - зазначив Коновалюк.- При цьому кошти від продажу озброєнь не доходили до Міністерства оборони і не забезпечували фінансування, в тому числі і соціальних проблем військовослужбовців". На думку депутата парламенту, Ющенко повторно вносить кандидатуру Юрія Єханурова на посаду міністра оборони як свого ставленика для подальшого розкрадання військового майна та державного бюджету.

Президент всіляко чинить тиск на Генпрокуратуру, щоб перешкоджати розслідуванню фактів корупції та зловживань, так як всі матеріали, які вже рік перебувають у Генпрокуратурі, вказують на його безпосередню участь і пряму зацікавленість в збройових поставки в Грузію, вказується в заяві. "Така безвідповідальна політика нинішньої влади, - заявив депутат. - не могла не позначитися на двосторонніх відносинах з Російською Федерацією. В результаті постраждала економіка України, скоротився експорт українських товарів у Росію"[5]

Довідка: П'ятиденна війна в Південній Осетії, крім усього іншого, зірвала покрив таємниці з збройових потоків, які йшли з України на адресу грузинського режиму. Надбанням гласності стають нові факти про те, як кум Ющенко допомагав кума Саакашвілі готуватися до агресії проти Росії.

Буквально напередодні грузино-південноосетинського конфлікту, щоб забезпечити постачання до Грузії ракетних комплексів, останні за особистим розпорядженням Віктора Ющенка знімалися з бойового чергування. В інтересах кавказького союзника спустошувалися сховища української армії. З 61-го арсеналу Південного оперативного командування Сухопутних військ України, розташованого в районі станції Лозова, нелегально були відвантажені тактичні ракети «Луна-М», танкові снаряди, набої для реактивних систем залпового вогню «Град» і «Ураган» та переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК). «Вдало» трапився незабаром пожежа дозволив замести сліди, але той факт, що гроші, виручені від збройового бізнесу, в бюджет України не потрапляли, встигла приблизно за тиждень до пожежі встановити та оприлюднити тимчасова слідча комісія, створена Верховною Радою для з'ясування обставин поставки до Грузії української військової техніки. Голова комісії депутат від Партії регіонів Валерій Коновалюк назвав суму – 3 млрд. доларів, на яку було продано зброю. В державний бюджет, за його словами, була перерахована сума в 12 разів менша.

Тимчасова комісія підготувала для Ради проект постанови, в якому рекомендувалося порушити кримінальні справи проти тих посадовців, які в процесі поставок зброї завдали шкоди національним інтересам і обороноздатності України. Однак серйозного продовження справу досі не отримало. Спочатку розпуск Ради заблокував роботу тимчасової комісії, а з відновленням парламентської діяльності у депутатів знайшлися важливіші справи. У другій половині грудня Верховна Рада все ж заслухала Коновалюка, вирішивши передати зібрані комісією матеріали в генпрокуратуру країни для перевірки. Парламент «звернув увагу» президента і керівників державних органів, відповідальних за торгівлю зброєю з Грузією, «на необхідність дотримання національних інтересів України». Але ось призупинити поставки військової техніки і озброєння для Тбілісі нова помаранчева коаліція відмовилася, мотивуючи це небажанням завдавати шкоди вітчизняному ОПК.

За даними російських спецслужб, поновлені нелегальні поставки йдуть морським шляхом через Болгарію. Перший контракт реалізований: з Варни партія боєприпасів на суму в 5 млн. доларів доставлена в Поті. Але куди більшого масштабу бариші – близько 100 млн. доларів – обіцяє контракт на поставку грузинської армії ЗРК середнього радіусу дії.

До засобів боротьби з повітряними цілями в Тбілісі давній інтерес. Ще в 2007 році, за даними російського МЗС, в руки грузинських військових потрапив дивізіон пускових установок ЗРК «Бук-1-М1», дивізіон ЗРК «Оса-АКМ», близько 50 ПЗРК «Голка-1» і до 400 ракет до них. У 2008 році ще до серпневих боїв до них додалися ще одна батарея ЗРК «Бук-1-М1», комплекс радіоперешкод «Мандат» і чотири станції пасивної радіотехнічної розвідки «Кольчуга». Під час грузино-південноосетинського конфлікту-це озброєння активно використовувалося проти російської військової авіації. У результаті ударів багато що було втрачено, так що попит на нові ЗРК у Тбілісі, не расставшегося з планами повторного розігріву ситуації в регіоні, тільки виріс.

На адресу Грузії йде і інше українське озброєння і військова техніка. Так, за інформацією депутата Верховної Ради Ігоря Алексєєва, заступника голови тимчасової слідчої комісії, Україна експортує режиму Саакашвілі танки.

За даними тієї ж комісії, вже після серпневих подій для відправки в Тбілісі вилучені протитанкові ракети з 62-го арсеналу в Кіровограді. До речі, підбір озброєнь йшов з участю американських військових фахівців.

Такого роду факти підтверджують, що Ющенко і К° продовжують підтримувати повністю збанкрутілий тбіліський режим. А оскільки оприлюднення цих фактів загрожує серйозними наслідками для політичних перспектив нинішнього українського президента, останні місяці робиться все, щоб змусити тимчасову комісію ВР замовкнути, а її інформацію дискредитувати.

Добре відомо, що Служба безпеки України намагалася звинуватити керівника комісії Валерія Коновалюка в організації «витоку секретної інформації, що становить державну таємницю». СБУ також направила відкритий лист лідера «регіоналів» Віктора Януковича з вимогою припинити «роздувати» тему незаконних поставок зброї. Не гребують і дрібною помстою. Міністр оборони Юрій Єхануров своїм наказом позбавив Коновалюка офіцерського звання " підполковник запасу.

19 грудня 2008 року Верховна Рада сама прийшла на допомогу президентській команді. Заслухавши звіт голови тимчасової комісії, вона закрила її, відмовившись санкціонувати продовження роботи ТСК до червня 2009 р., що було б необхідно для розслідування обставин збройного скандалу, який розпочався після захоплення сомалійськими піратами судна «Фаїна».

Нелегальний експорт зброї з України, що почався, за даними російського військового відомства, близько десяти років тому з поставки 12 крилатих ракет повітряного базування Х-55 у Китай та Іран, що отримав з тих пір широкий розвиток. Найяскравіший приклад останніх років – викликала широкий міжнародний резонанс нелегальний продаж Іраку комплексу радіоелектронної розвідки «Кольчуга».

Далеко не завершена історія з вантажем української зброї на «Фаїні», полоненої сомалійськими піратами. В інтерв'ю кореспонденту «Newsweek» керівник угрупування, яке захопило судно, знову підтвердив, що партія озброєння і військової техніки призначався для Південного Судану, куди подібні поставки заборонені Радою Безпеки ООН. Офіційні особи в Києві факт порушення міжнародного ембарго заперечують, але не роблять нічого для звільнення моряків з піратського полону. Про це днями заявила уповноважений Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова, назвавши такий стан речей ганебним для України. Вона могла б додати, що заради приховування кримінально караних діянь кількох українських офіційних осіб десятки людей приречені на повільну смерть.

Що стосується антиросійської спрямованості нелегальної торгівлі українською зброєю, то відомі численні факти, коли переносними ЗРК «Голка» і боєприпасами з українських арсеналів забезпечувалися ічкерійські сепаратисти, в результаті чого було збито чимало літаків і вертольотів російських ВВС, загинули багато військовослужбовці російської армії[6]

Росукренерго

Рішення Віктора Ющенка у газовій сфері обійшлися Україні у втрату $38,6 млрд за 10 років. Такі результати проведеного ZN.UA підрахунку передбачуваних збитків від рішень Ющенка.

Якби Віктор Ющенко не дав добро на присутність Росукренерго в якості посередника, а потім і монопольного постачальника газу в Україну, «поховавши» таким чином міжурядову угоду від 4 жовтня 2001 року і наступні за нею газові контракти, в яких була закріплена ціна в $50 за 1 тис. куб м в період з 2002-го по 2011 рік, то НАК "Нафтогаз" заплатила б за імпортований газ лише $25,725 млрд, а не $64,335 млрд, як довелося насправді.

Так, пише видання, якщо взяти ціну в $50 за 1 тис. куб м. і підрахувати, у скільки б обійшовся Нафтогазу України імпортований за десять років обсяг газу (514,5 млрд кубм, з урахуванням прогнозних 38,4 млрд куб м за 2011-й), якби Ющенко не «поховав» досягнуті в 2001-му домовленості про ціну газу в $50 і гарантований транзит російського газу в Європу на рівні 116 млрд, то отримаємо такі цифри.

За 2002-2004 роки в Україну було поставлено 182,4 млрд куб м. газу загальною вартістю, якщо рахувати по 50 дол., $9,12 млрд. З 1 січня 2005 року по 1 січня 2011-го (шість років) "Нафтогаз України" імпортував 293,7 млрд куб м. газу. При ціні $50 за 1 тис. куб м коштував би він "Нафтогазу" загальну суму 14,685 млрд. Плюс вартість газу за 2011 рік (38,4 млрд. кубометрів) становила б $1,92 млрд. Разом за десять років дії контрактів від 2001 року "Нафтогаз" заплатив би "Газпрому" всього(9,12+14,685+1,92) = $25,725 млрд.

Замість цього, «турбота РУЕ Нафтогазі обійшлася НАКу у величезні «непередбачувані додаткові витрати», а саме в $38,61 млрд[7].

Мерседес

Ющенко - мерседес.jpg
28 березня 2012 року Ющенко побачили на Подолі особисто керуючим чорним Mercedes S-класу. Вартість машин такого класу становить 67 тисяч євро. Власник авто, як дізналися журналісти, хтось Геннадій Нідугов, що проживає на Лісовому масиві за адресою проспект Лісовий, 17-Б.

У центральному виконкомі партії «Наша Україна» повідомили, що людина на ім'я Геннадій Нідугов у них не працює. Прес-секретар Ющенка Ірина Ванникова не змогла прокоментувати, чому Mercedes Ющенка оформлений на підставну особу.[8]

Вигнання з партії

9 лютого 2013 року Ющенка виключили з «Нашої України». Відповідне рішення в суботу зачитав голова політради партії Сергій Бондарчук.

«Під час виборчої кампанії 2012 року з згоди Віктора Ющенка відбулися заміни членів ОВК і ДВК від Української народної партії та „Нашої України“ в Південних і Східних областях України. Такими діями Віктор Ющенко зрадив програмні цілі партії», — йдеться в рішенні організації.

Також у рішенні йдеться, що щоб уникнути звіту і відповідальності, з допомогою підконтрольних йому членів президії» Ющенко блокує скликання з'їзду і намагається незаконним чином узурпувати керівництво партією.

За словами Бондарчука, саме київська міська організація мала право виключити з партії Ющенка, оскільки він перебував на її обліку.

На питання журналістів, у кого знаходяться ключі від сейфа партії, Бондарчук відповів: «Статут, печатку партії, прапор знаходяться тут (Спаська, 36), тобто у нас».

Як повідомляли джерела «Української правди», на суботу Ющенко мав намір скликати засідання політичної ради «Нашої України», на якому підняти питання про зняття з посади Бондарчука.[9]

Міфи та легенди

Нащадок гетьмана Калнишевського

За опублікованим у статті твердженням директора Центру генеалогічних і геральдичних досліджень Інституту історії України НАНУ історика Віктора Томазова, сім'я Ющенка була козацького походження. Сам Ющенко у своїх припущеннях пішов далі, зв'язавши походження свого роду із запорізьким кошовим Петром Калнишевським. Ющенко неодноразово заявляв, що він — з відомого козацького роду.

30px-Aquote1.png У санкт-петербурзькому архіві збереглася переписка Петра Івановича Калнишевського зі своїм братом Нечипором Калнишевським-Ющенко. «Петро Калнишевський народився за 10 кілометрів від мого села. Є лист, в якому він просить поїхати до Хоружівки і відвезти п'ять возів риби, тому що моє село погоріло. Воно завжди було на краю імперії і відносилося до російської сторони, то до української. Але межа тоді була умовної», — розповідав Ющенко 30px-Aquote2.png

Дійшло до того, що нардепи - вихідці з Сумщини - пропонували зняти блокбастер про Петра Калнишевського і витратити на це $200 млн. Але далі задумки справа не пішла. А в 2008 році в Одесі виникла ідея спорудити в Одесі пам'ятник отаману. Правда, все знову-таки не зрушила з мертвої точки.

Калнишевський — постать цікава. Наприклад, згідно з легендою, в Запорізьку Січ він потрапив випадково. Нібито 8-річний хлопчик пас худобу і побачив невеликий загін запорожців. Козаки запропонували йому спробувати козачу трубку, після чого хлопець попросив взяти його з собою. У підсумку Калнишевський пройшов шлях від гінця до кошового отамана. Закінчив своє життя на Соловках.[10]

Позашлюбна дочка

У червні 2008 року ряд сайтів оприлюднив інформацію про позашлюбної дочки президента, яку тепер змушений виховувати колишній глава його Секретаріату, екс-губернатор Закарпатської області і, за сумісництвом, лідер ЄЦ Віктор Іванович Балога.

Після того, як Віктор Андрійович, вибачте за натуралістичні подробиці, запліднив молоду медсестру з Мукачева, завжди радый намагатися Віктор Іванович удочерив инфильтрованную через дитячий притулок для більшої достовірності дівчатко.

Ім'я – Софія Вікторівна Балога.

Рік народження – приблизно 2000 р. Можлива похибка в один рік.

Ви запитаєте, а де ж мати дівчинки, підтримує з нею стосунки Віктор Андрійович?

І мати дівчинки, яка потрапила у вир розгулу младострасника, і її було сполошившуюся бабусю, і (!) оператора таємницею відеозйомки зустрічей Ющенка з нікому не відомої медсестрою загинули не своєю смертю. Є всі підстави вважати, що їх «зачистили».

До того ж, що цей випадок для клану Балог був абсолютно новий. Двоюрідний братик Віба і його права рука довгий час вишивав по області з високою блондинкою модельної зовнішності. Після того, як по Закарпаттю пішли непотрібні йому розмови, пасію знайшли у вигляді обгрызаного щурами трупа на покинутій будмайданчику в місті Мукачево.

Стаття на «ОРД» називалася «Хто у кого хто? Або чого варто боятися Віктору Балозі». Станом на сьогоднішній день її прибрали з сайту, але вона збереглася в численних Інтернет-архівах.

Дозволимо собі навести невелику підбірку фактів, излагавшихся в цьому пам'ятному матеріалі:

Довідка З 1999 по 2001 роки Віктор Іванович Балога обіймав посаду губернатора Закарпатської області. У цей же період Віктор Андрійович Ющенко був прем'єр-міністром України. Відпочивати від зело важких державних справ Віктор Андрійович частенько їздив в Морозівська лісництво Мукачівського держлісгоспу, що входить в зону відпочинку санаторію «Синяк». Для створення справжнього свята душі і тіла гостю з Києва доставляли молоду дівчину, студентку медичного вузу столиці, нібито для забезпечення медичного обслуговування. Незабаром з'ясувалося, що молода особа зазнала. Народжувати дівчину привезли в Мукачівську районну лікарню, головним лікарем якої тоді був і залишається їм до сьогоднішнього дня Василь Васильович Васюта. Організовував приміщення в лікарню і пологи Віктор Іванович Балога......Народжену дівчинку спочатку визначають Закарпатський обласний дитячий будинок дитини р. Свалява, оскільки її мама... пропала безвісти і знайти її не можуть досі. Опікувався «нічийним» дитиною сам керівник Закарпатського обласного управління освіти Олег Аладарович Гаваші, нині «перепрофилировавшийся» в голови Закарпатської обласної державної адміністрації. А через деякий час удочерив дівчинку... сам Віктор. Ні, не Ющенко, а став на той час його близьким другом і корешом Віктор Іванович Балога. Назвали дівчинку Софійкою. Хрестив прийомну доньку Балоги... – Віктор Андрійович Ющенко....2003 року головлікар згадуваній лікарні Ст. Ст. Васюта, трохи перебравши зеленого змія і набравшись хоробрості (або нахабства), мав необережність нагадати Вікторові Балозі про народилася Софійці і підозрілий зникнення її матері, за що тут же був побитий до напівсмерті нинішнім секретарем президента України і його охоронцями.Василю Васюте рот закрили. Але народ продовжує обсмоктувати нові деталі і подробиці відносин нинішнього гаранта Конституції і його кума Віктора Балоги. Кажуть, що Віктор Андрійович продовжує, як в минулі часи свого прем'єрства, відвідувати Морозівська лісництво, і що молоді співробітниці з фірми «Барва» надають гостю різні приємні послуги. При цьому, пересуджує народ, дівчатам зав'язують очі, щоб вони не бачили, кому роблять добре. Допитливі люди також стверджують, що Віктор Іванович Балога організовував таємні відеозйомки обопільно приємних контактів свого кума.Молода людина – оператор телевізійної Студії М», якому Балога доручав знімати і монтувати компру на Віктора Ющенка, незабаром загинув. Нещасний випадок: йшов, впав, вдарився головою об сходи, і помер. Де знаходяться відеоматеріали, компрометуючі нинішнього главу держави, і як вони працюють, можна лише здогадуватися

Відомо. що вбитого оператора звали Іштван.

Можливо було б цю історію порахувати провокаційною вигадкою політичних опонентів Віктора Ющенка, якщо б ще не одна подія.

У Секретаріаті Президента досі пам'ятають гучний скандал між Віктором Ющенком і Віктором Балогою, слова екс-глави СП, що доносилися з-за злегенька двері - «Я ж...., твою Софійку выховую».

Питання про моральність чоловіків, які претендують на президентське крісло не хочеться ставити...[11]

Оперативні донесення

Новий політичний проект

Довідка: Про створення нового політичного проекту Ющенко заявив 26 червня 2012 року на прес-конференції.

Він зазначив, що останні кілька місяців займався перемовинами з громадськими і політичними силами, в основі яких є національна політика і на базі цієї консолідації сформувати політичний проект, в тому числі виборчий проект.

За словами Ющенка, близько 30 громадських і політичних організацій, у тому числі Конгрес українських націоналістів, підписали відповідну декларацію, яка буде представлена 7 липня.

Говорячи про можливий виборчий список, він заявив: "Я не претендую на перше місце, на друге, на третє, на сто перше".[12]

Новий політичний проект Віктора Ющенка отримує фінансування від українських властей. Про це кореспондентові "Росбалта" розповів позафракційний депутат українського парламенту Тарас Чорновіл.

За його словами, у Ющенка немає шансів пройти в парламент. "Його рейтинг наближається до нулю. Я не думаю, що в Україні після його зрадницької поведінки за нього проголосує більше одного відсотка людей, тим більше, що вибір на правому фланзі вже є. Всі розцінюють це як відверту провокацію", — зазначає депутат.

"Наскільки мені відомо, багато людей, які вплутуються в його виборчу кампанію, прямо заявляють, що їх завдання – це отримати те, що їм заборгували з минулого – президентської кампанії. Ющенко залишився багато має з того часу. А зараз до нього йдуть гроші – за чутками ці кошти надходять від Партії регіонів – і люди знову йдуть до нього працювати, щоб повернути старі борги", — додав політик.

"Вливання в новий проект Ющенка "зовні" – хоча б тому, що він не звик витрачати власні гроші. Гра буде на те, щоб сплутати карти опозиції і стати каналізаційною трубою, по якій буде зливатися бруд. Роль, яку погодився грати Ющенко – це роль дешевого купленого провокатора. Тим більше, що він сам на серйозному гачку у влади. Адже Тимошенко посадили нібито за перевищення повноважень при підписанні контракту з Москвою. Але за тиждень до цього Віктор Ющенко перевищив свої повноваження, коли за нижчою ціною на газ відкликав керівника "Нафтогазу" з переговорів, після чого Росія подвоїла ціну", — резюмував Тарас Чорновіл.[13]

Ющенко проти Тимошенко

Згідно з отриманою інформацією, 22 лютого 2013 року Віктор Ющенко провів у Брюсселі зустріч з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу.

«Зустріч тривала більше години. Екс-президент сказав, що зараз Україна стоїть на роздоріжжі, вирішується доля на роки вперед, і майбутнє країни не повинно бути заручником справи Тимошенко», - повідомило джерело.[14]

Позов за вплив на хід газових переговорів

В кінці червня 2013 року у відношенні Віктора Ющенка надійшло позовну заяву до Вищого адміністративного суду України. Про це повідомив «Українській правді» голова юридичної компанії Lions Litigate Батрин Станіслав. «Звернулися з позовом до президента Ющенка, і ставимо під сумнів законність дій президента про заборону Олегу Дубині як керівнику НАК "Нафтогаз України" підписувати газові контракти за ціною 235 доларів», — уточнив він.

«Ми також розглядаємо як протиправні дії Ющенка по запозиченню на себе компетенції кабінету міністрів і здійснення управлінського впливу на "Нафтогаз" (перевищення владних повноважень, враховуючи ст. 19 Конституції) у процесі укладання контрактів на постачання і транзит газу, видання обов'язкових до виконання директив підприємству "Нафтогаз"», — зазначив він.[15]


У липні 2013 року позов до Віктора Ющенка, колишньому президенту України, який стосувався газових переговорів, був відхилений Вищим адміністративним судом.

Суд посилався на те, що позивач Батрин Станіслав, директор юридичної компанії Lions Litigate, пропустив строк звернення до суду, а саме 6 місяців. Термін обчислювався з моменту, коли про дії Віктора Ющенка стало відомо.

Батурин вважає, що в цьому випадку має місце вибіркове правосуддя.

Гарантувати правосуддя суд відмовився з однієї причини: є незаперечні прямі докази того, що Ющенко втручався в газові переговори. Адже є письмові директиви Віктора Ющенка, тому суд не міг це ігнорувати, і зобов'язаний встановлювати факти, які б підтверджували протиправні дії екс-президента, а тому допитувати Тимошенко і Дубину.[16]

Джерела

  1. Чим займаються на пенсії колишні президенти
  2. Климович вважає, що отруєння Ющенка не потребує доказів
  3. Генпрокуратура: Отруєння Ющенка — фальсифікація
  4. Колишній соратник президента України Давид Жванія: "Ніякого отруєння Ющенка не було"
  5. Коновалюк звинуватив Ющенка в спробі збройовий скандал зам'яти
  6. Нові сліди зброї для Грузії / Юрій Рубців
  7. Через Ющенка Україна втратила $38,6 млрд
  8. ЗМІ: «Мерседес» Ющенка оформлений на підставну особу
  9. Ющенка виключили з «Нашої України»
  10. Коріння політиків: отаман з Хоружівки і Кужель-Долгорука
  11. ПОЛІТИЧНА ПЕДОФІЛІЯ. ЧАСТИНА
  12. Віктор Ющенко створює новий політичний проект
  13. Новий політичний проект Віктора Ющенка отримує фінансування від Партії регіонів ...
  14. Ющенко таємно провів переговори з Європою про Тимошенко
  15. Проти Віктора Ющенка подали позов за вплив на хід газових переговорів
  16. Позов до Віктора Ющенка відхилено

Біографія Віктора Андрійовича Ющенка

Віктор Ющенко біографія

(1954)

У 1954р. 23 лютого народився, на даний момент вже екс-президент України Віктор Андрійович Ющенко. Його біографія, як не дивно, ні чим особливо не відрізняється від біографії пересічного українця. Народився він нічим не відрізняється від інших родині. Правда, у зв'язку з політичною кар'єрою навколо сім'ї Віктора Ющенка з'явилося багато чуток, особливо це стосується його батька, Андрія Андрійовича Ющенка, який воював на війні (тільки от за яку сторону тепер ніхто не знає). Мама Віктора Андрійовича працювала звичайним викладачем.

Навчався Віктор Ющенко, у звичайній школі, після закінчення якої поступив у Тернопільський фінансово-економічний інститут (за мірками того часу він вважався самим корумпованим закладом)

В 1975р. Віктор Андрійович Ющенко зайняв перший відповідальніше пост – пост головного бухгалтера колгоспу. На цій посаді він пропрацював не довго, оскільки пішов служити в прикордонні війська. Закінчив службу в 1976 році, після чого почав працювати керівником одного з відділень Держбанку, який знаходився в Ульяновці. На цій посаді Віктор Ющенко пробув 8 років. Під час роботи в Держбанку, Ющенко також влився до лав Комуністичної партії радянського союзу (це обставина Віктор Андрійович старанно намагався приховати після подій 1991р.).

Відпрацювавши керівником до 1975р. Віктор Ющенко став заступник начальника управління кредитування. Через три роки Віктор Андрійович Ющенко був поставлений на посаду заступника голови правління Агропромбанку. Після розвалу Радянського Союзу цей банк стає Акціонерним агропромбанком «Україна». Через рік, у цьому банку трапляється грошова афера, внаслідок якої, 0,8 млрд. рублів «випарувалися» з кредитних сум банку. А буквально через півроку, у червні 1992 року, на рахунки двох американських фірм перераховують через Акціонерний агропромбанк «Україна» 15 мільярдів рублів, нібито для конвертації в долари (за тих часів це становило 233 мільйони доларів). Природно, що такі махінації викликали увагу правоохоронних органів. У вересні цього ж року прокуратурою було зведено справу проти усіх осіб, які займають високі посади в банку. Незважаючи на скандал, викликаний цією справою, Віктора Андрійовича Ющенка через рік призначили головою Нацбанку України. За своє недовге головування (11 місяців) Ющенко настільки запустив справи, що рівень інфляції досяг рекордної позначки в 10 000 відсотків.

Фото Ющенко

У 1993 році Віктор Андрійович Ющенко зустрічає свою майбутню дружину Катрін Клер, з якою одружується 1998р. Через рік після цієї радісної події Віктора Ющенка призначають прем'єр-міністром України. Його прем'єрство запам'яталося народу лише необґрунтованим подорожчанням м'яса, цукру і зерна. У 2001р. Ющенко знімають з посади.

У 2004 році, внаслідок «помаранчевої» революції Віктор Ющенко здобуває перемогу над своїм головним конкурентом Віктором Януковичем, перемогу, і стає Президентом України. У 2006 році по світу прокотилася міжнародний фінансовий криза, з якою Віктор Ющенко не зміг впоратися, як результат цього на президентських виборах 2010 року перемогу здобув Віктор Федорович Янукович.

 

 

Ющенко Віктор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Запит «Ющенко» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Віктор Андрійович Ющенко
Віктор Андрійович Ющенко

Час на посаді:
23 січня 2005 — 25 лютого 2010
Прем'єр-міністр   Віктор Янукович
Юрій Єхануров
Юлія Тимошенко
Попередник Леонід Кучма
Наступник Віктор Янукович

Час на посаді:
22 грудня 1999 — 29 травня 2001
Президент Леонід Кучма
Попередник Валерій Пустовойтенко
Наступник Анатолій Кінах

Час на посаді:
26 січня 1993 — 11 січня 2000
Попередник Вадим Гетьман
Наступник Володимир Стельмах

Народився 23 лютого 1954 (61 рік)
Хоружівка,
Недригайлівський район,
Сумська область,
УРСР УРСР
Політична партія КПРС (19771991)
НДП (19961999)
Наша Україна (20052013)
Дружина Світлана Михайлівна Колісник
Ющенко Катерина Михайлівна
Діти сини Андрій і Тарас
дочки Віталіна, Софія і Христина
Рідня Батько Андрій Андрійович та мати Варвара Тимофіївна
Релігія Православ'я
Особистий підпис Viktor Yushchenko's signature.svg
Нагороди
Почесна відзнака Президента України
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею
Кавалер Великого хреста ордена Трьох зірок
Орден Вітовта Великого
Орден Заслуг (Угорщина)
Орден Серафимів

Орден Білого Орла
Грузинський орден Золотого руна
Заслужений економіст України
Державна премія України в галузі науки і техніки
Україна Народний депутат України
4-го скликання
Наша Україна 14 травня 2002 23 січня 2005

Ві́ктор Андрі́йович Ю́щенко (Аудіо Вимоваопис файлу; * 23 лютого 1954, Хоружівка, Недригайлівський район, Сумська область) — український політик, голова партії «Наша Україна» (20052013),[1] засновник та Голова Ради Інституту Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи». Третій Президент України (20052010), голова Національного банку України (1993–2000), прем'єр-міністр України (19992001), лідер Помаранчевої революції.

Зміст

Біографія

Народився в родині сільських вчителів. Батько — Андрій Андрійович Ющенко (19191992), учасник Другої Світової війни, фронтовик, в'язень Освєнціма та інших німецьких концентраційних таборів; після закінчення війни викладав англійську мову у Хоружівській середній школі. Перебуваючи в 19461947 рр. на Західній Україні, співпрацював з підпіллям ОУН, у 19481956 рр. був у «розробці» органів МДБ.[2][3]

Мати — Варвара Тимофіївна Ющенко (19182005), вчитель фізики та математики Хоружівської середньої школи; померла через кілька тижнів після інавгурації В.Ющенка (23 січня 2005).

Вдруге одружений, має двох дітей від першого шлюбу (зі Світланою Колесник): доньку Віталіну і сина Андрія, — та трьох від другого шлюбу (з Катериною Чумаченко): сина Тараса, дочок Софію та Христину. Має онуків від доньки Віталіни і Олексія Хахльова — Ярину та Віктора.[4]

1975 року закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Після інституту рік відслужив у лавах Радянської армії, строкову службу проходив у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні недалеко від Ленінакана (Гюмрі, Вірменія).

з 1975 року — помічник головного бухгалтера колгоспу «40-річчя Жовтня» в селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області.

З грудня 1976 влаштувався у районному відділенні Держбанку СРСР в смт. Улянівка Білопольського району Сумської області. 1977 року, у віці 23 років, вступає до КПРС. Цього ж року одружився зі Світланою Колесник. З липня 1985 року працював у відділі кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР. У грудні 1987 року на запрошення Вадима Гетьмана перейшов у київське відділення Агропромбанку СРСР.

Від 1992 року — перший заступник голови правління Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна». У січні 1993 року за рекомендацією Вадима Гетьмана і за підтримки тодішнього Голови Верховної Ради Івана Плюща обійняв посаду голови Національного банку України. Перебував на цій посаді до грудня 1999 року — голова правління Національного банку України1997 вдруге переобраний на цю посаду). Під керівництвом Прем'єр-міністра Павла Лазаренка (заступив на посаду 28 травня 1996 року) та Голови Нацбанку В. Ющенка — з 2 по 16 вересня 1996 року в Україні була успішно проведена грошова реформа (введено в обіг гривню), створено Державну скарбницю, розпочато будівництво Банкнотно-монетного двору. У 1997 році за рейтингом впливового фінансового журналу Global Finance Віктор Ющенко увійшов до шістки найкращих банкірів світу. За участю В. Ющенка — Кабмін та Нацбанк у 1998 році успішно запобігли «фінансовій кризі» (яка охопила сусідню Росію — так званий «дефолт 1998 року»).

Від 22 грудня 1999 до травня 2001 року — Прем'єр-міністр України. Реалізація урядової програми «Реформи заради добробуту» дозволила Кабінету Міністрів Ющенка домогтися позитивної динаміки в економіці. Вперше за роки незалежності Україна отримала приріст ВВП. Вдалося радикально змінити механізм розрахунків і платежів у центральний та місцеві бюджети, відмовитися від бартеру і запозичень, оздоровити ситуацію на енергоринку, суттєво збільшити надходження у бюджет, витрати на соціальні цілі. За рік у країні було ліквідовано бюджетну заборгованість по зарплатні, пенсіях та стипендіях.

Прагнучи примирення з президентом Л. Кучмою — Ющенко (разом з президентом Л. Кучмою та головою Верховної Ради І. Плющем) підписав «Звернення до народу України» з приводу руху «Україна без Кучми», в якому учасники цього руху були названі «фашистами».

Звільнено з посади прем'єр-міністра 29 травня 2001 року у зв'язку з резолюцією Верховної Ради України про недовіру Кабінетові міністрів України. Продовжував виконувати обов'язки прем'єр-міністра до затвердження на цю посаду Анатолія Кінаха.

У січні 2002 року було сформовано опозиційний до влади виборчий блок «Наша Україна», який очолив Віктор Ющенко. До складу блоку увійшли 10 партій правоцентристської орієнтації. На парламентських виборах у березні 2002 року в багатомандатному окрузі блок отримав 24,7 % голосів виборців (1-е місце серед партій і блоків) і сформував найбільшу фракцію у Верховній Раді.

Був кандидатом від опозиційних сил на посаду Президента України на чергових виборах Президента України 2004 року, хоча формально йшов на вибори як самовисуванець.

Визнаний Центральною виборчою комісією переможцем повторного туру голосування 26 грудня 2004 року. Після рішення Верховного Суду України від 20 січня 2005 року, офіційно оголошений третім Президентом України.

Кандидат економічних наук, захистив дисертацію на тему «Розвиток попиту та пропозиції на гроші в Україні» в 1998 в Українській академії банківської справи (Суми)[5].

Політична хронологія

1993–2003 роки

Віктор Ющенко, 1995
В.Ющенко і В.Гетьман у НБУ, 1995
Віктор Ющенко у Сеймі Польщі, 26 жовтня 2000

За час роботи в уряді Віктор Ющенко, за даними соціологічних опитувань, стає найпопулярнішим політиком України, не в останню чергу завдяки образу морального та проукраїнського державного діяча, який закріпився за ним [Джерело?].

Разом з тим, лідерські якості Віктора Ющенка, його неоднозначна або недостатньо артикульована позиція по деяких питаннях, схильність до м'якої політичної гри неодноразово піддавалися критиці як з боку опонентів, так і з боку прихильників.

Низка політичних інтриг, яка розгорнулась навколо Кабінету Міністрів, Національного банку та персони Президента Леоніда Кучми призвела до відставки уряду Ющенка в травні 2001 року — вперше за резолюцією недовіри Верховної Ради України.

Вже тоді Ющенко не приховував своїх намірів піти в опозицію, де біля нього швидко згуртувались національні та правоцентристські політичні сили, які, сформувавши блок партій «Наша Україна» здобули переконливу перемогу на виборах у Верховну Раду за партійними списками, хоча представництво «Нашої України» в органах Верховної Ради було обмежено політичними опонентами Ющенка.

2004, президентська кампанія

У 2004 бере участь у Президентських виборах і йде на них самовисуванцем.

Весь період президентської кампанії характеризується надзвичайно жорстким пресингом[Джерело?] на Ющенка з боку змобілізованого владою адміністративного ресурсу. Це було підкріплено брутальними політтехнологічними розробками переважно іноземних спеціалістів, які ставили на меті формування негативної суспільної думки про Ющенка та загравали з російськомовним електоратом, спекулюючи на проблемах російської мови та деяких історичних обставинах, перекручували біографічні відомості про Ющенка та його родину, компрометували очолювану ним політичну силу.[Джерело?] Це стало можливим не в останню чергу завдяки підконтрольності владним структурам ключових засобів масової інформації, журналістські колективи яких вимушені були виконувати політичні замовлення. Тому основна стратегія передвиборної кампанії Ющенка в першому турі передбачала безпосереднє спілкування з виборцями, для чого було здійснено масштабний передвиборний тур областями України.

У розпал передвиборної кампанії сталося отруєння Ющенка. Як стверджувалося потім, у отруєнні було застосовано один з різновидів діоксинів, TCDD, який входить до складу деяких бойових[Джерело?] отрут. Довготривалим наслідком отруєння стало спотворене обличчя. Деякі токсикологи називають такі зміни типовими для отруєння діоксинами, зокрема шкірні аномалії на обличчі Ющенка схожі на хлоракне, яке виникає саме при отруєнні цими токсинами. Деякі політичні експерти, в свою чергу, вважають, що саме спотворення обличчя Віктора Ющенка, а не його смерть, було метою зловмисників.

Британці зняли документальний фільм про отруєння українського президента Віктора Ющенка «Ющенко: недосконале вбивство»

Проте розслідування отруєння правоохоронними органами не дало жодного результату, навіть після обрання Віктора Ющенка президентом.

За результатами першого туру голосування Ющенко набрав 39,90 % проти 39,26 % у свого головного опонента, кандидата від провладних сил Віктора Януковича. Цей тур голосування, за твердженнями низки вітчизняних та міжнародних організацій, зокрема Комітету виборців України, ОБСЄ, відбувався зі значними порушеннями виборчих прав громадян.

Після першого туру,…дата?, Віктором Ющенком було укладено низку політичних угод про підтримку його кандидатури важливими політичними силами, зокрема Соціалістичною партією Олександра Мороза та Анатолієм Кінахом, які також балотувались у першому турі. До початку кампанії аналогічну угоду було укладено з Юлією Тимошенко

Другий тур голосування 21 листопада 2004, за твердженням переважної більшості міжнародних організацій, пройшов з брутальними порушеннями виборчого законодавства та прав людини, з застосуванням технологій загальнодержавного фальшування результатів голосування, в тому числі і з втручанням в електронну систему підрахунку голосів у Центральній виборчий комісії. Ці факти були доведені у Верховному Суді України у історичному судовому процесі «Віктор Ющенко проти Центральної виборчої комісії», в результаті якого було призначене повторне голосування 26 грудня 2004 року.

Ющенко зі своїми прихильниками під час мітингу на Європейській площі у Києві (2007)

Зазначені події розгорталися на фоні безпрецедентних протестних акцій українського народу проти фальсифікації виборів, які отримали назву Помаранчевої революції та мали ключовий вплив на політичну ситуацію між другим туром та повторним другим туром голосування. На чолі цього руху став Віктор Ющенко, який зумів здійснити унікальну безкровну трансформацію політичної та національної атмосфери в Україні. Ключову роль у цих подіях відіграла його політична соратниця по коаліції «Сила народу» Юлія Тимошенко. Водночас, у ряді східних та південних регіонів України, як наслідок передвиборчих інформаційних війн та політичних інтриг, а також зрозумілого небажання виборців Віктора Януковича миритися з призначенням переголосування, набули поширення сепаратистські настрої. У ці дні країна опинилася на межі повномасштабної політичної та економічної кризи, і лише завдяки обережним та конструктивним діям основних політичних гравців, зокрема голови Верховної Ради Володимира Литвина, а також міжнародних посередників Хав'єра Солани, Валдаса Адамкуса, голови ОБСЄ Яна Кубіша та Олександра Кваснєвського, змогла швидко вийти з критичного стану.

У результаті повторного другого туру голосування, визнаного експертами набагато демократичнішим, ніж два попередніх, Віктор Ющенко отримав 51,99 % голосів, тоді як Віктор Янукович 44,20 %. Передвиборний штаб Віктора Януковича, перебравши тактику команди Ющенка з другого туру, розпочав юридичну війну, направлену на затягування процедури вступу на посаду нового Президента України. 20 січня 2005 року, Верховний Суд України відхилив скаргу кандидата в Президенти Віктора Януковича за відсутністю доказів, та розблокував процес офіційного вступу Віктора Ющенка на посаду Президента.

Президент України (2005–2010)

Інавгурація

23 січня 2005 р. відбулася інавгурація Віктора Ющенка як президента України. У заході взяли участь різні іноземні високопосадовці, в тому числі:

На посаді президента

Ющенко зустрічає тодішнього президента Сполучених Штатів Джорджа Буша. Квітень 2005 р., прес-конференція.

Перші 100 днів терміну Ющенка, з 23 січня по 1 травня 2005 р., були відзначені численними звільненнями та призначеннями на всіх рівнях виконавчої влади. Зокрема, він призначив Юлію Тимошенко прем'єр-міністром, що було ратифіковано парламентом. Олександр Зінченко був призначений главою Секретаріату президента з номінальною назвою державного секретаря. Петро Порошенко, конкурент Тимошенко на пост прем'єр-міністра, — секретарем Ради національної безпеки та оборони України.

У серпні 2005-го Ющенко разом з грузинським президент Михайлом Саакашвілі підписали декларацію в Боржомі та закликали до створення інституту міжнародного співробітництва, Спільноти демократичного вибору (СДВ), щоб об'єднати демократичні та режими, де зароджується демократія, в регіоні Балтійського, Чорного та Каспійського морів. Перша зустріч президентів і лідерів, щоб обговорити СДВ, відбулася 1–2 грудня 2005 р. в Києві.

Руйнація помаранчевої команди

8 вересня 2005 р. Ющенко звільнив свій уряд на чолі з Юлією Тимошенко після відставки та звинувачень у корупції останньої.

9 вересня, виконувач обов'язків прем'єр-міністра України, Юрій Єхануров, спробував сформувати новий уряд[6]. Його перша спроба, 20 вересня, не виправдала надій (не вистачило 3 голосів від необхідних 226), але 22 вересня парламент ратифікував її з 289 голосами.

У вересні 2005 р. колишній президент Леонід Кравчук звинуватив російського магната Бориса Березовського у фінансуванні президентської кампанії Ющенка. Березовський підтвердив, що він зустрічався з представниками Ющенка в Лондоні перед виборами, і що гроші було передано від його компанії, але відмовився підтвердити або спростувати, що гроші було використано в кампанії Ющенка. Фінансування виборчих кампаній з боку іноземних громадян є незаконним в Україні.

На виборах у Верховну Раду 26 березня 2006 року найбільшу кількість голосів отримала Партія Регіонів. Після 4-місячних переговорів Ющенко підписав 4 серпня 2006 року подання у Верховну Раду на призначення Януковича прем'єр-міністром.

Діяльність Ющенка як Президента України є досить суперечливою. У 2005 він зробив чимало кроків, таких як розпуск ДАІ, відміна візового режиму для громадян ЄС та США, введення значної матеріальної допомоги при народженні дитини. Ющенко не зміг припинити розбрат у стані своїх партнерів по Помаранчевій революції.

У зовнішній політиці України також залишалося чимало проблем. За час президентства Ющенка і за чималих його зусиль Україна вступила в Світову організацію торгівлі (СОТ). Хоча відносини з Росією, формально, залишалися добрими, реально Росія стала проводити надзвичайно агресивну політику економічного та інформаційного пригнічення України («газова війна», антиукраїнська пропаганда на телебаченні тощо).

Перший розпуск парламенту

2 квітня 2007 року президент України Віктор Ющенко підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою для цього Віктор Ющенко назвав неконституційний спосіб формування конституційної більшості у ВР, а саме входження до коаліції окремих депутатів а не цілих фракцій.

« Я прийняв це рішення відповідно до положень Конституції, обов'язків президента України, та з дотриманням необхідної конституційної процедури. Моя дія продиктована гострою необхідністю зберегти державу, її територіальну цілісність та суверенітет, Забезпечення додержання прав і свобод людини і громадянина[7]  »

 

На реверсі пам'ятної монети «На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія І» в колі зображено Президента України Віктора Ющенка, який тримає вінок із запаленою свічкою, полум'я якої імітує голограма, та Вселенського Патріарха Варфоломія І

Депутати коаліції заявили, що не будуть виконувати указу, і зібрали позачергове засідання Ради. Коаліції вдалося заблокувати впровадження цього рішення поданням до Конституційного суду. Як наслідок 26 квітня 2007 року Віктор Ющенко видає другий указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою стало формальна відсутність коаліції (як незаконно створеної) у ВР протягом одного місяця. Ряд причин, а саме:

  • призначення президентом на посаду Генерального прокурора Святослава Піскуна,
  • заяви СБУ щодо фактів хабарництва деяких суддів Конституційного суду,
  • порушення Генеральною прокуратурою кримінальних справ проти кількох суддів Конституційного суду за порушення присяги,
  • посилення позицій президента у РНБО

змусили партії коаліції вдатись до перемовин з президентом.

Результатом переговорів стало визнання коаліцією розпуску ВР і згода на перевибори. 5 червня 2007 року було підписано Третій указ про про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 5-го скликання. Підставою для нього за взаємною згодою всіх сторін стало добровільне складення повноважень депутатами опозиційних фракцій. Повторні вибори призначено на 30 вересня 2007 року[8]. Жорстко проти перевиборів досі виступають потенційні аутсайдери перегонів — КПУ та СПУ.

Виконання передвиборної програми Президента України Віктора Ющенка

8 листопада 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ Щодо заходів з будови доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян України житлом. «Я впевнений, що забезпечення кожної родини доступним житлом — це універсальна відповідь на цілий ряд проблем соціального характеру. 17 мільйонів людей потребують покращення умов проживання. 1,3 млн родин стоять у черзі за житлом. Щорічно його надають 20 тисячам родин. Соціально це нестерпно. Головна задача наради — мобілізувати всі органи влади для вирішення цієї проблеми», — сказав Президент. Згідно з указом, Кабмін має передбачити на 2009 та наступні роки кошти на будівництво доступного житла в об'ємі не менш як 0,5 % від ВВП[9][10].

11 грудня 2007 року на зустрічі Президента України Віктора Ющенка з представниками бізнесу та влади було започатковано проект «Зігрій любов'ю дитину» — благодійництво на підтримку багатодітних родин. Проект спрямовано на вирішення найболючіших проблем багатодітних сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Ініціативу Президента щодо благодійної допомоги багатодітним родинам підтримав великий бізнес: бізнесмени Віктор Пінчук та Рінат Ахметов зголосилися взяти безпосередню участь в ініціативі Президента України Віктора Ющенка щодо благодійної допомоги багатодітним родинам[11].

В Україні понад 100 тисяч дітей-сиріт. 2008-й рік Віктор Ющенко оголосив Роком усиновлення.

Конфлікт з Юлією Тимошенко

Зустріч Президента Ющенка і прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, 2009

Конфлікт між Ющенко та Тимошенко — міжособистий конфлікт, що впродовж 2005–10 років набув гіпертрофованого стану і переріс в інституційний конфлікт між президентом і прем'єром[12].

Початок конфлікту

Конфлікт розпочався в перші ж місяці призначення Тимошенко на посаду прем'єр-міністра :

  • Першою причиною були «повноваження РНБО». В березні 2005 секретар РНБО П. Порошенко заявив, що «в сферу повноважень РНБО входять усі питання Кабміну». Ющенко заявив, що «Рада національної безпеки і оборони України» повинна стати «єдиним місцем, де будуть прийматися всі стратегічні рішення». Фактично Ющенко і Порошенко — почали створювати з РНБО систему дублювання Кабінету Міністрів. Це стало головноюфакти?джерело? складовою конфлікту у владній команді; який призвів до відставки кабміну Тимошенко та відставки Порошенка з посади секретаря РНБО.
  • «Перший публічний скандал між Ющенком та Тимошенко» виник 19.5.2005, коли на засіданні РНБО — Ющенко різко розкритикував Прем'єр-міністра Тимошенко — за тиск на оптових торговців бензином: «Ющенко сказав їй, що в такому випадку вона може написати заяву про відставку та йти разом з СДПУ(о) та „Регіонами“ (політ. сила В. Януковича) дудіти в дудки та стукати в барабани»[13].
  • Апогеєм конфлікту між Ющенком і Тимошенко можна вважати політичну кризу 2008.
  • Подібні конфлікти тривали увесь період 2005–2010 рр. На президентських виборах-2010 — Президент Ющенко неодноразово повторював, що «Тимошенко та Янукович однакове зло для України»; а 16.2.2010 (на прощальній прес-конференції в якості Президента) Ющенко заявив, що «його найбільшою політичною помилкою» було «співробітництво з Тимошенко»[14].
В. Ющенко та Ю. Тимошенко — представляють свої партії («Наша Україна» та «Батьківщина») на саміті «Європейської народної партії», Португалія (Лісабон), 18.10.2007

Вибори Президента України 2010

На виборах Президента України 2010 — Віктор Андрійович Ющенко отримав 5,45% (1 341 539 голосів).
У першому турі став лідером на дільницях Львівської області: 124, 125, 120, 117, 118, 119[15].

Громадська діяльність

Інститут Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи»

Інститут Президента Віктора Ющенка «Стратегічні ініціативи» — українська громадська організація, офіційно зареєстрована Міністерством юстиції України у 2010 р.

Одним із завдань інституту є створення майданчика, на якому інтелектуали проводили б дискусії із різних проблем. Серед завдань — розвиток громадянського суспільства, оцінка тенденцій в українській політиці, збереження культурних цінностей, контроль влади, промоція європейського вектора тощо.

Віктор Ющенко про завдання організації і її діяльність:

«Наше становлення, зовнішня політика або гуманітарна політика, безпека, мовна та історична політика — про ці проблеми інтелектуали нації мають відкрито дебатувати, апелювати до суспільства з тих чи інших питань. Думаю, ці теми цікаві для українського суспільства. І тому такий проект я хочу реалізувати»

Згідно зі статутом, метою інституту є:

«задоволення та захист соціальних, економічних, освітніх, культурних та інших спільних інтересів його членів, розробка, обґрунтування, представлення суспільству стратегічних ініціатив із ключових питань розвитку України, її єдності, утвердження національних цінностей у житті держави і суспільства, сприяння реалізації європейського вибору України, підтримка зусиль із включення України до європейського економічного, політичного, соціального та інтелектуального простору, поширення сучасного розуміння європейськості та українськості у всій різноманітності їх вимірів».
.

Перша реалізована ініціатива — засновано Громадський інститут історичної пам'яті, який утворено спільно з Міжнародним фондом «Україна 3000» та іншими громадськими організаціями. До ради Інституту входять відомі історики, зокрема В. Сергійчук, В. Шендеровський, В. В'ятрович, І. Патриляк.

Нагороди

Віктор Ющенко на «Конгресі української інтелігенції», Донецьк 27 листопада 2009 року

2005 року двоє впливових тоді американських сенаторів Джон Маккейн та Гілларі Клінтон подали кандидатури Ющенка разом із тодішнім Президентом Грузії Михайлом Саакашвілі на здобуття Нобелівської премії миру, оскільки вони «завоювали підтримку народу, відстоюючи демократію, свободу і громадянські права».[29]

Почесні Звання

Почесний громадянин Львова, Мукачевого, Сум і Тернополя.

Мультимедіа

  • Віктор Ющенко став прототипом персонажа Віктора I в українському мультсеріалі Казкова Русь.

Галерея

Див. також

Примітки

  • Конфлікт в "Нашій Україні": Ющенко виключили з партії, у відповідь Бондарчука звільнили з посади голови політради (фото). РБК-Україна. 2013-02-09. Архів оригіналу за 2013-06-23. 
  • В.В'ятрович. Учитель і повстанці // Україна молода, № 240, 23.12.2010
  • В.В'ятрович. Бандерівець Ющенко. «Хитрий» проти чекістів // Україна молода, № 243, 29.12.2010
  • Генеалогічне древо Віктора Ющенко
  • Бібліографічна картка дисертації (фото).
  • Ukraine leader to build new team 9 September 2005
  • Президент розігнав Раду. Українська правда. 02.04.2007. 
  • Президент призначив позачергові вибори до Верховної Ради на 30 вересня 2007 року. Президент України. 05.06.2007. 
  • Ющенко подписал указ о строительстве доступного жилья — Кореспондент
  • Ющенко дал старт национальной программе «Доступное жилье» — Times.ua
  • Проект «Зігрій любов'ю дитину» — офіційний сайт Президента України
  • Валевський О. Л. Міф «Сильної Держави» в трансформації українського суспільства
  • Федір Румянцев.«Ющенко послав Тимошенко „дудіти в дудки“», сайт «Газета. Ru», 21.5.2005.
  • «Ющенко: Тимошенко — моя найбільша помилка. Президент звинуватив Тимошенко у відсутності конструктиву та затягування у проведенні реформ». Сайт «TSN.ua»; 16.02.2010, 14:50.
  • http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/wp302?PT001F01=700&pt021f01=14
  • Указ Президента України № 511/2011 від 28 квітня 2011 року «Про Раду з питань розвитку Національного культурно-мистецького та музейного комплексу „Мистецький арсенал“»
  • Указ Президента України № 507/96 від 3 липня 1996 року "Про нагородження Почесною відзнакою Президента України "
  • Указ Президента України «Про встановлення відзнаки Президента України — ордена „За заслуги“»
  • Указ Президента України № 39/97 від 18 січня 1997 року «Про присвоєння В. Ющенку почесного звання „Заслужений економіст України“»
  • Указ Президента України № 1513/99 від 1 грудня 1999 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1999 року»
  • Відбулася офіційна церемонія зустрічі Президента України з Президентом Фінляндської Республіки. Президент України. 26.10.2006. 
  • Award winners 2006
  • Juschtschenko, Peres und Illy. Der Tagesspiegel. 2006-10-03. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008-08-15. 
  • Дві легені Європи. Ющенко і Кваснєвський відкрили нове дихання українсько-польських взаємин. Україна Молода. 14.04.2005. 
  • Відбулося перше засідання Ради Президентів України та Литовської Республіки. Президент України. 14.11.2006. 
  • Президенты Украины и Латвии обменялись орденами
  • КИЇВ. Предстоятель Української Православної Церкви Блаженнійший Митрополит Володимир привітав Президента України Віктора Ющенка з Днем народження. УПЦ-МП. 23.02.2007. 
  • Ющенко став лицарем Гробу Господнього. УНІАН. 16.11.2007. 
    1. Уляна Либа. Нобелівська премія тікає від України — Українське Слово.

    Посилання

     

    Попередник
    Леонід Кучма
    Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Президент України
    2005-2010
    Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Наступник
    Віктор Янукович
    Попередник
    Валерій Пустовойтенко
    Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Прем'єр-міністр України
    1999-2001
    Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Наступник
    Анатолій Кінах
    Попередник
    Вадим Гетьман
    Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Голова Національного банку України
    1993-2000
    Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Наступник
    Володимир Стельмах


    Обновлен 03 июн 2015. Создан 02 июн 2015



      Комментарии       
    Имя или Email


    При указании email на него будут отправляться ответы
    Как имя будет использована первая часть email до @
    Сам email нигде не отображается!
    Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником